Термінологічний словник
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
A |
---|
Active Content | |||
---|---|---|---|
Active Content – музика, кінофільми і інтерактивні документи
на WWW -сервері. | |||
ActiveMovie | |||
---|---|---|---|
ActiveMovie – багатоплатформенна технологія цифрового відео, що дозволяє переглядати відеоролики у форматах AVI, QuickTime або MPEG прямо на сторінці Web. | |||
ActiveX | |||
---|---|---|---|
ActiveX - технологія, розроблена фірмою Microsoft для взаємозв’язку WWW-ресурсів з ОС Windows. Нагадує наявну в Windows технологію вбудовування і зв’язування об’єктів OLE, але в додатку до інтерактивного вмісту WWW. Втім, ActiveX - це набір відносно різнорідних технологій, які вирішують оформлювальні завдання створення Web -сторінки. | |||
AD INTERIM, PAR INTERIM | |||
---|---|---|---|
AD INTERIM, PAR INTERIM - (з лат. - тим часом, поки що, тимчасово) — вказівка на тимчас. характер заміщення певної посади на дип. службі особою, уповноваженою здійснювати необхідні дип. акти чи підписувати відповідні документи, супроводжуючи це позначкою «а. і.» або «р. і». На відміну від повірених у справах, призначення яких має пост, характер і які належать до третього класу глав дип. представництв (charge" d'affaires), тимчасові повірені у справах (charge" d'affaires ad interim) не становлять якогось особливого класу глав дип. представництв, лише тимчасово заступають їх у тих випадках, коли глава представництва не може виконувати своїх функцій (хвороба, відпустка, тимчас. відбуття з країни перебування на виклик свого уряду «для консультацій» та ін.). Як правило, ці функції покладаються на одного з радників посольства чи місії. Прізвище останнього повідомляється м-ву закорд. справ країни перебування у порядку нотифікації. | |||
Adobe PageMill | |||
---|---|---|---|
Adobe PageMill – редактор Web -сторінок. | |||
AdSense | |||
---|---|---|---|
AdSense – сервіс формування контекстної реклами на сайтах. Advanced search – (на пошукових серверах) ускладнений запит. AdWords – сервіс розміщення контекстної реклами на сайтах. AFAIK або As Far As I Know - (у листах) наскільки я знаю. | |||
Agent Vkontakte | |||
---|---|---|---|
Agent Vkontakte – програма для зручного одержання і відправки повідомлень ВКонтакте, негайно сповіщає звуковим сигналом і спливаючою підказкою про події на сайті, нові повідомлення на стіні, появу друзів в онлайн на сайті і їх вихід з сайту. | |||
AJAX1 | |||
---|---|---|---|
AJAX1 – прискорювач
оновлення веб-сторінок, без
необхідності їх перезавантаження, поліпшує юзабіліті, підхід до побудови
користувацьких інтерфейсів веб-додатків, за яких веб-сторінка не
перезавантажуючись у фоновому
режимі відправляє запити
на сервер і
сама звідти довантажує потрібні користувачу дані. AJAX –
один з компонентів концепції DHTML. | |||
AJAX2 | |||
---|---|---|---|
AJAX2 – підхід до побудови користувацьких інтерфейсів
веб-застосувань, за яких веб-сторінка, не перезавантажуючись, у фоновому
режимі відправляє запити на сервер і сама звідти довантажує потрібні
користувачу дані. AJAX – один з компонентів концепції DHTML. | |||
Alias | |||
---|---|---|---|
Alias – дослівно "псевдонім, вигадане ім’я". Декілька alias утворюють сукупність імен, під якими користувач або пристрій відомий системі. У світі техніки, як і у світі людей можна говорити і про alias, яке замінює справжнє ім’я (andrew замість Андрій). | |||
Alias-file | |||
---|---|---|---|
Alias-file – список зареєстрованих імен користувачів, яких можна підставити замість "user"в адресі електронної пошти user@domain. | |||
All - in – one | |||
---|---|---|---|
All - in – one – виконання виробу або програми за принципом "все - в- одному". | |||
Anchor | |||
---|---|---|---|
Anchor – одне або кілька слів, що утворюють гіпертекстове посилання. | |||
AND або Any day now | |||
---|---|---|---|
AND або Any day now – (у листах) в будь-який час. | |||
Apache | |||
---|---|---|---|
Apache - одна з реалізацій http-серверів, яка призначена для використання під керуванням операційної системи UNIX. | |||
API | |||
---|---|---|---|
API – набір базових функцій інтерфейсів програмування додатків операційної системи Windows. | |||
API ВКонтакте | |||
---|---|---|---|
API ВКонтакте – набір функцій для взаємодії із зовнішніми програмними продуктами. Інструмент інтегрування ВКонтакте програм (програмних компонентів) від зовнішніх розробників. | |||
Applets | |||
---|---|---|---|
Applets – Java -додаток. | |||
Application error | |||
---|---|---|---|
Application error – (як правило, фатальна) помилка додатка. Application – додаток, програма для вирішення прикладних завдань. Archie – розподілена система, що відстежує зміст FTP –архівів. | |||
Article | |||
---|---|---|---|
Article – повідомлення в Usenet або окрема публікація, що міститься в довільному інформаційному ресурсі Internet. | |||
ASCII | |||
---|---|---|---|
ASCII – універсальний машинний код для букв англійського
алфавіту і знаків (у комп’ютерах уся інформація зберігається у вигляді
двійкових чисел). У випадку, коли вживається вираз "передати ASCII -
файл", то це означає, що необхідно передати текстовий файл без спеціальних
знаків форматування і інших
службових символів, якими
відрізняються сучасні редактори.
Іноді ASCII -файл - це просто протиставлення двійковому файлу (bi
- nary). | |||
Assessment | |||
---|---|---|---|
Assessment – контроль знань. Повний набір методів, використовуваний для визначення прогресу особи, що вчиться, в засвоєнні дисципліни (курсу) або модуля. Зазвичай ці методи включають письмовий, усний, лабораторний і практичний тест/екзамен, проект, презентацію (доповідь) із супроводжуючими документами. Контроль знань може бути проміжним (поточна атестація, самоконтроль), щоб особа, що вчиться, могла сама оцінити прогрес в засвоєнні знань, або проводитися освітньою установою, щоб встановити, чи досягла особа, що вчиться, потрібних підсумків навчання по завершенню розділу курсу або модуля (атестація – за підсумками розділу курсу, дисципліни або модуля). | |||
Assessment Criteria | |||
---|---|---|---|
Assessment Criteria – критерії оцінки контролю знань. Опис того, що очікується від особи, що вчиться, щоб вона продемонструвала, що її знання задовольняють встановленим вимогам. Зазначені критерії зазвичай відносяться до дескрипторів циклу і/або рівня для модуля, що вивчається в рамках відповідної дисципліни. | |||
Aukro.ua | |||
---|---|---|---|
Aukro.ua – найбільший всеукраїнський інтернет-аукціон, який робить можливим купівлю та продаж будь-якого товару 24 години на добу, 7 днів на тиждень, у зручний для Вас час, у зручному для Вас місці. | |||
Authentication | |||
---|---|---|---|
Authentication – система перевірки прав або особи користувача, необхідна для забезпечення безпечної роботи Мережі. | |||
Autovisio.com.ua | |||
---|---|---|---|
Autovisio.com.ua
– актуальна інформація
про автомобільне життя України, новини, аналітичні статті,
віртуальне життя спільноти автомобілів і їх власників, набір сервісів для
автомобілістів, інформація про ціни на паливо і його якість на АЗС України. | |||
B |
---|
Backbone | |||
---|---|---|---|
Backbone – хребет Internet, швидкодіюча опорна Мережа, що сполучає кілька потужних комп’ютерів, по якій провайдери переганяють основну масу даних. | |||
Backstage | |||
---|---|---|---|
Backstage – пакет, який дозволяє легко створювати інтерактивні Web, -вузли, що містять засоби зв’язку з базами даних, форуми користувачів і електронну пошту, без програмування на мові HyperText Markup Language. Платформа клієнт/сервер, призначена для компаній, розробляючих Web -вузли для підтримки і обслуговування своїх замовників. | |||
Backtype | |||
---|---|---|---|
Backtype
– красива кнопка, яку можна використовувати для прикраси дизайну при взаємодії
з Твіттером | |||
Backup | |||
---|---|---|---|
Backup - резервне копіювання, дублювання. Зробивши резервну копію файла, програми, диска, системи, ви можете їх відновити у випадку непрацездатності або виникненні будь-яких проблем. | |||
Badoo.com | |||
---|---|---|---|
Badoo.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Base 64 | |||
---|---|---|---|
Base 64 – спосіб кодування електронної пошти, сумісний з MIME. | |||
Basic Input / Output System | |||
---|---|---|---|
Basic Input / Output System (базова система вводу / виводу). Набір підпрограм, що працюють безпосередньо з апаратними засобами комп‘ютера і забезпечують передачу інформації між окремими елементами системи - пам’яттю, дисковими пристроями, відеоадаптером і т. ін. | |||
Baud | |||
---|---|---|---|
Baud – (з деякою точністю) можна сказати, що це швидкість передачі даних в одиницях виміру (біт/сек.), або, простіше кажучи, швидкість, з якою модем передає дані. Для однієї букви або знаку необхідно вісім біт. Модеми рідко передають дані точно з тією ж швидкістю, яка вказана для них в бодах, через обчислювальні та інші проблеми. Дорожчі модеми використовують такі системи, які можуть виправляти ці помилки або стискувати дані для прискорення передачі. | |||
Baud rate | |||
---|---|---|---|
Baud rate – швидкість обміну даними між комп’ютером і модемом. | |||
Bebo.com | |||
---|---|---|---|
Bebo.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Beta.enetri.com | |||
---|---|---|---|
Beta.enetri.com – українська соціальна інформаційна мережа, колективна цифрова система знань, досвіду, взаємодопомоги, приємного спілкування і особистої самореалізації, замітки, статті, публікації, новини, технології, програмування, голосування, коментарі, стіл замовлень, переклади. | |||
BIND | |||
---|---|---|---|
BIND - найуспішніша форма реалізації DNS . | |||
BinHex | |||
---|---|---|---|
BinHex - спосіб кодування електронної пошти, прийнятий на Macintosh. Для сумісності підтримується деякими Windows -поштальйонами. | |||
Bit MaP image (BMP) | |||
---|---|---|---|
Bit MaP image (BMP) - універсальний формат растрових графічних файлів, використовується в операційній системі Windows. | |||
BITNet | |||
---|---|---|---|
BITNet - міжнародна комп’ютерна мережа академічної орієнтації, яка використовує інший набір машинних команд для передачі даних. Легко доступна користувачам Internet через e - mail (електронну пошту) і підтримує величезне число телеконференцій і баз даних. Назва пішла від "Because It’s Time". | |||
BlackPlanet.com | |||
---|---|---|---|
BlackPlanet.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Blogger | |||
---|---|---|---|
Blogger – сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який користувач може створити свій блог, не вдаючись до програмування і не турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення. Blogger був створений компанією Pyra Labs, якою зараз володіє Google. | |||
BOCES | |||
---|---|---|---|
BOCES - агентство-посредник по образованию, которое обеспечивает школьные округа Нью-Йорка и Колорадо образовательными курсами; другие штаты могут иметь аналогичные, но альтернативно названные программы. | |||
BONA FIDES | |||
---|---|---|---|
BONA FIDES - термін рим. приватного права, який складається з двох значень: 1) Fides (лат.) — віра, довіра, власна чесність і довіра до чесності ін. осіб, дотримання даної обіцянки, слова. Означає також моральний обов'язок усіх людей виконати своє зобов'язання, у чому б воно не полягало. Оскільки відносини між рим. гр-нами і перегри-нами (особами поза статусом рим. грнина) не мали правового значення, то принцип fides за таких обставин набував сили правового, тобто таке зобов'язання ставало ніби правовим. Тому fides з часом стала засадою усіх правовідносин, що складалися між рим. гр-нами та перегринами. 2) Слово bona (лат.) — добра совість, добросовісний — з'явилося перед терміном fides пізніше. Спочатку цей принцип застосовувався до неформ, договорів, а потім поширився на всі зобов'язальні відносини, речове право, судочинство та ін. У таких випадках В. f. набувала конкр. значення: напр., possessor bona fides — добросовісний володілець; у спадковому праві fidei commissum — один з видів заповідальних відказів. В. f. протиставлялася поняттю mala fides — близький до обману, недобросовісний. В. f. застосовується також у сучасному міжнар. праві при тлумаченні і виконанні міжнар. обов'язків у межах, визначених правом. Він означає сумлінність у ставленні до взятих зобов'язань. У п. 2 ст. 2 Статуту ООН міститься вимога, щоб члени цієї організації сумлінно виконували взяті на себе зобов'язання. Принципу сумлінності надано значення загальної норми, яка регулює сукупність міжнар. відносин. Особливо важливим він є у праві міжнар. договорів. Принцип сумлінності у виконанні своїх обов'язків було підтверджено Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969, ст. 26 якої гласить: «Чинні договори є обов'язковими для сторін і мають виконуватися ними сумлінно». Чимало посилань на принцип сумлінності (його виконання або невиконання) зустрічається у повсякден. практиці міжнар. відносин. Ця норма закріплена у ст. 12 Закону «Про міжнародні договори України» (1993). | |||
Boolean | |||
---|---|---|---|
Boolean – застосовується на пошукових серверах для позначення логічних операцій типу boolean and - логічне "І"і тому подібне. | |||
Bounce | |||
---|---|---|---|
Bounce - те, що відбувається з електронною поштою, коли вона не досягає одержувача і повертається знову до відправника (якщо тільки вона не загубилася десь в кіберпросторі). | |||
BPS | |||
---|---|---|---|
BPS (біт/с (біт за секунду)) - міра швидкості передавання даних каналами зв’язку. Bps - одиниця вимірювання швидкості обміну даними. | |||
Broadband | |||
---|---|---|---|
Broadband - широкосмуговий високошвидкісний (канал зв’язку). Звичайно припускається швидкість передавання даних більше 1,544 Мбіт/с. | |||
Browser | |||
---|---|---|---|
Browser - броузер - засіб перегляду. Програмне забезпечення,
яке надає текстовий або графічний інтерфейс для інтерактивного пошуку,
знаходження, перегляду і обробки даних у мережі. | |||
BTOA | |||
---|---|---|---|
BTOA - спосіб кодування електронної пошти. | |||
BTW | |||
---|---|---|---|
BTW - (у листах) до речі. | |||
Busy | |||
---|---|---|---|
Busy - повідомлення "зайнято"по відношенню до телефонної лінії. | |||
BYOD | |||
---|---|---|---|
BYOD – дослівно – «принеси свій пристрій» (Bring Your Own Device). Політика використання власних пристроїв на уроці. З плюсів – скорочення бюджетних витрат і звичне середовище для навчання; з мінусів – проблеми з контролем безпеки і дотримання навчальних вимог. | |||
C |
---|
Cafe.beeline.ua | |||
---|---|---|---|
Cafe.beeline.ua – українська соціальна мережа для абонентів Beeline, повідомлення про активність друзів, спілкування по SMS, фото по MMS, блог на Wap-порталі. | |||
Canvas | |||
---|---|---|---|
Canvas – елемент HTML5, який можна застосовувати для малювання графіки використовуючи скрипти (переважно JavaScript). Наприклад його можна застосувати для малювання графів, створення фотокомпозицій а також анімації. | |||
Categories | |||
---|---|---|---|
Categories – розділи (тематичні) на пошукових системах в WWW. | |||
CEE | |||
---|---|---|---|
CEE – центральна і східна Європа | |||
Celebritytweet | |||
---|---|---|---|
Celebritytweet – програма-додаток до Твіттеру, «з промовистою назвою», про відомих і зоряних твіттерян, місце справжніх зірок у Твіттері. | |||
CGI | |||
---|---|---|---|
CGI – специфікація передачі параметрів програмі, WEB -сервером, що викликається. | |||
Channel | |||
---|---|---|---|
Channel - канал. Це
Web-вузол (вузловий комп’ютер),
створений для доставки інформації
із Інтернет на комп’ютер користувача. Використовуючи канали, користувач може
бачити не тільки одну Web-сторінку, але всю структуру Web-вузла,
що прискорює вибір
необхідної для перегляду інформації. Так звані
"Активні канали"розроблені таким чином, що користувач зможе переглядати
їх навіть в автономному режимі.
Наприклад, їх завантаження на
ПЕОМ буде виконуватись вночі, а вдень їх можна переглядати без підключення до Інтернет. | |||
Chat | |||
---|---|---|---|
Chat - розмова. Цей термін використовують для опису інтерактивних конференцій. Наприклад, "кімнати для розмов"ІRС, "WebChat", prodigy і Аоl. | |||
Chatroom | |||
---|---|---|---|
Chatroom - веб-сайт або частина веб-сайту або онлайн сервіс, який пропонує співтовариствам асинхронну можливість для обговорення конкретних питань. | |||
Classmates.com | |||
---|---|---|---|
Classmates.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Client - side image map, server - side image – map | |||
---|---|---|---|
Client - side image map, server - side image – map – інформація про те, які посилання відповідають певним областям картинки, яку містить безпосередньо сама HTML -сторінка. | |||
CND | |||
---|---|---|---|
CND – "покажчик зухвалого номера"сервісна послуга телефонних компаній в США і деяких інших країнах, за допомогою якої телефонні станції разом з сигналом виклику передають інформацію про абонента. Основною її частиною є телефонний номер абонента або його так званий "ідентифікатор". Наприклад, модеми ZyXEL можуть приймати цю інформацію і виводити на екран терміналу для наступного аналізу програмним забезпеченням. Ця послуга не реалізована на телефонних станціях, що експлуатуються в колишньому СРСР. Відмінність від радянських АОНів полягає в тому, що інформація присилається в іншому форматі, автоматично і до того, як модем дасть відповідь на виклик. | |||
Cohort | |||
---|---|---|---|
Cohort – потік. Група студентів, що почали навчання з даної програми або курсу в одному і тому ж році. | |||
Command line | |||
---|---|---|---|
Command line - у DOS або Unix це - те місце, де користувач вводить команди для виконання. | |||
Communication Link | |||
---|---|---|---|
Communication Link- канал
зв’язку. Це обладнання
і програмне забезпечення,
призначене для зв’язку двох кінцевих користувачів | |||
Communications software | |||
---|---|---|---|
Communications software - програма, яка надає відомості модему про правила роботи. | |||
Compact | |||
---|---|---|---|
Compact - стисла форма виведення інформації, в тому числі при запитах до пошукового сервера. | |||
Compact Disc Read-Only Memory | |||
---|---|---|---|
Compact Disc Read-Only Memory (компакт-диск - пам’ять тільки
для читання). Носій інформації,
записаної оптичними методами
за допомогою лазера. | |||
Competences | |||
---|---|---|---|
Competences – компетенції. Компетенції є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок і здібностей. Формування і розвиток компетенцій є метою освітньої програми. Компетенції формуються в різних розділах курсу навчання і оцінюються на його різних стадіях. Вони можуть підрозділятися на компетенції, що відносяться до предмету навчання (професійні) і загальні компетенції (не залежні від змісту програми навчання). | |||
Compression/Decompression | |||
---|---|---|---|
Compression/Decompression - упакування/розпаковка. Метод кодування/декодування сигналів, який дає змогу передавати (або запам’ятовувати) більший обсяг даних, ніж дозволяє носій. | |||
Contact hour | |||
---|---|---|---|
Contact hour – контактні (аудиторні) години. Період часу в 45-60 хвилин навчального процесу при безпосередньому контакті між викладачем і особою, що вчиться, або групою осіб. | |||
Content | |||
---|---|---|---|
Content - інформаційний зміст WWW -сервера. | |||
Continues assessment | |||
---|---|---|---|
Continues assessment –
бально-рейтингова система оцінки
знань. Діє протягом встановленого
періоду навчального процесу (наприклад, протягом семестру, навчального року) і
визначає систему оцінювання набутих особою, що вчиться, знань, умінь та
навичок. | |||
Convergence | |||
---|---|---|---|
Convergence – конвергенція. Конвергенція припускає добровільне сприйняття належних дій для досягнення загальної мети. Болонський процес по суті є конвергенцією вибудовування національних систем вищої освіти в Європі. | |||
Conversation threads | |||
---|---|---|---|
Conversation threads - відстежування черговості статей в телеконференціях. | |||
Cool servers | |||
---|---|---|---|
Cool servers - означає приблизно переліки вибраних серверів, які притягують наш погляд, допомагають в роботі, тамують душевні потреби. Іншими словами стійкі зв’язки (links) з серверами, які викликають стійку приязнь. | |||
Corel Draw files (CDR) | |||
---|---|---|---|
Corel Draw files (CDR) - оригінальний формат векторних графічних файлів, що використовується в системі обробки векторної графіки Corel Draw. | |||
Course unit | |||
---|---|---|---|
Course unit – розділ курсу (навчальна одиниця, дисципліна). Змістовно закінчена, формально структурована частина навчального курсу. У розділі обов’язково повинні бути: чітко визначений відповідний до змісту перелік підсумків навчання, викладених в термінах компетенцій, а також належні критерії оцінки знань. Різні розділи курсу можуть мати різну кількість кредитів. | |||
Coursework | |||
---|---|---|---|
Coursework – навчальна робота. Поняття навчальної роботи пов’язується з потрібною, зазвичай контрольованою і оцінюваною, навчальною діяльністю в рамках розділу курсу або модуля. | |||
Cracker | |||
---|---|---|---|
Cracker - назва хакера, прийнята в Internet. У відмінності від слова "хакера", який в Мережі не вважається лайливим словом, саме крекер - "нехороша людина", термін багатозначний: крекерами крім того називають сухе печиво, що ламається, і хакреські програми, що безшумно ламають захист. | |||
Credit | |||
---|---|---|---|
Credit – кредит (залікова одиниця). Числовий спосіб виразу об’єму і рівня знань, заснований на досягненні результатів навчання, а також відповідною цьому рівню трудомісткості, виміряної в одиницях часу. Кредит може бути зарахований особі, що навчається, після перевірки досягнення нею встановлених підсумків навчання на певному рівні, відповідному витратами на навчання, що проводиться, або раніше здійсненого навчання. | |||
Credit accumulation | |||
---|---|---|---|
Credit accumulation – накопичення кредитів. У накопичувальній системі кредитів для успішного завершення навчання в семестрі, в навчальному році або в цілому за навчальною програмою необхідно отримати (зарахувати) певне число кредитів, що встановлюється вимогами даної програми. Кредити зараховуються (і накопичуються) тільки після того, як успішне досягнення особою, що вчиться, підсумків навчання підтверджується контролем знань. Особи, що навчаються, можуть використовувати накопичувальну систему кредитів для переведення або накопичення кредитів, в одному або різних освітніх установах. Система накопичення кредитів також дозволяє особам, що вчаться, засвоювати окремі розділи курсів або модулі без необхідності негайного академічного визнання підсумків навчання. | |||
Credit framework | |||
---|---|---|---|
Credit framework – система кредитів. Система, що сприяє вимірюванню і порівнянню підсумків навчання в контексті різних кваліфікацій, освітніх програм і умов навчання, на основі трудомісткості навчальної роботи студента, виміряної в одиницях часу. | |||
Credit level | |||
---|---|---|---|
Credit level – рівень (складність) кредиту. Індикатор
відносних вимог до навчання або до міри свободи, що надається особі, що
вчиться, в даному розділі або модулі. Зазвичай цей індикатор пов’язується з
глибиною і складністю вивчення та іноді асоціюється з роком (курсом) навчання
і/або з особливостями змісту розділу. | |||
Criterion-referenced assessment | |||
---|---|---|---|
Criterion-referenced assessment – “порогова“ система контролю. У цій формі контролю знань конкретні характеристики, здібності, навички, поведінкові одиниці, оцінки обираються як критеріальні, що визначають поріг успішного “проходження“ даного контролю. При цьому “недобір“ по одному критеріальному значенню може компенсуватися успіхом по іншому. Така система контролю зазвичай асоціюється з “пороговим мінімумом“ досягнення підсумків навчання. | |||
CSS | |||
---|---|---|---|
CSS - Cascading Style Sheets (Каскадні таблиці стилей) – технологія опису зовнішнього вигляду Інтернет-сайту, який написаний мовою розмітки. Переважно використовується як засіб оформлення веб-сторінок у форматі HTML. | |||
CU | |||
---|---|---|---|
CU – (у листах) побачимося. | |||
CUL | |||
---|---|---|---|
CUL - (у листах) побачимося пізніше. | |||
Cybermall | |||
---|---|---|---|
Cybermall - WWW-сервер, який використовується для онлайнової торгівлі кількома організаціями. | |||
Cyberpunk | |||
---|---|---|---|
Cyberpunk – людина, що ще не знайшла свого місця в житті, для якої хакерство - гра і самоствердження одночасно. Також, як і термін "робот", це слово прийшло з науково-фантастичної літератури - твору William Gibson і Bruce Sterling. | |||
Cyberspace | |||
---|---|---|---|
Cyberspace – (термін,
вжитий автором William
Gibson в його
новелі Neuromancer) – кіберпростір, описує увесь діапазон
інформаційних ресурсів, доступних через
глобальні комп’ютерні мережі. (У цій книзі
вживається як синонім всього світу мереж - Usenet, Internet і т. д.). | |||
Cycles | |||
---|---|---|---|
Cycles – цикли. Три послідовні ступені, визначені в Болонському процесі (перший цикл – бакалавр, другий цикл – магістр і третій цикл – доктор PhD), в рамках яких знаходяться всі кваліфікації європейської системи вищої освіти. | |||
Cycles descriptors | |||
---|---|---|---|
Cycles descriptors – дескриптори циклів. Узагальнені описи широкого кола результатів навчання кожного з трьох циклів, відповідно визначених Болонським процесом. | |||
D |
---|
Daemon | |||
---|---|---|---|
Daemon - службова програма системи Unix, яку відправник помічає, наприклад, якщо електронний лист не доставлений одержувачеві. В цьому випадку він отримує назад свій лист з посланням від "mailer daemon". Існує також поштовий SMTP -демон і т. ін. | |||
Database | |||
---|---|---|---|
Database - база даних. Це доступне багатьом користувачам зібрання різних відомостей. | |||
DDoS-атака | |||
---|---|---|---|
DDoS-атака – атака з використанням безлічі адрес нічого не підозрюючих користувачів, для «забивання» каналу, через відкриття максимально можливої кількості з’єднань із соціальною мережею. Послання великої кількості паразитного трафіку для перевантаження і виведення з ладу операційної системи, яка не встигає обробити всі з’єднання, в результаті чого, користувачі соціальної мережі не мають можливості з’єднання з сервером, на якому розміщений сайт. | |||
Dedicated Line | |||
---|---|---|---|
Dedicated Line - виділена лінія. Це виділена конкретному абоненту лінія служби зв’язку. | |||
Degree | |||
---|---|---|---|
Degree – ступінь. Кваліфікація, що присвоюється освітньою установою випускникові після успішного засвоєння встановленої освітньої програми. У накопичувальній системі кредитів програма вважається завершеною, якщо випускник одержав необхідне число зарахованих кредитів, досягнув обумовленого переліку підсумків навчання. | |||
Delicious | |||
---|---|---|---|
Delicious – служба закладок. | |||
Detailed | |||
---|---|---|---|
Detailed - детальна форма подання інформації, найчастіше на панелях налаштування програм та у запитах до пошукової системи. | |||
DHCP | |||
---|---|---|---|
DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol - протокол динамічної конфігурації вузла) – мережевий протокол, який дозволяє комп’ютерам автоматично отрмувати IP-адресу та інші параметри, які необхідні для роботи в мережі TCP/IP. | |||
Dial | |||
---|---|---|---|
Dial - up
user - користувач
комутованого [телефонного, модемного] з’єднання, що працює по телефонній лінії. | |||
Dial – up | |||
---|---|---|---|
Dial – up - сеансне телефонне підключення. | |||
Digg.com | |||
---|---|---|---|
Digg.com – ресурс новин. | |||
Diploma supplement | |||
---|---|---|---|
Diploma supplement – додаток до диплома. Додаток до диплома – доповнення до офіційного документа, що визначає присвоєний ступінь/кваліфікацію. Додаток до диплома призначений для опису суті, рівня, змісту і статусу навчання, пройденого і успішно завершеного особою ступеня/кваліфікації. Додаток базується на моделі, розробленій Європейською Комісією, Радою Європи і ЮНЕСКО/СЕПЕС. Він сприяє міжнародній прозорості і академічному/професійному визнанню кваліфікацій. | |||
Distinctive Ring | |||
---|---|---|---|
Distinctive Ring - функція умовного дзвінка, призначена для використання з цифровими АТС. Їх абонентам пропонується як додаткова послуга підключення до однієї телефонної лінії кількох (до чотирьох) різних телефонних номерів. | |||
Distribution | |||
---|---|---|---|
Distribution - спосіб обмеження області поширення повідомлень у мережі Usenet. Використовується для оголошень про купівлю-продаж або обговорень регіональної політики. | |||
DM | |||
---|---|---|---|
DM – особисте, приватне повідомлення, яке не бачить ніхто, крім прямого одержувача. | |||
DNS | |||
---|---|---|---|
DNS - доменна система імен. | |||
Doctorate and doctoral degree | |||
---|---|---|---|
Doctorate and doctoral
degree – докторантура і
докторський ступінь. Кваліфікація, що
присвоюється по завершенню
третього циклу навчання
і визнається на міжнародному рівні як кваліфікація наукової,
академічної роботи або іншої професійної діяльності високого рівня. Вона
передбачає істотний об’єм оригінальних наукових досліджень, що зазвичай
представляються у вигляді дисертації. | |||
Document | |||
---|---|---|---|
Document - у термінології WWW - будь-який файл, який прочитується і видається на екран програмою перегляду Web або її допоміжним додатком. | |||
Down | |||
---|---|---|---|
Down - назва для ситуації, коли ділянка загального доступу несправна, і користувач не можете отримати до неї доступ. | |||
Download | |||
---|---|---|---|
Download
- копіювання файлу з хост-системи на свій комп’ютер | |||
Download 2 | |||
---|---|---|---|
Download – завантаження. Це передавання програм або даних з головного комп’ютера на підключений до нього пристрій, звичайно із сервера локальної або глобальної мереж на ПЕОМ. | |||
Driver | |||
---|---|---|---|
Driver - програма (іноді реалізована на апаратному рівні), для зв’язку комп’ютера з периферійними і внутрішніми пристроями - принтерами, мережевими платами, маніпуляторами і т. ін. | |||
E |
---|
E – mail | |||
---|---|---|---|
E – mail – метод пересилання приватних послань за допомогою Мережі. У англійській мові використовується і як іменник, і як дієслово. | |||
E-learning | |||
---|---|---|---|
E-learning – надання доступу до комп’ютерних навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет або корпоративні Інтранет мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб. | |||
e-learning (eLearning) | |||
---|---|---|---|
e-learning (eLearning) – все, що допомагає вчитися в мережі: онлайн- курси, цифрові ресурси, веб-сервіси, мобільні додатки. Цифрова освіта, електронна освіта, digital-освіта – це все про elearning. Близький за змістом термін – EdTech (Education Technology). Ще його можуть називати мережевим навчанням або онлайн-навчанням. В основі цієї нової педагогічної парадигми лежить відкритість освітніх ресурсів, децентралізація навчальної діяльності та використання в цих цілях інформаційних технологій. Мережеве навчання передбачає створення масового загального цифрового середовища для освіти і самоосвіти. | |||
E-learning Electronic Learning) | |||
---|---|---|---|
E-learning (Electronic Learning) – електронне навчання (або Інтернет навчання). | |||
E-mail (mail - пошта) – електронна пошта, яка сьогодні має широке розповсюдження і вже готова повністю замінити собою звичайну, паперову пошту. | |||
eBay Inc | |||
---|---|---|---|
eBay Inc. – американська інтернет-компанія, що керує однойменним сайтом eBay.com, онлайн майданчик для проведення аукціонів і торгівельний веб-сайт, на якому приватні та юридичні особи здійснюють продаж та купівлю різноманітних товарів та послуг. | |||
Echofon | |||
---|---|---|---|
Echofon – проста і зручна додаткова програма до Твіттеру. Дозволяє відстежувати: recent, mentions і messages. Випущені версії Echofon for Mac і Echofon for iPhone (Free і PRO). | |||
ECTS | |||
---|---|---|---|
ECTS (European
Credit Transfer and
Accumulating System) – європейська перевідна і накопичувальна система кредитів. Європейська
перевідна і накопичувальна система кредитів | |||
ECTS2 | |||
---|---|---|---|
ECTS–
система, створена для зручності
осіб, що навчаються,
яка базується на
оцінці трудомісткості навчальної роботи особи, необхідної для досягнення мети
навчання за даною програмою. Ці цілі повинні бути описані в термінах встановлених
підсумків навчання і компетенцій. ECTS базується на принципі відповідності 60
кредитів трудомісткості одному академічному року навчальної роботи особи денної
форми навчання. Трудомісткість навчальної роботи особи протягом одного
академічного року в Європі вимірюється в межах 1500-1800 навчальних годин, що
відповідає (25-30)- годинному змісту одного кредиту. Система ECTS призначена
для підвищення прозорості систем освіти і сприяє мобільності студентів в Європі
за допомоги накопичення і переведення кредитів. Переведення кредитів
гарантується Угодою, підписаною університетом, звідки переходить студент,
університетом, куди він переводиться і самим студентом. | |||
Encapsulated Post Script (EPS) | |||
---|---|---|---|
Encapsulated Post
Script (EPS) - формат векторних
графічних файлів, підтримується
програмами для різних операційних систем і рекомендується для друку й створення ілюстрацій в настільних видавничих
системах. | |||
ENIC | |||
---|---|---|---|
ENIC (European Network of Information Centres) - Європейська мережа інформаційних центрів. Рада Європи та ЮНЕСКО створили мережу ENIC для реалізації Лісабонської конвенції про визнання та, в цілому, для розробки політики та практики з визнання кваліфікацій. Функції секретаріату мережі спільно виконують Рада Європи та ЮНЕСКО/СЕПЕС. | |||
ENQA | |||
---|---|---|---|
ENQA (European Association for Quality Assurance in Higher Education) - Європейська асоціація з забезпечення якості у вищій освіті. ENQA забезпечує співпрацю в сфері якості вищої освіти для розробки та обміну передовим досвідом. | |||
EQAR | |||
---|---|---|---|
EQAR (European Quality Assurance Register for Higher Education) - європейський Регістр забезпечення якості вищої освіти. Заснований ENQA, ESU, EUA и EURASHE. Створений для підвищення прозорості забезпечення якості вищої освіти в Європі, керує реєстром агенцій з забезпечення якості | |||
ESU | |||
---|---|---|---|
ESU (The European Students’ Union) - Європейський Союз студентів. Об’єднує національні союзи студентів. Представляє і просуває освітні, соціальні, економічні та культурні інтереси студентів на європейському рівні. | |||
EUA | |||
---|---|---|---|
EUA (European University Association) – Європейська асоціація університетів. Основні пріоритети асоціації полягають у формуванні Європейського простору вищої освіти; інтернаціоналізації вищої освіти та досліджень; підвищення якості європейських університетів. | |||
Eudora | |||
---|---|---|---|
Eudora - (названа своїм першим автором на честь імені американської письменниці, що написала розповідь "Я живу в пошті") - одна з двох найпопулярніших за кордоном (разом з Pegasus Mail) програм-листонош. Її ім’я стало майже прозивним для позначення спеціалізованої розвиненої поштової програми. | |||
Eunet | |||
---|---|---|---|
Eunet - провайдер і підтримувана ним європейська частина Internet. | |||
EURASHE | |||
---|---|---|---|
EURASHE (European
association of Higher
Education Institutions) -Європейська асоціація вищих навчальних закладів. Її метою є
відстоювання інтересів професійної вищої освіти в Європейському просторі
вищої освіти. | |||
Ex.ua | |||
---|---|---|---|
Ex.ua – найбільший український файлообмінник, заснований влітку 2009 року. Усі сервери розташовані на території України. Сервіс дозволяє завантажувати файли до 50 ГБ. | |||
Examination (exam) | |||
---|---|---|---|
Examination (exam)
– екзамен. Письмове
або усне випробування,
що проводиться на встановлених
етапах (наприклад, в
кінці або в
середині семестру, або іншого встановленого періоду навчання, або в
кінці освітньої програми, розділу курсу або модуля). | |||
F |
---|
F2F або Fасе - to - Face | |||
---|---|---|---|
F2F або Fасе - to - Face - до настання ери відеоконференцій означало особисті зустрічі людей, які до цього активно переписувалися в Інтернет. | |||
FAQ (Frequently Asked Question | |||
---|---|---|---|
FAQ (Frequently Asked Question) - Питання, як ізадають найчастіше. Інколи розшифровують як Frequently Answered Question - питання, на яке часто доводиться відповідати. | |||
Fast Retrain | |||
---|---|---|---|
Fast Retrain - швидка зміна модемами швидкості зв’язку при сталому коннекті. Є необов’язковою до виконання частиною стандарту V.32bis. Тому її виконання при зв’язку залежить від того, чи реалізована ця функція в парному модемі. | |||
Favorites | |||
---|---|---|---|
Favorites - закладки. | |||
fb2 (FictionBook) | |||
---|---|---|---|
fb2 (FictionBook) - формат представлення електронних версій книг у вигляді XML-документів, де кожен елемент книги описується своїми тегами. | |||
Feedbak режим | |||
---|---|---|---|
Feedbak режим – режим зворотного зв’язку (переважно в
реальному часі) між викладачем і студентом. | |||
FIDO | |||
---|---|---|---|
FIDO - всесвітня некомерційна любительська комп’ютерна мережа. Основне її призначення - сприяти неформальному спілкуванню. | |||
FIDR | |||
---|---|---|---|
FIDR– це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України ставка FIDRможе змінюватись (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому Сторонами у Кредитному договорі. | |||
File | |||
---|---|---|---|
File - Файл. Те ж саме, що набір даних. | |||
File Server | |||
---|---|---|---|
File Server - файловий сервер. Комп’ютер і сукупність програмних засобів та даних на ньому, які забезпечують доступ до файлів для віддалених користувачів (клієнтів). | |||
Film at 11 | |||
---|---|---|---|
Film at 11 - реакція на занадто довгий аргумент. | |||
Finger | |||
---|---|---|---|
Finger - програма мережі Internet, яка дозволяє
користувачеві отримати про інших користувачів трохи інформації, яку вони
заздалегідь занесли у свої plan файли. | |||
Firewall | |||
---|---|---|---|
Firewall - жаргонний термін, що став популярним у мережевих адміністраторів, завдяки книзі "Брандмауери і безпека в Internet". У автомобільній промисловості брандмауером називають пристрій, що запобігає поширенню полум’я в пасажирський салон на випадок пожежі у відсіку двигуна. Відповідно брандмауери в мережах служать для запобігання несанкціонованому доступу ззовні. | |||
First cycle degree | |||
---|---|---|---|
First cycle degree – ступінь першого циклу. Кваліфікація вищої освіти, що присвоюється по успішному завершенню навчання на першому циклі. | |||
Flame | |||
---|---|---|---|
Flame - електронні листи, що містять "вигуки", проповіді, "наїзди", спрямовані на когось в Мережі, але (частіше) означає також надзвичайно емоційні дискусії в телеконференціях. | |||
Flamer | |||
---|---|---|---|
Flamer - скандаліст в телеконференціях. | |||
Flash | |||
---|---|---|---|
Flash – це технологія веб-мультиплікації. Вона застосовується для створення анімаційних заставок, веб-ігор, інтерактивних елементів сайту і т. ін. | |||
Flickr | |||
---|---|---|---|
Flickr – фотосервіс порталу Yahoo!. Веб-сайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Онлайн-фотоальбом. | |||
Flicktotwitt | |||
---|---|---|---|
Flicktotwitt – програма-додаток до Твіттеру, що повідомляє в Твіттер про зміни в Flickr’і. | |||
Folk.in.ua | |||
---|---|---|---|
Folk.in.ua – україномовний портал для активного спілкування, ведення блогів, фотогалерей, спілкувань на форумі та коментарів. | |||
Follow | |||
---|---|---|---|
Follow – кнопка під аватарки користувачів Твіттера, яку може натиснути інший користувач, щоб піти за першим і читати його стрічку новин. | |||
Followers, follower | |||
---|---|---|---|
Followers, follower – люди, які підписалися на новини користувача. Користувач Твіттера, підписаний на чиюсь стрічку новин, автоматично отримує всі повідомлення з неї. | |||
Following | |||
---|---|---|---|
Following – підписка на стрічку новин обраного користувача в
Твіттері. Займатися фолловінгом означає – ставати послідовником. Сторінки в
Твіттері, на новини до яких підписався користувач. Це роблять,
по-перше, для того, щоб стежити за новинами про цікаву людину. Часто, активним
фолловінгом займаються для розвитку аккаунта. | |||
Followup | |||
---|---|---|---|
Followup - "продовжуючи тему"- послання в мережі Usenet, яке є відповіддю на більш ранній лист. | |||
For-profit company | |||
---|---|---|---|
For-profit company - a company that is incorporated under the law for the profit of its owners. | |||
Forms | |||
---|---|---|---|
Forms – бланки, елементи WWW–сторінки, що заповнюються користувачем. | |||
Fortune cookie | |||
---|---|---|---|
Fortune cookie – беззмістовний, дотепний, мудрий коментар в Мережі. | |||
FotoLog.com | |||
---|---|---|---|
FotoLog.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Frame | |||
---|---|---|---|
Frame - самостійний фрагмент HTML -сторінки, що має усі її властивості. | |||
Framework for qualifications of the European higher education area | |||
---|---|---|---|
Framework for qualifications of the European higher education area – система кваліфікацій європейського академічного простору. Система, що забезпечує прозорість взаємин і відповідність європейської системи академічних кваліфікацій і кваліфікацій в національних системах вищої освіти. Є механізмом взаємодії між національними академічними системами. | |||
Freeware | |||
---|---|---|---|
Freeware - безкоштовне програмне забезпечення. | |||
Freeze | |||
---|---|---|---|
Freeze - програма-архіватор. | |||
FREQ | |||
---|---|---|---|
FREQ – термін, що в нашій країні вживається швидше серед членів FIDOnet, а не Internet. Розшифровується як File REQuest - запит файлу. У "фидошному"сенсі фрек - це порожнє сполучення зі встановленим спеціальним прапором Freq в заголовку і переліком запрошуваних файлів в полі subject. | |||
Friendbuzz | |||
---|---|---|---|
Friendbuzz – служба мікроблогів. | |||
FriendFeed | |||
---|---|---|---|
FriendFeed - зручний сервіс в стилі Твіттера для написання коротких думок і коротких коментарів. Оновлює стрічку повідомлень та коментарів в реальному часі. | |||
Friendorfollow | |||
---|---|---|---|
Friendorfollow – програма-додаток до Твіттеру для зручного
перегляду фолловерсів різних акаунтів у Твіттері. Після введення свого логіна,
можна отримати 3 категорії своїх фолловерсів. Following - ті, за
ким користувач стежить, а вони за ним ні. Fans - ті, які стежать за
користувачем, але він не стежить за ними. Friends - взаємний фолловінг. | |||
Friends.ua | |||
---|---|---|---|
Friends.ua – українська Інтернет-спільнота, друзі, однокласники, веселі та цікаві люди, спілкування, щоденники, обмін фото, блоги, дискусії, групи за інтересами, ігри, гумор, афіша, форуми, постійне живе спілкування. | |||
Friendster.com | |||
---|---|---|---|
Friendster.com
– популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
FTP | |||
---|---|---|---|
FTP - протокол передачі файлів – дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп’ютером мережі, що підтримує протокол FTP. Установивши зв’язок із віддаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп’ютера на свій або скопіювати файл із свого комп’ютера на віддалений. | |||
FTP (File Transfer Protocol) | |||
---|---|---|---|
FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів. В наш час практично всі функції FTP доступні і через HTTP, але FTP все ще використовується як основний протокол для доступу до великих файлових архівів в мережі. | |||
Full name | |||
---|---|---|---|
Full name – ім’я автора мікроблога. | |||
FТР 2 | |||
---|---|---|---|
FТР (File Transfer Protokol) - протокол, який використовується для забезпечення передавання файлів між різноманітними системами. | |||
G |
---|
GaiaOnline.com | |||
---|---|---|---|
GaiaOnline.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Gateway | |||
---|---|---|---|
Gateway (шлюз) - вузол, який з’єднує мережі. При налаштуванні підключення до Інтернету необхідно правильно вказати адресу шлюза. | |||
GIF | |||
---|---|---|---|
GIF (Graphics Interchange Format) формат графічних даних Це один із стандартних форматів для файлів зображень на WWW. Формат файлів GIF досить популярний, бо використовує метод упаковки, який дозволяє зменшити розміри файлів, створювати рухомі зображення тощо. | |||
Gmail | |||
---|---|---|---|
Gmail – (від Google Mail, вимовляється «джі-мейл» або
«гмейл») безкоштовна послуга електронної пошти від американської компанії
Google. Надає доступ до поштових скриньок через веб-інтерфейс і протоколи POP3, SMTP, IMAP. | |||
Google Analytics | |||
---|---|---|---|
Google Analytics – сервіс аналізу активності відвідувачів на сайтах. | |||
Google Chrome | |||
---|---|---|---|
Google Chrome – веб-оглядач. | |||
Google Docs | |||
---|---|---|---|
Google Docs – розроблений Google безплатний мережевий офісний пакет, що включає текстовий, табличний редактор і службу для створення презентацій. Утворений у результаті злиття Writely і Google Spreadsheets. | |||
Google Earth | |||
---|---|---|---|
Google Earth – це безкоштовна, вільно-завантажувана програма
компаніїї Google що відображає віртуальний глобус. | |||
Google Earth 2 | |||
---|---|---|---|
Google Earth – оглядач фотознімків поверхні Землі, Місяця, Марсу, а також космічного простору. | |||
Google Inc. | |||
---|---|---|---|
Google Inc. – американська корпорація, заснована 7 вересня 1998 року як приватна компанія, що займається розробкою, розвитком і дизайном найпопулярнішого в Інтернет пошукового сервісу. | |||
Google Maps | |||
---|---|---|---|
Google Maps – сервіс векторних та растрових (фотознімків з літаків та супутників) географічних карт. | |||
Google Reader | |||
---|---|---|---|
Google Reader – сервіс візуалізації RSS-стрічок. | |||
Google Toolbar | |||
---|---|---|---|
Google Toolbar – панель інструментів Google. | |||
Google Оповіщення | |||
---|---|---|---|
Google Оповіщення – сервіс оповіщення про нові записи в пошуковій системі Google за ключовими словами, які задані користувачем. | |||
Google Сайти | |||
---|---|---|---|
Google Сайти – сервіс для створення повноцінних веб-сторінок, як для власників аккаунтів Google, так і незалежних користувачів. | |||
Gopher | |||
---|---|---|---|
Gopher - засіб розподіленого пошуку файлів у мережі і передачі їх. | |||
Grade/mark | |||
---|---|---|---|
Grade/mark – оцінка. Будь-яка чисельна або якісна міра, що базується на чітко градуйованій шкалі і використовується для опису результатів оцінки знань за кожним розділом курсу або за програмою навчання в цілому. | |||
Graphics Interchange Format (GIF) | |||
---|---|---|---|
Graphics Interchange Format (GIF) - формат растрових графічних файлів, підтримується додатками для різних операційних систем. | |||
Greasemonkey | |||
---|---|---|---|
Greasemonkey – програма-додаток на
основі браузера Firefox
для очищення стіни ВКонтакте. | |||
H |
---|
Hashtags | |||
---|---|---|---|
Hashtags – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє знаходити повідомлення за тегами. | |||
HI5.com | |||
---|---|---|---|
HI5.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Higher education | |||
---|---|---|---|
Higher education – вища освіта. Вища освіта містить програми навчання, на які можуть поступати особи, що мають свідоцтво про отримання ними загальної середньої освіти (атестат зрілості) або іншої аналогічної освіти, включаючи професійну, або документально підтверджену незакінчену вищу освіту. | |||
Home | |||
---|---|---|---|
Home - початок. Початкова сторінка вузла, яка містить відомості описового характеру і посилання на інші, більш змістовні сторінки. | |||
Hootsuite | |||
---|---|---|---|
Hootsuite – програма-додаток до Твіттеру, дає можливість налаштувати РРС з блогу або сайту на Твіттер для того, що анонси постів з блогу автоматично розміщувалися і в Твіттері. Сервіс на hootsuite.com пропонує безліч інших корисних опцій для Твіттера, зокрема можливість координувати одночасно кілька акаунтів в Твіттері. | |||
Hotline.ua | |||
---|---|---|---|
Hotline.ua – web-сервіс вибору товарів і порівняння цін, провідний сервіс в Українi. Станом на березень 2012 р. на Хотлайн покупцеві доступні більше 3 млн. пропозицій від усіх провідних і активно працюючих інтернет-магазинів України (більше 2000 магазинів). | |||
HTML | |||
---|---|---|---|
HTML (Hymer Text Markup Language) - "Основна"мова, яка описує формати текстово-графічних сторінок Web. | |||
HTML (Hyper Text Markup Language) | |||
---|---|---|---|
HTML (Hyper Text Markup Language) - мова, яку використовують для створення документів в Інтернеті. | |||
HTML 2 | |||
---|---|---|---|
HTML – скорочення від англ. HyperText Markup Language –
мова, на якій заснована більшість сторінок в Інтернеті. На цій мові комп’ютеру
користувача повідомляється, яким чином показувати в програмі-браузері текст і
інші елементи сторінок (картинки, таблиці, форми). На мові HTML не програмують,
а верстають – тобто особливим чином розмічають текст для публікації в
інтернеті. Як виглядає веб-сторінка на мові HTML, легко дізнатися, клацнувши
правою кнопкою миші
в будь-якому вільному
місці сторінки і
вибравши в меню, що з’явилося, пункт "View Source"
("Перегляд коду"). | |||
HTTP | |||
---|---|---|---|
HTTP – протокол передачі гіпертексту) - спосіб передачі веб-сторінок по мережі користувачеві. Спочатку HTTP використовувався тільки для передачі HTML -документів, але зараз за його допомогою можна передавати будь-яку інформацію, у тому числі картинки, звук, відео і взагалі будь-які файли. | |||
HTTP1 | |||
---|---|---|---|
HTTP1 – протокол передачі даних, що використовується в комп’ютерних мережах. Назва скорочена від Hyper Text Transfer Protocol, протокол передачі гіпертекстових документів. HTTP належить до протоколів моделі OSI 7-го програмного рівня. | |||
Hyperlink | |||
---|---|---|---|
Hyperlink - посилання. Зв’язок між різними компонентами інформації. | |||
I |
---|
ICQ | |||
---|---|---|---|
ICQ – система для оперативного спілкування в мережі Інтернет. | |||
ICQ (I Seek You) | |||
---|---|---|---|
ICQ (I Seek You) - безоплатна система Інтернет-пейджингу (передачі коротких повідомлень у мережі), у якій кожен користувач має свій унікальний номер. | |||
ICT teaching – IT-навчання. | |||
---|---|---|---|
ICT teaching – IT-навчання. Містить викладання та навчання з використанням сучасних інформаційних технологій і засобів телекомунікації. | |||
Identi.ca | |||
---|---|---|---|
Identi.ca – сервіс мікроблогів із загальною стрічкою всіх користувачів у стилі Твіттера. Обмеження в 140 символів. Працює репостінг з Twitter. | |||
iGoogle | |||
---|---|---|---|
iGoogle – стартова сторінка Google. | |||
Imacros | |||
---|---|---|---|
Imacros – сервіс
автоматизує рутинні, часто
повторювані дії, під
час роботи в Інтернет. Дозволяє швидко заповнювати web-форми,
запам’ятовувати паролі, завантажувати інформацію з сайтів і збирати дані. | |||
IMAP | |||
---|---|---|---|
IMAP – «Протокол доступу до електронної пошти Інтернету») – протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти. | |||
Indonbass.com.ua | |||
---|---|---|---|
Indonbass.com.ua – українська соціальна мережа, місце розваг, знайомств, спілкування й пошуку старих знайомих, друзів та однокласників. | |||
Intended learning outcomes | |||
---|---|---|---|
Intended learning outcomes – передбачувані підсумки навчання. Декларуючий перелік того, що особа, що вчиться, як очікується, повинен вивчити, засвоїти і продемонструвати по завершенню навчання. Перелік підсумків навчання повинен супроводжуватися належними критеріями контролю знань, які можна використовувати для визначення, чи досягнуті випускником задані підсумки навчання. Перелік підсумків навчання і критерії контролю визначають вимоги заліку кредиту, тоді як система оцінок базується на більш вищому або нижчому рівні результатів контролю знань по відношенню до вимог заліку кредиту. Накопичення і переведення кредитів спрощуються, якщо в переліку підсумків навчання з достатньою точністю вказано, за які досягнення який кредит зараховується. | |||
InterEduNet | |||
---|---|---|---|
InterEduNet (International Education Network) - глобальна міжнародна освітня система – проект ЮНЕСКО і Міносвіти Російської Федерації. | |||
Interfase | |||
---|---|---|---|
Interfase - інтерфейс. Сукупність апаратних і програмних засобів, призначених для здійсненій функцій обміну інформацією між різними пристроями в ПЕОМ, обчислювальних системах і мережах. | |||
Internet | |||
---|---|---|---|
Internet – це мережа комп’ютерів та комп'ютерних мереж.
Internet – це джерело інформації, яка
постійно змінюється та розширюється. З
часу створення в 60-х
роках кількість
комп'ютерів, підключених до
Internet, неухильно зростає, і тепер "павутина"використовується мільйонами людей як у комерційних і державних організаціях,
так і індивідуально. Головною ознакою Інтернет є використання протоколу TCP/IP. Internet – це назва великої розгалуженої міжнародної
глобальної мережі, що поєднує десятки мільйонів користувачів. | |||
IP протокол | |||
---|---|---|---|
IP протокол (англ. IP – Internet protocol) – найбільш широко розповсюджена реалізація ієрархічної схеми мережної адресації. | |||
IP-адрес | |||
---|---|---|---|
IP-адрес (Internet Protocol Address) - унікальний ідентифікатор (адреса) пристрою (зазвичай комп’ютера), який під’єднано до локальної мережі або Інтернету. | |||
IP-адреса (Internet Protocol address) | |||
---|---|---|---|
IP-адреса (Internet Protocol address) - ідентифікатор (унікальний номер), що використовується для адресації комп’ютерів та пристроїв у мережі TCP/IP (наприклад, мережі Інтернет). | |||
IP-телебачення | |||
---|---|---|---|
IP-телебачення (Internet Protocol Television, скор. - IPTV) - система передачі телевізійних програм через Інтернет із забезпеченням додаткових послуг із вибору контенту і керуванням його подачею. | |||
IRC | |||
---|---|---|---|
IRC (Internet Relay Chat) - спосіб спілкування з іншими користувачами мережі у режимі реального часу. | |||
ISDN | |||
---|---|---|---|
ISDN (Integrated Services Digital Network) - набір стандартів для високошвидкісного одночасного передавання голосу, даних і візуальної інформації через менше число каналів, ніж потрібно було б при використанні широкосмугового мовлення. | |||
iSilo (Plam Os Platform /pdb - Palm Pilot Database format) | |||
---|---|---|---|
iSilo (Plam Os Platform /pdb - Palm Pilot Database format) - формат бази даних, використовується у всіх 3Com PalmPilot, IBM Workpad і Macintosh/PC для збереження записів у базі даних. | |||
ITV | |||
---|---|---|---|
ITV (навчальне телебачення) – ефективна система доставки навчального матеріалу в системі ДН. | |||
IР | |||
---|---|---|---|
IР (Internet Protocol) – протокол Інтернет, визначає одиниці інформації, які передаються між системами її доставляння. | |||
J |
---|
Jaiku | |||
---|---|---|---|
Jaiku – багатоканальний сервіс
мікроблогів з концепцією
хештегом в стилі Твіттера.
Кожному хештегу відповідає окремий «канал». Для того, щоб залишити запис у
каналі необхідно поставити тег не в довільне місце, а перед записом. Тематичні записи відображаються окремо від
щоденникових. | |||
Java | |||
---|---|---|---|
Java – мова програмування, яка дозволяє розробляти додатки для використання в web-ресурсах. Модуль Java не інтегрується в сторінку, яка його використовує, а існує як самостійний додаток з розширенням .class, яке називають "апплет". | |||
Joint Photographic Expert Group (JPEG) | |||
---|---|---|---|
Joint Photographic Expert Group (JPEG) - формат растрових графічних файлів, який реалізує ефективний алгоритм стиснення (метод JPEG) для фотографій та ілюстрацій після сканування. | |||
JPEG | |||
---|---|---|---|
JPEG (Joint Photographic Experts Group) - формат компактного представлення графічної інформації. Більшість засобів перегляду Web приймають формат зображення JPEG, як стандартний формат графічних файлів. | |||
JSON | |||
---|---|---|---|
JSON – це легкий формат обміну даними між комп’ютерами. JSON базується на тексті, і може бути з легкістю прочитаним людиною. Формат дозволяє описувати об’єкти та інші структури даних. Цей формат головним чином використовується для передачі структурованої інформації через мережу (завдяки процесу, що називають серіалізацією). | |||
Juick | |||
---|---|---|---|
Juick – сервіс російськомовних гікоблогів в стилі Твіттера. Постинг та підписка на стрічку друзів тільки через Jabber. Немає обмеження в 140 символів. Підтримує фотопостінг, у безкоштовному варіанті - одне фото на день. На головній сторінці - стрічка тих постів, які хтось прокоментував. | |||
Justtweetit | |||
---|---|---|---|
Justtweetit – програма-додаток до Твіттеру, що полегшує пошук твіттерян зі схожими і спільними інтересами для об’єднання у групи. | |||
K |
---|
Keyword | |||
---|---|---|---|
Keyword - ключове слово. Наприклад: слово, або фраза, яку ви вводите в форму пошуку, коли шукаєте інформацію на цікаву для вас тему. | |||
L |
---|
Learning time | |||
---|---|---|---|
Learning time – термін (час) навчання. Кількість годин, яка потрібна середньому студентові для досягнення підсумків навчання і отримання кредитів за наслідками контролю знань. | |||
Learning Portal | |||
---|---|---|---|
Learning Portal (E-learning Portal) – навчальний портал (корпоративний
або публічний веб-сайт). Корпоративний сайт, що надає доступ до можливостей
корпоративного навчання в тому числі і через LMS. Можливо відкритий для широкої публіки сайт, що надає доступ до навчальних
програм. | |||
Lecture | |||
---|---|---|---|
Lecture – лекція. Навчальна діяльність викладача, спрямована на пояснення особам, що вчаться, нових тем або інших навчальних матеріалів. Зазвичай передбачає участь одного викладача і великої кількості студентів. | |||
Lessfriends | |||
---|---|---|---|
Lessfriends – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє відстежувати і видаляти фолловерсів. | |||
Level descriptors | |||
---|---|---|---|
Level descriptors – дескриптори рівнів. Декларований перелік описів загальних характеристик навчання, очікуваних і потрібних від осіб, що навчаються, на кожному рівні. Такі дескриптори рівнів дозволяють визначити тип вимог або очікувань для осіб, що навчаються, на кожному зі встановлених рівнів. Ці дескриптори орієнтують осіб, що навчаються, і викладача в питаннях складності програми, відносності вимог і свободи в засвоєнні матеріалом. Ці загальні дескриптори можуть бути застосовані до дисциплін і способів навчання. Дескриптори рівнів корисні для розробки навчальних програм, призначення кредитів, оцінки і визнання попереднього досвіду навчання (зокрема – неформального навчання), а також в системі підвищенні кваліфікації викладачів. | |||
Levels | |||
---|---|---|---|
Levels – рівні. Є серію послідовних ступенів (безперервний ряд), вираженою в термінах ранжируваних узагальнених підсумків; ступеням серії можуть бути зіставлені типові кваліфікації. | |||
LEX MERCATORIA | |||
---|---|---|---|
LEX MERCATORIA - (лат. - торгове право) - сукупність автономних норм, відокремлених від нац. систем права, створених безпосередньо учасниками міжнар. торгівлі з метою регламентації зовнішньоекон. операцій. L. т. є результатом самоорганізації міжнар. ділового співтовариства і спробою самостійно регулювати комерц. відносини в межах цього співтовариства за допомогою позадерж. правових засобів. Виникло у зв'язку з незадоволенням міжнар. ділового співтовариства наявними нац.-правовими механізмами нормат. регламентації міжнар. торг.-екон. відносин. У цьому відношенні L. т. є альтернативним колізійним методом правового регулювання приватноправових відносин з іноз. елементом. Концепція L. т. сформувалася у 2-й пол. 50-х pp. 20 ст. Серед її прихильників — вчені-юристи Б. Гольдман, Ф. Кан, Ф. Фушар (Франція), К. Шмітгофф (Великобританія), Л. Копельманас, П. Лалів (Швейцарія), А. Голдштейн (Югославія) та ін. Одним з попередників творців теорії L. т. можна вважати видатного укр. вченого В. М. Корецького, оскільки він у своїй праці «Нариси міжнародного господарського права» (1928) переконливо довів, що регулювання міжнар. торг, обороту відбувається за допомогою не стільки коліз. права, скільки норм позадерж. регулювання. Сам термін «Іех mercatoria», який вказує на істор. зв'язок сучасного L. т. з середньовічним L. т. італ. міст, набув найб. поширення в юрид. л-рі та арбітраж, практиці, хоча окр. юристи користуються ще й такими термінами, як «транснаціональне право», «позанаціональне право», «міжнародне купецьке право» тощо. До джерел L. т., зокрема, належать: міжнар. торгові звичаї, арбітражна практика, конвенції, що регулюють міжнар. торгівлю, та типові закони, котрі розробляються на міжнар. рівні. Причому багато юристів вказують на неможливість дати вичерпний перелік усіх джерел L. т. Водночас одним з осн. джерел, які містять норми L. т., слід вважати Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА 1994. Як свідчить сучасна практика, існує тенденція поступового визнання теорії L. т. не тільки міжнар. комерц. арбитражами, а й нац. судовими органами, які раніше заперечували сам факт існування L. M. | |||
Link | |||
---|---|---|---|
Link – посилання на файл або документ, а також з’єднання. Рядок в HTML-документі, який вказує на будь-який інший файл, який може розміщуватись в Інтернеті, а також містить повний шлях (URL) до цього файлу. | |||
LinkedIn.com | |||
---|---|---|---|
LinkedIn.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
LiveJournal | |||
---|---|---|---|
LiveJournal – один з найпопулярніших блоґ-сервісів у світі. Свої рахунки тут мають близько 10 мільйонів користувачів Інтернету. | |||
LMS | |||
---|---|---|---|
LMS (Learning Management System) – система управління навчанням. | |||
LMS (Learning Management System) | |||
---|---|---|---|
LMS (Learning Management System) – система управління навчанням. | |||
M |
---|
Mblogi | |||
---|---|---|---|
Mblogi – сервіс мікроблогів у стилі Твіттера з можливостями постингу, загальною стрічкою повідомлень і можливістю SMS.
| |||
Meetup.com | |||
---|---|---|---|
Meetup.com – популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Mentions | |||
---|---|---|---|
Mentions– відповіді-повідомлення, в яких згадано користувача Твіттера. | |||
Message provider | |||
---|---|---|---|
Message providerСтроки, идентификатор которых начинается на «messageprovider:» (не путать с capability из-за двоеточий) - это виды системных уведомлений. Пользователь может настроить, какие из них он хотел бы получать. Поэтому их названия переводятся как «Напоминания о ..», «Уведомления о ..», «Сообщения о ..». | |||
Messages | |||
---|---|---|---|
Messages – внутрішні повідомлення | |||
Microsoft Front Page | |||
---|---|---|---|
Microsoft Front Page - додаток, призначений для створення веб- публікацій. | |||
Microsoft Excel | |||
---|---|---|---|
Microsoft Excel - програма керування електронними таблицями загального призначення, що використовується для розрахунків, організації й аналізу ділових даних. Входить до складу Microsoft Office. | |||
Microsoft Access | |||
---|---|---|---|
MicrosoftAccess- система керування базами даних, яку можна використовувати для збереження, сортування й керування практично будь- якими типами даних. | |||
Microsoft Equation Editor | |||
---|---|---|---|
MicrosoftEquationEditor- програма ведення математичних формул і рівнянь | |||
Microsoft Graph | |||
---|---|---|---|
MicrosoftGraph- програма створення ділової графіки | |||
Microsoft Office Publisher | |||
---|---|---|---|
MicrosoftOfficePublisher- програма, що дозволяє створювати та редагувати буклети, брошури, оголошення, бюлетені, веб-вузли й т. ін. | |||
Microsoft Outlook | |||
---|---|---|---|
MicrosoftOutlook- є комбінацією програми обробки електронної пошти і менеджера особистої інформації або могутнього багатофункціонального органайзера. | |||
Microsoft Power Point | |||
---|---|---|---|
MicrosoftPowerPoint- засіб розробки демонстраційних матеріалів для електронної презентації з використанням слайдів. | |||
Microsoft Word | |||
---|---|---|---|
MicrosoftWord- додаток для створення й обробки документів. | |||
Microsoft WordArt | |||
---|---|---|---|
MicrosoftWordArt- програма введення текстових спецефектів. | |||
Mirror Server ("дзеркало") | |||
---|---|---|---|
MirrorServer("дзеркало") - сайт, який дублює інформацію з основного сайту, наприклад, у випадку його непрацездатності. На основному сайті вказується адреса "дзеркал", і на "дзеркалах"адресу основного сайту, щоб було зрозуміло, що основний сайт і "дзеркала"пов’язані одне з одним. | |||
Modem (MODulator-DEModulator) | |||
---|---|---|---|
Modem (MODulator-DEModulator) - модем. Інтерфейс кінцевого користувача, який дає змогу виконувати передавання цифрових даних за допомогою аналогових систем, наприклад телефонних ліній. | |||
Module | |||
---|---|---|---|
Module– модуль. Терміном “модуль“ часто замінюють поняття “Розділ курсу“ в системах модульного навчання, програми яких містять розділи однакового об’єму (часто по 5-6 кредитів) або кратного цій одиниці об’єму. Модуль може бути змістовною складовою освітньої програми, але може бути і незалежним від цієї програми розділом курсу. | |||
MOOC | |||
---|---|---|---|
MOOC– це масові відкриті онлайн-курси (Massive Open Online Courses), один із форматів цифрового навчання, який став популярним саме через свою масовість. Характерні особливості: асинхронність процесу навчання; навчальний матеріал подається у відеоформаті; сам курс запускається тільки після того, як набралася достатня кількість учасників. | |||
Multimedia | |||
---|---|---|---|
Multimedia- мультимедія. Комп’ютерні системи з інтегрованою підтримкою звукозаписів і відеозаписів. | |||
Multiply.com | |||
---|---|---|---|
Multiply.com – популярна міжнародна соціальна мережа | |||
My.most.ua | |||
---|---|---|---|
My.most.ua– українська соціальна мережа, групи українського порталу most.ua, спілкування за інтересами. | |||
MyCleener | |||
---|---|---|---|
MyCleener– програма-додаток до Твіттеру, сервіс з автоматичного видалення неактивних фолловерсів. | |||
Myyearbook.com | |||
---|---|---|---|
Myyearbook.com– популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
N |
---|
Nafrontizmin.com | |||
---|---|---|---|
Nafrontizmin.com– об’єднання людей, які хочуть змін в Україні. | |||
NARIC Network | |||
---|---|---|---|
NARICNetwork (NationalAcademicRecognitionInformationCentres) - Національні Інформаційні Центри з Академічного Визнання та Мобільності. Мережа NARIC є ініціативою Європейської комісії та була створена у 1984 році. Мережа спрямована на покращення академічного визнання дипломів та періодів навчання в країнах-членах Європейського Союзу (ЕС), Європейської Економічної Зони (ЄЕЗ) та Туреччини. NARIC працюють в межах Європейської Мережі Інформаційних Центрів (ENIC). Скорочено - ENIC/NARIC. | |||
National framework of qualifications | |||
---|---|---|---|
National framework of qualifications – національна система кваліфікацій. Опис національної системи освіти, що однозначно визначає суть і взаємозв’язок усіх рівнів кваліфікації та інших можливих підсумків навчання в єдиній для даної країни схемі. | |||
NetMeeting | |||
---|---|---|---|
NetMeeting - програма для спілкування через будь-яку комп’ютерну мережу, яка дає змогу передавати звук, відео, графіки, файли, спільно працювати з іншими програмами та проводити відеоконференції, використовуючи звичайні комп’ютери, що підключені до Інтернет. | |||
Netvibes1 | |||
---|---|---|---|
Netvibes1 – персоналізована стартова сторінка чи персоналізований інтернет-портал, реалізований на AJAX. Досить схожий на iGoogle, My Yahoo.Сторінка організована в таблицях, у кожній з яких містяться призначені для користувача модулі. Вбудовані модулі Netvibes включають RSS, місцеві прогнози погоди, календар iCal,закладки, примітки, списки розсилки, багаторазові пошуки, підтримка POP3,електронної пошти IMAP4,що підтримуються поштами Gmail,Yahoo,Hotmail,AOL.Крім того, в Netvibes можна інтегрувати такі елементи, як del.icio.us,фотографії з Flickr.До власної сторінки додається також «Всесвіт» – варіант сторінки призначений для публічного перегляду, що може цілковито відрізнятися від персональної сторінки як за змістом, так і за оформленням. | |||
Netvibes2 | |||
---|---|---|---|
Netvibes2 – персональний робочий стіл. | |||
News | |||
---|---|---|---|
News- спеціалізований протокол в Інтернеті для роботи з серверами новин і префікс, який використовується в їх адресах. | |||
Ning.com | |||
---|---|---|---|
Ning.com– популярна міжнародна соціальна мережа | |||
Non-referenced assessment | |||
---|---|---|---|
Non-referenced assessment – “відносний“ контроль знань. У такій схемі контролю знання однієї особи, що навчається, оцінюються по відношенню до знань іншого, як правило, усередині одного потоку. Цей підхід передбачає існування “нормального розподілу“ здібностей студентів і результатів їх навчання на кожному етапі контролю. | |||
O |
---|
OCR | |||
---|---|---|---|
OCR (Optical Character Recognition) Оптичне розпізнавання символів - механічна або електронна конвертація зображень символів і літер у текст, який можна редагувати на комп’ютері. Переклад здійснюється програмним шляхом, після отримання зображення зі сканеру або фото. | |||
Opa.by! | |||
---|---|---|---|
Opa.by! – Безкоштовний сервіс персональних блогів Білорусі з тематичними нотатками та публікаціями, обговореннями та коментарями. Спілкування в тематичних спільнотах, що дозволяють бути в колі своїх інтересів, стежити за новинами свого кола і вести активне обговорення його тем. Блоки лідерства для активних дописувачів. Пошук за місцем навчання і роботи. | |||
Optional course | |||
---|---|---|---|
Optional course – курс за вибором. Розділ курсу або модуль, який може бути вибраний як частина навчальної програми, але не є обов’язковим для всіх студентів.
| |||
Orkut.com | |||
---|---|---|---|
Orkut.com– популярна міжнародна соціальна мережа створена Google, названа в честь творця, працівника Google – Orkut Büyükkökten. Сервіс стверджує що він був створений для допомоги користувачам знаходити нових друзів та регулювати вже існуючі дружні зв’язки. Подібно до Facebook, Friendster і MySpace, Orkut робить крок уперед, дозволяючи легке створення простих форумів (які звуться "communities" - спільноти) користувачів. | |||
P |
---|
Page | |||
---|---|---|---|
Page- сторінка. Документ гіперсередовища Web. | |||
Page Creator | |||
---|---|---|---|
PageCreator– сервіс зі створення найпростіших веб-сторінок. | |||
Papamama.com.ua | |||
---|---|---|---|
Papamama.com.ua– українська соціальна мережа для батьків, каталог блогів, приємне спілкування, обмін інформацією, досвідом і знаннями. | |||
Part-time онлайн программа | |||
---|---|---|---|
Part-time онлайн программа будується за гнучким графіком. Іноді відноситься до «додаткових он-лайн програм». | |||
Password | |||
---|---|---|---|
Password– пароль. | |||
People.ukrhome.net | |||
---|---|---|---|
People.ukrhome.net– українська інтерактивна соціальна мережа jiteli.net (мешканці), авто, нерухомість, новини, фото, відеоблоги. | |||
PGP | |||
---|---|---|---|
PGP- програма, яка реалізує технологію створення електронного підпису на документах. | |||
Picasa | |||
---|---|---|---|
Picasa– програма для роботи з цифровими фото. | |||
Piczo.com | |||
---|---|---|---|
Piczo.com– популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Ping.fm | |||
---|---|---|---|
Ping.fm– програма-додаток до Твіттеру, мультипостинг у різні соціальні мережі і мікроблогінг. | |||
Plurk | |||
---|---|---|---|
Plurk(нескінченна стрічка) – сервіс мікроблогів у стилі Твіттера з незвичайною горизонтальної формою стрічки записів, впорядкованої за часом. Наочно представляє розвиток подій у часі, якщо друзі пишуть про будь-яку подію, що триває в часі. Пости називаються плюркамі. Є можливість визначення дії. | |||
Politiko.com.ua | |||
---|---|---|---|
Politiko.com.ua– перша українська політична соціальна мережа, яка об’єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства. | |||
Port | |||
---|---|---|---|
Port- порт. Спеціальний пристрій, який входить до складу ПЕОМ і використовується для зв’язку з зовнішніми пристроями, наприклад, модемами. | |||
Portable Network Graphic (PNG) | |||
---|---|---|---|
PortableNetworkGraphic(PNG) - формат растрових графічних файлів аналогічний формату GIF, що рекомендується для розміщення графічних зображень на Web- сторінках в Інтернеті. | |||
Portal | |||
---|---|---|---|
Portal- сайт з великою кількістю інформації, об’єднує в собі декілька тем, які враховують інтереси широкої аудиторії, що забезпечує собі велику кількість відвідувачів, відомість, популярність. | |||
POS-термінал | |||
---|---|---|---|
POS-термінал – електронний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу сплатити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує чек | |||
Price.ua | |||
---|---|---|---|
Price.ua– універсальний сайт порівняння цін на ринку Україні. Він надає зручний механізм пошуку товарів та послуг в інтернет-магазинах у ході порівняння цін, описів і характеристик. | |||
Profeo | |||
---|---|---|---|
Profeo – українська соціальна мережа, де фахівці налагоджують ділові та особисті контакти, розвиваються та будують кар’єру. Рprofeo.ua є універсальною платформою для професійного розвитку, завдяки поєднанню різних послуг та сервісів, доступних з одного ресурсу. Всі послуги є безкоштовними для користувачів. | |||
Profile | |||
---|---|---|---|
Profile – профіль. Поняття “профіль“ може бути віднесене як до специфіки області вивчення або кваліфікації (предметної області), так і більш
ширшого ряду областей, пов’язаних загальною спрямованістю або значущістю, наприклад, область прикладних технологічних програм (vocational study) відрізняється від області теоретичного академічного навчання.
| |||
Prweb.com.ua | |||
---|---|---|---|
Prweb.com.ua– українська спільнота журналістів і піарщиків. | |||
Q |
---|
QA | |||
---|---|---|---|
QA- несанкціонований доступ і перехоплення. | |||
QD | |||
---|---|---|---|
QD - зміна комп’ютерних даних. | |||
QF | |||
---|---|---|---|
QF - комп’ютерне шахрайство. | |||
QR | |||
---|---|---|---|
QR - незаконне копіювання. | |||
QS | |||
---|---|---|---|
QS - комп’ ютерний саботаж. | |||
Qualification | |||
---|---|---|---|
Qualification– кваліфікація. Документ про ступінь, диплом або сертифікат, що виданий компетентним органом управління та навчання і свідчать про успішне завершення навчання за певною програмою. | |||
Qualification descriptors | |||
---|---|---|---|
Qualificationdescriptors– дескриптори кваліфікації. Узагальнені описи підсумків навчання. Містять чітко сформульовані умови (“точки відліку“) приналежності до кваліфікацій; їх часто зіставляють з національними рівнями. | |||
Query (запит) | |||
---|---|---|---|
Query(запит) - певним чином складений набір слів, словосполучень і службових символів, що характеризує інформацію, яку хоче знайти користувач. | |||
QZ | |||
---|---|---|---|
QZ - інші комп’ютерні злочини. | |||
R |
---|
RDF | |||
---|---|---|---|
RDF– Розроблена консорціумом W3C технологія семантичної павутини, яка включає в себе середовище опису ресурсів (англ. ResourceDescriptionFramework, RDF), визначає загальну архітектуру метаданих і призначена для забезпечення сумісності метаданих за допомогою спільної семантики, структури та синтаксису. | |||
RDF Schema | |||
---|---|---|---|
RDFSchema– це семантичне розширення RDF, яке забезпечує механізм для опису груп зв’язаних ресурсів та зв’язків всередині цих груп. | |||
Recent | |||
---|---|---|---|
Recent– стрічка повідомлень друзів. | |||
Recognition of periods of study abroad | |||
---|---|---|---|
Recognition of periods of study abroad – визнання періодів навчання за кордоном. За правилами ECTS визнання періодів навчання за кордоном вимагає, щоб кількість кредитів, зарахованих студентові за наслідками успішного засвоєння розділу курсу/модуля в університеті, де він тимчасово навчався за Угодою про навчання, відповідала б такій же кількості кредитів в університеті, де він навчається постійно. | |||
Reference points | |||
---|---|---|---|
Reference points– умови (“точки відліку“). Покажчики приналежності до кваліфікації, що формулюється як підсумки навчання і виражені в термінах компетенцій; є базою для розробки і реалізації кваліфікаційної програми. | |||
Register | |||
---|---|---|---|
Register(реєстрація) - процес створення облікового запису користувача (наприклад, для того, щоб створити поштовий ящик на поштовому сервері, вам необхідно заповнити анкету - пройти реєстрацію). | |||
Reply, replies | |||
---|---|---|---|
Reply, replies– повідомлення, що є відповіддю на інше повідомлення. Відповідь на лист конкретного користувача Твіттер. Відповіді на твіти (повідомлення) користувачів. Один reply, може привести до довгого спілкування, який фактично прирівнюється до чату. До спілкування, також, можуть приєднатися й інші користувачі. | |||
Resit examination (exam) | |||
---|---|---|---|
Resitexamination(exam) – повторний екзамен. Студентам, що не склали екзамен (або що не пройшли іншу атестацію) у встановлений термін може бути запропонована можливість скласти повторний екзамен (пройти атестацію) в пізніший термін. | |||
Retweet buttons, retweet button | |||
---|---|---|---|
Retweet buttons, retweet button – кнопки, які дозволяють користувачам Твіттера швидко і зручно додавати вподобані їм матеріали на свою сторінку і виконувати інші функції. | |||
Retweetrank | |||
---|---|---|---|
Retweetrank– програма-додаток до Твіттеру відображає популярність записів користувачів та їхній рейтинг у відношенні один до одного. | |||
RIA, Rich Interactie Application | |||
---|---|---|---|
RIA, RichInteractieApplication– додаток, що передає користувачеві необхідну частину інтерфейсу через браузер, залишаючи велику частину даних для обробки і запису на сервері. | |||
Rozetka.ua | |||
---|---|---|---|
Rozetka.ua– інтернет-магазин електроніки та побутової техніки, один із найпопулярніших в Україні. Відкрито 2005 року. | |||
RSS | |||
---|---|---|---|
RSS (Really Simple Syndication) - сімейство XML- форматів, що використовується для публікації та постачання інформації, яка часто змінюється, наприклад, нових записів у блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і відеома- теріалів. Документ у стандарті RSS (інколи називають "стрічкою", "веб-стрічкою"або "каналом") складається з повного або часткового тексту і метаданих (дати й авторства). | |||
RSS1 | |||
---|---|---|---|
RSS1 – формат трансляції (автоматичної пересилання) інформації з одного місця в інше. Один із форматів, що використовуються для передачі інформації в Інтернет. Використовується для автоматичного передруку статей і створення копій. RSS документ може містити лише анотацію контенту або повну версію. Підписка по РСЗ схожа на підписку по електронній пошті, коли всі новини приходять до поштової скриньки, але швидше, зручніше і функціональніше. Щоб почати користуватися РСЗ, потрібен спеціальний сервіс, який називається RSS-рідером. Один з популярних RSS-рідерів (Google Reader) створений компанією Google. Для того, щоб почати користуватися Google Reader і отримувати РСЗ повідомлення, необхідно зареєструватися в пошті Google і отримати поштову скриньку. | |||
RSS2 | |||
---|---|---|---|
RSS2 – сімейство XML-форматів, призначених для опису стрічок новин, анонсів статей, змін у блогах і т. ін. Інформація із різних джерел, подана в форматі RSS, може бути зібрана, оброблена і відображена в зручному для користувача вигляді спеціальними програмами-агрегаторами. | |||
RT | |||
---|---|---|---|
RT(ReTwit) – префікс RT перед твітом означає, що автор цього твіта дублює для своєї аудиторії те, що написала інша людина в Твіттері. Перед повідомленням пишеться «RT@ім’я_користувача». ReTweets - копіювання будь-якого повідомлення та вставлення його в такому ж вигляді на своїй стрічці новин. Аналог у ЖЖ - кросспост. Дублювання цікавих твітів. Ретвіти допомагають привернути увагу до свого аккаунту. Ретвіт показує, що користувачеві подобається те, що пише інша людина. | |||
RuTwi | |||
---|---|---|---|
RuTwi– кнопка ретвіти для користувачів сервісу RuTwi.ru | |||
S |
---|
Saas | |||
---|---|---|---|
Saas – software as service, софт як сервіс, програмне забезпечення як послуга, і SoD, software on demand, програмне забезпечення на вимогу - продаж програмного забезпечення, яке не вимагає від споживача-користувача установки, оновлення та підтримки. | |||
Scalable Vector Graphics | |||
---|---|---|---|
ScalableVectorGraphics– специфікація мови розмітки, що базується на XML та формат файлів для двовимірної векторної графіки, як статичної, так і анімованої та інтерактивної. SVG може бути виключно декларативним, або містити описи сценаріїв. Зображення можуть містити зовнішні посилання шляхом застосування простих XLink-ів. Ця специфікація є відкритим стандартом, розробленим робочою групою англ. SVGWorkingGroupорганізації World Wide Web Consortium. | |||
Science-community.org | |||
---|---|---|---|
Science-community.org– українська соціальна мережа вчених, пошук колег за науковими інтересами і актуальною науковою інформацією, конференції, вакансії, гранти. | |||
Second cycle degree | |||
---|---|---|---|
Second cycle degree – ступінь другого циклу. Кваліфікація вищої освіти, що присвоюється по успішному завершенню другого циклу навчання, який може містити певну наукову роботу. Цей ступінь можуть отримати особи, що мають ступінь першого циклу. | |||
Security | |||
---|---|---|---|
Security- захист. Контрольні механізми, які перешкоджають незаконному використанню інформаційних ресурсів. | |||
Seesmic | |||
---|---|---|---|
Seesmic– сервіс у стилі Твіттера для спілкування не в текстовій формі, а роликами, в яких користувачі про щось сповіщають, тобто «ВідеоТвіттер». Коментарі можуть бути у відеоформаті і текстовими. Веб-додаток орієнтований на ведення відео-дискусій в Інтернеті. | |||
Seminar | |||
---|---|---|---|
Seminar– семінар. Аудиторне заняття, що проводиться під керівництвом викладача, має за мету поглиблене вивчення певної теми і передбачає належну підготовку та активну участь у ньому осіб, що навчаються. Зазвичай проводиться одним викладачем з академічною групою студентів. | |||
SEO | |||
---|---|---|---|
SEO(SearchEnginesOptimization) – комплекс робіт з метою підвищити позицію сайту в пошукових системах за будь-якими запитами користувачів, оптимізувати його для кращого відображення пошуковими системами, і відповідно одержати більшу кількість відвідувачів. | |||
SEO-копірайтинг | |||
---|---|---|---|
SEO-копірайтинг – написання і розміщення на сайті оптимізованої текстової інформації, яка легко читається відвідувачами і заодно оптимізована під пошукові машини. Оптимізовані тексти для сайту включають в себе ключові слова і словосполучення, що збігаються з пошуковими запитами, за якими сайт можна буде знайти в пошукових системах. Тому в завдання SEO- копірайтера входить не лише написання осмисленого тексту, відповідного тематиці сайту, але й розміщення в ньому ключових слів, склад і кількість яких для кожного сайту підбираються індивідуально. | |||
Server | |||
---|---|---|---|
Server- сервер. Мережевий (Web-) вузол, який одержує дані і надає послуги іншим станціям. По суті - це вузловий комп’ютер, на якому зберігається вся навчально-методична, адміністративно-господарська, фінансово-економічна інформація дистанційного навчального закладу. | |||
Signature Cryptographer | |||
---|---|---|---|
SignatureCryptographer- програма для захисту інформації у важливих файлах від несанкціонованого доступу. | |||
Simple Mail Transfer Protocol | |||
---|---|---|---|
SimpleMailTransferProtocol– це протокол, який використовується для пересилання електронної пошти до поштового сервера або з клієнта- комп’ютера, або між поштовими серверами. | |||
Skyrock.com | |||
---|---|---|---|
Skyrock.com–популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
SMM | |||
---|---|---|---|
SMM(social media marketing) – маркетинг у соціальних мережах, просування сайту, бренду, компанії або персони в соціальних мережах, блогах і форумах. | |||
Social.azov-media.com | |||
---|---|---|---|
Social.azov-media.com– соціальна мережа Українського Приазов’я. | |||
Socialoomph | |||
---|---|---|---|
Socialoomph– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє об’єднуватися в групи, відписуватися від фолловерсів. | |||
Splitweet | |||
---|---|---|---|
Splitweet – програма-додаток до Твіттеру для управління мульти- аккаунтами, дозволяє читати і писати в декількох акаунтах Твіттера одночасно. | |||
SRS-Femida | |||
---|---|---|---|
SRS-Femida- система фіксування ходу судового процесу, що забезпечує якісний цифровий аудіозапис судового процесу і можливість одержання текстових звітів на комп’ютері за допомогою програм. | |||
Stand-alone блог | |||
---|---|---|---|
Stand-alone блог – блог на окремому хостингу та платформі (CMS). | |||
Strawpollnow (Morav) | |||
---|---|---|---|
Strawpollnow (Morav) – програма-додаток до Твіттеру для опитувань. | |||
Student workload | |||
---|---|---|---|
Student workload– трудомісткість навчальної роботи студента. Виміряний в годинах час, необхідний середньому студентові (даного циклу/рівня) для досягнення встановлених підсумків навчання. Цей час містить всі передбачувані для даного студента етапи навчальної діяльності (наприклад, лекції, семінари, практичну та самостійну роботу, консультації, екзамени тощо). | |||
Study programme | |||
---|---|---|---|
Studyprogramme– програма навчання. Узгоджений набір розділів курсів або модулів, засвоєння яких необхідне для одержання того або іншого ступеня; визначається в термінах підсумків навчання, досягнення яких обумовлюється накопиченням встановленої кількості кредитів. | |||
T |
---|
Tagged.com | |||
---|---|---|---|
Tagged.com– популярна міжнародна соціальна мережа. | |||
Tagget Image File Format (TIFF) | |||
---|---|---|---|
TaggetImageFileFormat(TIFF) - формат растрових графічних файлів, підтримується всіма основними графічними процесорами і комп’ютерними платформами. | |||
TCP/IP | |||
---|---|---|---|
TCP/IP– протокол передавання даних, прийнятий у мережі Інтернет.Спеціальний набір технічних правил, призначених для роботи комп’ютера в інтернеті. | |||
Thesis | |||
---|---|---|---|
Thesis– дисертація. Представлений і оформлений за певними правилами письмовий звіт (доповідь), заснований на незалежній (оригінальній) науково- дослідній або проектній роботі; є необхідною умовою отримання ступеня (як правило, другого рівня або докторською). Інша назва – дисертація (dissertation). | |||
Title-сторінки | |||
---|---|---|---|
Title-сторінки – заголовок сторінки, що відображається у верхньому лівому куті веб-браузера. Дуже важливий елемент, який враховується при пошуковій та контент оптимізації. | |||
Toolbar (панель інструментів) | |||
---|---|---|---|
Toolbar (панель інструментів) - елемент графічного інтерфейсу користувача, який призначений для розміщення на ньому декількох інших елементів. Зазвичай являє собою горизонтальний або вертикальний прямокутник, в якому можуть бути відносно постійно розміщені такі елементи, як: кнопка, меню, поле з текстом або зображення (навіть динамічне – наприклад, годинник), контекстний список. | |||
Tuning | |||
---|---|---|---|
Tuning– тюнінг (узгодження). | |||
Tuse.ua | |||
---|---|---|---|
Tuse.ua– українська соціальна мережа, засіб спілкування, стан душі, спосіб життя, зближення людей, щоб зробити життя яскравішим. | |||
Tutorial | |||
---|---|---|---|
Tutorial– групові консультації. Аудиторне заняття, що проводиться викладачем і має за мету більш поглиблене вивчення або повторення обговорюваного матеріалу розділу курсу або модуля. Зазвичай проводиться одним викладачем з академічною групою студентів. | |||
Twe2 | |||
---|---|---|---|
Twe2 – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє отримувати СМС з директ-меседж і реплаі. | |||
Tweet Rank | |||
---|---|---|---|
TweetRank– програма-додаток до Твіттеру з докладною статистикою додавання та видалення користувачів, залежно від їх повідомлень. | |||
Tweet3 | |||
---|---|---|---|
Tweet3 – програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє оперувати з одного вікна декількома акаунтами і декількома соціальними мережами, включаючи Facebook. | |||
Tweetbots | |||
---|---|---|---|
Tweetbots– програма-додаток до Твіттеру, мультипостинг в необмежену кількість акаунтів, з автоматичним follow приєдналися followers (тих хто додав користувача), і публікацією на сторінку користувача Твіттера RSS-фідів. | |||
TweetCraft | |||
---|---|---|---|
TweetCraft– додаткова програма до Твіттеру з власним інтерфейсом для гри World of Warcraft. Надає можливість відправляти і одержувати повідомлення Twitter не виходячи з гри, автоматично вивантажувати і публікувати знімки екрану за допомогою програми TwitPic, і автоматично створювати пости в Твіттері про події в грі і переміщеннях в Azeroth. Можна переключатися кнопкою, поруч з міні-картою, за допомогою слеш-команд і своїх засобів запуску.
| |||
TweetDeck | |||
---|---|---|---|
TweetDeck– додаткова дуже функціональна програма до Твіттеру з сервісами коротких посилань, підтримкою груп, публікації фотографій та окремими колонками в різних місцях для повідомлень: follow, reply і direct messages. | |||
Tweetie | |||
---|---|---|---|
Tweetie– програма-додаток до Твіттеру, сервіс для Mac з платформи iPhone з відмінною юзабіліті та інтерфейсом. | |||
Tweetmeme | |||
---|---|---|---|
Tweetmeme– одна з найпоширеніших і зручних кнопок ретвіти, для e- mail і RSS, популярний сервіс найбільш цитованих матеріалів у Твіттері. Twittley Button - спеціальний плагін Tweetmeme для блогів на Wordpress. | |||
Tweetoclock | |||
---|---|---|---|
Tweetoclock– програма-додаток до Твіттеру, що відстежує час використання користувачами свого твіттер-аккаунта. Використовується для визначення оптимального часу для спілкування з потрібними людьми. | |||
Tweetr | |||
---|---|---|---|
Tweetr– програма-додаток до Твіттеру, автоматично завантажуються і обмінюються файлами через Drag’n’drop, і оперативно публікує знімки iSight. | |||
Tweetree | |||
---|---|---|---|
Tweetree– програма-додаток до Твіттеру, відбиває коментарі до повідомлень у вигляді дерева, для впорядкування інформації при великих дискусіях з великою кількістю повідомлень від різних учасників. | |||
Tweexchange | |||
---|---|---|---|
Tweexchange–програма-додаток до Твіттеру, оперативно перевіряє імена в Твіттері і схожі імена, на зайнятість. | |||
Twetmeme | |||
---|---|---|---|
Twetmeme– програма-додаток до Твіттеру, що виводить кнопку повідомлення з кожним постом, і відображає кількість користувачів, які відреагували на повідомлення. | |||
Twhirl | |||
---|---|---|---|
Twhirl– програма-додаток до Твіттеру, побудована в середовищі Adobe Air, що підтримує всі основні платформи, кілька облікових записів і автоматично зменшує посилання. | |||
Twi | |||
---|---|---|---|
Twi-користувач – користувач соціальної мережі Твіттер. | |||
Twihrl, twhirl, twirl | |||
---|---|---|---|
Twihrl, twhirl, twirl– програма-додаток до Твіттеру, яка може одночасно з’єднуватися з кількома Twitter-аккаунтами, оповіщає про нові твіти, скорочує довгі URL (використовуючи snurl або is.gd), може робити крос-пости записів в Pownce і Jaiku, завантажує зображення на TwitPic, шукає твіти (використовуючи TweetScan або terraminds), фільтр список повідомлень, використовує різні колірні схеми, зберігає вкладки пошукових запитів у Twitter, має пошук твітів, де згадується @username,перевірку правопису і запис відео. Працює з Adobe AIR, Mac OS і Windows. | |||
Twit | |||
---|---|---|---|
Twit– назва будь-якого посту (повідомлення) у Твіттері, який не є приватним. Пост, повідомлення в Твіттері обмежене 140 символами. | |||
Twitbacks | |||
---|---|---|---|
Twitbacks– програма-додаток до Твіттеру, що генерує варіанти створення унікального особистого фону в Твіттері. | |||
Twitblogs | |||
---|---|---|---|
Twitblogs– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє додати до твіту додатковий текст, зображення та відео. | |||
TwitPic | |||
---|---|---|---|
TwitPic– додаткова зручна програма до Твіттеру, яка працює із зображеннями. Завантаження і постинг посилань на зображення в Твіттер. Працює з телефоном і API. | |||
Twitrans | |||
---|---|---|---|
Twitrans– сервіс безкоштовного перекладу повідомлень у Твіттері з 14 найпопулярніших мов, який відбувається за кілька хвилин. | |||
TwitTangle | |||
---|---|---|---|
TwitTangle – сервіс-альтернатива функції Twitter Lists, для управління фолловерсами за допомогою тегів | |||
Twittar | |||
---|---|---|---|
Twittar– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє розміщувати аватарки з Твіттера в коментарях блогів. | |||
Twitter– сайт в Інтернеті twitter.com, в якому можна писати російською мовою, пройшовши попередньо реєстрацію. Читати те, що знаходиться всередині сервісу Twitter, можна не реєструючись. Це безкоштовний Інтернет- сервіс, де кожна людина має мікроблог, який можна створити протягом кількох хвилин. Внутрішні сторінки Твіттера бачать і індексують пошукові системи. Сторінка в Twitter є мікроблогом. Часто дозволяє першим, іноді першим у світі, бути в курсі останніх новин. У Твіттері можна постійно обмінюватися з друзями короткими повідомленнями в 140 символів. Ці повідомлення відразу відображаються на сторінці користувача, і відразу ж доставляються іншим користувачам, які підписані на їх отримання, тобто друзям і послідовникам. | |||
Twitter Lists | |||
---|---|---|---|
TwitterLists– функція в Твіттері, що відноситься не до followers, а до following. Не до тих, хто слідує за користувачем, а до тих, за ким він слідує сам, і чиї новини читає. Списки дозволяють селекціонувати фолловінг, тобто сортувати тих, за ким стежить користувач. Розсортувавши своїх «фолловінг» за списками, користувачі отримують більш зручний спосіб читання Twitter- стрічки. | |||
Twitter-poster | |||
---|---|---|---|
Twitter-poster– програма-додаток до Твіттеру, спеціальний плагін для Wordpress. | |||
Twitterator | |||
---|---|---|---|
Twitterator– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє ввести дані сторінки користувача Твіттера з великою кількістю акаунтів, і відправити їм запрошення follow. | |||
TwitterBar | |||
---|---|---|---|
TwitterBar– програма-додаток до Твіттеру. Дає можливість підвищувати інтерес до свого мікроблогу за рахунок постійного розміщення в постах корисних посилань. Зустрічаючи цікаві сайти, можна давати посилання на них у своєму мікроблозі в Твіттері, навіть не заходячи для цього в Твіттер, використовуючи TwitterBar. | |||
TwitterCounter | |||
---|---|---|---|
TwitterCounter– лічильник для статистики в Твіттері. | |||
TwitterFeed | |||
---|---|---|---|
TwitterFeed– програма-ретранслятор, додаток до Твіттеру для трансляції RSS у Twitter. Модуль для показу на сайті стрічки повідомлень з Твіттера, з широким діапазоном настройок, включаючи вибір періодичності публікацій нових повідомлень. Стежить за RSS сайту-супутника, анонсуючи на сторінці в Твіттері назви нових постів, їх короткий опис і посилання. | |||
TwitterFriends | |||
---|---|---|---|
TwitterFriends– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє після введення логіна, одержати статистику різних акаунтів у Твіттері. | |||
TwitterGadget | |||
---|---|---|---|
TwitterGadget– програма-додаток до Твіттеру, для iGoogle і Gmail, відкривається у вікні браузера, дозволяє читати оновлення і відправляти свій статус у сервіс. TwitterGadget.com можна вбудувати в ліву колонку інтерфейсу Gmail. Його можна згорнути, можна відкрити в окремому вікні, показує повні адреси, при наведенні на скорочені посилання.
| |||
Twittergallery | |||
---|---|---|---|
Twittergallery– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє змінювати тему в Твіттері одним натисненням. Сервіс безкоштовних готових варіантів шаблонів для Твіттера. | |||
Twitterholic | |||
---|---|---|---|
Twitterholic – програма-додаток до Твіттеру, сервіс статистики по Твіттеру. | |||
Twitteriffic | |||
---|---|---|---|
Twitteriffic– одна з перших програм-додатків до Твіттеру для Mac. Мінімалістична і водночас дуже функціональна з малим споживанням ресурсів, високою стабільністю і веденням декількох облікових записів. Зручна для телефонних користувачів. | |||
Twitterpatterns | |||
---|---|---|---|
Twitterpatterns– сервіс безкоштовних готових варіантів шаблонів для Твіттера. Також як і Twittergallery. | |||
Twittervision | |||
---|---|---|---|
Twittervision– програма-додаток до Твіттеру, з картою планети, що відбиває останні повідомлення в Твіттері. | |||
Twollow | |||
---|---|---|---|
Twollow – програма-додаток до Твіттеру автоматично додає follow за ключовими словами. Автоматично фолловить користувачів, які написали певне слово. Використовується для розвитку брендів. | |||
TwtrFrnd | |||
---|---|---|---|
TwtrFrnd– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє порівнювати кілька аккаунтів для знаходження спільних друзів. | |||
Twuffer | |||
---|---|---|---|
Twuffer – програма-додаток до Твіттеру з таймером, завдяки якому можна написати повідомлення в Твіттер із зазначенням дати і часу для його розміщення. Використовується для привітань, нагадувань, різних часових поясів і рівномірного розподілу публікацій цікавого матеріалу. | |||
U |
---|
Ua.partnersinlearningnetwork.com | |||
---|---|---|---|
Ua.partnersinlearningnetwork.com– українська частина глобального співтовариства педагогів, використання ІКТ для поліпшення результатів у навчанні, партнерства у навчанні, пошуку планів уроків та практичних занять, обміну досвідом, співпраці з однодумцями, збагачення освітнього середовища, поліпшення якості освіти. | |||
UcoZ | |||
---|---|---|---|
UcoZ– Веб хостинг. | |||
UDL | |||
---|---|---|---|
UDL- структура интерактивных навчальних матеріалів і середовищ, що забезпечує доступність до всіх коритсувачів. | |||
Universal Serial Bus. | |||
---|---|---|---|
UniversalSerialBus. – двосторонній послідовний інтерфейс, що допускає динамічне підключення до комп‘ютера периферійних пристроїв (ігрових контролерів, сканерів, клавіатур та інших пристроїв введення-виведення). | |||
Untweeps | |||
---|---|---|---|
Untweeps– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє, автоматично видаляти давно не оновлювані фолловерси. | |||
URI | |||
---|---|---|---|
URI– Уніфікований Ідентифікатор Ресурсів (англ. UniformResourceIdentifier, URI) – короткий рядок літер, який однозначно ідентифікує окремий ресурс. | |||
URL | |||
---|---|---|---|
URL(UniformResourseLocator) – форма адреси вузла, в якій указується ім’я сервера, на якому зберігається потрібний файл, шлях до каталогу файла і власне ім’я файла. | |||
URL (Uniform Resource Locator) | |||
---|---|---|---|
URL(UniformResourceLocator) - універсальний визначник ресурсу в мережі Інтернет або, іншими словами, "глобальна"адреса документа чи іншого ресурсу в World Wide Web. Пеша частина URL вказує на протокол, а друга визначає IP-адресу або доменне ім’я, за яким розміщений необхідний ресурс. | |||
URL2 | |||
---|---|---|---|
URL– універсальний покажчик ресурсу – стандартизований рядок символів, який вказує місце розташування документа в мережі Інтернет. | |||
Usenet | |||
---|---|---|---|
Usenet (USEer NET work) – групи новин Інтернет. Одна із найстаріших форм „колективної електронної пошти”. | |||
Useqwitter | |||
---|---|---|---|
Useqwitter– програма-додаток до Твіттеру, що дозволяє після введення логіну та е-mail, одержати список колишніх, тобто відписавших фолловерсів. | |||
UserAgent | |||
---|---|---|---|
UserAgent– визначник оглядача відвідувача, браузера на сайті, дані прийняті від браузера до сервера, символ браузера і його модель. | |||
Userna me | |||
---|---|---|---|
Username– ім’я користувача - автоматично перевіряється при реєстрації на незайнятість. | |||
V |
---|
VBA | |||
---|---|---|---|
VBA(VisualBasicforApplication, VisualBasicдля додатків) - середовище програмування, розроблене спеціально для створення макросів у додатках. Підтримується всіма додатками пакета Microsoft Office. | |||
VK.com | |||
---|---|---|---|
VK.com– міжнародна версія соціальної мережі ВКонтакте для виходу бренда на світовий ринок Веб 2.0, популяризації сервісу за кордоном, та більш зручного для запам’ятовування іноземцями назви російського сайту ВКонтакте. | |||
VKLife | |||
---|---|---|---|
VKLife – універсальна програма, що розширює функції користувачів ВКонтакті, використовується для скачування музики, відео і додатків з сайту ВКонтакте. З її допомогою можна вставляти ВКонтакте зображення замість графіті, виставляти багаторядковий статус, і одержувати інформацію про користувачів, видалених зі списку друзів. Програма також використовується для роботи із соціальними мережами YouTube.com, Mail.RU і Мій Світ. | |||
VoIP | |||
---|---|---|---|
VoIP (Voice over Internet Protocol; IP-телефонія) - система зв’язку, яка забезпечує передачу голосу людини по мережі Інтернет. | |||
VRML | |||
---|---|---|---|
VRML (Virtual Reality Modeling Language) Мова опису об’єктів віртуальної реальності - спеціальна мова розмітки для опису об’єктів віртуальної реальності. | |||
VRML (Virtual Reality Modeling Lanauage) | |||
---|---|---|---|
VRML (Virtual Reality Modeling Lanauage) – мова моделювання віртуальної реальності, призначена для форматування сторінок Web для підтримки тривимірної графіки та інтерактивних просторових переходів. | |||
W |
---|
WAIS | |||
---|---|---|---|
WAIS (Wide Area Information Server) –система пошуку. Потужна система швидкого пошуку великих обсягів інформації в Інтернет. | |||
WAP-версія сайту | |||
---|---|---|---|
WAP-версія сайту – полегшена версія сайту, що забезпечує доступ до соціальної мережі мобільних пристроїв, телефонів, смартфонів, комунікаторів і КПК. Версія сайту в аскетичному стилі на базі спрощених сторінок, з обмеженнями функціональності, інтерфейсу і мінімальною кількістю графіки та анімації. Дає можливість отримувати і відправляти повідомлення, переглядати й оцінювати фотографії. Мінус - підвищення рахунки за GPRS-послуги. Плюс - суттєва економія Інтернет-трафіку. Сторінки зроблені максимально легкими, що забезпечує їх швидке завантаження. | |||
Web 3.04 | |||
---|---|---|---|
Web 3.04 (визначення Олександра Майорова) – високоякісні кросс-платформенні сервіси, що стирають межу між десктопними застосуваннями і Веб-додатками, які створюються на технологічній платформі Web 2.0, доступні як із стаціонарних комп’ютерів, так і з будь-яких мобільних платформ, що мають браузер. При цьому немає ніяких розмежувань на мобільний інтернет і немобільний. Адреса WEB 3.0 ресурсу завжди єдина для усіх версій платформ. Додаток, створений за технологією Web 3.0 може бути портированим як стаціонарний, завдяки технологіям Adobe AIR, Silverlight, PhoneGap і подібним до них. Технологія Web3.0 перетворює стаціонарний комп’ютер на тонкий клієнт, надаючи доступ до SaaS сервісів. | |||
Web 2.0 | |||
---|---|---|---|
Web2.0 – поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг Інтернету, точніше його частини – всесвітньої павутини, відомої також як Веб. Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернету користувачами. Термін було запроваджено у 2004 видавництвом О’Рейлі (англ. O’ReillyMedia) та комерційним організатором серії конференцій під назвою «Web2.0», – МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology). | |||
Web 3.01 | |||
---|---|---|---|
Web3.01 (визначення Джейсона Калаканіса) – високоякісний контент і сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній платформі Web 2.0. Дане визначення було опубліковано в особистому блозі керівника Netscape.com, творця пошукового стартапу Mahalo.com і мережі сайтів Weblogs Джейсона Калаканіса (Jason Calacanis) 10 березня 2007 року. Воно базується на загальному положенні, що Web 2.0 - за своєю суттю, технологічна платформа, що дозволяє на своїй основі практично безкоштовно створити ряд сервісів. Подібна доступність призвела до появи величезної кількості одноманітних ресурсів, що, відповідно, девальвує цінність більшості з них. На зміну технологічній платформі Web 2.0 покликана прийти третя - культурна версія Web, використовувана професіоналами для створення нового - цікавого і корисного - контенту. | |||
Web 3.02 | |||
---|---|---|---|
Web 3.02 – концепція інтернету, що має на увазі синтез сильних сторін Web 1.0 і Web 2.0: інтернет-проекти, що об’єднують професіоналів, але побудовані за мережевим, поліцентричним принципом. | |||
Web 3.03 | |||
---|---|---|---|
Web 3.03 – нова потужна технологія створення Веб-додатків, розроблена в першу чергу для максимальної зручності і комфорту користувачів, яка значно спрощує розробку самих додатків на відміну від Web 1.0 і Web 2.0. | |||
Web-outsourcing (веб-аутсорсинг) | |||
---|---|---|---|
Web-outsourcing (веб-аутсорсинг) - передача обслуговування сайту компанії або приватної особи сторонній організації, яка спеціалізується на цьому виді послуг. Може містити в собі як елементарне підтримання сайту в працездатному стані, так і цілий комплекс робіт по функціонуванню, розвитку і просуванню сайту. | |||
Webmaster/Webmistress | |||
---|---|---|---|
Webmaster/Webmistress– Web – майстер. Системний оператор сервера вузла Web. | |||
Who follows whom | |||
---|---|---|---|
Whofollowswhom– програма-додаток до Твіттеру для зручного перегляду фолловерсів різних акаунтів у Твіттері. | |||
Wikimedia Foundation Inc | |||
---|---|---|---|
Wikimedia Foundation Inc. (Фонд «Вікімедіа») – непідприємницька організація, яка забезпечує матеріальне підґрунтя для численних Інтернет- спільнот, що створюють літературу, яка вільно розповсюджується; виконує в них функції керування. Спільноти працюють за технологією «вікі», звідти й назва (-медіа тут – скорочення від «мультимедіа»). Діяльність Фонду забезпечується завдяки добровільним пожертвуванням. Роботою з написання «вільної» літератури займаються волонтери зі всього світу. Про заснування Фонду 20 червня 2003 року наголосив засновник вже існуючої тоді Вікіпедії Джимбо Вейлс. | |||
Wikimedia Commons | |||
---|---|---|---|
Wikimedia Commons– загальне централізоване сховище для вільно розповсюджуваних зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які можна використовувати на сторінках проектів фонду Wikimedia. Визначна риса ВікіСховища полягає в тому, що його файли можуть використовуватися в будь- яких проектах фонду Wikimedia. | |||
Windows Meta File (WMF) | |||
---|---|---|---|
WindowsMetaFile(WMF) - універсальний формат векторних графічних файлів для Windows-додатків, який використовується для збереження колекції графічних зображень Microsoft Clip Gallery. | |||
WittyTwitter | |||
---|---|---|---|
WittyTwitter – компактний, мінімалістичний, нескладний і водночас дуже функціональний Твіттер-клієнт, дозволяє писати ретвіти і особисті повідомлення однією кнопкою. Має тонку настройку періоду оновлення. Зручна функція – відділення прямих звернень користувачів і ретвітів від загальної стрічки. | |||
Writely | |||
---|---|---|---|
Writely – текстовий процесор, що дозволяє редагувати текстові документи OpenDocument, Microsoft Word, а також електронні таблиці. Створений за допомогою технології AJAX. | |||
WWW (World Wide Web) | |||
---|---|---|---|
WWW (World Wide Web) – „всесвітня павутина”. Сервіс Інтернет, призначений для роботи з текстовими документами. Встановлюється легкодоступні і незалежні від фізичного розміщення документів універсальні інформаційні зв’язки між ними. | |||
X |
---|
XML | |||
---|---|---|---|
XML – рекомендована Консорціумом Всесвітньої павутини мова размітки, фактично відображаюча собою збірку загальних синтаксичних правил. XML – текстовий формат, призначенний для зберігання структурованих даних. | |||
XML (eXtensible Markup Language) | |||
---|---|---|---|
XML(eXtensibleMarkupLanguage) – мова розмітки, фактично являє собою збірку загальних синтаксичних правил. XML – текстовий формат, який призначений для зберігання структурованих даних (замість існуючих файлів баз даних), для обміну інформацією між програмами, а також для створення на його основі більш спеціалізованих мов розмітки (наприклад, XHTML), інколи називаються словниками. | |||
XML2 (Extensible Markup Language) | |||
---|---|---|---|
XML(ExtensibleMarkupLanguage) - розширювана мова розмітки - стандарт побудови мов розмітки ієрархічно структу- рованих даних для обміну між різними додатками, зокрема, через Інтернет. XML - документ складається із текстових знаків, у найпростішому випадку, - ASCII, і придатний до читання людиною. | |||
XPath | |||
---|---|---|---|
XPath– це мова виразів для адресації частин XML документу, або для обчислення величин (рядкових, числових або булевих) на основі вмісту XML документа. XPath був створений щоб організувати доступ до елементів документа XML з файлу стилів XSLT. XPath створений на основі XML і є стандартом консорціуму W3C. У XPath використовується компактний синтаксис, що відрізняється від прийнятого в XML. У 2007 році завершилася розробка версії 2.0, яка тепер є складовою частиною мови XQuery. | |||
XSS-уразливість (CSS) | |||
---|---|---|---|
XSS-уразливість (CSS) – тип вразливості соціальної мережі, що виникає при попаданні програм від користувачів у сторінки, що генеруються сервером. Зберігається на сервері, і спрацьовує в браузері жертви при відкритті будь-якої сторінки зараженого сайту. В момент атаки на сторінці, в Cookie може перебувати ідентифікатор сесії адміністратора. | |||
Y |
---|
Yammer | |||
---|---|---|---|
Yammer– сервіс маленьких соціальних мереж у стилі Твіттера для великих корпорацій, з можливістю створення всередині додаткових груп по відділах. Дуже зручний для швидкого ділового спілкування співробітників компанії. Аккаунтом є e-mail користувача. Електронна пошта користувачів розташовується на одному домені компанії. Передбачається, що це співробітники однієї і тієї ж компанії. | |||
Yfrog | |||
---|---|---|---|
Yfrog– аналог програми TwitPic, з російськомовним інтерфейсом. | |||
YouSMI.by | |||
---|---|---|---|
YouSMI.by– новинна соціальна мережа з інформацією про ситуацію в світі та Білорусі, з великою кількістю репортажів і частим оновленням, яку творять самі користувачі. Вони виступають у ролі журналістів, письменників та фотографів, маючи можливість оформляти свої портфоліо. Автори отримують бали за прийнятий матеріал, які можуть обміняти на рекламу на порталі, для безкоштовного просування себе або своїх товарів. Найбільш популярні автори проекту створюють свою колонку в розділі колумніст, де дають цікавий тематичний матеріал. | |||
YouTube | |||
---|---|---|---|
YouTube– Інтернет-служба, що надає послуги розміщення відеоматеріалів. Користувачі можуть додавати, продивлятись і коментувати ті чи інші відеозаписи. Завдяки простоті та зручності використання, YouTube став одним із найпопулярніших місць для розміщення відеофайлів. Служба містить як професійні кліпи так і любительські відеозаписи, включаючи відеоблоги. | |||
Z |
---|
ZIP | |||
---|---|---|---|
ZIP – популярний формат пакування даних і архівації файлів | |||
« |
---|
«КУЛЬКОВИЙ» КРЕДИТ | |||
---|---|---|---|
«КУЛЬКОВИЙ» КРЕДИТ (англ. balloon loan [bəˈluːn ləʊn]) - кредит, який передбачає погашення основної суми боргу у вигляді одноразового платежу, здійсненого на заздалегідь обумовлену дату, або у вигляді наростаючих платежів | |||
«ПІДОЗРІЛИЙ» ДОГОВІР | |||
---|---|---|---|
«ПІДОЗРІЛИЙ» ДОГОВІР | |||
«ПЕРЕХІДНИЙ БАНК» | |||
---|---|---|---|
«ПЕРЕХІДНИЙ БАНК» | |||
Є |
---|
ЄВРО | |||
---|---|---|---|
ЄВРО – ( euro) — єдина європ. валюта країн — членів Європейської валютної системи (ЄВС). Раніше вживався термін ЕКЮ, але оскільки таку назву мала франц. золота монета 13 ст., 1995 його замінено на «євро». Має валютний курс, який визначається на основі «валютного кошика», в якому найб. питома вага належить нім. марці. Маастрихтський договір 1992 передбачив поетапне введення Є. з метою заміни нац. грош. одиниць країн — членів ЄВС. У грудні 1995 в Мадриді на зустрічі країн — членів Європейського Союзу (ЄС) були визначені строки запровадження єдиної валюти, введення її до системи розрахунків. 1998 почався підготовчий етап (кваліфікація країн, заснування Європейського центр, банку). З 1.1 1999 встановлено обмінний курс нац. валют щодо Є., почалося її використання у міжбанк. розрахунках та бірж, угодах. Здійснюється конвертація у Є. залишків нац. валют на банк, рахунках. З 1.1 2002 почнеться випуск в обіг євробанкнот і монет, використання Є. у роздріб, торгівлі, а з 1 .VII 2002 буде скасовано валюти країн — членів ЄВС, і Є. стане єдиним законним платіж, засобом. У зв'язку з поетап. переходом до єдиної європ. валюти до країн — членів ЄВС висунуто наст, вимоги: 1) рівень інфляції у країні не повинен перевищувати 1,5 %, а відсоткові ставки — 2 % середньоарифметичного цих показників у країнах з найменшою в ЄС інфляцією; 2) курс нац. валюти протягом двох років має залишатися у визначених рамках; 3) бюдж. дефіцит не повинен перевищувати 3 % валового внутрішнього продукту, а держ. борг — 60 %. | |||
ЄВРОВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОВАЛЮТА (англ. еurocurrency [ˈjʊərəʊˌkʌrənsi]) - валютні кошти, депоновані на рахунках в європейських банках за межами відповідних країн. Рахунки в Є. почали застосовувати в умовах конвертованості валют і «доларового перенасичення», що виник внаслідок хронічного дефіциту платіжного балансу США. Це обумовило розвиток ринку Є., тобто міжнародного ринку короткострокових капіталів. Маючи Є. (долари, марки, франки, фунти стерлінгів та ін.), банки користуються зручним інструментом для проведення кредитних угод на різні терміни | |||
Євровалюти (евровалюты) | ||
---|---|---|
кошти в іноземній валюті, що нагромадились в банках європейських країн і використовуються для розрахунків за межами країн-емітентів цієї валюти. | ||
Євродолар (евродоллар) | ||
---|---|---|
долари США, що нагромадились на рахунках юридичних і фізичних осіб в іноземних банках і використовуються для депозитно-позичкових операцій на міжнародному ринку позичкових капіталів. | ||
ЄВРОДОЛАРИ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОДОЛАРИ (англ. eurodollars [ˈjʊərəʊ ˈdɒləz]) - тимчасово вільні кошти в доларах США, розміщені в банках Європи. Використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу, поповнення національних грошових ринків | |||
Єврокард | |||
---|---|---|---|
Єврокард – вид міжнародних кредитних карток. | |||
Єврокредити (еврокредиты) | ||
---|---|---|
міжнародні позики, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Як правило, такі позики надають консорціуми банків на строк від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками. Сума Є. залежить від фінансової репутації позичальника і коливається в межах від 20-30 млн. дол. до 1-2 млрд. дол. | ||
Єврооблігації (еврооблигации) | ||
---|---|---|
боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку. Є. мають всі ознаки (реквізити) облігацій, а також деякі особливості. Зокрема, вони розміщуються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї країни, як традиційні іноземні облігації. | ||
ЄВРОПА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПА - (грец.) — частина світу, зх. частина материка Євразія. Простягається від Атлантичного ок. до Уральських гір. Пл. — 10 379,7 тис. км2. Нас. — понад 728 млн. чол. (1994). У Є. — 42 д-ви. Кількість держав у Є. помітно зросла у 90-х pp. за рахунок республік кол. СРСР. Суверенною європ. д-вою є нині і Україна. У д-вах Є. немає єдиної правової системи. Тут діють континентальна (романо-германська) і англо-саксонська (прецедентна) системи права, правова система постсоціаліс-тичних країн та система європ. права. Конт. система права охоплює країни, де право історично формувалося під впливом та на основі римського права. Істотний поштовх до її розвитку зробила Франція зі своїм Кодексом Наполеона 1804. Зараз ця система є панівною у більшості розвинених країн Є.: Бельгії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Німеччині та ін. Англо-саксон. система права зародилася в Англії у 13 ст. На відміну від континентальної, яка грунтується на кодексах і законах, англосакс, система права ставить суд. прецедент на один щабель із законом, надаючи при розгляді деліктів важливого значення суд. практиці. Завдяки своїй прагматичності ця система вийшла за межі Англії та Ірландії: її сприйняли США, Канада, Індія та деякі ін. країни. Варто зазначити, що конт. і англ.-саксон. системи права нині не функціонують у чистому вигляді. Певні 128 елементи цих двох систем переплітаються. Крім того, зак-во практично всіх країн Є. має свої нац. особливості. Правова система постсоц. країн склалася в європ. д-вах, які після розпаду СРСР і Вар-шав. договору стали на шлях побудови громадян, сусп-ва і ринкової економіки. Це, зокрема, стосується України. Історично право названої групи країн належало до конт. системи права, але за роки соц. будівництва набуло певних спільних ознак, зумовлених загальною для цих держав політ, доктриною і домінуванням публічного права в усіх сферах сусп. життя. Сьогодні їхні правові системи трансформуються. Розширюється масив нового зак-ва при одночасній дії старого. На цій основі формується досить своєрідна модель системи права, у деяких елементах наближена до конт. системи. Триває формування і системи європ. права. Це право країн — членів Європейського Союзу, Ради Європи та деяких ін. міждерж. об'єднань. Дана система має наднац. характер. Це зумовлює необхідність імплементації норм європ. права у нац. зак-во, що є результатом екон. і політ, інтеграції країн Є. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКІ СПІВТОВАРИСТВА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКІ СПІВТОВАРИСТВА - (European Community), ЄС (EC) — заг. назва трьох формально самостійних, але взаємозв'язаних європ. інтеграц. утворень — Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС, 1951), Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, 1957) та Європейського товариства по атомній енергії (Євратом, 1957). ЄС започатковано одночасно з підписанням 27.III 1957 у Римі 6 державами — сторонами Договору про ЄЕС і Договору про Євратом, а також Конвенції про деякі органи, спільні для Співтовариств. На основі Договору про злиття 1965 утв. Раду ЄС та Комісію ЄС. Запроваджено також і спільний бюджет для відповідних інтеграц. утворень. З підписанням Договору про Європейський Союз (див. Маастрихтський договір 1992) ЄЕС було перетворено на Європейське співтовариство. Воно, а також ЄОВС і Євратом зберігають свою міжнар. правосуб'єктність. Більше того, згідно з вказаним Договором Європейський Союз «базується на Європейських співтовариствах». Місцеперебування органів і департаментів ЄС — м. Брюссель, Люксембург, Страсбург. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА (МОНЕТАРНА) СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА (МОНЕТАРНА) СИСТЕМА (англ. European Monetary System (EMS) [jʊərəˈpiːən ˈmʌnɪt(ə)ri ˈsɪstəm]) - форма організації валютних відносин, координації валютної політики та механізмів валютного регулювання країн Західної Європи. Як форма організації валютних відносин Європейська валютна система почала діяти з березня 1979 р. Основними рисами ЄВС є: створення колективної валюти; використання валютних інтервенцій для підтримки ринкових курсів валют у межах погоджених відхилень; стимулювання європейських інтеграційних процесів | |||
Європейська валютна одиниця (ЕКЮ) (европейская валютная единица) | ||
---|---|---|
регіональна міжнародна валютна одиниця, що використовується країнами-учасницями ЄВС. Має певний валютний курс, розрахований на базі валютного кошика національних валют країн ЄВС. Половина випущених ЕКЮ забезпечується відрахуваннями від золотих та доларових запасів, а решта | ||
Європейська валютна система (европейская валютная система) | ||
---|---|---|
організаційно-економічні відносини між країнами ЄС у валютній сфері, спрямовані на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення коливань курсів національних валют та посилення взаємозв'язку між ними. Головне завдання | ||
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ - (European Commission), ЄК (EC) — осн. орган Європейського Союзу (ЄС), утв. за Маастрихтським договором 1992. До її повноважень належать: підготовка пропозицій для Європейської Ради з відповідних питань; посередництво між Європ. Радою і державами — членами ЄС при розгляді цих питань; координація політики держав-членів; контроль за виконанням договорів, укладених з участю ЄС. ЄК складається з 20 членів і голови, які призначаються урядами відповідних держав за заг. згодою і схваленням Європейського парламенту. За кожним членом Комісії закріплено певну сферу діяльності; він має невелику групу політ, радників і консультантів. Рішення ЄК приймаються більшістю голосів. Члени Комісії незалежні від урядів відповідних держав-учасниць, їх діяльність контролюється Європ. парламентом. Місцеперебування ЄК — м. Брюссель (Бельгія).СЬКА КОМІСІЯ | |||
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ «ДЕМОКРАТІЯ ЧЕРЕЗ ПРАВО» | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ «ДЕМОКРАТІЯ ЧЕРЕЗ ПРАВО» - (Венеціанська комісія) -консультат. орган Ради Європи (РЄ), утв. на підставі відповідної резолюції 86-ї сесії Комітету міністрів РЄ від 10.V 1996. Має на меті співробітництво з країнами Центр, та Сх. Європи — не членами РЄ. Відповідно завданнями Комісії є: вивчення систем права держав зазначеного регіону з метою майбутнього їх зближення; аналіз конст., законод. та адм. принципів і процедур, що забезпечують ефективну діяльність дем. установ, утвердження принципу верховенства права; розробка питань, пов'язаних із забезпеченням прав і свобод, діяльністю органів місц. та регіон, самоврядування; підготовка пропозицій щодо впровадження правових гарантій розвитку демократії у країнах регіону. Результати досліджень і свої 129 висновки, рекомендації та пропозиції Комісія подає на розгляд Ради Європи. Є. к. «Д. ч. п.» співпрацює з Міжнародним ін-том з питань демократії, створеним під егідою Страсбурзької конференції з парлам. демократії, та з ін. н.-д. установами і центрами. Комісія складається з незалежних експертів, що мають високий фаховий авторитет і досвід — по одному від кожної країни — члена РЄ. Строк перебування експертів у складі Є. к. «Д. ч. п.» — 4 роки; можливе повторне призначення. Комітет міністрів РЄ може дозволити будьякій країні Європи, що не є членом РЄ, брати участь у роботі Комісії на правах асоційованого члена або спостерігача. Роб. органом комісії є бюро (голова, 3 заступники та 4 члени), що обирається строком на 2 роки. Голова Комісії керує її роботою (скликає пленарні засідання, визначає місце їх проведення тощо). Роб. мови — англ. та французька. Україна приєдналася до резолюції про утворення Є. к. «Д. ч. п.» 22.XI 1996 після вступу до РЄ. Штабквартира — у м. Венеції (Італія). | |||
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ - European Commission of Human Rights) — орган Ради Європи (РЄ), утв. для забезпечення виконання Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950. Перебувала в м. Страсбурзі (Франція). Комісія діяла до 1.ХІ 1999, після чого відповідно до Протоколу № 11 РЄ, підписаного 1994, припинила свою діяльність. Структура і повноваження Є. к. з п. л. регулювалися Європ. конвенцією про захист прав і осн. свобод людини. До Комісії входили представники (по одному) від кожної д-ви — учасниці Конвенції. Членів Комісії обирав на 6 років Комітет міністрів РЄ з числа кандидатур, запропонованих Парламентською асамблеєю Ради Європи. Комісія мала право приймати до розгляду заяви, адресовані Ген. секретареві РЄ будь-якою особою, неурядовою організацією або групою осіб, про порушення державою-учасницею прав людини. При цьому розглядалися лише ті питання, для вирішення яких було вичерпано всі нац. засоби розв'язання спору; справа мала бути розглянута впродовж 6 місяців від дати прийняття остаточного рішення. За прийнятими заявами Комісія провадила необхідне розслідування та ухвалювала рішення про наявність чи відсутність у конкр. випадку порушень прав людини і про вжиті щодо цього заходи. За наявності таких порушень Є. к. з п. л. пропонувала відповідній д-ві усунути їх. Якщо цього не робилося, Комісія мала право подати спец, доповідь Комітетові міністрів РЄ або передати справу на розгляд Європейського суду з прав людини. З ліквідацією Є. к. з п. л. її функції перейшли до Європ. суду з прав людини. Процедура розгляду скарг про порушення прав людини стала менш складною. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА - (European Council), ЄР (EC) — гол. політ, орган Європейського співтовариства (ЄС). Членами ЄР є глави держав і урядів країн ЄС, а також голова Європейської комісії; іх заступниками — відповідно міністри закорд. справ і один з членів Комісії. За Маастрихтським договором 1992 ЄР надає ЄС необхідні імпульси для його розвитку і визначає заг. політ, орієнтири Співтовариства. Вона, зокрема, виробляє спільну зовн. політику ЄС, заг. заходи співробітництва держав-членів у галузях економіки, безпеки, внутр. справ, юстиції тощо. ЄР збирається на свої засідання не менше двох разів на рік. Головує на засіданні представник держави — члена ЄС, який на даний час є головою Ради ЄС. Рішення, як правило, приймаються консенсусом. Штаб-квартира — у м. Страсбурзі (Франція). | |||
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВУГІЛЛЯ І СТАЛІ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВУГІЛЛЯ І СТАЛІ - (European Coal and Steel Community), ЄОВС (ECSC) — регіональна екон. організація, що об'єднала металургійну, залізорудну та кам'яновугільну промисловість ряду західноєвроп. країн. Створено за ініціативою міністра закорд. справ Франції Р. Шумана відповідно до договору, укладеного в Парижі 18.IV 1951 між Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією, ФРН на 50 років (набув чинності 25.VII 1952). З 1973 до нього приєдналися Великобританія, Данія та Ірландія, аз 1981 — Греція. Спочатку ЄОВС мало окрему викон. комісію — Вищий керівний орган, а 1967 здійснення функцій вищих органів цього об'єднання, як і ін. Європейських співтовариств, було передано кер. органам Європ. екон. співтовариства (ЄЕС): Європейському парламенту, Європейській Раді, Європейській комісії та Європейському суду. Тепер кер. функції здійснюються органами, створеними згідно з Договором про Європейг ський Союз (Маастрихтський договір 1992). У 1994 між Урядом України і Європейською комісією укладено угоду про створення контактної групи по вугіллю і сталі. У 2002 закінчується строк дії Паризького договору про ЄОВС. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО - 1) У широкому розумінні — сукупність правових норм, що містяться в актах практично всіх європ. міжнар. організацій. У цьому значенні Є. п. фактично є регіон, міжнародним правом. 2) У вузькому розумінні — сукупність правових норм, які містяться в актах Європейського Союзу та Європейських співтовариств (Європейського об'єднання вугілля і сталі, Європейського економічного співтовариства, Європейського товариства по атомній енергії). У цьому значенні Є. п., на думку фахівців, уже помітно відійшло від класич. міжнар. права і формується як автономний, новий і специф. правовий феномен. Історія розвитку Є. п. починається з утворення Ради Європи (1949) і трьох європ. співтовариств — 131 Європ. об'єднання вугілля і сталі (1951), Європ. екон. співтовариства («Спільного ринку», 1957), перейменованого пізніше у Європ. співтовариство, і Європ. товариства по атомній енергії (1957). Етапною подією на цьому шляху стала трансформація співтовариств 1992 у Європейський Союз на основі Договору про Європейський Союз (див. Маастрихтський договір 1992) та реформування цього Союзу 1997 відповідно до Амстердамського договору про зміни Договору про Європейський Союз, договорів, що стосувалися заснування європ. співтовариств, та ряду пов'язаних з ними актів. Свій внесок у розвиток Є. п. зробили також ін. численні європ. міжнар. організації. Сьогодні Є. п. є важливим інструментом забезпечення інтеграц. процесів у Європі. Очевидно, що його роль зростатиме з огляду на перспективи розширення кількості членів Європ. Союзу і посилення його впливу на європ. справи. Воно має свій предмет і метод правового регулювання. Стосовно предмета найбільш розгалуженим є масив норм, якими регулюються екон. відносини на континенті (торгівля, банк, та інвестиц. операції тощо). Актами відповідних європ. організацій регламентуються також відносини у питаннях прав і свобод людини, громадянства, соціальної політики, екології, правосуддя, боротьби зі злочинністю тощо. Як комплексна галузь Є. п. інтегрує норми різних галузей права: публічного і приватного, традиційних і нових. Це ж стосується і методів правового регулювання. Є. п. генетично пов'язане з міжнар. і нац. правом. Останні справляють відповідний вплив на розвиток Є. п. і навпаки. Разом з тим варто зазначити, що у правовій системі Європ. Союзу і європ. співтовариств з багатьох питань діє принцип пріоритету Є. п. стосовно нац. права держав-членів. Відповідно до цього держава-член не повинна ухвалювати правові акти, які не узгоджуються з правом співтовариства. Це обґрунтовується вимогами розподілу праці між співтовариствами, з одного боку, і державами-членами — з іншого, а також потребами європ. інтеграції. Вказаний принцип є також однією з ознак, за якою відбувається розмежування між міжнар. правом і правом європ. співтовариств. Якщо в міжнар. праві вихідним принципом є суверенітет д-ви, то в Є. п. — пріоритет інтересів співтовариств. У межах цих співтовариств положення міжнар. права дедалі більше заміщуються їх власним правом і авт. правопорядком. Заг. принципи міжнар. права тут діють переважно тоді, коли є прогалини у праві європ. співтовариств. Специфіка взаємовідносин Є. п. з міжнар. і нац. правом позначилася і на особливостях джерел Є. п. Ці джерела стосовно права європ. співтовариств поділяються на дві групи — первинне право і вторинне право. Така класифікація широко підтримується фахівцями, її дотримується у своїй діяльності Суд європейських співтовариств. Первинне право — це насамперед установчі договори, які відіграють роль осн. законів («конституцій»). До джерел цього права, зокрема, належить Договір про Європ. об'єднання вугілля і сталі (1951), два Римські договори 1957 про Європ. екон. співтовариство і про Європ. товариство по атомній енергії, Маастрихт, договір 1992, Єдиний європейський акт 1986 тощо. Складовими елементами первин, права є, крім 132 того, ін. важливі договори (акти), а також правові звичаї і традиції, які досить часто знаходять своє відображення у заявах, деклараціях, програмах співтовариств. Вторинне право — це правові акти, що ухвалюються органами співтовариств у порядку реалізації і конкретизації актів первин, права. Акти вторин. права не повинні суперечити актам первин, права. Масив актів вторин. права значно більший за масив первин, права. До актів вторин. права, зокрема, належать регламенти, директиви, рішення, рекомендації, висновки тощо. Вони є складовою частиною заг. ієрархічної системи Є. п., що перебуває на стадії галузевого формування. Є. п. є не тільки галуззю права, а й наук, та навч. дисципліною. Наука Є. п. вивчає історію розвитку цього права, його структуру і внутр. закономірності функціонування, шляхи підвищення ефективності, перспективи розвитку тощо. В Україні відповідні дослідження стосуються гол. чин. питань трансформації та імплементації норм Є. п. у нац. зак-во. Як навч. дисципліна Є. п. вивчається у багатьох унтах Європи. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СПІВТОВАРИСТВО - (European Community), ЄС (EC) - міжнар. регіональна організація європ. держав. Разом з Європейським об'єднанням вугілля і сталі (ЄОВС) та Європейським товариством по атомній енергії (Євратом) є інституц. основою Європейського Союзу. До складу ЄС входять 15 держав: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, ФРН (усі — з часу заснування), Великобританія, Данія, Ірландія (всі — з 1973), Греція (з 1981), Іспанія, Португалія (обидві — з 1986), Австрія, Фінляндія, Швеція (всі - з 1995). ЄС засновано 25.III 1957 у Римі шляхом підписання Договору про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) — Римського договору 1957. Осн. завданнями ЄЕС були: запровадження спільного ринку шляхом поступового скасування між державами-членами мит. зборів та кількісних обмежень для ввезення і вивезення товарів; встановлення спільного мит. тарифу та узгодження торг, політики щодо третіх країн; усунення перешкод для вільного руху роб. сили, товарів і послуг між державами-членами; проведення єдиної політики в галузі с. г. і тр-ту; координація екон., соціальної, валютної та інвестиц. політики тощо. Згідно з положеннями т. з. Договору про злиття 1965, укладеного 6 державами — членами ЄЕС, ЄОВС та Євратому 8.IV 1965 у м. Брюсселі (Бельгія), було створено єдині для ЄОВС, ЄЕС та Євратому Раду і Комісію Європ. співтовариств, Рахункову палату, бюджет тощо. Суттєві доповнення до Римського договору 1957 внесені відповідно до положень Договору про Європейський Союз 1992 — Маастрихтського договору 1992, який набув чинності 1.ХІ 1993. Згідно з розд. II цього документа ЄЕС перетворено на Європейське співтовариство, що було зумовлено необхідністю адекватнішого відображення сфери діяльності ЄС (вирішення не лише економічних, а й політ, та ін. питань). Зміна термінології означала і нову якість інтеграції: ЄС, крім спільного ринку, базується також на екон. та валют, союзі. Значно 133 розширено і предметну компетенцію ЄС, зокрема шляхом включення до неї напрямів, що раніше були предметом виключно внутрішньодерж. регулювання (політика щодо охорони довкілля, співробітництво в галузі досліджень і технологій, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, туризму, енергетики, зміцнення і розвиток системи трансєвроп. комунікац. мереж). Запроваджено громадянство Європейського Союзу. В жовтні 1997 в м. Амстердамі (Нідерланди) главами держав і урядів підписано Договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз 1992, установчих договорів Європейських співтовариств та ряду пов'язаних з ними актів (Амстердамський договір 1997). Осн. нововведення: зміцнення прав і свобод людини; посилення соціальної політики і зайнятості; дальший розвиток інституту громадянства Європ. Союзу; включення до правопорядку ЄС Шенгенських домовленостей (Протокол № 2); розвиток СЗППБ, зокрема запровадження посади Верх, представника з питань СЗППБ; дальше зміцнення інститутів та ін. органів ЄС, насамперед Європейського парламенту (Європарламен-ту); посилення співробітництва у питаннях свободи пересування осіб, притулку та імміграції. Характерною особливістю ЄС є розвинений у його рамках новий правопорядок, що має ознаки як міжнар. права, так і нац. правової системи. Гол. інституції ЄС — Європарламент, Рада міністрів Європейського Союзу, Європейська комісія, Європейський суд аудиторів. Функціонують також консультат. органи — Екон. і соціальний комітет (ЕСК) і Комітет регіонів. До інституц. системи ЄС входять також Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейська система центральних банків (ЄСІДБ) та Європейський центральний банк (ЄЦБ), Суд першої інстанції та омбудсман. Найвищим політ, органом ЄС є створена 1986 Європ. рада. Вона покликана надавати необхідний імпульс розвиткові ЄС, визначає його заг. політ, орієнтири. ЄС наділене міжнар. правовою суб'єктністю (ст. 210 Рим. договору), компетентне укладати угоди з третіми країнами, зокрема, про входження останніх до ЄС як асоційованих членів (ст. 238). Стратегія інтеграції України до ЄС, затв. указом Президента України від 11.VI 1998, передбачає асоційоване, а в перспективі й повноправне членство в Співтоваристві. Основою договірно-правової бази відносин між Україною та ЄС є укладена у м. Люксембурзі 16.VII 1994 Угода про партнерство і співробітництво (чинна з 1 .III 1998). | |||
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОРДЕР НА АРЕШТ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОРДЕР НА АРЕШТ - суд. рішення, на підставі якого здійснюється примус, видача осіб з території однієї держави — члена ЄС на територію ін. держави-члена з метою притягнення до крим. відповідальності й покарання. Порядок видачі та застосування ордера регламентується Рамковим рішенням Ради ЄС «Про європейський ордер на арешт і процедури передачі осіб між державами-членами» від 13.VI.2002. Сфера дії Є. о. на а. поширюється на діяння, щодо яких закон держави-члена, що видає ордер, передбачає покарання, пов'язане з позбавленням волі на строк не менше 12 міс. або, якщо покарання вже призначене, — стосовно 134 обвинувальних вироків, які передбачають позбавлення волі на строк не менш як 4 міс. Передача особи на підставі Є. о. на а. Має здійснюватися без перевірки на предмет подвійної злочинності діяння, якщо зазначені нижче злочини караються в д-ві, що є членом ЄС і видає Є. о. на а., позбавленням волі на строк не менш як 3 роки: участь у злочин, орг-ції; тероризм; торгівля людьми; сексуальна експлуатація дітей і дит. порнографія; незаконна торгівля наркот. засобами і психотроп. речовинами; незаконна торгівля зброєю, боєприпасами та вибух, речовинами; корупція; обманні (шахрайські) дії, в т. ч. такі, що завдають шкоди фін. інтересам ЄС; відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом; підробка грошей, включаючи підробку євро; кіберзлочинність; злочини проти довкілля; надання допомоги в незакон. в'їзді та перебуванні; умисне вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; незаконна торгівля люд. органами і тканинами; викрадення людини, незаконне позбавлення волі й захоплення заручника; расизм і ксенофобія; викрадення, вчинені організовано або із застосуванням зброї; незаконна торгівля культур, цінностями; шахрайство; рекет і вимагання грошей; виготовлення підробної та пірат, продукції; виготовлення фальшивих адм. док-тів і торгівля ними; підробка платіж, засобів; незаконна торгівля гормональними засобами та ін. стимуляторами; незаконна торгівля ядер, і радіоакт. матеріалами; торгівля викраденими трансп. засобами; зґвалтування; підпал; угон літака чи корабля; саботаж; злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнар. крим. суду. Стосовно ін. злочинів передача особи може здійснюватися за умови, що діяння, які були підставою для видачі Є. о. на а., є злочином згідно з правом держави-члена, що виконує ордер. У ст. З Рамк. рішення Ради ЄС наведені підстави, за наявності яких Є. о. на а. не підлягає виконанню: 1) якщо злочин, що є підставою для видачі ордера, підпадає під амністію в д-ві, яка є членом ЄС і виконує його, за умови, що остання мала право самостійно проводити крим. переслідування за цей злочин згідно з нац. крим. зак-вом; 2) якщо стосовно особи — об'єкта ордера будь-якою державою-членом був винесений остаточний вирок за ті самі діяння і, в разі засудження особи, покарання було відбуто, перебуває у процесі виконання або не може бути виконане за зак-вом держави-члена, яка винесла обвинувальний вирок; 3) якщо згідно із зак-вом д-ви, що виконує ордер, особа - об'єкт ордера через свій вік не може бути притягнута до крим. відповідальності за діяння, які слугують підставою для видачі ордера. У ст. 4 Рамк. рішення наведені підстави можливої відмови виконувати Є. о. на а. (на розсуд суд. органу, що виконує ордер), якщо: 1) особа — об'єкт ордера переслідується в д-ві, що є членом ЄС і виконує ордер, за те саме діяння; 2) згідноіз зак-вом державичлена, що виконує ордер, сплив строк позов, давності; 3) стосовно особи — об'єкта ордера будь-якою третьою країною було винесено суд. рішення за фактом вчинення тих самих діянь, за умови, що в разі засудження особи покарання було відбуто, перебуває у процесі виконання або не може бути виконане згідно із законодавством країни, яка винесла обвинувальний вирок, тощо. Є. о. на а. містить таку інформацію: 1) відомості про особу, що 135 розшукується, та її громадянство; 2) назва, адреса, номери телефону і факсу, електронна адреса суд. органу, що видає ордер; 3) відомості про наявність вироку, ордера на арешт або будь-якого ін. суд. рішення, що підлягає виконанню; 4) характер та юрид. класифікація злочину; 5) опис обставин його вчинення, у т. ч. місця, часу і міри участі в ньому особи, що розшукується; 6) призначене покарання (за наявності вироку) або покарання, передбачене за вчинення злочину законом держави-члена, що видає ордер; 7) ін. наслідки злочину. Ст. 17 Рамк. рішення визначено процедури і строки прийняття рішення про виконання Є. о. на а. Якщо особа — об'єкт ордера погоджується на свою передачу, рішення про виконання ордера приймається протягом 10 днів після надання нею згоди. В ін. Випадках рішення про виконання Є. о. на а. має бути прийняте протягом 60 днів з моменту затримання особи. В особливих ситуаціях, коли ордер неможливо виконати в зазначені строки, суд. орган, що виконує ордер, повинен негайно повідомити про це суд. орган, що його видав, і зазначити причини затримки. В такому випадку строки можуть бути продовжені на ЗО днів. Будь-яка відмова у виконанні Є. о. на а. має бути мотивована. Передача особи — об'єкта ордера здійснюється не пізніш як через 10 днів після прийняття рішення про виконання ордера. Якщо передача особи протягом цього строку є неможливою з форс-мажорних обставин у тій чи ін. д-ві, що є членом ЄС, суд. органи, які видали і виконують ордер, повинні узгодити нову дату передачі й передати особу не пізніш як через 10 днів після такого узгодження. Як виняток допускається тимчас. відстрочення передачі із серйозних гуманітар. причин, напр., коли є підстави вважати, що передача особи може створити пряму загрозу її життю або здоров'ю. Виконання Є. о. на а. здійснюється тоді, коли відпадуть зазначені причини. В такому разі особа має бути передана протягом 10 днів після узгодження нової дати. На прохання суд. органу, що видає Є. о. на а., або за власною ініціативою суд. орган, що виконує ордер, згідно зі своїм внутр. зак-вом, вилучає і передає предмети, які можуть слугувати речовими доказами або були набуті особою — об'єктом ордера злочин, шляхом. Витрати, пов'язані з виконанням Є. о. на а. на території держави-члена, що виконує ордер, несе ця д-ва. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ - (англ. European Parliament, франц. Parlement euroрееn), Європарламент (Europarliament, Euro-parlement) — консультат. і рекомендац. орган Європейського Союзу (ЄС). Його попередник — Загальна асамблея Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). її повноваження були обмежені, делегати призначалися, а не обиралися населенням. З утворенням 1957 Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Європейського товариства по атомній енергії (Євратом) було вирішено створити одну асамблею для всіх трьох співтовариств. Спочатку вона називалась Європейською парламентською асамблеєю, а з 1962 — Європейським парламентом. Значне посилення 136 авторитету Європарламенту сталося 1979, коли вибори до нього почали відбуватися шляхом прямого і заг. голосування населення держав — членів співтовариств. Юрид. основою для цього став Акт про вибори представників до Європар-ламенту шляхом прямих і заг. виборів, положення якого замінили ст. 138 Договору про ЄЕС і відповідні статті ін. устан. док-тів. Строк повноважень Європарламенту — 5 років. Депутати нац. парламентів можуть бути одночасно членами Європарламенту. Не можуть бути обрані членами Європарламенту: міністри держав-учасниць, 20 європ. комісарів (члени Європейської комісії), члени Суду ЄС у Люксембурзі, служб, особи інституцій Європарламенту. Після 1.1 1995 кількість депутатів Європарламенту збільшилася від 567 (у 1994) до 626 (у 1999) у зв'язку з прийняттям до нього Австрії, Фінляндії та Швеції. Представництво держав — членів Європарламенту розподіляється за такою кількістю мандатів: Німеччина — 99, Франція, Італія і Великобританія — по 87, Іспанія — 64, Нідерланди — 31, Бельгія, Греція і Португалія — по 25, Швеція — 22, Австрія — 21, Фінляндія і Данія — по 16, Ірландія — 15, Люксембург — 6. Об'єднання Німеччини призвело до збільшення кількості депутатів цієї країни від 81 (скликання 1989-94) до 99 (скликання 1994-99), порушивши таким чином рівновагу між чотирма великими д-вами ЄС. Європарламент організовує свою роботу за аналогією з парламентом д-ви і має свою структуру. Це Президія Європарламенту у складі голови і 14 заступників; Парламентські комісії (їх 21), які готують проекти рішень; генеральний секретаріат, який займається адм.-тех. питаннями. В Є. п. немає делегацій від держав-членів і, відповідно, голосування по делегаціях. Депутати об'єднуються на основі парт, приналежності. В Європарламенті створено 9 політ, груп (група партій європ. соціалістів, група європ. народної партії, група «зелених» та ін.); 31 депутат не входить до груп. Групи мають певні прерогативи: власні ресурси, внесені до бюджету Європарламенту, окр. секретаріат. Представництво пост, к-тів Європарламенту розташоване в м. Брюсселі (Бельгія), але його сесії, які проходять щомісяця протягом тижня, проводяться у франц. м. Страсбурзі. Секретаріат розмішений у м. Люксембурзі. Європарламент аж до прийняття Єдиного європейського акта 1986 мав досить скромні права. Крім права одержання консультацій, він міг блокувати прийняття бюджету та вносити до нього поправки. Однак за Радою міністрів Співтовариств зберігалося право ігнорувати його думку. Значно розширив повноваження Європарламенту Маастрихтський договір 1992, за яким у його відносини з ін. органами ЄС запроваджено механізм «процедури спільних рішень». Згідно з цією процедурою, якщо Європарламент у ході другого читання відхиляє пропозиції переважною більшістю голосів, то Рада міністрів може прийняти його тільки одноголосним рішенням. Ін. правом, яке поки що не використовувалося, є право розпуску Комісії. Якщо парламент більшістю у 2/3 голосів засудить діяльність Європ. комісії, остання у повному складі повинна піти у відставку. Правила голосування у Європарламенті залежать від характеру рішення, що має бути прийнятим. Бюдж. питання, проекти поправок повинні зібрати 137 більшість голосів із заг. кількості 626 членів парламенту, а пропозиції щодо самих змін — абс. більшість поданих голосів. Прийняття вотуму недовіри і відхилення бюджету потребують більшості із загального числа 626 парламентарів і 2/3 поданих голосів. Ст. 94 внутрішнього регламенту Європарламенту зазначає, що голосування звичайно відбувається за допомогою піднятої руки. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ - (European Union), ЄС (EU) — міжнар. політ.- екон. об'єднання європ. держав. Сформувався на основі Європ. екон. співтовариства, Європейського об'єднання вугілля і сталі та Європейського товариства по атомній енергії. Правовою основою нового об'єднання є Договір про Європейський Союз, підписаний у лютому 1992 12 державами — членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м. Маастрихт (Нідерланди). Згодом цей договір було доповнено низкою протоколів та заяв з різних аспектів діяльності ЄС. 1998 до ЄС входило 15 держав: до перших 12 країн долучилися Австрія, Фінляндія і Швеція.Гол. засадами функціонування ЄС є: його договірна база; спільна зовн. політика, зокрема в галузі міжнар. безпеки держав-членів; співробітництво цих держав у внутр. і правовій політиці. Завдання ЄС: утворення тісного союзу народів Європи; сприяння збалансованому і стабільному екон. прогресові, особливо шляхом утворення європ. простору без внутр. кордонів; посилення екон. і соціальної взаємодії, утворення економічного і валютного союзу та єдиної валюти; утвердження власної ідентичності у міжнар. сфері, особливо шляхом проведення спільної зовн. політики і політики у галузі безпеки; розвиток співробітництва у сфері юстиції і внутр. справ; збереження і примноження заг. надбання. У своїй діяльності ЄС дотримує таких принципів: поважання нац. ідентичності держав-членів з дем. системами правління, поважання прав людини відповідно до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 і заг. принципів права Єв-роп. співтовариства (див. Європейське право) у поєднанні з конст. правом держав-членів. Осн. органом ЄС є Європейська комісія. Інституції ЄС — Європейський парламент, Рада міністрів Європейського Союзу, Європейський суд аудиторів (з компетенцією суду 1-ї інстанції) тощо. 14.VI 1994 підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. Місцеперебування ЄС — м. Брюссель (Бельгія). Див. також Маастрихтський договір 1992. | |||
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ - (European Court of Human Rights), ЄСПЛ (ECHR) — суд. орган у системі контролю за виконанням Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 138 державами-членами. Заснування Суду, осн. положення, які регулюють його діяльність та структуру, передбачені Конвенцією. Україна ратифікувала її 17.VII 1997. До листопада 1998 звернення держав та індивід, звернення фіз. осіб надходили до Суду через Європейську комісію з прав людини (ЄКПЛ). Вона вирішувала питання про прийнятність справи, за необхідності пропонувала сторонам дружньо врегулювати спір, а якщо на це сторони (сторона) не погоджувалися або такого врегулювання неможливо було досягти, Комісія передавала справу на розгляд ЄСПЛ. Останній розглядав спір по суті і виносив рішення, обов'язкові для сторін. Розгляд звернень держав та індивід, заяв можливий лише стосовно держав, які визнали спец, деклараціями право фіз. особи на індивід, звернення до ЄКПЛ, а також обов'язкову юрисдикцію Суду. ЄСПЛ був уповноважений надавати на запит Комітету міністрів Ради Європи консультат. висновки щодо тлумачення положень Європ. конвенції з прав людини. За Протоколом 11 до ЄКПЛ, який набув чинності 1.ХІ 1998, систему контролю за дотриманням Конвенції реформовано. Суд, який раніше діяв сесійно, став постійним. ЄКПЛ скасовано. Судді обираються (по одному від кожної країни-члена) на 6 років з можливістю переобрання. Д-ви і фіз. особи можуть звертатися безпосередньо до Суду. На різних стадіях розгляд справ здійснюють спеціально створювані органи Суду: комітети, палати, велика палата. Юрисдикція Суду і право фіз. особи на індивід, звернення визнаються д-вами актом ратифікації, без спец, декларації. За виконанням д-вою рішення Суду спостерігає Комітет міністрів РЄ. Місцеперебування Суду - м. Страсбург (Франція). | |||
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК (ЄЦБ) | |||
---|---|---|---|
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК (ЄЦБ) (англ. European Central Bank (ECB) [jʊərəˈpiːən ˈsɛntr(ə)l bæŋk]) - центральний банк Європейського Союзу та Єврозони. ЄЦБ – головний елемент Європейської системи центральних банків, до складу якої, крім ЄЦБ, входять центральні банки країн Європейського валютного союзу (ЄВС). ЄЦБ розпочав роботу 1 червня 1998 р. Штаб-квартира розташована в Німеччині у Франкфурті-на-Майні. Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засадах незалежності від рішень національних держав і наддержавних органів ЄС. Головні функції ЄЦБ: 1) розробка та реалізація єдиної монетарної та валютної політики Єврозони; 2) утримання та управління офіційними валютними резе | |||
Євроринок (еврорынок) | ||
---|---|---|
міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції здійснюються у євровалютах. Діяльність Є. не піддається державному контролю. Для банків операції на Є. значно вигідніші, ніж на національному, а тому вони можуть собі дозволити меншу маржу по кредитах в євровалютах. | ||
Єврочеки (еврочеки) | ||
---|---|---|
чеки, що приймаються до оплати у будь-якій країні-учасниці європейської банківської системи “Єврочек”. Є. оплачуються лише при умові пред'явлення їх власниками гарантійних карток, що отримуються в банку разом з чековими книжками. На картці вказана максимальна сума одного Є., що гарантується банком, але одночасне одержання грошей по двох і більше чеках, хоч в останньому випадку особа власника Є. підтверджується паспортом чи офіційною ідентифікаційною карткою. | ||
Єдині оптові ціни (единые оптовые цены) | ||
---|---|---|
оптові ціни, що встановлюються на однакові види промислової продукції, засоби виробництва і предмети споживання незалежно від рівня затрат на окремих підприємствах одного регіону, галузі. | ||
Єдина судова інформаційна система України | |||
---|---|---|---|
Єдина судова інформаційна система України – система
інформатизації діяльності судів та
державної судової адміністрації на підставі використання сукупності нормативно- правових, програмно-технічних та
телекомунікаційних
засобів, що забезпечують
збирання, накопичення,
аналіз та
зберігання інформації судової діяльності. | |||
ЄДИНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АКТ 1986 | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АКТ 1986 - (Single European Act 1986), ЄЄА 1986 (SEA 1986) — міжнар.-правовий документ. Підписаний 17.11 1986 у М.Люксембурзі і 28.11 1986 у м. Гаазі 12 д-вами — членами Європейських співтовариств (Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Італія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, ФРН). Набув чинності 1 .VII.1987. Складається з преамбули, 4 розділів і 34 статей. Як зазначено у преамбулі, мета ЄЄА 1986 — «продовжити справу, розпочату на основі установчих договорів про Європейські співтовариства, і трансформувати всю сукупність відносин між державами-членами в Європейський Союз...», «створити цей Європейский Союз на основі, поперше, Співтовариств, які функціонують за їхніми власними правилами, і, по-друге, європейського співробітництва у сфері зовнішньої політики». До найважливіших нововведень ЄЄА 1986 належать: 1) Договірне закріплення правового статусу гол. політ, органу Європейського Союзу — Європейської ради, до складу якої входять глави держав і урядів, а також президент Комісії Європейських співтовариств (ст. 2). 2) Нормат. закріплення європ. політ, союзу, визначення осн. напрямів і розгалуженого opr. механізму співробітництва держав-членів у сфері зовн. політики (ч. З ст. 1; ч. 2 ст. 3; ст. ЗО). Зокрема, з метою координації, зближення позицій та реалізації спільних дій держави-членивзяли на себе зобов'язання консультуватися з будь-якого питання зовн. політики, що становить взаємний інтерес. 3) Внесення до установчих договорів про Європ. співтовариства істотних змін, аналогічних положенням, викладеним у розд. II Акта: а) доповнення до Договору про Європейське об'єднання вугілля і сталі 1951 (ЄОВС), Договору про Європейське економічне співтовариство 1957 (ЄЕС) та Договору про Європейське товариство по атомній енергії 1957 (Євратом) передбачали створення при Європейському суді правосудця (ЄСП) «судового органу з компетенцією суду першої інстанції» (почав діяти 1989). До його повноважень віднесено розгляд певних видів позовів фіз. і юрид. осіб, зокрема: претензії службовців до керівництва відповідних органів Європ. співтовариств; справи, що стосуються виробництва і цін згідно з Договором про ЄОВС; справи, пов'язані з порушенням правил конкуренції (відповідно до ст. 173 і 175 Договору про ЄЕС), а також ухвалення з цих питань рішень, які у двомісячний строк можуть бути оскаржені до ЄСП; б) зміни до Договору про ЄЕС: значні модифікації інституц. характеру передбачають, зокрема, спрощення процедури прийняття Радою міністрів (РМ) деяких рішень через перехід від принципу одностайності до кваліфікованої більшості; збільшення повноважень Європейського парламенту шляхом запровадження механізму співробітництва з РМ у процесі ухвалення рішень; розширення компетенції Комісії Європ. співтовариств як координуючого органу через закріплення права висунення пропозицій (законод. ініціативи), а також широких викон. функцій щодо норм, прийнятих РМ; зміни щодо засад і політики Співтовариства передбачають створення внутр. (єдиного) ринку як «простору без внутрішніх кордонів, де забезпечується вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів» (ст. 13). З цією метою намічено поглиблення 140 співробітництва у сфері: соціальної політики, зокрема вирішення більшістю голосів у РМ питань удосконалення труд, відносин, охорони здоров'я та безпеки робітників; екон. і соціального зближення, у т. ч. скорочення розриву та усунення диспропорцій у розвитку між регіонами Співтовариства шляхом функц. зміни діяльності структур, фондів, Європейського інвестиційного банку та ін. фін. інструментів ЄС; зміцнення наук, і технол. бази європ. промсті та сприяння підвищенню її міжнар. конкурентоспроможності; охорони довкілля, зокрема збереження, захисту і поліпшення його якості, рац. використання природ, ресурсів. | |||
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР (англ. Unified state demographic register [ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˌdiːməˈgræfɪk ˈreʤɪstə]) - електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |||
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. Unified state register of joint investment institutes [ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːts]) - сукупність записів про інститути спільного інвестування, які містять інформацію, визначену нормативно-правовими актами Комісії | |||
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ) | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ) (англ. Unified State Register of Enterprises and Organizations of Ukraine [ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ˈentəpraɪzɪz ənd ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz əv juːˈkreɪn]) - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за межами України (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII | |||
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. Unify state register of legal entities, individuals - entrepreneurs and public formations [ˈjuːnɪfaɪ steɪt ˈreʤɪstə əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz -ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-ІV | |||
Єдиний економічний простір (единое экономическое пространство) | ||
---|---|---|
економічна зона, утворена кількома об’єднаними в економічне співтовариство державами. | ||
ЄДИНИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ РАХУНОК (англ. single treasury account [ˈsɪŋgl ˈtrəʒərɪ əˈkaʊnt]) - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні | |||
ЄДИНИЙ РЕЄСТР БОРЖНИКІВ | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ РЕЄСТР БОРЖНИКІВ (англ. unified debitor register [ˈjuːnɪfaɪd ˈdɛbɪtə ˈreʤɪstə]) - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна | |||
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ (англ. unified pre-trial investigations register [ˈjuːnɪfaɪd priː-ˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃənz ˈreʤɪstə]) - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом (джерело: Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: затверджено наказом Генеральної прокуратури України «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» від 06.04.2016 № 139, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за № 680/28810 | |||
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ОБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ | |||
---|---|---|---|
ЄДИНИЙ РЕЄСТР ОБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ (англ. unified register of state property objects [ˈjuːnɪfaɪd ˈreʤɪstə əv steɪt ˈprɒpətɪ ˈɒbʤɪkts]) - автоматизована система збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур | |||
Ємність ринку (ёмкость рынка) | ||
---|---|---|
потенційно можливий обсяг продажу певного товару на ринку протягом заданого періоду, що залежить від попиту на товар, рівня цін загальної кон’юнктури ринку, доходів населення, ділової активності. | ||
Ємність ринку грошова (ёмкость рынка денежная) | ||
---|---|---|
величина, що відображає кількість грошей, які можуть бути увібрані запропонованими на ринку товарами, цінними паперами й послугами; лімітується розмірами послуг і рівнем виробництва. | ||
Ємність споживчого ринку (ёмкость потребительского рынка) | ||
---|---|---|
частина сукупної суспільної потреби населення в товарах і послугах, яка може бути задоволена за рахунок товарної пропозиції за даного розміру грошових доходів населення і рівня цін. | ||
І |
---|
Ієрархія (иерархия) | ||
---|---|---|
поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих за посадою або чином осіб вищим. | ||
ІІТО | |||
---|---|---|---|
ІІТО – інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті. | |||
ІВСДРОПІНГ | |||
---|---|---|---|
ІВСДРОПІНГ (англ. eavesdropping [iːvzdrɒpɪŋ]) - технологія копіювання даних магнітної смуги платіжної картки шляхом встановлення в банкомат стороннього пристрою для прослуховування, який перехоплює дані з картрідера | |||
Ігнор | |||
---|---|---|---|
Ігнор – відмова від прийняття особистих повідомлень. Заборона спілкування з відвідувачами форуму. Зазвичай застосовується до грубих або настирливих користувачів і співрозмовників, до тих, з ким користувачі більше не бажають вступати в контакт. | |||
ІГРОВІ АВТОМАТИ | |||
---|---|---|---|
ІГРОВІ АВТОМАТИ (англ. slot machines [ slɒt məˈʃiːn]) - ігрові автомати, які приймають монети або ваучери і виплачують виграші або в монетах, або через чеки | |||
Ігрове навчання (едьютейнмент) | |||
---|---|---|---|
Ігрове навчання (едьютейнмент) – навчання з використанням ігор (не тільки комп’ютерних, будь-яких – рольових, ділових, рухливих, настільних. Активне навчання багато в чому будується на ігровому. | |||
ІГРОВИЙ АВТОМАТ З СИСТЕМОЮ TITO | |||
---|---|---|---|
ІГРОВИЙ АВТОМАТ З СИСТЕМОЮ TITO (англ. ticket-in-ticket-out [ˈtɪkɪt-ɪn-ˈtɪkɪt-aʊt]) - безготівковий ігровий автомат, який використовує ваучери замість фішок або монет. (джерело: The FATF Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications /methodsandtrends/documents/ vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector.html); - система ваучерів для ігрових автоматів у казино, яка розроблена для заміни монет та фішок. Зазвичай джек-поти на ігрових автоматах виплачувались або монетами, або фішками, які падали в спеціальний лоток, який охоронець збирав в корзину. ТІТО замінила всі ці монети і фішки, представляючи собою смужку паперу або квиток з унікальним штрих-кодом. Квиток може бути використаний для гри на іншому ігровому автоматі, також він сканується касиром для отримання чеку або готівки чи обготівковується за допомогою спеціального автомату | |||
Ідеал (идеал) | ||
---|---|---|
1. Досконалість. 2. Доскональний зв’язок між чим-небудь. 3. Найвища кінцева мета прагнення, дій. | ||
Ідеальний (идеальный) | ||
---|---|---|
1. Той, що стосується ідеї, діяльності мислення. 2. Уявний не існуючий реально. 3. Досконалий, взірцевий, той, що відповідає ідеалу. | ||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ (англ. identification data [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə]) - надійні документи, дані або інформація з незалежних джерел (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - надійні, отримані з незалежних джерел документи, дані та інформація (джерело: The FATF RBA guidance for trust and companies service providers (TCSPs) (June 17, 2008). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/rba-tcsps.html); - це: для фізичної особи - відомості, зазначені у пунктах 1 частин дев’ятої і десятої, у частинах одинадцятій і дванадцятій статті 9 цього Закону; для фізичної особи - підприємця - відомості, зазначені у пункті 2 частини дев’ятої, у частині дванадцятій статті 9 цього Закону; для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини дев’ятої та пункті 2 частини десятої статті 9 цього Закону; дані, перелік яких визначений суб’єктами державного фінансового моніторингу, - у випадках, визначених частиною шістнадцятою статті 9 цього Закону (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА (англ. identification data for non-resident individual [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fə ˈnɒnˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl]) - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серія) паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав, громадянство (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for resident individual [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fə ˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl]) - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серія) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дата видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника по | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ РЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a resident individual entrepreneur [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈrezɪdənt ˌɪndɪˈvɪdjʊəl ˌɒntrəprəˈnɜː]) - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, реєстраційний номер облікової картки платника податків (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (за наявності) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕРЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a non-resident legal entity [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈnɒnˈrezɪdənt ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - повне найменування, місцезнаходження; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка; відомості про органи управління; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ ДАНІ ДЛЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ РЕЗИДЕНТА (англ. identification data for a resident legal entity [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən ˈdeɪtə fər ə ˈrezɪdənt ˈliːgəl ˈentɪtɪ]) - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. identification [aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Ідентифікація (идентификация) | ||
---|---|---|
1. Ототожнення, прирівнення, уподобання. 2. Встановлений на основі визначених ознак тотожності різних об’єктів. | ||
Ідентифікація користувача | |||
---|---|---|---|
Ідентифікація користувача – упізнання користувачів (за логіном і паролем) для визначення його повноважень – права на доступ до даних і вибір режиму їх використання. | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ (англ. corruption risks identification [kəˈrʌpʃən rɪsks aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - визначення чинників корупційного ризику у діяльності/бездіяльності посадових осіб органу влади, що можуть сприяти скоєнню ними корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (джерело: Методологія оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» від 02.12.2016 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 р. за № 1718/29848 | |||
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. message identification [ˈmesɪʤ aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - встановлення на відповідність інформації, наведеної в повідомленні, ознакам корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення (джерело: Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції» від 27.10.2017 № 1024, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 р. за № 60/31512 | |||
Ідентификатор | |||
---|---|---|---|
Ідентификатор – унікальне
поєднання
імені та
пароля
користувача для забезпечення процесу його ідентифікації для входу до інформаційної системи або Інтернету | |||
ІДЕНТИЧНІ ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) | |||
---|---|---|---|
ІДЕНТИЧНІ ТОВАРИ (РОБОТИ, ПОСЛУГИ) (англ. identical goods (work, services) [aɪˈdentɪkəl gʊdz (wɜːk ˈsɜːvɪsɪz)]) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; | |||
Ідеологія Інтернет | |||
---|---|---|---|
Ідеологія Інтернет – умовний термін, що позначає систему специфічних ідей, закладених в основу мережевого інформаційного простору і дають цілісну картину трактування його стану. Включає в себе: високий рівень невпорядкованості; здатність до саморозвитку і самоорганізації; дискретність; децентралізацію. | |||
Ідея (идея) | ||
---|---|---|
1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна думка художнього, наукового, економічного або політичного твору. | ||
Ідея товару (идея товара) | ||
---|---|---|
загальне бачення можливого товару, який фірма могла б, на її думку, запропонувати на ринку. | ||
Ізоляція (изоляция) | ||
---|---|---|
1.Роз’єднання, відособлення. 2.Заборона спілкування, відокремлення чогось від навколишнього середовища. | ||
ІКТ | |||
---|---|---|---|
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології. | |||
Ілюзія (иллюзия) | ||
---|---|---|
1.Оманливе, хибне сприйняття людиною дійсності. 2.Нездійсненна мрія, необгрунтована надія. | ||
Імідж (имидж) | ||
---|---|---|
формування і підтримання сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства | ||
Іміджборд (англ. imageboard) | |||
---|---|---|---|
Іміджборд (англ. imageboard) – різновид веб-форуму з можливістю додавання до повідомлень графічних файлів. | |||
Імітаційна модель (имитационная модель) | ||
---|---|---|
числова економіко-математична модель досліджуваної системи, призначена для використання у процесі машинної імітації. | ||
Імітаційна програма | |||
---|---|---|---|
Імітаційна програма – програма, яка дає змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об’єкти вивчення. | |||
Імітація (имитация) | ||
---|---|---|
1.Наслідування та підроблення. 2.Створення образу, моделі економічного об’єкта або процесу, його штучне відтворення з метою дослідження, навчання, прогнозування. | ||
ІММІГРАНТ | |||
---|---|---|---|
ІММІГРАНТ (англ. immigrant [ˈɪmɪgrənt]) - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання (джерело: Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 № 2491-III | |||
Іммобілізація (иммобилизация) | ||
---|---|---|
1.Перетворення рухомого майна в нерухоме. 2.Іммобілізація оборотних коштів | ||
Іммобілізація оборотних коштів (иммобилизация оборотных средств) | ||
---|---|---|
вилучення оборотних коштів із обороту підприємства на витрати, непередбачені планом, або на такі витрати, які не мають встановлених джерел покриття. І.о.к. погіршує платоспроможність та кредитоспроможність підприємств. | ||
Імпічмент (импичмент) | ||
---|---|---|
процедура обвинувачення вищих осіб. Застосовується найчастіше у разі звинувачення у зраді, хабарництві, інших тяжких злочинах. | ||
ІМПЕРІУМ | |||
---|---|---|---|
ІМПЕРІУМ - (лат. imperium — наказ, повноваження, влада; держава) — право віддавати наказ, який включає право застосування д-вою сили для виконання законів. Є однією з осн. ознак виконавчої влади. 1) У римському праві — юрид. норма (imperium legis), що означає статут. Виступає і в таких значеннях, як: право віддавати накази (jus imperandi); влада глави сім'ї (imperium domesticum et patris familias); верх, влада рим. народу, його суверенітет (imperium populi Romani); офіц. влада вищих магістратів — консулів, преторів і диктаторів за часів республіки та імператора за часів імперії; територія д-ви. Управлінський І. охоплював різні сфери судочинства, законод. ініціативу через звернення до нар. зборів (jus agendi cum populo) та військ, наказ. Хоч І. був безпосередньо пов'язаний з юрисдикц. діяльністю магістратів, іноді він протистояв їй у сфері правосудця. Так, джерела юрид. характеру стосовно компетенції юрисдикц. актів магістратів з питань 184 поновлення поперед, правового становища (restitutio in integrum), звільнення від військ, служби (missio) та визначення опікунів не узгоджувалися з І. Можливо, це було викликано змінами в текстах або хибним тлумаченням частини Дигест Юстиніана з боку їх збирачів, для яких старі відмінності втратили своє практ. значення. 2) У міжнародному праві — правове верховенство та вищий політ, контроль д-ви над своєю територією, тобто здійснення тер. юрисдикції на основі держ. суверенітету, який за феодалізму існував у формі домініуму (права власності). Згідно з І. д-ва у межах своєї нац. території має право здійснювати виключну юрид. владу, що поширюється на: суходіл у межах держ. кордонів; нац. і тер. води; повітр. простір над суходолом та водами д-ви. Крім того, сучас. міжнар. право визнає за д-вами право на певні суверенні права щодо таких мор. просторів, як прилегла зона, виключна (морська) економічна зона, мор. дно у межах континентального шельфу. | |||
ІМПЕРАТИВНА НОРМА | |||
---|---|---|---|
ІМПЕРАТИВНА НОРМА - (від лат. imperativus — владний, наказовий; norma — правило, взірець) — 1) У міжнародному праві-норма заг. міжнар. права, що визнається і приймається міжнар. співтовариством держав як така, відхилення від якої неприпустиме і яку можна змінити тільки наступною нормою аналогічного характеру. Передбачена ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969, а також ст. 53 Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986. І. н. у міжнар. праві має універсальний характер — вона охоплює усі д-ви світу. Це загальноприйнята норма, причому визнається не тільки її зміст, а й те, що вона має імперативний характер. Неприпустимість відхилення від норм jus cogens зумовлена тим, що відносини, які нею регулюються, життєво важливі для всього міжнар. співтовариства. Обов'язки, які накладаються такими нормами, є обов'язками erga omnes (по відношенню до всіх). І. н. має вищу порівняно з ін. нормами міжнар. права юрид. силу. Договори, які їй не відповідають, вважаються недійсними. Норми міжнар. права не можуть суперечити І. н. 2) У нац. зак-ві — норма права, що містить чітко визначене правило поведінки, категоричні приписи. Формами вираження імперативності правових норм є категоричність припису, визначеність кількісних (строки, розміри, періодичність, частки, відсотки тощо) та якісних (перелік видів майна, опис передбачених дій і порядок їх виконання тощо) умов застосування і способу реалізації правової норми, заборона інших, ніж передбачено, дій. | |||
Імперативний (лат. imperativus – наказовий, владний) характер взаємин у педагогічній системі | |||
---|---|---|---|
Імперативний (лат. imperativus – наказовий, владний) характер взаємин у педагогічній системі – характер взаємин між вихователем і вихованцями за моделлю суб’єкт-об’єктної взаємодії, що передбачає точне і беззаперечне виконання дитиною всіх вимог дорослого, сліпе підкорення формальним нормам і правилам поведінки. | |||
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ - (від лат. implere - наповнювати, досягати, виконувати, здійснювати) в міжнародному праві — орг.-правова діяльність держав з метою реалізації своїх міжнар.-правових зобов'язань. Механізм І. міжнар.- правових норм включає в себе сукупність правових та інституц. засобів, що використовуються суб'єктами міжнар. права на міжнар. та нац. рівнях. Міжнар. система І. складається із створених на підставі між-держ. угод універсальних, регіон, і локал. міжнар. організацій, спеціаліз. установ та їх допоміж. органів. За їх допомогою стає можливим об'єднання зусиль держав та міжнар. організацій у реалізації діючих норм міжнар. права. Нац. систему І. становлять органи держ. влади та ін. органи д-ви, уповноважені забезпечувати виконання країною міжнар.-правових зобов'язань. Оскільки норми міжнар. права породжують правовідносини між суб'єктами міжнар. права і не породжують їх між суб'єктами внутр. права, необхідні дод. внутрідерж. засоби для перетворення цілей, закладених у нормах міжнар. права, в реальні дії органів держ. влади, юрид. осіб та гр-н, що перебувають під юрисдикцією д-ви. В Україні система органів І. визначена в Конституції та в Законі «Про міжнародні договори України» 1993. | |||
Імпонувати (импонировать) | ||
---|---|---|
викликати повагу, подобатися, справляти гарне враження. | ||
ІМПОРТ | |||
---|---|---|---|
ІМПОРТ (англ. import [ˈɪmpɔːt]) - купівля або отримання на інших законних підставах від іноземних суб’єктів господарської та іншої діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів в Україну, включаючи їх купівлю для власного споживання філіями та представництвами установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 23. – Ст. 148); - (1) Ввезення у країну товарів іноземного виробництва. (2) Завезення з(за кордону на комерційній основі товарів, призначених для споживання, капіталів, а також операцій (послуг) матеріального характеру, що здійснюються іноземними виробничими організаціями | |||
ІМПОРТ (ІМПОРТ ТОВАРІВ) | |||
---|---|---|---|
ІМПОРТ (ІМПОРТ ТОВАРІВ) (англ. import (import of goods) [ˈɪmpɔːt (ˈɪmpɔːt əv gʊdz)]) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377; Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |||
ІМПОРТ (ВИПУСК ДЛЯ ВІЛЬНОГО ОБІГУ) | |||
---|---|---|---|
ІМПОРТ (ВИПУСК ДЛЯ ВІЛЬНОГО ОБІГУ) (англ. import (release for free circulation) [ˈɪmpɔːt (rɪˈliːs fə friː ˌsɜːkjʊˈleɪʃən)]) - митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
Імпорт (импорт) | ||
---|---|---|
ввезення у країну куплених за кордоном іноземних товарів, технологій, капіталів, послуг. | ||
Імпорт видимий (импорт видимый) | ||
---|---|---|
фактичне завезення у країну іноземних товарів і продаж їх на її території. | ||
Імпорт невидимий (импорт невидимый) | ||
---|---|---|
послуги, що оплачені в іноземній валюті. | ||
Імпорт побічний (импорт косвенный) | ||
---|---|---|
імпорт комплектуючих виробів або напівфабрикатів, що застосовують при використанні імпортованих машин і обладнання. | ||
Імпортер (импортер) | ||
---|---|---|
юридична або фізична особа, що ввозить товари з-за кордону. | ||
Імпортна вартість товару (импортная стоимость товара) | ||
---|---|---|
вартість імпортного товару в цінах, що вказують в інвойсі іноземного постачальника і передбачають витрати за доставку товару до кордону та інші накладні витрати. | ||
Імпортна квота (импортная квота) | ||
---|---|---|
1.Нетарифне кількісне обмеження завезення певних видів товарів у країну, що встановлюється урядом з метою захисту внутрішнього ринку. 2.Показник, що характеризує обсяг імпорту певного товару, встановленого відповідно до потреби в ньому та обсягів власного виробництва. | ||
Імпортне мито (импортная пошлина) | ||
---|---|---|
платежі, що отримуються за ввезення в країну імпортних товарів під час перетину кордону. | ||
Імпринтер | |||
---|---|---|---|
Імпринтер – механічний пристрій, за допомогою якого держатель платіжної картки має змогу платити за товари, послуги або отримати готівку в касах уповноважених банків. В результаті проведеної операції, держатель картки обов'язкового отримує сліп (торгівельну або банківську квитанцію). | |||
Імунітет (иммунитет) | ||
---|---|---|
виключне право не підлягати деяким загальним законам, що надається особам, які посідають особливе становище в державі. | ||
ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ | |||
---|---|---|---|
ІМУНІТЕТ ДЕРЖАВИ – (від лат. immunitas (immunitatis) — звільнення від повинності, недоторканність] — принцип міжнародного права, який полягає у звільненні іноз. держави від юрисдикції ін. д-ви; випливає із засад держ. суверенітету. Непідпорядкування правопорядку ін. д-ви склалося у давні часи і грунтується на принципі «рівний не має влади над рівним» (лат. par in parem non habet imperium). Виходячи з цього, д-ва як носій публіч. влади не підпорядковується законодавству, юрисдикції та управлінню будь-якої ін. дви, а підкоряється виключно міжнар. праву. В основі суд. практики багатьох 185 країн, як правило, лежить саме таке розуміння І. д. Зокрема, так сформулював свою позицію Верх, суд США при розгляді справи Oetjen v. Central Leather Сотр. (1918): «Будь-яка суверенна держава зобов'язана поважати незалежність будь-якої іншої суверенної держави, і суди однієї держави не повинні виносити рішень щодо дій уряду іншої країни, здійснених на її власній території. Відшкодування збитків, спричинених цими діями, має бути досягнуто шляхами, якими користуються суверенні держави у своїх взаємних зносинах». І. д. сктався як принцип, що має абс. характер. Імунітетом повинні користуватися іноз. д-ви, їх органи, а також майно, що належить цим д-вам. Іноз. д-ва не може бути притягнена до суду ін. д-ви як відповідач, крім випадків безпосередньо даної нею згоди на це. Майно іноз. д-ви не може бути піддане заходам примус, характеру (накладенню арешту та ін.), воно не може бути предметом забезпечення позову і звернення стягнення на майно у порядку примус, виконання судового або арбітраж, рішення. Так само не повинні здійснюватися примус, заходи, в т. ч. арешт у порядку забезпечення позову або в порядку примус, виконання винесеного суд. рішення, щодо держ. мор. суден. Проте в кін. 19 — на поч. 20 ст. серед країн конт. Європи, а згодом й інших, включаючи США, почала поширюватися практика, згідно з якою іноз. д-ва як носій приват. прав може, поряд із ін. приват. особами, підлягати юрисдикції місц. суду. Брюссельська конвенція з питання імунітету держ. суден 1926 зрівняла держ. торг, судна з приват, суднами «стосовно претензій щодо відправлення суден і перевезення вантажів». Ще раніше Держ. корабельний акт США 1925 визнав підпорядкування амер. держ. торг, суден іноз. юрисдикції. У рішенні Федерального конст. суду ФРН 1963 сказано, що надання імунітету залежить від того, «чи діє іноземна держава в порядку здійснення своєї суверенної влади або як приватна особа, тобто в межах приватного права». Навіть ті дви, які не надавали суд. імунітету іноз. приват, особам, все ж забезпечували їм імунітет виконання на основі принципу незалежності держав (практика Іспанії, Франції та ін.). У результаті виникла тенденція відходу від абс. І. д. до більш прагматичної обмежувальної практики: із місц. судочинства вилучалися лише ті дії, що їх д-ва здійснювала як носій суверен, влади (jure imperium), і залишалися ті, що стосувалися її діяльності як несуверен. носія влади (jus gestionis). Судочинство щодо ост. дій д-ви здійснювалося згідно з правом місця суду, що вирішує справу (lex fori). Тільки колишні соц. країни послідовно продовжували дотримуватися доктрини абс. імунітету, що зумовлювалося існуванням держ. власності як основи їх економіки та держ. монополії на зовн. торгівлю. Сучасна міжнар. практика виходить із припущення можливості проведення різниці між двома типами дигльності дви — публічної і приватної. Проте за відсутністю заг. норм міжнар. права, які б містили концепцію обмеженого юрисдикційного І. д., ця практика розрізнена, а деколи й суперечлива. Існує думка, що наявність розбіжностей у ній призводить до руйнування норм, пов'язаних з І. д. Але з такою оцінкою важко погодитися, оскільки право І. д. автоматично виробляє власні засоби щодо регулювання прав і обов'язків держав, пристосовуючись до певних 186 обставин. Так, ряд європ. конт. і південно-амер. країн є сторонами згаданої Брюсс. конвенції, за якою держава — власниця торг, судна або д-ва, яка фрахтує судно з комерц. цілями, ставиться у становище, еквівалентне становищу приват, торг, судна. Подібним чином, за Женевською конвенцією про територіальне море і прилеглу зону 1958, прибережна д-ва може здійснювати таку саму юрисдикцію стосовно іноз. держ. суден, що діють з комерц. цілями, як і щодо торг, суден, що здійснюють мирний прохід через її тер. море. Однак залишається не розв'язаним питання заг. кодифікації права І. д. на основі концепції обмеженого суверенітету, хоча Комісія міжнародного права ООН (КМП) зробила в цьому плані немало. 1991 вона остаточно завершила на основі обмежувального підходу розробку проекту статей про юрисдикційні І. д. та їх власність. ГА ООН у своїй резолюції від 9.ХІІ 1991 рекомендувала скликати міжнар. конференцію повноваж. представників для вивчення цього проекту і укладення відповідної конвенції. У проекті такої конвенції (22 статті) підтверджуються юрисдикційні І. д. та їх власність і враховується сучас. практика екон. співробітництва держав, що базується на взаємодії міжнар. публічного та нац. права. Зокрема, визначається зміст таких термінів, як «суд», «держава» та «комерційна угода». Підтверджується чинність традиц. привілеїв та імунітетів, які має два згідно з міжнар. правом, а саме щодо її дип. представництв, консульських установ, спец, місці, представництв при міжнар. організаціях та делегацій в органах міжнар. організацій і на міжнар. конференціях, а також осіб, що належать до них. Підтверджуються і привілеї та імунітети, що надаються главам держав гагіопе регеопае. Визначено засоби забезпечення І. д., які зобов'язують її суди за їх власною ініціативою виносити рішення про дотримання імунітету ін. д-ви відповідно до положень проекту конвенції. Запропоновано критерії, які характеризують зміст формули «чітко висловлена згода держави на здійснення юрисдикції у суді іншої держави». Розглядаються наслідки участі д-ви у судочинстві при її згоді на це, а також за ін. обставин. Встановлено винятки із заг. норми про І. д. у сфері її торг, або комерц. діїїль-ності, труд, договорів та ін. Отже, даний проект КМП встановлює у цілому належний баланс між різними позиціями держав, хоча все ще зберігаються розбіжності, які необхідно усунути з метою досягнення загальноприйнятої основи для прийняття конвенції. Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Радою Європи Європейської конвенції про І. д. 1972 і Дод. протоколу до неї 1972. Конвенція підтвердила заг. принцип І. д., але обмежила його детальними винятками. Імунітет не визнається, якщо: д-ва відмовилася від нього; сама подала позов; спір виник згідно з труд, контрактом у зв'язку з нерухомістю, вимогами про відшкодування шкоди, а також у зв'язку із здійсненням комерц. діяльності в країні місця суду, який розглядає справу. В Конвенції підтверджено, крім того, імунітет офіц. представників д-ви. З урахуванням принципу обмеженого І. д. ухвалюються і спец, закони про імунітет: в Австрії (1974), США (1976), Великобританії (1978), Сінгапурі (1979), Канаді (1981), Пакистані (1981) та ін. | |||
ІМХО | |||
---|---|---|---|
ІМХО – запозичений з англійської мови вираз: in my humble opiniоn – на мою скромну думку. Українською: «я думаю», «я вважаю», «мені здається». | |||
ІМ’Я ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
ІМ’Я ОСОБИ (англ. person’s name [ˈpɜːsnz neɪm]) - прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |||
Ініціатива (инициатива) | ||
---|---|---|
1. Почин: активна, провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість. 2. Підприємливість, здатність до самостійних активних дій. | ||
ІНІЦІАТОР | |||
---|---|---|---|
ІНІЦІАТОР (англ. initiator [ɪˈnɪʃɪeɪtə]) - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III | |||
ІНІЦІАТОР ДЕПОЗИТАРНОЇ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНІЦІАТОР ДЕПОЗИТАРНОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. depository operation initiator [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɒpəˈreɪʃən ɪˈnɪʃɪeɪtə]) - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб’єкти у випадках, визначених законом (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р.за № 1084/23616 | |||
Інаудит (инаудит) | ||
---|---|---|
акціонерна компанія з консультування вітчизняних та іноземних партнерів спільних підприємств, учасників сумісної підприємницької діяльності. | ||
Інвентаризація (инвентаризация) | ||
---|---|---|
облік і перевірка наявності матеріальних ресурсів, цінностей, розрахунково-грошових документів і коштів та контроль за правильністю їх використання. | ||
ІНВЕСТИЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЇ (англ. investments [ɪnˈvestmənts]) - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - (1) Довгострокові вкладення капіталу в будь-яке підприємство з метою одержання прибутку. Інвестиції поділяються на державні та приватні, прямі та портфельні; на послуги, житлове будівництво; реальні (прямі), інтелектуальні, фінансові та інвестиції для заміни зношених основних фондів. (2) Довгострокове вкладення капіталу (коштів) у різні галузі економіки переважно за межами країни, а також майнові й інтелектуальні цінності, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого утворюється прибуток чи досягається соціальний ефект | |||
Інвестиції (инвестиции) | ||
---|---|---|
довгострокові вкладення капіталу у власній країні або за кордоном у підприємства різних галузей, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНІ (ВЗАЄМНІ) ФОНДИ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНІ (ВЗАЄМНІ) ФОНДИ (англ. investment (mutual) funds [ɪnˈvestmənt ˈ(mjuːtjʊəl) fʌndz]) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, що здійснюють спільне інвестування та створенівідповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних | |||
Інвестиційні банки (инвестиционные банки) | ||
---|---|---|
різновидність спеціальних кредитних установ, мобілізуючих довгостроковий позичковий капітал і надаючи його в розпорядження позичальникам (державі і підприємцям) через випуск та розміщення облігацій або інших видів боргових зобов'язань. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ (англ. operations with securities [ˌɒpəˈreɪʃənz wɪð sɪˈkjʊə.rɪ.ti ]) - операції, здійснювані банками з метою диверсифікації активних операцій, отримання додаткового доходу та підтримання ліквідності балансу. Метою інвестування коштів у цінні папери банківськими установами є: отримання додаткового прибутку; підтримання необхідного рівня ліквідності балансу; мінімізація банківських ризиків шляхом диверсифікації банківських операцій; розширення клієнтської бази. Залежно від мети інвестиційної діяльності банку інвестиції можуть бути стратегічними або портфельними. Під стратегічними інвестиціями розуміють вкладання коштів у пакет цінних паперів конкретного емітента з метою забезпечення необхідного рівня корпоративного контролю над компанією. Портфельні інвестиції – це вкладання коштів з метою отримання відповідного доходу в цінні папери різних емітентів, що управляються як єдине ціле. Основною перевагою портфельного інвестування є можливість формування диверсифікованого портфеля цінних паперів з найвищим рівнем очікуваної дохідності та задовільним рівнем ризику | |||
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. investment activity [ɪnˈvestmənt ækˈtɪvɪtɪ]) - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (грошей) (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. І. д. здійснюється на основі: 1) інвестування громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими та релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; 2) державного інвестування органами влади і управління України, Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів; 3) іноземного інвестування іноземними громадянами, юридичними особами та державами; 4) спільного інвестування громадянами та юридичними особами України, іноземних держав | |||
Інвестиційна діяльність (инвестиционная деятельность) | ||
---|---|---|
сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Охоплює: інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, товариствами і спілками, громадськими організаціями, іншими юридичними особами; державне інвестування, що здійснюється органами влади й управління за рахунок коштів бюджету, позабюджетних фондів; іноземне інвестування; спільне інвестування, що здійснюється вітчизняними та іноземними фізичними та юридичними особами і державами. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНА ДЕКЛАРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ДЕКЛАРАЦІЯ (англ. investment declaration [ɪnˈvestmənt ˌdekləˈreɪʃən]) - документ, що визначає основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності інституту спільного інвестування та є невід’ємною складовою частиною регламенту інституту спільного інвестування, додатком до договору про управління активами корпоративного фонду (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - складова частина статуту інвестиційного фонду, в якій визначаються основні напрями та обмеження інвестиційної діяльності фонду, порядок випуску, продажу та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання інвестиційної діяльності фонду (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
Інвестиційна компанія (инвестиционная компания) | ||
---|---|---|
компанія, що акумулює кошти приватних інвесторів шляхом емісії власних цінних паперів і вкладає їх в акції та облігації успішних підприємств своєї країни та за кордоном. | ||
Інвестиційна політика (инвестиционная политика) | ||
---|---|---|
загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрямки використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку. | ||
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА (англ. investment policy of the institutional investor [ɪnˈvestmənt ˈpɒlɪsɪ əv ðiː ˌɪnstɪˈtjuːʃən(ə)l ɪnˈvestə]) - система заходів, планування, програм, спрямованих на формування та здійснення управління інвестиційним портфелем інституційних інвесторів відповідно до основних напрямів інвестиційної діяльності інституційних інвесторів, визначених інвестиційною декларацією (джерело: Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» від 06.08.2013 № 1414, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗОЛОТО | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗОЛОТО (англ. investment gold [ɪnˈvɛstmənt gəʊld]) - особливий клас золота з конкретним показником чистоти | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВКЛАД | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВКЛАД (англ. investment deposit [ɪnˈvestmənt dɪˈpɒzɪt]) - кошти, які іноземний інвестор - юридична особа з метою отримання процентів розміщує на вкладному (депозитному) рахунку в уповноваженому банку на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу на строк не менше ніж один календарний рік без права дострокового розірвання цього договору та зменшення суми вкладу протягом зазначеного строку за умови, що це обумовлено в договорі (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЕРУЮЧИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЕРУЮЧИЙ (англ. investment manager [ɪnˈvestmənt ˈmænɪʤə]) - торговець цінними паперами, з яким укладено угоду про управління інвестиційним фондом (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІНВЕСТОРА (англ. investment portfolio of the institutional investor [ɪnˈvestmənt pɔːtˈfəʊljəʊ əv ðiː ˌɪnstɪˈtjuːʃən(ə)l ɪnˈvestə]) - сукупність цінних паперів, які визначені Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», що перебувають у власності інституційного інвестора, корпоративних прав, нерухомості та інших активів з урахуванням обмежень, установлених законодавством (джерело: Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів» від 06.08.2013 № 1414, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РАХУНОК (англ. investment account [ɪnˈvestmənt əˈkaʊnt]) - поточний рахунок в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та/або в гривнях, відкритий іноземним інвестором в уповноваженому банку відповідно до вимог глави 16 Інструкції, для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. investment certificate [ɪnˈvestmənt səˈtɪfɪkɪt]) - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду) (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 29. – Ст. 337); - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду. Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії. | |||
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (англ. investment fund [ɪnˈvestmənt fʌnd]) - юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог, встановлених цим Положенням, що здійснює виключну діяльність у галузі спільного інвестування (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
ІНВЕСТОРИ В ЦІННІ ПАПЕРИ | |||
---|---|---|---|
ІНВЕСТОРИ В ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. investors in securities [ɪnˈvestəz ɪn sɪˈkjʊərɪtɪz]) - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів | |||
Індекс (индекс) | ||
---|---|---|
1. Список, покажчик, перелік чогось. 2. Числовий або літерний показник у математичних виразах. 3. Економічний і статистичний показник, що характеризує у відносному вигляді зміну економічних величин, параметрів економічних і соціальних процесів за певний період. | ||
Індекс бідності (индекс бедности) | ||
---|---|---|
статистичний показник, який характеризує динаміку середньозваженої величини прожиткового мінімуму. | ||
ІНДЕКС БАНКНОТ І МОНЕТ | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКС БАНКНОТ І МОНЕТ (англ. banknotes and coins index [ˈbæŋknəʊts ənd kɔɪnz ˈɪndeks]) - умовне цифрове позначення банкнот і монет, за яким вони обліковуються залежно від виду, призначення та зразків грошових знаків (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 | |||
Індекс вартості життя (индекс стоимости жизни) | ||
---|---|---|
бюджетний індекс | ||
Індекс Доу Джонса (индекс Доу Джонса) | |||
---|---|---|---|
середній показник курсів акцій групи найбільших компаній США, що публікується фірмою “Доу Джонс енд компані” з 1887 р. Являє собою арифметичне середнє щоденних котирувань певної групи компаній на момент закриття біржі. Зараз публікується кілька індексів: для промислових компаній на основі акцій 30 корпорацій; залізничних | |||
ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА - (англ. Dow Jones average) — серед, показник руху курсів акцій найбільших компаній США, що котуються на Нью-Йорк, фондовій біржі. Індекс розроблений 1884 Ч. Г. Доу, який разом з Е. Д. Джонсом заснував компанію «Доу — Джонс енд компані» (Dow Jones & Company), а 1889 — газ. «Уолл-стрит Джорнел» (Нью-Йорк). Індекс публікується щоденно з 1897.1. Д. — Д. є арифм. показником щоден. результатів ко-тування акцій певних амер. компаній на Нью-Йорк. фонд, біржі і відображає зміну ринк. вартості фонд, цінностей. Практично І. Д. — Д. складається з трьох різних індексів: від 1897 публікуються серед, показник руху курсів акцій ЗО найбільших пром. корпорацій (Dow Jones industrial average — DJIА) та індекс акцій 20 провідних трансп. корпорацій — авіакомпаній, залізнич. корпорацій та автошлях, компаній (Dow Jones transportation average — DJTA), а від 1929 — індекс курсів акцій 15 комунал. компаній, що займаються газо- та електропостачанням (Dow Jones utility average — DJUA). Найважливішим з них є пром. індекс. У ньому враховані акції найб. компаній усіх галузей пром-сті, склад цих компаній не є постійним. Курс їхніх акцій підсумовується, сума ділиться на спеціально вирахуваний дільник, який упродовж ост. років часто змінювався (напр., у 1981 він становив 1,314). Крім цього, використовується складений індекс, розроблений на основі пром., трансп. та комунал. індексів (Dow Jones Протягом ост. років «Доу — Джонс енд компані» публікує ще два індекси руху курсів облігацій — «Облігаційний індекс Доу — Джонса — 40» (Dow Jones 40 bond average) та індекс прибутковості муніципальних облігацій (Dow Jones municipal bond yield average). І. Д. — Д. є показником госп. кон'юнктури в США і відображає реакцію амер. ділових кіл на різні екон. та політ, події. Попри наявність у США та ін. країнах різних індексів руху курсів цінних паперів, І. Д. — Д. залишається найвідомішим і дає змогу оцінювати рух фондових ресурсів на багатьох біржах світу. | |||
Індекс заробітної плати (индекс заработной платы) | ||
---|---|---|
відносний показник динаміки середньої (середньомісячної) заробітної плати одного працівника за певний період. Розрізняють індекс номінальної і індекс реальної З.п. Індекс реальної З.п. обчислюється шляхом поділу індексу номінальної заробітної плати на індекс цін на товари народного споживання і платні послуги. | ||
Індекс промислового виробництва (индекс промышленного производства) | ||
---|---|---|
показник динаміки обсягу промислового виробництва, його збільшення або зменшення. Визначається у вигляді відношення поточного обсягу виробництва у грошовому виразі до його величини у базисному періоді (році). | ||
Індекс рівня життя (индекс уровня жизни) | ||
---|---|---|
індекс, який кількісно виражає відносну зміну рівня матеріального добробуту, соціальних та культурних умов життя певних груп населення. До І.р.ж. належать: бюджетний індекс; індекс вартості життя; індекси, які розраховані на основі “стандартних бюджетів” сім'ї; індекси реальних прибутків. | ||
Індекс собівартості (индекс себестоимости) | ||
---|---|---|
показник, що характеризує середню оцінку спрямування та інтенсивності зміни собівартості одиниці продукції у відносній формі. | ||
Індекс споживчих цін (индекс потребительских цен) | ||
---|---|---|
показник динаміки вартості споживчого кошика, який містить фіксований набір товарів і послуг масового споживання. Є основним показником рівня інфляції в країні. | ||
ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ (англ. Corruption Perceptions Index, CPI [kəˈrʌp.ʃən pəˈsep.ʃən ˈɪndeks]) - щорічний рейтинг країн світу, що укладається організацією Transparency International з 1995 року. Країни у рейтингу впорядковані за показником рівня корупції, який базується на оцінках підприємців та аналітиків. У рейтингу за 2015 рік відображено сприйняття корупції у 167 країнах за шкалою від 100 (немає корупції) до 0 (сильна корупція) | |||
Індексація сайту | |||
---|---|---|---|
Індексація сайту – процес занесення вмісту сайту в базу даних пошукової системи для подальшого її застосування в пошуковій видачі. | |||
Індексація (индексация) | ||
---|---|---|
1. Один із способів захисту населення, споживачів від інфляції, який полягає в тому, що держава та інші суб’єкти, що причетні до доходів громадян, збільшують грошові доходи і заощадження громадян відповідно до росту цін на споживчі товари та послуги. 2. Проставлення індексу на певні документи, книги з метою їх класифікації і встановлення нових розмірів відсоткової ставки, яку виплачують вкладнику внаслідок зміни загального рівня цін, з метою соціально-економічного захисту населення в умовах кризової економічної ситуації. | ||
Індексація грошових доходів населення (индексация денежных доходов населения) | ||
---|---|---|
встановлений законами та іншими нормативними актами країни механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. | ||
Індексація грошових доходів населення (индексация денежных доходов населения) | ||
---|---|---|
встановлений законами та іншими нормативними актами країни механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг. | ||
Індексація цін (индексация цен) | ||
---|---|---|
щорічне обчислення зростання цін на споживчі товари з метою виявлення певної компенсації грошових витрат населення за допомогою дотацій до заробітної плати, пенсій тощо. | ||
Індекси акцій (индексы акций) | ||
---|---|---|
зведені показники, які характеризують динаміки курсів окремих акцій, що котируються на біржі, і допомагають прогнозувати зміни їх вартості. | ||
Індекси котирування біржових курсів (индексы котировки биржевых курсов) | ||
---|---|---|
відносні кількісні показники, що відображають курси найважливіших цінних паперів за узагальненими розрахунками на даний момент відповідно до кон’юнктури ринку. | ||
Індекси фондові (индексы фондовые) | ||
---|---|---|
показники, що характеризують зміну біржового курсу цінних паперів на певну дату. | ||
ІНДЕКСНИЙ КОШИК | |||
---|---|---|---|
ІНДЕКСНИЙ КОШИК (англ. index basket [ˈɪndeks ˈbɑːskɪt]) - сукупність цінних паперів у відповідних співвідношеннях, на підставі якої розраховується індекс фондової біржі відповідно до зареєстрованих Комісією правил фондової біржі | |||
Індивідуалізація | |||
---|---|---|---|
Індивідуалізація (франц. individualisation, від лат. individuum – неподільне) навчання – організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, яка дає змогу створити оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного. | |||
Індивідуалізація навчання | |||
---|---|---|---|
Індивідуалізація навчання – організація процесу навчання, яка передбачає його модифікацію відповідно до потреб студента. | |||
Індивідуальна освітня траєкторія | |||
---|---|---|---|
Індивідуальна освітня траєкторія – послідовність (блок) освітніх програм, навчальних дисциплін, а також засобів навчання і часу їх застосування в навчальному процесі, вибудувана в певній логіці відповідно індивідуальними психофізіологічними особливостями учня, яка веде до гарантованого одержання ним знань і вмінь, які визначаються державним освітнім стандартом. | |||
Індивідуальна трудова діяльність (индивидуальная трудовая деятельность) | ||
---|---|---|
суспільно корисна приватна діяльність громадян з метою отримання додаткових доходів; підприємницька діяльність окремих громадян, що здійснюється без залучення найманої праці. | ||
Індивідуальне навчальне планування | |||
---|---|---|---|
Індивідуальне навчальне планування – визначення освітньої траекторії студентом з можливістю вибору навчальних дисциплін і складання власних графіків їх освоєння. | |||
Індивідуальний комп’ютерний тренінг | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний комп’ютерний тренінг – індивідуальні заняття студентів з навчальною комп’ютерною програмою. | |||
Індивідуальний освітній маршрут | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний освітній маршрут – орієнтація на пошук індивідуальних моделей соціалізації, що сприяють використанню внутрішніх сутнісних сил і можливостей конкретної людини; надання дитині та її сім’ї права обирати навчальні програми й заклади з урахуванням інтересів і проблем, індивідуальності дитини. | |||
Індивідуальний підхід | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний підхід – основа гуманістичної педагогіки. Підхід, що враховує особливості особистості, рівня розвитку, соціальних умов учня. Вкрай важливі принципи індивідуального навчання в корекційній педагогіці. | |||
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АКТ | |||
---|---|---|---|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АКТ (англ. individual act [ˌɪndɪˈvɪdjʊəl ækt]) - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |||
Індивідуальний графік навчання | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний графік навчання – план навчання студента, що розробляється на кожен семестр на основі індивідуального навчального плану. | |||
Індивідуальний навчальний план | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний навчальний план – навчальний план, складений для конкретного учня на весь період навчання. | |||
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ РАХУНОК (англ. individual retirement account [ˌɪndɪˈvɪdjʊəl rɪˈtaɪəmənt əˈkaʊnt]) - персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному цим Законом порядку з метою обліку накопичених на користь учасника пенсійних коштів (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |||
Індивідуальний розвиток | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний розвиток – процес формування індивіда. | |||
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності | |||
---|---|---|---|
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності – цілісна система операцій, що забезпечує ефективну взаємодію вихователя з вихованцями і визначається цілями, завданнями професійної діяльності, властивостями різних рівнів індивідуальності педагога (ритмом діяльності, спілкування тощо). Структура індивідуального стилю педагогічної діяльності охоплює мотиваційно-оцінний, змістово-когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти. | |||
ІНДИКАТИВНА СТАВКА | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТИВНА СТАВКА (англ. indicative rate [ɪnˈdɪkətɪv reɪt]) - рекомендований Національним банком розмір процентних ставок банків щодо проведення ними операцій із залучення та розміщення коштів | |||
Індикативне планування (индикативное планирование) | ||
---|---|---|
недирективне, пожадливе, орієнтоване планування на державному рівні з метою надання допомоги господарським суб’єктам орієнтуватися в ситуації, виходячи з бачення економічного майбутнього державними органами і залученими науковими організаціями. | ||
Індикатор (индикатор) | ||
---|---|---|
орієнтований економічний показник, вимірник, що дає змогу певною мірою передбачити, в якому напрямі слід очікувати розвиток економічних процесів. | ||
ІНДИКАТОР КОРУПЦІОГЕННОСТІ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОР КОРУПЦІОГЕННОСТІ (англ. corruptogenic indicator [kəˈrʌptʊʤenɪk ˈɪndɪkeɪtə]) - це ознака нормативно-правового припису, що може свідчити про наявність в нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта корупціогенних факторів | |||
ІНДИКАТОР(И) РИЗИКОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОР(И) РИЗИКОВОЇ ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. risky financial transaction indicator(s) [ˈrɪskɪ faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən ˈɪndɪkeɪtəz]) - установлена Національним банком України ознака чи сукупність ознак фінансових операцій, учасників фінансових операцій та їх намірів/дій, що дають змогу виявляти ризикові фінансові операції (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369 | |||
ІНДИКАТОРИ «ЧЕРВОНІ ПРАПОРЦІ» (ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ) | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОРИ «ЧЕРВОНІ ПРАПОРЦІ» (ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ) (англ. red flag indicators [rɛd flæg ˈɪndɪkeɪtəz]) - деякі ознаки, які окремо чи у сукупності можуть вказувати на потенційне неправомірне використання якогось сектора у цілях ВК/ФТ. Використання таких ознак може допомогти фінансовим установам та іншим здійснювати заходи з належної перевірки клієнтів щодо вже існуючих чи нових клієнтів. Вони можуть також допомогти у здійсненні обов’язкового аналізу ризиків певного сектору. Отже, ці показники надають можливість виявити підозрілу діяльність, про яку потрібно повідомляти компетентним державним органам відповідно до чинного законодавства з ПВК/ФТ | |||
ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОРИ РИЗИКУ (англ. risk indicators [rɪsk ˈɪndɪkeɪtəz]) - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об’єкта контролю, що становить ризик (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |||
ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ | |||
---|---|---|---|
ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ (англ. financial soundness indicators (FSIs) [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈsaʊndnəs ˈɪndɪkeɪtəz]) - показники поточного фінансового стану та стійкості фінансових установ країни та їх контрагентів із сектору корпорацій та сектору домашніх господарств. І. ф. с. дозволяють визначити сукупний вплив різних факторів на рівень стійкості фінансової системи. Система І. ф. с. включає агреговані дані для окремих установ і показники, що дають уявлення про ринки, на яких здійснюють свою діяльність фінансові установи. І. ф. с. розраховуються і поширюються з метою використання у макропруденційному аналізі. Такий аналіз містить оцінку та контроль за сильними сторонами та вразливими місцями фінансових систем з метою підвищення фінансової стійкості, зокрема, зниження ймовірності кризи фінансової системи. Побудова системи І. ф. с. ґрунтується на врахуванні наступних критеріїв: 1) охоплення найважливіших ринків і установ; 2) аналітична значущість; 3) виявлена корисність; 4) значущість для більшості країн, установ чи кризових ситуацій; 5) доступність; 6) симетричність відображення інформації на рівні сектору; 7) використання агрегованої інформації; 8) використання консолідованого підходу з метою уникнення подвійного обліку капіталу та діяльності | |||
Індосамент (индоссамент) | ||
---|---|---|
спеціальний запис на зворотній стороні векселя про порядок його передачі. Може бути: іменним, коли вказується ім'я нового власника; бланковим, коли є лише підпис індосанта (особа, якій передається вексель або цінний папір з I.). | ||
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНИЙ (англ. endorsement bill without recourse [ɪnˈdɔːsmənt bɪl wɪˈðaʊt rɪˈkɔːs]) - форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис: «без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження. Це дає індосанту змогу уникнути пред’явлення до нього претензій у разі неоплати векселя зобов’язаною за ним особою (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЛАНКОВИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ БЛАНКОВИЙ (англ. blank bill endorsement [blæŋk bɪl ɪnˈdɔːsmənt]) - форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. Бланковий індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім’я визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом: «заплатити за наказом такої-то особи» або здійсненню іншого рівнозначного напису | |||
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ, ВИКОНАНИЙ НА ІМ’Я ВИЗНАЧЕНОЇ ОСОБИ (ІМЕННИЙ ІНДОСАМЕНТ) | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ ВЕКСЕЛЯ, ВИКОНАНИЙ НА ІМ’Я ВИЗНАЧЕНОЇ ОСОБИ (ІМЕННИЙ ІНДОСАМЕНТ) (англ. bill endorsement executed on behalf of a certain person (special endorsement) [bɪl ɪnˈdɔːsmənt ˈeksɪkjuːtɪd ɒn bɪˈhɑːf əv ə ˈsɜːtn ˈpɜːsn (ˈspeʃəl ɪnˈdɔːsmənt)]) - форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем та застереження «не наказу» (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ІНДОСАМЕНТ, ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС, ЖИРО | |||
---|---|---|---|
ІНДОСАМЕНТ, ПЕРЕДАТНИЙ НАПИС, ЖИРО (англ. endorsement, direct endorsement, giro [ɪnˈdɔːsmənt, dɪˈrekt ɪnˈdɔːsmənt, ˈdʒaɪ.rəʊ]) - особливий (спеціальний) передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - передавальний напис на зворотному боці векселя (чека, коносамента), що засвідчує передачу права на цей цінний папір від однієї особи (індосанта) до іншої (індосата). Інколи може проставлятися на додатковому аркуші – алонжі. В іменному (повному) І. зазначається особа, якій передається право власності. У бланковому (ордерному) І. не міститься інформація про нового власника. Різновидом бланкового І. є І. на пред’явника. Заставний І. може використовуватися в кредитних операціях під заставу векселів. Передоручувальний І. може включати застереження про звичайне доручення провести операції з цінним папером. Індосант у такому випадку може індосувати цінний папір на користь іншої особи лише в порядку передоручення, тобто з аналогічним застереженням. Безоборотний І. здійснюється із застереженням «без обороту на мене», що знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у платежі векселем. Крім передавальної, І. виконує легітимітаційну та гарантійну функції. Гарантійна функція полягає в тому, що після передачі векселя індосант стає перед індосатом боржником, який несе відповідальність за акцепт і платіж за даним векселем. Зі збільшенням кількості І. зростає й коло осіб, пов’язаних солідарною відповідальністю за векселем, що підвищує надійність його використання. Легітимітаційна функція є засвідченням законності права і випливає з того, що законність прав вексельного | |||
Індосант (индоссант) | ||
---|---|---|
особа, що передає свої права за векселем іншій особі, про що перша особа зазначає у передатному напису на звороті векселя. | ||
Індосант (индоссант) | ||
---|---|---|
особа, що передає свої права за векселем іншій особі, про що перша особа зазначає у передатному напису на звороті векселя. | ||
Індосат (индоссат) | ||
---|---|---|
особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом). | ||
Індосат (индоссат) | ||
---|---|---|
особа, на користь якої передається документ за індосаментом (передатним написом). | ||
Індустрія Інтернету | |||
---|---|---|---|
Індустрія Інтернету – галузь матеріального та інтелектуального виробництва, яка забезпечує функціонування мережного інформаційного простору. Умовно поділяється на шість секторів: апаратура, програмне забезпечення, доступ, інформаційне наповнення (контент), послуги, консультації. | |||
Інженер (инженер) | ||
---|---|---|
спеціаліст з повною вищою технічною освітою. | ||
Інженер (инженер) | ||
---|---|---|
спеціаліст з повною вищою технічною освітою. | ||
Інженер знань | |||
---|---|---|---|
Інженер знань – особа, яка проектує або створює експертну систему, спеціаліст з інформатики, яка має досвід використання методів штучного інтелекту. | |||
Інжинірінг фінансовий (инжиниринг финансовый) | ||
---|---|---|
розроблення нових фінансових інструктажів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій. | ||
Інжинірінг фінансовий (инжиниринг финансовый) | ||
---|---|---|
розроблення нових фінансових інструктажів та операційних схем, придатних для здійснення фінансово-кредитних операцій. | ||
Інжинірінгова компанія (инжиниринговая компания) | ||
---|---|---|
компанія, компанія що спеціалізується на наданні інжинірінгових послуг. Користується статусом формально незалежної, здатної надавати послуги одночасно у кількох галузях і залучати до виконання робіт різних постачальників обладнання, різні підрядні фірми. | ||
Інжинірінгова компанія (инжиниринговая компания) | ||
---|---|---|
компанія, компанія що спеціалізується на наданні інжинірінгових послуг. Користується статусом формально незалежної, здатної надавати послуги одночасно у кількох галузях і залучати до виконання робіт різних постачальників обладнання, різні підрядні фірми. | ||
Інжиніринг (инжиниринг) | ||
---|---|---|
послуги по створенню виробничих підприємств, об'єднань, об'єктів інфраструктури. Включає в себе комплекс робіт по проведенню попередніх досліджень, підготовці техніко-економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій з організації виробництва і управління, експлуатації обладнання та продажу готової продукції. Контракт на придбання інжинірингових послуг включає їх перелік, організаційні умови виконання, ціни та порядок оплати. | ||
Інжиніринг (инжиниринг) | ||
---|---|---|
послуги по створенню виробничих підприємств, об'єднань, об'єктів інфраструктури. Включає в себе комплекс робіт по проведенню попередніх досліджень, підготовці техніко-економічного обгрунтування, комплекту проектних документів, а також розробці рекомендацій з організації виробництва і управління, експлуатації обладнання та продажу готової продукції. Контракт на придбання інжинірингових послуг включає їх перелік, організаційні умови виконання, ціни та порядок оплати. | ||
Інкасатор (инкассатор) | ||
---|---|---|
посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші із банків у каси великих підприємств, установ. | ||
Інкасатор (инкассатор) | ||
---|---|---|
посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші із банків у каси великих підприємств, установ. | ||
Інкасація (инкассация) | ||
---|---|---|
здійснюється банками за дорученням підприємств, установ і організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. | ||
Інкасація (инкассация) | ||
---|---|---|
здійснюється банками за дорученням підприємств, установ і організацій, що проводить операції з готівкою. Це збирання, транспортування готівки і цінностей, що надходять до них. | ||
Інкасо | |||
---|---|---|---|
Інкасо – розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на підставі розрахункових документів одержує належні йому грошові суми з наступним зарахуванням цих сум на рахунки клієнта. | |||
Інкасо (инкассо) | ||
---|---|---|
банківська операція, згідно з якою банк одержує гроші за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. | ||
Інкасо (инкассо) | ||
---|---|---|
банківська операція, згідно з якою банк одержує гроші за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. | ||
ІНКАСО ДОКУМЕНТАРНЕ | |||
---|---|---|---|
ІНКАСО ДОКУМЕНТАРНЕ (англ. documentary encashment [ˌdɒkjʊˈmentərɪ ɪnˈkæʃmənt]) - інкасування векселів із супровідними документами (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ІНКАСО ЧИСТЕ | |||
---|---|---|---|
ІНКАСО ЧИСТЕ (англ. clean encashment [kliːn ɪnˈkæʃmənt]) - інкасування векселів без супровідних документів (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Інкасове доручення (инкассовое поручение) | ||
---|---|---|
документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів у платника. | ||
Інкасове доручення (инкассовое поручение) | ||
---|---|---|
документ, що відіграє роль платіжної вимоги, складається і представляється у банк підприємствами у тих випадках, коли вони мають підставу для беззаперечного утримання коштів у платника. | ||
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) | |||
---|---|---|---|
ІНКАСОВЕ ДОРУЧЕННЯ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) (англ. collection order [kəˈlekʃən ˈɔːdə]) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (контролюючий орган) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) | |||
---|---|---|---|
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) (англ. encashment [ɪnˈkæʃmənt]) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) ВЕКСЕЛЯ | |||
---|---|---|---|
ІНКАСУВАННЯ (ІНКАСО) ВЕКСЕЛЯ (англ. bill encashment [bɪl ɪnˈkæʃmənt]) - здійснення банком за дорученням векселедержателя операції з векселем з метою одержання платежу (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Інклюзивна освіта | |||
---|---|---|---|
Інклюзивна освіта – система навчання дітей, яка ставить перед собою благородну мету розвитку доступності освіти для всіх учнів, у тому числі і для дітей з особливими потребами. Принципи інклюзивної освіти цінні для корекційної педагогіки, створення дистанційних методів навчання, реалізації адаптивного і персоналізованого підходів. Інклюзивна освіта – це теорія реструктуризації шкіл і освітньої системи, їх переосмислення. Це наші мрії про неуніфіковану школу, яка приймає все різноманіття учнів, враховуючи можливості кожного, що дозволяє вчитися так, як зручно, а не так, як прийнято. | |||
Інкорпорація (инкорпорация) | ||
---|---|---|
1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. 3. Систематизація законів держави, розміщення їх у певному порядку в процесі публікування без зміни змісту самих законів. | ||
Інкорпорація (инкорпорация) | ||
---|---|---|
1. Включення до свого складу, приєднання інших організацій. 2. Надання згідно з законом групі осіб статусу юридичної особи, корпорації. 3. Систематизація законів держави, розміщення їх у певному порядку в процесі публікування без зміни змісту самих законів. | ||
ІНКОТЕРМС | |||
---|---|---|---|
ІНКОТЕРМС - (англ. Incoterms — словоско-рочення від International Commercial Terms — Міжнародні комерційні терміни) — міжнар. правила тлумачення комерц. термінів. Опубл. Міжнародною торговою палатою (МТП) з метою запобігти розбіжностям у трактуванні умов договорів міжнар. купівлі-продажу. Вперше видані 1936. Доповнення вносилися 1953, 1967, 1976, 1980. Нині діють у ред. 1990. Міжнар. правила по тлумаченню комерц. термінів згруповано у 4 базові групи, кожна з яких відрізняється своєю суттю. Перша група: продавець передає товар у розпорядження покупця у приміщенні, яке йому належить (умови групи EXW — франко-завод). Друга група: продавець передає товар під відповідальність перевізника, визначеного покупцем (умови групи FCA - франко-пере-візник, FAS - фас, FOB - фоб). Третя група: продавець передає товар перевізникові, з яким він уклав договір перевезення, але без ризику загибелі чи пошкодження товару або виникнення дод. витрат, викликаних подіями, що відбулися після 188 завантаження та відправлення товару (умови групи CFP - каф, CIF — сіф, СРТ - «перевезення сплачене до ...», СІР - «перевезення і страхування сплачені до ...»). Четверта група: продавець зобов'язаний нести всі ризики, необхідні для доставки товару до країни призначення (DAF — «поставка до кордону...», DES — «поставка з судна...», DEQ — «поставка з пристані...», DDU — «поставка з судна без сплати мита ...», DDP — «поставка з оплатою мита ...»). Всі умови договору купівлі-продажу із зазначенням зобов'язань згруповано під десятьма заголовками, де кожний заголовок з боку продавця дзеркально відбиває аналогічну позицію покупця стосовно того самого предмета. Торг, партнери, які бажають користуватися правилами, мають зазначати у тексті, що при укладенні договору вони користувались І, у ред. 1990. Сторони, які бажають мати можливість звернутися по допомогу до арбітражу МТП для врегулювання взаєм. спорів, повинні зробити у контракті спец, чітке застереження про взаємну згоду на арбітраж МТП. Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4.Х 1994 встановлено, що при укладанні суб'єктами підприєм. діяльності країни всіх форм власності договорів, у т. ч. зовнішньоекон. договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються названі правила. Див. також Базисні умови поставки. | |||
Інкримінування (инкриминирование) | ||
---|---|---|
пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину. | ||
Інкримінування (инкриминирование) | ||
---|---|---|
пред’явлення обвинувачення у вчиненні злочину. | ||
Інновативність | |||
---|---|---|---|
Інновативність (лат. innovatio – оновлення, зміна) – емоційно-оцінне ставлення до нововведень, відмінність у сприйнятливості суб’єктів до інновацій, нових ідей, досвіду. | |||
Інновації | |||
---|---|---|---|
Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. | |||
Інноваційні ідеї | |||
---|---|---|---|
Інноваційні ідеї – засновані на новому знанні про процеси людського розвитку ідеї, які пропонують невикористовувані раніше теоретичні підходи до розв’язання педагогічних проблем, конкретні практичні технології отримання високих результатів. | |||
Інноваційні наукові повідомлення | |||
---|---|---|---|
Інноваційні наукові повідомлення – методологічні положення дидактики; теоретичні положення; концепція; гіпотеза; закономірність; модель педагогічного процесу; педагогічні принципи; аналітичні дані щодо педагогічних процесів, явищ, фактів; характеристики педагогічного процесу, явищ; алгоритмів дій учасників процесу; методів педагогічної діяльності; педагогічних засобів; форм педагогічної діяльності; педагогічного комплексу, систем; показників та критеріїв ефективності педагогічного процесу та якості його результатів; протипоказань у педагогіці. | |||
Інноваційні освітні процеси | |||
---|---|---|---|
Інноваційні освітні процеси – зумовлені суспільною потребою комплексних процесів створення, впровадження, поширення новацій і зміни освітнього середовища, в якому здійснюється їх життєвий цикл. | |||
Інноваційні уміння | |||
---|---|---|---|
Інноваційні уміння – володіння способами і прийомами інноваційної діяльності, що дають змогу виокремити проблему, проникнути в її суть і на цій основі конструювати і продуктивно розв’язувати інноваційні професійно- педагогічні завдання. | |||
Інноваційна компетентність | |||
---|---|---|---|
Інноваційна компетентність (лат. competens (competentis) – належний, відповідний) педагога – система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми. | |||
Інноваційна культура педагога | |||
---|---|---|---|
Інноваційна культура педагога – система освоєних особистістю педагогічних засобів, що забезпечують інноваційний спосіб діяльності, системоутворюючим елементом якої є цінності інноваційного плану. Інноваційна культура педагога виконує раціонально-праксіологічну, організаційно-впорядковуючу, описово-пояснювальну, прогностико- управлінську, евристико-пізнавальну і комунікативно-трансляційну функції. | |||
Інноваційна мета освіти | |||
---|---|---|---|
Інноваційна мета освіти – створення сприятливих умов для творчості, реалізації природної суті,
соціальних потреб людини. | |||
Інноваційна освіта | |||
---|---|---|---|
Інноваційна освіта – система ідей, головною метою яких є збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Започаткована Міжнародною академією наук вищої школи. | |||
Інноваційна педагогічна діяльність | |||
---|---|---|---|
Інноваційна педагогічна діяльність – заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду цілеспрямована педагогічна діяльність, зорієнтована на зміну та розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики. | |||
Інноваційна педагогічна технологія | |||
---|---|---|---|
Інноваційна педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально- виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів. | |||
Інноваційна поведінка педагога | |||
---|---|---|---|
Інноваційна поведінка педагога – сукупність зовнішніх виявів його особистості, в яких розкривається внутрішнє «Я» (світовідчуття, світогляд, особистісні особливості), спрямовані на зміну складових сучасної системи освіти. | |||
Інноваційна школа | |||
---|---|---|---|
Інноваційна школа – навчально-виховний заклад, діяльність якого побудована на оригінальних (авторських) ідеях і технологіях. Являє собою нову освітню практику (взагалі або для конкретних умов). | |||
Інноваційне навчання | |||
---|---|---|---|
Інноваційне
навчання – зорієнтована на
динамічні зміни
в навколишньому світі
навчальна діяльність, яка грунтується на оригінальних методиках розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості. | |||
Інноваційне середовище | |||
---|---|---|---|
Інноваційне середовище – педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє розвитку інноваційного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і реалізації інноваційного потенціалу навчального закладу. | |||
Інноваційний педагогічний експеримент | |||
---|---|---|---|
Інноваційний
педагогічний експеримент – метод дослідницько- педагогічної
діяльності, який передбачає
істотні
зміни
у
змісті, формах
і методах роботи з метою
підвищення їх ефективності. | |||
Інноваційний режим | |||
---|---|---|---|
Інноваційний режим – порядок здійснення навчання в умовах конкретної інновації; систематичне координування і регулювання інноваційного процесу. | |||
Інноваційний потенціал (лат. potentia – сила) педагога | |||
---|---|---|---|
Інноваційний потенціал (лат. potentia – сила) педагога – сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, що виражає
готовність удосконалювати педагогічну діяльність, а також
наявність
внутрішніх засобів і методів, які забезпечують цю готовність | |||
Інноваційний потенціал навчально-виховного закладу | |||
---|---|---|---|
Інноваційний потенціал навчально-виховного закладу – здатність навчально-виховного закладу створювати, сприймати, реалізовувати нововведення та своєчасно позбавлятися від застарілого, педагогічно недоцільного. | |||
Інноваційний прогностичний характер управління навчальним закладом | |||
---|---|---|---|
Інноваційний прогностичний характер управління навчальним закладом – впровадження в управлінський цикл змін, спрямованих на визначення перспектив розвитку освітньої системи та її радикальне оновлення: діагностика стану проблеми і виявлення проблемних полів, побудова концепції перетворення і проектування, програмування діяльності, моделювання й корекція моделі, її адаптація і тиражування результатів. | |||
Інноваційний фонд (инновационный фонд) | ||
---|---|---|
фонд фінансових ресурсів, створених з метою фінансування найновіших науково-технічних розробок і проектів, джерелом яких є спонсорські внески фірм, банків. Розподіляються на конкурсній основі, часто у вигляді тендера. | ||
Інноваційний фонд (инновационный фонд) | ||
---|---|---|
фонд фінансових ресурсів, створених з метою фінансування найновіших науково-технічних розробок і проектів, джерелом яких є спонсорські внески фірм, банків. Розподіляються на конкурсній основі, часто у вигляді тендера. | ||
Інновація | |||
---|---|---|---|
Інновація – нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях. | |||
ІНОЗЕМЕЦЬ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМЕЦЬ (англ. foreigner [ˈfɒrɪnə]) - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав | |||
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ (англ. foreign investments [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənts]) - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377); - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту | |||
Іноземні інвестиції (иностранные инвестиции) | ||
---|---|---|
довго¬строкові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки; реалізація вивозу підприємницького капіталу в країни-реципієнти. В розширенні І.і. важливу роль відіграє державне стимулювання в формі податкових пільг, страхових гарантій, інформаційних послуг, пільгових кредитів тощо. | ||
Іноземні інвестиції (иностранные инвестиции) | ||
---|---|---|
довго¬строкові вкладення капіталу закордонними власниками в різні галузі економіки; реалізація вивозу підприємницького капіталу в країни-реципієнти. В розширенні І.і. важливу роль відіграє державне стимулювання в формі податкових пільг, страхових гарантій, інформаційних послуг, пільгових кредитів тощо. | ||
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТОРИ (англ. foreign investors [ˈfɒrɪn ɪnˈvestəz]) - суб’єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визначені законом (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до за | |||
ІНОЗЕМНІ БОЙОВИКИ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ БОЙОВИКИ (англ. foreign fighters [ˈfɒrɪn ˈfaɪtəz]) - особи, які не одержують оплату і не є громадянами конфліктуючих держав, та які приєднались до повстання в ході громадянських конфліктів. У сучасному контексті, цим особам часто приписуються радикальні погляди в їх країнах, і вони використовують підпільні мережі для полегшення свого пересування до зони громадянського конфлікту | |||
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ПАРТНЕРИ (англ. foreign counterparts [ˈfɒrɪn ˈkaʊntəpɑːts ]) - іноземні компетентні органи влади, що, в рамках здійснення співпраці, здійснюють аналогічні повноваження та функції, навіть коли такий іноземний компетентний орган має відмінну природу чи статус (напр., в залежності від країни, нагляд у сфері ПВК/ФТ за певним фінансовим сектором може здійснюватись органом, який також має пруденційні наглядові повноваження або підрозділом з нагляду ПФР) | |||
Іноземні позики (иностранные кредиты) | ||
---|---|---|
основна форма іноземного кредиту; позики, одержані від закордонних кредиторів або надані іноземним позичальникам, при здійсненні яких виникають кредитні відносини між державами, банками, міжнародними організаціями, установами та підприємствами. | ||
Іноземні позики (иностранные кредиты) | ||
---|---|---|
основна форма іноземного кредиту; позики, одержані від закордонних кредиторів або надані іноземним позичальникам, при здійсненні яких виникають кредитні відносини між державами, банками, міжнародними організаціями, установами та підприємствами. | ||
ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА (англ. foreign representative offices [ˈfɒrɪn ˌreprɪˈzentətɪv ˈɒfɪsɪz]) - іноземні дипломатичні, консульські, торговельні, інші офіційні представництва та установи міжнародних організацій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, представництва іноземних банків, іноземних компаній, фірм, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 № 492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 | |||
ІНОЗЕМНІ ПУБЛІЧНІ ДІЯЧІ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ ПУБЛІЧНІ ДІЯЧІ (англ. foreign politically exposed persons [ˈfɒrɪn pəˈlɪtɪkəlɪ eksˈpəʊzeɪd ˈpɜːsnz]) - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в іноземних державах, а саме: глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники; депутати парламенту; голови та члени правлінь центральних банків; члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім оскарження за виняткових обставин; надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та керівники центральних органів військового управління; | |||
ІНОЗЕМНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (англ. foreign business entities [ˈfɒrɪn ˈbɪznɪs ˈentɪtɪz]) - суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |||
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА (англ. foreign investment firm [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənt fɜːm]) - іноземна фінансова установа, зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу, та/або Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), або Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення збройного конфлікту, застосування збройної сили проти України), яка відповідно до законодавства такої держави провадить діяльність з надання інвестиційних послуг на підставі відповідної(их) ліцензії(ій) (дозволу(ів)), виданої(их) (виданого(их)) уповноваженим органом цієї держави (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |||
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА ІНВЕСТИЦІЯ (англ. foreign investment [ˈfɒrɪn ɪnˈvestmənt]) - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
ІНОЗЕМНА БАНКІВСЬКА ГРУПА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА БАНКІВСЬКА ГРУПА (англ. foreign banking group [ˈfɒrɪn ˈbæŋkɪŋ gruːp]) - банківська група, яка є частиною міжнародної банківської групи (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 | |||
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА (англ. foreign currency [ˈfɒrɪn ˈkʌrənsɪ]) - а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, - платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, - кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377); - іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, | |||
Іноземна валюта (иностранная валюта) | ||
---|---|---|
грошові знаки іноземних держав, що знаходяться на території інших країн. Операції з І.в. регулюються валютним законодавством країни. | ||
Іноземна валюта (иностранная валюта) | ||
---|---|---|
грошові знаки іноземних держав, що знаходяться на території інших країн. Операції з І.в. регулюються валютним законодавством країни. | ||
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. foreign enterprise [ˈfɒrɪn ˈentəpraɪz]) - унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
ІНОЗЕМНИЙ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНИЙ (англ. foreign [ˈfɒrɪn]) - пов’язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України | |||
ІНОЗЕМНИЙ ЕМІТЕНТ | |||
---|---|---|---|
ІНОЗЕМНИЙ ЕМІТЕНТ (англ. foreign issuer [ˈfɒrɪn ˈɪʃuːə]) - юридична особа, яка створена відповідно до законодавства іншої держави та здійснює емісію цінних паперів на території України, або юридична особа, цінні папери якої зареєстровані відповідно до законодавства іншої держави та допуск до обігу на території України яких надано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
ІНСАЙДЕР | |||
---|---|---|---|
ІНСАЙДЕР (англ. insider [ɪnˈsʌɪdə]) - особа, яка завдяки своєму службовому становищу або спорідненим зв’язкам має доступ до конфіденційної інформації про діяльність банку, що недоступна широкій громадськості, та може використати її у власних цілях з метою збагачення, одержання неконкурентних переваг, привілеїв тощо. Для забезпечення належного контролю за ризиками, пов’язаними з вкладанням коштів у цінні папери, кредитами акціонерам (учасникам) та І., наданням великих кредитів, встановлено такі критерії віднесення позичальників (контрагентів) банку до І. До інсайдерів – фізичних осіб належать: власники істотної участі; управлінський персонал банку: а) перші керівники: голова та члени спостережної ради банку, голова правління (ради) директорів, члени правління (ради) директорів, заступники голови правління (ради) директорів (президент, віце- президенти), головний бухгалтер і його заступники; б) інший управлінський персонал: керівники та головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами та пасивами, ключових напрямів діяльності банку; в) працівники внутрішнього аудиту та члени ревізійної комісії; контролери: особи, які здійснюють зовнішній аудит банку та керівники державних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків здійснюють контроль за діяльністю банків; керівники та контролери афілійованих і споріднених осіб; асоційовані особи: рідні брати, сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти керівників, контролерів банку та керівників установ – акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку. До інсайдерів – юридичних осіб належать: а) власники істотної участі; б) афілійовані особи: установа, що має істотну участь у банку або в якій банк є власником істотної участі; в) споріднені особи: установа, в якій власником істотної участі є особа, яка одночасно є власником істотної участі в банку або керівники якої одночасно є керівниками банку; г) асоційована особа – юридична особа, в якій керівником є батьки, брати, сестри, дружина, чоловік або діти тих керівників і контролерів банку, а також установ – акціонерів банку, які є власниками істотної участі в банку | |||
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ (англ. insider information [ˈɪnˈsaɪdə ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери та похідні (деривативи), що перебувають в обігу на фондовій біржі, або правочини щодо них, у разі якщо оприлюднення такої інформації може істотно вплинути на вартість цінних паперів та похідних (деривативів), та яка підлягає оприлюдненню відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією. Інформація не вважається інсайдерською з моменту її оприлюднення відповідно до закону | |||
Інспектор (инспектор) | ||
---|---|---|
посадова особа, що здійснює контроль за правильністю дій підвідомчих органів і осіб або за виконанням законів у певній спеціальній галузі. | ||
Інспектор (инспектор) | ||
---|---|---|
посадова особа, що здійснює контроль за правильністю дій підвідомчих органів і осіб або за виконанням законів у певній спеціальній галузі. | ||
ІНСПЕКЦІЙНА ПЕРЕВІРКА БАНКУ | |||
---|---|---|---|
ІНСПЕКЦІЙНА ПЕРЕВІРКА БАНКУ (англ. inspection of the bank [ɪnˈspekʃən əv ðə bæŋk]) - форма здійснення банківського нагляду уповноваженими Національним банком України особами безпосередньо у банку | |||
Інспекція (инспекция) | ||
---|---|---|
1. Органи державного управління, що виконують функції нагляду, перевірки, контролю за належним виконанням офіційно встановлених правил і норм діяльності юридичних та фізичних осіб, персоналу організацій та установ. 2. Діяльність цих органів державного управління, самі акти перевірки. | ||
Інспекція (инспекция) | ||
---|---|---|
1. Органи державного управління, що виконують функції нагляду, перевірки, контролю за належним виконанням офіційно встановлених правил і норм діяльності юридичних та фізичних осіб, персоналу організацій та установ. 2. Діяльність цих органів державного управління, самі акти перевірки. | ||
Інспекція податкова (инспекция налоговая) | ||
---|---|---|
державний орган, який контролює дотримання законодавства про податки, правильність нарахування, повноту і своєчасність внесення у бюджет податків і платежів. | ||
Інспекція податкова (инспекция налоговая) | ||
---|---|---|
державний орган, який контролює дотримання законодавства про податки, правильність нарахування, повноту і своєчасність внесення у бюджет податків і платежів. | ||
Інсталяція | |||
---|---|---|---|
Інсталяція – це процес встановлення програмного забезпечення на комп’ютер користувача. Виконується особливою програмою (пакетним менеджером), що присутній в операційній системі (наприклад, RPMі APT у Linux, Windows Installer у Microsoft Windows), або ж певним засобом установки, який входить до складу самого програмного забезпечення. В операційній системі GNU дуже поширене використання системи GNU toolchainі її аналогів для компіляції програмного забезпечення безпосередньо перед встановленням. | |||
Інстанція (инстанция) | ||
---|---|---|
ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває повна установа, ланка управління відносно інших установ. | ||
Інстанція (инстанция) | ||
---|---|---|
ступінь в управлінській ієрархії, на якій перебуває повна установа, ланка управління відносно інших установ. | ||
Інститут «хрещених» | |||
---|---|---|---|
Інститут «хрещених» – своєрідний патронаж, піклування старших учнів про кожного новенького малюка, який ознайомлюється з життям шкільної громади. Був запроваджений П. Петерсеном у його педагогічній системі. | |||
ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНСТИТУТ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institute [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt]) - корпоративний або пайовий фонд (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |||
ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, ІСІ | |||
---|---|---|---|
ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ, ІСІ (англ. mutual munds [ˈmjuːtʃʊəl fʌndz]) - інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - інвестиційні фонди, які провадять діяльність зі спільного інвестування на основі об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів та вкладення їх у цінні папери, корпоративні права та нерухомість з метою отримання прибутку. Головною метою створення та діяльності ІСІ є регулювання відносин, що виникають у сфері спільного інвестування та забезпечення гарантій прав власності на цінні папери і захист прав учасників фондового ринку | |||
Інституціоналізм (институционализм) | ||
---|---|---|
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. | ||
Інституціоналізм (институционализм) | ||
---|---|---|
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. | ||
Інструкція | |||
---|---|---|---|
Інструкція – нормативний документ, що регламентує склад операцій будь-якого виду робіт і послідовність їх виконання. | |||
Інструкція (инструкция) | ||
---|---|---|
1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності. 2. Вказівки, рекомендації щодо порядку і засобів виконання будь-якої роботи, користування технікою, приладами, машинами тощо. | ||
Інструкція (инструкция) | ||
---|---|---|
1. Керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності. 2. Вказівки, рекомендації щодо порядку і засобів виконання будь-якої роботи, користування технікою, приладами, машинами тощо. | ||
Інструкція посадова (инструкция должностная) | ||
---|---|---|
інструкція, що визначає організаційно-правове становище працівника (посадової особи). В ній містяться його обов’язки, ступінь підпорядкованості і визначається забезпеченість умовами для його ефективної праці. | ||
Інструкція посадова (инструкция должностная) | ||
---|---|---|
інструкція, що визначає організаційно-правове становище працівника (посадової особи). В ній містяться його обов’язки, ступінь підпорядкованості і визначається забезпеченість умовами для його ефективної праці. | ||
ІНСТРУМЕНТ ВК/ФТ | |||
---|---|---|---|
ІНСТРУМЕНТ ВК/ФТ (англ. ML/TF instrument [ˈɪnstrʊmənt]) - цінний об’єкт (або об’єкт, що представляє цінність), який у будь-який спосіб використвоується для здійснення діяльності з ВК/ФТ. Прикладами інструментів ВК/ФТ можуть бути готівкові кошти, чеки, дорожні чеки, дорогоцінні метали та каміння, цінні папери, нерухомість тощо | |||
Інструментальні засоби дистанційної освіти | |||
---|---|---|---|
Інструментальні засоби дистанційної освіти – програмне та
інформаційне забезпечення, що використовується для представлення
навчальних матеріалів в інформаційно-освітньому середовищі
дистанційної освіти. | |||
Інструментарій (инструментарий) | ||
---|---|---|
сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. | ||
Інструментарій (инструментарий) | ||
---|---|---|
сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі. | ||
Інструментарій керування для веб | |||
---|---|---|---|
Інструментарій керування для веб – згідно з його призначенням, можна розділити на шість категорій програмних засобів, що виконують такі завдання: а) створення веб-вузла; б) контроль якості його роботи; в) аналіз трафіку; г) контроль продуктивності; д) керування пропускною спроможністю; е) керування документообігом і контроль версій. Крім того, існує цілий клас продуктів, призначених для виконання функцій повноцінної платформи для розробки й керування динамічним контентом, тобто динамічними, колективно поповнюваними даними і вузлами веб. | |||
Інструменти для веб-майстрів | |||
---|---|---|---|
Інструменти для веб-майстрів – найнеобхідніша статистика для власників сайтів. | |||
Інструменти регулювання ринку (инструменты регулирования рынка) | ||
---|---|---|
прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності у господарстві країни, створення системи соціальних компенсацій (податки, кредит, цінові межі, цільові дотації тощо). | ||
Інструменти регулювання ринку (инструменты регулирования рынка) | ||
---|---|---|
прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності у господарстві країни, створення системи соціальних компенсацій (податки, кредит, цінові межі, цільові дотації тощо). | ||
Інструментування права на вільний вибір | |||
---|---|---|---|
Інструментування права на вільний вибір – психологічний вплив педагога на дітей, суть якого полягає в тому, щоб, зберігаючи право на поведінковий вибір за ними, допомогти їм зрозуміти ситуацію, що склалася, і можливі наслідки вибору. І. п. на в. в. сприяє розвитку суб’єктності дитини, її вмінню усвідомлювати свою поведінку; формуванню вміння постійно орієнтуватися на «іншого» і відповідати за свої дії. | |||
Інтегральні економічні показники (интегральные экономические показатели) | ||
---|---|---|
узагальнені, зведені, синтетичні показники розвитку економіки. | ||
Інтегральні економічні показники (интегральные экономические показатели) | ||
---|---|---|
узагальнені, зведені, синтетичні показники розвитку економіки. | ||
Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) | ||
---|---|---|
числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. | ||
Інтегральні показники конкурентоспроможності (интегральные показатели конкурентоспособности) | ||
---|---|---|
числова характеристика конкурентоспроможності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами. | ||
Інтеграція | |||
---|---|---|---|
Інтеграція (лат. integratio – відновлення, поповнення, від integer – цілий) – процес і результат взаємодії елементів (із заданими властивостями), що супроводжується відновленням, встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між ними на основі достатньої підстави, в результаті чого формується інтегрований об’єкт (система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів. | |||
Інтеграція (интеграция) | ||
---|---|---|
1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2. Погоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. | ||
Інтеграція (интеграция) | ||
---|---|---|
1. Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2. Погоджений розвиток та взаємне доповнення підприємств, галузей економіки, регіонів і держав в інтересах більш ефективного використання ресурсів і більш повного задоволення потреб учасників цього процесу у відповідних товарах і послугах. | ||
Інтеграція права і інформатики | |||
---|---|---|---|
Інтеграція права і інформатики – об’єктивний закономірний процес інтенсивного зближення інтересів права і інформатики, викликаний нагальною необхідністю взаємного використання новітніх досягнень цих наук. | |||
Інтеграція права і інформатики 2 | |||
---|---|---|---|
Інтеграція права і інформатики – об’єктивний закономірний процес інтенсивного зближення інтересів права і інформатики, викликаний нагальною необхідністю взаємного використання новітніх досягнень цих наук. | |||
Інтегровані інновації | |||
---|---|---|---|
Інтегровані інновації – інновації, що передбачають об’єднання інтенсивних шляхів розвитку педагогічної системи за умови ретельного дослідження невикористаних резервів педагогічної системи, які виявляються на межі різнопланових, різнорівневих і різнохарактерних педагогічних підсистем та їх компонентів. | |||
Інтегрована система | |||
---|---|---|---|
Інтегрована система – програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу) | |||
Інтегрована система 2 | |||
---|---|---|---|
Інтегрована система – програмний комплекс, який забезпечує декілька видів діяльності (написання рефератів, курсових проектів, оформлення звітів, виконання обчислень засобами електронних таблиць, створення таблиць, графіків та діаграм, пересилання робіт через комп’ютерну мережу) | |||
Інтегрований банк даних нормативних документів | |||
---|---|---|---|
Інтегрований банк даних нормативних документів – інтегрований банк даних МЕГА-НАУ, який об’єднує базу судових рішень НАУ-Судові рішення та базу правової і аналітичної інформації НАУ-Експерт, містить великий обсяг інформації та систему зв’язків, яка інтегрує судові рішення й нормативні акти в єдиний аналітичний комплекс. | |||
Інтелект (интеллект) | ||
---|---|---|
розуміння, розсудок, розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. | ||
Інтелект (интеллект) | ||
---|---|---|
розуміння, розсудок, розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів. | ||
Інтелект ринку (интеллект рынка) | ||
---|---|---|
одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях. | ||
Інтелект ринку (интеллект рынка) | ||
---|---|---|
одна із стадій управління нововведеннями фірми, яка полягає в отриманні та оцінці інформації, що належить до фактичних і перспективних можливостей, конкурентної поведінки, а також в інших удосконаленнях. | ||
Інтелектуальні інвестиції (интеллектуальные инвестиции) | ||
---|---|---|
вкладання коштів у підготовку фахівців, наукової розробки, патенти, ліцензії, ноу-хау, запозичення досвіду. | ||
Інтелектуальні інвестиції (интеллектуальные инвестиции) | ||
---|---|---|
вкладання коштів у підготовку фахівців, наукової розробки, патенти, ліцензії, ноу-хау, запозичення досвіду. | ||
Інтелектуальна мережа | |||
---|---|---|---|
Інтелектуальна мережа – комунікаційна мережа, яка здійснює не тільки передачу даних, а й види різноманітного складного інформаційного сервісу. | |||
Інтелектуальний інтерфейс | |||
---|---|---|---|
Інтелектуальний інтерфейс – організація активної, безпосередньої взаємодії ресурсів інформаційного комплексу та його користувача за допомогою програм обробки текстових запитів. | |||
Інтелектуальний пошук | |||
---|---|---|---|
Інтелектуальний пошук – одержання інформації за смисловим змістом. | |||
Інтелектуальний продукт (интеллектуальный продукт) | ||
---|---|---|
результат духовної, розумової, інтелектуальної діяльності (винаходи, відкриття, патенти, наукові звіти і доповіді, проекти; літературні, музичні, художні твори тощо), що є інтелектуальною власністю. | ||
Інтелектуальний продукт (интеллектуальный продукт) | ||
---|---|---|
результат духовної, розумової, інтелектуальної діяльності (винаходи, відкриття, патенти, наукові звіти і доповіді, проекти; літературні, музичні, художні твори тощо), що є інтелектуальною власністю. | ||
Інтенсивні інновації | |||
---|---|---|---|
Інтенсивні (франц. intensif, від лат. intensio – напруження, посилення) інновації – інновації, які передбачають розвиток педагогічної системи за рахунок внутрішніх резервів. | |||
Інтенсивність (интенсивность) | ||
---|---|---|
напруженість роботи; виробництва, що характеризується ступенем віддачі кожного з фахівців, ресурсів, які використовуються у процесі виробництва. | ||
Інтенсивність (интенсивность) | ||
---|---|---|
напруженість роботи; виробництва, що характеризується ступенем віддачі кожного з фахівців, ресурсів, які використовуються у процесі виробництва. | ||
Інтенсифікація (интенсификация) | ||
---|---|---|
1. Посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. 2. Підвищення інтенсивності виробництва за допомогою більш повного використання кожної одиниці ресурсного потенціалу. | ||
Інтенсифікація (интенсификация) | ||
---|---|---|
1. Посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості. 2. Підвищення інтенсивності виробництва за допомогою більш повного використання кожної одиниці ресурсного потенціалу. | ||
Інтенсифікація виробництва (интенсификация производства) | ||
---|---|---|
напрям у розвитку виробництва, за якого зростання його обсягу досягається переважно підвищенням рівня впровадження у практику досягнень науки, техніки, поліпшення організації праці, виробництва й управління, раціонального використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Кінцевим результатом є зниження собівартості, зростання фондовіддачі і продуктивності праці, підвищення ефективності підприємницької діяльності. | ||
Інтенсифікація виробництва (интенсификация производства) | ||
---|---|---|
напрям у розвитку виробництва, за якого зростання його обсягу досягається переважно підвищенням рівня впровадження у практику досягнень науки, техніки, поліпшення організації праці, виробництва й управління, раціонального використання природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Кінцевим результатом є зниження собівартості, зростання фондовіддачі і продуктивності праці, підвищення ефективності підприємницької діяльності. | ||
Інтерактивні навчальні матеріали | |||
---|---|---|---|
Інтерактивні навчальні матеріали – матеріали, які викладачі використовують для навчання, а студенти використовують для вивчення курсу (наприклад, друковані тексти, оцифровані тексти, програмне забезпечення, голос, зображення). | |||
Інтерактивні освітні ресурси | |||
---|---|---|---|
Інтерактивні освітні ресурси – будь-який цифровий матеріал, який використовується для підтримки навчання студентів, який може бути представлений в декількох видах. | |||
Інтерактивність1 | |||
---|---|---|---|
Інтерактивність1 – це
умовне
поняття, що розкриває двосторонній характер взаємодії між елементами системи. | |||
Інтерактивність2 | |||
---|---|---|---|
Інтерактивність2 – взаємодія, обмін інформацією, ідеями, думками між студентами та викладачами, що звичайно відбувається з метою підтримки навчання. | |||
Інтерактивна інформаційна система | |||
---|---|---|---|
Інтерактивна інформаційна система – приватний варіант екстраактивної системи, в якій відбувається не тільки передача, але й обмін інформацією в режимі діалогу. Наприклад: електронна пошта і чати, телефонія, інтерактивне телебачення тощо. | |||
Інтерактивна програма навчання | |||
---|---|---|---|
Інтерактивна програма навчання – організоване розміщення навчальних курсів, що надаються, перш за все, через Інтернет. | |||
Інтерактивна гра | |||
---|---|---|---|
Інтерактивна гра – це гра, що надає гравцеві негайний відгук. Будь-яка рухлива гра інтерактивна. Гра з комп’ютером в шахи – теж. | |||
Інтерактивне телебачення | |||
---|---|---|---|
Інтерактивне телебачення – телебачення зі зворотним зв’язком. | |||
Інтерактивний | |||
---|---|---|---|
Інтерактивний – діалоговий, такий з яким користувач
може взаємодіяти. | |||
Інтерактивний режим | |||
---|---|---|---|
Інтерактивний режим – режим безпосередньої
взаємодії людини- користувача з
персональним комп’ютером. | |||
Інтерактивний мультимедіа курс | |||
---|---|---|---|
Інтерактивний мультимедіа курс – навчальний матеріал,
поданий у вигляді гіпертекстової структури з мультимедіа додатками, забезпечений системою
навігації по курсу і управління
різними його компонентами. | |||
Інтерактивний маркетинг (интерактивный маркетинг) | ||
---|---|---|
форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв’язок між продавцем і покупцем. | ||
Інтерактивний маркетинг (интерактивный маркетинг) | ||
---|---|---|
форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерактивних комп’ютерних служб, які надають інформаційні послуги в оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв’язок між продавцем і покупцем. | ||
Інтервенційні операції (интервенционные операции) | ||
---|---|---|
одна із форм втручання центральних банків і скарбниць країн в кредитно-фінансову та валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозицій на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту. Їх механізм полягає в тому, що центральний банк продає на ринку цінні папери, зменшуючи таким чином ліквідні ресурси кредитно-фінансових установ для стримання інфляції і кредитної експансії. | ||
Інтервенційні операції (интервенционные операции) | ||
---|---|---|
одна із форм втручання центральних банків і скарбниць країн в кредитно-фінансову та валютну сфери шляхом регулювання попиту і пропозицій на кредит, цінні папери, національну та іноземну валюту.Їх механізм полягає в тому, що центральний банк продає на ринку цінні папери, зменшуючи таким чином ліквідні ресурси кредитно-фінансових установ для стримання інфляції і кредитної експансії. | ||
ІНТЕРВЕНЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРВЕНЦІЯ - (пізньолат. interventio - втручання) — насильницький замах однієї або кількох держав на суверенні права ін. д-ви, що притаманні їй як суб'єктові міжнародного права; ототожнюється також із втручанням у внутрішню компетенцію держав. Сучасне міжнар. право забороняє усі види і вияви І., розглядаючи її як агресію. Жодна д-ва або група держав не мають права прямо чи непрямо втручатися з будь-яких міркувань у внутр. або зовн. справи ін. д-ви. Принцип невтручання забороняє не тільки застосування збройної сили, а й будь-яку ін. форму втручання чи загрозу проти юрид. персональності д-ви або проти її політ., екон. та культурних засад. Міжнародний суд ООН у справі «Соrfu Channel Case» (1949) рішуче висловився проти будь-якого визнання права на І., хоч і не в контексті громадянської війни. «Суд, — зазначається в рішенні, — може розглядати визнання права на інтервенцію тільки як такий вияв політики сили, який у минулому призводив до найсерйозніших зловживань, і такий, що не може мати місця у міжнародному праві, незважаючи на будь-які хиби у міжнародній організації... Між незалежними державами повага до територіального суверенітету є невід'ємною засадою міжнародних відносин». Під час громадян, війни або збройного конфлікту неміжнародного характеру допускається надання гуманіт. допомоги з боку ООН усім учасникам конфлікту. Крім того, окр. д-ви мають право надавати допомогу, включаючи воєнну, законному урядові ін. д-ви, який веде на своїй тер. збройну боротьбу проти повстанців (збройної опозиції). Водночас повстанці не мають права на воєнну підтримку з боку іноз. д-ви; зокрема, про це свідчить рішення 189 Міжнар. суду ООН у справі «Nicaragua versus USA» (1984), в якому говориться: «Важко уявити, що залишилося б у міжнародному праві від принципу невтручання, якби втручання, дозволене на прохання уряду, було б також дозволене на запит опозиції». Ця заборона, проте, не стосується надання повсталій стороні з боку окр. держав гуманіт. допомоги цив. населенню, яке потерпає від воєн, дій, і уряд такої д-ви не повинен перешкоджати цьому. Міжнар. право забороняє втручання у внутр. справи держав, включаючи І., і з боку міжнар. організацій, що діють на підставі як універсальних, так і регіон, угод. Згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН останній «ні в якій мірі не дає Організації Об'єднаних Націй права на втручання у справи, що, по суті, входять у внутрішню компетенцію будь-якої держави, і не вимагає від членів Організації Об'єднаних Націй подавати такі справи на вирішення у порядку цього Статуту». А згідно з п. 1 ст. 52 Статуту існування регіон, угод або органів для розв'язання питань, що стосуються підтримання міжнар. миру і безпеки, зумовлюється їх сумісністю із цілями та принципами ООН, до яких належить і заборона І. Проте згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН принцип невтручання у внутр. справи держав не зачіпає застосування примус, заходів ООН на підставі глави VII Статуту, яка передбачає відповідні дії Ради Безпеки ООН у відношенні загрози мирові, порушень миру та актів агресії, включаючи залучення до цих дій відповідних регіон, міжнар. організацій. Визнання протиправності І. не розв'язало всіх питань, пов'язаних із точним розумінням цього поняття у сучас. міжнар. праві. За умов протистояння двох наддержав — США та СРСР — у період «холодної війни», що тривала упродовж майже всієї 2-ї половини 20 ст., принцип заборони І. неодноразово порушувався, насамперед з боку цих держав. Такий стан міжнар. відносин не міг не живити традиц. скептичне ставлення у світі як до ефективності заборони І. у міжнар. праві, так і до можливості вироблення її загальновизнаного поняття, і це давало чимало приводів для виправдовування виявів І. у взаємовідносинах держав. Зокрема, все ще існує погляд, згідно з яким визнання чи невизнання І. як втручання у справи суверен, д-ви залежить від цілей І. та обставин, за яких вона мала місце. Тому не можна у заг. поняттях дійти висновку, визнається чи заперечується І. у міжнар. праві. Вона може відрізнятися як стосовно своїх методів і ступеня інтенсивності, так і стосовно своєї цілі — гуманіт., політ., правозабезпечувальної, захисної тощо. Згідно з таким поглядом на І. зазначені характеристики можуть за певних обставин слугувати законною підставою для застосування сили, зокрема: при порушенні прав меншин і прав людини взагалі та захисті власних гр-н на тер. ін. д-ви (ототожнюється з поняттям т. з. гуманітарної інтервенції); при протистоянні тоталітар. режимові або подібним йому політ, режимам; при здійсненні права на самооборону тощо (Ж. Верзійль). Завершення «холодної війни» не тільки не зняло численних різночитань принципу заборони І., а й додало до цієї проблеми нові аспекти внаслідок дій окр. держав, передусім США. Ця д-ва в деяких ситуаціях, пов'язаних із необхідністю відновлення порушеного миру, намагалася діяти без належного правового узгодження з Радою Безпеки, як 190 передбачено Статутом ООН (війна у регіоні Перської затоки, на тер. кол. Югославії тощо). Стосовно кризової ситуації в Косово країни НАТО на чолі із США, нехтуючи основоположними принципами Статуту ООН, також намагалися виправдати бомбардування сучас. Югославії необхідністю захисту там прав албанської меншини, що були порушені югосл. урядом. Найгострішим питанням, навколо якого не вщухає дискусія, є визначення І. з погляду міжнар. права. З одного боку, існує опір концепції, згідно з якою в ім'я незалежності д-ва може вимагати абс. юрисдикції на своїй власній території. Напр., поважання прав іноземців, що становить один із значних інтересів міжнар. права, передбачає відповідні обмеження внутр. суверенітету д-ви. Це стосується і будь-якого внутр. акту д-ви, який набуває міжнар. значення, якщо до сфери його дії включено права іноз. держав. Але, з ін. боку, незалежність передбачає свободу дії д-ви у її поведінці щодо міжнар. справ, звичайно, в межах контексту права. При цьому, природно, дискреційні дії держав ніколи не можуть набути абс. характеру: вони, як правило, виявляють схильність до того, щоб і в найгостріших ситуаціях залишатися у межах визначених зразків дип. поведінки, і намагаються виправдати свої дії посиланнями на норми міжнар. права. Дискусії з цього приводу в ООН та доктрини міжнар. права виявили два погляди на зміст І. Один з них визнає І. тим, що вона завжди означала у традиційному міжнар. праві, а саме: «В цілому І. є технічним терміном додаткового значення. У розумінні дії він означає диктаторське втручання, рівноцінне запереченню незалежності держави, і припускає безапеляційну вимогу позитивної поведінки або утримання вщ неї — вимогу, яка, якщо не виконується, містить загрозу примусу у певній формі або звернення до нього» (Г. Лаутерпахт). Ін. погляд передбачає, що І. не повинна тлумачитися у вузькотех. розумінні, а має більше означати втручання у будь-якій формі. Такий підхід випливає з дискусії, що точилася на Конференції у Сан-Франциско 1945 щодо проекту п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Ця дискусія виявила очевидний намір зробити принцип заборони І. таким, який повинен застосовуватися до всіх органів ООН. Результатом дискусії стало визнання того факту, що вузьке тлумачення даного принципу цілком позбавило б п. 7 ст. 2 Статуту ООН його значення як всеосяжної заборони на втручання Організації у внутр. компетенцію держав. Виходячи з цього, відмова від примус, дії виключила б з обмеження лише таку дію ООН, яка може бути охарактеризована як І. згідно з її традиц. визначенням (Л. Преус). Органи ООН, однак, ніколи не віддавали переваги жодному з цих поглядів. Двоїстість результатів, що випливала з погляду про дозвільний характер дій ООН, могла призводити лише до обмежувального визначення І. або обмежувального тлумачення фрази у п. 7 ст. 2 Статуту ООН «по суті входять у внутрішню компетенцію». Тільки в одному пункті практика ООН переконлива, а саме в тому, що факт включення питання до порядку денного з метою його обговорення ще не становить І. В принципі те саме можна сказати й про дискусію: тільки після її проведення компет. орган ООН може ухвалювати рішення. Але в реальному житті надзвичайно складно або й неможливо не допустити дискусії із 191 визначенням дії д-ви як І. на цій поперед, стадії обговорення. Крім того, виникає запитання, чи можуть такі заходи, як створення комісії розслідування або надання рекомендацій сторонам, вжиті поза зазначеною дискусією, розглядатися як І. без урахування ступеня міжнар. інтересу. Вважається, однак, що відмінність може бути встановлено між рекомендацією заг. характеру, яка адресується усім членам ООН, та рекомендацією, наданою окр. д-ві (Л. Гудрич, Є. Хамб-ро, П. Шимонс). У сучас. практиці ООН дедалі частіше вдається до ліберального тлумачення питань надання органам ООН певних повноважень, які стосуються внутр. компетенції держав або зачіпають її. Вона ілюструє посягання цих органів на традиц. концепції внутр. компетенції як виконання їх статутних обов'язків шляхом обмеження дії п. 7 ст. 2 Статуту ООН. Цей процес значно посилився після завершення «холодної війни» та змін геопо-літ. характеру, що відбулися у міжнар. системі після розпаду СРСР. Отже, попри всі незгоди щодо визначення точного змісту заборони І., ця заборона є імперативним принципом міжнар. права, який зобов'язує усіх учасників міжнар. відносин за всіх обставин поважати суверенні права д-ви. Водночас процес розширення повноважень органів ООН, що є наслідком її широкомасштабної законотв. діяльності і створення в її межах нових механізмів та процедур, дедалі більше стосується і традиц. сфери внутр. компетенції держав. У результаті органи ООН переймають на себе контроль за здійсненням д-вами своїх прав згідно з п. 7 ст. 2 Статуту ООН, звужуючи таким чином поняття І. | |||
Інтервенція біржова (интервенция биржевая) | ||
---|---|---|
втручання держави, банків чи підприємств в операції на фондовій біржі з метою штучного впливу на курси цінних паперів. Є однією з форм біржової спекуляції. | ||
Інтервенція біржова (интервенция биржевая) | ||
---|---|---|
втручання держави, банків чи підприємств в операції на фондовій біржі з метою штучного впливу на курси цінних паперів. Є однією з форм біржової спекуляції. | ||
Інтервенція валютна (интервенция валютная) | ||
---|---|---|
форма впливу національного банку країни на формування курсів національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. | ||
Інтервенція валютна (интервенция валютная) | ||
---|---|---|
форма впливу національного банку країни на формування курсів національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. | ||
Інтерес (интерес) | ||
---|---|---|
поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. | ||
Інтерес (интерес) | ||
---|---|---|
поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. | ||
Інтереси економічні (интересы экономические) | ||
---|---|---|
категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною силою в досягненні певних економічних результатів, що відповідають даному рівню розвитку продуктивних сил і слугують для задоволення матеріальних потреб. | ||
Інтереси економічні (интересы экономические) | ||
---|---|---|
категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною силою в досягненні певних економічних результатів, що відповідають даному рівню розвитку продуктивних сил і слугують для задоволення матеріальних потреб. | ||
Інтерліньяж | |||
---|---|---|---|
Інтерліньяж - плавне регулювання густини рядків на сторінці (зміна відстані між рядками). | |||
Інтернаціоналізація (интернационализация) | |||
---|---|---|---|
1. Визначення чогось інтернаціональним. 2. І. капіталу | |||
Інтернаціоналізація (интернационализация) | |||
---|---|---|---|
1. Визначення чогось інтернаціональним. 2. І. капіталу | |||
Інтернет | |||
---|---|---|---|
Інтернет – глобальна (всесвітня) множина незалежних комп’ютерних мереж, з’єднаних між собою для обміну інформацією за стандартними відкритими протоколами. | |||
Інтернет (интернет) | ||
---|---|---|
глобальна комп’ютерна мережа, що дає доступ до спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронну пошту. Здійснюється за допомогою провайдерів. | ||
Інтернет (интернет) | ||
---|---|---|
глобальна комп’ютерна мережа, що дає доступ до спеціалізованих інформаційних серверів і забезпечує електронну пошту. Здійснюється за допомогою провайдерів. | ||
Інтернет Протокол | |||
---|---|---|---|
Інтернет Протокол
– основний протокол, який забезпечує комунікації в Інтернет. | |||
Інтернет-2 ("Abilene") | |||
---|---|---|---|
Інтернет-2 ("Abilene") – проект створення інфраструктури нового Інтернету. Заснований на новому протоколі IPv6 і об’єднує вже понад 150 університетів. Володіє підвищеною продуктивністю, надійністю, швидкістю передачі даних (2,4 Гігабіт за сек.). Гарантує передачу зображень і звуку без затримки, стійку ширину каналів передачі. З його допомогою вирішується проблема мережевих перевантажень, з’являється можливість ранжування трафіку і його практично миттєва передача. У перспективі відкривається шлях до створення мережевого телебачення, передачі голографічного і відчутного зображення. | |||
Інтернет-інкубатор | |||
---|---|---|---|
Інтернет-інкубатор – венчурна інвестиційна модель, метою якої є прискорена підготовка і швидке виведення на ринок Інтернет - компаній та їхніх проектів. | |||
Інтернет-адикція | |||
---|---|---|---|
Інтернет-адикція – реально існуючий феномен психологічної залежності від Інтернет. (Для того, щоб вважати його захворюванням, в даний час недостатньо клінічних даних). За проявами залежності від Інтернету також нерідко можуть ховатися інші адикції, або психічні відхилення. Виявляється у своєрідному відході від реальності, при якому процес навігації по мережі "затягує"суб’єкта настільки, що він виявляється не в змозі повноцінно функціонувати в реальному світі. | |||
Інтернет-аукціон | |||
---|---|---|---|
Інтернет-аукціон – електронна торгівельна система, в якій продаж товарів відбувається безпосередньо від однієї людини іншій. Зазвичай відноситься до сектору "споживач - споживач". Аукціони можуть також представляти і сектор "бізнес-бізнес"безпосередньо, наприклад, енергетичні аукціони. | |||
ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ (англ. е-banking [ˌiː ˈbaŋkɪŋ]) - онлайн-доступ до традиційних банківських послуг, що надається у кредитних установах, за наявності рахунку, відкритого на ім’я клієнта в кредитній установі (джерело: FATF Report: Money Laundering Using New Payment Methods [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/ML%20using%20New%20Payment%20 Methods.pdf); - діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам щодо електронного управління своїми рахунками через Інтернет з будь-якого комп’ютера в будь-який час. До І.-б. відносять: управління рахунками (виписки, перекази із рахунка на рахунок, підготовка балансів тощо); відкриття депозитів, здійснення валютних операцій; здійснення платіжних операцій (оплата рахунків за товари, комунальні платежі тощо); оформлення заяв на підключення до інших послуг (SMS-банкінг, картки, депозити, кредити, інше); надання інформації про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити); обмін валют; обмін фінансовими документами тощо. Технологія І.-б. походить з технології дистанційного банківського обслуговування («home banking» – домашній банкінг або «remove banking» – віддалений банкінг). І.-б. розвивається у напрямку диверсифікації банківських послуг. Посилюється тенденція інтеграції банківських продуктів і послуг – до традиційних банківських додаються страхові, дилерські, інвестиційні, юридичні, консультаційні тощо | |||
Інтернет-голосування | |||
---|---|---|---|
Інтернет-голосування – різні форми голосування, починаючи від вивчення громадської думки, референдумів і закінчуючи політичними виборами, що проводяться через Інтернет. Виборець отримує на відповідному веб-сайті електронний бюлетень і голосує. Справжність бюлетеня гарантується за допомогою цифрового підпису. Важливою проблемою є збереження таємниці голосування, різні маніпуляції з електронними бюлетенями і хакерські атаки. Має особливо важливе значення в рамках діяльності електронного уряду | |||
Інтернет-компанія | |||
---|---|---|---|
Інтернет-компанія – юридична особа, яка надає Інтернет-послуги. Не слід плутати з компаніями, що ведуть реальний бізнес (в тому числі й торговий) з використанням інформаційних технологій. | |||
Інтернет-консультації | |||
---|---|---|---|
Інтернет-консультації – онлайнові взаємодії (наради) з питань права, оподаткування, діяльності фірм і т. ін. Для реалізації використовуються електронна пошта, Інтернет-конференції. Не слід плутати з електронним консалтингом як різновидом електронного бізнесу. | |||
Інтернет-курси | |||
---|---|---|---|
Інтернет-курси – частина навчального процесу в дистанційній освіті, що складається в участі в заняттях через Інтернет. | |||
Інтернет-магазин | |||
---|---|---|---|
Інтернет-магазин – це магазин, "вітрина"якого розташована в Інтернеті.
Товари в такому магазині можна купувати
через Інтернет,
не виходячи з будинку. Отримати товар
можна поштою або з кур’єром, а
сплатити
- при
отриманні або теж
через мережу. | |||
Інтернет-магазин 2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-магазин – веб-сайт, що рекламує товар або послугу, приймає замовлення на покупку, пропонує користувачеві вибір варіанту розрахунку, спосіб отримання замовлення і який виписує рахунок на оплату. | |||
Інтернет-маркетинг | |||
---|---|---|---|
Інтернет-маркетинг – це практика використання всіх аспектів традиційного маркетингу в Інтернеті, яка охоплює основні елементи маркетингу: ціна, продукт, місце продажу та просування. Основна мета - отримання максимального ефекту від потенційної аудиторії сайту. | |||
Інтернет-мем | |||
---|---|---|---|
Інтернет-мем (англ. Internet meme) – назва явища спонтанного поширення якоїсь інформації чи фрази, часто безглуздої, що випадково набула популярності в інтернет-середовищі завдяки поширенню усіма можливими способами (електронною поштою, на форумах, у блогах тощо). | |||
Інтернет-мовлення | |||
---|---|---|---|
Інтернет-мовлення – динамічна зміна інформації, що передається по каналах Інтернету: новинні стрічки, мінливий відео, повідомлення про результати виборів тощо. Основа технології інтерактивного телебачення. Телемовлення через Інтернет вимагає наявності потужного комп’ютера і декодера, високошвидкісного з’єднання, спеціалізованого сервера. Одна з технологій, які найбільш бурхливо розвиваються. | |||
Інтернет-навчання | |||
---|---|---|---|
Інтернет-навчання – навчання в реальному режимі часу, де ті, хто навчається пов’язані з джерелами навчальної інформації та викладачами через комп’ютерну мережу. | |||
Інтернет-портал | |||
---|---|---|---|
Інтернет-портал – (англ. portal – «головний вхід; ворота») – Веб-сайт, що надає користувачеві Інтернету різні інтерактивні сервіси, що працюють у рамках одного веб-сайту, такі, як пошта, пошук, погода, новини, форуми, обговорення, голосування та ін. | |||
Інтернет-послуги | |||
---|---|---|---|
Інтернет-послуги – послуги користувачам відносно забезпечення доступу в мережу, розробки інтернет-додатків, організаційного та інформаційного супроводу інтернет-ресурсів, розроблення і розміщення реклами в мережі та ін. | |||
Інтернет-провайдер | |||
---|---|---|---|
Інтернет-провайдер
– компанія,
що
надає
користувачам доступ
до Інтернет. | |||
Інтернет-радіо або веб-радіо | |||
---|---|---|---|
Інтернет-радіо або веб-радіо – технологія передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет. | |||
Інтернет-ресурси | |||
---|---|---|---|
Інтернет-ресурси – інструментальні засоби, програмні системи й сервіси, шлюзи й веб-сайти, якими розпоряджається й керує організація (підприємство) й/або які доступні йому через мережу. | |||
Інтернет-сервіс | |||
---|---|---|---|
Інтернет-сервіс – сервіс, що отримується користувачами за допомогою Інтернету. Сюди входять, наприклад, FTP, eMaіl, ІCQ, YouTube, «хмарні обчислення» та ін. | |||
Інтернет-спільнота | |||
---|---|---|---|
Інтернет-спільнота – відносно стійка група людей, які взаємодіють за допомогою електронної пошти, соціальних мереж або миттєвих обмінів повідомленнями в професійних, освітніх або інших цілях. На відміну від міжособистісних контактів, агенти інтернет-співтовариства взаємодіють на ос- нові прямого обміну інформацією за типом “усі з усіма”. Члени інтернет- співтовариства, як правило, пов’язані спільними нтересами, сферою діяльності, бізнесу та ін. | |||
Інтернет-спільнота 2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-спільнота – стійка система зв’язків і відносин між користувачами мережевого інформаційного простору,
що склалася в
процесі спільної діяльності. На відміну від міжособистісних контактів, агенти Інтернет- спільноти взаємодіють на
основі прямого
обміну інформацією типу
"усі з усіма". | |||
Інтернет-сторінка | |||
---|---|---|---|
Інтернет-сторінка – це документ особливої структури, створений спеціально для перегляду в Інтернеті. | |||
Інтернет-телефонія | |||
---|---|---|---|
Інтернет-телефонія – окремий випадок IP-телефонії, коли в якості ліній передачі телефонного трафіку використовуються звичайні канали Інтернету. | |||
ІНТЕРНЕТ-ТЕРМІНАЛ (НСМЕП) | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНЕТ-ТЕРМІНАЛ (НСМЕП) (англ. web-based terminal for (NSMEP) [web beɪst ˈtəːmɪn(ə)l fɔː]) - набір програмно-апаратних засобів, здатних реалізовувати функції платіжних терміналів НСМЕП, використовуючи можливості передавання інформації, які забезпечує Інтернет або інша комп’ютерна мережа загального чи корпоративного користування. Інтернет-термінал має дві рознесені в просторі частини – клієнтську та серверну, взаємодія між якими здійснюється за допомогою Інтернету | |||
Інтернет-технології1 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-технології1 – сукупність програмних і апаратних засобів, що є автоматизованим середовищем доставки, обробки, зберігання, передачі й використання знань у вигляді інформації та їх (знань) дії на об’єкт. Реалізується засобами мережі Інтернет і включає машинний і людський (соціальний) елементи. Стосовно навчання можна виділити такі компоненти інтернет- технологій: а) комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники, тренажери, лабораторні практикуми й тестові системи); б) навчальні системи на базі мультимедіа-технологій, побудовані з використанням персональних комп’ютерів, відеотехніки й накопичувачів на оптичних дисках; в) інтелектуальні й навчальні експертні системи, що використовуються в різних предметних областях; г) розподілені бази даних за галузями знань; д) засоби телекомунікації, що включають електронну пошту, телеконференції, локальні й регіональні мережі зв’язку, мережі обміну даними та ін.; е) електронні бібліотеки, розподілені та централізовані видавничі системи. Перераховані технології можна розділити на дві великі групи: а) з вибірковою інтерактивністю; б) з повною інтерактивністю. До першого виду належать всі технології, що забезпечують зберігання інформації в структурованому вигляді,– банки даних і БД. Ці технології функціонують у вибірково-інтерактивному режимі, а інформація надається як послуга | |||
Інтернет-технології2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет-технології2 – інформаційні, телекомунікаційні
та
інші технології, а також
сервісні послуги, на основі яких відбувається діяльність у
мережі або за допомогою
мережі Інтернет. | |||
Інтернет-чат | |||
---|---|---|---|
Інтернет-чат – віртуальний ресурс, в якому можна поспілкуватися з іншими користувачами в режимі реального часу. | |||
Інтернет1 | |||
---|---|---|---|
Інтернет1 – всесвітня інформаційна система загального доступу, логічно зв’язана глобальним адресним простором, базується на Інтернет-протоколі TCP/IP, визначеному міжнародними стандартами, забезпечує обмін даними між
комп’ютерами в мережі. | |||
Інтернет2 | |||
---|---|---|---|
Інтернет2 – безліч взаємопов’язаних комп’ютерних мереж, що огортає земну кулю. Інтернет забезпечує доступ до комп’ютерів, електронної пошти, дошок оголошень,
баз
даних і дискусійним групам, всі з яких використовують протокол
TCP / IP. | |||
Інтернет3 | |||
---|---|---|---|
Інтернет3 – глобальна
інформаційна система,
частини
якої
логічно взаємопов’язані між собою за
допомогою унікального адресного простору, заснованого на протоколі TCP / IP, і яка забезпечує, публічно або приватно,
комунікаційний сервіс високого рівня. | |||
Інтернет4 | |||
---|---|---|---|
Інтернет4 – глобальна
мережа, в яку
входять урядові, академічні, комерційні, військові і корпоративні мережі всього світу, в основі якої лежить
використання
протоколу передачі даних TCP / IP. | |||
Інтернет5 | |||
---|---|---|---|
Інтернет5 –
всесвітня глобальна телекомунікаційна
мережа інформаційних і обчислювальних ресурсів, що з’явилася на початку
70-х років.
Складається з мільярдів комп’ютерів, зв’язаних між собою
каналами передачі
даних і використовується для обміну
інформацією між користувачами цих
комп’ютерів. Технологічна основа
для розвитку міжнародної концепції всесвітнього інформаційного суспільства. | |||
Інтернетика | |||
---|---|---|---|
Інтернетика – прикладний науковий напрям, що вивчає властивості, закономірності й способи використання глобальної комп’ютерної мережі в різних сферах людської діяльності. Є логічним продовженням інформатики в аспекті її впливу на соціально-економічні процеси. | |||
ІНТЕРНУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНУВАННЯ - (франц. - оселяти, поміщати, від лат. — внутрішній) — під час збройного конфлікту прийняття та примусове оселення нейтральною д-вою або ін. д-вою, що не є стороною конфлікту, осіб, які належать до ЗС воюючих д-в (війська воюючих сторін, у т. ч. військ, кораблі, військ, літаки, військовополонені, що втекли; хворі та поранені), що змушені були вступити на її територію. Примусове оселення може застосовуватися також щодо цив. осіб воюючої сторони, включаючи біженців, які у зв'язку із збройним конфліктом опинилися на тер. противника. Всі зазначені особи користуються захистом на основі норм міжнар. гу-манітар. права. Так, відповідно до 5-ї та 13-ї Гаазьких конвенцій 1907 д-ви, що прийняли на свої території війська воюючої сторони, які шукають притулку, зобов'язані роззброїти їх та оселити в місцях, по можливості, далеких від театру воєн. дій. Разом з тим військовополонені, що втекли і прийняті нейтральними та ін. невоюючими двами, повинні залишатися на свободі. Ця постанова конвенції стосується і військовополонених, які приводяться військами, що шукають притулку, опинилися на тер. нейтральних та ін. невою-ючих держав. Згідно з 3-ю Женев. конвенцією 1949 про захист цив. населення під час війни інтерновані військовополонені можуть бути розміщені тільки у приміщеннях, розташованих на суходолі і де їм гарантовано вимоги гігієни та збереження здоров'я. Представникам держав-покровительок та Міжнародному Комітетові 192 Червоного Хреста дозволено відвідувати місця І. військовополонених (ст. 22, 23, 126). Примус, оселення у спеціально відведених для цього місцях може здійснюватися щодо іноземців, які перебувають на тер. воюючої сторони. Так, визнаючи право іноземців залишити територію воюючої сторони на поч. або під час конфлікту, 4-а Женев. конвенція 1949 також підтверджує право дви затримувати їх на певних умовах, якщо від'їзд цих осіб суперечить інтересам країни (ст. 35). Становище іноземців, які залишаються, має у принципі регулюватися положеннями, що стосуються поводження з іноземцями в мирний час. Однак у будь-яких випадках іноземці, котрі перебувають на тер. країни, що бере участь у конфлікті, знаходяться під захистом норм, які регулюють заг. захист усіх осіб, зв'язаних із збройним конфліктом (ст. 4). Зокрема, вони користуються правом на гуманне поводження та дотримання осн. гарантій без будь-якої дискримінації. Серед осн. гарантій — право на поважання їх особи, честі, переконань та реліг. обрядів. Забороняються, зокрема, такі дії, незалежно від того, представниками цив. чи військ, властей та під яким би приводом вони не здійснювалися: а) насильство, спрямоване проти життя, здоров'я та псих, стану людини (зокрема вбивство, тортури всіх видів, фіз. та психічні; тілес, покарання; заподіяння каліцтва); б) наруга над людською гідністю, у т. ч. принизливе та образливе поводження, примушування до проституції та непристойні посягання у будь-якій формі; в) взяття заручників; г) колект. покарання; д) погрози здійснити будь-яку з наведених вище дій. Інтернованим гарантований також захист їхніх прав у суді, який надається усім особам, зв'язаним із збройним конфліктом (ст. 44). Особливу категорію іноземців — гр-н країни противника становлять біженці, які через різні обставини або переслідування змушені були залишити батьківщину та шукати притулку в ін. країні. Якщо країна, що надала притулок, вступає у війну з їх батьківщиною, ці біженці розглядаються як іноземці з країни противника. Як експатріанти вони не мають зв'язків зі своєю батьківщиною, не користуються вони і підтримкою держави-по-кровительки. Оскільки біженці не мають пост, зв'язків з країною, що прийняла їх, вони не користуються покровительством жодного уряду. Згідно із 4-ю Женев. конвенцією 1949 (ст. 44) «держава, під владою якої знаходяться особи, що перебувають під покровительством, не повинна поводитися з біженцями, які фактично не користуються покровительством жодного уряду, як з іноземцями, що є громадянами країни противника, лише в силу юридичної належності до держави супротивника». У ст. 73 Додаткового протоколу І 1977 до Женевських конвенцій 1949 зазначено, що особи, котрі до початку воєн, дій розглядалися як апатриди або біженці відповідно до міжнар. актів або зак-ва д-в, що надали притулок, або країни проживання, є особами, котрі користуються захистом, як це передбачено 4-ю Женев. конвенцією, за будьяких обставин та без будь-якої дискримінації. У ст. 42 і 43 цієї ж конвенції підкреслено: особа, яка перебуває під покровительством, у жодному разі не може бути передана в країну, де вона могла б побоюватись переслідування за політ, або реліг. переконання. Якщо прийнято рішення про І. або примус, 193 оселення осіб, які перебувають під покровительством, вони мають право на перегляд цього рішення у найкоротший строк, а якщо рішення залишається чинним, то воно має переглядатися щонайменше двічі на рік. Отже, як у випадку з цив. особами з країн противника на тер. сторони, що перебуває у конфлікті, так і у випадку з особами, що перебувають під покровительством, діє принцип, за яким окупуюча д-ва, виходячи з настійних міркувань безпеки, може застосувати запобіж. заходи щодо цих осіб, але не більше ніж примусово оселити їх у певному місці або інтернувати. І., таким чином, не є покаранням. Як і у поводженні з військовополоненими, при І. за будь-яких обставин має поважатися людська гідність. Умови І. практично збігаються з умовами утримання військовополонених (ст. 73—135 4-ї Женев. конвенції). Водночас інтерновані цив. особи не зобов'язані підкорятися військ, дисципліні і мають право на менш суворе поводження, ніж те, яке встановлено для військовополонених. Так, якщо військовополонені можуть залучатися до праці у примусовому порядку, то цив. інтерн, особи — тільки за їх бажанням. Останні можуть також звернутися з проханням, щоб їхні діти, які залишилися на свободі без родинного піклування, були інтерновані разом з ними. Крім того, інтерновані члени однієї родини повинні утримуватися в одному приміщенні та проживати окремо від ін. інтернованих, і для них мають бути створені всі необхідні умови для норм, сімейного життя (ст. 82, 95, 116 4-ї Женев. конвенції). Звільнення інтернованих осіб покладається на д-ву, під владою якої вони перебувають, як тільки припиниться дія причин, що зумовили їх І. (ст. 132 4-ї Женев. конвенції). Після закінчення воєн, дій д-ви повинні сприяти якомога швидшому поверненню усіх інтернованих на їх попереднє місце проживання або їх репатріації (ст. 133—134). | |||
ІНТЕРНУНЦІЙ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРНУНЦІЙ - (лат. internuntius - вісник, посередник) — глава дип. представництва Ватикану. На відміну від нунція І. посідає другий за старшинством клас дип. представників, еквівалентний класу посланника. І. акредитується при главі д-ви перебування й очолює папське дип. представництво — інтернунціатуру. | |||
Інтерполяція (интерполяция) | ||
---|---|---|
спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. | ||
Інтерполяція (интерполяция) | ||
---|---|---|
спосіб обчислення показників, яких не вистачає у динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв’язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. | ||
Інтертекст | |||
---|---|---|---|
Інтертекст – комп’ютерний посібник з інтерактивним викладенням навчальної інформації. | |||
Інтерфейс користувача4 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача4 – сукупність засобів для оброблення та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так й окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. | |||
Інтерфейс користувача3 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача3 – інтерфейс, що визначає процеси взаємодії користувача з інформаційним ресурсом в Інтернет. | |||
Інтерфейс користувача1 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача1 – сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їх розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. | |||
Інтерфейс користувача2 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс користувача2 – частина програми, що відповідає за діалог із користувачем і
може мати форму природномовної системи
(для
інтелектуальних баз даних та експертних систем). | |||
Інтерфейс, дружній до користувача | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс, дружній до користувача – властивість, що забезпечує комфортне робоче середовище в процесі взаємодії користувача з інформаційною системою. | |||
Інтерфейс1 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс1 – апаратна
чи програмна
система сполучення об’єктів
з різними характеристиками. | |||
Інтерфейс2 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс2 – правило взаємодії та обміну даними між та всередині апаратного та програмного комплексів ЕОМ, а також людиною та ЕОМ. | |||
Інтерфейс3 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс3 – це прості та зручні засоби взаємозв’язку між користувачем та програмою. | |||
Інтерфейс4 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс4 – програмне забезпечення комунікації між комп’ютером
і
його користувачем або між двома пристроями. У вузькому сенсі – зовнішній вигляд програмного середовища, службовець для забезпечення діалогу з користувачем. | |||
Інтерфейс5 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс5 – відображення на екрані монітора інформації, мінімально необхідної для виконання користувачем основних дій. Розміщення і відображення елементів керування на екрані з урахуванням їх змістового значення та логічного взаємозв’язку. Комплекс умов, засобів і методів, що забезпечують взаємодію користувача
з сайтом, програмою і
комп’ютером. Інструменти для орієнтації та роботи користувача в інформаційному
просторі. Використання знайомих користувачеві дружніх, інтуїтивно зрозумілих і узгоджених між собою образів для
керування програмним забезпеченням.
Приклад: інтерфейс автомобіля
- кермо і педалі. | |||
Інтерфейс6 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс6 – сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи та
(або) програм; | |||
Інтерфейс7 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс7 – сукупність описів і узгоджень щодо процедури передачі управління в підпрограму та повернення у вихідну програму. | |||
Інтерфейс8 | |||
---|---|---|---|
Інтерфейс8 – певна стандартна межа між взаємодіючими в інформаційному просторі об’єктами. | |||
ІНТЕРЦЕСІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНТЕРЦЕСІЯ - (лат. intercessio — посередництво; заперечення; втручання) — 1) у римському праві прийняття на себе відповідальності за чужі борги у формі поруки або передачі речі у заставу; 2) право магістратів — посад, осіб Давнього Риму — призупиняти постанови і дії рівних або нижчих за становищем посад, осіб; 3) у міжнародному праві — ненасильницьке втручання у справи ін. держав з метою сприяння мирному врегулюванню спорів шляхом пропозиції добрих послуг. | |||
ІНТРА ВІРЕС | |||
---|---|---|---|
ІНТРА ВІРЕС - (лат. intra vires — у межах повноважень) — вислів, що застосовується для характеристики поведінки суб'єктів міжнародного права як такої, яка відповідає вимогам міжнародного права. Д-ви, міжнар. організації мають різні, визначені міжнар. правом повноваження, вихід за межі яких може призвести до міжнар. правопорушення або навіть міжнар. злочину (див. Ультра вірес). Органи суб'єктів міжнар. права, їхні співробітники та представники також повинні діяти І. В. | |||
Інтраактивна інформаційна система | |||
---|---|---|---|
Інтраактивна інформаційна система – система, в якій кодер і декодер представлено одним матеріальним об’єктом. Інформація залишається тілдьки "всередині"даного об’єкта, а комунікація здійснюється його фізичним переміщенням. Наприклад: книга, рукопис, кіноплівка, оптичний диск та ін. | |||
Інтрамережа1 | |||
---|---|---|---|
Інтрамережа1 – внутрішньокорпоративна мережа
побудована за принципом Інтернет. | |||
Інтрамережа2 | |||
---|---|---|---|
Інтрамережа2 – закрита корпоративна мережа, побудована на базі технологій Інтернету. До її складу може входити корпоративний веб-сайт, доступний тільки співробітникам компанії. Інтрамережа поєднує стандартизацію і простоту, властиві Інтернету, з контролем за доступом до корпоративної інформації. | |||
Інтранет1 | |||
---|---|---|---|
Інтранет1 – внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і
програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути
ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати
як автономна
мережа,
що
не має доступу ззовні. | |||
Інтранет2 | |||
---|---|---|---|
Інтранет2 – внутрішня приватна мережа організації, яка використовує Інтернет, який побудований на використанні протоколу IP, для обміну та спільного використання деякої частини інформації зареєстрованими користувачами. | |||
Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство) | ||
---|---|---|
підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства. | ||
Інтрапідприємництво (интрапредпринимательство) | ||
---|---|---|
підприємницька діяльність, що здійснюється в середині великої фірми або іншого ділового підприємства. | ||
Інфляційні очікування (инфляционные ожидания) | ||
---|---|---|
прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити. | ||
Інфляційні очікування (инфляционные ожидания) | ||
---|---|---|
прогнозні рівні інфляції, ґрунтуючись на яких, виробники і споживачі будують свою майбутню грошову і цінову політику, оцінюють доходи, витрати, прибуток, кредити. | ||
Інфляційна спіраль (инфляционная спираль) | ||
---|---|---|
взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. | ||
Інфляційна спіраль (инфляционная спираль) | ||
---|---|---|
взаємозалежне підвищення заробітної плати та ринкових цін. | ||
Інфляція | |||
---|---|---|---|
Інфляція – знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги. | |||
Інфляція (инфляция) | ||
---|---|---|
знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси. | ||
Інфляція (инфляция) | ||
---|---|---|
знецінення грошей, що проявляється у формі підвищення цін на товари першої необхідності та послуги, зумовленого не підвищенням їхньої якості, а зниженням валютного курсу, реальної заробітної плати. Спричиняється передусім переповненням каналів грошового обігу надлишковою грошовою масою за відсутності адекватного збільшення товарної маси. | ||
Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая) | ||
---|---|---|
інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці. | ||
Інфляція галопуюча (инфляция галопирующая) | ||
---|---|---|
інфляція, що розвивається стрімкими темпами. Виникає за кризових ситуацій в економіці. | ||
Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая) | ||
---|---|---|
передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду. | ||
Інфляція очікувана (инфляция ожидаемая) | ||
---|---|---|
передбачуваний рівень інфляції у майбутньому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду. | ||
Інфляція повзуча (инфляция ползучая) | ||
---|---|---|
інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін. | ||
Інфляція повзуча (инфляция ползучая) | ||
---|---|---|
інфляція, що проявляється у тривалому поступовому підвищенні цін. | ||
Інфляція попиту (инфляция спроса) | ||
---|---|---|
інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін. | ||
Інфляція попиту (инфляция спроса) | ||
---|---|---|
інфляція, що спричиняється перевищенням попиту над пропозицією товарів і послуг та веде до зростання цін. | ||
Інфобізнес | |||
---|---|---|---|
Інфобізнес – інформаційні технології в бізнесі. | |||
Інформатизація освіти | |||
---|---|---|---|
Інформатизація освіти – це процес, в якому політичні, соціально- економічні, технологічні і правові механізми тісно пов’язані на основі застосування комп’ютерів, інформаційних технологій і засобів зв’язку. | |||
Інформатизація1 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація1 – введення в соціум інформаційних технологій на основі комп’ютерів і телекомунікацій. | |||
Інформатизація2 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація2 – організаційний соціально-економічний і науково- технічний процес створення
оптимальних умов для задоволення інформаційних
потреб і реалізації прав громадян,
органів
державної влади,
органів місцевого
самоврядування, організацій,
громадських об’єднань
на основі формування і
використання
інформаційних ресурсів. | |||
Інформатизація3 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація3 – сукупність взаємозалежних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково- технічних, виробничих
процесів,
спрямованих на створення умов
для задоволення інформаційних потреб
громадян і суспільства на основі розбудови,
розвитку й використання
інформаційних систем,
мереж, ресурсів та інформаційних технологій із застосуванням
сучасної обчислювальної та
комунікаційної техніки. | |||
Інформатизація4 | |||
---|---|---|---|
Інформатизація4 (лат. informatio –
пояснення) освіти –
одна з глобальних тенденцій розвитку
освіти, пов’язана з
розширенням застосування комп’ютерів, інформаційних мереж і технологій в освітній практиці. | |||
Інформатика1 | |||
---|---|---|---|
Інформатика1 – фундаментальна галузь наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає
інформаційні процеси й системи, методи й засоби одержання, перетворення, передачі, збереження й використання інформації у
різних галузях соціальної практики. | |||
Інформатика2 | |||
---|---|---|---|
Інформатика2 – це
наука,
яка
вивчає закони i методи накопичення, опрацювання iпередачiiнформацiї
в природних, технiчних iсоцiальних
системах з використанням комп‘ютерної техніки. | |||
Інформатика3 | |||
---|---|---|---|
Інформатика3 – комплексний науковий міждисциплінарний напрям, що вивчає моделі,
методи та засоби
збирання, зберігання,
обробки
і
передачі інформації.
Теоретичною інформатикою називають науку про структури, що
грунтуються на
математиці
й
логіці.
Практична інформатика є інженерною дисципліною, що спирається на мережі і системи. До кола її питань входять
бази даних і знань, інформаційно-пошукові системи, гіперсередовище, мова
запитів, комп’ютерний переклад. Вона спирається на теорію інформації, штучний інтелект, електроніку, семіотику та ін. | |||
Інформатика4 | |||
---|---|---|---|
Інформатика4 – наука,
яка
вивчає
інформаційні
процеси
і
системи в соціальному середовищі. | |||
Інформатика5 | |||
---|---|---|---|
Інформатика5 – наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані із збиранням, обробкою, зберіганням, пошуком, передаванням і використанням інформації в найрізноманітніших галузях людської діяльності. | |||
Інформаційні ресурси баз даних | |||
---|---|---|---|
Інформаційні
ресурси
баз даних
– визначені
групи
взаємозв’язаних задокументованих одиниць інформації, які об’єднані в автоматизованих інформаційних системах державних органів за
певними ознаками, описують взаємовідносини та стан суб’єктів
підприємницької діяльності і фізичних осіб | |||
Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання | |||
---|---|---|---|
Інформаційні технології і засоби інформатики в системі дистанційного навчання – текстові і графічні редактори; електронні таблиці; засоби управління базами даних; гіпертексти; експертні системи; мультимедіа- технології; геоінформаційні (ГІС-технології; інтерактивні Web-технології); системи комп’ютерного відеоконференцзв’язку тощо. | |||
Інформаційні відносини | |||
---|---|---|---|
Інформаційні відносини – відносини в суспільстві, які виникають із приводу змісту, збереження, передачі й використання інформації. | |||
Інформаційні процеси | |||
---|---|---|---|
Інформаційні процеси – процеси створення, збирання, опрацювання, пошуку, поширення та зберігання інформації. | |||
Інформаційні ресурси | |||
---|---|---|---|
Інформаційні ресурси – окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних і ін.). | |||
Інформаційні системи (информационные системы) | ||
---|---|---|
система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. | ||
Інформаційні системи (информационные системы) | ||
---|---|---|
система збереження, обробки, перетворення, передачі й оновлення інформації з використанням комп’ютерної та іншої техніки. | ||
Інформаційні технології | |||
---|---|---|---|
Інформаційні технології – сукупність методів, виробничих і програмно- технологічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, виведення і поширення інформації для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення надійності та оперативності. | |||
Інформаційна війна | |||
---|---|---|---|
Інформаційна
війна
– відкриті
або приховані
цілеспрямовані інформаційні впливи систем одна на одну з метою отримання певного виграшу в матеріальній, військовій, політичній або ж
ідеологічній сферах. | |||
Інформаційна діяльність | |||
---|---|---|---|
Інформаційна діяльність – діяльність людини, яка пов’язана з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання певних даних. | |||
Інформаційна система1 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система1 – організаційно-впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, в тому
числі з використанням
засобів
обчислювальної техніки і зв’язку, що реалізують
інформаційні процеси. | |||
Інформаційна економіка | |||
---|---|---|---|
Інформаційна економіка – сектор економіки, що виник завдяки розвитку глобального процесу інформатизації. Включає в себе виробництво засобів інформатизації, а також інформаційних продуктів, послуг і інформаційний ринок. | |||
Інформаційна технологія2 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна
технологія2 – методи оброблення та
організаційно- управлінські концепції її формування і споживання інформації, а також
сукупність усіх видів інформаційної техніки; єдність процедур щодо збирання, накопичення, зберігання,
оброблення та
передавання даних із
застосуванням певного комплексу технічних засобів. | |||
Інформаційна інфраструктура | |||
---|---|---|---|
Інформаційна інфраструктура – сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування та розвиток інформаційного простору країни, а також засобів інформаційної взаємодії, що забезпечують доступ громадян та організацій до інформаційних ресурсів. | |||
Інформаційна система4 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система4 – взаємозалежна
сукупність
засобів, методів персоналу, які використовуються для зберігання,
оброблення й подання даних, відомостей з метою вирішення
користувачем
намічених завдань. | |||
Інформаційна система5 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система5 – програмно-технічна
і
організаційна
система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій. | |||
Інформаційна технологія1 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна технологія1 – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування. | |||
ІНФОРМАЦІЙНА (АВТОМАТИЗОВАНА) СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА (АВТОМАТИЗОВАНА) СИСТЕМА (англ. informational (automated) system [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l (ˈɔːtəmətɪd) ˈsɪstɪm]) - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з ви | |||
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА (англ. informational security [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l sɪˈkjʊərɪtɪ]) - багаторівневий комплекс організаційних заходів банку, програмних і технічних засобів, що забезпечують захист інформації від випадкових і навмисних загроз, у результаті реалізації яких можливе порушення сервісів безпеки: доступності, цілісності, конфіденційності та спостережності (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |||
Інформаційна безпека1 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна безпека1 – стан захищеності інформаційного середовища, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. | |||
Інформаційна безпека2 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна безпека2 – захищеність інформації, що має циркулювати в АС, та підтримуючої інфраструктури від випадкових або навмисних впливів природного або штучного характеру, здатних нанести збитки власникам або користувачам інформації та підтримуючій інфраструктурі. | |||
Інформаційна взаємодія | |||
---|---|---|---|
Інформаційна взаємодія – процес обміну відомостями (інформацією), що приводить до зміни знань хоча б одного з одержувачів цих відомостей. В живих і технічних системах існує складна ієрархія рівнів інформаційних взаємодій, які в загальному грунтуються на двох схемах: передавач – кодувальний пристрій – канал зв’язку – декодер – приймач (класична схема К.Шеннона); - схема управління Н.Вінера, в якій поряд з прямим потоком інформації, присутній зворотний, що передає інформацію про стан керованого об’єкта (системи). Організація оптимальних умов для інформаційних взаємодій між користувачами у вирішенні прикладних задач, по суті, є основним призначенням Інтернету. | |||
Інформаційна злочинність | |||
---|---|---|---|
Інформаційна злочинність – протиправні дії в інформаційній сфері суспільства, що порушують встановлені законом права особистості, організації чи держави і завдають їм моральної або матеріальної шкоди. | |||
Інформаційна культура | |||
---|---|---|---|
Інформаційна культура – здатність суспільства ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інформаційних комунікацій, а також застосовувати з цією метою передові досягнення в області розвитку засобів інформатизації та інформаційних технологій. | |||
Інформаційна мережа | |||
---|---|---|---|
Інформаційна мережа – сукупність інформаційних систем, які використовують засоби обчислювальної техніки та взаємодіють одна з одною за допомогою комунікаційних каналів. | |||
ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. informational network of the National Bank [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l ˈnetwɜːk əv ðə ˈnæʃənl bæŋk]) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України (джерело: Інструкція проміжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |||
Інформаційна модель | |||
---|---|---|---|
Інформаційна модель – це модель, що описує інформаційні процеси, або модель, що містить інформацію про властивості й стан об’єктів, процесів, явищ. | |||
Інформаційна нерівність | |||
---|---|---|---|
Інформаційна нерівність – проблема розвитку
цивілізації, суть якої
полягає в тому, що в процесі інформатизації суспільства виникає
високоавтоматизоване інформаційне середовище,
яке виявляється в різній мірі
доступним для окремих людей, організацій, регіонів та країн світового співтовариства | |||
Інформаційна революція | |||
---|---|---|---|
Інформаційна революція – радикальна зміна інструментальної основи, способів передачі та зберігання інформації, а також обсягу інформації, доступної активній частині населення. | |||
Інформаційна свобода особистості | |||
---|---|---|---|
Інформаційна свобода особистості – можливість людини отримувати необхідну для її життя, професійної діяльності та розвитку інформацію, а також висловлювати свою точку зору з приводу тих чи інших природних або суспільних явищ, передавати інформацію іншим людям, тобто поширювати її в суспільстві. | |||
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (англ. informational risk management system [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈsɪstɪm]) - сукупність технічних засобів, методів і процедур, що забезпечують реєстрацію, зберігання, оброблення, моніторинг і своєчасне формування достовірної інформації для звітування (інформування), аналізу та прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо управління ризиками (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |||
Інформаційна система2 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система2 – система, що організує пам’ять і маніпулювання інформацією про проблемну сферу. | |||
Інформаційна система3 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна система3 – сукупність елементів (матеріальних або ідеальних), певним чином пов’язаних між собою, які утворюють деяку цілісність. В якості системи можна розглядати будь-який об’єкт дійсності. Будь-яка система за своєю суттю є інформаційним утворенням, тому взаємозв’язки її елементів здійснюються за допомогою інформації. Поняття системи в інтернетиці використовується дуже широко, має безліч смислових значень і частіше за все відноситься до взаємозалежного набору засобів технічного і програмного забезпечення, а також організаційно упорядкованої сукупності документів. | |||
Інформаційна сфера | |||
---|---|---|---|
Інформаційна сфера – сфера діяльності суб’єктів, пов’язана зі
створенням, перетворенням та споживанням інформації. Включає в себе все знакове середовище, яке оточує людей в сучасному суспільстві. | |||
Інформаційна технологія (информационная технология) | ||
---|---|---|
сукупність технологічних елементів, що застосовуються для обробки, збереження і передачі інформації. | ||
Інформаційна технологія (информационная технология) | ||
---|---|---|
сукупність технологічних елементів, що застосовуються для обробки, збереження і передачі інформації. | ||
Інформаційна технологія3 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна технологія3 – сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для забезпечення ефективної діяльності людей в різноманітних виробничих і невиробничих сферах | |||
Інформаційна технологія4 | |||
---|---|---|---|
Інформаційна технологія4 – це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що
забезпечує виконання інформаційних процесів з метою
підвищення їхньої
надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання
інформаційного ресурсу. | |||
Інформаційне середовище | |||
---|---|---|---|
Інформаційне
середовище – сукупність
оточуючих інформаційну
систему елементів (об’єктів),
які здійснюють на неї вплив або, навпаки, на які вона впливає.
Зовнішнє середовище будь-якої системи розглядається
як
підсистема інформаційної структури більш високого рівня і, тому, є інформаційним утворенням вже по
своїй суті. Інтернет,
наприклад,
являє середовище для своїх об’єктів і одночасно сам функціонує в інформаційному просторі ноосфери. | |||
Інформаційне забезпечення | |||
---|---|---|---|
Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації, а також масивів інформації, що використовуються в автоматизованій інформаційній системі. | |||
Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение) | ||
---|---|---|
наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. | ||
Інформаційне забезпечення (информационное обеспечение) | ||
---|---|---|
наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься у базах даних інформаційних систем. | ||
Інформаційне обслуговування | |||
---|---|---|---|
Інформаційне обслуговування – надання інформації для підготовки і прийняття рішень, задоволення культурних, наукових, виробничих, побутових та інших потреб людини. | |||
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. informational message [ˌɪnfəˈmeɪʃən(ə)l ˈmesɪʤ]) - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат | |||
Інформаційне середовище суспільства | |||
---|---|---|---|
Інформаційне середовище суспільства – сукупність інформаційних ресурсів, інформаційно-комунікаційної інфраструктури, засобів інформатизації, інформаційних продуктів і послуг інформатизації, політичних, соціально- економічних і культурних умов реалізації процесів інформатизації, що дозволяє забезпечити істотне підвищення якості життя населення, соціально-політичну стабільність держави і перехід суспільства до сталого розвитку. | |||
Інформаційне суспільство | |||
---|---|---|---|
Інформаційне суспільство – нова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головні продукти виробництва – інформація та знання. Відмінними рисами інформаційного суспільства є: доступність необхідної інформації для всіх його членів, здатність суспільства виробляти всю необхідну для його життєдіяльності інформацію, а також забезпечення всіх громадян засобами доступу до цієї інформації. | |||
Інформаційний підхід | |||
---|---|---|---|
Інформаційний підхід – фундаментальний
метод
наукового пізнання. Суть його полягає в тому, що у процесі вивчення будь-якого об’єкта, процесу чи явища в природі і суспільстві, в першу чергу виявляються і аналізуються найбільш характерні для них інформаційні аспекти,
що визначають їхнє функціонування
і розвиток. | |||
Інформаційний аналіз | |||
---|---|---|---|
Інформаційний аналіз – вивчення документів та визначення обсягу сформованої і використаної інформації, а також розробка схеми документообігу і моделі інформаційних зв’язків. | |||
Інформаційний код | |||
---|---|---|---|
Інформаційний код – форма речовини або енергії, за допомогою яких переноситься інформація. | |||
Інформаційний колапс | |||
---|---|---|---|
Інформаційний колапс – гіпотетичний стан мережевого інформаційного простору, що загрожує його стабільності та нормальному функціонуванню. Характеризується різким зниженням пропускної здатності каналів зв’язку. Виникає в ситуації, коли існуючі технології не в змозі передати наростаючі обсяги трафіку. | |||
Інформаційний комплекс | |||
---|---|---|---|
Інформаційний комплекс – узагальнена назва інформаційно- виробничих, -інфраструктурних, -територіальних, -тематичних комплексів, яка являє собою вертикальну, умовно інтегровану соціально-економічну освіту, побудовану на базі реальних об’єктів з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. | |||
Інформаційний потенціал | |||
---|---|---|---|
Інформаційний потенціал – сукупність засобів, методів і умов, що дозволяють активізувати й ефективно використовувати інформаційні ресурси. | |||
Інформаційний продукт | |||
---|---|---|---|
Інформаційний продукт – задокументована інформація, підготовлена у відповідності до потреб користувачів і призначена або застосовувана для задоволення потреб користувачів. | |||
Інформаційний простір | |||
---|---|---|---|
Інформаційний простір – форма існування інформаційних систем, що характеризується структурністю, протяжністю і диференційованістю. | |||
Інформаційний ресурс | |||
---|---|---|---|
Інформаційний ресурс – окремі документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших видах інформаційних систем). | |||
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИЗИК | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РИЗИК (англ. information risk [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪsk]) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок виникнення внутрішніх і зовнішніх подій щодо інформаційних систем банку та інших інформаційних ресурсів, що використовуються для досягнення цілей банку, недостатності внутрішнього контролю чи неадекватних або помилкових внутрішніх процесів банку у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційний ризик є складовою операційного ризику (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 | |||
Інформаційно-інфраструктурний комплекс | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-інфраструктурний комплекс – умовно інтегрована соціально-економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента інфраструктури виробничого об’єкта з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. Практично являє собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента інфраструктури. | |||
Інформаційно-аналітична діяльність | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-аналітична діяльність – сукупність дій та заходів на основі концепцій, методів і засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій з метою обґрунтування прийняття рішень. | |||
Інформаційно-аналітична система | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-аналітична система – суспільна структура, що включає інформаційні технології, інформаційні системи та інформаційні ресурси для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності. | |||
Інформаційно-комунікаційні технології | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-комунікаційні технології – технології, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією. | |||
Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-освітнє середовище дистанційної освіти – сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, програмного і організаційно- методичного забезпечення, орієнтована на надання тим, хто навчається освітніх послуг. | |||
Інформаційно-пошукова система | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-пошукова система – система, призначена для пошуку інформації в базі даних і всієї сукупності інформаційних ресурсів. | |||
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА СЕП (ІПС) | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА СЕП (ІПС) (англ. information retrieval system of the EPS (IPS) [ˌɪnfəˈmeɪʃən rɪˈtriːvəl ˈsɪstɪm əv ðiː iː-piː-ɛs (aɪ-piː-ɛs)]) - складова СЕП що призначена для надання учасникам СЕП інформації про переказ коштів, виконаний ними через СЕП (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |||
Інформаційно-телекомунікаційна система | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-телекомунікаційна система – організаційно-технічна сукупність, що складається з автоматизованої системи та мережі передачі даних. | |||
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА СИСТЕМА (англ. information and telecommunication system [ˌɪnfəˈmeɪʃən ənd ˈtelɪkəˌmjuːnɪˈkeɪʃən ˈsɪstɪm]) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |||
Інформаційно-тематичний комплекс | |||
---|---|---|---|
Інформаційно-тематичний комплекс – умовно інтегрована соціально- економічна освіта, побудована на базі окремого реального елемента невиробничої інфраструктури, що має особливе значення, з використанням сучасних мережевих інформаційних технологій. Практично являє собою сукупність електронних, інших інфраструктурних і виробничих бізнес-рішень, що взаємодіють і розвиваються в єдиному віртуальному просторі даного елемента невиробничої інфраструктури. | |||
Інформаціологія | |||
---|---|---|---|
Інформаціологія – це унікальна наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту. | |||
ІНФОРМАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ (англ. information [ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або | |||
Інформація (информация) | ||
---|---|---|
1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи. | ||
Інформація (информация) | ||
---|---|---|
1. Повідомлення про щось. 2. Відомість про навколишній світ, процеси, події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймає людина, керуючі машини та інші системи. | ||
Інформація економічна (информация экономическая) | ||
---|---|---|
сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо. | ||
Інформація економічна (информация экономическая) | ||
---|---|---|
сукупність відомостей, що відображають економічні процеси. Джерелами інформації є виробничі процеси, процеси обігу матеріальних цінностей, коштів, товарних, фінансових та трудових ресурсів тощо. | ||
ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ (англ. information from open sources [ɪnfəˈmeɪʃ(ə)n frɒm ˈəʊpən ˈsɔːsɪz]) - інформація, призначена для громадськості; інформація із зовнішніх джерел, наприклад, таких як наукова література; офіційна інформація; інформація, що видається громадськими організаціями, комерційними компаніями і засобами масової інформації (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів | |||
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ (англ. restricted information [rɪsˈtrɪktɪd ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - конфіденційна, таємна та службова інформація (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650; Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI | |||
Інформація кількісного виду | |||
---|---|---|---|
Інформація кількісного виду – інформація, що характеризується з позицій її величини. | |||
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР (РОБОТУ, ПОСЛУГУ) | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР (РОБОТУ, ПОСЛУГУ) (англ. goods information (job, service) [gʊdz ˌɪnfəˈmeɪʃən (ʤɒb ˈsɜːvɪs)]) - відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги) (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII | |||
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ (ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ) | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ (ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ) (англ. information about an individual (personal data) [ˌɪnfəˈmeɪʃən əˈbaʊt ən ˌɪndɪˈvɪdjʊəl (ˈpɜːsnl ˈdeɪtə)]) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657XII | |||
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДСТЕЖЕННЯ (МОНІТОРИНГУ) ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (КРІМ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТОЮ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СПЛАТОЮ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ) (англ. information on tracking (monitoring) financial transactions (except financial transactions related to salary payment, payment of national and local taxes and fees) [ˌɪnfəˈmeɪʃən ɒn ˈtrækɪŋ (ˈmɒnɪtəɪŋ) faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz (ɪkˈsept faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz rɪˈleɪtɪd tə ˈsælərɪ ˈpeɪmənt ˈpeɪmənt əv ˈnæʃənl ənd ˈləʊkəl ˈtæksɪz ənd fiːz)]) - виявлена суб’єктом інформація про фінансові операції клієнта за Запитом (джерело: Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій» від 23.12.2015 № 1168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 р. за № 80/28210 | |||
Інформація якісного виду | |||
---|---|---|---|
Інформація якісного виду – інформація, що характеризується з позицій її істинних властивостей. | |||
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ | |||
---|---|---|---|
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ (англ. national security information [ˈnæʃənl sɪˈkjʊərɪti ˌɪnfəˈmeɪʃən]) - розвіддані або інша інформація, що має відношення до загрози безпеці держави чи її мешканців. Розвіддані, що стосуються національної безпеки можуть надходити з відкритих, напіввідкритих або секретних джерел | |||
Інформація1 | |||
---|---|---|---|
Інформація1 – а) дані, знання, повідомлення, які є об’єктом збереження, передачі й перетворення і допомагають
вирішити певне завдання; б) нові дані, які
може використати людина для вдосконалення своєї діяльності та поповнення знань. | |||
Інформація2 | |||
---|---|---|---|
Інформація2 – відомості
про осіб,
предмети, факти,
події, явища і процеси незалежно від форми їх подання. | |||
Інформація3 | |||
---|---|---|---|
Інформація3 – 1) повідомлення про що-небудь в усній формі; 2) знання про предмети, факти, поняття тощо проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення даних. | |||
Інформація4 | |||
---|---|---|---|
Інформація4 – це
зміст
будь-якого
повідомлення,
дані
про
щось,
які розглядаються
в аспекті передачі їх у часі і просторі. | |||
Інформація5 | |||
---|---|---|---|
Інформація5 – одне з найбільш актуальних, фундаментальних і дискусійних понять в сучасній науці і практиці. У зв’язку з відсутністю загального визначення в різних предметних областях має різні інтерпретації. Філософія розглядає дві протиборчі концепції: перша кваліфікує інформацію як властивість всіх матеріальних об’єктів, тобто як атрибут матерії (атрибутивний підхід), а друга пов’язує її лише з функціонуванням систем, що самоорганізуються (функціональний підхід). Найбільш поширеним (але не загальноприйнятим) є визначення У. Р. Ешбі, доповнене А. Д. Урсул, які розглядають інформацію як відбиту різноманітність у будь-яких об’єктах (процесах) живої і неживої природи. На побутовому рівні інформація найчастіше сприймається інтуїтивно і зв’язується з отриманням відомостей про будь-кого або що. В інформатиці – це сукупність фактів, явищ, подій, що представляють інтерес, що підлягають реєстрації та обробці (за Е. А. Якубайтісом). Найбільш прагматичним визначенням оперує обчислювальна техніка, в якій інформація є зміст, що присвоюється даними (за В. І. Першіковим і В. М. Савінковим). | |||
Інформографія | |||
---|---|---|---|
Інформографія – наука, що вивчає топологію розподілу інформаційних ресурсів у світовому співтоваристві, а також на території тієї чи іншої країни, їх особливості, приналежність, доступність, можливості ефективного використання. | |||
Інформодинаміка | |||
---|---|---|---|
Інформодинаміка – наука про інформацію і феномен її самоорганізації, про закони (правила), яким підкоряються інформаційні явища та їх зв’язки з явищами енергетичними, включаючи в сукупність інформаційних явищ інтелект, розум, взагалі всі негентропійні інформаційні процеси (за Лачіновим В. М. і Поляковим А. О.). | |||
Інформологія1 | |||
---|---|---|---|
Інформологія1 – наука, об’ектом вивчення якої є простір, просторова організація
інформації, а також закономірності просторової
побудови
інформаційних систем. На думку
авторів (В. С. Мокій,
А. О.
Жамборова,
О. Е. Шегай) її слід сприймати як науку, концепція якої є можливим варіантом
загального системного підходу в дослідженні навколишнього світу. Загальним завданням інформології служить об’єднання і класифікація знань, отриманих
в рамках наукових напрямів, які сповідують різні принципи досліджень. Метою є надання всім цим знанням
єдиної смислової насиченості. | |||
Інформологія2 | |||
---|---|---|---|
Інформологія2 – дисципліна про технології, телекомунікації, маршрутизації й передаванням інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв’язку | |||
Інформономія3 | |||
---|---|---|---|
Інформономія3 – наука про закони інформації. | |||
Інфраструктура дистанційного навчання | |||
---|---|---|---|
Інфраструктура дистанційного навчання – управління системою дистанційного навчання і регіональна мережа. | |||
Інфраструктура (инфраструктура) | ||
---|---|---|
сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо). | ||
Інфраструктура (инфраструктура) | ||
---|---|---|
сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сферу економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я тощо). | ||
Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная) | ||
---|---|---|
комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансовуі банківські системи тощо). | ||
Інфраструктура виробнича (инфраструктура производственная) | ||
---|---|---|
комплексна система галузей та структур, що забезпечують функціонування промислового виробництва, аграрного комплексу (транспорт, лінії електропередач, трубопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, кредитно-фінансову і банківські системи тощо). | ||
Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики) | ||
---|---|---|
комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. | ||
Інфраструктура економіки (инфраструктура экономики) | ||
---|---|---|
комплекс галузей і сфер діяльності, що забезпечують умови для функціонування економіки та життєзабезпеченості держави: основні та виробничі фонди, технічний, транспортний і енергетичний потенціал, природні ресурси, фінансові інвестиції, зв’язок, систему матеріального постачання, маркетингові, консалтингові служби, систему підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. | ||
Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка) | ||
---|---|---|
інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо. | ||
Інфраструктура ринку (инфраструктура рынка) | ||
---|---|---|
інфраструктура, що забезпечує функціонування ринку. Включає оптові підприємства, біржі, банки, фінансові інститути, податкову систему, фонди, транспортні засоби, зв’язок тощо. | ||
Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы) | ||
---|---|---|
основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки. | ||
Інфраструктура фірми (инфраструктура фирмы) | ||
---|---|---|
основні та оборотні фонди, система управління, обліку, контролю, маркетингу, фінансового обслуговування, служби інформації та безпеки. | ||
Інфраструктура як послуга | |||
---|---|---|---|
Інфраструктура як послуга (IaaS, англ. IaaS or Infrastructure - as - a - Service) – надається як можливість використання хмарної інфраструктури для самостійного управління ресурсами оброблення, зберігання, мереж і іншими фундаментальними обчислювальними ресурсами, наприклад, споживач може встановлювати і запускати довільне програмне забезпечення, яке може включати операційні системи, платформенне і прикладне програмне забезпечення. | |||
ІНШІ ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ | |||
---|---|---|---|
ІНШІ ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ (англ. other types of legal assistance [ˈʌðə taɪps əv ˈliːgəl əˈsɪstəns]) - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI | |||
ІНША ЛОТЕРЕЯ | |||
---|---|---|---|
ІНША ЛОТЕРЕЯ (англ. another lottery [əˈnʌðə ˈlɒtərɪ]) - лотерея, яка не підпадає під визначення миттєвої лотереї, в тому числі тиражна, комбінована (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI | |||
ІНША ОСОБА, ПРАВА ЧИ ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯКОЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНША ОСОБА, ПРАВА ЧИ ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯКОЇ ОБМЕЖУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (англ. another person whose rights or legitimate interests are limited during a pre-trial investigation [əˈnʌðə ˈpɜːsn huːz raɪts ə lɪˈʤɪtɪmɪt ˈɪntrɪsts ə ˈlɪmɪtɪd ˈdjʊərɪŋ ə ˈpriːˈtraɪəl ɪnˌvestɪˈgeɪʃən]) - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
ІНША ЮРИДИЧНА ОСОБА, ЩО НАДАЄ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ | |||
---|---|---|---|
ІНША ЮРИДИЧНА ОСОБА, ЩО НАДАЄ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ (англ. other legal entity providing financial services [ˈʌðə ˈliːgəl ˈentɪtɪ prəˈvaɪdɪŋ faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz]) - юридична особа, можливість надання фінансових послуг якою визначено законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, але яка за своїм правовим статусом не є фінансовою установою (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |||
ІНШЕ ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ | |||
---|---|---|---|
ІНШЕ ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ (англ. other precious stones [ˈʌðə ˈprɛʃəs stəʊnz]) - всі дорогоцінне каміння за винятком алмазів | |||
Ін’єкції грошові (инъекции денежные) | ||
---|---|---|
разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень. | ||
Ін’єкції грошові (инъекции денежные) | ||
---|---|---|
разові вливання в економіку грошових коштів, капіталовкладень. | ||
Іпотека | |||
---|---|---|---|
Іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом. | |||
Іпотека (ипотека) | ||
---|---|---|
різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. | ||
Іпотека (ипотека) | ||
---|---|---|
різновид застави нерухомого майна з метою одержання позички. І. надає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. | ||
Іпотечні банки (ипотечные банки) | |||
---|---|---|---|
банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості | |||
Іпотечні банки (ипотечные банки) | |||
---|---|---|---|
банки, що спеціалізуються на видачі довгострокових позичок під заставу нерухомості | |||
ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |||
---|---|---|---|
ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. mortgage securities [ˈmɔːgɪʤ sɪˈkjʊərɪtɪz]) - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит | |||
---|---|---|---|
Іпотечний кредит (direct mortgage loan; ипотечный кредит) – довгостроковий кредит (довгострокова позика), яку надає банк під заставу нерухомості. | |||
Іпотечний кредит (ипотечный кредит) | ||
---|---|---|
довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку. | ||
Іпотечний кредит (ипотечный кредит) | ||
---|---|---|
довгострокові позички, що надаються під заставу нерухомості - землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно іпотечним банкам. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку. | ||
Іпотечний ринок (ипотечный рынок) | ||
---|---|---|
ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості. | ||
Іпотечний ринок (ипотечный рынок) | ||
---|---|---|
ринок іпотечних позикових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій, що випускаються торгово-промисловими корпораціями і використовуються для надання кредиту під заставу нерухомості. | ||
Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат) | ||
---|---|---|
заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі. | ||
Іпотечний сертифікат (ипотечный сертификат) | ||
---|---|---|
заставне свідоцтво, один з найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі. | ||
Істеблішмент (истеблишмент) | ||
---|---|---|
1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди. | ||
Істеблішмент (истеблишмент) | ||
---|---|---|
1. Слово, яким в деяких англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно-панівна верхівка, багаті люди. | ||
ІСТОРИЧНЕ МІСТО | |||
---|---|---|---|
ІСТОРИЧНЕ МІСТО - давнє місто, в якому склалися і збереглися неповторні та характерні риси і традиції планування та забудови, відповідне культурне, істор. та архіт. середовище, пам'ятки старовини тощо. Чіткої дефініції І. м. у міжнар.-правових документах немає. Прийняті Ген. конференцією ЮНЕСКО «Рекомендації про збереження і сучасну роль історичних ансамблів» (1976) подають лише приблизне визначення. Під «історичними або традиційними ансамблями» розуміють будь-які скупчення будівель та просторових структур, що є люд. поселеннями як у міському, так і в сільському середовищі, включаючи археол. та палеонтол. місця, які мають археол., архіт., істор., естет, або соціально-культурну цілісність і цінність. Серед цих ансамблів можна, зокрема, виділити істор. міста, старовинні міські квартали тощо. Враховуючи інтенсивність сучас. урбаністських перетворень, які загрожують збереженню істор. середовища, Міжнар. рада з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) прийняла у Вашингтоні «Міжнародну хартію про охорону історичних міст» (1987). Цей документ, що доповнив Венеціанську хартію 1964, безпосередньо стосується великих і малих істор. міст, істор. центрів та кварталів з природним чи створеним людиною оточенням, які, крім власних якостей істор. об'єкта, уособлюють цінності, властиві традиц. міським цивілізаціям. Охорона І. м. — це заходи, необхідні як для їх захисту, консервації і реставрації, так і для їх безперервного розвитку та гармонійного пристосування до сучас. життя. Щоб охорона І. м. і кварталів була ефективною, вона мусить стати невід'ємною частиною єдиної політики екон. і соціального розвитку, враховуватись у тер. і містобуд. планах на всіх рівнях. План охорони І. м. і кварталів має передбачати, крім аналізу археол., істор., архіт., тех., соціально-екон. даних, ще й осн. напрями діяльності та необхідні юрид., адм. і фін. заходи. До цінностей І. м., що підлягають охороні, належать істор. характер та сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ, а саме: форма міста, що визначається мережею вулиць і розплануванням на ділянки; зв'язок між міськими просторами: забудованими, вільними та озелененими; форма і вигляд споруд; зв'язки міста з довкіллям; різні призначення міста впродовж його істор. розвитку. У зак-ві України не визначено статус І. м. Столиця 195 України — Київ входить до Всесв. ліги істор. міст. Утв. Лігу істор. міст України, до якої входять міста, вік яких становить понад 300 років. | |||
ІСТОТНА УЧАСТЬ | |||
---|---|---|---|
ІСТОТНА УЧАСТЬ (англ. substantial participation [səbˈstænʃəl pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən]) - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи (джерело: Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі | |||
ІСТОТНА УЧАСТЬ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ДЕПОЗИТАРІЇ | |||
---|---|---|---|
ІСТОТНА УЧАСТЬ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ДЕПОЗИТАРІЇ (англ. substantial participation in the Central Depositary [səbˈstænʃəl pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən ɪn ðə ˈsentrəl dɪˈpɒzɪtərɪ]) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою (крім держави та Національного банку України) самостійно чи разом з пов’язаними особами 1 і більше відсотками статутного капіталу Центрального депозитарію (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |||
ІТКС | |||
---|---|---|---|
ІТКС – інформаційно-телекомунікаційні системи. | |||
А |
---|
А-КРЕДИТ (АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КРЕДИТ) | |||
---|---|---|---|
А-КРЕДИТ (АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КРЕДИТ) (англ. alternative loan [ɔːlˈtəːnətɪv]; a-loan [æləʊn]) - іпотечний кредит, забезпечений первинною іпотекою, який у цілому відповідає вимогам до «першокласних» іпотечних кредитів, хоча відношення розміру кредиту до вартості предмета застави (LTV), кредитна документація, статус власника, тип нерухомого майна або якийсь інший фактор не повністю відповідають вимогам стандартного андеррайтингу. Основна причина одержання іпотечним кредитом статусу «альтернативний» – неповна документація | |||
АІПС (автоматизовані інформаційно-пошукові системи) | |||
---|---|---|---|
АІПС (автоматизовані інформаційно-пошукові системи) – сукупність програмно-апаратних засобів, призначених для автоматизації діяльності, пов’язаної зі зберіганням, передаванням і обробленням інформації. | |||
Абітурієнт | |||
---|---|---|---|
Абітурієнт – громадянин, який має середню (повну), середню професійну або вищу професійну освіту і надходить для подальшого навчання в освітню установу вищої професійної освіти | |||
АБОЛІЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АБОЛІЦІЯ (англ. аbolition [əˈbɒl.ɪʃ]) - (1) Скасування закону або рішення. (2) Ліквідація посади або відмова від неї. (3) Закриття кримінальної справи до винесення вироку. (4) Відстоювання честі – офіційне спростування наклепу | |||
Абонементна плата | |||
---|---|---|---|
(абонементная плата) – внески, сплачувані за обслуговування чи користування чим-небудь. | |||
Абонент | |||
---|---|---|---|
Абонент – пристрій, юридична особа, фізична особа, що має право на взаємодію з інформаційним об’єктом, що надає послуги: системою, мережею, комплексом.
| |||
Абонент | |||
---|---|---|---|
(абонент) – особа чи організація, що користується або має право користуватись абонементом. | |||
АБОНЕНТ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |||
---|---|---|---|
АБОНЕНТ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. subscriber of the National bank e-mail system [səbˈskraɪbə əv ðə ˈnæʃənl bæŋk iː-meɪlˈsɪstɪm]) - банківська та інша установа, організація України, підключена до системи електронної пошти Національного банку (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 41. – Ст. 1466). | |||
АБОНЕНТ-ІДЕНТИФІКАТОР | |||
---|---|---|---|
АБОНЕНТ-ІДЕНТИФІКАТОР (англ. subscriber ID [səbˈskraɪbə ˈɪd]) - банк України, який є абонентом системи BankID та безпосередньо виконує функції автентифікації та авторизації для користувачів, які є його клієнтами | |||
АБОНЕНТ-НАДАВАЧ ПОСЛУГ | |||
---|---|---|---|
АБОНЕНТ-НАДАВАЧ ПОСЛУГ (англ. subscriber-services provider [səbˈskraɪbə ˈsɜːvɪsɪz prəˈvaɪdə]) - портал, суб’єкт надання адміністративних послуг або інший державний орган, який здійснює дистанційну ідентифікацію користувачів з використанням системи BankID | |||
АБОНЕНТИ СИСТЕМИ BANKID | |||
---|---|---|---|
АБОНЕНТИ СИСТЕМИ BANKID (англ. subscribers of BankID system [səbˈskraɪbəz əv bæŋkˈɪd ˈsɪstɪm]) - банки України, портал, суб’єкти надання адміністративних послуг та інші державні органи, підключені до системи BankID | |||
Абонентська заборгованість | |||
---|---|---|---|
(абонентская задолженность) – несвоєчасна сплата сум зобов’язань абонента за надані йому послуги. У такому разі він може бути позбавлений права надалі одержувати ці послуги, а суми несплати можуть бути стягнені з нього в примусовому порядку. | |||
АБОНЕНТСЬКИЙ ВУЗОЛ СИСТЕМИ BANKID | |||
---|---|---|---|
АБОНЕНТСЬКИЙ ВУЗОЛ СИСТЕМИ BANKID (англ. subscriber unit of BankID system [səbˈskraɪbə ˈjuːnɪt əv bæŋkˈɪd ˈsɪstɪm]) - комплекс програмно-технічних засобів, призначений для забезпечення обміну інформацією між абонентами через систему BankID (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |||
АБРОГАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АБРОГАЦІЯ (англ. abrogation [abrəˈɡeɪʃ(ə)n]) - скасування застарілих законів, рішень державної влад | |||
АБСЕНТЕЇЗМ | |||
---|---|---|---|
АБСЕНТЕЇЗМ (англ. absenteeism [abs(ə)nˈtiːɪz(ə)m]) - зумисне ухилення від участі у виборах, зборах акціонерів з метою перешкоди прийняттю окремих рішень, вияву протест | |||
АБСОЛЮТНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
АБСОЛЮТНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - у міжнародному праві — вид матеріальної відповідальності д-ви, що, на відміну від доктрини винності, може виникати навіть за відсутності вини (умислу або недбалості) суб'єкта міжнар. права. А. в. виникла в результаті н.-т. прогресу, об'єктивно пов'язаного з необхідністю відшкодування шкоди, заподіяної у процесі експлуатації джерел підвищеної небезпеки (авіація, атомна енергетика, космос тощо). Іноді ще називається об'єктив, відповідальністю. Особливістю А. в. є те, що вона існує лише як договірне зобов'язання д-ви. Тільки остання несе відповідальність за спе-циф. види своєї діяльності, пов'язані з ризиком заподіяння шкоди в умовах н.-т. прогресу. Важливою ознакою А. в. є те, що вона діє у межах правомірної діяльності д-ви. А. в. настає, коли потерпіла сторона доводить безпосеред. причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Існує також договірне обмеження А. в., що підлягає відшкодуванню. У такому разі в договорі встановлюється максимальна сума компенсації, яка підлягає сплаті потерпілій стороні. Максим, межа сплачується не автоматично: якщо сума доведеної шкоди нижча за цей максимум, то потерпіла сторона може претендувати на отримання лише її. Претензія щодо компенсації за таку шкоду може бути пред'явлена д-вою (її фіз. чи юрид. особами), якій вона заподіяна, д-ві, чиї дії призвели до таких наслідків. Коли ж діяльність, що спричинила шкоду, стосується співробітництва держав, то за її наслідки вони несуть відповідальність солідарну. А. в. передбачена також у Конвенції про шкоду, заподіяну іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні (1952) — внаслідок їх падіння; Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами (1972), та в інших актах. | |||
Абсолютна перевага | |||
---|---|---|---|
(абсолютное преимущество) – досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності – економічної ефективності діяльності. | |||
АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА 2 | |||
---|---|---|---|
АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА (англ. absolute benefit [ˈabsəluːt ˈbɛnɪfɪt]) - досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності – економічної ефективності діяльності. Ця категорія привнесена Адамом Смітом (1723-1790), який доводив, що окремі країни в економічній діяльності повинні спеціалізуватись на тих виробництвах, де вони набувають абсолютної переваги | |||
Абсолютна рента | |||
---|---|---|---|
(абсолютная рента) – частина додаткової вартості, одержувана землевласником внаслідок монополії приватної власності на землю; надлишок вартості над суспільною ціною виробництва с.-г. продуктів. | |||
Абсолюція | |||
---|---|---|---|
(абсолюция) – постанова суду, за якою підсудний звільняється від покарання. | |||
Авізо | |||
---|---|---|---|
(авизо) – письмове повідомлення клієнта, здебільшого про зміни в розрахункових операціях. До А. вноситься номер, дата та характер виконаної операції, сума і номер рахунка, платник, одержувач та ін. В залежності від способу пересилки А. діляться на поштові і телеграфні. | |||
АВІЗО 2 | |||
---|---|---|---|
АВІЗО (англ. advise [ədˈvʌɪs]) - офіційне письмове повідомлення банку про виконання ним розрахункової операції, відправлення векселя, переказ грошей тощо, яке надсилається іншому банку чи клієнту. Для цього використовують спеціальні бланки або копії грошово-розрахункових документів (платіжні доручення, рахунки, платіжні вимоги, меморіальні ордери тощо). А. застосовують у комерційній та бухгалтерській практиці. В А. вказують: номер, дату запису, характер операції, суму, найменування платника та одержувача тощо. А. використовують у взаєморозрахунках між банками як письмові підтвердження про виплату клієнтам шляхом списання з їх рахунків певних сум або про зарахування певних сум. Банки також використовують А. для повідомлення клієнтів про рух коштів на їх рахунках, відкриття акредитивів, виставлені перевідні векселі або чеки, відвантаження постачальниками товарів, переказ грошей, про залишки коштів на рахунках тощо. Залежно від характеру операції А. поділяють на дебетові та кредитові. Залежно від форми відправлення А. поділяють на поштові та електронні. До поштових А. додають документи, використані як підстава для здійснення розрахунків. При здійсненні міжнародних банківських розрахункових операцій використовують дебет-авізо – доручення зовнішньоторговельній організації за встановленою формою при розрахунках підприємств однієї країни з банками інших країн за товари та послуги в порядку інкасо з наступним акцептом. В Україні А. використовують у взаємних розрахунках між банками за допомогою міжфілійних оборотів | |||
АВІЗУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
АВІЗУВАННЯ (англ. advising [ədˈvaɪzɪŋ]) - офіційне повідомлення про відкриття, зміну, анулювання акредитива, або здійснення трансферу акредитива, надіслане банком в електронній або паперовій формі (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38 | |||
АВІЗУЮЧИЙ БАНК | |||
---|---|---|---|
АВІЗУЮЧИЙ БАНК (англ. advising bank [ədˈvaɪzɪŋ bæŋk]) - банк, який авізує гарантію та надає письмове повідомлення щодо наданої гарантії бенефіціару або банку-гаранту, або іншому банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку здійснює авізування бенефі- | |||
АВІСТА | |||
---|---|---|---|
АВІСТА (англ. promissory note [ˈprɔmɪsərɪ nəʊt]) - банківський термін, що має два близьких значення: 1. Вексель на пред’явника, виданий без зазначення строку платежу (сплати). Він може бути оплачений відразу після пред’явлення. 2. Напис на векселі чи на будь-якому іншому цінному папері, що засвідчує можливість одержання грошей у будь-який час після пред’явлення зазначеного документа або після завершення визначеного у векселі строку. Напис А. може бути на чеках та на поштових переказах (джерело: Економічна енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/38/39/1/0/); - (1) Вексель або документ грошових розрахунків на пред’явника. (2) Напис на векселі чи іншому документі, який свідчить, що оплата цього документа аболіція авіста повинна здійснюватись за його пред’явленням | |||
АВАЛІСТ | |||
---|---|---|---|
АВАЛІСТ (англ. abolist [ˌɡær.ənˈtɔːr ]) - юридична або фізична особа, яка гарантує оплату векселя | |||
Аваль | |||
---|---|---|---|
(аваль) – поручництво за векселем, яке робить особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань якоюсь особою-акцептантом, векселедавцем, індосандом. Оформляється у вигляді гарантійного запису, зробленого авалістом на векселі чи додатковому листі (алонжі) Аваль – вексельна порука, згідно якої аваліст (особа, яка здійснює аваль, у тому числі банк) бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя. Забороняється оформлення авалю одним документом більше ніж на один вексель. | |||
АВАЛЬ 2 | |||
---|---|---|---|
АВАЛЬ (англ. aval [əˈvæl]) - одностороння угода, відповідно до якої третя по відношенню до боржника особа (аваліст) бере на себе зобов’язання нести спільну з боржником відповідальність за векселем або чеком на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і боржник. Предмет такої угоди – просте, нічим не обумовлене зобов’язання здійснити платіж за векселем або чеком у разі ексцесу (дисгонорації) обігу векселя. Фактом, що дає право векселедержателю пред’явити вимогу до аваліста, є протест векселя або посвідчення факту несплати чека, що дозволяє говорити про регресний характер відповідальності, що накладається А. У силу А. третя особа або одна із осіб, що підписали вексель, повинна забезпечити платіж за векселем. А. є формою поручительства, зробленого третьою особою у вигляді особливого гарантійного запису або акта, відповідно до якого третя особа, що не є ні платником, ні векселедержателем, ні індосантом, бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань якою-небудь із зобов’язаних за векселем осіб (акцептантом, векселедавцем, індосантом) повністю або частково сплатити вексель у встановлений термін. А. оформляється гарантованим написом аваліста на лицьовому боці векселя, або на додатковому листі (алонжі) з підписом поручителя і словами «аваль» або «вважати за аваль». А. може бути також здійснений за допомогою видачі окремого документа. Відмінність між цими формами А. полягає в тому, що у разі напису на самому векселі поручитель (аваліст) несе таку ж відповідальність, як і той, кого він гарантує, перед всіма пред’явниками векселя. Поручитель, що оформив А. у вигляді окремого документа, несе відповідальність лише перед тим, кому цей документ видано. Зазвичай, у А. вказується, за чий рахунок він наданий. Якщо такої позначки немає, то вважають, що А. наданий за векселедавця. Для А. достатньо лише одного підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці векселя. Аваліст несе таку ж саму відповідальність, як і той, за кого він дав А., тобто за тих же умов і в тому ж обсязі. Це означає, що аваліст основного боржника відповідає навіть за відсутності протесту в тому ж обсязі та в ті ж терміни, що і особа, за яку він дав А. Його зобов’язання дійсне навіть тоді, коли зобов’язання, яке він гарантував, виявиться недійсним на будь-якій підставі, крім дефекту форми. Аваліст, що сплатив вексель, має право вимагати відшкодування платежу з тієї особи, за яку він видав | |||
Авальний кредит | |||
---|---|---|---|
(авальный кредит) – застосовується комерційними банками в якості гарантійної послуги. Його призначення - покрити зобов'язання, клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Існує у вигляді різноманітних форм гарантій або доручень: доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення. | |||
АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ 2 | |||
---|---|---|---|
АВАЛЬНИЙ КРЕДИТ (англ. aval loan [ɑːˈvɑːl ləʊn]) - банківський кредит, що надається клієнтові для забезпечення його гарантійних зобов’язань у формі поручительства за кредитом, платежами, поставками тощо. Призначення А. к. – покриття зобов’язання клієнта, якщо він фінансово неспроможний виконати його самостійно. Фактично при виконанні одержувачем А. к. своїх боргових зобов’язань ліквідні кошти авального кредитора (банку) не використовуються. А. к. може бути короткостроковим, середньостроковим і довгостроковим. У міжнародній практиці інколи використовуються безстрокові А. к. Формою А. к. може бути: кредитне поручительство, поручительство з відстрочки фрахту, поручительство на випадок судового розгляду справи, гарантія суми, | |||
АВАЛЮВАННЯ | |||
---|---|---|---|
АВАЛЮВАННЯ (англ. avalizing [ əˈvælaɪzɪŋ]) - оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб у разі неоплати векселя платником у строк або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем у строк | |||
Аванс | |||
---|---|---|---|
(аванс) – грошова сума або натуральна продукція, що видається наперед у рахунок майбутніх платежів, за виконані роботи та надані послуги. Розмір А. становить приблизно 10...15 відсотків від суми угоди або контракту. У разі їх розірвання чи невиконання взятих зобов'язань, А. підлягає поверненню. | |||
АВАНС 2 | |||
---|---|---|---|
АВАНС (англ. advance [ədˈvɑːns]) - попередньо виплачена грошова сума в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, на виконання робіт, надання послуг. А. виплачується підприємствами (організаціями) працівникам у рахунок заробітної плати, на господарські витрати, витрати на відрядження, для придбання малоцінного майна. Між підприємствами та організаціями виплата А. допускається під час укладання господарських чи підрядних контрактів, договорів з метою надання договірним сторонам більшої взаємодовіри. Тим самим гарантується попереднє перерахування грошей виконавцеві для покриття його початкових видатків, пов›язаних з виконанням програм (робіт), передбачених умовами договору. Розмір А., строки виплати та порядок погашення визначаються угодами (контрактами) між сторонами. На практиці у вигляді А. сплачується частина майбутньої суми оплати, що становить 10-15% її загального обсягу. У зовнішній торгівлі під авансовим платежем розуміється будь-який платіж, проведений покупцем-замовником до моменту відвантаження товару чи надання послуг. Повний А. виплачується досить рідко і є найневигіднішою для імпортера формою розрахунків (для експортера – навпаки). А. обов’язковий при поставках на умовах кредиту і становить, як правило, 10-25% вартості контракту. Повернення А. при невиконанні зобов’язань експортером забезпечується банківською гарантією. Як і завдаток, А. є матеріальним підтвердженням реальності умов укладення договору, але, на відміну від завдатку, він не є способом забезпечення виконання зобов’язань. При виконанні договірного зобов’язання А. зараховується у рахунок остаточного платежу за договірними зобов’язаннями. При розторгненні договору А. повертається повністю або частково залежно від умов договору | |||
Авансова закупівля | |||
---|---|---|---|
(авансовая закупка) – форма комерційно-торговельних операцій, договірних зобов’язань. Сторона, зацікавлена у продажу своїх товарів у вигляді авансових поставок, надає визначеному покупцю партію товару на підставі відповідних договорів. Товари можуть подаватись на засадах передоплати, неповної оплати або авансом з оплатою після продажу товару стороною-покупцем. | |||
Авансовані засоби | |||
---|---|---|---|
(авансированные средства) – кошти, заздалегідь виділені для започаткування, реалізації певних підприємницьких програм, досягнення певних цілей. | |||
Авансований капітал | |||
---|---|---|---|
(авансованный капитал) – грошовий капітал, призначений для придбання засобів виробництва організації (фірми), підприємницької справи, здійснення бізнес-проектів, які в майбутньому мають принести прибуток. | |||
Авансовий вексель | |||
---|---|---|---|
(авансовий вексель) – вексель, який застосовувався в нашій країні протягом 1922-1929 років при взаємному кредитуванні господарських організацій шляхом авансування майбутніх поставок товарів або надання послуг. | |||
Авансовий звіт | |||
---|---|---|---|
(авансовый отчет) – звіт підзвітної особи на бланку типової форми про витрачання грошей, виданих їй наперед юридичною особою для виконання певного службового доручення. | |||
Авансовий платіж | |||
---|---|---|---|
(авансовый платеж) – попереднє надання (перерахування) грошей за товари, послуги до моменту їх одержання або виконання. | |||
Авансування | |||
---|---|---|---|
(авансирование) – економічний процес, в якому витрачені грошові кошти, проходячи різні фази кругообігу вартості, повертаються до свого вихідного пункту з прирощенням у вигляді додаткової вартості продукту. Існують різні напрямки авансування: в поточне виробництво, основні виробничі фонди, наукові розробки. Авансування може здійснюватись за рахунок власних коштів підприємств, кредитів, асигнувань з бюджету. | |||
Аварійний запас | |||
---|---|---|---|
(аварийный запас) – запас, який створюється на підприємстві (окрім страхового запасу) як технічно необхідний резерв матеріалів, палива чи устаткування для ліквідації можливої аварії, а також запобігання ймовірного зупинення виробництва через перебої у постачанні, пов’язані з аваріями за межами підприємства. | |||
АВАРІЯ МОРСЬКА | |||
---|---|---|---|
АВАРІЯ МОРСЬКА - пошкодження або вихід з ладу судна чи ін. тех. засобів, що призвело до тілесних ушкоджень або загибелі людей, загибелі чи пошкодження самого судна, пошкодження порт, споруд і вантажів, завдало шкоди ін. майну та навколишньому природ, середовищу. А. м. може трапитися при зіткненні суден між собою чи з порт, спорудами, коли судно сіло на мілину або в разі пожежі на ньому тощо. У міжнародному морському праві і міжнар. практиці розрізняють загальну та окрему А. м. У вітчизн. законодавстві ці види А. м. регулюються ст. 277 Кодексу торговельного мореплавства України. Збитки від заг. А. м. — це шкода, завдана внаслідок зроблених (навмисне і в розумних межах) надзв. витрат або пожертвування майном з метою врятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться на судні, від загальної для них небезпеки. Ці збитки розподіляються між судном, фрахтом і вантажем пропорційно до їхньої вартості (перелік міститься у ст. 279 КТМ України). Розподіл збитків (диспаша) здійснюється диспашерами відповідно до заяви заінтересованих осіб. Останні можуть оскаржити диспашу в суд. порядку протягом 6 місяців з дня її одержання з 6 неодмін. сповіщенням про це диспашера, надіславши йому копію позовної заяви (ст. 288, 291). Міжнар. звичаї про заг. А. м. зафіксовані у ЙоркАнтверпенських правилах, схвалених Міжнар. мор. комітетом. Ці правила застосовуються у міжнар. торг, мореплавстві, вони покладені в основу нац.- правових норм щодо заг. А. м., у т. ч. у КТМ України. Даний Кодекс (ст. 293) передбачає застосування міжнар. звичаїв торг, мореплавства і для внутр. відносин у разі неповноти закону. Збитки, що не підпадають під ознаки заг. А. м., визнаються окремою (незагальною) аварією. Такі збитки не підлягають розподілу між судном, вантажем і фрахтом. Втрати несе той, хто їх зазнав, або той, на кого падає відповідальність за їх спричинення (ст. 294 КТМ). | |||
Аватарка | |||
---|---|---|---|
Аватарка – малюнок користувача чи головна картинка групи. Персонаж. Втілення користувача у віртуальному світі. Відображає риси характеру користувача або групи, формує перше враження про користувача, групу. | |||
Автаркія | |||
---|---|---|---|
(автаркия) – економічна політика держави, спрямована на господарське відособлення даної країни, створення закритої економіки, що самозабезпечується. | |||
АВТЕНТИФІКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АВТЕНТИФІКАЦІЯ (англ. authentication [ ɔːˌθɛntɪˈkeɪʃ(ə)n]) - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну дистанційну ідентифікацію фізичної або юридичної особи чи походження та цілісність даних в електронній формі (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 78. – Ст. 2545); - електронна процедура, яка дає можливість підтвердити електронну ідентифікацію фізичної особи та/або походження і цілісність електронних даних | |||
Автентичний | |||
---|---|---|---|
(аутентичный) – дійсний, рівнозначний, той, що ґрунтується на першоджерелі. | |||
Автентичний текст | |||
---|---|---|---|
(аутентичный текст) – офіційний текст міжнародного акту, договору, підписаного уповноваженими представниками і скріпленого печатками відповідних держав. | |||
АВТЕНТИЧНИЙ ТЕКСТ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |||
---|---|---|---|
АВТЕНТИЧНИЙ ТЕКСТ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - текст, зафіксований уповноваженими сторонами після завершення переговорів як остаточно узгоджений, істинний і такий, що не підлягає змінам. Сучасне міжнар. право передбачає особливу стадію укладання міжнар. договорів — установлення А. т. м. д. (ст. 10 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969). Встановлення автентичності здійснюється шляхом підписання, підписання ад референдум або парафування представниками держав тексту міжнар. договору чи заключного акта конференції, який міститься у цьому договорі. Сторони мають право передбачити й ін. процедуру встановлення автентичності. Учасники договору можуть укладати договір з одним автент. текстом, з автент. текстами мовами сторін (здебільшого, двосторонні угоди), автент. тексти мовами, які вони вважають за доцільні. Сучасні універсальні міжнар. договори, що укладаються у межах і під егідою ООН, мають, як правило, автент. тексти шістьма мовами (англ., араб., ісп., кит., рос, французькою). Були випадки, коли автент. текст договору приймався однією мовою, а надалі був автентифікований кількома мовами (Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1994). Якщо автентичність тексту договору встановлено двома та більше мовами, це означає, що його текст кожною мовою має однакову юрид. силу. Презумується, що терміни міжнар. договору мають однакове значення у кожному автент. тексті. Сторони можуть домовитися, що в разі розбіжностей між різномовними текстами при тлумаченні переважну силу матиме текст, укладений однією з мов. У заключних статтях договору сторони здебільшого зазначають, які тексти є автентичними, які мають переважну силу в разі розбіжностей, а які мають ін. правовий статус (напр., офіц. переклад). Законом «Про міжнародні договори України» (1993) встановлено: якщо міжнар. договір країни має автент. текст держ. мовою України, то публікується цей текст. У разі, коли договір не має автент. тексту держ. мовою України, публікується один з автент. текстів іноз. мовою, а також офіц. переклад держ. мовою, здійснений МЗС України. У внутр. правопорядку офіц. переклад є обов'язковим для використання. | |||
Автозаповнювання | |||
---|---|---|---|
Автозаповнювання – гнучкий і зручний інструмент автоматичного введення числових і текстових даних, що змінюються в межах заданого інтервалу. | |||
АВТОМАТ ДЛЯ РОЗМІНУ | |||
---|---|---|---|
АВТОМАТ ДЛЯ РОЗМІНУ (англ. bill changer [bɪl ˈʧeɪnʤə]) - автомат, що приймає монети та банкноти одного номіналу та обмінює їх на банкноти чи монети іншого номіналу | |||
Автоматизація управління (Computer Aided Controlling) | |||
---|---|---|---|
Автоматизація управління (Computer Aided Controlling) – комплекс технічних, організаційних, економічних дій і заходів, реалізація яких забезпечує зниження або виключення особистої участі людини у здійсненні процесу управління. За змістом – це впровадження нової технології оброблення інформації з застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки, створенням автоматизованої системи управління. | |||
Автоматизм | |||
---|---|---|---|
Автоматизм – здатність людини виконувати інтелектуальні або м’язові дії без постійного контролю свідомості (керовані підсвідомістю). | |||
Автоматизована інформаційна технологія | |||
---|---|---|---|
Автоматизована інформаційна технологія – цілісна технологічна система, що забезпечує цілеспрямоване створення, передавання, збереження і відображення інформаційного продукту з найменшими витратами і відповідно до закономірностей того соціального середовища, де ця технологія впроваджена. | |||
Автоматизована система | |||
---|---|---|---|
Автоматизована система – організаційно-технічна система, що здійснює автоматизоване оброблення даних і до складу якої входять технічні засоби їх оброблення (засоби обчислювальної техніки і зв’язку), а також методи і процедури, програмне забезпечення та персонал, що здійснює цю діяльність. | |||
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (АСАУР) | |||
---|---|---|---|
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ (АСАУР) (англ. automated analysis and risk management system (AARMS) [ˈɔːtəmətɪd əˈnæləsɪs ənd rɪsk ˈmænɪʤmənt ˈsɪstɪm]) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів | |||
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА БАНКУ | |||
---|---|---|---|
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА БАНКУ (англ. automated bank system [ˈɔːtəmətɪd bæŋk ˈsɪstɪm]) - комплекс програмно-технічних засобів, спрямований на автоматизацію банківської діяльності | |||
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ | |||
---|---|---|---|
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ (англ. automated banknotes processing system [ˈɔːtəmætɪd ˈbæŋknəʊts ˈprəʊsesɪŋ ˈsɪstəm]) - обладнання для роботи з готівкою, яке в автоматичному режимі забезпечує перерахування банкнот, ідентифікацію ознак їх справжності, відокремлення банкнот на придатні, непридатні для обігу та сумнівні | |||
Автоматизоване робоче місце | |||
---|---|---|---|
Автоматизоване робоче місце – програмно-технічний комплекс автоматизованої системи, призначений для автоматизації певного виду діяльності (АРМ технолога, АРМ бухгалтера, АРМ конструктора та ін.). | |||
Автоматизований контроль знань | ||
---|---|---|
контроль знань учнів за допомогою приладу, відповідно програмного забезпечення тестування і комп’ютера. | ||
АВТОМАТИЧНІ ІНДИКАТОРИ РИЗИКІВ | |||
---|---|---|---|
АВТОМАТИЧНІ ІНДИКАТОРИ РИЗИКІВ (англ. automatic risk indicators [ˌɔːtəˈmætɪk rɪsk ˈɪndɪkeɪtəz]) - критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель | |||
Автоматичне проектування | ||
---|---|---|
проектування за допомогою технічних і програмних засобів без участі людини. | ||
АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ (AOI) | |||
---|---|---|---|
АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ (AOI) (англ. automatic exchange of information [ɔːtəˈmatɪk ɪksˈtʃeɪndʒ ɒv ɪnfəˈmeɪʃ(ə)n]) - обмін між податковими органами двох або більше держав фінансовою інформацією, пов’язаною з усіма видами багатства (включаючи нерухоме майно, наприклад, будинки або земельні ділянки) і оподатковувану діяльність (наприклад, дивіденди, відсотки, роялті, зарплати, пенсії, повернення ПДВ і т. д.) на автоматичній, періодичній основі. У цій системі інформація регулярно збирається в країні, де відбувається оподаткування або зберігаються | |||
АВТОР ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТА | |||
---|---|---|---|
АВТОР ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТА (англ. author of the electronic document [ˈɔːθə(r) əv ðə ɪˌlekˈtrɒnɪk ˈdɒkjumənt]) - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ | |||
Авторизація | ||
---|---|---|
ідентифікація, аутентифікація користувача-процес, під час якого програма може розпізнавати зареєстрованого користувача, процедура перевірки на відповідність поєднання ідентифікаційного імені та пароля, введених користувачем в інтерактивну форму. Пропуск на територію сайту, через ім’я (логін) і пароль, подібно до пред’явлення паспорта або пропуску. Надання права доступу і перевірка повноважень користувача на виконання будь-яких дій на сайті. | ||
АВТОРИЗАЦІЯ 2 | |||
---|---|---|---|
АВТОРИЗАЦІЯ (англ. authorization [ˌɔː.θər.aɪˈzeɪ.ʃən]) - процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу (джерело: Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 // Офіційний вісник України. – 2014. – № 99. – Ст. 2918; ); - процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки | |||
Авторитарне (лат. autoritas-влада, вплив) виховання | ||
---|---|---|
педагогічна концепція, яка передбачає підкорення вихованця волі вихователя. Придушуючи ініціативу і самостійність, А. в. перешкоджає розвитку індивідуальності дитячої особистості, призводить до її нівелювання, виникнення конфронтації між педагогом і дітьми. | ||
Авторитет керівника | |||
---|---|---|---|
(авторитет руководителя) – загальновизнане значення, вплив, яким користується керівника і може впливати на навколишніх. | |||
Авторські засоби мультимедіа | ||
---|---|---|
це прикладне програмне забезпечення (додатки), яке має заздалегідь підготовлені елементи для розроблення інтерактивних мультимедійних програм. | ||
Авторські навчальні програми | ||
---|---|---|
складова частина програмно- методичного забезпечення навчального процесу навчально-виховного закладу (школи, дитячого садка тощо). Для них характерні оригінальні концепції та зміст. Запровадженню авторських навчальних програм передує експертиза, апробація, сертифікація тощо. | ||
Авторські освітні технології | ||
---|---|---|
розроблені педагогами-практиками технології, в яких у різних варіантах поєднано адекватні змісту і цілям різнорівневого і різнопрофільного навчання структурно-логічні, інтеграційні, ігрові, комп’ютерні, діалогові, тренінгові технології. | ||
Авторська школа | |||
---|---|---|---|
експериментальний навчально-виховний заклад, діяльність якого базується на розробленій автором чи авторським колективом педагогічній концепції. Термін запроваджено наприкінці 80-х років XX ст., однак у світовій педагогіці авторськими за суттю були навчальні заклади Й.-Г. Песталоцці, Ф. Фребеля, школи М. Монтессорі, Р. Штейнера, А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін. | |||
Авторський заклад освіти | ||
---|---|---|
у системі інших виступає як форма реалізації соціальних перетворень та суспільних відносин, він покликаний забезпечити сприятливі умови для реалізації і самореалізації об’єктів навчально-виховного процесу; інтелектуального, морального, емоційного та фізичного розвитку учнів; формування їх світогляду, гуманних та демократичних відносин на основі загальнолюдських цінностей. | ||
Авторський курс | |||
---|---|---|---|
навчальний курс з певної навчальної дисципліни, її частини або окремої проблеми, підготовлений кваліфікованим, визнаним в певній галузі знань фахівцем. | |||
Автофоловінг | ||
---|---|---|
взаємне приєднання користувачів. За великого обсягу фоловінгу відсортувати важливі новини від основної маси можна за допомогою програми Twitter Lists. | ||
Авуари | |||
---|---|---|---|
(авуары) – 1. У широкому розумінні – різні активи, гроші, чеки, векселі, перекази та акредитиви, за рахунок яких проводять платежі за зобов'язаннями; 2. У вузькому розумінні – ліквідна частина активів, до якої належать кошти банку (рахунки, депозити), цінні папери, що легко реалізуються. Найчастіше термін А. вживають стосовно коштів банку в іноземній валюті, які знаходяться на його рахунках у закордонних банках. | |||
АВУАРИ 2 | |||
---|---|---|---|
АВУАРИ (англ. holdings [ˈhəʊl.dɪŋ]) - у широкому розумінні – активи, тобто грошові кошти, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за допомогою яких здійснюються платежі та погашаються зобов’язання. У вузькому сенсі – ліквідна частина активів, що включає грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, валюту і швидко реалізовані цінні папери. Термін А. найчастіше використовують для характеристики коштів банків у іноземній валюті, що знаходяться на їх рахунках в іноземних банках і використовуються для виконання фінансових операцій за дорученням даного банку. Сукупність таких коштів, що належать певній країні, називають її іноземними А. Іноземні А. підпорядковані юрисдикції країни, в якій вони розміщені. За рахунок таких А. можна здійснювати платежі за кордоном і погашати зобов’язання. Розрізняють: А. вільні – використовувані без обмежень, з обмеженим режимом використання і А. блоковані – що знаходяться під контролем держави або банку | |||
Агент | |||
---|---|---|---|
(агент) – у комерційній діяльності фізична чи юридична особа, яка представляє покупця або продавця на довгостроковій основі, виконує обмежену кількість функцій і не є власником товарів. | |||
АГЕНТ 2 | |||
---|---|---|---|
АГЕНТ (англ. аgent, dealer, commissioner [dʒent, ˈdiː.lər, kəˈmɪʃ.ən.ər]) - будь-яка фізична або юридична особа, що надає послуги з переказу грошових цінностей (ППГЦ) від імені провайдера ППГЦ, або за договором з провайдером чи під його керівництвом (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatfrecommendations.html); - особа, яка діє на підставі договірних відносин зі страховою компанією та виконує свої функції з належної перевірки клієнтів (джерело: FATF Report: Risk-Based Approach – Guidance for the Insurance Sector [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ media/fatf/documents/reports/RBA%20Guidance%20for%20Life%20Insurance%20Sector.pdf ); - особа, яка надає послуги, пов’язані з передплаченими картками, від імені іншої установи, що постачає передплачені картки відповідно до контракту (джерело: FATF Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/ recommendations/Guidance-RBA-NPPS.pdf); - (1) Юридична або фізична особа, яка здійснює певні дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також готує угоди без права їх підпису. Як правило, розмір винагороди А. за виконання доручення визначається спеціальною угодою з особою, інтереси якої він представляє. (2) Юридична чи фізична особа, що є посередником за рахунок і в інтересах іншої особи (принципала), а також здійснює дії в підготовці угод, але без права підпису. Свої дії А. робить звичайно за винагороду, розмір якої визначається за агентською угодою між А. і особою, що дала доручення | |||
АГЕНТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ | |||
---|---|---|---|
АГЕНТ ДИПЛОМАТИЧНИЙ - узагальнене найменування глави та членів дип. персоналу посольства (місії) тієї чи тієї держави, які мають однаковий міжнар.-правовий статус, привілеї та імунітети і розрізняються лише за церемоніалом та етикетом. Усі А. д. мають певний дип. ранг. У складі найбільших дип. представництв України (якщо це посольство) А. д. можуть бути (за старшинством): посол (офіційне найменування — Надзвичайний і Повноважний Посол), рад-ник-посланник, торговельний представник, радник, військовий (військово-морський, військово-повітряний) аташе, перший секретар, заступник торговельного представника, помічник військового аташе, другий секретар, третій секретар, аташе. їхні прізвища заносяться до дип. списку, який публікується протокольним відділом (управлінням) МЗС країни перебування. А. д. мають від нього спец. дип. картки, що посвідчують їх право користуватися дип. привілеями та імунітетами. Статус А. д. здавна регулювався звичаєвим міжнар. правом, а в наш час — Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961. Неодмінною ознакою А. д. є наявність у них дип. паспорта. Всі вони входять до складу дипломатичного корпусу в країні перебування. | |||
АГЕНТ З МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
АГЕНТ З МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ (англ. customs clearance agent [ˈkʌstəmz ˈklɪərəns ˈeɪʤənt]) - фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення | |||
АГЕНТ З РОЗРАХУНКІВ | |||
---|---|---|---|
АГЕНТ З РОЗРАХУНКІВ (англ. paying agent [ˈpeɪɪŋ ˈeɪdʒ(ə)nt]) - банк, член платіжної системи, який на підставі належним чином оформленого права (ліцензії платіжної системи, укладеного договору тощо) може надавати послуги банкам-учасникам цієї системи щодо проведення переказу коштів за їх фінансовими зобов’язаннями, результати розрахунків за якими включені платіжною системою до клірингової позиції агента з розрахунків. Відносини А. р. з банками-учасниками розрахунків регулюються договорами, укладеними відповідно до чинного законодавства. Функції А. р. визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства і, зокрема, має визначати: а) технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків; б) порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання учасниками розрахунків своїх зобов’язань; в) методику розрахунку розміру страхового фонду, спосіб його формування, порядок та умови використання. А. р. проводить міжбанківський переказ через кореспондентські рахунки банків-учасників розрахунків. З метою забезпечення здійснення розрахунків А. р. має право формувати страховий фонд за рахунок коштів банків – учасників розрахунків у порядку, що визначений його внутрішнім положенням та укладеними договорами | |||
Агент торговий | |||
---|---|---|---|
(агент торговый) – особа, яка діє від імені фірми і виконує одну чи кілька таких функцій: виявлення потенційних клієнтів, налагодження комунікацій, реклама, збут, організація обслуговування, збирання інформації і розподіл ресурсів. | |||
Агент-делькредере | |||
---|---|---|---|
(агент-делькредере) – біржовий агент, який за спеціальну винагороду здійснює певні комерційні операції, що забезпечують реалізацію товару та оплату за послуги. | |||
АГЕНТИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ | |||
---|---|---|---|
АГЕНТИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ (англ. FX market agents [ɛf ɛks ˈmɑːkɪt ˈeɪdʒənts]) - суб’єкти валютного ринку; сукупність юридичних і фізичних осіб, які провадять діяльність на валютному ринку. Головними А. в. р. є: 1. Валютні біржі. 2. Комерційні банки. 3. Центральні банки. 4. Підприємства, фінансові установи, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. 5. Підприємства, міжнародні корпорації, фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів. 6. Валютні брокерські фірми. 7. Фізичні особи | |||
Агенти-резиденти | |||
---|---|---|---|
(агенты-резиденты) – іноземні агенти, які перебувають у країні принципала, тобто фірми, що здійснює імпортні операції за його рахунок. Окрім агентських, вони надають широке коло послуг щодо зберігання товарів іноземних постачальників і забезпечення їх реалізації. Для цього здійснюють ряд маркетингових функцій. | |||
Агентство | |||
---|---|---|---|
(агентство) – 1. Організація, що виконує певні доручення юридичних і фізичних осіб. 2. Назва основної, як правило, великої, відомої організації чи установи, що представляє інтереси, веде справи, виконує доручення цієї структури у певному регіоні держави чи за її кордонами. | |||
Агентські операції | |||
---|---|---|---|
(агентские операции) – торговельно-посередницькі дії з наданням певних послуг, пов’язаних із купівлею-продажем товарів, цінних паперів, нерухомості, які здійснюються за дорученням однієї сторони (принципала) іншою стороною (агентом) від імені й коштом принципала. | |||
АГЕНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 2 | |||
---|---|---|---|
АГЕНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. agency operations [ˈeɪdʒənsi ˌɒp.ərˈeɪ.ʃən]) - здійснення фактичних і юридичних дій, пов’язаних з продажем чи придбанням товару на обумовленій території за дорученням однієї особи (принципала) незалежно від другої особи (агента) за рахунок і від імені принципала | |||
АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. agency activity [ˈeɪʤənsɪ ækˈtɪvəti]) - діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов’язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих випла | |||
АГЕНТСЬКИЙ ДОГОВІР | |||
---|---|---|---|
АГЕНТСЬКИЙ ДОГОВІР (англ. agency agreement [ˈeɪʤənsɪ əˈɡriːmənt]) - договір, за яким одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок | |||
Агрегат даних | ||
---|---|---|
сукупність елементів даних у записі. | ||
Агрегатний індекс цін | |||
---|---|---|---|
(агрегатный индекс цен) – узагальнюючий показник динаміки і співвідношення рівня цін. Найчастіше використовується в аналізі та прогнозуванні динаміки цін товарів. Залежно від завдань аналізу обчислюють агрегатний індекс цін усіх видів товарів народного споживання (загальний агрегатний індекс) або окремих груп товарів (груповий агрегатний індекс). | |||
Агрегація ринку | |||
---|---|---|---|
(агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого аналізу його кон’юнктури чи прогнозування розвитку. | |||
АГРЕГУВАННЯ ДАНИХ ЩОДО РИЗИКІВ | |||
---|---|---|---|
АГРЕГУВАННЯ ДАНИХ ЩОДО РИЗИКІВ (англ. aggregation of risk data [ˌægrɪˈgeɪʃən əv rɪsk ˈdeɪtə]) - виявлення, збір та оброблення даних про ризики, ураховуючи вимоги щодо складання звітності про ризики, що дає змогу оцінити діяльність банку з урахуванням ризик-апетиту. Агрегування даних щодо ризиків уключає також класифікацію, сегментацію, об’єднання чи розбивку даних про ризики | |||
Агрегування економічних показників | |||
---|---|---|---|
показників (агрегирование экономических показателей) – об’єднання, укрупнення економічних показників (інформації) за певними ознаками. Застосовується у плануванні, статистичній звітності \, економічних моделях тощо. | |||
АГРЕМАН | |||
---|---|---|---|
АГРЕМАН - (франц. agrement — згода) — згода д-ви прийняти певну особу як главу дип. представництва ін. д-ви. Надання А. передбачено Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та міжнар. звичаєвим правом. Міжнар. право не містить позитивні норми стосовно персонального характеру або кваліфікації особи, яку д-ва призначає своїм представником за кордоном. Д-ви, однак, не вільні у виборі своїх дип. агентів, оскільки це їхнє право може зустрітися з небажанням іноз. уряду дати свою згоду на підставі «важливої причини». Водночас міжнар. право не розрізняє, що є і що не є «важливою причиною» для відмови в А.: тобто, з цього приводу не існує сформульованої звичаєвої норми. У дип. практиці багато залежить від конкр. особи і характеру конкр. обставин, пов'язаних, як правило, з політ., реліг. та соціальними мотивами. Запит на А. здійснюється через відомство закорд. справ. Після отримання А. дана особа стає персоною грата; в разі відмови вона вважається персоною нон грата. Відмова в наданні А. не потребує мотивування. | |||
АГРЕСІЯ | |||
---|---|---|---|
АГРЕСІЯ - (лат. aggressio — напад) — застосування збройної сили однією двою (групою держав) проти суверенітету, тер. цілісності, політ, незалежності ін. д-ви або народу (нації). А. — це звернення до сили всупереч міжнар. зобов'язанням. Поняття «агресія» з'явилося у міжнар. праві в період між двома світ, війнами в процесі розробки принципу заборони агрес. війни. Сама ідея утвердження цього принципу знайшла свій вияв у низці документів Ліги Націй, зокрема в проекті Договору про взаємну допомогу 1923 (не набув 8 чинності) і Декларації про агресивні війни 1927, де агрес. війна кваліфікувалася як «міжнародний злочин». Статут Ліги Націй зобов'язував її членів не вдаватися до війни, доки не використані всі мирні засоби розв'язання спору (ст. 12). Першою багатосторонньою угодою, що містила заборону агресивної війни, став Паризький пакт (Пакт Бріана — Келлога) 1928. У ньому проголошувалася відмова від війни як засобу врегулювання міжнародних спорів та визнавалося необхідним розв'язувати будь-які спори мирними засобами (ст. 1—2). Це і стало у міжнар. праві забороною агрес. війни, що замінила існуюче доти право на війну (jus ad bellum), за яким д-ва сама вирішувала, як їй здійснювати своє право на самооборону (самозахист) і застосування репресалій .у разі спору з ін. д-вою. При підписанні Паризького пакту Франція та Англія зробили застереження щодо розуміння ними права на самооборону. Перша обстоювала думку, що для захисту своєї території у разі нападу або посягання на неї кожна д-ва є єдиним тлумачем обставин звернення до війни. Англія ж заявила, що право на самооборону поширюється і на ті регіони світу, які становлять життєвий інтерес для миру та безпеки д-ви, і такими регіонами є території Брит, імперії. Паризький пакт, однак, не містив ні визначення А., ні спец, процедур мирного розв'язання конфліктів. На той час у рамках Ліги Націй не було узгодженого поняття «агресія», яке охоплювало б не лише прямі та відкриті воєнні дії, а й різні опосередковані засоби А. Цю проблему певною мірою намагався розв'язати СРСР, запропонувавши Лізі Націй визначення А. (1933), проте воно не було прийняте. Після 2-ї світ, війни на принципі Паризького пакту про заборону агрес. війни грунтувалися статути Нюрнб. і Токійського міжнар. трибуналів та їхні вироки щодо воєнних злочинців. А. було визначено як злочин проти миру, що тягне за собою політ, відповідальність д-ви за розв'язання агрес. війни і крим. відповідальність винних у цьому осіб. Поняття «агресія» розвинуто і конкретизовано у Статуті ООН: «Всі члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від погрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, не сумісним з цілями Об'єднаних Націй» (п. 4 ст. 2). У Декларації ГА ООН про принципи міжнар. права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва держав (1970), агрес. війна кваліфікується як злочин проти миру, що тягне за собою відповідальність міжнародно-правову. Розвиваючи принцип заборони війни, ГА ООН у резолюції від 14.ХІІ 1974 шляхом консенсусу прийняла таке визначення А.: «Агресією є застосування державою збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або якимось іншим засобом, не сумісним із Статутом ООН». При цьому основною ознакою для визначення агресора є факт першості (або ініціативи) у здійсненні акту А. До актів А. віднесені: вторгнення або напад збройних сил певної д-ви на територію ін. д-ви; будь-яка окупація; будь-яка анексія із застосуванням сили; бомбардування збройними силами певної д-ви території ін. д-ви або застосування будь-якої зброї проти території ін. д-ви; блокада портів або берегів д-ви збройними силами ін. д-ви; напад збройних 9 сил д-ви на сухопутні, мор. або повітр. сили ін. д-ви; застосування збройних сил однієї д-ви, які розміщуються на території ін. д-ви (за угодою з останньою), що означає порушення умов їх перебування; надання д-вою своєї території у розпорядження ін. д-ві для вчинення А. проти третьої д-ви. Актами А. вважається також засилання д-вою або від її імені збройних банд, регулярних сил або найманців, які застосовують збройну силу проти ін. д-ви. У визначенні А. особливо наголошується, що жодні міркування не можуть слугувати її виправданням. Принциповим для розуміння А. є визнання в Статуті ООН, що «цей Статут жодною мірою не зачіпає невід'ємного права на індивідуальну або колективну самооборону, якщо станеться збройний напад на члена Організації Об'єднаних Націй» (ст. 51). | |||
Агресивні цінні папери | |||
---|---|---|---|
(агрессивные ценные бумаги) – перспективні цінні папери зі зростаючим курсом відповідно до кон’юнктури ринку. Закуповуються у зв’язку зі зростанням попиту й намірами одержання значних сум прибутків. Проте купівля таких паперів пов’язана з певним ризиком. | |||
АД РЕФЕРЕНДУМ | |||
---|---|---|---|
АД РЕФЕРЕНДУМ - (лат. ad referendum - для доповіді, дальшого розгляду) — умовне підписання міжнар. договору або згода з текстом договору до підтвердження його від імені компетентного органу д-ви або відповідної міжнар. організації. Згідно зі ст. 10 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 А. р. є однією з форм встановлення автентичності самого тексту договору або заключного акта конференції, що містить цей текст. | |||
АД ХОК | |||
---|---|---|---|
АД ХОК - (лат. ad hoc — для цього, стосовно цього, для певного випадку, конкр. цілі, спеціально) — принцип юрид. практики в міжнар. праві, згідно з яким для виконання спец, завдань утворюються спец, місії, спец, організації, к-ти або роб. групи тимчас. характеру та яким регулюється їхня діяльність. Найбільшого поширення практика А. х. набула в системі ООН. Правова методологія А. х. широко використовується і в міжнар. арбітраж, практиці, 10 коли для вирішення конкр. справи сторони утворюють арбітраж, або суд. орган, який після винесення рішення припиняє своє існування. Нюрнберзький і Токійський міжнар. військ, трибунали, створені 1945 для суду над нім. і япон. воєнними злочинцями та їх покарання, теж діяли як органи А. х. У певних сферах своєї юрисдикції арбітражні органи А. х. мають тенденцію до поступового перетворення їх на постійно діючі, якими стали, напр., Палата міжнародного правосуддя Ліги Націй та її спадкоємець Міжнародний суд ООН. За Статутом останнього у певних випадках сторони, які беруть участь у розв'язанні спорів, що виникли між ними, мають право обирати до складу Міжнар. суду суддів А. х. з числа гр-н своєї країни або ін. осіб на свій вибір (ст. 31). | |||
Адаптація соціальна | ||
---|---|---|
соціальне пристосування, процес або результат процесу, який передбачає гармонійне з точки зору індивідуальних прагнень людини задоволення її потреб, створення умов для її здорового, щасливого життя в суспільстві. | ||
Адаптація товару | |||
---|---|---|---|
(адаптация товара) – передбачає внесення відповідних змін до споживчих цінностей товару внаслідок впливу специфічних факторів, умов, традицій, культури народу певної країни, окремого регіону, місцевості, а також шляхом застосування активних, ефективніших методів організації торгівлі. | |||
Адаптований маркетинговий комплекс | |||
---|---|---|---|
(адаптированный маркетинговый комплекс) – маркетингова стратегія, що використовується в міжнародному маркетингу. Її суть полягає у пристосуванні елементів маркетингового комплексу до особливостей цільового зарубіжного ринку, її реалізація пов’язана з додатковими витратами, однак дозволяє охопити більшу частину ринку та отримати більший прибуток. | |||
АДВОКАТ | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТ (англ. advocate [ˈæd.və.keɪt]) - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 27. – Ст. 282). | |||
Адвокат-канали | |||
---|---|---|---|
(адвокат-каналы) – представники розподільчих товаропровідних каналів, торгові представники підприємств, організацій, фірм, компаній, які мають зв’язки і вихід на представників цільової аудиторії споживачів, покупців. | |||
АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. advocacy [ˈædvəkəsɪ]) - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту | |||
АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ (англ. advocate’s secret [ˈædvəkɪts ˈsiːkrɪt]) - будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності | |||
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО (англ. advocate bureau [ˈæd.və.keɪt ˈbjʊə.rəʊ]) - юридична особа, створена одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив | |||
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. advocate union [ˈæd.və.keɪt ˈjuːniən]) - юридична особа, створена шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту | |||
АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ (англ. advocate’s request [ˈædvəkɪts rɪˈkwest]) - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту | |||
АДВОКАТУРА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
АДВОКАТУРА УКРАЇНИ (англ. advocacy of Ukraine [ˈædvəkəsi əv juːˈkreɪn]) - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом | |||
Адекватність моделі | ||
---|---|---|
властивість моделі, згідно з якою потреби її повноти, точності та правильності забезпечено не загалом, а лише в межах, необхідних для досягнення мети. Модель, за допомогою якої досягається мета, називається адекватною меті. | ||
Адекватна якість | |||
---|---|---|---|
(адекватное качество) – обґрунтоване судження, експертне ствердження (припущення), що базується на порівнянні фактичних і бажаних характеристик, якісних оцінок, параметрів виробів. | |||
Аджестер | |||
---|---|---|---|
(аджестер) – службова особа, яка складає документ-диспашу, засвідчуючи цим суму витрат у разі аварії транспортного судна і встановлює пропорції витрат, які нестимуть власники судна, особа, що його застрахувала та власник вантажу. | |||
АДМІНІСТРАТИВНІ ДАНІ | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТИВНІ ДАНІ (англ. administrative data [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv ˈdeɪtə]) - дані, отримані на підставі спостережень, проведених державними органами (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції | |||
Адміністративні методи управління | |||
---|---|---|---|
(административные методы управления) – методи управління, які ґрунтуються на організаційних засадах впливу. За характером впливу адміністративні методи управління поділяються на дисциплінарні, розпоряджувальні та організаційно-стабілізаційні. Адміністративні методи управління взаємодіють з економічними, соціально-психологічними методами і методами правового регулювання. | |||
Адміністративна система підтримки прийняття рішень | ||
---|---|---|
розробляється для безпосереднього використання керівниками верхнього ешелону управління. Повинна надавати вільний доступ до поточної інформації щодо статусу організації й враховувати основні чинники успіху керівника | ||
Адміністративна система | ||
---|---|---|
система, що забезпечує управління сайтом, порталом, інформаційним комплексом, або їх частиною. Здійснює також контроль доступу і захист об’єкту від несанкціонованого вторгнення. | ||
АДМІНІСТРАТИВНА СПРАВА | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТИВНА СПРАВА (англ. administrative case [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv keɪs]) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір | |||
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПОК) | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПОК) (англ. administrative offense (misdemeanor) [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv əˈfens (ˌmɪs.dɪˈmiː.nər)]) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність | |||
АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ (англ. administrative penalty [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv ˈpen.əl.ti]) - міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122; Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку: затверджена рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» від 26.03.2013 № 432, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2013 р. за № 819/23351 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 42. – Ст. 1513); - міра відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами | |||
АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО (англ. administrative justice [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv ˈdʒʌstɪs]) - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |||
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД (англ. administrative court [ədˈmɪn.ɪ.strə.tɪv kɔːt]) - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ | |||
Адміністративно-управлінські витрати | |||
---|---|---|---|
(административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й апарату управління виробництвом безпосередньо на промислових та с.-г. підприємствах, будовах тощо. Включають заробітну плату працівників адміністративно-управлінського персоналу, охорони, нештатних працівників, інші витрати (відрахування у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, утримання легкового автотранспорту, вартість службових відряджень, канцелярські, друкарські, поштові, телефонно-телеграфні витрати та на утримання й поточний ремонт будівель тощо). | |||
АДМІНІСТРАТОР (ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ) | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТОР (ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ) (англ. administrator [ədˈmɪn.ɪ.streɪ.tər]) - фізична або юридична особа, що займається комерційною діяльністю по емісії (введенню в обіг) централізованої віртуальної валюти, визначенням та запровадженням правил її використання, веденням централізованого реєстру платежів і яка має право викуповувати (виводити з обігу) централізовану віртуальну валют | |||
Адміністратор бази даних | |||
---|---|---|---|
Адміністратор бази даних – особа, яка володіє інформацією про дані певної організації та наділена особливими повноваженнями в управлінні ними. | |||
АДМІНІСТРАТОР ВУЗЛА СИСТЕМИ BANKID | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТОР ВУЗЛА СИСТЕМИ BANKID (англ. administrator of the BankID system unit [ədˈmɪnɪstreɪtə əv ðə bæŋkˈɪd ˈsɪstɪm ˈjuːnɪt]) - особа, яка відповідає за забезпечення функціонування вузла системи BankID згідно з функціями, визначеними в розділі V цього Положення. Залежно від функціонального рівня структури системи BankID, визначеного в розділі V цього Положення, розрізняють головного адміністратора центрального вузла системи BankID та адміністраторів абонентських вузлів системи BankID | |||
Адміністратор групи в соціальній мережі (адмін) | ||
---|---|---|
засновник групи, який несе відповідальність перед адміністрацією сайту за його зміст. Може змінювати опис групи і головну картинку -аватарку, може видаляти групу. Видалення аккаунта адміна тягне за собою видалення і всіх груп, які ним створені. Може призначати і звільняти модераторів групи. Має всі права і функції модераторів. | ||
АДМІНІСТРАТОР НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ | |||
---|---|---|---|
АДМІНІСТРАТОР НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (англ. administrator of non-governmental pension fund [ədˈmɪnɪstreɪtə əv nɒn-ˌgʌvənˈmɛntl ˈpɛnʃən fʌnd]) - юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на умовах цього Закону (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47. – Ст. 372). | |||
Адміністратори | |||
---|---|---|---|
Адміністратори – люди, які мають найвищий рівень доступу на всьому форумі. Вони можуть змінювати будь-які налаштування форуму, змінювати рівні користувачів, забороняти певним учасникам відвідувати форум, створювати групи користувачів, призначати модераторів та інше. Також вони мають повні модераторські права в усіх форумах. | |||
Адміністрація сайту | |||
---|---|---|---|
Адміністрація сайту – особи, які уповноважені власником сайту на здійснення управління сайтом та інші дії, пов’язані з його використанням. Адміністрація сайту діє від імені власника сайту, крім окремо обумовлених ситуацій. | |||
Адміністрація сайту. | |||
---|---|---|---|
Адміністрація сайту – особи, які уповноважені власником сайту на здійснення управління сайтом та інші дії, пов’язані з його використанням. Адміністрація сайту діє від імені власника сайту, крім окремо обумовлених ситуацій. | |||
Адміністрування бази даних | |||
---|---|---|---|
Адміністрування бази даних – виконання функцій визначення, організації, керування і захисту даних у конкретній базі. | |||
Адреса (URL) | |||
---|---|---|---|
Адреса (URL) – скорочення від англ. Universal Resource Locator (універсальний покажчик ресурсу) – адреса сторінки в Інтернеті. Вона складається з доменного імені, шляху до сторінки на сайті та імені файлу сторінки. Доменне ім’я сайту – це адреса його першої сторінки, і коли говорять "адресу сайту"зазвичай мають на увазі його доменне ім’я. | |||
Адреса IP | |||
---|---|---|---|
Адреса IP– унікальна адреса комп’ютера в мережі Інтернет. IP-адреса являє собою цифрову адресу, що складається з чотирьох чисел, розділених крапками. Кожна IP-адреса однозначно визначає комп’ютер у мережі Інтернет. Для простішого доступу до комп’ютера зазвичай використовують його доменне ім’я. | |||
АД’ЮДИКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АД’ЮДИКАЦІЯ - (лат. adjudicatio - присудження) — у міжнар. праві суто юридична за своєю природою підстава тер. змін. Передбачає взаємну згоду держав — сторін спору, згідно з якою вони звертаються до міжнар. судових чи арбітраж, органів, чиї рішення обов'язкові для сторін. Прикладами А. є, зокрема, рішення Міжнародного суду ООН. Так, у спорі між Францією та Великобританією цей суд вирішив, що деякі маленькі острови у протоці ЛаМанш знаходяться під брит. суверенітетом (1953). В ін. спорі Міжнар. суд ООН підтримав домагання Бельгії на анклав, розташований побл. її кордону з Нідерландами (1959). | |||
Ажіо | |||
---|---|---|---|
(ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється у процентах. 2. Перевищення ринкової ціни золота над офіційною. 3. Перевищення ринкових курсів грошових знаків, векселів, цінних паперів щодо їхньої номінальної вартості. | |||
АЖІО 2 | |||
---|---|---|---|
АЖІО (англ. аgio [ˈædʒiˌəʊ]) - (1) Різниця між курсами валют. (2) Комісія, що здійснює обмін паперових грошей на монету чи слабкої валюти на сильну | |||
Ажіо-конто | |||
---|---|---|---|
(ажио-конто) – рахунок в обліку грошових операцій, на якому відображаються прибутки й видатки. | |||
Ажіотаж | |||
---|---|---|---|
(ажиотаж) – неспокій, збудження, що призводить до різних змін кон’юнктури, цін, спекуляції на біржах, ринках. | |||
Ажистувати | |||
---|---|---|---|
(ажюстировать) – правильно складати (порівнювати, звіряти) бухгалтерські рахунки. | |||
Ажур | |||
---|---|---|---|
(ажур) – стан ведення обліку, за якого бухгалтерські записи на рахунках виконуються негайно після здійснення відповідних господарських операцій, що дає можливість у будь-який час знати про господарський і фінансовий стан підприємства. | |||
АЗАРТНА ГРА | |||
---|---|---|---|
АЗАРТНА ГРА (англ. gamble [ˈɡæmbl]) - будь-яка гра, обов’язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості. До азартних ігор не відносяться: організація та проведення лотерей; організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш; гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо); розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб’єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі; розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу; розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей (джерело: Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 № 1334VI | |||
АЗОВСЬКЕ МОРЕ | |||
---|---|---|---|
АЗОВСЬКЕ МОРЕ - (грец. -Меотійське озеро; давньорус. — Сурозьке море) — море басейну Атлантичного ок. у межах України і Рос. Федерації. Через Керченську прот. з'єднане з Чорним морем. Пл. — 40 тис. км2. А. м. має важливе рибопром., ре-креац. і трансп. значення. А. м. за Конвенцією ООН по морському праву 1982 належить до категорії «замкнутих або напівзамкнутих морів». Це, по-перше, означає, що на нього поширюється дія усіх універсальних принципів і норм міжнар. мор. права. По-друге, прибережні д-ви таких морів зобов'язані співробітничати у вирішенні заг. проблем відповідного мор. регіону. З урахуванням зазначеного, правовий режим А. м. визначається як міжнар. правом, так і нац. законодавством України та Рос. Федерації. На це море поширюється дія Міжнародної конвенції щодо запобігання забрудненню моря нафтою 1954, Женевської конвенції по морському праву 1958, Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969, Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню моря скиданням відходів та інших матеріалів 1972, Конвенції ООН по морському перевезенню вантажів 1978, Конвенції ООН по морському праву 1982 тощо. З актів нац. законодавства України у цій галузі виділяються насамперед Кодекс торговельного мореплавства України, Водний кодекс України, Закон України «Про охорону 11 навколишнього природного середовища» (1991) та ін. Кодексом торг, мореплавства України, зокрема, регулюється діяльність, пов'язана з використанням суден, у т. ч. на А. м., для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, для риб. та ін. мор. промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних і рят. операцій, прокладання кабелю, а також для ін. госп., наук, і культур, цілей (ст. 1). Водним кодексом України забороняється скидати у внутр. мор. води та тер. моря з суден і плав, засобів, платформ та ін. мор. споруд і повітр. суден хімічні, радіоактивні та ін. шкідливі речовини, а також радіоактивні або ін. відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря (ст. 102). | |||
Ай-Пі-телефонія | |||
---|---|---|---|
Ай-Пі-телефонія – технологія, що дозволяє використовувати Інтернет або будь-яку іншу IP -мережу як засіб організації і ведення міжнародних і міжміських телефонних розмов і передачі факсів у режимі реального часу. Для цього необхідно перевести звук у цифрову форму і передати його аналогічно до того, як пересилаються цифрові дані. Технологія активно розвивається в усьому світі. | |||
Академічна мобільність | |||
---|---|---|---|
Академічна мобільність – право студента на свободу вибору місця, форм і засобів навчання з урахуванням його потенційних можливостей і здібностей адаптуватися до систем навчання в різних навчальних центрах, у вітчизняних або зарубіжних вищих навчальних закладах з метою продовження освіти, одержання додаткової освіти, захисту кваліфікаційної випускної роботи тощо. | |||
Академічна відпустка | |||
---|---|---|---|
Академічна відпустка – узгоджена з адміністрацією перерва в навчанні, що надається студентам освітніх установ вищої і середньої професійної освіти за медичними показниками або в інших виняткових випадках (стихійні лиха, сімейні обставини та ін.) на термін не більше 1 року і не більше 2-х разів за весь період навчання. | |||
Академічна година | |||
---|---|---|---|
Академічна година – одиниця виміру навчального часу, що дорівнює 45 астрономічним хвилинам. | |||
Академічна довідка | |||
---|---|---|---|
Академічна довідка – документ про освіту, що засвідчує ступінь засвоєння основної освітньої програми вищої професійної освіти на момент переривання навчання. | |||
Академічна заборгованість | |||
---|---|---|---|
Академічна заборгованість – незадовільний результат атестації учня з будь-якої навчальної дисципліни за період навчання протягом навчального року. | |||
Академічна комісія | |||
---|---|---|---|
Академічна комісія – комісія, яка приймає кваліфіковане рішення про можливість перездачі дисципліни. | |||
Аквізитор | |||
---|---|---|---|
(аквизитор) – агент транспортних або страхових організацій, який залучає нових клієнтів до страхування чи перевезення вантажів. | |||
Аквізиція | |||
---|---|---|---|
(аквизиция) – діяльність зі скуповування акціонерами (групою акціонерів) акцій окремих підприємств з метою повного заволодіння ними. | |||
Аккаунт | |||
---|---|---|---|
Аккаунт – реєстраційний запис, що містить відомості, які користувач повідомляє про себе у соціальній мережі. Містить відомості, які необхідні для підключення до системи – ім’я користувача (логін) і пароль, ім’я та прізвище користувача. Може містити додаткові анкетні дані користувача: фотографію, по батькові, псевдонім, стать, соціальний статус та інше. | |||
АКЛАМАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АКЛАМАЦІЯ - (лат. асclamatio - вигук) — метод прийняття або відхилення рішень без голосування, що застосовується у міжнар. організаціях і на міжнар. конференціях. Заг. думка учасників виражається оплесками, репліками тощо. А. використовується здебільшого при схваленні рішень з процедур питань. Бувають, однак, випадки, коли шляхом А. ухвалюються документи, прийнятні для усіх учасників. У даному разі фактично йдеться про прийняття відповідних рішень Консенсусом. | |||
Акмеологія | |||
---|---|---|---|
Акмеологія (гр. akme – вища ступінь будь-чого, вершина, квітуча сила + logos – слово, мова, вчення) – наука про досягнення вершин людської якості в особистості, оволодіння досконалістю у вибраному, в т. ч. у професійній діяльності, як вчення про вершини професійної майстерності; є наукою на перетині психології медицини та педагогіки, галузь психологічної науки, вивчає закономірності і механізми важливіших виявів самореалізації дорослих людей, психологію дозрівання видатної особистості. | |||
Акорд | |||
---|---|---|---|
(акорд) – домовленість сторін про умови виконання певних двосторонніх зобов’язань. | |||
Акордна оплата праці | |||
---|---|---|---|
(аккордная оплата труда) – форма відрядної оплати праці, за якої загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обгрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт. | |||
Акредитація | |||
---|---|---|---|
Акредитація – державна акредитація освітньої діяльності проводиться за основними освітніми програмами, що реалізуються відповідно до державних освітніх стандартів. | |||
Акредитив | |||
---|---|---|---|
(аккредитив) - платіжний документ, за яким кредитна установа дає розпорядження іншій кредитній установі за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно-транспортні документи за відвантажений товар чи виплатити пред'явнику А. визначену суму грошей. Розрізняють грошові і товарні А. Товарний А. використовується під час розрахунків між продавцем і покупцем у внутрішньому та зовнішньому торговельних оборотах. Він може бути поштовим або телеграфним. відкличним або невідкличним.Грошовий А. – це доручення про виплату грошей одержувачу протягом передбаченого строку за виконання умов, визначених А. | |||
АКРЕДИТИВ 2 | |||
---|---|---|---|
АКРЕДИТИВ (англ. letter of credit [ˈlɛtər əv ˈkrɛdɪt]) - зобов’язання, зазвичай з боку банку, на прохання клієнта, заплатити вказаному бенефіціару певну суму грошей після пред’явлення визначених документів, які встановлені в умовах та положеннях акредитиву (джерело: The FATF study «Trade-based money laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html); - грошове зобов’язання банку-емітента виконати зобов’язання проти належного представлення (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2831); - (1) Розрахунковий або грошовий документ, виписаний (емітований) кредитною установою (емітентом) про те, що останній бере на себе зобов’язання з оплати витрат відповідно до прийнятих умов. Особа, на користь якої виписаний А., називається бенефіціаром або одержувачем. Особа, від імені якої банк виписує і здійснює оплату, називається аплікантом або заявником. (2) Грошовий документ, що засвідчує право юридичної особи, на ім’я якої він виданий, одержати в банку зазначену в ньому суму. Використовується в комерційній практиці як форма безготівкових розрахунків між підприємствами-постачальниками і споживачами, а також у міжнародних розрахунках за комерційними операціями. А. відкривається на певний строк для розрахунків з одним постачальником | |||
Акредитив авізований | |||
---|---|---|---|
(аккредитив авизированный) – акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов’язання з боку авізую чого банку. | |||
Акредитив грошовий | |||
---|---|---|---|
(аккредитив денежный) – видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом зазначеного часу. | |||
Акредитив компенсаційний | |||
---|---|---|---|
(аккредитив компенсационный) – форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою акредитиву компенсаційного використовують два акредитиви. Перший (головний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові, який є посередником. Другий – за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові, який є постачальником товарів. | |||
Акредитив неподільний | |||
---|---|---|---|
(аккредитив неделимый) – акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у певному обсязі, передбаченому угодою. | |||
Акредитив непокритий | |||
---|---|---|---|
(аккредитив непокрытый) – акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту. | |||
Акредитив переказний | |||
---|---|---|---|
(аккредитив переводной) – акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі. | |||
Акредитив покритий | |||
---|---|---|---|
(аккредитив покрытый) – акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження бунку-постачальника. | |||
Акредитивна форма розрахунків | |||
---|---|---|---|
(акредитивная форма расчетов) – одна із форм іногородніх безготівкових розрахунків за товари і послуги Застосовується, якщо вона передбачена договором між постачальником і покупцем, що затримує платежі при розрахунках платіжними вимогами. | |||
АКРЕДИТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
АКРЕДИТУВАННЯ - (від лат. accredere - довіряти) — у міжнар. праві процес призначення і вступ на посадо глави дипломатичного представництва. Його найважливіші етапи — запит агремана (згоди країни перебування) і вручення вірчих грамот. Дип. представники приступають до офіц. виконання своїх обов'язків і вважаються акредитованими при главі іноз. д-ви або її міністрі закорд. справ з моменту вручення вірчих грамот (для послів та посланників) чи листів від своїх міністрів закорд. справ (для повірених у цих справах). Проте ще до призначення акредитуюча д-ва має, як це передбачено Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 (ст. 4), «переконатися у тому, що держава перебування дала агреман на ту особу, яку вона має намір акредитувати як главу представництва в цій державі». Агреман необхідний лише для глави дип. представництва, решту його членів акредитуюча д-ва призначає на свій розсуд, але за умови необхідної нотифікації країни перебування про прибуття цих осіб у присвоєному їм званні. Щодо призначення військ., військ.-мор. та війск.-повітряних аташе у багатьох країнах існує порядок, який, власне, означає вимогу одержання агремана, оскільки д-ви перебування часто просять, щоб прізвища цих аташе їм повідомлялися завчасно. В Україні постановою Верх. Ради «Про порядок призначення глав представництв України в іноземних державах та при міжнародних організаціях» від 15.VIІ 1994 встановлено такий порядок 12 призначення глав її представництв в іноз. д-вах та при міжнар. організаціях: глави представництв призначаються Указом Президента України за поданням міністра закорд. справ, погодженим з К-том ВР України у закорд. справах і зв'язках із СНД; керівники торг.-екон. місій при дип. представництвах в іноз. д-вах призначаються наказом міністра зовнішньоекон. зв'язків і торгівлі, погодженим з К-том ВР України у закорд. справах і зв'язках із СНД та з міністром закорд. справ; МЗС інформує Комітет ВР у закорд. справах і зв'язках із СНД про кандидатури на посади глав консул, представництв України та глав військ, аташатів при дип. представництвах України в іноз. д-вах. У розширеному розумінні термін «А.» вживається у практиці реєстрації та прикріплення журналістів, які висвітлюють роботу міжнар. або внутрідерж. форумів, установ тощо. | |||
АКРЕЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АКРЕЦІЯ - (лат. ассгегіо — приріст, збільшення) — природне збільшення території д-ви шляхом тривалого процесу нагромадження (під впливом течії води) піску у дельті ріки чи внаслідок появи острова вулканіч. походження у межах територіальних вод. Стосовно відкритого моря, то такі острови (вони мають підніматися над рівнем води, тобто не покриватися нею під час припливу) включаються до території д-ви, яка першою нотифікувала про це ін. д-ви, за умови, що останні не висловили істотних заперечень. Надалі щодо таких нових територій діє доктрина т. з. історичних правопідстав. При цьому за Конвенцією ООН по морському праву 1982 острови, які є непридатними для підтримання життя людини чи для самост. госп. діяльності (скелі), не мають своїх ви-ключних (морських) економічних зон і континентального шельфу (ст. 121). Якщо ж явище А. спостерігається у межах тер. вод, воно може впливати на переміщення уперед мор. кордону прибереж, д-ви. Можливе також природне збільшення території однієї д-ви за рахунок іншої внаслідок, напр., зміни русла ріки чи нагромадження грунту новою течією. Проте це потребує врегулювання між суміж. д-вами. З погляду міжнар. права і практики (в т. ч. України) держ. кордон проходить, як правило, на судноплавних річках по середині гол. фарватеру, або тальвегу, а на несудноплавних — по їх середині. У разі зміни тальвегу відбувається відповідна зміна лінії кордону, тоді як при відхиленні в той чи той бік русла несудноплавної річки кордон залишається на середині старого русла, навіть коли воно висохло. Для того щоб кордон ішов по новому руслу, треба заздалегідь передбачити це угодою або укласти таку угоду за фактом природ. змін. | |||
Акселератор | |||
---|---|---|---|
Акселератор – спеціалізований графічний співпроцесор, орієнтований на виконання графічних операцій. | |||
Акт інкорпорування | |||
---|---|---|---|
(акт инконпорирования) – дозвіл, засвідчення державного органу на створення корпорації. | |||
Акт комерційний | |||
---|---|---|---|
(акт коммерческий) – офіційний дво- чи багатосторонній документ, який складається у разі виникнення суперечностей між договірними сторонами при транспортуванні товарів або при виявленні в пункті призначення нестачі, пошкоджень чи псування вантажу. | |||
АКТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
АКТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. act on the results of off-site supervision on financial monitoring issues [ækt ɒn ðə rɪˈzʌlts ɒv ɒf-saɪt ˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtərɪŋ ˈɪʃuːz]) - офіційний документ, в якому зафіксовані виявлені працівниками Національного банку порушення банком/установою вимог законодавства з питань фінансового моніторингу вимог, обмежень щодо діяльності банків та факти, що можуть свідчити про здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (щодо використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму), що складається працівниками Національного банку за результатами безвиїзного нагляду (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
АКТ ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ | |||
---|---|---|---|
АКТ ЯДЕРНОГО ТЕРОРИЗМУ (англ. act of nuclear terrorism [ækt ɒv ˈnjuːklɪə ˈtɛrərɪzəm]) - будь-які навмисні дії особи або групи осіб щодо ядерної установки, ядерного матеріалу, інших джерел іонізуючого випромінювання при їх використанні, зберіганні або транспортуванні та радіоактивних відходів при поводженні з ними, які прямо чи опосередковано можуть створити загрозу для здоров’я та безпеки персоналу, населення та довкілля внаслідок негативного впливу іонізуючого випромінювання або викиду радіоактивних речовин (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок | |||
АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ | |||
---|---|---|---|
АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ (англ. acts of civil status [ækt əv ˈsɪvl ˈsteɪtəs]) - події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків (народження, походження, громадянство, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо) | |||
Актив | |||
---|---|---|---|
(актив) – частина бухгалтерського балансу (частіше ліва сторона); характеризує склад розміщення та використання коштів. | |||
АКТИВИ | |||
---|---|---|---|
АКТИВИ (англ. assets [ˈæsets]) - кошти, майно, майнові і немайнові права (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні (джерело: Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів : Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 1. – Ст. 2); - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365); - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фі- | |||
АКТИВИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
АКТИВИ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. assets of the joint investment institute [ˈæsets əv ðə ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt]) - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку | |||
АКТИВИ БАНКІВСЬКІ | |||
---|---|---|---|
АКТИВИ БАНКІВСЬКІ (англ. banking assets [ˈbaŋkɪŋ ˈæsets]) - ресурси банку та засоби, що класифікуються за напрямками розміщення та використання з метою одержання прибутку. Інколи А. б. визначаються як ресурси, контрольовані банком у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічної вигоди у майбутньому. А. б. відображаються у активі балансу банку та включають: кошти в касі банку, кошти на кореспондентських рахунках, кошти в резервних фондах банку, надані кредити юридичним i фізичним особам, надані міжбанківські кредити, державні облігації, цiннi папери, вкладення у факторингові та лiзинговi операції, дебітори, кошти, вкладені у спільну господарську діяльність та ін. А. б. поділяють на активи, які приносять i не приносять прибуток. До А. б., які не приносять прибутку, належать матеріальні та нематерiальнi активи: кошти в касі, на кореспондентському рахунку, на резервних рахунках, а також основні засоби, матеріали, нематерiальнi активи та вiдверненi кошти прибутку. А. б., що приносять прибуток, поділяють на облiково-позичковi активи та банківські інвестиції. За характером забезпечення розрізняють позички забезпечені та незабезпечені (бланкові). До перших належать облік векселів i позички під заставу товарних запасів, рухомого майна, землі, нерухомості, цінних паперів, гарантії та поручительства тощо. Облік векселів i надання позичок без забезпечення пов’язані з підвищеними ризиками для банку. Банкiвськi iнвестицiї – вкладення коштів банків у нерухоме та рухоме майно, інтелектуальні цiнностi, цінні папери з метою одержання прибутку. Банкiвськi iнвестицiї можуть бути капiтальнi – придбання будинків, споруд, об’єктів нерухомості, основних фондів, нематеріальних активів і фінансові – придбання корпоративних прав, цінних паперів та інших фінансових інструментів. Розрізняють також інвестиції прямі, які передбачають вне- | |||
АКТИВИ КЛІЄНТА | |||
---|---|---|---|
АКТИВИ КЛІЄНТА (англ. client assets [ˈklaɪənt ˈæsets]) - грошові кошти та/або цінні папери, які обліковуються торговцем на рахунку внутрішнього обліку клієнта і повинні бути зараховані на цей рахунок, за мінусом коштів та/або цінних паперів, що повинні бути сплачені та/або списані з цього рахунку (джерело: Порядок та умови провадження торговцем цінними паперами брокерської діяльності за договорами на брокерське обслуговування з подальшим врегулюванням зобов’язань клієнта: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов провадження торговцем цінними паперами брокерської діяльності за договорами на брокерське обслуговування з подальшим врегулюванням зобов’язань клієнта» від 06.11.2012 № 1584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 р. за № 2000/22312 | |||
АКТИВИ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ ТА СТОСУЮТЬСЯ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЗУПИНЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ, ПРИЙНЯТОГО НА ПІДСТАВІ РЕЗОЛЮЦІЙ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН | |||
---|---|---|---|
АКТИВИ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З ФІНАНСУВАННЯМ ТЕРОРИЗМУ ТА СТОСУЮТЬСЯ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЗУПИНЕНИХ ВІДПОВІДНО ДО РІШЕННЯ, ПРИЙНЯТОГО НА ПІДСТАВІ РЕЗОЛЮЦІЙ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН (англ. assets connected to terrorist financing and related to financial transactions terminated under the decision adopted by United Nations Security Resolutions [ˈæsets kəˈnektɪd tə ˈterərɪst faɪˈnænsɪŋ ənd rɪˈleɪtɪd tə faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz ˈtɜːmɪneɪtɪd ˈʌndə ðə dɪˈsɪʒən əˈdɒptɪd baɪ ˈjʊˈnaɪtɪd ˈneɪʃənz sɪˈkjʊərɪtɪ ˌrezəˈluːʃənz]) - кошти, майно, майнові і немайнові права, що повністю або частково, прямо чи опосередковано належать або перебувають під контролем осіб, що пов›язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких коштів, майна, майнових і немайнових прав, а також інші активи зазначених осіб (джерело: Про боротьбу з тероризмом : Закон України від 20.03.2003 № 638-IV | |||
АКТИВНІ АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ | |||
---|---|---|---|
АКТИВНІ АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ (англ. active analytical accounts of depositary records [ˈæktɪv ˌænəˈlɪtɪkəl əˈkaʊnts əv dɪˈpɒzɪtərɪ ˈrekɔːdz]) - рахунки депозитарного обліку, які відкриваються Центральним депозитарієм, депозитарною установою згідно з їх внутрішніми документами та відповідно до внутрішніх документів чи стандартів Центрального депозитарію з метою забезпечення депозитарного обліку депозитарних активів, зокрема для відображення їх місцезнаходження (зберігання) та стану випуску цінних паперів | |||
Активні заняття | |||
---|---|---|---|
Активні заняття
– колективні аудиторні заняття зі студентами, засновані на застосуванні елементів ігрового імітаційного моделювання різних життєвих, наукових
і
виробничих ситуацій
в області, що
вивчається,
що дозволяють
учням проектувати способи дій в умовах запропонованих моделей
і демонструвати процес систематизації і пред’явлення теоретичних знань за
рішенням
визначеної практичної проблеми. | |||
Активні знання | |||
---|---|---|---|
Активні знання (тверді знання) – найчастіше вживані професіоналами знання і вміння, обов’язкові для оволодіння даною навчальною дисципліною; в області психології знання і вміння, записані в оперативній пам’яті. | |||
АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ (англ. active transactions [ˈaktɪv trænˈzækʃənz]) - операції, спрямовані на розміщення та використання наявних у банку власних та залучених ресурсів з метою одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій та підтриманні необхідного рівня ліквідності. А. о. поділяють на кредитні, облiково-кредитні та інвестиційні. Між ними існує тісний взаємозв’язок. Кредитні операції надзвичайно різноманітні. Їх поділяють на групи за такими категоріями: тип позичальника; засіб забезпечення; строк кредитування; об’єкти кредитування; вид рахунку; вид валюти кредитування; порядок видачі коштів; метод погашення; порядок нарахування i погашення процентів; ступінь ризику та ін. У кредитуванні, крім традиційних кредитів, широкого розвитку набули кредитні лінії, відновлювальні (роловернi) кредити та кредити з плаваючими процентними ставками. Операції, пов’язані з придбанням (обліком) векселів або використанням векселів як застави, відносять до облiково-кредитних А. о. До інвестиційних А. о. належать операції з придбання банками цінних паперів. Розрізняють А. о., які проводяться банком на комісійних засадах i за власний рахунок. Обліковуються А. о. за активом балансу або на активних рахунках позабалансового обліку | |||
Активні операції банку | |||
---|---|---|---|
(активные операции банка) – операції, за допомогою яких банки розміщують ресурси, що є в їхньому розпорядженні. Поділяються на кредитні операції та банківські інвестиції. Кредитні операції – це видача та погашення різноманітних позичок, які класифікуються за рядом ознак. За характером забезпечення розрізняються позички забезпечені і бланкові (без забезпечення). За строками погашення – позички до запитання, короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (більше 5 років). Банківські інвестиції це вкладання коштів в цінні папери. | |||
Активні рахунки | |||
---|---|---|---|
(активные счета) – бухгалтерські рахунки для обліку стану та руху господарських засобів і контролю за їх збереженням. | |||
Активність особистості | |||
---|---|---|---|
Активність особистості – здатність людини до свідомої трудової і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння нею багатств матеріальної і духовної культури. Активність особистості проявляється у творчості, вольових актах, спілкуванні. | |||
Активна неприйнятність | |||
---|---|---|---|
(активное непринятие) – рішення споживача не приймати (відхилити) новий товар. | |||
Активне навчання | |||
---|---|---|---|
Активне навчання – вид навчальної діяльності, який допускає практичне застосування навичок, отриманих у процесі навчально-пізнавальної діяльності у формі ігор і тренінгів, вирішення прикладних завдань реального світу, проведення власних досліджень і створення колективних проектів. Зараз активне навчання здійснюється набагато простіше і ефективніше завдяки поширенню навчальних веб-технологій, сервісів, презентацій і створення відео, блогів і соціальних мереж. | |||
АКТИВНИЙ РИНОК | |||
---|---|---|---|
АКТИВНИЙ РИНОК (англ. active market [ˈaktɪv ˈmɑːkɪt]) - (1) Для певних фінансових активів і фінансових зобов’язань – ринок, на якому ціни котирування легко та регулярно доступні (за допомогою біржі, дилера, брокера, міжбанківського ринку, служб інформації про ціни тощо) та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. (2) Для інших активів – ринок, на якому існують такі умови: а) об’єкти, що їх купують і продають у межах ринку, є однорідними; б) як правило, в будь-який час можна зайти зацікавлених продавців і покупців; в) інформація про ціни загальнодоступна | |||
Активний суб’єкт ринку | |||
---|---|---|---|
(активный субъект рынка) – суб’єкт ринку (фізична чи юридична особа), що веде пошук потенційних покупців товарів разом із забезпеченням сервісного обслуговування споживачів. Усі послуги надаються за певну плату. | |||
Активно-пасивні рахунки | |||
---|---|---|---|
(активно-пассивные счета) - бухгалтерські рахунки для обліку розрахункових відносин за активними і пасивними операціями, результатом яких можуть бути як дебетові, так і кредитові залишки. Це, зокрема: розрахунки з різними дебіторами й кредиторами; з покупцями й замовниками; внутрівідомчі та внутрігосподарські розрахунки тощо. | |||
АКТУ ДЕРЖАВИ ДОКТРИНА | |||
---|---|---|---|
АКТУ ДЕРЖАВИ ДОКТРИНА - доктрина заперечення за внутр. судами юрисдикції визначати чинність або законність актів іноз. д-ви та права оспорювати заяви власних урядів з питань діяльності кер. органів ін. держав. 13 Найб. розвитку А. д. д. дістала у США. Класичною там вважається заява про А. д. д. у суд. рішенні у справі Underhill & Hernauder, де підкреслюється, що «кожна суверенна держава зобов'язана поважати незалежність будь-якої іншої держави, а суди однієї країни не можуть виносити рішення стосовно актів уряду іншої, чинних у межах своєї території. Задоволення скарг, викликаних такими актами, необхідно здійснювати доступними засобами, які використовують між собою держави». А. д. д. застосовувалася судами різних держав у випадках експропріації власності їхніх гр-н, що мали місце в іноз. країнах. Відоме рішення у справі Sabbatino, що розглядалася Верх, судом США за позовом амер. гр-нина, який заперечував правомірність націоналізації його власності на Кубі. Питання, пов'язані з А. д. д., найчастіше виникали у зв'язку з актами невизнаного уряду. Сутність доктрини виявляється у таких характеристиках: вона не застосовується до актів д-ви, що порушують міжнар. право; не застосовується доти, доки викон. влада не встановить у конкр. випадку таке порушення; не може бути підставою для участі іноз. уряду в амер. судах як позивача. Однак розгляд под. актів у внутр. судах можливий на підставі ввічливості міжнародної, що асоціюється з друж. відносинами між д-вами. Особливістю А. д. д. у США є також її «конституційний» підтекст, що випливає із суттєвих відносин між гілками управління у системі поділу влади. Компетенція і функції суд. та викон. влади не повинні завдавати шкоди стосункам з ін. членами міжнар. спільноти. Доктрині міжнар. права властива точка зору, що А. д. д. не підкоряється ні суверен, владі, ні будь-якому принципу цього права. Якщо угоду укладено в одній юрисдикції, а форум (суд) перебуває в іншій, то форум діє шляхом припинення чинності або застосування власного закону, який означає позбавлення першої юрисдикції її тер. суверенітету. Він просто відмовляється ухвалити рішення або застосувати свій закон щодо сторін або власності. Відмова однієї країни забезпечити крим. закони іншої є типовим прикладом того, коли суд не зважає на причину дії, що виникає в ін. юрисдикції. Практика держав свідчить, що міжнар. право не вимагає застосування А. д. д. Більшість країн тлумачить рішення з цього питання як недостатні для того, щоб твердо дотримуватися даної норми. Міжнар. арбітражні або суд. рішення не містять положень, які давали б підстави для припущень, що міжнар. право приписує визнання суверен, актів іноз. урядів. Якщо міжнар. право не приписує використання А. д. д., то немає і заборони щодо застосування цієї норми, навіть коли стверджується, що акт д-ви порушує міжнар. право. | |||
Актуалізація | |||
---|---|---|---|
Актуалізація (реалізація) – реалізація і практичне застосування одержаних знань для вирішення конкретних завдань. | |||
Актуалізація робочого підручника | |||
---|---|---|---|
Актуалізація робочого підручника – процес внесення в текст робочого підручника змін, які потребують його принципового перероблення. | |||
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО | |||
---|---|---|---|
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО (англ. joint-stock company [ʤɔɪnt-stɒk ˈkʌmpəni]) - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356; Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50, /№ 50-51/. – Ст. 384); - господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом | |||
Акціонерний регістратор | |||
---|---|---|---|
(акционерный регистратор) – список власників акцій, який регіструє компанія або за її дорученням спеціальна організація. | |||
Акціонування | |||
---|---|---|---|
(акционирование) – форма приватизації майна державної та приватної форм власності, за якої здійснюється перетворення частини державної чи приватної власності в акціонерну, коли співвласниками даного підприємства можуть бути його окремі працівники, трудовий колектив і держава. Водночас відбувається передача господарських функцій від державних організацій чи установ акціонерним товариствам. | |||
АКЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АКЦІЯ (англ. share [ʃɛː]; stock [stɒk]; equity [ˈɛkwɪti]) - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Стор. 1126. – Ст. 268); - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові пра- | |||
АКЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ | |||
---|---|---|---|
АКЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ (англ. corporate investment fund share [ˈkɔːpərɪt ɪnˈvestmənt fʌnd ʃeə]) - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на | |||
АКЦІЯ НА ПРЕД’ЯВНИКА | |||
---|---|---|---|
АКЦІЯ НА ПРЕД’ЯВНИКА (англ. bearer shares [ˈbeərə ʃeə]) - відноситься до оборотних інструментів, які надають право власності у юридичній особі тій особі, яка володіє сертифікатом акції на пред’явника (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - вільнопоширювальні фінансові інструменти, що надають право власності на частку в активах корпорації особі, яка володіє сертифікатом акції на пред’явник | |||
Акцепт | |||
---|---|---|---|
(акцепт) – згода на оплату або гарантування оплати грошових і товарних документів у внутрішньому та зовнішньому товарообороті. За своєю формою А. буває негативний (мовчазний) і позитивний (письмовий). Негативний А. застосовується в розрахунках майже всіх підприємств та організацій і означає, що якщо госпорган в зазначений для акцепту строк не подав до банку письмового забезпечення оплати платіжної вимоги, вона вважається акцептованою. Лише для вимог сільрад і кооперативів встановлено інший порядок акцепту: вимоги вважаються акцептованими, коли від платника надійшла письмова згода на оплату. Розрізняють А. вексельний, чековий та документів. Вексельний А. – згода на оплату векселя, що оформляється надписом акцептанта на векселі. Чековий А. означає акцепт банком-платником. | |||
АКЦЕПТ 2 | |||
---|---|---|---|
АКЦЕПТ (англ. acceptance [əkˈsɛpt(ə)ns]) - згода платника сплатити грошові або товарні документи або згода однієї із сторін з умовами іншої сторони. Найчастіше А. застосовується при розрахунках за товари, послуги і виконані роботи, відповідно до яких платіж здійснюється з відома платника за розрахунковими документами, виписаними постачальником. Розрізняють наступні види А.: 1) згода платника на оплату розрахункових документів або гарантія оплати товарів і послуг; 2) прийняття платником (трасатом) за перевідним векселем (траттою) зобов’язання сплатити вексель при настанні зазначеного в ньому терміну. Такий А. оформляється у вигляді відповідного напису акцептанта – аваля, на лицьовому боці векселя; 3) згода банку гарантувати оплату суми, вказаної у перевідному векселі; 4) згода однієї сторони на укладення договору відповідно до пропозиції (оферти) іншої сторони; 5) у міжнародному праві – одностороння заява про зв’язаність умовами договору. У практиці банківської діяльності виділяють вексельний А. (згода платника – трасата на оплату перевідного векселя) і банківський А. (згода банку на оплату розрахункових документів або поручительство банку в тому, що документ буде оплачено). При банківському А. часто потрібне попереднє депонування коштів на суму А. Залежно від повноти суми, що акцептується, розрізняють А. повний і частковий. За законодавством більшості країн А. повинен бути повним і беззастережним | |||
АКЦЕПТ ВЕКСЕЛЯ | |||
---|---|---|---|
АКЦЕПТ ВЕКСЕЛЯ (англ. acceptance of a bill of exchange [əkˈseptəns əv ə bɪl əv ɪksˈtʃeɪndʒ]) - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
АКЦЕПТАНТ ВЕКСЕЛЯ | |||
---|---|---|---|
АКЦЕПТАНТ ВЕКСЕЛЯ (англ. acceptor of bill [əkˈseptər əv bɪl]) - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов’язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
АКЦЕПТНЕ ФІНАНСУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
АКЦЕПТНЕ ФІНАНСУВАННЯ (англ. acceptance credit [əkˈsɛpt(ə)ns ˈkrɛdɪt]) - форма кредиту, за якої фінансування комерційних операцій, передбачених договором, здійснюється через банки або спеціалізовані фінансові установи шляхом надання постачальнику (продавцеві), експортеру чи покупцеві (виконавцю робіт) або імпортеру раніше обумовленої суми кредиту для авансового фінансування закупівель або продажу товарів. При А. ф. позичальник надає банку чи фінансовій установі в заставу, як гарантію, товарну накладну або інший відповідний товарний документ, що підтверджує факт відправки вантажу, для купівлі якого видано кредит. А. ф. широко використовується в міжнародній торгівлі на основі акцептного кредиту, шляхом акцепту виставленої йому кредитором тратти | |||
Акцептний кредит | |||
---|---|---|---|
(акцептный кредит) – один з видів кредиту, який надається комерційними банками своїм клієнтам. Кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя, облік якого може бути здійсненим в банку, що його акцептував. В цьому випадку банк стає не тільки гарантом, а й безпосереднім кредитором клієнта, За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію в розмірі 0,25 відсотків в місяць. | |||
Акцептоване платіжне доручення | |||
---|---|---|---|
(акцептованное платежное поручение) –доручення, що має акцепт банку, тобто гарантію його оплати. Акцептований екземпляр доручення передається платнику та повертається ним після одержання товару чи послуг від отримувача коштів. | |||
Акцептований вексель | |||
---|---|---|---|
(акцептованный вексель) – вексель, що має акцепт боржника (трасата) на його оплату. Акцепт оформляється написом на векселі (“акцептовано”, “прийнято”, “зобов'язуюсь сплатити”) та підписом трасата. Акцепт може бути як безумовним, так і обмеженим частиною вексельної суми (частковий акцепт). | |||
Акцептований чек | |||
---|---|---|---|
(акцептированный чек) – чек, що має акцепт банку, гарантує нарахування коштів на рахунок одержувача вказаної в ньому суми. Банк приймає чек для акцепту за наявності коштів на рахунку чекодавця, оплачується тільки повністю і не обмінюється на готівку. | |||
Акцизна марка | |||
---|---|---|---|
(акцизная марка) – спеціальний знак, що ним маркують товари, на які встановлюють акцизний збір і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, легальність увезення та право реалізації цих виробів не території держави. | |||
Акцизний збір | |||
---|---|---|---|
(акцизный сбор) – непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включаються до їх цін. Сплачують виробники та імпортери підакцизних товарів. Ставки акцизного збору встановлено у відсотках до вартості товарів у відпускних цінах, а для імпортних товарів – до повної вартості з урахуванням митних зборів і мита. | |||
Алієнтація | |||
---|---|---|---|
(алиентация) – 1. Відчуження майна. 2. Дія, пов’язана зі зміною власника акцій, майна, капіталу, тобто передача власності однією особою іншій. | |||
Алгоритм1 | |||
---|---|---|---|
Алгоритм1 – послідовність дій або кроків (степів), сукупність яких становить вміння. | |||
Алгоритм2 | |||
---|---|---|---|
Алгоритм2 – чітко задана послідовність кроків, які мають бути виконані для розв’язання завдання. | |||
Алгоритм3 | |||
---|---|---|---|
Алгоритм3 – формальна процедура, що гарантує здобуття оптимального або коректного розв’язання задачі. | |||
Алгоритмізація процесу навчання | |||
---|---|---|---|
Алгоритмізація процесу навчання – один із напрямів педагогічних досліджень, який акцентує на використанні студентами і викладачами структурованих алгоритмів (лат. algorithmus – сукупність дій для розв’язання задачі) розв’язання завдань. | |||
Алгоритмічне навчання | |||
---|---|---|---|
Алгоритмічне навчання – навчання, побудоване на освоєнні алгоритмів професійних умінь. | |||
Алеба | |||
---|---|---|---|
(алеба) – відмова від акцепту. | |||
Аллонж | |||
---|---|---|---|
(аллонж) – додатковий лист, який прикріпляється до векселя і на якому робиться передатний гарантійний запис, якщо на зворотній стороні векселя він не вміщується. Перший передатний запис на А. виконується впоперек (починається на векселі, а закінчується на А.) На А. також може бути зроблений аваль. | |||
АЛМАЗНА БІРЖА | |||
---|---|---|---|
АЛМАЗНА БІРЖА (англ. diamond bourse [ˈdaɪəmənd bʊəs]) - біржа, що є терміном алмазової промисловості, та означає центр обміну алмазами, що розташовується у великих містах та є безпечним торгівельним середовищем для алмазних дилерів. Біржа є саморегулівною організацією, що визначає стандарти поставки та надає арбітражне забезпечення. Існує 28 алмазних бірж, що є членами Всесвітньої федерації алмазних бірж (ВФАБ). У певному сенсі біржі розробили деякі «універсальні закони торгівлі алмазами». Дісциплінарні дії на одній біржі, що може включати тимчасове припинення членства чи навіть виключення, буде підтверджене на будь-якій алмазовій біржі у світі. Таким чином, члени алмазових бірж надають перевагу торгівлі між собою, оскільки їм комфортніше створювати усні угоди. ВФАБ коментує, що сила цієї правової системи також означає, що біржі можуть змушувати своїх членів, для прикладу, дотримуватись Процесу Кімберлі, утримуватись від змішування природніх і синтетичних алмазів, зобов’язувати виписувати гарантії в накладних тощо. Обговорювальні розпорядження інколи включають мільйони доларів, що є негайним та при цьому не потрібні судові дії. ВФАБ віджмітило, що фактично у кожній країнї, яка торгує алмазами, арбітражні рішення пов’язаних із ВФАБ бірж, що практично автоматично затверджуються судами | |||
АЛМАЗНА МАГІСТРАЛЬ | |||
---|---|---|---|
АЛМАЗНА МАГІСТРАЛЬ (англ. diamond pipeline [ˈdaɪəmənd ˈpaɪplaɪn]) - цілісний алмазний торговельний ланцюжок з видобутку до рівня роздрібного продажу, де алмази отримує кінцевий споживач | |||
АЛМАЗНИЙ ДІЛЕР (ТОРГІВЕЦЬ АЛМАЗАМИ) | |||
---|---|---|---|
АЛМАЗНИЙ ДІЛЕР (ТОРГІВЕЦЬ АЛМАЗАМИ) (англ. diamond dealer [ˈdaɪəmənd ˈdiːlə]) - особа, що займається оптовими поставками оброблених чи необроблених алмазів | |||
АЛОНЖ | |||
---|---|---|---|
АЛОНЖ (англ. allonge [əˈlɒnʒ]) - аркуш паперу, що додається до векселя для додаткових індосаментів (передатних записів), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Перший передатний запис на алонжі робиться впоперек з’єднання векселя і додаткового аркуша, тобто таким чином, щоб він починався на векселі й закінчувався на алонжі. На алонжі можна також оформляти аваль | |||
Альпарі | |||
---|---|---|---|
(альпари) – відповідність біржового курсу валюти, цінних паперів, переказних векселів їхній номінальній вартості (паритету). | |||
АЛЬТЕРНАТ | |||
---|---|---|---|
АЛЬТЕРНАТ - (франц. alternat — чергування, від лат. alternus — поперемінний) — правило, згідно з яким у примірнику міжнар. договору, що має підписуватися конкр. договірною стороною, підписи уповноважених і сам текст договору, викладений мовою цієї сторони, розміщуються на першому місці. Для підписів першим, більш почесним, вважається місце під 14 текстом договору з лівого боку або ж, якщо підписи ставляться один під одним, місце зверху. Застосування А. підкреслює рівність договірних сторін. Цього правила суворо дотримуються при підписанні двосторонніх договорів, яке відбувається мовами обох договірних сторін. Багатосторонні договори підписуються у порядку (переважно алфавітному), який сторони обирають за згодою. | |||
Альтернатива | |||
---|---|---|---|
(альтернатива) – наявність вибору між двома чи кількома різними можливостями (варіантами), які можуть заперечувати чи виключати одна одну. | |||
Альтернативні (франц. alternative, від лат. alter – один із двох) школи – | |||
---|---|---|---|
Альтернативні (франц. alternative, від лат. alter – один із двох) школи – «вільні школи», які виникли наприкінці 60-х років XX ст. у країнах Західної Європи і США як протиставлення авторитарним рухам. Вони забезпечують
альтернативну за змістом, формами і методами роботи з учнями освіту. Існують як «відкриті школи» (без поділу на традиційні класи), «школи без стін»
(орієнтація на широке використання місцевої громади), «магнітні школи»
(навчальні центри для
поглибленого вивчення
конкретної галузі
знань)
та ін. | |||
АЛЬТЕРНАТИВНІ СИСТЕМИ ГРОШОВИХ ПЕРКАЗІВ | |||
---|---|---|---|
АЛЬТЕРНАТИВНІ СИСТЕМИ ГРОШОВИХ ПЕРКАЗІВ (англ. alternative remittance systems (ARS) [ɔːlˈtɜːnətɪv rɪˈmɪt.əns ˈsɪstɪmz]) - будь-які системи переказів грошових коштів, що діють поза офіційними банківськими каналами. Сюди відносяться неконтрольовані мережі (наприклад, підпільні банки) та контрольовані системи (системи грошових послуг) | |||
Альтернативна вартість | |||
---|---|---|---|
(альтернативная стоимость) – теоретичний показник, який показує, на скільки одиниць треба зменшити виробництво одного товару, щоб за рахунок вилучених факторів виробити одиницю іншого альтернативного товару. | |||
АЛЬТЕРНАТИВНА КОЛІЗІЙНА НОРМА | |||
---|---|---|---|
АЛЬТЕРНАТИВНА КОЛІЗІЙНА НОРМА - норма, яка передбачає декілька правил вибору права країни для певних приватно-правових відносин з іноз. елементом. Такі норми містяться у вітчизн. законодавстві та міжнар. договорах з міжнар. приватного права. Напр., у ст. 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» А. к. н. сформульована таким чином: «Спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано у заповіті право держав, громадянином якої він був». Проте заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання задовольняє вимоги закону місця складання акта або вимоги укр. законодавства. Отже, відносини, що виникають у зв'язку з формою заповіту та акта його відміни, будуть дійсними, якщо вони відповідають вимогам законодавства країни пост, місця проживання або законодавства країни місця складання акта або укр. законодавства. Правозастосовні органи, а також сторони можуть використовувати будь-яке із зазначених законодавств. Проте закон встановлює жорстку послідовність їх можливого застосування. Гол. прив'язкою є закон пост, місця проживання заповідача в момент складання акта. І тільки тоді, коли форма правочину не відповідатиме вимогам цього закону, що вело б до недійсності акта, треба застосовувати відповідні закони ін. країн. А. к. н. дістала свою назву через альтернативність саме прив'язки колізійної норми. Враховування вимог законодавства кількох країн може здійснюватися, крім альтернат, коліз. прив'язок, за допомогою також кумуляц. прив'язок та розщеплення прив'язок. Від А. к. н. за способом регулювання слід відрізняти імперативні та диспозитивні колізійні норми. | |||
Альтернативна оцінка | |||
---|---|---|---|
(альтернативная оценка) – заключна стадія прийняття рішень: процес оцінки альтернативних товарів (послуг) і прийняття рішень споживача про надання переваги певному різновиду товарів (послузі), певній марці, фірмі. | |||
Альтернативна ціна | |||
---|---|---|---|
(альтернативная цена) – робочий час, необхідний для виробництва одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого товару. | |||
АЛЬТКОІН | |||
---|---|---|---|
АЛЬТКОІН (англ. аltcoin [ˈɔːltkɔɪn]) - будь-яка інша, заснована на математичних принципах децентралізована конвертована віртуальна валюта, відмінна від біткоіна, який став першою валютою такого виду. У даний час прикладами альткоінов є: Ripple (Ріппл), PeerCoin (Піркоін), Lite-coin (Лайткоін), zerocoin (зерокоін), anoncoin (анонкоін) і dogecoin (догкоін) | |||
АЛЬЯНС | |||
---|---|---|---|
АЛЬЯНС - (франц. alliance — союз, об'єднання) — союз між д-вами для досягнення спільних цілей у певний час; об'єднання окр. осіб, політ, партій, громад, орг-цій на основі договірних зобов'язань. Розрізняють А. особистісні, сімейні, групові, партійні, воєнні, політичні, економічні, міжнародно-кооперативні та ін. Найчастіше поняття А. вживається стосовно міждерж. союзів. А. у відносинах між д-вами, як правило, спрямовані на взаємну підтримку сторін у разі агресії ін. держав чи на утвердження взаємних інтересів. Міждержавні А. бувають двосторонніми і багатосторонніми, таємними і відкритими, простими й 15 високоорганізованими, коротко- і довготривалими, а також безпосередньо спрямованими на перемогу у війні чи на відвернення її. За сучас. умов міждержавні А. створюються переважно з метою досягнення необхідного балансу сил і забезпечення національної безпеки тих чи тих держав. | |||
Альянс маркетинговий | |||
---|---|---|---|
(альянс маркетинговый) – форма стратегічного партнерства з метою створення міцного багатостороннього союзу, в якому кожна сторона сприяє зміцненню сильних сторін учасників альянсу. Можу здійснюватись у таких формах: альянс на базі товарів чи послуг; спільні заходи щодо просування товарів на ринки; матеріально-технічний союз; ціновий альянс. | |||
АЛЮВІАЛЬНА КОПАЛЬНЯ | |||
---|---|---|---|
АЛЮВІАЛЬНА КОПАЛЬНЯ (англ. alluvial mine [əˈluːviəl maɪn]) - копальня, у якій алмази витягують з родовищ, таких як русло ріки, океанське дно, на відміну від кімберлітичного видобутку з гірських порід. Вони вважаються вторинними родовищами, тобто ці алмази були вимиті з первинних кімберлітичних родовищ. Алювіальні копальні можуть поширюватись на великі географічні райони | |||
Амальгамація | |||
---|---|---|---|
(амальгамация) – злиття двох або декількох банків, які раніше були самостійними, в процесі конкурентної боротьби. Розрізняють два види А.: 1. Поглинання одним великим банком іншого, який при цьому втрачає самостійність 2. Утворення нового банку шляхом злиття банків, які втрачають при цьому самостійність і передають активи новому банку. Новоутворений банк одержує і нову назву, яка часто поєднує назву банків, що злились. | |||
Амортизаційний період | |||
---|---|---|---|
(амортизационный период) – економічно доцільний термін експлуатації основних фондів, який визначається залежно від їх видів і груп з урахуванням морального зношення, умов експлуатації та інших факторів. | |||
Амортизаційний фонд | |||
---|---|---|---|
(амортизационный фонд) – цільовий фонд накопичення фінансових коштів, який утворюється за рахунок амортизаційних відрахувань і призначається для відтворення основних фондів (устаткування, машин, будівель тощо), котрі в процесі виробництва піддаються фізичному та моральному зносу, через що втрачають частину споживчої вартості. | |||
Амортизація | |||
---|---|---|---|
(амортизация) – об'єктивний процес поступового перенесення вартості засобів праці (по мірі їх зносу) на вироблені з їх допомогою продукцію або послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються в витрати на виробництво і послуги, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на відтворення основних фондів відбувається після закінчення нормативних строків використання фондів. Амортизаційний фонд формується під впливом багатьох факторів: рівня норм амортизації, вартісної оцінки основних фондів, їх складу, структури, галузевої структури народного господарства. | |||
Анімація | |||
---|---|---|---|
Анімація – це процес переміщення об’єктів на екрані. | |||
Аналіз | |||
---|---|---|---|
(анализ) – взаємопов’язані і взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності. | |||
АНАЛІЗ [ОЦІНКИ РИЗИКІВ] | |||
---|---|---|---|
АНАЛІЗ [ОЦІНКИ РИЗИКІВ] (англ. evaluation [ɪˌvæljʊˈeɪʃən]) - відноситься до останнього етапу оцінки ризиків. Він включає результати, що були отримані внаслідок процесу оцінювання для визначення пріоритетних дій для зниження ризику, враховуючи цілі, що були встановлені на початку процесу оцінювання. Ці пріоритети можуть сприяти розробці стратегії пом’якшення ризиків | |||
Аналіз бізнес-портфелю | |||
---|---|---|---|
(анализ бизнес-портфеля) – метод, за допомогою якого керівництво виявляє і оцінює різноманітні напрямки діяльності, що визначають профіль компанії (фірми). | |||
Аналіз беззбитковості | |||
---|---|---|---|
(анализ безубыточности) – здійснюється з метою визначення кількості одиниць товару, необхідної для продажу, чи обсягу реалізації послуг, аби окупити всі витрати. | |||
Аналіз господарської діяльності | |||
---|---|---|---|
(анализ хозяйственной деятельности) – комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації та оперативного керівництва різними ланками діяльності, одержання передбачених бізнес-планом показників. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу – основний капітал і оборотні активи (готівка, матеріально-виробничі запаси, дебіторська заборгованість – короткострокова і довгострокова). | |||
Аналіз діяльності підприємства | |||
---|---|---|---|
(анализ деятельности предприятия) – проводиться власними економічно-фінансовими структурними підрозділами організацій, підприємств, фірм або з зазначенням консалтингових організацій, аудиторських фірм з метою оцінки фінансового стану, результатів господарської діяльності за певний період (звітний рік, півріччя, квартал). Здійснюється шляхом вивчення даних оперативної статистики за поточний рік чи порівняння з минулим роком з використанням господарсько-фінансових показників для порівняльного аналізу та оцінки кінцевих результатів діяльності підприємства: виробничої, комерційної, торговельної, фінансової тощо. Аналізу підлягають: бухгалтерський баланс, фінансові документи, звіти окремих підрозділів, дані про надходження та використання основних фондів і оборотних коштів, про формування та витрати безготівкових і готівкових сум, відрахування у бюджет, сплату податків, зборів. Виявляються причини негативних показників діяльності або недоліків конкретних структур, комерційно-господарських підрозділів. Оцінюються також можливі наслідки діяльності підприємства в існуючому режимі. На підставі результатів аналізу можуть складатися одно або багатоваріантні прогнози розвитку підприємства (фірми), зміцнення його позицій на ринку. | |||
Аналіз даних | |||
---|---|---|---|
Аналіз даних – дослідження даних у реальній або проектованій системі. | |||
Аналіз мікроекономічний | |||
---|---|---|---|
(анализ микроэкономический) – аналіз результатів фінансово-економічної діяльності організацій, фірм, компаній, що належать до основних галузей промисловості, АПК як складових частин усього народногосподарського комплексу – макроекономіки. | |||
Аналіз макроекономічний | |||
---|---|---|---|
(анализ макроэкономический) – аналіз узагальнених економічних показників основних галузей народного господарства, соціальної інфраструктури, що становлять основу економічного розвитку країни, фундамент її матеріально-технічної бази. На основі макроекономічного аналізу будується поточна й перспективна економічна політика держави. | |||
Аналіз рішень | |||
---|---|---|---|
Аналіз рішень – зведення складних проблем до більш простих з керованими компонентами задач. Забезпечує методологію структуризації ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень. | |||
АНАЛІЗ РИЗИКУ | |||
---|---|---|---|
АНАЛІЗ РИЗИКУ (англ. risk analysis [rɪsk əˈnæləsɪs]) - систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
Аналіз ринку | |||
---|---|---|---|
(анализ рынка) – комплекс дій, спрямований на глибоке вивчення всієї багатогранності факторів, умов, ситуацій, які впливають на стан і розвиток ринку, на зміни його обсягів, структури, масштабів. У ході аналізу виявляють обсяги, структуру, широту і якість попиту, пропозиції за певний час та тенденції розвитку ринку, визначають ступінь збалансованості попиту та пропозиції, встановлюють відхилення між цими найважливішими категоріями ринку. | |||
АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ | |||
---|---|---|---|
АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ (англ. financial transactions analysis [faɪˈnænʃəl trænˈzækʃənz əˈnæləsɪs]) - комплекс ризик-орієнтованих заходів, які здійснюються на постійній основі та установлені внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу з’ясувати суть і мету фінансових операцій, зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, регулярність здійснення фінансових операцій та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - комплекс заходів, установлених внутрішніми документами небанківської фінансової установи з питань фінансового моніторингу щодо фінансових операцій, проведення яких дає змогу виявити ризикові фінансові операції, зробити висновок про відповідність/невідповідність таких фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, виявлення їх регулярності, у тому числі дроблення сум, на які здійснюються фінансові операції з метою уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |||
Аналітичний бібліографічний опис | |||
---|---|---|---|
Аналітичний бібліографічний опис – опис складової частини видання (глави, статті, реферату, рецензії та т. ін.). | |||
Аналітичний облік | |||
---|---|---|---|
(аналитический учет) – детальне відображення в натуральних і грошових показниках господарських операцій, наявність основних фондів та обігових коштів і джерел їх формування на аналітичних (бухгалтерських) розрахунках. Аналітичний облік коштів здійснюється в грошовому виразі, а засобів виробництва – в натуральному і грошовому вираженнях для забезпечення контролю за виробничим процесом та станом розрахунків для збереження майна тощо. | |||
АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ | |||
---|---|---|---|
АНАЛОГІЯ ЗАКОНУ (англ. analogy of the law [əˈnæl.ə.dʒi əv ðə lɔː]) - поширення на відносини, які безпосередньо не врегульовані законом, правових норм, що регулюють подібні відносини | |||
АНАЛОГИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН | |||
---|---|---|---|
АНАЛОГИ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ І ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН (англ. drugs and psychotropic substances analogs [drʌgz ənd saɪkəʊˈtrɒpɪk ˈsʌbstənsɪz ˈænəlɒgz]) - заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють (джерело: Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 15.02.1995 № 60/95-ВР | |||
АНГАРІЯ | |||
---|---|---|---|
АНГАРІЯ - (лат. angaria, від грец.— поштова справа, кінна пошта; від давньо-перс. ангірд — кінний гонець) — право воюючої сторони на реквізицію на своїй території або на території, що опинилася під її контролем, засобів транспорту нейтр. держав у разі крайньої необхідості і за умови повної компенсації. Право А. виникло ще в старод. часи. Спочатку це означало реквізицію землі і мор. транспорту. Потім А. поширилася на будьяку нейтр. власність відповідно до юрисдикції воюючої сторони і з виплатою повної компенсації. Нейтр. судна у відкритому морі А. не підлягають. У США, однак, у суд. рішенні щодо справи Nereida (1818) було заявлено про «повне і недвозначне визнання Сполученими Штатами» того, що «товари ворога, знайдені на судні дружньої країни, є військовим призом, а товари дружньої країни, знайдені на судні ворога, підлягають відшкодуванню». Паризька декларація 1856 підтвердила право А. Воно, однак, не було застосоване, коли 1917 виникло питання про ведення підводної війни. Тепер, як правило, для воюючої сторони немає потреби звертатися до права А. Згідно з конвенц. нормами сучасного міжнар. права, що регламентують режим окупації, окупуюча д-ва має аналогічні А. права стосовно захоплення або реквізиції засобів транспорту, в т. ч. для забезпечення безпеки цив. населення на окуп. території. Однак деякі брит, судові авторитети висловлюють думку, що нейтр. власність на території, яка перебуває під контролем воюючої сторони, підлягає захопленню або реквізиції не інакше, як за правом А. | |||
АНДЕРРАЙТЕР | |||
---|---|---|---|
АНДЕРРАЙТЕР (англ. underwriter [ˌʌndəˈraɪtə]) - торговець цінними паперами (банк, фінансова або інша компанія), який виступає гарантом і бере на себе ризики в процесі андеррайтингу. В контексті ринків капіталу – це дилер, який бере на себе зобов’язання викупити випуск цінних паперів або його частину за заздалегідь визначеною ціною. Наявність такого зобов’язання дає емітенту гарантію того, що цінні папери будуть розміщені за встановленою ціною. За прийняття ризику щодо розміщення цінних паперів серед інвесторів А. одержує від емітента оплату у вигляді комісійних. Вимоги до операцій, що здійснює А., встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку) | |||
АНДЕРРАЙТИНГ | |||
---|---|---|---|
АНДЕРРАЙТИНГ (англ. underwriting [ˈʌndəraɪtɪŋ]) - укладення торговцем цінними паперами договорів щодо відчуження цінних паперів та/ або здійснення дій чи надання послуг, пов’язаних з таким відчуженням, у процесі емісії цих цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента на підставі відповідного договору з емітентом (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Андеррайтер може надавати консультації емітенту щодо розміщення цінних паперів цього емітента. Андеррайтер відповідно до договору з емітентом може здійснювати: купівлю цінних паперів у емітента з подальшим їх перепродажем інвесторам; гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем; продаж якомога більшої кількості цінних паперів, без зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - послуги, які надає андеррайтер щодо відкритого (публічного) розміщення (підписка, продаж) емісії цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андеррайтер може рати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини. Якщо випуск цінних паперів публічно розміщується не в повному обсязі, андеррайтер може здійснити повний або частковий викуп нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі фіксованою ціною на засадах комерційного представництва відповідно до взятих на себе зобов’язань. А. здійснюється на основі типового договору, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем. З метою організації публічного розміщення цінних паперів андеррайтери можуть укладати між собою договір про спільну діяльність (джерело: Банківська енциклопе- | |||
Андрогогіка | |||
---|---|---|---|
Андрогогіка (педагогіка дорослих) – галузь наукового знання в системі педагогічних наук, яка займається теорією і практикою освіти дорослих протягом усього життя. | |||
АНЕКСІЯ | |||
---|---|---|---|
АНЕКСІЯ - (лат. аnnехіо — приєднання) -протиправне насильницьке приєднання (захоплення) однією д-вою території ін. д-ви. В минулому мала значне поширення у міжнар. практиці як вияв експансіоніст, політики з боку агрес. держав. Прикладами є А. США території Мексики (1845, 1848, 1853), Великобританією — князівства Ауда (1856) та о-ва Кіпр (1914), Німеччиною — Ельзасу і Лотарингії (1871) та Австрії (1938), Італією-Ефіопії (1936) та Албанії (1939), Японією-Кореї (1910), Іраком — Кувейту (90-ті рр.) тощо. А. є грубим порушенням сучас. міжнар. права і з правової точки зору будь-яке набуття території таким шляхом — недійсне. На неприпустимість зміни держ. кордонів насильн. шляхом, усупереч волі народу, вказується у Статуті ООН (ст. 1—2). Про це йдеться також у Декларації ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності і суверенітету (1965), Декларації про принципи міжнар. права, 16 що стосуються дружніх відносин і співробітництва між д-вами відповідно до Статуту ООН (1970), Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва у Європі 1975 та ін. А. — один з видів агресії, а тому тягне за собою міжнар.- правову відповідальність. Таку відповідальність було застосовано, зокрема, до нацист, злочинців за вироком Нюрнберзького воєнного трибуналу від 1.Х 1946 (див. Нюрнберзький процес). | |||
АНКЕТА | |||
---|---|---|---|
АНКЕТА (англ. questionnaire [ˌkwes.tʃəˈneər]) - внутрішній документ в електронному вигляді банку і має містити всю інформацію, отриману банком за результатами ідентифікації, вивчення клієнта уточнених даних щодо ідентифікації та вивчення клієнта, поглибленої перевірки клієнта, а також висновки банку щодо оцінки репутації клієнта та оцінки ризику клієнта із зазначенням дат здійснення таких оцінок (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - внутрішній документ у паперовому або електронному вигляді, формується під час установлення ділових відносин, оформлених у письмовій формі, та/або виникнення підозри та/або здійснення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, проведення разової фінансової операції на значну суму, і має містити всю інформацію, отриману небанківською фінансовою установою за результатами ідентифікації (спрощеної ідентифікації), вивчення клієнта, у тому числі результати оцінки фінансового стану клієнта, уточнених даних щодо ідентифікації та вивчення клієнта, поглибленої перевірки клієнта, а також висновки щодо оцінки/переоцінки ризику клієнта із зазначенням дат здійснення таких оцінок/переоцінок, у випадках, передбачених цим Положенням (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 80. – Ст. 2671); - інструмент дослідження, що складається з переліку питань і забезпечує відносно швидкий збір інформації про ринок (опитування споживачів тощо), про виконувану роботу (опитування на робочих місцях з метою збору інформації для складання посадової інструкції та ін.). До початку складання будь-якої анкети варто чітко сформулювати мету дослідження | |||
АНКЕТНИЙ СКОРИНГ | |||
---|---|---|---|
АНКЕТНИЙ СКОРИНГ (англ. application scoring [aplɪˈkeɪʃ(ə)n ˈskɔːrɪŋ]) - прогнозування ризику дефолту позичальника на підставі його анкети-заяви на одержання кредиту в банку. А. с. є різновидом кредитного скорингу та використовується переважно в споживчому кредитуванні з метою перевірки кредитоспроможності позичальника, визначення ймовірності його дефолту та мінімізації ризику банку. | |||
АНКЛАВ | |||
---|---|---|---|
АНКЛАВ - (франц. enclave, від лат. inclavo — замикаю) — у міжнар. праві держ. утворення, частина тер. д-ви, оточена територією іншої або інших держав. До А., зокрема, належать: Республіка Сан-Маріно (оточена тер. Італії), Королівство Лесото (оточене тер. Південно-Африканської Республіки), Ватикан (розташований посеред Італії, у межах її столиці — Рима). А., на тер. якого є мор. берег, називають напіванклавом (напр., Калінінградська область Рос. Федерації, Бруней). Питання відносин А. з двою (д-вами), територією якої (яких) він оточений, розв'язується на основі угод між ними. Режим кордонів А., трансп. сполучення, визначення повітр. території та ін. питання в А. вирішуються відповідно до норм міжнар. права. | |||
Аннуїтети | |||
---|---|---|---|
(аннуитеты) – різновид державної довгострокової позички, за якою кредитор отримує щорічний прибуток (ренту), що встановлюється з урахуванням сплати боргу разом із відсотками. А. поділяються на строкові і довічні. За строковим А. право кредитора обмежується визначеною кількістю років та може передаватися іншим особам. За довічним А. закінчення сплати ренти пов'язане зі смертю власника. | |||
АНОНІМАЙЗЕР | |||
---|---|---|---|
АНОНІМАЙЗЕР (англ. anonymiser [əˈnɒnɪˌmaɪzə(r)]) - інструменти і сервіси, такі як «темні мережі» (darknets) і «міксери» (mixers), призначені для приховування джерела біткоін-операцій і сприяння забезпечення анонімності. Прикладами є: мережа Tor (анонімна мережа), Dark Wallet (сервіс анонімної мережі), Bitcoin Laundry («міксер») | |||
АНОНІМНІ ДАНІ | |||
---|---|---|---|
АНОНІМНІ ДАНІ (англ. anonymous data [əˈnɒn.ɪ.məs ˈdeɪtə]) - ті, які не мають жодних ідентифікаторів; псевдоніми – ті, у яких ідентифікатори зашифровано | |||
Анонімне акціонерне товариство | |||
---|---|---|---|
(анонимное акционерное общество) – акціонерне товариство з акціями на пред’явника. | |||
АНОНІМНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
АНОНІМНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ (англ. anonymous message [əˈnɒnɪməs ˈmesɪʤ]) - повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону (джерело: Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції» від 27.10.2017 № 1024, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 р. за № 60/31512 | |||
Анонімний рахунок | |||
---|---|---|---|
(анонимный счет) – банківський рахунок, який дає право виконувати будь-які операції на рахунку, розпорядитися коштами його без встановлення банком особистості вимагача. Найбільшого поширення набув номерний рахунок, коли його уповноважена особа ідентифікується за допомогою номера, що вказаний у документі, виданому банком клієнту, про факт укладення договору номерного рахунку. | |||
АНТАРКТИКА | |||
---|---|---|---|
АНТАРКТИКА - (від грец.— той, що лежить напроти півночі) — пд. полярна область довкола Пд. географічного полюса. Включає континент Антарктиду і Пд. частини Тихого, Індійського та Атлантичного океанів з островами. Підвищений інтерес до А. з'явився на поч. 20 ст. У цей час деякі д-ви заявили свої тер. претензії на А. Проблема зрушила з місця після 2-ї світ, війни. Було проведено широку програму наук, досліджень у межах Міжнар. геофіз. року (1957—58), у якій взяли участь учені з 12 держав. Міжнар. наук, співробітництву сприяло проведення у Вашингтоні за ініціативою США міжнар. конференції (жовтень - грудень .1959) з метою укладення договору про А. її результатом стало підписання 1 .XII 1959 безстрокового Договору про Антарктику, що набув чинності 23.VI 1961. Згідно з ним А. має використовуватися виключно у мирних цілях. Заборонено здійснювати будьякі ядерні вибухи і скидати радіоакт. відходи, проводити в регіоні військ, дії у будь-якій формі. Договір закріпив принцип свободи наукових досліджень, а проблема тер. претензій «заморожувалася» на невизначений час. Для контролю за дотриманням положень договору передбачено систему інспекцій. Кожна держава-учас-ниця може призначити наглядачів, які мають вільний доступ будь-коли і в будь-який район на будь-яку станцію та установку, включаючи мор. і повітр. судна. У договорі передбачено спец, механізм його реалізації — консультат. наради держав-учасниць. У них можуть брати участь і ті д-ви, що приєдналися до договору пізніше та проводять активну н.-д. роботу в А. В межах названих нарад було розроблено Конвенцію про збереження антарктичних тюленів 1972 та Конвенцію про 17 збереження морських живих ресурсів Антарктики 1981. У 1988 прийнято Конвенцію з урегулювання освоєння мінеральних ресурсів А., яка, проте, чинності ще не набула. З огляду на необхідність особливої уваги до охорони навколишнього природ, середовища цього регіону 1991 в Мадриді було підписано Протокол про заборону геологорозвідувальних робіт у А. терміном на 55 років. Мета документа -забезпечити екол. безпеку А., перетворити її на природний заповідник. Україна приєдналася до Договору про А. в 1992, бере участь в міжнар. заходах, що стосуються А., має (з 1996) в Антарктиді наук, станцію «Вернадський». | |||
Антиінноваційні (грец. anti – проти і англ. innovate – запроваджувати нововведення) бар’єри | |||
---|---|---|---|
Антиінноваційні (грец. anti – проти і англ. innovate – запроваджувати нововведення) бар’єри – зовнішні або внутрішні перешкоди, які заважають здійсненню інноваційної діяльності. | |||
Антидемпінгова практика | |||
---|---|---|---|
(антидемпинговая практика) – порушення монополіями норм конкурентної боротьби шляхом завоювання домінуючого положення на ринку, яке дозволяє обмежити доступ на нього іншим виробникам, диктувати ціни та інші умови комерційної діяльності. | |||
Антидемпінгове мито | |||
---|---|---|---|
(антидемпинговая политика) – різновид мита, що забезпечує захист внутрішнього ринку від ввозу товарів за демпінговими цінами. Береться з імпортних товарів, що реалізуються за низькими цінами або ввозяться з країн, які субсидують експорт. | |||
Антидемпінгове розслідування | |||
---|---|---|---|
(антидемпинговое расследование) – розслідування, що проводиться урядами країн-імпортерів з метою виявлення субсидування імпортних товарів державою-експортером для поставки їх на зовнішній ринок за демпінговими цінами. За результатами розслідувань застосовуються антидемпінгові та компенсаційно-митні розслідування. | |||
АНТИКВАРІАТ | |||
---|---|---|---|
АНТИКВАРІАТ - (від лат. antiquarius — старовинний) — старовинні предмети, що мають істор., художню, наук, чи ін. культурну цінність. До предметів А. належать: а) істор. цінності, в т. ч. пов'язані з видатними подіями в житті народів, розвитком сусп-ва і д-ви, історією науки, мист-ва і техніки, а також ті, які стосуються життя і діяльності нац. лідерів, мислителів, учених і митців; б) архе-ол. знахідки; в) художні цінності — картини, малюнки та ескізи ручної роботи на будь-якій основі, ориг. твори станкового живопису і скульптури з будь-якого матеріалу, гравюри, естампи, літографії, твори декорат-приклад. мист-ва; г) фрагменти архіт., худож. та археол. пам'яток; д) рідкісні манускрипти та інкунабули, старі книги та ін. публікації, що становлять особливий істор., худож., наук, та культур, інтерес; е) архіви, включаючи фоно- і фотоархіви; є) старовинні меблі, унікальні муз. інструменти; ж) старовинні монети, ордени, медалі, печатки та ін. предмети колекціонування; з) рідкісні колекції та екземпляри фауни і флори, мінералів, а також предметів палеонтол. значення тощо. Предмети А. охороняються у встановленому законом порядку. За порушення правил охорони і використання цих предметів передбачена юрид. відповідальність. | |||
АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА | |||
---|---|---|---|
АНТИКОРУПЦІЙНА ЕКСПЕРТИЗА (англ. anti-corruption expertise [ˈænti- kəˈrʌpʃən ˌekspɜːˈtiːz]) - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII | |||
АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА | |||
---|---|---|---|
АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА (англ. anti-corruption policy [ˈænti-kəˈrʌpʃən ˈpɒlɪsi]) - заходи держави, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, щодо розробки і здійснення або проведення ефективної скоординованої політики протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності | |||
Антимонопольний комітет | |||
---|---|---|---|
(антимонопольный комитет) – державний орган, підпорядкований ВР України. Його основними завданнями є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, реалізація заходів щодо захисту прав та інтересів підприємців і споживачів від його порушень. | |||
АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ (англ. anti-terrorist operation [ˈænti- ˈterərɪst ˌɒpəˈreɪʃən]) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності (джерело: Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 № 638-ІV | |||
Антреприза | |||
---|---|---|---|
(антреприза) – ризиковане підприємство, підряд, ризикована підтримка якоїсь підприємницької діяльності. | |||
Антрополого-гуманістичний | |||
---|---|---|---|
Антрополого-гуманістичний (грец. anthropos – людина і logos – слово, вчення; лат. humanus – людський, людяний) принцип у педагогіці – організація навчально-виховного процесу відповідно до законів розвитку дитячого організму і становлення особистості. | |||
Ануїтет | |||
---|---|---|---|
Ануїтет – щомісячна грошова сума визначеного кредитором розміру, яка сплачується кредитору в рахунок погашення отриманого від нього кредиту, включає в себе відсотки. У страховій справі ануїтет також означає причину щорічних виплат по страхуванню ренти чи пенсій. | |||
АНУЇТЕТНИЙ ПЛАТІЖ | |||
---|---|---|---|
АНУЇТЕТНИЙ ПЛАТІЖ (англ. annuity payment [əˈnjuːɪti ˈpeɪm(ə)nt]) - рівний по сумі щомісячний платіж за кредитом, який включає суму нарахованих відсотків і суму основного боргу. Ануїтетом називають потік платежів однакового розміру, що надходять через рівні проміжки часу. Проміжок часу між двома послідовними платежами при нарахуванні відсотків називають розрахунковим. Графік погашення виплати боргу і відсотків за кредитом, коли виплати встановлюються періодично рівними сумами через рівні проміжки часу, називають ануїтетним. Ануїтетом може називатися не тільки сума періодичного платежу, але й фінансовий інструмент, вид графіка погашення фінансового інструменту та інші похідні поняття. За часом виплати першого ануїтетного платежу розрізняють: ануїтет постнумерандо, коли виплата здійснюється в кінці першого періоду, та ануїтет пренумерандо, коли виплата здійснюється на початку першого періоду. Поряд з А. п. при погашенні кредиту може використовуватися диференційований платіж, який є щомісячним платежем за кредитом, що зменшується до кінця терміну користування кредитом і складається з виплачуваної постійної частини основного боргу (тіла кредиту) та відсотків на залишок суми кредиту | |||
АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ | |||
---|---|---|---|
АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ (англ. license cancellation [ˈlaɪsəns ˌkænsəˈleɪʃən]) - позбавлення ліцензіата Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку права на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності | |||
АНУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ | |||
---|---|---|---|
АНУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ - відмова д-ви від договору у випадках, чітко визначених міжнар. правом. А. м. д., як і денонсація, — однобічний акт і не залежить від згоди на припинення дії договору ін. його учасників. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 передбачає такі підстави для А. м. д.: 1) Суттєве порушення двосторон. договору одним з його учасників; істотне порушення багатосторон. договору одним з його учасників, що дає право ін. учасникам за одностайною згодою припинити дію договору взагалі або між ними та порушником. Суттєвим вважається порушення, яке полягає у такій відмові від договору, що або не дозволяється міжнар. правом, або заважає здійсненню об'єкта й цілей договору. Не допускається припинення положень, які забезпечують захист особи і містяться у договорах гуманіт. характеру. 2) Неможливість виконання договору внаслідок безповоротного зникнення або 18 знищення об'єкта домовленостей. При цьому той учасник договору, з чиєї вини виникла така неможливість (через порушення ним договірних зобов'язань), не може посилатися на цю обставину. 3) Докорінна зміна обставин, які були на час укладення договору. За міжнар. правом, така зміна — непередбачувана сторонами під час укладення угоди або є істотною зміною обставин, що може призвести до виконання зобов'язань, які суттєво відрізняються від договірних. На докорінну зміну обставин не можна посилатися при А. м. д., якщо договір установлює кордони або якщо ця зміна є результатом порушення зобов'язань за угодою чи за міжнар. правом того, хто посилається на цю зміну. Закон «Про міжнародні договори України» (1993) передбачає, що її міжнар. договори можуть бути визнані недійсними у разі суттєвого їх порушення ін. учасниками, а також у випадках, передбачених нормами міжнар. права. Закон називає тільки один спосіб скасування договору — денонсацію. Але, зважаючи на пряму відсилку до норм міжнар. права, які передбачають підстави для анулювання договорів, Україна може у відповідних випадках припиняти дію міжнар. договорів шляхом анулювання, навіть тоді, коли в них не передбачена денонсація. | |||
АНШЛЮС | |||
---|---|---|---|
АНШЛЮС - (нім. Anschluß — приєднання) -форма анексії, політика загарбання ін. д-ви. Здійснювалася, зокрема, нім. імперіалізмом стосовно Австрії, особливо після встановлення у Німеччині 1933 фашист, диктатури. Фактично А. відбувся 11 — 12. III 1938, коли гітлерівці за підтримки австр. нацистів окупували цю державу. Наступного дня (13. III 1938) було опубл. т. з. закон «Про возз'єднання Австрії з Німецькою імперією». Незалежність Австрії була відновлена 1945 внаслідок розгрому нацист. Німеччини. 1955 Держ. договором про відновлення незалежної і дем. Австрії А. заборонено. | |||
Апарат управління | |||
---|---|---|---|
(аппарат управления) – окремі органи, структурні підрозділи організацій, установ, підприємств різних форм власності, що виконують функції управління у масштабах держави, регіонів, галузей, організацій, фірм. | |||
АПАРТЕЇД | |||
---|---|---|---|
АПАРТЕЇД - (мовою африкаанс apartheid — роздільне проживання) — політика і практика расової сегрегації і дискримінації щодо окр. народів та етн. груп. Виявляється у відповідних правових та орг. формах. Офіційний А. тривалий час мав місце в Південно-Афр. Республіці (ПАР), починаючи з серед. 20 ст. Система А. тут склалася на межі 40—50-х pp., коли в країні владарювала нац. партія. Населення ПАР було поділене на 4 групи: білих, чорних («банту»), кольорових та азіатів. При цьому повні громадян, права належали тільки білим. 1973 у межах ООН було прийнято Міжнародну конвенцію про припинення злочину апартеїду і покарання за нього. Цей документ став міжнар.-правовою основою боротьби з А. Згідно з Конвенцією А. кваліфікується як злочин проти людства. Осн. виявами політики А. є: позбавлення члена або членів певної расової групи чи груп права на життя і свободу; вбивство членів расової групи чи груп; заподіяння членам расової групи чи груп серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу та 19 посягання на їхню свободу чи гідність, застосування до них тортур чи жорстоких, нелюдських і таких, що принижують гідність, форм поводження та покарання; безпідставний арешт і незаконне утримання у тюрмах членів расової групи чи груп; навмисне створення для расової групи чи груп таких життєвих умов, які розраховані на її чи їх повне або часткове фіз. знищення; будь-які заходи законод. характеру, спрямовані на обмеження осн. прав людини і свобод корінного населення за расовою ознакою, тощо. Контроль за здійсненням Конвенції покладено на Спеціальний комітет ООН проти А. Україна ратифікувала Конвенцію 15. X 1975. | |||
Апеляція | |||
---|---|---|---|
(апелляция) – офіційне звернення до вищої інстанції з метою оскарження будь-якої постанови (рішення суду) чи з прохання переглянути справу. | |||
Апорт | |||
---|---|---|---|
(апорт) – майно, яке надходить акціонерному товариству у вигляді оплати за акції. Може бути представлений у вигляді товарів, будівель, які оцінюються і прирівнюються до визначеної суми грошового капіталу, внеску. | |||
АПОСТІЛЬ | |||
---|---|---|---|
АПОСТІЛЬ - (франц. apostille — помітка на полях, примітка, | |||
Арбітр | |||
---|---|---|---|
(арбитр) – 1. Службова особа, яка розв’язує майнові спори (претензії) між суб’єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями. 2. Суддя – член арбітражного суду. 3. Посередник, визначений (обраний) договірними сторонами для розв’язання майнових спорів (претензій). 4. Суддя на спортивних змаганнях. | |||
Арбітраж | |||
---|---|---|---|
(арбитраж) – спосіб вирішення спірних питань, що виникають між юридичними особами в процесі їх господарської діяльності через арбітрів. Останні вибираються самими юридичними особами, або призначаються згідно з законом. | |||
АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНИЙ | |||
---|---|---|---|
АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНИЙ - спосіб мирного вирішення міжнар. спорів через обрання за заг. згодою сторонами у спорі третьої сторони {арбітра), яка, керуючись правом, розглядає справу і виносить рішення, що є обов'язковим. Сторонами А. м. є головні суб'єкти міжнар. права: держави та міжнар. організації. Арбітражна процедура може бути передбачена для застосування як спосіб вирішення спорів факультативно або обов'язково. Факультат. арбітраж передбачений міжнар. дво- або багатосторонніми договорами і застосовується за згодою усіх сторін. Обов'язковий арбітраж визначається як єдино можливий спосіб вирішення спорів і застосовується на вимогу однієї із сторін. Для того, щоб практично організувати арбітраж, розгляд спору, сторони укладають між собою спец, угоду — компроміс. Це різновид міжнар. договору, де зазначається: на основі якої угоди або 20 домовленості справа передається арбітрам; предмет спору, а також узгоджені і неузгоджені питання; порядок формування арбітражного суду, прізвища арбітрів (сторони можуть включити й ін. умови, в т. ч. норми права і принципи, якими має керуватися арбітр, правила процедури); яким способом приймається рішення; скільки часу має тривати розгляд справи; мова діловодства і рішення; яким чином розподіляються між сторонами витрати на процес тощо. Як правило, арбітраж, компроміс укладається письмово у формі міжнар. договору, на який поширюються норми права міжнар. договорів. Осн. принципи А. м. як загальновизнані норми, що визначають порядок організації, компетенцію, а також процедуру арбітражу, містяться у міжнар. документах заг. характеру. Це, насамперед, Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнар. спорів 1899 і 1907. Комісія міжнар. права ООН розробила, а Ген. Асамблея ООН запропонувала д-вам за взірець «Модель правил арбітражного процесу» (1958). Діють і міжнар. регіон, угоди про арбітраж: Міжамериканський договір про мирне врегулювання, т. з. Пакт Боготи 1948, Європейська конвенція для мирного вирішення спорів 1957, Стокгольмська конвенція про примирення та арбітраж у рамках ОБСЄ 1992. | |||
Арбітражні угоди | |||
---|---|---|---|
(арбитражные соглашения) – 1. Укладені на біржових торгах торгівельні двосторонні угоди, спрямовані на досягнення прибутків за рахунок різниці в цінах на біржах, завдяки різниці в цінах у різні строки поставки товарів. 2. Обмінні операції з різними акціями з метою отримання прибутку за рахунок різниці в цінах. | |||
Арбітражна комісія | |||
---|---|---|---|
(арбитражная комиссия) – створена біржовим комітетом правнича комісія, що розв’язує майнові спори між юридичними особами (сторонами), які уклали на біржі чи ярмарках угоди. | |||
АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ | |||
---|---|---|---|
АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ (англ. arbitrage manager [ˈɑːbɪtrɪʤ ˈmænɪʤə]) - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII | |||
Арбітражний суд | |||
---|---|---|---|
(арбитражный суд) – державний, офіційний, третейський суд, створений для розв’язання майнових спорів між юридичними особами різних форм власності. | |||
Аргумент | |||
---|---|---|---|
(аргумент) – 1. Підстава, доказ, які обґрунтовують, підтверджують що-небудь. 2. У підприємницькій діяльності: елемент рекламного звернення, що сприяє формуванню позитивного ставлення до окремих товарів чи послуг. | |||
АРЕШТ | |||
---|---|---|---|
АРЕШТ (англ. seize [siːz], detention [dɪˈtɛnʃən]) - заборона переказу, перетворення, розпорядження чи переміщення майна, на основі рішення, ініційованого компетентним органом влади чи судом відповідно до механізму замороження. Проте, на відміну від дій з замороження, арешт відбувається за допомогою механізму, що дозволяє компетентним органам чи суду взяти на себе контроль за відповідним майном. Арештоване майно залишається власністю фізичної чи юридичної особи, що має частку у такому майні на момент арешту, в той час як компетентний орган чи суд мають право на володіння, адміністрування чи управління арештованим майном (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - арешт грошових коштів в очікуванні подальших дій (джерело: The FATF Laundering the proceeds of VAT Carousel Fraud Report (February 23, 2007), footnote 19. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/laundering theproceedsofvatcarouselfraudreport.html); - тримання засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |||
АРЕШТ АБО ВИЇМКА | |||
---|---|---|---|
АРЕШТ АБО ВИЇМКА (англ. freezing or seizure [ˈfriː.zɪŋ ɔː(r) ˈsiː.ʒər]) - тимчасова заборона передачі, перетворення, відчуження або пересування майна, або тимчасовий вступ у володіння таким майном, або тимчасове здійснення контролю над ним за постановою суду або іншого компетентного органу | |||
Арешт майна | |||
---|---|---|---|
(арест имущества) – накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. | |||
АРЕШТ МАЙНА 2 | |||
---|---|---|---|
АРЕШТ МАЙНА (англ. arrest of property [əˈrest əv ˈprɒpətɪ]) - тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
Арешт на вклад | |||
---|---|---|---|
(арест на вклад) – призупинення банком операцій з видачі грошей з рахунку вкладника. Накладається тільки за постановою суду, а також у передбачених законом випадках розгляду справ про конфіскацію майна. Знімається за рішенням тих самих органів, які його накладали. | |||
АРЕШТОВАНЕ МАЙНО | |||
---|---|---|---|
АРЕШТОВАНЕ МАЙНО (англ. arrested property [əˈrestɪd prɒpətɪ]) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації (джерело: Порядок реалізації арештованого майна: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431 | |||
АРКТИКА | |||
---|---|---|---|
АРКТИКА - (від грец. - північний) — регіон земної кулі з умовним центром — Північним полюсом. До нього входять води Пн. Льодовитого ок. і його морів, ділянки суші Європи, Азії та Америки. В геогр. і юрид. науці досі не існує загальноприйнятого визначення А. Дискусійним залишається питання про пд. кордон А., хоча переважає точка зору, що ним є пн. полярне коло (66*33'). Правовий статус А. формувався протягом тривалого часу. Цей процес продовжується. Тепер правовий статус А. базується на нормах міжнар. права і нац. законодавства аркт. держав (Данії, Ісландії, Канади, Норвегії, Росії, США, Фінляндії, Швеції). На відміну від Антарктики, не існує міжнар.-правового акта, який би визначав правовий статус аркт. регіону в цілому. Канада і Росія, що володіють найб. аркт. територіями, дотримуються секторальної системи захисту своїх інтересів у цьому регіоні. її ініціатором виступив 1907 канад. сенатор П. Пуар'є. 1925 Канада закріпила цю ініціативу законом, за яким її суверенітет поширився на землі та острови, розташовані у межах сектора, вершиною якого є Пн. полюс, а сторонами — меридіани 60° і 14Г. В акті не йшлося про претензії Канади на мор. простори у межах названого сектора. Однак деякі канад. політики та юристи почали тлумачити положення даного закону розширювально, тобто поширювати їх на мор. територію, що викликало протидію США та ін. держав. На захист своїх інтересів Канада 1970 прийняла закон про запобігання забрудненню аркт. вод. Дія закону поширюється на мор. води завширшки 100 миль у межах канад. сектора А. Прийняття закону не усунуло розбіжностей між Канадою і США щодо статусу канад. аркт. вод. Президія ЦВК СРСР 15.IV 1926 прийняла постанову, згідно з якою територією Рад. Союзу оголошувалися як уже відкриті, так і ті, що І можуть бути відкритими згодом, 21 землі та острови, розташовані у Пн. Льодовитому ок. до Пн. полюса в межах між меридіанами 32°04'35"с. д. і 168°49'30"з. д. Виняток і становили о-ви норв. архіпелагу Свальбард (Шпіцберген), розташовані між 32° і 35° с. д. Ці кордони утворили аркт. сектор у складі земель і І островів, включаючи тер. води. США не визнають секторальної системи поділу А Цієї ж точки зору дотримуються фактично Норвегія і Данія. Вони вважають, що за межами тер. вод у А. має діяти принцип свободи відкритого моря. Певний компроміс між цими двома підходами містить ст. 234 Конвенції ООН по морському праву 1982, яка надає прибереж, д-вам право приймати закони і правила про запобігання забрудненню мор. середовища та його збереження у покритих льодами районах завширшки не більш як 200 миль. Останнім часом дедалі ширшої підтримки набуває погляд на А. як на особливий регіон, що потребує заг. міжнар.-правового захисту. Це знайшло, зокрема, свій вияв у прийнятті Конвенції щодо збереження білих ведмедів 1973. В 1990 ств. неурядову організацію -Міжнародний арктичний науковий комітет, метою якого є об'єднання зусиль світ, громадськості у вирішенні комплексу наукових проблем регіону. 1996 ств. представницьку регіон, міжнар. організацію — Арктичну раду, учасниками якої можуть стати й неаркт. д-ви. | |||
Артикул | |||
---|---|---|---|
(артикул) – узагальнений показник, що характеризує основні функціональні та якісні показники товару: шифр, тип, об’єм, призначення. | |||
Архів1 | |||
---|---|---|---|
Архів1 – організація або її структурний підрозділ, що здійснює прийом і зберігання документів з метою використання ретроспективної інформації. | |||
Архів2 | |||
---|---|---|---|
Архів2 – файл, що містить в собі інформацію з одного або декількох, іноді стислих (без втрат), інших файлів. Архів є результатом роботи програми- архіватора. | |||
Архіватор | |||
---|---|---|---|
Архіватор – це програма, що здійснює упакування одного і більш файлів
в архів або серію архівів,
для зручності перенесення або збереження, а також розпаковування архівів. Більшість архіваторів
використовують стисненнябез втрат для зменшення розміру
архіву. Найпростіші архіватори просто послідовно поєднують вміст файлів в архів. Стиснення даних, як правило,
відбувається значно повільніше, ніж зворотна операція. Характеристики
архіваторів: 1) за ступенем
стиснення; 2) за швидкістю стиснення. Характеристики архіваторів зворотньо залежні величини. Тобто, чим більша швидкість стиснення, тим менша ступінь стиснення, і навпаки. Знаходження для будь-якого вхідного файлу
програми найменш можливого розміру
є алгоритмічно нерозв’язною задачею, тому “ідеальний” архіватор неможливий. | |||
АРХІВИ ДИПЛОМАТИЧНІ | |||
---|---|---|---|
АРХІВИ ДИПЛОМАТИЧНІ - сукупність документів і матеріалів, які утворюються у процесі діяльності відомства закорд. справ країни та її представництв за кордоном або тільки стосуються цієї діяльності, але походять з ін. джерел. А. д. є частиною держ. архівів. Підпорядковуються відповідним інституціям д-ви. Остання регламентує доступ до дип. документів і умови праці з ними. У міжнар. праві статус цих документів визначається Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 (див. у ст. Правонаступництво). Зокрема, Конвенція 1961 встановлює, що архіви і документи дип. представництв є недоторканними у будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження (ст. 24). Крім того, вона передбачає, що в разі розірвання дип. відносин між державами-контрагентами і відкликання представництва д-ва перебування навіть під час збройного конфлікту має поважати та охороняти приміщення представництва разом з його майном і архівами. В такій же ситуації акредитуюча держава може доручити охорону приміщень її представництва разом з його майном і архівами третій д-ві, яка є прийнятною для д-ви перебування. Заг. принципу оприлюднення архів, документів немає, але в окр. країнах встановлено термін відкриття зовнішньополіт. документів — після, скажімо, 20, 25, 30 або 50 років їх зберігання у держ. сховищі. | |||
Архівна копія фонограми | |||
---|---|---|---|
Архівна копія фонограми – запис на відповідному носії комплексу звукозапису, що має статус оригіналу та призначений для довготривалого зберігання в архіві. | |||
Архітектура | |||
---|---|---|---|
Архітектура – концепція, що визначає модель, структуру, виконувані функції і взаємозв’язок компонентів складного об’єкта. Архітектура мережі визначає її основні елементи, характер і топологію взаємодії цих елементів. Архітектура інформаційної системи характеризує її загальну логічну організацію, програмно-апаратне забезпечення, описує методи кодування і визначає інтерфейс взаємодії користувача з системою. | |||
Архітектура інформаційного комплексу | |||
---|---|---|---|
Архітектура інформаційного комплексу – умовно структурована модель, яка визначає функції і взаємозв’язок віртуальної (портал) і реальної (соціально-економічна система) частин комплексу. Має наступні блоки: сервер – портал (вкл.сервіси), галузь (вкл. виробництво, інфраструктуру, споживачів), економіка і соціум в цілому. | |||
Асигновка | |||
---|---|---|---|
(ассигновка) – документ, на підставі якого проводиться одержання і видача кредитів, позичок позичальникам – юридичним або фізичним особам. | |||
Асигнування | |||
---|---|---|---|
(ассигнование) – 1. Виділити певну суму грошей для цільового призначення. 2. Переносно-спонсорувати, надавати грошову підтримку. | |||
Асинхронні консультації | |||
---|---|---|---|
Асинхронні консультації – консультації студентів, що проводяться професорсько-викладацьким складом за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку в асинхронному (off-line, відкладеному за часом) режимі. | |||
Асинхронне навчання2 | |||
---|---|---|---|
Асинхронне навчання2 – МООС ідеальний приклад асинхронного онлайн-навчання, коли всю відповідальність за проходження курсу бере на себе користувач, а викладач у більшості випадків залишається за кадром. Ще приклади асинхронного навчання – подкасти. Курси в онлайн-університеті iTunes U – типовий і популярний приклад асинхронних освітніх сервісів. | |||
Асинхронне навчання1 | |||
---|---|---|---|
Асинхронне навчання1 – це навчання, в якому контакт між викладачем і учнями здійснюється із затримкою в часі. Прикладами є електронна пошта, дискусійний онлайн-форум, блоги, подкасти тощо. | |||
Асорті | |||
---|---|---|---|
(ассорти) – набір однорідних предметів різних сортів. | |||
Асортимент | |||
---|---|---|---|
(ассортимент) – склад, набір різних видів товарів, призначених для продажу. Застосовується здебільшого для товарів народного вжитку. Виробничо-технічна продукція і надання послуг визначається терміном “номенклатура”. | |||
Асоціація | |||
---|---|---|---|
(ассоциация) – добровільне об’єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності, правової та майнової незалежності її членів. У господарській практиці в асоціації об’єднуються виробничі, торговельні чи інші підприємницькі структури. | |||
АСОЦІАЦІЯ 2 | |||
---|---|---|---|
АСОЦІАЦІЯ (англ. association [-əˌsəʊsɪˈeɪʃən]) - організації, існування яких базується на членстві, учасники яких (фізичні та юридичні особи), або їхні обрані представники, є вищим керівним органом. Асоціації створюються для вирішення суспільних завдань чи для обслуговування спільних інтересів всіх учасників. Асоціація може бути юридичною особою, а може не бути, що часто визначається при реєстрації. Зареєстровані асоціації користуються тими ж перевагами, що й юридичні особи (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex VI. Corporate Vehicles. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/themisuseofcorpo ratevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html); - договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності | |||
АСОЦІЙОВАНІ НПО (НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ) | |||
---|---|---|---|
АСОЦІЙОВАНІ НПО (НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ) (англ. associate NPOs [əˈsəʊʃɪɪt ɛn-piː-əʊz]) - закордонні відділи міжнародних НПО та НПО, з якими було організоване партнерство | |||
АСОЦІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА (ГОСПОДАРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ) | |||
---|---|---|---|
АСОЦІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА (ГОСПОДАРСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ) (англ. associate enterprises (economic organizations) [əˈsəʊʃɪɪt ˈentəpraɪzɪz (ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz)]) - група суб’єктів господарювання - юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
АСОЦІЙОВАНА КОМПАНІЯ | |||
---|---|---|---|
АСОЦІЙОВАНА КОМПАНІЯ (англ. associate company [əˈsəʊʃɪɪt ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, в якій інша юридична особа володіє прямо та/або опосередковано 20 або більше відсотками статутного капіталу та/або голосів (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |||
АСОЦІЙОВАНА ОСОБА | |||
---|---|---|---|
АСОЦІЙОВАНА ОСОБА (англ. associate [əˈsəʊʃɪɪt]) - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30; Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Аспірант | |||
---|---|---|---|
Аспірант – особа, що має вищу професійну освіту і продовжує своє подальше навчання в аспірантурі з метою підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук. | |||
Атака | |||
---|---|---|---|
(атака) – в економіці – активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках. | |||
Атака тисячників | |||
---|---|---|---|
Атака тисячників – швидке створення зловмисниками 1000 тем у групі на форумі, які витісняють основні теми форуму, після чого автоматично видаляються. | |||
АТАШЕ | |||
---|---|---|---|
АТАШЕ - (франц. attaché — прикріплений, прив'язаний) — дипломатпочатківець, мол. дип. ранг або найнижча дип. посада (за винятком військового А., який, навпаки, є одним із старших дип. агентів). Усі категорії А. (військові, спеціальні, прес-аташе та ін.) є членами дипломатичного корпусу у країні перебування, тому мають загальновизнаний міжнар.-правовий статус, однакові дипломатичні привілеї та імунітети. К. К. Сандровський. АТЕИ (р. і м. н. невід.— 339 до н. е.) - скіф, цар. Прожив довге життя. У 40-х pp. 4 ст. до н. е., узурпувавши владу, А. зумів об'єднати майже всю країну. За А. Скіфія займала територію Пн. Причорномор'я від Азовського м. до Дунаю (Південь сучас. України). За повідомленням Страбона, А. панував над більшістю північнопричорномор. племен. Центр дви А. знаходився на Нижньому Дніпрі, де ще в кін. 5 ст. до н. е. виникло велике укріплене поселення — Кам'янське городище. Влада А. була великою. У проведенні внутр. політики він нічим не був зв'язаний. Першим зі скіф, царів карбував власну монету. Самостійною була й зовн. політика правителя. Загинув А. у битві скіфів з військом ма-кед. царя Філіппа II. Дослідники вважають, що за А. виникла перша скіф. д-ва. Незважаючи на смерть А., Скіф, царство збереглося, хоч розміри його значно змешилися. Скіфія залишалася усе ще сильною в екон. і військ, відношеннях. Як свідчать писемні та археол. джерела, д-ва, створена А., існувала з 4 до 3 ст. до н. е. | |||
Атестація | |||
---|---|---|---|
(аттестация) – 1. Визначення рівня професійної кваліфікації кадрів, оцінка їхніх ділових якостей, здібностей, професіоналізму. 2. Визначення технічних характеристик, споживчих якостей товарів народного споживання та продукції виробничого призначення. | |||
Атестація вищого навчального закладу | |||
---|---|---|---|
Атестація вищого навчального закладу – встановлення відповідності змісту, рівня і якості підготовки випускників вищого навчального закладу вимогам державних освітніх стандартів вищої професійної освіти за напрямами підготовки (спеціальностями). | |||
Атестація кадрів | |||
---|---|---|---|
(аттестация кадров) – процедура перевірки та оцінки можливостей фізичної особи виконувати роботи з відповідних спеціалізацій. | |||
Атестація продукції | |||
---|---|---|---|
(аттестация продукции) – система організаційних, науково-технічних та економічних заходів, спрямованих на всебічну оцінку технічного рівня і якості продукції. Застосовується як адміністративний захід в умовах відсутності ринкового механізму контролю. | |||
Атестація2 | |||
---|---|---|---|
Атестація – визначення рівня знань учня, кваліфікації працівника, якості продукції, робочих місць та ін. | |||
Атомістична економіка | |||
---|---|---|---|
(атомистическая экономика) – економіка, що характеризується високим ступенем конкуренції, яка створюється великою кількістю дрібних незалежних виробництв в усіх галузях. Вони пристосовують випуск своєї продукції до ринкової ціни, яка утримується на відносно сталому рівні. | |||
АУДІЄНЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНА | |||
---|---|---|---|
АУДІЄНЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНА - прийом главою д-ви чи уряду або міністром закорд. справ країни перебування іноз. дип. представника на його прохання з метою передачі усного чи письм. повідомлення, у зв'язку з врученням вірчих грамот і відкличних грамот тощо. Залежно від обставин А. д. проводиться в урочистій або, навпаки, в конфіденц. обстановці, без суто протокольних формальностей. | |||
Аудіо | |||
---|---|---|---|
Аудіо – звукові навчальні засоби. Інтерактивні технології дистанційного навчання включають такі навчальні засоби: телефон, аудіоконференцію, короткохвильове радіо. Пасивні (односторонні) звукові навчальні засоби включають аудіокасети і радіо. | |||
Аудіографічна конференція | |||
---|---|---|---|
Аудіографічна конференція – поєднує технології для голосової комунікації з передачею малюнків, графічних зображень тощо. Аудіографічні зовнішні пристрої забезпечують візуальний компонент і включають електронну дошку, відеотехнологію фотознімків і персональний комп’ютер. | |||
Аудіозапис | |||
---|---|---|---|
Аудіозапис (аудіоролик, аудіофайл, аудіо) – завершений звуковий епізод, окремий звуковий твір, створений за допомогою мікрофона: музика, мова, сигнали від музичних інструментів та інші звуки,
які оброблені та перетворені звуковою
картою. | |||
Аудіоконференція | |||
---|---|---|---|
Аудіоконференція – електронна конференція, в якій учасники, що перебувають у різних місцях, використовують телефони або спеціальне устаткування для аудіоконференций, з метою спілкування в реальному часі. Кількість учасників може бути від трьох до ста та більше. | |||
Аудіоконференція2 | |||
---|---|---|---|
Аудіоконференція – технологія, яка використовує систему громадського телефонного зв’язку для з’єднання людей у двох або більше місцях. Для великих груп людей використовуються додаткові пристрої для зменшення шуму та інтерференції. | |||
Аудіокурс | |||
---|---|---|---|
Аудіокурс – навчальний курс на аудіоносієві, призначений для мовного чи іншого тренінгу за допомогою магнітофона або іншого пристрою відтворення звуку. | |||
Аудіолекції | |||
---|---|---|---|
Аудіолекції – навчальна лекція на аудіоносієві, прослуховування якої супроводжується одночасним вивченням текстових і графічних матеріалів. | |||
Аудит | |||
---|---|---|---|
(аудит) – аналіз (ревізія) господарсько-фінансової діяльності підприємства, організації, установи, що проводиться спеціалізованими незалежними службами з метою оцінки їх фінансового стану, встановлення правильності ведення бухгалтерського обліку, виявлення недоліків, резервів господарювання, а також розробки рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності. | |||
АУДИТ 2 | |||
---|---|---|---|
АУДИТ (англ. audit [ˈɔː.dɪt]) - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144; Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII | |||
АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ | |||
---|---|---|---|
АУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (англ. financial reporting audit [faɪˈnænʃəl rɪˈpɔːtɪŋ ˈɔːdɪt]) - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
Аудитор | |||
---|---|---|---|
(аудитор) – особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності акціонерних компаній, комерційних банків та інших суб'єктів ринкової економіки на основі угоди, що укладається з нею. А. купує спеціальний дозвіл (повноваження) у державних установ, що стежать за діяльністю – відповідних акціонерних товариств, банків тощо. Головне завдання А. – давати інформацію про фінансовий стан суб'єктів ринковою економіки, що контролюються, яка у визначеному законом порядку друкується в річному звіті про діяльність даного акціонерного товариства разом з його офіційним балансом, прибутками і витратами. А. можуть також надавати послуги стороннім організаціям та особам. | |||
АУДИТОР 2 | |||
---|---|---|---|
АУДИТОР (англ. auditor [ˈɔːdɪtə]) - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
Аудиторія | |||
---|---|---|---|
Аудиторія – кількість студентів, які беруть активну участь у програмі. | |||
Аудиторія сайту | |||
---|---|---|---|
Аудиторія сайту – загальна назва відвідувачів сайту, групи. Обсяг аудиторії є характеристикою успіху Інтернет-проекту. | |||
Аудиторні заняття | |||
---|---|---|---|
Аудиторні заняття – заняття з учнями, що проводяться педагогічним працівником безпосередньо або опосередковано через телекомунікації або в записі. | |||
Аудиторські організації | |||
---|---|---|---|
(аудиторские организации) – фірми, що виконують контрольні, консультативні та інші функції на основі угод з різними юридичними та фізичними особами. | |||
АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКІ ПОСЛУГИ (англ. audit services [ˈɔːdɪt ˈsɜːvɪsɪz]) - аудит, огляд фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, виконання завдань з іншого надання впевненості та інші професійні послуги, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
Аудиторські служби, фірми | |||
---|---|---|---|
(аудиторские службы, фирмы) – спеціальні підрозділи великих фірм, спеціалізовані установи, контори, фірми, що виконують консультативні, облікові, аналітичні, контрольні та інші функції за дорученням органів державної влади, здебільшого – на підставі угод з юридичними або фізичними особами. | |||
АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. audit activity [ˈɔːdɪt ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
АУДИТОРСЬКА МЕРЕЖА | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКА МЕРЕЖА (МЕРЕЖА) (англ. audit network (network) [ˈɔːdɪt ˈnetwɜːk]) - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
АУДИТОРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. audit organization [ˈɔːdɪt ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - господарська організація, створена відповідно до вимог закону (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ (англ. Audit Chamber of Ukraine [ˈɔːdɪt ˈʧeɪmbə əv juːˈkreɪn]) - самоврядний орган, що здійснює сертифікацію суб’єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА (АУДИТ) (англ. audit [ˈɔːdɪt]) - комплекс експертно-аналітичних, оціночних, перевірочних та інших форм заходів, спрямованих на забезпечення діяльності банку/банківської групи, пов’язаної з ухваленням їх відповідними органами управлінських рішень та виконанням функцій відповідно до нормативно-правових, розпорядчих, інших актів і внутрішніх документів, з метою проведення незалежної оцінки процесів корпоративного управління, управління ризиками і контролю в банку/банківській групі та надання рекомендацій щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю та мінімізації виявлених ризиків (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |||
АУДИТОРСЬКА ФІРМА | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКА ФІРМА (англ. audit firm [ˈɔːdɪt fɜːm]) - юридична особа, яка провадить виключно аудиторську діяльність та/або надає неаудиторські послуги на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом та міжнародними стандартами аудиту (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
Аудиторський звіт | |||
---|---|---|---|
(аудиторский отчет) – висновок аудитора про стан бухгалтерської роботи підприємства та його фінансове становище, що публікується у встановленому порядку в річному звіті про діяльність даної компанії разом з її офіційним балансом і розрахунком прибутків та збитків. | |||
АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ 2 | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ (англ. audit report [ˈɔːdɪt rɪˈpɔːt]) - документ, підготовлений суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
АУДИТОРСЬКИЙ КОМІТЕТ | |||
---|---|---|---|
АУДИТОРСЬКИЙ КОМІТЕТ (англ. audit committee [ˈɔːdɪt kəˈmɪtɪ]) - комітет, що створюється радою банку зі складу її членів, з яких хоча б одна особа має практичний досвід у сфері аудиту, фінансової звітності та бухгалтерського обліку, для забезпечення контролю за впровадженням адекватної системи внутрішнього контролю, формуванням політик внутрішнього аудиту, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проведенням зовнішнього аудиту (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |||
Аукціон | |||
---|---|---|---|
(аукцион) – спосіб публічного продажу товарів в попередньо обумовлений час і в певному місці. Торг ведеться на конкурсній основі і у відповідності з аукціонними правилами, що регламентують доставку товарів на А., продаж їх, оформлення придбаних товарів. Аукціонний торг із підвищенням цін може здійснюватись у гласний або негласний спосіб. А. можуть бути і примусовими, які організують судові органи або органи влади з метою продажу майна неплатоспроможних боржників, продажу безхазяйного майна. | |||
АУКЦІОН (ПУБЛІЧНІ ТОРГИ) | |||
---|---|---|---|
АУКЦІОН (ПУБЛІЧНІ ТОРГИ) (англ. auction (public bidding) [ˈɔːkʃən (ˈpʌblɪk ˈbɪdɪŋ)]) - публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |||
Аукціон подвійний | |||
---|---|---|---|
(аукцион двойной) – організаційна форма ведення аукціону, коли конкурують між собою і продавці, і покупці відповідно до змін кон’юнктури, пропорцій попиту і пропозицій, або коли кількість продавців збігається з кількістю покупців. | |||
АУТЕНТИФІКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
АУТЕНТИФІКАЦІЯ (англ. authentication [ɔːˈθen.tɪ.keɪt]) - підтвердження того факту, що певна особа має певну ідентичність та/або має право здійснювати певні види діяльності | |||
Аутентифікація1 | |||
---|---|---|---|
Аутентифікація1 – встановлення автентичності інформації виключно на основі внутрішньої структури самої інформації, незалежно від її джерела. | |||
Аутентифікація2 | |||
---|---|---|---|
Аутентифікація2 – процедура встановлення відповідності параметрів, що характеризують користувача, процес або дані, заданим критеріям. Аутентифікація, як правило, застосовується програмами, даними для перевірки права доступу користувача до тих чи інших ресурсів. | |||
Аутрейд | |||
---|---|---|---|
(ауттрейд) – незавершена торговельна угода, яка не відбулась через суб’єктивні причини – відсутність згоди сторін або одної сторони з невідомих причин, технічних помилок. | |||
Аутсайдери | |||
---|---|---|---|
(аутсайдеры) – 1. Підприємства, які не входять до монопольних об’єднань своєї галузі діяльності і ведуть з ними конкурентну боротьбу. 2. Біржові ділки – непрофесіонали, які мають право бути присутніми на торгах бірж, але з обмеженими правами. | |||
АУТСОРСЕР | |||
---|---|---|---|
АУТСОРСЕР (англ. outsourcer [ˌaʊtˈsɔːsə]) - юридична особа, обрана банком для виконання його функцій на умовах аутсорсингу (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - організація будь-якої форми власності, на виконання якій банк передає функцію щодо перевірки наявності та стану майна, діяльність якої відповідає вимогам законодавства України та вимогам, визначеним банком з урахуванням цього Положення (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |||
АУТСОРСИНГ | |||
---|---|---|---|
АУТСОРСИНГ (англ. outsourcing [ˌaʊtˈsɔːsɪŋ]) - передавання на договірній основі іншим особам функцій банку на регулярній (неодноразовій) основі з метою оптимізації витрат і процесів у банку (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 55. – Ст. 1936); - передавання на договірній основі функції банку щодо перевірок наявності та стану майна на виконання організації будь-якої форми власності за умови, що: у договорі визначено періодичність, порядок та умови виконання аутсорсером таких перевірок, порядок здійснення банком контролю за належним виконанням аутсорсером цієї функції; банк затвердив та дотримується внутрішньобанківських процедур щодо передавання аутсорсеру цієї функції, а також щодо контролю за належним виконанням аутсорсером таких перевірок; банк забезпечив контроль за належною реалізацією аутсорсером таких перевірок на постійній основі (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 61. – Ст. 2101); - виконання певних функцій і робіт, які традиційно вважаються «внутрішніми» і виконуються штатними працівниками, шляхом залучення зовнішніх незалежних сторін на договірній основі. Використовується у сферах обслуговування, інформатизації, консалтингу тощо з метою оптимізації процесів у банку та зменшення витрат. Останнім часом А. використовується в багатьох країнах світу в інформаційному та консалтинговому обслуговуванні банків, у процесі організації готівкового грошового обігу шляхом передавання функцій з інкасації, транспортування, оброблення банкнот і монет комерційним організаціям | |||
Афіліація | |||
---|---|---|---|
(аффилиация) – приєднання невеликих підприємств до великої материнської компанії на правах філії, відділення. | |||
АФІЛІЙОВАНІ ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
АФІЛІЙОВАНІ ОСОБИ (англ. affiliated persons [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈpɜːsnz]) - юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; члени сім’ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім’ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою (джерело: Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI | |||
АФІЛІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА | |||
---|---|---|---|
АФІЛІЙОВАНІ ПІДПРИЄМСТВА (англ. affiliated enterprises [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈentəpraɪzɪz]) - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб’єкта господарювання (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |||
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА | |||
---|---|---|---|
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА (англ. affiliated person [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈpɜːsn]) - юридична особа, в статутному (складеному) капіталі якої фінансова установа має істотну участь або яка має істотну участь у статутному (складеному) капіталі фінансової установи (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ | |||
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЧИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ | |||
---|---|---|---|
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ ЧИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ (англ. affiliated person of an investment fund or an investment company [əˈfɪlɪeɪtɪd ˈpɜːsn əv ən ɪnˈvestmənt fʌnd ə ən ɪnˈvestmənt ˈkʌmpənɪ]) - інвестиційний керуючий, засновники, а також учасники, кожен з яких володіє не менш як 25 відсотками інвестиційних сертифікатів (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА БАНКУ | |||
---|---|---|---|
АФІЛІЙОВАНА ОСОБА БАНКУ (англ. affiliated bank person [əˈfɪlɪeɪtɪd bæŋk ˈpɜːsn]) - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |||
Афілірована компанія | |||
---|---|---|---|
(аффилированная компания) – дочірня компанія, яка є у підпорядкуванні материнської компанії. | |||
Б |
---|
Бібліографічна інформація | |||
---|---|---|---|
Бібліографічна інформація – відомості про документи, необхідні для їх ідентифікації та розвідки. | |||
Бібліографічне посилання | |||
---|---|---|---|
Бібліографічне посилання – сукупність бібліографічних відомостей, що цитуються, розглядаються або згадуються в тексті документа, іншого документа (його складової частини або групи документів), необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку. | |||
Бібліографічний запис | |||
---|---|---|---|
Бібліографічний запис – бібліографічне повідомлення, зафіксоване в документальній формі. Складається з бібліографічного опису, який у міру потреби доповнюється заголовком, анотацією або рефератом, класифікаційними індексами, предметними рубриками, шифрами зберігання документа та іншими елементами. | |||
Бібліографічний опис | |||
---|---|---|---|
Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами і призначених для його ідентифікації та загальної характеристики. | |||
Бібліографія | |||
---|---|---|---|
Бібліографія – частина системи соціальних комунікацій, що забезпечує підготовку, розповсюдження та використання інформації про документи. | |||
Бібліотечна система | |||
---|---|---|---|
Бібліотечна система – систематизована сукупність електронного каталогу та електронних документів, які об’єднані за тематичними та іншими ознаками, має додаткові сервіси і можливості, що спрощують пошук документів і роботу з ними. Сучасні бібліотечні системи побудовані за клієнт- серверною технологією і використовуються в локальних чи глобальних мережах. | |||
Бідність | |||
---|---|---|---|
(бедность) – стан, за якого основні потреби індивіда або сім'ї перевищують наявні засоби для їх задоволення. | |||
Бізнес | |||
---|---|---|---|
(бизнес) – ініціативна економічна (виробнича, підприємницька, посередницька) діяльність в умовах ринкової економіки, спрямована на створення власної справи для одержання прибутку шляхом використання своєї праці, власних або запозичених коштів. | |||
Бізнес державний | |||
---|---|---|---|
(бизнес государственный) – здійснення державою через засновані нею організації – суб’єкти підприємницької діяльності бізнесово-фінансово-кредитних операцій з метою наповнення державного бюджету шляхом використання власних засобів виробництва, продукції інтелектуальної праці, цінних паперів, фінансових, грошових ресурсів. | |||
БІЗНЕС ДО БІЗНЕСУ | |||
---|---|---|---|
БІЗНЕС ДО БІЗНЕСУ (англ. business to business [ˈbɪznɪs tuː ˈbɪznɪs]) - комерційні угоди між суб’єктами господарювання, такі як: між виробником та оптовим продавцем чи оптовим продавцем та роздрібним продавцем | |||
Бізнес малий | |||
---|---|---|---|
(бизнес мелкий) – підприємницька діяльність малих фірм, що включає в себе трудову діяльність громадян, які наділені статусом юридичної особи (або не мають його) з метою отримання прибутку. До них належать: приватні індивідуальні, сімейні підприємства, фермерські господарства, які функціонують на правах малого підприємства та інших формах власності з обмеженою кількістю громадян. В Україні до структур малого бізнесу належать підприємства, у яких кількість зайнятих не перевищує: у роздрібній торгівлі – 15 осіб; у галузях невиробничої сфери – 25; у науці – 100; у промисловості і будівництві – 200; в інших галузях виробничої сфери – 50 осіб. | |||
Бізнес підприємницький | |||
---|---|---|---|
(бизнес предпринимательский) – бізнес, об’єктом діяльності якого може бути виробництво продукції, надання послуг, торгівля, комерційно-посередницька діяльність. Все те, що може задовольнити потреби споживачів і пропонується на ринку для придбання, використання, споживання з метою одержання підприємницького прибутку. | |||
Бізнес споживчий | |||
---|---|---|---|
(бизнес потребительский) – найпоширеніший вид бізнесу, який здійснюється переважною більшістю громадян і відображає загальну участь населення у системі ділових економічних відносин. Учасниками споживчого бізнесу виступають також самі підприємці, як споживачі продукції і послуг інших підприємницьких структур. | |||
Бізнес трудовий | |||
---|---|---|---|
(бизнес трудовой) – бізнес громадян, які працюють у різних сферах виробництва і невиробничої інфраструктури за наймом на підставі трудової угоди з власниками чи керівниками відповідних структур – суб’єктів економічних відносин. Діловий бізнесовий інтерес найманих працівників реалізується через їх працю шляхом одержання винагороди за кількість і якість виконаної роботи чи витраченого часу на здійснення певних операцій. Основою трудового бізнесу є приватна власність на робочу силу. | |||
Бізнес-план | |||
---|---|---|---|
(бизнес-план) – документ, у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. Основними розділами бізнес-плану є: опис бізнес-програми; стратегія бізнес-проекту; оцінка ринку і маркетингова стратегія; характеристика стану виробництва і його функціонування; система управління; визначення джерел формування і напрямів оптимального використання фінансів; факторів і ступенів ризику; оцінка конкурентів; прогноз сильних і слабих сторін бізнес-проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку. | |||
Бізнес-рішення | |||
---|---|---|---|
Бізнес-рішення – система, що забезпечує функціонування бізнесу, вся діяльність якого ґрунтується на Інтернет-технологіях (портали, каталоги, Інтернет-ЗМІ, електронні магазини, аукціони та ін.) | |||
Білети державної скарбниці | |||
---|---|---|---|
(казначейские билеты) – паперові гроші, які випускаються державною скарбницею і не обмінюються на золото та срібло, а також короткострокові зобов'язання державної скарбниці, що перебувають в обігу. | |||
БІЛИЙ ПЛАСТИК | |||
---|---|---|---|
БІЛИЙ ПЛАСТИК (англ. white plastic [waɪt ˈplæstɪk]) - будь-яка пластикова картка з магнітною смугою без характерних ознак банківської платіжної картки, на магнітну смугу якої нанесена інформація з оригінальної банківської платіжної картки, отримана в результаті скімінгу, івсдропінгу або програмного скімінгу (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів | |||
БІЛЛІНГ | |||
---|---|---|---|
БІЛЛІНГ (англ. billing [ˈbɪlɪŋ]) - підготовка та висилання банкомемітентом власнику кредитної (платіжної) карти виписки з рахунка із зазначенням сум і термінів погашення заборгованості. Білінговий цикл складає близько 30 днів. Виписка з рахунка повинна бути відправлена клієнту наперед (у США згідно із Законом про справедливий кредитний Б. – не пізніше ніж за 14 днів до настання терміну платежу). При підготовці виписки здійснюється розрахунок суми періодичного та трансакційного фінансового збору | |||
БІНГО | |||
---|---|---|---|
БІНГО (англ. bingo [ˈbɪŋgəʊ]) - азартна гра, в якій гравець використовує спеціальну картку або її електронний аналог з номерами та грає, відмічаючи або закреслюючи номери, що випадково випадають зі спеціального лототрону. Виграє той, хто перший закреслить «лінію», що досягається тоді, | |||
Біоадекватний підручник | |||
---|---|---|---|
Біоадекватний підручник – підручник з біоадекватним (погодженим з природою) викладенням змісту. Найкращим чином пристосований для самостійної роботи. Дозволяє занести навчальну інформацію у довгочасну (тривалу) пам’ять, скоротити у 3-5 разів час навчання, зберегти ресурси здоров’я. | |||
БІОМЕТРИЧНІ ДАНІ | |||
---|---|---|---|
БІОМЕТРИЧНІ ДАНІ (англ. biometric data [ˌbaɪ.əʊˈmet.rɪk ˈdeɪtə]) - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук) (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |||
БІОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ | |||
---|---|---|---|
БІОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ (англ. biometric parameters [ˌbaɪ.əʊˈmet.rɪk pəˈræmɪtəz]) - вимірювальні фізичні характеристики або особистісні поведінкові риси, що використовуються для ідентифікації (впізнання) особи або верифікації наданої ідентифікаційної інформації про особу (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |||
Біржа | |||
---|---|---|---|
(биржа) – організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами і оптова торгівля товарами. Розрізняють валютну, товарну і фондову біржу. | |||
Біржа валютна | |||
---|---|---|---|
(биржа валютная) – спеціалізована біржа, на якій відбувається купівля-продаж іноземної валюти й золота. В основному тут відбувається міжбанківська торгівля валютою. Офіційні біржові котирування є основою розрахунків у банках з їх клієнтами за касовими валютними операціями та платіжними оборотами. | |||
БІРЖА ВАЛЮТНА 2 | |||
---|---|---|---|
БІРЖА ВАЛЮТНА (англ. foreign exchange currency market [ˈfɒrən ɪksˈtʃeɪndʒ ˈkʌr.ən.si ˈmɑːkɪt]) - організаційно оформлений, регулярно діючий ринок іноземної валюти, де формуються курси валют (валютні котирування) на підставі фактичного співвідношення попиту та пропозицій | |||
Біржа праці | |||
---|---|---|---|
(биржа труда) – організація, яка здійснює реєстрацію безробітних (центр зайнятості), сприяє їх працевлаштуванню, а також виступає посередником між робітниками та роботодавцем в здійсненні акту влаштування, найму на роботу, забезпечення організації, підприємств трудовими ресурсами. | |||
Біржа товарна | |||
---|---|---|---|
(биржа товарная) – здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продаються за стандартами або зразками, які мають перелік основних характеристик. До участі в торгах допускаються брокери, біржові маклери, старший маклер, помічники брокерів і біржових маклерів, співробітники біржі. Правила торгівлі здійснюються на основі дотримання таких головних принципів: ціноутворення відбувається тільки на основі дотримання реального попиту і пропозицій, що складаються на основі гласно проведених торгів; об'єктивного використання інформацій; формування взаємовідносин брокерів і клієнтів на договірній основі. | |||
БІРЖА ТОВАРНА 2 | |||
---|---|---|---|
БІРЖА ТОВАРНА (англ. соmmodity exchange [kəˈmɒd.ə.ti ɪksˈtʃeɪndʒ ]) - (1) Постійно діючий оптовий ринок, що функціонує в певному місці відповідно до встановлених правил торгівлі та регламенту. Угоди на б. т. укладаються на стандартні партії товарів, що дає можливість здійснювати операції не лише без попереднього огляду товару, а й взагалі на неіснуючий товар. (2) Форма організації торгівлі відповідно до заздалегідь встановлених правил. Біржу відрізняє регулярність торгівлі, її прив’язаність до жорстко визначеного місця, уніфікація основних вимог до якості товару, умов і термінів постачання, ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців і продавців, висновок угод із постачання на майбутнє | |||
Біржа фондова | |||
---|---|---|---|
(биржа фондовая) – спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами. Членами Ф.б. можуть бути юридичні особи, які оплатили на біржі місце з метою укладання угод з цінними паперами Члени біржі користуються такими ж правами, як і акціонери біржі, за винятком права на одержання дивіденду по акціях. Основними операціями Ф.б. є: проведення обліку цінних паперів, їх прийняття, надання рекомендацій по встановленню початкової котирувальної ціни; організація оформлення угод по купівлі-продажу цінних паперів; виконання централізованих взаєморозрахунків в середині біржового ринку цінних паперів; забезпечення правового оформлення угод. | |||
БІРЖОВІ БРОКЕРИ | |||
---|---|---|---|
БІРЖОВІ БРОКЕРИ (англ. exchange brokers [ɪksˈʧeɪnʤ ˈbrəʊkəz]) - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі (джерело: Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 № 1956-XII | |||
Біржові збори | |||
---|---|---|---|
(биржевое собрание) – зібрання членів біржі (робочий сеанс), під час якого реалізуються операції купівлі-продажу цінних паперів або біржових товарів учасниками зборів безпосередньо чи через брокерів, з можливим укладанням відповідних угод. Проводяться у визначені дні та години. Порядок їх проведення визначається біржовим комітетом. | |||
БІРЖОВА ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
БІРЖОВА ОПЕРАЦІЯ (англ. exchange transaction [ɪksˈʧeɪnʤ trænˈzækʃən]) - угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (джерело: Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 № 1956-XII | |||
Біржова сесія | |||
---|---|---|---|
(биржевая сессия) – спеціально встановлений час, інтервал робочого дня, протягом якого здійснюється торгівля на біржі, укладаються угоди. | |||
Біржова спекуляція | |||
---|---|---|---|
(биржевая спекуляция) – здійснення на біржі операцій з цінними паперами з метою одержання спекулятивного прибутку від різниці між курсами на час укладання та реалізації угоди. Головний метод Б.с. – купівля-продаж цінних паперів на строк. Завершується угода не фактичною передачею цінних паперів контрагенту, а оплатою різниці у цінах. | |||
Біржова торгівля | |||
---|---|---|---|
(биржевая торговля) – організація торгівлі товарами, цінними паперами, нерухомістю на біржах або з участю біржі як посередника. | |||
Біржова ціна | |||
---|---|---|---|
(биржевая цена) – ціна на товари, цінні папери, яка складається під час біржової торгівлі з урахуванням кон’юнктури ринку, співвідношення попиту і пропозицій на біржових торгах. Публікується у спеціальних друкованих засобах бірж (найчастіше у біржових бюлетенях). | |||
Біржове мито | |||
---|---|---|---|
(биржевая пошлина) – мито, яке збирає біржовий комітет з тих, хто придбав цінні папери, за право укладання біржових угод (як правило, у розмірі 2 відсотків продажної ціни). | |||
Біржовий бюлетень | |||
---|---|---|---|
(биржевой бюллетень) – періодичний друкований орган біржі, в якому публікуються курси цінних паперів і біржові ціни товарів. Випускається, як правило, щоденно з зазначенням переліку цінних паперів, вищого, нижчого і заключного курсу по кожному виду цінних паперів. | |||
Біржовий комітет | |||
---|---|---|---|
(биржевой комитет) – орган управління біржею. Обирається загальними зборами членів біржі на обумовлений час. Визначає економічну політику та основні напрями діяльності біржі, здійснює контроль за роботою структурних підрозділів. | |||
Біржовий курс | |||
---|---|---|---|
(биржевой курс) – продажна ціна цінних паперів. Б.к. безпосередньо залежить від розміру дивіденду, а опосередковано – від норми позичкового процента. Номінальна ціна акції на Б.к. не впливає, тому що вона (акція) не підлягає викупу підприємством, яке її випустило. Б.к. облігації залежить від її номінальної ціни, він тим вищий, чим ближче строк викупу. | |||
Біржовий маклер | |||
---|---|---|---|
(биржевой маклер) – офіційний комерційний співробітник біржі, який бере участь у біржових операціях як організатор акцій купівлі-продажу товарів, цінних паперів і в укладенні та реєстрації біржових угод. | |||
БІТКОІН | |||
---|---|---|---|
БІТКОІН (англ. bitcoin [ˈbɪtkɔɪn]) - будучи введеним в обіг у 2009 році, став першою децентралізованої конвертованою валютою і першою криптовалютою. Біткоіни являють собою розрахункові одиниці в формі унікальною ланцюжка цифрових і буквених знаків, що мають цінність тільки внаслідок того, що користувачі готові платити за них. Торгівля біткоінами здійснюється користувачами у цифровій формі з високим ступенем анонімності, і біткоіни можуть обмінюватися (купуватися або продаватися) на долари США, євро та інші фіатні або віртуальні валюти. Будь-хто може завантажити безкоштовний відкритий програмний додаток з веб-сайту для відправлення, отримання та зберігання біткоінів, а також для контролю операцій в системі Біткоін. Користувачі також можуть отримати Біткоін-адреси, які функціонують як рахунки на сайтах провайдерів послуг з обміну біткоінів або на сайтах служб онлайнових гаманців. Інформація про операції (грошові потоки) є загальнодоступною і розміщується в загальному реєстрі операцій, де самі операції ідентифікуються за Біткоін-адресою, яка являє собоюланцюжок цифрових і буквених знаків без систематичної прив’язки до фізичної особи. У зв’язку з цим систему Біткоін називають «псевдонімною». Максимальна кількість біткоінів, яка буде згенерованою, становить 21 мільйон (проте кожна одиниця може бути розділена на більш дрібні частини), і цей рівень буде досягнутий до 2140 році | |||
Багатоагентні системи | ||
---|---|---|
системи, основними компонентами яких є множина програмних модулів (інтелектуальних агентів), які виконують свої функції на вузлах комп’ ютерної мережі у взаємодії між собою та серверною частиною системи | ||
Багатовимірний динамічний аналіз даних | ||
---|---|---|
концепція інтерактивного аналізу, що спирається не тільки на багатовимірний погляд на дані з боку кінцевого користувача, але й багатовимірне подання даних у цільовій базі даних. | ||
БАГАТОМОВНІ МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ | |||
---|---|---|---|
БАГАТОМОВНІ МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ - міжнар. угоди, що складаються з різномовних автент. текстів. Двосторонні договори укладаються, як правило, мовами сторін, але, для поліпшення умов тлумачення, можуть містити третій текст мовою, яку обирають сторони. Саме цей текст має вищу силу в разі виникнення спорів щодо тлумачення договору. Обмежено багатосторонні угоди можуть мати рівно автент. тексти (рівнозначні за юрид. силою) мовами сторін або мовами, які сторони обирають за спільною згодою. Напр., у Маастрихтському договорі 1992 про створення Європейського Союзу, який є обмежено багатосторонньою угодою (на 1997 його підписали 15 країн), зазначається: «Цей договір укладено в одному оригінальному примірнику нідерландською, англійською, французькою, німецькою, грецькою, ірландською, італійською, португальською та іспанською мовами, причому текст кожною з цих мов є рівно автентичним». Багатосторонні договори універсального характеру, які укладаються у межах і під егідою ООН, містять рівно автентичні тексти 6 мовами: англ., араб., ісп., кит., рос, французькою. Укладення міжнар. угод багатьма мовами є виявом тенденції до універсальності міжнар. правопорядку. Багатомовність договору створює більше зручностей для сторін, які отримують тексти рідними мовами, а також у випадку багатостор. угоди, укладеної визнаними дип. мовами, де вміщено текст мовою, яку сторони вважають найбільш прийнятною для себе. Визнання різномовних текстів рівно автентичними означає, що вони мають рівну юрид. силу і на цій підставі застосовуються для тлумачення і здійснення положень договору. Юрид. рівнозначність різномовних текстів, яка презюмується, не означає мовно-се-мант. ідентичності, адже для різних мов характерні різні засоби передачі юрид. і політ, реалій у різних правових системах. Міжнародна практика виробила ряд прийомів для різномовних автент. текстів міжнар. угод, що застосовуються з метою запобігання розбіжностям між текстами (їх паралельна розробка, мікро- та макроаналіз, визначення понять тощо). Для договорів, що мають єдиний за змістом текст, який дублюється різними мовами, використовують особливі принципи тлумачення цих текстів (рівної достовірності; рівної сили; встановлення єдиного змісту всіх текстів). Якщо сторона не має тексту договору своєю мовою, вона робить і публікує його офіц. переклад для внутр. застосування. У разі констатації розбіжностей між офіц. перекладом і різномовним автент. текстом міжнар. угоди вищу силу має останній, саме він підлягає застосуванню. | |||
БАГАТОНОМІНАЛЬНЕ ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ | |||
---|---|---|---|
БАГАТОНОМІНАЛЬНЕ ОБРОБЛЕННЯ БАНКНОТ (англ. multi-nominal banknotes processing [ˈmʌltiˈnɒmɪn(ə)l ˈbæŋknəʊts ˈprəʊsesɪŋ]) - оброблення різних номіналів банкнот, які змішано подаються в автоматизовану систему оброблення банкнот для їх сортування за номіналами, розміщенням, відокремлення на придатні, непридатні для обігу та сумнівні банкноти | |||
БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР | |||
---|---|---|---|
БАГАТОСТОРОННІЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР - договір, в якому беруть участь принаймні три учасники — суб'єкти міжнар. права. Б. м. д. бувають з обмеженим числом учасників або ж мають універсальний характер. Обмежені Б. м. д. — такі, в яких участь нових д-в залежить від 24 згоди всіх учасників. Ці договори можуть бути регіональними і нерегіональними. Приклад нерегіонального обмеженого Б. м. д. — Північноатлантичний договір 1949, за яким ств. Організацію Північноатлантичного договору (НАТО), що об'єднує д-ви Європи та Пн. Америки. Регіональним обмеженим Б. м. д. є Маастрихтський договір 1992, який є водночас Статутом Європейського Союзу — міжнар. організації, що налічує 15 членів — європ. держав (1996). Важливу роль у зміцненні міжнар. співробітництва, розв'язанні глоб. проблем безпеки, екології, захисту прав людини, використанні просторів та ресурсів Світового ок. і космосу та ін. відіграють Б. м. д. універсального характеру, що кваліфікуються також як загальні. Такими є договори, що стосуються кодифікації та прогрес, розвитку міжнар. права, або ті, об'єкт та цілі яких становлять інтерес для міжнародного співтовариства в цілому. Такі договори відкриті для участі всіх членів міжнар. співтовариства держав. Прикладом загальних Б. м. д., які мають особливе значення для людства, є Міжнародні пакти про права людини. Низка універсальних Б. м. д. кодифікац. характеру містить загальновизнані норми міжнар. права, в т. ч. його імперативні норми. Це Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969, Конвенція ООН по морському праву 1982 та ін. | |||
БАГАТОСТОРОННІЙ НЕТТІНГ | |||
---|---|---|---|
БАГАТОСТОРОННІЙ НЕТТІНГ (англ. multilateral netting [ˌmʌl.tiˈlæt.ər.əl ˈnɛtɪŋ]) - угода між трьома або більше сторонами здійснити неттінг за їх зобов’язаннями. Зобов’язання, охоплені такою угодою, можуть виникати за фінансовими угодами або за платежами. Б. н. платіжних зобов’язань, як правило, здійснюється в рамках системи багатостороннього нетто-розрахунку. Б. н. забезпечується шляхом взаємного погашення двосторонніх нетто-позицій кожного учасника з іншими учасниками для одержання багатосторонньої нетто-позиції. Такий неттінг здійснюється через центрального контрагента (зазвичай, це – клірингова палата), який юридично заміщує покупця для кожного продавця і продавця для кожного покупця. Багатостороння нетто-позиція представляє собою двосторонню нетто-позицію між кожним учасником і центральним контрагентом | |||
БАГАТОСТОРОННІЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
БАГАТОСТОРОННІЙ РАХУНОК (англ. omnibus account [ˈɒmnɪbəs əˈkaʊnt]) - єдиний рахунок для об’єднаних грошових коштів або позицій кількох сторін. Учасник клірингу часто веде Б. р. в кліринговій палаті для всіх своїх клієнтів. У такому випадку учасник клірингу зобов’язаний вести облікові записи по кожному клієнту | |||
База | |||
---|---|---|---|
(база) – 1. Сукупність цифрових значень, які належать до конкретного часу й використовуються як основа для порівняння з іншими аналогічними показниками. 2. Будівля (приміщення) – місце складування товарів, перебування (базування людей). | |||
База даних аналітична | |||
---|---|---|---|
База даних аналітична – база даних, яка містить інформацію, що одержана з інших баз даних у формі підсумкової інформації та становить найбільший інтерес для користувача або групи користувачів. | |||
База даних1 (БД) | |||
---|---|---|---|
База даних1 (БД)
– об’єктивна форма
представлення й організації сукупності даних (статей, розрахунків і т. ін.),
систематизованих так, щоб ці дані могли бути знайдені та оброблені за допомогою
ЕОМ; 2) сукупність взаємозалежних даних, що характеризуються можливістю
використання їх для багатьох додатків, можливістю одержання і модифікації
необхідної інформації, мінімальною надмірністю інформації, а також загальним
керованим способом пошуку. | |||
База даних | |||
---|---|---|---|
(база данных) – сукупність інформаційних матеріалів, числових даних, значень, згрупованих за певними ознаками, які використовуються в аналізі й прогнозуванні. | |||
База даних , | |||
---|---|---|---|
База даних – це набір організованої певним чином і зв’язаної між собою інформації про деякий об’єкт, в якій забезпечується пошук цієї інформації. | |||
База даних багатовимірна | |||
---|---|---|---|
База даних багатовимірна – база даних, що підтримує багатовимірну модель даних на концептуальному рівні та призначена для інтерактивного аналітичного оброблення агрегованих історичних і прогнозованих даних. Використовується в підсистемах з OLAP (Оп-Line analitical processing) – оперативним аналітичним обробленням даних. | |||
База даних покупців | |||
---|---|---|---|
(база данных покупателей) – згрупований за певними ознаками, доступний обсяг інформації про покупців, що постійно змінюються й доповнюються. Використовується для таких маркетингових цілей, як створення основної групи оптових та індивідуальних покупців, характеристики їх попиту на товари та послуги, а також ефективність відносин торговельної організації з покупцями. Використовується для прогнозування, розробки ринкової стратегії фірми. | |||
База даних2 | |||
---|---|---|---|
База даних2 –
іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та їх відношень
у визначеній предметній
області. БД можуть використовуватися одним користувачем
або їх колективом через відповідні програмно-iнформацiйнiкомпоненти системи. | |||
База даних3 | |||
---|---|---|---|
База даних3 –
впорядкований набір логічно взаємопов’язаних даних, що спільно використовується, який призначений для задоволення
інформаційних потреб користувачів. Головним
завданням бази даних
є гарантоване збереження значних
обсягів інформації (записів даних) та надання доступу до неї користувачеві або
ж прикладній програмі. | |||
База знань | |||
---|---|---|---|
База знань – центральна частина експертної системи, в якій зберігаються факти і правила для виведення нових фактів. | |||
База контракту | |||
---|---|---|---|
(база контракта) – визначена двостороннім біржовим контрактом кількість різновидів товарів, представлена на продаж за ціною, що дорівнює базисній ціні, за якою товар котирується на біржі. | |||
Базар | |||
---|---|---|---|
(базар) – 1. Спеціально відведене місце у населених пунктах для демонстрації товарів повсякденного попиту. 2. Періодичні торги, які організуються в закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий, шкільний, ялинковий. | |||
БАЗЕЛЬ II | |||
---|---|---|---|
БАЗЕЛЬ II (англ. Basel II [ˈbaːzl] ) - угода про визначення достатності банківського капіталу для забезпечення ефективної та стабільної діяльності банківських установ та їх регулювання. Вона була прийнята Базельським комітетом з питань банківського нагляду в 2004 р. на заміну попередньої (Базель І), запровадженої в 1988 р. Метою прийняття Базеля II є сприяння адекватній капіталізації банків, вдосконаленню систем управління ризиками, і, таким чином, посиленню стабіль- | |||
БАЗЕЛЬ III | |||
---|---|---|---|
БАЗЕЛЬ III (англ. Basel III [ˈbaːzl] ) - стандарт «Базель ІІІ» передбачає: Збільшення акціонерного капіталу. Головним нововведенням Базеля ІІІ стало істотне підвищення вимог до форми капіталу першого рівня (Tier 1), до якого рекомендовано включати тільки акції та нерозподілений прибуток. Показник капіталу першого рівня повинен зрости з 4 до 6%. Це означає, що інші інструменти капіталу першого рівня – відкладені податкові активи, інвестиції в інші фінансові компанії (additional going concern capital) можуть складати до 1,5% від загального розміру капіталу першого рівня. Мінімальні вимоги до капіталу залишаються на рівні 8% з урахуванням нового буфера капіталу. Причому, в загальному капіталі розмір капіталу першого рівня (основний капітал) повинен складати 6%, а капітал другого рівня (додатковий) – не більше 2%. Таким чином змінюються акценти у структурі капіталу. Основний капітал згідно Базеля ІІІ повинен втричі перевищувати додатковий. Капітал 3-го рівня, який згідно базельських вимог використовувався виключно для страхування від ринкового ризику, буде скасовано. Таким чином, для страхування від ринкового ризику банки матимуть капітал, якість складу якого буде подібною до якості капіталу, що використовується для виконання вимог із страхування кредитного та операційного ризику. Це дозволить забезпечити таку ж високу якість капіталу, який використовується для виконання вимог із страхування ринкового ризику, що й капітал, який використовується для виконання вимог із страхування кредитного та операційного ризиків. Зменшення частки позикових коштів. В оновлених вимогах Базельського комітету передбачається обмеження банків від надмірних ризиків шляхом встановлення нового розміру коефіцієнта лівериджу – відношення обсягу позикових коштів банку до власних – на рівні 3%. Система нових стандартів включає гармонізований на міжнародному рівні коефіцієнт лівериджу, який повинен доповнювати показники капіталу з урахуванням ризиків. Частка позикових активів є абсолютним нововведенням Базельського комітету. Цей показник ніколи раніше не розглядався як складова Угоди про капітал. З метою підтримки достатності банківського капіталу Базель ІІІ передбачає запровадження показників буферу збереження капіталу та контрциклічного буферу капіталу. Буфер збереження капіталу. Мета запровадження цього показника – надати можливість банкам підтримувати рівень капіталу протягом значних спадів економіки та скоригувати рівень виплати дивідендів у такі періоди. Для всіх банків буде встановлено мінімальну вимогу щодо рівня акціонерного (власного) капіталу – 4,5% від активів, зважених на ризик. Якщо банки будуть провадити свою діяльність «на межі» встановленого граничного значення, то в скрутні часи достатність капіталу відразу буде втрачено. Щоб запобігти цьому, запроваджується так званий «буфер збереження капіталу». В періоди виникнення стресових ситуацій або криз акціонерний капітал може зменшуватись, але тільки в межах буфера збереження капіталу. Джерело наповнення цього буфера співпадає із джерелом формування мінімального рівня капіталу – це акціонерний капітал після всіх необхідних відрахувань (нагадаємо, згідно вимог Базеля І, відраховується гудвіл) як найбільш надійна та незмінна форма капіталу. Розмір буфера встановлено в розмірі 2,5% від активів, зважених на ризик. Вимога щодо рівня буферного капіталу, який повинен пом’якшити тиск на банківський капітал у кризові періоди, тепер має мінімальне значення на рівні 4,5 та 2,5%, що в сумі дає 7% ефективного рівня акціонерного капіталу від активів, зважених на ризик. Таким чином вимоги до капіталу першого рівня збільшуються більше, ніж у три рази у порівнянні з нинішніми 2%. Таким чином, у періоди економічного зростання нові вимоги будуть стимулювати банки до | |||
БАЗЕЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ | |||
---|---|---|---|
БАЗЕЛЬСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ (англ. Basel Committee on Banking Supervision [ˈbaːzl kəˈmɪti ɒn ˈbaŋkɪŋ ˌsuːpəˈvɪʒn]) - організація, що об’єднує національні наглядові установи, які регулюють банківську діяльність. Комітет з питань банківського нагляду було засновано керівниками центральних банків країн-членів Групи 10 у 1974 р. при Банку міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements, BIS), який розташований у місті Базель (Швейцарія). Саме від назви міста цей комітет і отримав свою назву – Базельський комітет. Спочатку до складу Комітету ввійшли представники вищого керівництва наглядових органів і центральних банків Сполучених Штатів Америки, Канади, Японії, Об’єднаного Королівства, Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії та Швейцарії. Пізніше до них приєдналися Аргентина, Австралія, Бразилія, Китай, спеціальний адміністративний регіон – Гонконг, Індія, Індонезія, Південна Корея, Люксембург, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, Сінгапур, ПАР, Іспанія, Швеція, Туреччина. Європейська комісія бере участь у роботі. | |||
Базис | |||
---|---|---|---|
(базис) – 1. У біржовій практиці надбавка до первинної (базисної) ціни біржового котирування або знижка з неї, що є предметом торгів. Вона залежить від споживчих якостей товару, умов поставки тощо. 2. Сукупність виробничих відносин суспільства (держави) у певний час, що відповідають характеру та розвиткові продуктивних сил даного суспільства. | |||
Базисна валюта | |||
---|---|---|---|
(базисная валюта) – валюта, яка є базовою, зрівняльною відносно курсу, до якого встановлюється котирування інших валют (напр., долар США, Євро). | |||
Базисна умова поставки | |||
---|---|---|---|
(базисное условие поставки) – визначені зовнішньоекономічними контрактами, угодами умови поставок експортної продукції, якими передбачаються розподіл зобов’язань: види документів, порядок їх оформлення, сум і строків оплати, розподіл транспортних, митних, страхових та інших витрат, відповідальність за збереження вантажу тощо. | |||
Базисна ціна | |||
---|---|---|---|
(базисная цена) – ціна певного товару відповідної якості, розміру, хімічного складу. Фактична ціна відрізняється від Б.ц., а тому застосовуються надбавки і знижки до Б.ц. Відхилення фактичних цін від Б.ц. визначається умовами реалізації товару і станом економіки країни. | |||
Базисний прибуток | |||
---|---|---|---|
(базисная прибыль) – розрахунковий, очікуваний прибуток поточного звітного року, який береться, як правило, при розрахунках основних показників економічної ефективності діяльності підприємства, організації та оцінці прогностичних величин. | |||
БАЗОВІ ВІДНОСИНИ | |||
---|---|---|---|
БАЗОВІ ВІДНОСИНИ (англ. basic relationships [ˈbeɪsɪk rɪˈleɪʃənʃɪps]) - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов’язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |||
Базова освіта | |||
---|---|---|---|
Базова освіта – суспільно необхідний рівень загальноосвітньої підготовки, який передбачає всебічний розвиток і ціннісно-етичну орієнтацію особистості, формування загальнокультурної основи її освіти, громадянського та професійного становлення. | |||
БАЗОВА (БАЗИСНА) СТАВКА | |||
---|---|---|---|
БАЗОВА (БАЗИСНА) СТАВКА (англ. prime rate [prʌɪm reɪt]) - ставка процента, від величини якої вираховується значення змінної процентної ставки під час її переоцінки. Як правило, використовують як базові, так звані, «безризикові» ставки (на зразок LIBOR), прайм-рейт (ставка процента для першокласних найбільш надійних позичальників), або «специфічні» ставки на зразок собівартості залучених коштів банку. В Україні як базова ставка може використовуватися облікова ставка Національного банку | |||
Базова рентабельність | |||
---|---|---|---|
(базовая рентабельность) – рентабельність попереднього року, яка використовується при плануванні прибутку за допомогою аналітичного методу. Визначається як відношення базового прибутку з порівняльної або усієї товарної продукції за звітний період до її повної собівартості. | |||
Базова ставка банку | |||
---|---|---|---|
(базовая ставка банка) – річна процентна ставка банку, яку він визначає як розмір плати у відсотках за різноманітні види його кредитів. | |||
Базовий рік | |||
---|---|---|---|
(базисный год) – рік, який береться як основний, відправний, базовий при аналізі динаміки розвитку економічних показників. | |||
Бакалавр | |||
---|---|---|---|
Бакалавр – кваліфікація (ступінь), присвоюється випускнику вищого навчального закладу (реалізовує перший ступінь вищої професійної освіти), що успішно пройшов підсумкову атестацію і захистив випускну кваліфікаційну роботу. | |||
Баланс | |||
---|---|---|---|
(баланс) – в економіці – система взаємопов'язаних показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. Баланс може бути плановим або звітним. | |||
БАЛАНС (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) | |||
---|---|---|---|
БАЛАНС (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) (англ. balance sheet (financial position report) [ˈbæləns ʃiːt (faɪˈnænʃəl pəˈzɪʃən rɪˈpɔːt)]) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського | |||
БАЛАНС БАНКУ | |||
---|---|---|---|
БАЛАНС БАНКУ (англ. bank balance sheet [bæŋk ˈbal(ə)ns ʃiːt]) - запис всіх грошово-кредитних операцій, проведених банком протягом певного періоду часу. Б. б. складається з двох частин. У лівій частині (актив) відображаються всі активи, а у правій (пасив) – зобов’язання та власний капітал банку. Б. б. відображає стан залучених і власних коштів банку, їх джерела, розміщення в кредитні та інші операції. До складу активу входять: каса, кошти на резервному та кореспондентському рахунках у центральному банку, а також на кореспондентських рахунках в інших банках, дебітори банку, кредити, видані банком, цінні папери, придбані банком акції, будівлі, обладнання та інші основні засоби. До складу пасиву включають: статутний капітал, додатковий капітал, кошти резервного фонду, кошти на поточних рахунках клієнтів банку, кошти на рахунках банків-кореспондентів, депозити юридичних і фізичних осіб, одержані в інших банках кредити, випущені зобов’язання (банківські векселі, депозитні та ощадні сертифікати, облігації) інша кредиторська заборгованість, інші фонди та резерви банку. Статті активу та пасиву у Б. б. наводяться в порядку зменшення їх ліквідності. Відображення інформації в Б. б. здійснюється на основі методу подвійного запису у вигляді бухгалтерського рівняння: А = П = З + К, де: А – активи, П – пасиви, З – зобов’язання, К – капітал. Такий запис називають класичним бухгалтерським рівнянням або функціональною обліковою моделлю | |||
Баланс бухгалтерський | |||
---|---|---|---|
(баланс бухгалтерский) – одна з найважливіших форм бухгалтерської звітності, що відображає стан, обсяги, склад, розміщення, використання і джерела формування матеріальних, фінансових засобів підприємств, організацій, установ різних форм власності на певну дату – найчастіше на кінець і на початок облікового (звітного) періоду. Він складається з двох частин: активної (лівої) та пасивної (правої). Активи відображають склад і розміщення засобів підприємства (фірми), а пасиви – джерела їх утворення і розміщення. | |||
Баланс доходів і витрат | |||
---|---|---|---|
(баланс доходов и расходов) – система показників, яка характеризує джерела та обсяги утворення і використання фінансових ресурсів окремого регіону, держави в цілому. Використовується для розрахунків попиту населення і можливостей його задоволення, визначення обсягів грошових платежів та грошового обігу загалом. | |||
Баланс консолідований | |||
---|---|---|---|
(баланс консолидированный) – інтегрований сукупний баланс групи підприємств – юридичних осіб – асоційованих членів корпорацій або зведений балансовий звіт про комерційно-фінансову діяльність головної компанії з дочірніми компаніями, філіями. | |||
Баланс ліквідаційний | |||
---|---|---|---|
(баланс ликвидационный) – бухгалтерський звітний баланс, що відображає матеріально-фінансовий стан підприємства, організації чи іншої структури на дату припинення її діяльності. Складається ліквідаційною комісією і затверджується власником підприємства або іншим органом, що прийняв рішення про ліквідацію. | |||
Баланс оборотних засобів | |||
---|---|---|---|
(баланс оборотных средств) – баланс співвідношень формування і надходження оборотних засобів, з одного боку, та їх витрат (видатків) – з другого, за певний період. | |||
Баланс основних фондів | |||
---|---|---|---|
(баланс основных фондов) – система показників, яка характеризує рух основних фондів за планом або звітом. Є складовою частиною балансу народного господарства країн з централізованою плановою економікою. | |||
Баланс платежів | |||
---|---|---|---|
(баланс платежей) – статистична система, в межах якої відображаються всі операції між економікою даної країни та економікою інших країн за певний період (місяць, квартал, рік). Складається у національній валюті країни згідно з рекомендаціями МВФ. Використовується для визначення валютних курсів, для врівноваження попиту й пропозиції іноземної валюти. Знаходиться у стані рівноваги, коли національна економіка добре пристосована до світової економіки. | |||
Баланс попиту й пропозиції | |||
---|---|---|---|
(баланс спроса и предложения) – двостороння система згрупованих економічних показників, які характеризують обсяги, структуру й співвідношення між потребою в товарах і послугах, що відображається в платоспроможному попиті споживачів, і пропозицією, яка складається з суми усіх товарів, що знаходяться на ринку або можуть бути просунуті на ринок. | |||
Баланс робочого часу | |||
---|---|---|---|
(баланс рабочего времени)– баланс, що фіксує ресурси робочого часу працівників компанії і його використання у виді таблиці розподілу робочого часу. Б.р.в. дозволяє виявити резерви використання робочого часу. | |||
Баланс руху капіталу | |||
---|---|---|---|
(баланс движения капитала) – розрахунковий документ показників притоку матеріальних і фінансових засобів у країну та їх вибуття з країни. | |||
Баланс сальдовий | |||
---|---|---|---|
(баланс сальдовый) – баланс цифрових значень розрахункових залишків бухгалтерського обліку на певну дату. | |||
Баланс торговий | |||
---|---|---|---|
(баланс торговый) – співвідношення вартості експорту та імпорту товарів країни за певний проміжок часу. | |||
Балансова вартість | |||
---|---|---|---|
(балансовая стоимость) – вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу, за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу. | |||
Балансовий звіт | |||
---|---|---|---|
(балансовый отчет) – звіт про основні показники ефективності функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, формування їх активів (надходжень і нагромаджень матеріальних коштів), пасивів і чистої вартості власного капіталу за певний час. | |||
Балансовий лист | |||
---|---|---|---|
(балансовый лист) – документ, у якому зафіксовані кошти, що знаходяться на балансі. | |||
Балансовий прибуток | |||
---|---|---|---|
(балансовая прибыль) – прибуток підприємства від усіх різновидів його виробничої і невиробничої діяльності, відображений у бухгалтерському балансі. Включає прибуток від реалізації продукції і фінансових операцій. Це важливе джерело самофінансування підприємства. | |||
Балансовий рахунок | |||
---|---|---|---|
(балансовый счет) – реальні кошти, сконцентровані на банківському рахунку суб’єкта підприємницької діяльності або іншої юридичної особи. | |||
Балансовий трансферт | |||
---|---|---|---|
(балансовый трансферт) – документально підтверджене власником цінних паперів право передачі його власності (цінних паперів) іншому власникові без зазначення особи, якій вона передається. | |||
Бан | |||
---|---|---|---|
Бан (від англійського ban– забороняти) – жаргонний вислів. 1) спосіб покарання адміністрацією сайту за некоректну поведінку користувача або використання спамерських прийомів, який полягає у видаленні облікового запису з бази, відновлення якого не гарантовано і, як правило, вимагає особистого листування з адміністрацією і в будь-якому випадку займає тривалий час; 2) видалення учасника з групи за некоректну поведінку через занесення його до чорного списку. Учасник групи, якого занесено до чорного списку, не має можливості потрапити до групи. Після виведення з чорного списку, учасник у групі автоматично не відновлюється. | |||
Бан-лист | |||
---|---|---|---|
Бан-лист – список користувачів, які за некоректну поведінку та з інших причин, заблоковані. Користувачі занесені до Бан-листа не можуть відправляти повідомлення та переглядати інформацію. | |||
БАНДИТИЗМ | |||
---|---|---|---|
БАНДИТИЗМ (англ. gangsterism [ˈgæŋstərɪzəm]) - організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі | |||
Банер1 | |||
---|---|---|---|
Банер1 – це вид реклами на веб-сторінках, який виглядає як статична картинка або нескладний мультфільм. Зазвичай ця картинка є посиланням. За її допомогою можна перейти на рекламований сайт або на сторінку з детальнішою інформацією про рекламований товар (ця дія називається "Перехід по банеру"або "клік"). Ще бувають банери, які засновані на технології Flash. | |||
Банер2 | |||
---|---|---|---|
Банер2 – графічне зображення, аналогічне рекламному модулю в пресі, яке містить анімовані (зрідка відео-) елементи, а також є гіперпосиланням на сайт рекламодавця або сторінку з додатковою інформацією. | |||
Банерна реклама | |||
---|---|---|---|
Банерна реклама – популярний спосіб реклами в Інтернеті з використанням графічних зображень рекламного характеру – банерів. Збільшує відвідуваність сайтів, на які переадресовує користувачів, покращує імідж компаній, товарів і послуг. | |||
Банк | |||
---|---|---|---|
(банк) – установа, що акумулює грошові кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою тощо. За функціями і характером операцій банки розподіляються на емісійні, комерційні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та інші. В Україні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні працює Національний банк України, на другому – комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності. | |||
Банк даних | |||
---|---|---|---|
Банк даних – сукупність декількох баз даних та комплексу інформаційних, програмних і технічних засобів, що забезпечують накопичення, поновлення, коригування та багатоаспектне використання даних. | |||
БАНК 2 | |||
---|---|---|---|
БАНК (англ. bank [bæŋk]) - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку залучати у вклади грошові кошти фізичних і юридичних осіб і розміщувати зазначені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також відкривати та вести банківські рахунки фізичних і юридичних осіб. У науковій літературі існує два основних підходи до визначення часу виникнення та сут- | |||
Банк інвестиційний | |||
---|---|---|---|
(банк инвестиционный) – комерційний банк, який спеціалізується на придбанні та реалізації виробничих організацій (корпорацій). Його основні фінансові ресурси та прибутки формуються здебільшого за рахунок торгівлі власними акціями. | |||
БАНК ІНКАСУВАЛЬНИЙ | |||
---|---|---|---|
БАНК ІНКАСУВАЛЬНИЙ (англ. encashment bank provider [ɪnˈkæʃmənt bæŋk prəˈvaɪdə]) - будь-який банк, крім банку-ремітента, який бере участь в операції з інкасування векселя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). Зв’язок з іншими термінами: див. терм | |||
Банк іпотечний | |||
---|---|---|---|
(банк ипотечный) – банк, який спеціалізується на операціях з надання довгострокових кредитів під заставу нерухомості, в основному на будівництво житлових і виробничих споруд, під порівняно високі відсоткові ставки. | |||
БАНК БЕНЕФІЦІАРА | |||
---|---|---|---|
БАНК БЕНЕФІЦІАРА (англ. beneficiary bank [ˌbenɪˈfɪʃərɪ bæŋk]) - банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |||
БАНК З ІНОЗЕМНИМ КАПІТАЛОМ | |||
---|---|---|---|
БАНК З ІНОЗЕМНИМ КАПІТАЛОМ (англ. bank with foreign capital [bæŋk wɪð ˈfɒrɪn ˈkæpɪtl]) - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10%. Поряд з поняттям Б. з. і. к. виділяють поняття «іноземний банк». Головними ознаками іноземного банку є розташування центру прийняття стратегічних рішень за кордоном і контроль іноземних власників. В умовах глобалізації роль Б. з. і. к. та іноземних банків підвищується. Основними позитивними наслідками діяльності Б. з. і. к. в Україні відзначають: сприяння запровадженню сучасних банківських технологій, фінансових інновацій, нових систем ризик-менеджменту та методів корпоративного управління; консолідацію банківської системи; сприяння розвитку фінансових ринків і вдосконаленню ринкової інфраструктури; підвищення конкуренції на ринку банківських послуг; залучення прямих іноземних інвестицій, сприяння стабілізації та диверсифікації джерел формування банківських ресурсів; підвищення ефективності функціонування банківської системи. До аргументів, що стримують діяльність Б. з. і. к. в Україні, відносять: можливість посилення фінансової нестабільності під час банківських криз шляхом «інфікування» вітчизня- | |||
БАНК ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ | |||
---|---|---|---|
БАНК ЗА УЧАСТЮ ДЕРЖАВИ (англ. bank with the participation of the state [bæŋk wɪð ðə pɑːˌtɪsɪˈpeɪʃən əv ðə steɪt]) - банк, частка державної власності у статутному капіталі якого становить менше 100 відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555). | |||
Банк комерційний | |||
---|---|---|---|
(банк коммерческий) –банк, який здійснює універсальні банківські операції з різними організаціями, установами здебільшого за рахунок власних коштів та залучення кредитних ресурсів своїх клієнтів. Становлячи переважну більшість у загальнонаціональній банківській системі, вони є базовою основою кредитної системи держави. | |||
БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ (БМР) | |||
---|---|---|---|
БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ (БМР) (англ. bank for international settlements, BIS [bæŋk fɔː ɪntəˈnaʃ(ə)n(ə)l ˈsetlmənts]) - спеціалізована міжнародна фінансова установа, яка об’єднує на акціонерній основі центральні банки 41 країни Європи, Азії та Африки. США представлені у БМР не ФРС, а City Bank Corp. Однак ФРС тісно співпрацює з БМР, а один із членів Ради керуючих ФРС постійно присутній на щомісячних нарадах у Базелі (Базельський клуб) та на загальних зборах засновників. Штаб-квартира БМР розташована у Базелі. БМР створено в 1930 р. на основі Гаагської угоди центральних банків 5 країн – Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії та Франції і Конвенції цих країн зі Швейцарією у зв’язку з планом Юнга щодо виплати Німеччиною репарацій країнам-переможцям у Першій світовій війні. Офіційно США не брали участі у створенні БМР, а тому на акції БМР підписались приватні американські банки на чолі з банкірським домом J.P. Morgan. Метою БМР є сприяння розвитку співробітництва між центральними банками, створення нових можливостей для міжнародних фінансових операцій та діяльність як довіреної особи або агента при здійсненні міжнародних платіжних операцій, переданих йому сторонами-учасницями на підставі договорів відповідно до Статуту БМР. Функції БМР полягають у сприянні співробітництву між центральними банками, спрощенню міжнародних фінансових розрахунків, сприянні центральним банкам в управлінні їх валютними резервами, виконанні функцій агента та довіреної особи щодо здійснення міжнародних фінансових угод та проведенні досліджень і аналізу розвитку грошовокредитних відносин. При БМР з 1974 р. функціонує Базельський комітет з питань банківського нагляду (BCBS), з 1971 р. – Комітет з глобальної фінансової системи (CGFS), з 1980 р. – Комітет з платіжних систем і розрахунків (CPSS), з 1962 р. – Комітет з дослідження ринків (MC), з 1999 р. – Інститут фінансової стабільності (FSI), з 1997 р. – Комітет Ірвінга Фішера зі статистики центрального банку (IFC) та інші структури. Україна не є учасником БМР, але Національний банк України тісно співпрацює з БМР | |||
Банк офшорний | |||
---|---|---|---|
(банк оффшорный) –банк, який розміщений в офшорній зоні, і який не підпорядковується національній банківській системі. Всі операції ведуться без будь-яких обмежень у національних валютах з урахуванням котирувань відповідно до кон’юнктури міжнародного валютного ринку. | |||
БАНК-АГЕНТ | |||
---|---|---|---|
БАНК-АГЕНТ (англ. bank-agent [bæŋk-ˈeɪʤənt]) - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI | |||
Банк-гарант | |||
---|---|---|---|
(банк-гарант) – банк, що поручився за свого клієнта. Видає гарантії за дорученням та за рахунок клієнтів, а також банків-кореспондентів, відповідає перед кредитором за виконання боржником його платіжних зобов'язань за контрактом. | |||
БАНК-ГАРАНТ 2 | |||
---|---|---|---|
БАНК-ГАРАНТ (англ. bank-guarantor [bæŋk -ˌgærənˈtɔː]) - банк, який надає гарантію на користь бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |||
Банк-дилер | |||
---|---|---|---|
(банк-дилер) – комерційний банк, що здійснює операції з реалізації державних цінних паперів на фондових ринках. | |||
БАНК-ЕМІТЕНТ | |||
---|---|---|---|
БАНК-ЕМІТЕНТ (англ. bank emitter [bæŋk ɪˈmɪtə]) - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2831); - банк, що видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку) (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
БАНК-КОНТРГАРАНТ | |||
---|---|---|---|
БАНК-КОНТРГАРАНТ (англ. counterparty bank [ˈkaʊntəˌpɑːti bæŋk]) - банк, який надає контргарантію на користь банку-гаранта або на користь іншого банку-контргаранта (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |||
Банк-кореспондент | |||
---|---|---|---|
Банк-кореспондент – банки в різних містах чи країнах, між якими існує домовленість про взаємовигідне обслуговування клієнтів. | |||
БАНК-КОРЕСПОНДЕНТ 2 | |||
---|---|---|---|
БАНК-КОРЕСПОНДЕНТ (англ. correspondent bank [ˌkɒrɪsˈpɒndənt bæŋk]) - банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, | |||
БАНК-ОБОЛОНКА | |||
---|---|---|---|
БАНК-ОБОЛОНКА (англ. shell bank [ʃel bæŋk]) - банк, який не має фізичної присутності у країні, де він зареєстрований та отримав ліцензію, а також не пов’язаний з регульованою фінансовою групою, яка підлягає ефективному консолідованому нагляду (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/ documents/fatf-recommendations.html); - банк, який зареєстрований в країні, де він немає фізичної присутності, та не пов’язаний з якою-небудь фінансовою групою, що регулюється (джерело: The FATF Guidance on the risk-based approach to combating money laundering and terrorist financing (June 2007). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ | |||
БАНК-ПРЕД’ЯВНИК | |||
---|---|---|---|
БАНК-ПРЕД’ЯВНИК (англ. bearer bank [ˈbeərə bæŋk]) - інкасувальний банк, який здійснює пред’явлення векселів і супровідних документів платнику (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
БАНК-РЕМІТЕНТ | |||
---|---|---|---|
БАНК-РЕМІТЕНТ (англ. remittee bank [ˌremɪˈtiː bæŋk]) - банк, якому комітент доручив операцію з інкасування векселя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). | |||
БАНКІВСЬКІ АСОЦІАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКІ АСОЦІАЦІЇ (англ. banking associations [ˈbaŋkɪŋ əˌsəʊʃiˈeɪʃənz]) - добровільне об’єднання банків, створене як неприбуткова організація з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, координації роботи у сфері спільних інтересів, співпраці з органами влади у правовій сфері, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності. Б. а. створюються як за територіальною ознакою, так і за спеціалізацією банків. Вони не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку. Б. а. є договірним об’єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків – членів асоціації. Основними принципами створення та діяльності таких асоціацій, за дослідженнями Еліонор Остром, повинні бути: 1) встановлення чітких рамок і принципів належності до асоціації; 2) визначення правил доступу до ресурсів; 3) розробка правил взаємодії безпосередньо самими членами асоціації; 4) за виконанням правил повинен бути встановлений чіткий контроль; 5) за порушення правил встановлюється градуйована шкала санкцій; 6) асоціація забезпечує можливість швидкого вирішення конфлікту; 7) асоціація повинна бути визнана державними органами; 8) крупні асоціації повинні формуватися переважно на базі малих об’єднань | |||
Банківські білети | |||
---|---|---|---|
(банкноты, банковские билеты) – різновид кредитних грошей. Випускаються центральними банками для кредитування економіки держави відповідно до приросту офіційних золото-валютних резервів. Забезпечення Б.б. державними позичками (зобов'язаннями) викликає перевищення банкнотного обігу над потребами держави та народного господарства у наявних грошах, а також знецінення Б.б., що наближає сучасні Б.б. до паперових грошей. | |||
БАНКІВСЬКІ МЕТАЛИ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКІ МЕТАЛИ (англ. banking metals [ˈbæŋkɪŋ ˈmetlz]) - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238; Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 9. – Ст. 34; Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48 /. – Ст. 552); - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. З металів платинової групи береться лише паладій (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 36. – Ст. 1953); - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, | |||
Банківські монополії | |||
---|---|---|---|
(банковские монополии) – найбільші банки та їх об'єднання в країнах з розвинутою економікою. Характеризуються високим ступенем концентрації і централізації банківського капіталу. | |||
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. banking operations [ˈbaŋkɪŋ ˌɒpəˈreɪʃənz]) - сукупність пов’язаних між собою регулярних дій, які виконує банк відповідного до свого статусу, спрямованих на забезпечення виконання функцій банку як фінансового посередника. Б. о. класифікують за: функціональним призначенням – (кредитні, розрахункові, депозитні, валютні, касові, операції з цінними паперами, нерухомістю та інші); ступенем значущості в структурі банківської діяльності – основні (кредитні, розрахункові, депозитні, касові) та супутні (операції, що забезпечують розвиток банку як грошового інституту). За функціональним призначенням розрізняють: а) пасивні Б. о., на основі яких банки формують фінансові ресурси (залучають вклади, емітують власні цінні папери, одержують кредити від інших банків); б) активні Б. о., за допомогою яких банки використовують наявні у них фінансові ресурси (надають кредити, купують цінні папери). Такі операції ще поділяють на кредитні, інвестиційні, засновницькі та міжбанківські; в) комісійні (посередницькі) Б. о. – комісійно-розрахункові та торговельно-комісійні операції, надання гарантійних послуг, управління пакетами акцій, виконання доручень тощо. Б. о. пов’язані з економічною діяльністю суб’єктів господарювання та фізичних осіб, мають переважно комерційний характер, чітко визначений стандарт, відповідне законодавче забезпечення. Б. о. визначають напрям банківської діяльності, є джерелом прибутку банку, а їх собівартість безпосередньо випливає на банківський прибуток. Пасивні Б. о. відіграють первинну і вирішальну роль порівняно з активними операціями, оскільки необхідною умовою здійснення активних операцій є достатність ресурсів | |||
Банківські офшорні зони | |||
---|---|---|---|
(банковские оффшорные зоны) – світові фінансові центри, котрі володіють географічною та юридичною екстериторіальністю і використовуються їх учасниками для проведення банківських операцій з нерезидентами на умовах, відмінних від наявних на внутрішньому національному ринку капіталів. | |||
БАНКІВСЬКІ ПАСИВИ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКІ ПАСИВИ (англ. bank liabilities and equity [bæŋk ˌlaɪ.əˈbɪl.ɪ.ti ænd ˈɛkwɪti]) - ресурси банку, які складаються з власних, залучених і запозичених коштів для проведення активних операцій та одержання прибутку. Б. п. відображаються на пасивних бухгалтерських рахунках балансу банку. Власний капітал формується за рахунок акціонерного капіталу, відрахувань від прибутку та за рахунок нерозподіленого прибутку. Залучення ресурсів відбувається шляхом приймання коштів юридичних і фізичних осіб на вклади всіх видів. Запозичення банками коштів здійснюється шляхом одержання позик на міжбанківському ринку, а також шляхом випуску облігацій та інших зобов’язань. З розвитком банківської справи у пасивах зростає частка залучених коштів і знижується питома вага власного капіталу. До вищого класу Б. п. належать строкові вклади та депозити, які дозволяють банкам чіткіше прогнозувати свої ресурси та впевнено розміщувати кошти в активи. Центральні банки регулюють Б. п. шляхом встановлення нормативів обов’язкового резервування від залучених депозитів або шляхом встановлення адміністративних обмежень чи стимулів | |||
БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКІ РАХУНКИ (англ. bank accounts [bæŋk əˈkaʊnts]) - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |||
Банківські ресурси | |||
---|---|---|---|
(банковские ресурсы) – сукупність коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Діляться на власні та залучені. | |||
БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ 2 | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ (англ. bank resources [bæŋk rɪˈzɔːsɪz]) - сукупність грошових коштів, що перебувають у розпорядженні банку та використовуються ним для виконання своїх функцій та операцій. Б. р. – це фінансові ресурси банку, що складаються із власних, залучених і запозичених коштів. Власні кошти – це акціонерний і резервний капітал, а також нерозподілений прибуток. До залучених і запозичених коштів належать вклади (депозити), кошти від продажу облігацій та інших цінних паперів, залишки на рахунках клієнтів тощо. Б. р. банки використовують для проведення кредитних та інших активних операцій. Структура Б. р. залежить від характеру спеціалізації банку, особливостей його діяльності, стану ринку кредитних ресурсів, рівня розвитку фінансового сектору та інших чинників. До Б. р. належать кредити, одержані від Національного банку в порядку рефінансування, а також міжбанківські кредити та депозити. Останнім часом поширюється практика формування Б. р. на основі цільових надходжень за рахунок міжнародних кредитних ліній, обслуговування кредитних ліній інших банків, а також надходжень із державних фондів. У практиці діяльності крупних зарубіжних банків розширена практика позабалансового фінансування на основі сек’юритизації активів, продажу позик, випуску кредитних гарантій тощо | |||
Банківська гарантія | |||
---|---|---|---|
(банковская гарантия) – поручительство (запорука) банку-гаранта за свого клієнта. Означає, що банк бере на себе зобов’язання здійснити платіж за свій рахунок у разі неможливості сплати клієнтом у строк платежів за договором. Видається банком клієнту під його відповідні майнові забезпечення. | |||
БАНКІВСЬКА ГРУПА | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА ГРУПА (англ. banking group [ˈbæŋkɪŋ gruːp]) - група юридичних осіб: які мають спільного контролера, що складається з материнського банку, його однієї чи кількох | |||
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. banking activity [ˈbæŋkɪŋ ækˈtɪvɪtɪ]) - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - особливий вид комерційної діяльності, який можуть здійснювати виключно банківські установи відповідно до банківського законодавства після реєстрації банку та одержання ліценції Національного банку. Б. д. визначають через банківські послуги, які банк надає своїм клієнтам. Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування). До виключно банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) грошових коштів і банківських металів від необмеженого кола фізичних і юри- | |||
Банківська документація | |||
---|---|---|---|
(банковская документация) – сукупність документів, що використовуються банком і прислуговується письмовими свідоцтвами виконаних операцій і обгрунтуванням відображення операцій в бухгалтерському обліку. | |||
БАНКІВСЬКА ЛІЦЕНЗІЯ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА ЛІЦЕНЗІЯ (англ. banking license [ˈbæŋkɪŋ ˈlaɪsəns]) - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - документ, який видає Національний банк України у встановленому порядку відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність» і «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» та на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність. Метою надання Б. л. є нормативне врегулювання банківської діяльності, підвищення надійності та стабільності банківської системи України та забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків. Банки мають право здійснювати банківську діяльність лише після отримання Б. л. Для отримання Б. л. банк подає до територіального управління Національного банку за місцем його знаходження або до Департаменту реєстрації та ліцензування банків такі документи: а) клопотання банку про видачу банківської ліцензії за підписом голови правління банку; б) інформацію про керівників банку; в) відомості про забезпеченість банку належним банківським обладнанням, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, необхідними для здійснення банківських операцій; г) документ на право власності або договір оренди на приміщення, в якому розміщуватиметься банк, на строк не менше п’яти років; ґ) відомості про відповідність технічного стану та організації охорони приміщень вимогам Національного банку України | |||
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА (англ. banking system [ˈbaŋkɪŋ ˈsɪstəm]) - сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку, які діють у тій чи іншій країні в певний історичний період; складова кредитної системи. Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а базується на заздалегідь виробленій концепції, в межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному окремому банку. Б. с. є динамічною системою «закритого» типу, в якій банки можуть успішно функціонувати завдяки взаємодії між собою та з суб’єктами банківської інфраструктури (платіжні системи, клірингові механізми, стандарти обліку та звітності тощо). Б. с. України, як і більшість Б. с. світу, створена та функціонує за дворівневим принципом. На першому рівні знаходиться Національний банк України, який виконує емісійну функцію та здійснює регулювання, нагляд і контроль за діяльністю банків, які належать до другого рівня та виконують всі види банківських операцій з обслуговування підприємств, установ, організацій і населення. До другого рівня Б. с. відносять уповноважені банки, які поділяють на універсальні та спеціалізовані (ощадні, іпотечні, інвестиційні). Донедавна в Україні вся Б. с. була державною. До 1987 р. Б. с. включала три банкимонополісти: Держбанк, Будбанк СРСР, Зовнішторгбанк СРСР і систему Держтрудощадкас. Починаючи з 1991 р., відбувається роздержавлення Б. с. Однак реорганізація Б. с. розпочалася ще в 1987 р., тому що децентралізація управління економікою в умовах переходу до ринку потребувала зміни ролі та місця банківської системи в механізмі управління економікою, посилення впливу на розвиток національної економіки, перетворення кредиту в реальний економічний важіль. На першому етапі реорганізації була створена нова структура державних банків: Промислово-будівельний банк СРСР, Агропромисловий банк СРСР, Банк житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР, Зовнішекономбанк СРСР. Функції з кредитування і розрахунків, які раніше виконував Державний банк, були передані спеціалізованим банкам, а емісійна діяльність була відокремлена від кредитування. На Державний банк СРСР покладалися функції координатора діяльності спеціалізованих банків і проведення єдиної для всіх банків державної кредитної політики, а галузеві банки спеціалізувалися на обслуговуванні народногосподарського комплексу. Завдяки спеціалізації банків певною мірою відбулося: посилення їх зв’язку з клієнтами; посилення впливу грошово- кредитних відносин на виробництво; покращення структури кредитних вкладень. Однак цього вдалося досягти лише завдяки використанню адміністративних методів управління кредитом і грошовим обігом, які на той період практично вже вичерпали себе. Ефективна система економічного регулювання грошового обігу в процесі реорганізації банків не була створена, що збільшило товарно-грошову незбалансованість економіки. Реорганізація була проведена «зверху» адміністративними методами. «Закріплення» клієнтури за спеціальними банками залежно від галузевої приналежності зумовило нерівномірний розподіл пасивів між створеними банками. Не змінилися принципово кредитні відносини: зберігався адміністративний метод розподілу кредитних ресурсів, не була ліквідована монопольна структура Б. с., а були лише перерозподілені сфери впливу банків за відомчою ознакою, що робило неможливою конкуренцію між ними. Внаслідок цього виникла об’єктивна необхідність у другому етапі банківської реформи, який був спрямований на комплексну реконструкцію системи економічних відносин у сфері кредиту. Цей етап розпочався після створення перших комерційних банків. Потрібне було створення нового механізму грошово-кредитних відносин, які б давали змогу економіч- | |||
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ (англ. banking system of Ukraine [ˈbæŋkɪŋ ˈsɪstɪm ɒv juːˈkreɪn]) Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |||
Банківська таємниця | |||
---|---|---|---|
(банковская тайна) – відомості, що не підлягають розголошенню. До них належать відомості про стан рахунків клієнтів та виконуваних операцій. Б.т. є різновидом комерційної таємниці, яка полягає в тому, що фірми і банки приховують одне від одного відомості про операції з метою одержання вищих прибутків. | |||
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ 2 | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ (англ. bank secrecy [bæŋk ˈsiːkrɪsɪ]) - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю. Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду | |||
Банківська таємниця2 | |||
---|---|---|---|
Банківська таємниця – інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. | |||
БАНКІВСЬКА ТРАТТА | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА ТРАТТА (англ. bank draft [bæŋk drɑːft]) - перевідний вексель, виставлений банком або від його імені, при якому векселедавцем і платником є один і той же банк. Б. т. підлягає негайній оплаті та є інструментом розрахунків, який за ступенем ліквідності близький до готівки. Разом з тим Б. т. не є чеком, оскільки векселедавець і платник – одна й та ж особа. У Європі термін Б. т., як правило, вживають до тратти, виставленої банком на себе. Тратта придбається платником і направляється одержувачу, який надає її своєму банку для платежу. Цей банк надає Б. т. банку платника для відшкодування. У США термін Б. т. відноситься до тратти або чека, виставленого банком на себе або на грошові кошти, розміщені в іншому банку. У випадку використання чека касира банк є одночасно і трасантом і трасатом. У випадку використання банківського касового чека один банк виступає трасантом, а інший – трасатом. Б. т. може бути виписана банком для своїх цілей або може бути придбана клієнтом і направлена платнику для виконання зобов’язань. У вітчизняній практиці часто Б. т. на прохання клієнта виписує місцеве відділення банку на свій головний офіс. У такому випадку клієнт має надійний платіжний документ, за яким він може одержати кошти в іншому місті (джерело: Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (Женева, 7 червня 1930 р.) | |||
БАНКІВСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКА ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ (англ. bank holding company [bæŋk ˈhəʊldɪŋ ˈkʌmpənɪ]) - фінансова холдингова компанія, в якій переважною діяльністю фінансових установ, що є її дочірніми та асоційованими компаніями, є банківська діяльність (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30). | |||
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ (англ. banking regulation [ˈbæŋkɪŋ ˌregjʊˈleɪʃən]) - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238). | |||
БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ САМООБСЛУГОВУВАННЯ (БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ) | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ САМООБСЛУГОВУВАННЯ (БАНКІВСЬКИЙ АВТОМАТ) (англ. self-service automatic teller machine (ATM) [self ˈsɜːvɪs ˌɔːtəˈmætɪk ˈtelə məˈʃiːn (eɪ-tiː-ɛm)]) - програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю електронного платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього | |||
Банківський баланс | |||
---|---|---|---|
(банковский баланс) – бухгалтерський баланс, який відображає стан залучених та власних коштів, їх джерела, розміщення в кредитних та інших операціях. За даними балансу здійснюється контроль за формуванням та використанням банківських ресурсів, станом кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій. | |||
Банківський вклад | |||
---|---|---|---|
(депозит) (банковский вклад(депозит) – вклади, що надходять у банк від вкладника на умовах повернення і платності. Відносини банка і вкладника регулюються відповідними договорами. Юридичні особи не мають права перераховувати кошти, що перебувають на банківському вкладі іншій особі. | |||
БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД 2 | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД (англ. deposit [dɪˈpɒzɪt]) - угода, відповідно до якої одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Слово «депозит» походить від лат. depositum – переданий на зберігання. У банківської практиці Б. в. розглядають як гроші або інші кошти в готівковій чи безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, передані власником (фізичною або юридичною особою) або третьою особою до банку для зберігання або з метою одержання доходу (процентів) на встановлених договором умовах, з обов’язковим поверненням вкладнику. Договір Б. в. укладається в письмовій формі. Договір Б. в., в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка. Письмова форма договору Б. в. вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджено договором Б. в. з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Б. в. поділяють на: вклади на вимогу (видача вкладу на першу вимогу) та строкові вклади (повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. Залучення депозиту також може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів | |||
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ (англ. banking day [ˈbaŋkɪŋ deɪ]) - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. У системі електронних платежів Національного банку України Б. д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату | |||
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ У СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ (англ. bank day in the electronic payment system of the National Bank [bæŋk deɪ ɪn ðiː ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm əv ðə ˈnæʃənl bæŋk]) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів | |||
Банківський капітал | |||
---|---|---|---|
(банковский капитал) – сукупність грошових капіталів, залучених банком, які використовуються ним у вигляді банківських ресурсів для кредитно-розрахункових та інших операцій. Власний (акціонерний і резервний) капітал банку складає меншу частину Б.к. На відміну від торговельно-промислового капіталу власний капітал банку, вкладений у банківське діло, і становить банківський прибуток. Зрощування Б.к. з промисловим утворює фінансовий капітал. | |||
Банківський кредит | |||
---|---|---|---|
(банковский кредит) – основна форма кредиту, при якій грошові кошти надаються банками у тимчасове користування (готівкою та безготівкою) юридичним та фізичним особам і державі. | |||
БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ 2 | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ (англ. bank loan [bæŋk ləʊn]) - (1) Позичковий капітал банку у грошовій формі та в банківських металах, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. (2) Форма фінансового кредиту, який банк надає своєму позичальнику на певний строк на умовах повернення та платності. (3) Будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. З точки зору банку Б. к. – це кредитна операція, яка здійснюється відповідно до кредитної угоди про надання кредиту та супроводжується записами на банківських рахунках з відповідним відображенням їх у балансах кредитора та позичальника. Б. к. є інструментом стимулювання розвитку економіки. Основними функціями Б. к. є перерозподільча, створення кредитних засобів обігу, відтворювальна та стимулююча | |||
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД (англ. banking supervision [ˈbæŋkɪŋ ˌsjuːpəˈvɪʒən]) - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238); - система заходів щодо контролю та активних впорядкованих дій Національного банку, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими кредитно-фінансовими установами у процесі їх діяльності законодавства України та встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників. Ефективний Б. н. ґрунтується на адекватній законодавчій та методологічній базі. Діяльність служби Б. н. дає позитивні результати лише тоді, коли вона підкріплена чіткими правилами регулювання банківської діяльності. Головною метою Б. н. є забезпечення стабільності банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілі- | |||
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА КОНСОЛІДОВАНІЙ ОСНОВІ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА КОНСОЛІДОВАНІЙ ОСНОВІ (англ. banking supervision on a consolidated basis [ˈbæŋkɪŋ ˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn ə kənˈsɒlɪdeɪtɪd ˈbeɪsɪs]) - нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ | |||
БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. bank transfer [bæŋk trænsˈfɜː(r)]; bank remittance [bæŋk rɪˈmɪt(ə)ns]) - просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей на прохання і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) з визначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Б. п. здійснюється у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, що адресуються одним банком іншому (іноді з використання банківських чеківабо інших платіжних документів). Але комерційні або товаросупроводжувальні документи (рахунки-фактури, транспортні та інші документи спрямовуються при цій формі розрахунків від експортера імпортеру напряму, минаючи банки). Банк виконує тільки платіжні доручення іноземних банків чи оплачує відповідно до умов кореспондентських угод виставлені на нього банківські чеки з грошовими (контрактними) зобов’язаннями іноземних імпортерів, а також виставляє платіжні доручення і банківські чеки на іноземні банки за грошовими зобов’язаннями вітчизняних імпортерів. При використанні Б. п. у розрахунках за експортовані товари та надані послуги банк виконує платіжні доручення іноземних банків-кореспондентів щодо виплати коштів на користь переказоотримувачів як клієнтів свого банку, так і клієнтів своїх банків-кореспондентів за умови зазначення в платіжному дорученні одного з таких способів відшкодування виплачених сум: а) зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в банку переказодавця; б) зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в третьому банку; в) надання права дебетувати сумою переказу рахунок ЛОРО банку переказодавця в банку. При використанні Б. п. у розрахунках за імпортовані товари та отримані послуги банк виконує доручення клієнтів, які мають в банку поточний валютний рахунок: 1) на переказ валюти за кордон в оплату вартості імпортованих товарів, товарних документів чи документів про надання послуг; 2) як авансові платежі, передбачені умовами контрактів; 3) в оплату простих та переказних векселів за придбані в кредит товари; 4) в погашення заборгованості, що утворилася в результаті перерахунків, та на інші цілі в межах залишку коштів на валютному рахунку клієнта. Використання Б. п. як форми розрахунків за контрактом, має бути обумовлене при укладанні зовнішньоторговельної угоди в розділі «Умови платежу». Банк переказодавця керується конкретними вказівками, що містяться в платіжному дорученні. При здійсненні Б. п. банки несуть мінімальну відповідальність, а тому стягують мінімальну комісію. Комісія, як правило, стягується банком експортера з переказодавця відповідно до та- | |||
БАНКІВСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ (англ. banking payment instrument [ˈbæŋkɪŋ ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt]) - засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30 | |||
БАНКІВСЬКИЙ ПОРТФЕЛЬ | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ ПОРТФЕЛЬ (англ. bank portfolio [bæŋk pɔːtˈfəʊlɪəʊ]) - частина загального портфеля банку, яка складається з об’єктів, щодо яких банк має чіткі наміри утримувати їх у своїй власності з метою отримання економічного доходу у вигляді приросту вартості. Поточна ринкова вартість Б. п. не має суттєвого впливу на рішення банку щодо утримання об’єктів, а тому зміна ринкових умов не призводить до зміни економічної вартості Б. п. з точки зору керівництва банку. Поняття «портфель» також застосовують до групи об’єктів, які є однорідними за певними характеристиками, а саме: типом контрагента, видом інструменту тощо. Найчастіше використовуються такі терміни «кредитний портфель», «портфель цінних паперів», «інвестиційний портфель» | |||
БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК (англ. bank account [bæŋk əˈkaʊnt]) - відкритий банком клієнтові банку рахунок, на який відповідно до договору банк зобов’язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнтові (власнику рахунка), виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Б. р. є бухгалтерським документом банку, в якому обліковується рух коштів клієнта банку. За своїм економічним змістом Б. р. є обліковою одиницею, яка використовується банками з метою обліку прав грошових вимог клієнта до банку, що виникають з договору банківського рахунка, а також для обліку виконання банківських операцій, які здійснюються відповідно до виду Б. р. | |||
Банківський чек | |||
---|---|---|---|
Банківський чек – паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку. | |||
Банкіри | |||
---|---|---|---|
(банкиры) – менеджери та власники грошового капіталу, які спеціалізуються на здійсненні банківських операцій. | |||
БАНКИ | |||
---|---|---|---|
БАНКИ (англ. banks [bæŋks]) - фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144) | |||
БАНКНОТА | |||
---|---|---|---|
БАНКНОТА (англ. banknote [ˈbaŋknəʊt]) - грошовий знак, виготовлений з паперу, щільної тканини (зазвичай, шовку), металу або пластику, в більшості випадків прямокутної форми. Б. національних валют випускаються центральними банками та обов’язкові для прийому на території всієї країни нарівні з монетами. Найдавнішими Б. вважають китайські Б., випущені у VIII ст. за часів династії Тан. Б. української гривні випускають номіналом: 1 грн. – із зображенням портрета князя Володимира; 2 грн. – із зображенням портрета князя Ярослава Мудрого; 5 грн. – із зображенням портрета гетьмана Богдана Хмельницького; 10 грн. – із зображенням портрета гетьмана Івана Мазепи; 20 – із зображенням портрета Івана Франка; 50 – із зображенням портрета Михайла Грушевського; 100 грн. – із зображенням портрета Тараса Шевченка; 200 грн. – із зображенням портрета Лесі Українки; і 500 грн. – із зображенням портрета Григорія Сковороди | |||
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР | |||
---|---|---|---|
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР (англ. mint [mɪnt]) - окремий структурний підрозділ, установа Національного банку України. Складається із комплексів виробництва банкнот і карбування монет. Розташований у Києві. Створений відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів» (18 вересня 1991 р.) та Президії Верховної Ради України «Про національну валюту в Україні» (14 листопада 1991 р.). Із введенням в експлуатацію першої лінії 22 березня 1994 р. на Банкнотній фабриці розпочато випуск банкнот національної грошової одиниці – гривні. Потужності Банкнотної фабрики складають 1,5 мільярда банкнот або іншої захищеної друкованої продукції. Крім банкнот, фабрика виготовляє бланки державних цінних паперів, документи суворого обліку, знаки поштової оплати, цінні папери на замовлення іноземних держав, а також інші види захищеної вiд підробки друкованої продукції. Для захисту банкнот гривні та іншої продукції від підроблення застосовуються сучасні методи та технології. У квітні 1997 р. в м. Малин Житомирської області було введено Фабрику банкнотного паперу. У листопаді 1997 р. введено в дію першу чергу виробництва Монетного двору. Biдтоді всі українські монети карбуються на власній виробничій базі. Річна потужність Монетного двору складає 1 млрд. розмінних і обігових монет, 1 млн. ювілейних і пам’ятних монет та 200 тис. орденів та медалей. Першими в 1997–1998 рр. на Монетному дворі викарбовано золоті монети «Київський псалтир», «Т.Г. Шевченко», «Києво-Печерська лавра», «Оранта». Із введенням у дію Банкнотної фабрики, Монетного двору та Фабрики банкнотного паперу в Україні створено замкнений цикл виготовлення банкнот i монет національної грошової одиниці | |||
БАНКОМАТ | |||
---|---|---|---|
БАНКОМАТ (англ. automated teller machine (ATM) [kæʃ] məˈʃiːn]) - автоматизований термінал банківського обслуговування для видачі та депонуваня готівкових коштів при операціях з платіжними картками (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. – К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. – 86 с.); | |||
Банкрутство | |||
---|---|---|---|
(банкротство) – неспроможність боржника (підприємства, фірми, банку тощо) виконати свої боргові зобов'язання. Від дня офіційного оголошення Б. боржник втрачає право самостійно управляти та розпоряджатися своїм майном. Це право переходить до ліквідаторів – осіб, призначених розпоряджатися майном боржника та примусово ліквідувати організацію. Усі вексельні зобов'язання боржника підлягають терміновому погашенню. Всі претензії кредиторів з моменту Б. пред'являються лише до ліквідаторів і задовольняються на конкурсній основі. | |||
БАНКРУТСТВО 2 | |||
---|---|---|---|
БАНКРУТСТВО (англ. bankruptcy [ˈbæŋkrəptsɪ]) - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII | |||
Банкрутство2 | |||
---|---|---|---|
Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. | |||
БАРОМЕТР СВІТОВОЇ КОРУПЦІЇ | |||
---|---|---|---|
БАРОМЕТР СВІТОВОЇ КОРУПЦІЇ (англ. Global Corruption Barometer [ˈɡləʊbl kəˈrʌp.ʃən bəˈrɒm.ɪ.tər]) - дослідження, яке проводиться Міжнародним дослідницьким центром Gallup International Association і традиційно присвячується вимірюванню впливу корупції на життя громадян в усьому світі, включаючи й Україну. Барометр дозволяє визначати суспільну думку щодо участі громадян у корупційних діях та їхню оцінку діяльності органів влади в подоланні корупційних зловживань. Дослідження здійснюється з 2003 року за принципом індивідуальних інтерв’ю | |||
Бартер | |||
---|---|---|---|
(бартер) – прямий натуральний товарообмін на безготівковій основі, коли визначена кількість одного чи кількох товарів обмінюється на еквівалентну за ціною кількості іншого чи інших товарів. Торгова операція, що здійснюється за схемою “товар за товар”. | |||
БАРТЕР 2 | |||
---|---|---|---|
БАРТЕР (англ. barter [ˈbɑːtə]) - традиційний тип зустрічної торгівлі, що полягає в обміні між експортером та імпортером товарів і послуг на інші товари і послуги еквівалентної якості без використання грошей | |||
БАРТЕРНА (ТОВАРООБМІННА) ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
БАРТЕРНА (ТОВАРООБМІННА) ОПЕРАЦІЯ (англ. barter (commodity exchange) operation [ˈbɑːtə (kəˈmɒdɪtɪ ɪksˈʧeɪnʤ) ˌɒpəˈreɪʃən]) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договор | |||
Бартерна операція | |||
---|---|---|---|
(бартерная операция) – товарообмінна двостороння дія, у якій сторони обмінюються еквівалентно товарами (послугами) без грошових розрахунків – без участі грошей. | |||
Бартерна угода | |||
---|---|---|---|
(бартерный договор) – товарообмінна операція з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). В сучасних умовах Б.у. здійснюється не тільки в зовнішньоторговому обороті, але і в межах держави, що підриває стійкість грошової одиниці. | |||
БЕЗАКЦЕПТНІ ПЛАТЕЖІ | |||
---|---|---|---|
БЕЗАКЦЕПТНІ ПЛАТЕЖІ (англ. nonacceptance settlements [əkˈsɛpt(ə)ns ˈsetlmənts]) - (1) Оплата розрахункових документів з банківського рахунка платника незалежно від його згоди (акцепту) або у разі, коли така згода платника не потрібна. (2) Один із видів безперечного стягнення коштів у випадках, передбачених законодавством і вказаних в інструкціях центрального банку. В такому разі на документі робиться спеціальна позначка: «Без акцепту» | |||
БЕЗВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ | |||
---|---|---|---|
БЕЗВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ (англ. irrevocable letter of credit [ɪˈrevəkəbl ˈletə əv ˈkredɪt]) - акредитив, який не може бути змінений або анульований без згоди банку-емітента, підтверджуючого банку (якщо він є) та бенефіціара (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |||
Безвалютний обмін | |||
---|---|---|---|
(безвалютный обмен) – міжнародний обмін товарами, послугами та іншими результатами наукової, економічної і культурної діяльності на безвалютній основі, аби уникнути ризику матеріальних збитків внаслідок знецінення валюти, якою здійснюються платежі. | |||
БЕЗВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА | |||
---|---|---|---|
БЕЗВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА (англ. off-site inspection [ɒf-saɪt ɪnˈspekʃən]) - перевірка, яка проводиться в приміщенні Держфінпослуг на підставі отриманих від установи документів та пояснень без виходу за місцезнаходженням установи (джерело: Порядок проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Порядку проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 05.08.2003 № 26 (у редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 07.04.2011 № 185), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2003 р. за № 716/8037 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 34. – Ст. 1842); - перевірка, яка проводиться в приміщенні Мінфіну на підставі отриманих від суб’єкта та/ або його відокремленого підрозділу документів та пояснень без виходу за місцезнаходженням (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 06.05.2015 № 489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2015 р. за № 596/27041 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 45. – Ст. 1443); - планова або позапланова перевірка СПФМ, не пов’язана з виходом працівників Держфінмоніторингу за місцезнаходженням СПФМ (джерело: Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 14.04.2015 № 436, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2015 р. за № 492/26937 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 38. – Ст. 1156); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мін’юсту (управління юстиції), не пов’язана з виїздом працівників Мін’юсту (управління юстиції) за місцезнаходженням суб’єкта (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 13.05.2015 № 673/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2015 р. за № 528/26973 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 41. – Ст. 1285); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мінекономрозвитку, не пов’я- | |||
БЕЗВИЇЗНИЙ НАГЛЯД З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
БЕЗВИЇЗНИЙ НАГЛЯД З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. off-site supervision on financial monitoring issues [ɒf-saɪtˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - аналіз діяльності банку/установи, який проводиться працівниками Національного банку в приміщеннях Національного банку в порядку, установленому в розділі IV цього Положення (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 55. – Ст. 2218). | |||
Безготівкові розрахунки | |||
---|---|---|---|
(безналичные расчеты) – спосіб грошових розрахунків без використання готівки, перерахування (переказ) грошових сум з рахунків платників на рахунки кредиторів або зарахування взаємних вимог. Застосовуються як у межах держави, так і в сфері міжнародних економічних відносин. Здійснюються за допомогою векселів, чеків, кредитних карток та інших платіжних документів. За проведення Б.р. банки беруть з клієнтів винагороду або домовляються про безплатне здійснення перерахування коштів, що зберігаються на банківських рахунках. | |||
БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ 2 | |||
---|---|---|---|
БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cashless settlements [ˈkæʃləs ˈsɛtlmənts]) - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908); - платежі, які здійснюються банками шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Б. р. використовуються між підприємствами, організаціями, установами, а також можуть застосовуватися для розрахунків між фізичними та юридичними особами. Згідно з Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні», Б. р. можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді: платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, розрахункові чеки, акредитиви та платіжні вимоги (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503). | |||
Безготівкові розрахунки2 | |||
---|---|---|---|
Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. | |||
Безготівковий грошовий обіг | |||
---|---|---|---|
(безналичный денежный оборот) – грошовий обіг, за якого рух грошей здійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах з урахуванням обопільних вимог. Рух грошей у безготівковій формі відбувається у сферах грошового обігу. | |||
БЕЗДОГАННА ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
БЕЗДОГАННА ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ (англ. impeccable business reputation [ɪmˈpekəbl ˈbɪznɪs ˌrepjuːˈteɪʃən]) - сукупність підтвердженої інформації про фізичну особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам законодавства, а також про відсутність судимості, яка не знята або не погашена в установленому законом порядку (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
БЕЗДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР | |||
---|---|---|---|
БЕЗДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР (англ. uncertificated securities [ˌʌnsəˈtɪfɪkeɪtɪd sɪˈkjʊərɪtiz]) - обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
БЕЗКОНТАКТНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ НОСІЙ | |||
---|---|---|---|
БЕЗКОНТАКТНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ НОСІЙ (англ. contactless electronic media [ˈkɒntæktləs ɪlɛkˈtrɒnɪk ˈmiːdiə]) - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов’язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI | |||
БЕЗЛІЦЕНЗІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
БЕЗЛІЦЕНЗІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. unlicensed activity [ˌʌnˈlaɪsənst ækˈtɪvɪti]) - провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії на його провадження, у тому числі провадження ліцензіатом частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, іншої, ніж та, на яку йому надано ліцензію (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII | |||
БЕЗМИТНА ТОРГІВЛЯ | |||
---|---|---|---|
БЕЗМИТНА ТОРГІВЛЯ (англ. free trade [friː treɪd]) - митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552). | |||
Безмитне ввезення товарів | |||
---|---|---|---|
(беспошлинный ввоз товаров) – 1. Необмежене ввезення у державу товарів без митних зборів на підставі міжнародних угод з метою розширення міжнародних економічних зв’язків і наповнення ринку товарами. 2. Відповідно до міжнародного права – безмитне завезення товарів, що здійснюється посольствами, дипломатичними представництвами та дипломатами. | |||
Безнадійні борги | |||
---|---|---|---|
(безнадежные долги) – дебіторська заборгованість, одержати яку визнано неможливим. Окремі підприємства (фірми) у разі неплатоспроможності стають фінансовими банкрутами. Добровільне банкрутство виникає тоді, коли в суд про це заявляє сам боржник, примусове – при зверненні до суду кредиторів. | |||
БЕЗНАДІЙНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
БЕЗНАДІЙНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ (англ. uncollectable receivables [ˌʌnkəˈlɛktəbl rɪˈsiːvəblz]) - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |||
БЕЗПІДСТАВНЕ ЗБАГАЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
БЕЗПІДСТАВНЕ ЗБАГАЧЕННЯ (англ. unjustified enrichment [ʌnˈdʒʌs.tɪ.faɪd ɪnˈrɪʧmənt]) - недоговірне зобов’язання, в силу якого особа, що набула майно (набувач) за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої підстави, встановленої законом, іншими нормативно-правовими актами або правочином, зобов’язана повернути безпідставно набуте майно цій особі | |||
БЕЗПЕКА МІЖНАРОДНА | |||
---|---|---|---|
БЕЗПЕКА МІЖНАРОДНА - стан міжнар. відносин, який виключає порушення миру та реальну загрозу розвитку людства. Б. м. дає народам можливість суверенно, без тиску ззовні визначати шляхи та форми свого сусп.-політ. розвитку. Вона передбачає діяльність держав і міжнар. інститутів щодо підтримання такого стану, універсальну систему механізмів, заходів і гарантій, які виключають застосування сили в міжнар. відносинах. У сучас. світ, політиці Б. м. розглядається як важлива функція світ, співтовариства, що реалізується на основі процесів роззброєння, поглиблення взаєморозуміння і взаємодові-ри між державами, мирного врегулювання конфліктів. За Статутом ООН осн. відповідальність за підтримання миру та Б. м. покладена на Раду Безпеки ООН, якій належить і виключне право застосування санкцій проти агресора. На рівень і стан сучас. Б. м. впливають насамперед характер заг. небезпеки і загроз, захищеність зовн. кордонів та стан внутр. безпеки держав. Як політ, явище Б. м. обслуговує інтереси і потреби більшості країн світ, спільноти, оскільки прагнення до безпеки є визначальним мотивом людської діяльності. Б. м. розрізняють: за масштабами — національну та регіональну (в межах того чи ін. регіону світу) і загальну, у глобальному вимірі; за сферами — безпека у військ., політ., екон., екол., гуманітарній та ін. сферах; за суб'єктами — безпека сусп-ва, д-ви, людини. Поряд з традиц. джерелами небезпеки (прагнення певних країн до гегемонії, переваги у стратег, та ядер, озброєннях, до експансіонізму) на рівень Б. м. на сучас. етапі світового сусп.-політ, розвитку впливають нові світові загрози. Це тенденція до зростання кількості локальних конфліктів і акцій міжнар. тероризму, 25 поява могутніх незаконних збройних формувань, розкрадання ядер, матеріалів та поширення ядер, технологій, наявність стратег, озброєнь у потенц. агресорів. Сучасна система Б. м. грунтується на принципах: заг. характеру й однакового рівня безпеки для всіх країн незалежно від їхньої ролі на світ, арені; міжнар. співробітництва у розв'язанні проблем безпеки та колективності дій щодо усунення чи припинення агресії; недостатності лише військ.-силових засобів підтримання миру; високого ступеня довіри і відкритості у міжнар. стосунках; системного підходу до підтримання безпеки. Важливими елементами системи Б. м. є наукові теорії, концепції, доктрини, програми досягнення високого рівня міжнар. безпеки; сукупність міждерж., держ., громад, організацій та інститутів підтримання миру; сили, засоби та матеріальні ресурси запобігання зростанню небезпеки на міжнар. рівні. Об'єктивна необхідність переходу до нової міжнар. політики зумовлює зміни в структурі Б. м. Групування країн на замкнені військ.-політ. блоки та коаліції, визначення сфер впливу, балансування на грані війни і миру, рівновага озброєнь на дедалі вищому рівні вважаються нині залишками старої системи безпеки. Необхідність відмови від них диктується фундаментальними геополіт. зрушеннями, глобальними проблемами, що в кін. 20 ст. відображають заг. стурбованість, тривогу всього людства. Розв'язанню завдань, які стоять перед сучас. світ, співтовариством, найбільше відповідає концепція колективної безпеки. Вона є стратег, принципом, спрямованим на досягнення мети за допомогою угод, а не примусу. Нова глобальна система безпеки формується шляхом переговорів та угод про заг. цілі, норми інститутів, принципи і механізми врегулювання гострих конфліктів. Вона базується на: довірі, заснованій на відкритості, транспарентності (від франц. transparent — прозорий) і передбачуваності дій партнерів; співробітництві і гарантіях; зайнятості. Названі елементи відображаються у діяльності структур спільної безпеки: ООН; Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ); у програмі НАТО «Партнерство заради миру»; у програмному асоцію-ванні партнерства з країнами Центр, та Сх. Європи в рамках Східноєвроп. Союзу (СЄС), Європ. Союзу (ЄС) і прийнятої ним програми заг. зовн. політики та політики в галузі безпеки тощо. Система спільної Б. м. перебуває у процесі становлення, однак цей процес не автоматичний, він потребує від світ, спільноти чималих зусиль та затрат. Запорукою ефективності міжнар. безпеки є досягнення згоди між народами щодо усунення прагнення окр. країн до світ, панування, розв'язання проблеми співвідношення сили і права на користь права, поступова ліквідація організацій, заснованих на силових, примус, принципах дії тощо. | |||
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ БІЗНЕСУ | |||
---|---|---|---|
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ БІЗНЕСУ (англ. business continuity [ˈbɪznəs ˌkɒntɪˈnjuːɪti]) - форми узгодженої взаємодії в платіжній системі, направлені на забезпечення того, щоб вона задовольняла встановленому рівню обслуговування, навіть якщо відмовлять один або більше її компонентів, або якщо вона піддасться дії аномальних зовнішніх подій. Б. б. включає як превентивні заходи, так і угоди на випадок непередбачених обставин | |||
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ РЯДУ ІНДОСАМЕНТІВ | |||
---|---|---|---|
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ РЯДУ ІНДОСАМЕНТІВ (англ. the continuity of endorsements number [ðə ˌkɒntɪˈnjuːɪtɪ əv ɪnˈdɔːsmənts ˈnʌmbə]) - послідовний ряд індосаментів, через який кожний індосат отримує вексель за індосаментом на власне ім’я, бланковим індосаментом або індосаментом на пред’явника (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Безперервна освіта | |||
---|---|---|---|
Безперервна освіта – комплексна система освіти, яка об’єднує довузівську підготовку (школи, коледжі), вищу і післядипломну освіту, включаючи курсове навчання. | |||
Безперервне навчання | |||
---|---|---|---|
Безперервне навчання – комплекс державних, приватних та громадських освітніх установ, що забезпечують організаційну та змістовну єдність і спадкоємний взаємозв’язок всіх ланок освіти, задовольняє прагнення людини до самоосвіти та розвитку протягом усього життя. | |||
Безпечність бази даних | |||
---|---|---|---|
Безпечність бази даних – спроектована властивість бази даних, яка забезпечує їх захист від навмисного або ненавмисного доступу, модифікації чи руйнування. | |||
Безпечна електронна угода | |||
---|---|---|---|
Безпечна електронна угода – стандарт, призначений для виконання захищених транзакцій з кредитними картами через Інтернет. Використовуючи цифрові підписи, він дає можливість продавцям перевірити, що покупці – ті, за кого вони себе видають. Захищає покупців, забезпечуючи механізм для передачі номера кредитної картки безпосередньо запитуючій стороні для перевірки та складання рахунків без показу номера картки продавцеві. | |||
БЕЗПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА | |||
---|---|---|---|
БЕЗПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (англ. irrecoverable financial assistance [ˌɪrɪˈkʌvərəbl faɪˈnænʃəl əˈsɪstəns]) - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |||
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ КЕРІВНИК | |||
---|---|---|---|
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ КЕРІВНИК (англ. direct supervisor [dɪˈrekt ˈsjuːpəvaɪzə]) - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII | |||
Безпроцентний кредит | |||
---|---|---|---|
(беспроцентный кредит) – кредити, які надаються без утримання процента. Найчастіше такі кредити надаються за рахунок спеціальних цільових грошових фондів, створеними економічно розвиненими країнами для надання допомоги країнам, що розвиваються. | |||
Безробіття | |||
---|---|---|---|
(безработица)– соціально – економічне явище в суспільстві, за якого частина активного працездатного населення не може знайти роботу, яку вона здатна виконувати, що обумовлено перевищенням пропозиції праці над попитом на неї. Види безробіття: застійне – породжується тривалою відсутністю роботи; приховане – виражається в режимі неповного робочого дня (тижня); технологічне (структурне) – пов’язане зі змінами в технології виробництва з причин: ліквідація застарілих технологій; поява нових професій, обумовлених технічним прогресом; зміна споживчих смаків; фрикційне – пов’язане з пошуком нового місця роботи з різних причин: зміна місця проживання; тимчасова втрата сезонної роботи; звільнення; пошук більш вигідної роботи; циклічне (сезонне) – виникає в періоди економічного спаду та обумовлене зниженням сукупного попиту на робочу силу. | |||
Безстрокове боргове зобов’язання | |||
---|---|---|---|
(бессрочное долговое обязательство) – безстроковий вклад у банку, який дає право його власникові в будь-який час одержати необхідну чи повну суму. | |||
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ З УПРАВЛІННЯ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ | |||
---|---|---|---|
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ З УПРАВЛІННЯ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (англ. unconditional securities account management operation [ˈʌnkənˈdɪʃənl sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊnt ˈmænɪʤmənt ˌɒpəˈreɪʃən]) - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв’язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |||
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ У СИСТЕМІ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ОКРЕМОГО ВИПУСКУ ОКРЕМОГО ЕМІТЕНТА | |||
---|---|---|---|
БЕЗУМОВНА ОПЕРАЦІЯ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ У СИСТЕМІ ДЕПОЗИТАРНОГО ОБЛІКУ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ ОКРЕМОГО ВИПУСКУ ОКРЕМОГО ЕМІТЕНТА (англ. unconditional operation on operations limitation in the depository accounting system with securities of a separate issue of a separate emitter [ˈʌnkənˈdɪʃənl ˌɒpəˈreɪʃən ɒn ˌɒpəˈreɪʃənz ˌlɪmɪˈteɪʃən ɪn ðə dɪˈpɒzɪtərɪ əˈkaʊntɪŋ ˈsɪstɪm wɪð sɪˈkjʊərɪtɪz əv ə ˈseprɪt ˈɪʃuː əv ə ˈseprɪt ɪˈmɪtə]) - встановлення обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами окремого випуску, наявними у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію та його клієнтів, яке здійснюється на визначений строк або до настання певної події відповідно до Правил та/або інших внутрішніх документів Центрального депозитарію та внутрішніх документів депозитарних установ із забезпеченням збереження стану рахунків у цінних паперах депонентів, клієнтів на підставі рішення суду, рішення Комісії, розпорядження/ постанови уповноваженої особи Комісії та на інших підставах, установлених законом (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |||
БЕЗХАЗЯЙНА РІЧ | |||
---|---|---|---|
БЕЗХАЗЯЙНА РІЧ (англ. derelict [ˈderɪlɪkt]) - річ, яка не має власника або власник якої невідомий (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356). | |||
БЕЗ’ЯДЕРНА ЗОНА | |||
---|---|---|---|
БЕЗ’ЯДЕРНА ЗОНА - вільна від ядер, зброї територія, де на основі міжнар. договору між заінтересованими д-вами забороняється її випробування, в-во і розміщення в будь-якій формі. Договір про нерозповсюд-ження ядерної зброї 26 1968 (ст. VII), схвалений ГА ООН 12.УІ 1968, передбачає право держав укладати регіон, угоди з метою забезпечення повної відсутності ядер, зброї на їхній території, тобто утворення Б. з. Такі зони можуть утворювати не лише групи держав, а й окр. д-ви. Статус Б. з. має Латинська Америка на основі Договору про заборону ядерної зброї у Латинській Америці (1967). Б. з. є Антарктика, чий правовий режим регулюється Вашингтонським договором 1959, що заборонив будь-які ядерні вибухи, скидання ядер, запасів і матеріалів у цьому регіоні. До Б. з. належать дно і надра Світового ок. : за Договором 1971 д-ви зобов'язалися не встановлювати і не розміщувати тут ядерну та ін. види зброї масового знищення. Договором 1967 щодо космосу Б. з. проголошені небесні тіла. | |||
БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС | |||
---|---|---|---|
БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС - міжнар.-прав. стан д-ви, відповідно до якого вона не бере участі у військ, блоках і дотримується трьох неядер, принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядер, зброї. Б. с. д-ви як суб'єкта міжнар. права визначає і певні зобов'язання, що беруть перед такою д-вою ядерні країни: поважати її незалежність, суверенітет та існуючі кордони, відмовлятися від використання будь-якої зброї проти такої д-ви, крім за умов самооборони; утримуватися від екон. тиску на таку д-ву і домагатися рішучих дій з боку Ради Безпеки ООН у разі, коли така д-ва стане жертвою акту агресії з боку ін. країн. Таким прикладом у міжнар. прав, нормах є Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 (ДНЯЗ), підписаний Україною в 1994 у Будапешті (Угорщина). Згідно з Меморандумом Рос. Федерація, Великобританія та США підтвердили Україні свої зобов'язання згідно з принципами За-ключ. акта НБСЄ 1975: поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою або її використання проти тер. цілісності чи політ, незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким ін. чином згідно зі Статутом ООН; утримуватися від екон. тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги; домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні як державі — учасниці ДНЯЗ, що не володіє ядер, зброєю, у разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядер, зброї; не застосовувати ядер, зброю проти будь-якої держави — учасниці ДНЯЗ, що не володіє ядер, зброєю, крім випадку нападу на них самих, на їхні території чи їхні підопічні території, на їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої д-ви спільно або в союзі з д-вою, яка володіє ядер. зброєю. | |||
БЕК-ОФІС | |||
---|---|---|---|
БЕК-ОФІС (англ. back-office [ˈbæk ˈɒfɪs]) - операційно-обліковий підрозділ банку, який забезпечує роботу підрозділів, що беруть участь в управлінні активами та пасивами, та здійснює діяльність щодо оформлення, об | |||
Бекраунд | |||
---|---|---|---|
Бекраунд – фон сторінки в Твіттері. | |||
Бенефіціар | |||
---|---|---|---|
Бенефіціар – 1) особа (фізична, юридична), яка є одержувачем доходу чи платежу; 2) особа (фізична, юридична), на користь якої здійснюють довірчі функції та якій належить дохід від трастової діяльності (якщо трастові відносини здійснюють на користь самого довірителя, то поняття «бенефіціар» та «довіритель» збігаються); 3) одержувач доходу за страховим полісом; 4) одержувач коштів за платіжним дорученням; 5) особа, на користь якої виставлено акредитив чи надається гарантія; 6) юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем. | |||
БЕНЕФІЦІАР 2 | |||
---|---|---|---|
БЕНЕФІЦІАР (англ. beneficiary [ˌbenɪˈfɪʃərɪ]) - значення терміну бенефіціар залежить від контексту: у законодавстві про довірчу власність (трасти), бенефіціар це особа або особи, які мають право на отримання вигоди від будь-якої трастової угоди. Бенефіціар може бути фізичною або юридичною особою. Усі трасти (окрім благодійних або дозволених законом неблагодійних трастів) повинні мати таких бенефіціарів, яких можна перевірити. Хоча трасти й повинні завжди мати певного кінцевого бенефіціара, якого можна перевірити, трасти можуть не мати існуючих бенефіціарів, а тільки об’єкти повноважень, допоки певана особа, по завершенню визначеного періоду, відомого як аккумуляційний період, не отримає право бенефіціара на капітал чи дохід. Цей період зазвичай співпадає із періодом бестрокової довіри, яка зазвичай називається у трастовій угоді як трастовий період; у контексті страхування життя або іншої інвестиції, пов’язаної із страхуванням, бенефіціаром є фізична або юридична особа, або правове утворення, або категорія осіб, які отримають дохід від страхового полісу у разі настання страхового випадку, який охоплюється полісом; у випадку проведення грошового переказу, фізична або юридична особа чи правове утворення, які визначені відправником як отримувач запитуваного переказу (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - відноситься до тих фізичних осіб або груп фізичних осіб, які отримують благодійну, гуманітарну та інші види допомоги через послуги НПО (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - особа, що визначена як отримувач чогось у результаті створення трасту. Незважаючи на обов’язок трастів завжди вказувати остаточно визначеного бенефіціара, трасти можуть вказувати не його, а лише осіб, яких бенефіціар має право визначити спадкоємцями та які одержуватимуть дохід чи капітал після закінчення певного періоду, що відомий як період нагромадження. Тривалість цього періоду, зазвичай, збігається з періодом існування трасту, що визначено у трастовому договорі (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html); | |||
БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК | |||
---|---|---|---|
БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (англ. beneficial owner [ˌbɛnɪˈfɪʃəl ˈəʊnə]) - відноситься до фізичної особи (осіб), які у підсумку здійснюють володіння чи контроль за клієнтом та/або до фізичної особи від імені якої проводиться операція. Цей термін також включає тих осіб, які здійснюють кінцевий контроль над юридичною особою чи утворенням (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatfrecommendations.html); | |||
Беон, beon.ru | |||
---|---|---|---|
Беон, beon.ru – російська молодіжна інформаційно-розважальна соціальна мережа з простим і зрозумілим інтерфейсом. Особисті блоги користувачів, з їхніми інтересами, ідеями та захопленнями. Читання записів користувачів з можливістю внесення своїх коментарів. Спільноти, музика, фотографії, тести, опитування, ігри і рейтинги. Користувачі ведуть щоденники, знайомляться і спілкуються один з одним, мріють, знаходять нових друзів, залишають коментарі, беруть участь в чатах і форумах. | |||
БЕРЕГОВЕ ПРАВО | |||
---|---|---|---|
БЕРЕГОВЕ ПРАВО - середньовіч. звичай, в основі якого лежить право володільців узбережжя на привласнення «дарів моря». За цим звичаєм при аварії судна все, що викидалося на берег (саме судно, його залишки, вантаж, екіпаж та пасажири), ставало власністю володільця узбережжя (сеньйора, суверена тощо). Останній задля збагачення нерідко йшов на злочинну змову з лоцманами, влаштовуючи фальшиві сигнали і маяки, що призводило до штучних аварій і завдавало шкоди міжнар. торгівлі та мореплаванню. Тому з часом було визнано, що Б. п. може застосовуватися тільки в разі мор. аварій, які сталися внаслідок природ, причин (ураганів, штормів, туманів, зіткнень суден зі скелями тощо). В ряді країн було прийнято жорсткі закони щодо осіб, винних у штучно створюваних аваріях, пограбуванні потерпілих суден. За французьким законодавством, зокрема, передбачалося відлучення таких осіб від церкви, спалювання їх живцем із житлом, занурювання у воду із забиванням камінням тощо. У деяких країнах і тепер діють карні санкції за пограбування суден, що зазнали аварії (США, Великобританія тощо). Поступове обмеження Б. п. здійснювалося шляхом зменшення частки привласнення врятованого при аварії майна, виданням купцям охоронних грамот тощо. Тільки в 19— 20 ст. завдяки міжнар. домовленості Б. п. було скасоване. Але й тепер ще іноді визначають винагороди рятівникам суден, що зазнали аварії, фактично за середньовіч. принципом привласнення частини врятованого майна. | |||
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. charitable activity [ˈʧærɪtəbl ækˈtɪvɪtɪ]) - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI | |||
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. charitable organization [ˈʧærɪtəbl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI // | |||
БЛАГОДІЙНА ПОЖЕРТВА | |||
---|---|---|---|
БЛАГОДІЙНА ПОЖЕРТВА (англ. charity donation [ˈʧærɪti dəʊˈneɪʃən]) - безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону | |||
БЛАГОДІЙНА ПРОГРАМА | |||
---|---|---|---|
БЛАГОДІЙНА ПРОГРАМА (англ. charity program [ˈʧærɪtɪ ˈprəʊgræm]) - комплекс благодійних заходів у сферах, визначених цим Законом (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI | |||
БЛАГОДІЙНИК | |||
---|---|---|---|
БЛАГОДІЙНИК (англ. benefactor [ˈbenɪfæktə]) - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI | |||
Бланковий кредит | |||
---|---|---|---|
(бланковый кредит) – кредит, що надається без забезпечення товарно-матеріальними цінностями або цінними паперами. Ним користуються здебільшого клієнти, які мають давні ділові зв’язки із банком та високу платоспроможність. | |||
БЛАНКОВИЙ КРЕДИТ 2 | |||
---|---|---|---|
БЛАНКОВИЙ КРЕДИТ (англ blank / unsecured credit [blaŋk / ʌnsɪˈkjʊəd ˈkrɛdɪt]) - кредит без забезпечення (без застави майна чи інших видів забезпечення), виданий тільки під зобов’язання позичальника повернути кредит. Банки надають Б. к. надійним позичальникам – юридичним і фізичним особам, які мають довготривалі ділові стосунки з банком, стабільні джерела погашення кредиту та якісну кредитну історію. Банки можуть надавати Б. к. лише в межах наявних власних коштів. Зазвичай, при наданні Б. к. встановлюється підвищена процентна ставка | |||
БЛИЗЬКІ ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
БЛИЗЬКІ ОСОБИ (англ. close persons [kləʊs ˈpɜːsnz]) - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта | |||
БЛИЗЬКІ РОДИЧІ ТА ЧЛЕНИ СІМ’Ї | |||
---|---|---|---|
БЛИЗЬКІ РОДИЧІ ТА ЧЛЕНИ СІМ’Ї (англ. close relatives and family members [kləʊs ˈrelətɪvz ənd ˈfæmɪlɪ ˈmembəz]) - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (джерело: Кримінальний процесуальний Кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
БЛИЗЬКІ ТА ПОВ’ЯЗАНІ ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
БЛИЗЬКІ ТА ПОВ’ЯЗАНІ ОСОБИ (англ. close associates [kləʊs ə’səʊsɪɪts]) - фізичні особи, які тісно пов’язані з публічними особами (ПО) соціально або професійно | |||
Блог на блог-платформі | |||
---|---|---|---|
Блог на блог-платформі – блог, який ведеться на потужностях
блог- служб
(LiveJournal, Friendbuzz, LiveInternet та ін.). | |||
Блог1 | |||
---|---|---|---|
Блог1 (Веб log, blog) – це Веб-сайт журнального типу, який дозволяє обмеженому колу користувачів (найчастіше це одна особа) розміщувати там свої дописи і надає читачам можливість коментувати кожен допис. | |||
Блог2 | |||
---|---|---|---|
Блог2 – веб-сайт, на який регулярно додаються записи, що містять
текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерна можливість
публікації відгуків, що робить їх середовищем мережевого спілкування. | |||
Блог3 | |||
---|---|---|---|
Блог3 – проста
система публікації контенту,
зроблена з метою спрощення процедури створення веб-документів для людей, які
не володіють навичками написання веб-кодів. Ключовий спосіб публікації новин в
Інтернеті, проведення дискусій он-лайн завдяки простоті використання і
швидкості виведення даних. Блог надає користувачеві зручні інструменти побудови
спільнот. Блог – це веб-сайт, до основного вмісту якого регулярно додаються
записи, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні недовгі записи
тимчасової значущості, відсортовані у зворотному хронологічному порядку, тобто
останній запис знаходиться зверху. Відмінність блогу від традиційного щоденника
обумовлюється його публічністю і передбачає сторонніх читачів, які можуть
вступити в публічну полеміку з автором у відгуках до блог-запису або своїх
блогах. Це особистий сайт користувача, що доступний суспільному перегляду і
складається з регулярно оновлюваних записів. Для підтримки інтересу аудиторії
до блогу, автору щоденника необхідно регулярно поповнювати його новими
записами. | |||
Блогер | |||
---|---|---|---|
Блогер – людина, яка веде блог. Блогери ведуть тематичні, корпоративні чи особисті блоги. | |||
Блогер, blogger.com | |||
---|---|---|---|
Блогер, blogger.com– американський сервіс
блогів, з можливістю створення блогу недосвідченим користувачем Інтернет без
програмування, встановлення та налаштування
програмного забезпечення. Створений
блог може знаходитися як на сервері блогера (з власним доменним ім’ям
користувача), так і на хостингу автора блогу. Власник сервісу Bloggerкомпанія Google. | |||
Блоги на inf.ua | |||
---|---|---|---|
Блоги на inf.ua– популярний сервіс блогів України з простим для користувача інтерфейсом. Блоги реєструються в каталозі, використовується механізм RSSдля повідомлення читачів про появу нових нотатків, автоматична поява в загальній блог-стрічці, rss-потоці блогінгу, можливість участі блогів у загальному рейтингу України. | |||
Блогосфера | |||
---|---|---|---|
Блогосфера – зростаюча колекція блогів в Інтернеті. Вираз складається із взаємозв’язку блогів у мережі, їх переплетіння через коментарі, посилання і контент, що разом створює відчуття сфери. Блогосфера – це сукупність усіх блогів, співтовариство авторів щоденників та їх постійних читачів. | |||
Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) | |||
---|---|---|---|
Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) – це глобальна сукупність блогів, яка характеризується величезною кількістю зв’язків між своїми елементами і може розглядатися як соціальна мережа (social network). | |||
Блок параметрів BIOS | |||
---|---|---|---|
Блок параметрів BIOS– інформація, розміщена в завантажувальному секторі, яка містить фізичні характеристики конкретного диска, які MS-DOSі Windowsвикористовують під час пошуку певної ділянки на цьому диску. | |||
Блокада | |||
---|---|---|---|
(блокада) – політична, економічна чи військова ізоляція; оточення певної держави або її частини, групи держав, примусове блокування її зовнішніх зв’язків певною групою (блоком) інших держав з метою виконати вимоги держав-організаторів блокади. | |||
Блокада економічна | |||
---|---|---|---|
(блокада экономическая) – система насильницьких економічних заходів, спрямованих на господарську ізоляцію блокової країни з метою підриву її економіки шляхом порушення її торговельних зв’язків із зовнішнім світом, застосування ембарго, заходи для знецінення її валюти тощо. Часто поєднується з політичною і нерідко – з військовою. | |||
БЛОКАДА МОРСЬКА | |||
---|---|---|---|
БЛОКАДА МОРСЬКА - (англ. blokade - блокада) — перекриття військовомор. силами воюючих держав доступу з моря до берегів, які знаходяться під владою чи контролем противника або невоюючої д-ви, яка допомагає йому. Д-ва, яка оголошує блокаду, згідно з вимогами мор. права зобов'язана завчасно сповістити про це всі країни. У ноті повідомлення повинні бути вказані: час поч. блокади і точні геогр. кордони мор. району, де вона здійснюється. Правові питання, пов'язані із застосуванням Б. м., постали у зв'язку з прийняттям Паризької декларації про морську війну 1856 та Лондонської декларації про право морської війни 1909. За сучас. міжнар. правом встановлення блокади є правомірним тільки у двох випадках, прямо передбачених Статутом ООН: здійснення права на самооборону (ст. 51) та рішення Ради Безпеки ООН. | |||
Блоки навчальних дисциплін | |||
---|---|---|---|
Блоки навчальних дисциплін – це довільне об’єднання дисциплін за графіком навчального процесу у локальних центрах дистанційного навчання з метою поетапного надання освітніх послуг та проведення обов’язкових аудиторних занять. | |||
Блокована валюта | |||
---|---|---|---|
(блокированная валюта) – іноземна валюта на рахунках у банках, використання якої заборонене або обмежене відповідними урядовими органами країни, де ця валюта вміщена. До Б.в. не належать кошти на банківських рахунках, що мають обмежений режим використання (рахунки клірингові, цільового призначення). | |||
БЛОКОВАНИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
БЛОКОВАНИЙ РАХУНОК (англ. blocked account [blɒkt əˈkaʊnt ]) - (1) Банківський рахунок, розпорядження яким обмежене за рішенням суду або рішеннями уряду (зазвичай, це рахунки для переказу коштів за кордон). (2) У біржовій справі – рахунок, блокування якого здійснюється, коли клієнт продає раніше куплені, але не оплачені цінні папери, а потім або не може здійснити платіж, або знімає з рахунку частину надходжень від продажу цінних паперів до платежу на покупку. При блокуванні рахунка протягом 90 днів клієнт не може здійснити ніяких платежів, поки повністю не сплатить за попередню операцію | |||
БЛОКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ | |||
---|---|---|---|
БЛОКУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ (англ. blocking information in the system [ˈblɒkɪŋ ˌɪnfəˈmeɪʃən ɪn ðə ˈsɪstɪm]) - дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |||
БЛОКУВАННЯ АКТИВІВ | |||
---|---|---|---|
БЛОКУВАННЯ АКТИВІВ (англ. asset blocking [ˈæset ˈblɒkɪŋ]) - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном (джерело: Про санкції: Закон України від 14.08.2014 № 1644-VII | |||
Блокування рахунків | |||
---|---|---|---|
(блокирование счетов) – скасування органами державної влади права власників банківських рахунків розпоряджатися цими рахунками. Здійснюється з метою застосування економічних санкцій до іншої країни, валютних та кредитних обмежень, а також за рішенням судових органів. Розрізняють повне та часткове Б.р. | |||
БОЙКОТ | |||
---|---|---|---|
БОЙКОТ - (англ. boycott) у міжнародних відносинах - відмова д-ви (групи держав) встановлювати або підтримувати міжнар. відносини з ін. д-вою (групою держав). Формами такого Б. є введення ембарго на експорт та імпорт товарів, встановлення дискримінац. мита і тарифів тощо. Б. може використовуватися і у формі репресалій. Статут ООН передбачає можливість 28 здійснення Б. як одного з тих примус, заходів для підтримання миру, що не пов'язані з використанням збройних сил. | |||
Боніфікація | |||
---|---|---|---|
(бонификация) – 1. Доплата до ціни товару, фактична якість якого вища передбаченої угодою, стандартом. 2. Повернення податків, стягнених за товари, що вивозяться за кордон, з метою підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. 3. Державна субсидія, що дозволяє зменшити розмір процента за кредит і надається певній категорії осіб, які отримують позички. 4.Одноразовий грошовий внесок, який робить власник облігації державної позики під час її конверсії. | |||
Бонд | |||
---|---|---|---|
(бонд) – 1. Облігація з фіксованим прибутком, за якою її емітент зобов’язується сплатити у певний строк зазначену суму або сплачувати за певний строк фіксований процент від зазначеної суми. 2. Митна застава, у якій зазначено розмір податку на транспортований вантаж з оцінкою його вартості для визначення митного збору. | |||
Бонд-брокер | |||
---|---|---|---|
(бонд-брокер) – брокер, який у торговельному залі фондової біржі проводить операції з цінними паперами – облігаціями. | |||
Бонус | |||
---|---|---|---|
(бонус) – 1. Додаткова винагорода, доплата (премія), яку отримує торговий посередник у вигляді відсотка до загальної суми комерційної операції, проведеної за його участю. 2. Додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві до умов угоди про купівлю-продаж, або для зацікавлення постійних покупців у подальшій співпраці. | |||
Бонусні знижки | |||
---|---|---|---|
(бонусные скидки) – пільгові знижки, що надаються постійним покупцям, які стабільно купують в обумовлених обсягах у певний період товари. | |||
Борг | |||
---|---|---|---|
(долг) – грошова сума, взята на конкретно визначений термін за певними зобов’язаннями щодо сплати за боргові послуги і з гарантіями на обов’язкове повернення. | |||
БОРГИ МІЖНАРОДНІ | |||
---|---|---|---|
БОРГИ МІЖНАРОДНІ - фін. зобов'язання однієї д-ви стосовно іншої міжнар. організації або будь-якого ін. суб'єкта міжнар. права. Найчастіше це буває при неплатоспроможності позичальників. Платоспроможність залежить насамперед від наявності ресурсів, якими наділена кра-їнаборжник, а також експортної бази. Оплата Б. м. здійснюється, як правило, в іноз. валюті. Коли країні доводиться витрачати на оплату боргу 5 і більше відсотків валового нац. продукту (ВНП), тоді борг, тягар вважається важким. Якщо країна-боржник офіційно заявляє про свою нездатність розплачуватися за Б. м. у встановлені строки і вдається до послуг інституцій, що займаються 29 урегулюванням боргу на багатосторонній основі, це означає настання кризи платоспроможності. Необхід. умовою будь-якої процедури врегулювання Б. м. на багатосторонній основі є прийняття стабілізац. програми відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду. Питання про Б. м. виникає також при пра-вонаступництві держав. Перехід держ. боргів супроводжується припиненням зобов'язань держави-попередниці і виникненням зобов'язань держави-наступниці стосовно держ. боргів. Випадки переходу держ. боргів мали місце при об'єднанні В'єтнаму, Німеччини, поділі Чехо-Словаччини, розпаді СРСР. Як правило, датою переходу держ. боргів держави-попередниці є момент правонаступництва держав. Сам факт правднаступницгва як такий не зачіпає прав і обов'язків кредиторів. | |||
БОРГОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |||
---|---|---|---|
БОРГОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. debt securities [det sɪˈkjʊərɪtɪz]) - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповіднодо зобов’язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов’язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі; е) облігації міжнародних фінансових організацій; є) облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268; Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV | |||
Боргова вимога | |||
---|---|---|---|
(долговое требование)– вимога кредитора, постачальника товарів (продавця), представлена дебіторові (покупцеві), щодо погашення його зобов’язань. | |||
Боргове зобов’язання | |||
---|---|---|---|
(долговое обязательство) – документ, який видається позичальником (кредитором) боржнику (дебітору) при одержанні кредиту. Засвідчує факт одержання фізичною чи юридичною особою у борг грошей чи інших цінностей і зобов’язання дебітора своєчасно повернути їх у повному обсязі. | |||
БОРГОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ 2 | |||
---|---|---|---|
БОРГОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. debt obligation [det ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання позичальника перед кредитором за кредитом (позикою), що виникло внаслідок випуску і розміщення боргових цінних паперів та/або укладання кредитних договорів (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БОРЖНИК | |||
---|---|---|---|
БОРЖНИК (англ. debtor [ˈdetə]) - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440); - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, який має заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов’язаною з боржником особою, та ініціює проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до цього Закону, у тому числі комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ та казенних підприємств (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555); - сторона у зобов’язанні (юридична або фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |||
БОРОТЬБА З ТЕРОРИЗМОМ | |||
---|---|---|---|
БОРОТЬБА З ТЕРОРИЗМОМ (англ. fight against terrorism [faɪt əˈgenst ˈterərɪzm]) - діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності (джерело: Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 № 638-ІV | |||
БОРОТЬБА З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ | |||
---|---|---|---|
БОРОТЬБА З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ (англ. fight against human trafficking [faɪt əˈgɛnst ˈhjuːmən ˈtræfɪkɪŋ]) - система заходів, що здійснюються в рамках протидії торгівлі людьми, спрямованих на виявлення злочину торгівлі людьми, у тому числі незакінченого, осіб, які від цього постраждали, встановлення фізичних/юридичних осіб - торгівців людьми та притягнення їх до відповідальності (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI | |||
Бот | |||
---|---|---|---|
Бот – мульт, створений спеціальною програмою для виконання певної дії в соціальній мережі, як правило, розсилки спаму. На запитання і повідомлення інших користувачів бот не відповідає. Звернення до бота може спровокувати візит до користувача великої кількості його «братів». | |||
БОТ (АБО ІНТЕРНЕТ-БОТ) | |||
---|---|---|---|
БОТ (АБО ІНТЕРНЕТ-БОТ) (англ. bot (or internet bot) [bɒt]) - спеціальна програма, яка автоматично або згідно заданого розкладу виконує будь-які дії через інтерфейси, призначені для людей (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів | |||
БОТ-МЕРЕЖА | |||
---|---|---|---|
БОТ-МЕРЕЖА (АБО БОТНЕТ) (англ. botnet [bɒtnɛt]) - комп’ютерна мережа, що складається з деякої кількості хостів, із запущеними ботами - автономним програмним забезпеченням | |||
Брандмауер | |||
---|---|---|---|
Брандмауер – бар’єр, який забороняє доступ до мережі, що захищається для всіх протоколів, крім дозволених. | |||
Браузер | |||
---|---|---|---|
Браузер – програма
для навігації та
перегляду сайтів, що
дозволяє переглядати сторінки, розміщені в Інтернеті та завантажувати
необхідні файли. Популярні браузери: Internet Explorer, Mozilla Firefox, Google Chrome, Opera. Дозволяє переглядати документи в
певних форматах (html, xmlта ін.) | |||
Браузер (browser) | |||
---|---|---|---|
Браузер (browser) – програма для комп’ютера або іншого електронного пристрою (смартфона, мобільного телефона), під’єднаного до Інтернету, яка дає можливість шукати та переглядати інформацію на веб-сторінці. | |||
Бригада виробнича | |||
---|---|---|---|
(бригада производственная) – первинна ланка трудового колективу, що об'єднує працівників для спільної праці, виконання завдань на основі спільної зацікавленості й відповідальності за результати роботи. | |||
Брокер | |||
---|---|---|---|
(брокер) – посередник при укладанні різних угод між покупцями та продавцями товарів, цінних паперів, валют і інших цінностей на товарних і фондових біржах, валютних, страхових та фрахтових ринках. Біржові операції Б. здійснює за дорученням та за рахунок клієнтів, отримуючи за посередництво певну плату (брокерську комісію). | |||
БРОКЕР 2 | |||
---|---|---|---|
БРОКЕР (англ. broker [ˈbrəʊkə]) - особа, що виступає посередником між продавцем і покупцем, зазвичай, за винагороду. Рівень залучення брокера може варіюватись від звичайного посередництва між продавцем і покупцем до посередництва, коли брокер здійснює продаж, отримує кошти від покупця та перенаправляє їх продавцю (джерело: The FATF and EGMONT report «Money laundering and terrorist financing through trade in diamonds» (October 2013), Anex I. Glossary of terms [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/ ml-tf-through-trade-in-diamonds.html); - експортер наприкінці ланцюжка угод. Брокер є ключовим учасником шахрайської карусельної схеми ухилення від сплати ПДВ, який купує у «буферних» компаніях та постачає компаніям у країнах ЄС для отримання відшкодування ПДВ. У деяких випадках брокери можуть одночасно брати участь у декількох карусельних схемах одночасно | |||
Брокерідж | |||
---|---|---|---|
(брокеридж) – винагорода (премія), яку отримує брокер за проведені комерційні операції на фондових чи товарних ринках. | |||
Брокераж | |||
---|---|---|---|
(брокераж) – проведення комерційних біржових операцій з цінними паперами за дорученням продавця або покупця цінних паперів. | |||
БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
БРОКЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. broker activity [ˈbrəʊkə ækˈtɪvɪtɪ]) - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов’язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом. Торговець цінними паперами, який провадить брокерську діяльність, може надавати своїм клієнтам консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів. На кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності, не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями торговця цінними паперами, не пов’язаними із здійсненням ним функцій брокера (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Стор. 1126. – Ст. 268); - професійна діяльність суб’єктів підприємницької діяльності на користь страхувальника або перестрахувальника (цедента), спрямована на визначення його потреби в отриманні страхових послуг, консультуванні, наданні допомоги у розробленні умов договору страхування, пошуку страховиків, які відповідають вимогам страхувальника, веденні переговорів та укладенні договорів страхування за дорученням страхувальника, здійсненні розрахунків за договорами страхування, підготовці документів для врегулювання питання про збитки у разі настання страхового випадку (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523 | |||
Бронзовий вексель | |||
---|---|---|---|
(бронзовый вексель) – фіктивний вексель, боргове зобов'язання, що не має під собою реального забезпечення. Виписують їх неспроможні платники один на одного з метою дисконту цих векселів у банках. | |||
БРУДНІ ФІШКИ | |||
---|---|---|---|
БРУДНІ ФІШКИ (англ. mud chips [mʌd ʧɪps]) - рекламні або джанкет-тур фішки казино, які не можуть бути обміняні на готівку | |||
БУНКЕРУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
БУНКЕРУВАННЯ (англ. bunkering [ˈbʌŋkərɪŋ]) - викрадення нафти, що видобувається, через добре організовані транснаціональні злочинні схеми, що включають мережу злочинців, корумпованих політиків та військових чиновників. Викрадення відбувається шляхом застосування ножівки та леза для розрізання трубопроводу. Коли компанії бачать падіння тиску у своїх лініях, вони послаблюють подачу на час достатній для того, щоб крадії встановили відвідні крани на лінії. Коли тиск підвищується, зловмисники просто відкачують частину нафти для власного використання | |||
БУСТАМАНТЕ КОДЕКС | |||
---|---|---|---|
БУСТАМАНТЕ КОДЕКС - кодифікований збірник доктрин і матеріалів практики міжнар. приват, права, укладений для країн Лат. Америки. Названий іменем свого гол. укладача — куб. правознавця і дипломата А. Бустаманте. Кодекс прийнятий 28.11 1928 в Гавані на організованій Панамериканським союзом 6-й Міжнар. конференції амер. держав. Набув чинності 25.XI 1928. Ратифікований 15 д-вами Лат. Америки: Бразилією, Венесуелою, Чилі, Перу, Болівією, Гаїті, Гватемалою, Гондурасом, Домініканською Республікою, Кубою, Коста-Рикою, Нікарагуа, Панамою, Сальвадором, Еквадором. Б. к. складається із вступу і 4 книг (437 статей). У першій книзі — «Міжнародне цивільне право» — регулюються питання міжнар. приват, права, що стосуються фіз. осіб (у т. ч. сімейного права) і майна (сюди, крім питань власності та ін. речових прав, віднесено питання спадкування, зобов'язального права та ін. підстав набуття майнових прав). У другій книзі — «Міжнародне торговельне право» — регулюються колізійні питання торг, права. Зокрема, регулюються питання про торгівлю і торгівців, торг, комісію, позики, перевезення сухопутним транспортом, договори страхування, векселі та ін. цінні папери, мор. і повітр. торг, перевезення, строки позовної давності. В третій книзі -«Міжнародне кримінальне право» — містяться положення про застосування крим. законів, якщо правопорушення скоєно на тер. іноз. д-ви, що ратифікувала Б. к., регулюються ін. питання, пов'язані з крим. відповідальністю. У четвертій книзі — «Міжнародний процес» — визначаються загальні принципи судочинства, правила заг. підвідомчості цив. і торг, справ, заг. правила підвідомчості крим. справ, питання видачі правопорушників, процес, положення, суд. вимоги і доручення, відводи міжнар. характеру, докази, касац. скарги, банкрутство, мирова угода, виконання рішень, винесених іноз. судами. При підписанні Б. к. на Гаван. конференції ряд країн обумовили своє ставлення до окр. його положень. Зокрема, Бразилія зазначила, що не буде застосовувати закон доміцилію (місця перебування) подружжя до шлюбу і розлучення, а Нікарагуа - положення про шлюб, які суперечать канон, праву. 30 Домініканська Республіка обумовила: а) поза-тер. дію законів про цив. правоздатність домініканців; б) недопущення подвійного громадянства; в) розширене розуміння доміцилію усіх іноз. юрид. і фіз. осіб, які мають у Санто-Домінго підприємства і представництва. Сальвадор заявив про: а) необхідність підтвердження спільного майна подружжя у Сальвадорі особливим договором між ними; б) заперечення принципу спадкування і конкурсу стосовно нерухомості, яка знаходиться у Сальвадорі. Уругвай і Чилі виступили лише за «загальне схвалення» кодексу. Парагвай і Аргентина висловили намір дотримуватися Монтевідеоських конвенцій з міжнародного приватного права 1889, що не виключає можливості застосування Б. к. з питань, не врегульованих конвенціями. | |||
Бутлегер | |||
---|---|---|---|
(бутлегер) – торговець забороненими виробами, контрабандними товарами. | |||
Буфер | |||
---|---|---|---|
Буфер – сегмент пам’ яті для тимчасового збереження даних. | |||
Бухгалтерія | |||
---|---|---|---|
(бухгалтерия) – 1. Функціональна структура підприємства, організації, установи, яка проводить бухгалтерський облік, здійснює фінансовий контроль за проведенням господарських операцій та надає звітність державним установам відповідно до чинного законодавства. 2. Ведення бухгалтерського обліку. | |||
Бухгалтерська звітність | |||
---|---|---|---|
(бухгалтерская отчетность) – система узагальнених підсумкових показників бухгалтерського обліку, що характеризує рівень виконання планових показників, господарсько-фінансовий стан організації. | |||
БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ 2 | |||
---|---|---|---|
БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ (англ. accounting reporting [əˈkaʊntɪŋ rɪˈpɔːtɪŋ]) - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 | |||
Бухгалтерський баланс | |||
---|---|---|---|
(бухгалтерский баланс) – система облікових показників, згрупованих за економічною однорідністю операцій, коштів і цінностей у таблицю, яка відображає у грошовому виразі на певну дату стан, розміщення і використання коштів (актив), а також джерела їх надходження. Банки, наприклад, складають два види Б.б. – щоденний і звітні. За допомогою щоденного балансу виявляється правильне виведення залишків в особових рахунках. Якщо актив і пасив балансу однаковий, то це означає, що залишки по рахунках, підраховані правильно і можна починати новий операційний день. Звітні Б.б. використовуються для аналізу діяльності банку, контролю за станом коштів і цінностей. | |||
Бухгалтерський облік | |||
---|---|---|---|
(бухгалтерский учёт) – певна система суцільного, безперервного, взаємопов'язаного і документального спостереження та контролю за господарською діяльністю ланок господарства в грошовій формі. Б.о. включає систему засобів і прийомів: баланс, рахунки, подвійний запис, документацію, інвентаризацію і узагальнення даних поточного обліку на певну дату в бухгалтерському балансі та інших звітних формах. | |||
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК 2 | |||
---|---|---|---|
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК (англ. accounting [əˈkaʊntɪŋ]) - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365); - (1) Певна система суцільного, безперервного, взаємопов’язаного й документального спостереження й контролю за господарською діяльністю ланок господарства у грошовій формі. (2) Процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень | |||
БУХТА | |||
---|---|---|---|
БУХТА - (нім. Bucht — затока) — невелика затока океану, моря або озера, що вдається у суходіл і відокремлюється від осн. водойми мисами або островами. Поряд з водами портів, заток, губ, лиманів води Б. входять до складу внутр. вод д-ви, які, в свою чергу, є невід'ємною частиною її території. До внутр. вод України віднесено води Б., береги яких повністю належать Україні, до прямої лінії, проведеної від берега до берега у місці, де з боку моря вперше утворюється один чи декілька проходів, якщо ширина кожного з них не перевищує 24 морських миль. | |||
Бюджет | |||
---|---|---|---|
(бюджет) – 1. Встановлений і затверджений державою, її органами, органами місцевого самоврядування, організаціями, установами збалансований кошторис грошових прибутків і витрат на певний строк (рік, півріччя, квартал). Складається з прибуткової (надходження) і видаткової (витратної) частин. | |||
БЮДЖЕТ 2 | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТ (англ. budget [ˈbʌʤɪt]) - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БЮДЖЕТ ДЕРЖАВИ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТ ДЕРЖАВИ (англ. state budget [steɪt ˈbʌdʒɪt]) - план формування та використання фінансових ресурсів країни для забезпечення завдань і функцій, які здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, які сформовані з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіального устрою і врегульовані нормами права, складають бюджетну систему України. Доходи бюджету складаються з податків, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги та власні надходження бюджетних установ, справляння яких передбачено законодавством України. Видатки бюджету можуть перевищити його доходи, що є причиною виникнення дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету покривається, переважно, за рахунок внутрішніх і зовнішніх державних запозичень. У процесі формування та виконання Б. д. значна роль належить банківській системі. Національний банк України зберігає та обслуговує обіг державних цінних паперів, здійснює кліринг та розрахунки за угодами з ними. Як учасник Національної депозитарної системи, Національний банк України виконує функції депозитарію та зберігача державних цінних паперів. Грошово-кредитна політика Національного банку України на основі певних механізмів координується з бюджетно-податковою політикою Уряду | |||
БЮДЖЕТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ (англ. budgets of local self-government [ˈbʌʤɪts əv ˈləʊkəl ˈselfˈgʌvnmənt]) - бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БЮДЖЕТИ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТИ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД (англ. budgets of the united territorial communities [ˈbʌʤɪts əv ðə ˈjʊˈnaɪtɪd ˌterɪˈtɔːrɪəl kəˈmjuːnɪtɪz]) - бюджети об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також бюджети об’єднаних територіальних громад, визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БЮДЖЕТНІ КОШТИ (КОШТИ БЮДЖЕТУ) | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНІ КОШТИ (КОШТИ БЮДЖЕТУ) (англ. budget funds [ˈbʌʤɪt fʌndz]) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
Бюджетні кредити | |||
---|---|---|---|
(бюджетные кредиты) – кошти, які видаються з бюджету на фінансування певних витрат і мають цільове призначення. Б.к. надаються відомствам, відділам виконкомів місцевих Рад народних депутатів, підприємствам, організаціям, установам на фінансування витрат, передбачених в їх фінансових планах, кошторисах витрат. Керівники організацій, установ, які мають право розпоряджатись асигнуваннями, називаються розпорядниками кредитів. Б.к. не можуть перевищувати загального обсягу асигнувань і відкриваються по окремих розділах і статтях бюджетної класифікації. | |||
БЮДЖЕТНІ КРЕДИТИ 2 | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНІ КРЕДИТИ (англ. budget loans [ˈbʌdʒɪt ləʊn]) - бюджетні кошти, розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику | |||
Бюджетні рахунки | |||
---|---|---|---|
(бюджетные счета) – рахунки, що їх відкривають у банках, для обліку доходів і видатків з бюджетів. Б.р, поділяються на доходні, видаткові, поточні рахунки коштів місцевих бюджетів та поточні рахунки позабюджетних коштів. Для обліку кожного виду доходів і видатків з певного бюджету відкривають окремі бюджетні рахунки. | |||
Бюджетні резерви | |||
---|---|---|---|
(бюджетные резервы) – спеціальні фонди грошових коштів, що створюються в державних бюджетах з метою забезпечення стабільного фінансування всіх непередбачених заходів. Б.р. дозволяють маневрувати бюджетними ресурсами, створюють умови для динамічного розвитку економіки, відшкодовують збитки від стихійного лиха, для покриття витрат при невиконанні планів надходження доходів до бюджету. Б.р. виступають у формі: резервних фондів Кабінету Міністрів; фондів непередбачених витрат; виконкомів обласних Рад народних депутатів; оборотної касової наявності по місцевих бюджетах; перевищення доходів над витратами за затвердженим бюджетом. | |||
Бюджетні ресурси | |||
---|---|---|---|
(бюджетные ресурсы) – бюджетні кошти, що надходять в державний бюджет у вигляді його доходів. Вони складають значну частину централізованих фінансових ресурсів країни. Б.р. використовуються для фінансування: розвитку народного господарства і його структурної перебудови; спеціальних потреб; витрат на оборону і утримання органів управління. Джерелом формування Б.р. є прибуток підприємств і організацій, доходи населення, спеціальні відрахування, що включаються в собівартість продукції, зовнішні надходження. | |||
БЮДЖЕТНІ УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНІ УСТАНОВИ (англ. budget institutions [ˈbʌʤɪt ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
Бюджетна система | |||
---|---|---|---|
(бюджетная система) – сукупність всіх бюджетів; формується під впливом державного устрою і адміністративно-територіального поділу країни. Б.с, її структура, взаємозв'язок окремих бюджетів характеризують бюджетний устрій країни. Б.с. включає центральний бюджет і місцеві бюджети. | |||
БЮДЖЕТНА УСТАНОВА | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНА УСТАНОВА (англ. budgetary institution [ˈbʌʤɪtərɪ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організація, створена | |||
БЮДЖЕТНЕ АСИГНУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНЕ АСИГНУВАННЯ (англ. budgetary appropriation [ˈbʌʤɪtərɪ əˌprəʊprɪˈeɪʃən]) - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНЕ ВІДШКОДУВАННЯ (англ. budget reimbursement [ˈbʌʤɪt ˌriːɪmˈbɜːsmənt]) - відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |||
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. budgetary commitment [ˈbʌʤɪtərɪ kəˈmɪtmənt]) - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50, / № 50-51 /. – Ст. 572). | |||
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА ДЕРЖАВНИМИ ДЕРИВАТИВАМИ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА ДЕРЖАВНИМИ ДЕРИВАТИВАМИ (англ. budgetary commitment on public derivatives [ˈbʌʤɪtərɪ kəˈmɪtmənt ɒn ˈpʌblɪk dɪˈrɪvətɪvz]) - бюджетне зобов’язання, згідно з яким необхідно здійснити видатки на виплати за державними деривативами відповідно до умов їх розміщення протягом поточного бюджетного періоду та/або в майбутніх (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БЮДЖЕТНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ (англ. budget appointment [ˈbʌʤɪt əˈpɔɪntmənt]) - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
Бюджетне фінансування | |||
---|---|---|---|
(бюджетное финансирование) – надання коштів з державного бюджету підприємствам, організаціям для повного або часткового покриття їх витрат відповідно з планами їх фінансово-господарської діяльності. З бюджету повністю фінансуються витрати установ і організацій, які не мають власних коштів і прибутків. Госпрозрахункові підприємства фінансуються із бюджету частково: на капітальні вкладення, наукові роботи, операційні витрати, на покриття збитків, на відшкодування різниці в цінах. Б.ф. є цільовим. Видача коштів проводиться під конкретні об'єкти і під контролем фінансових органів. | |||
Бюджетний дефіцит | |||
---|---|---|---|
(бюджетный дефицит) – перевищення видатків по державному бюджету над доходами, показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції. Причини появи і зростання дефіциту бюджету – це посилення економічної нестабільності, скорочень надходжень до бюджету в зв'язку із зниженням ефективності виробництва, безконтрольне зростання витрат із бюджету. Покриття Б.д. може здійснюватись шляхом отримання державних позик і емісії грошей. Скорочення Б.д. може бути досягнуте шляхом скорочення видатків із бюджету. | |||
БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС | |||
---|---|---|---|
БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС (англ. budget process [ˈbʌʤɪt ˈprəʊses]) - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ | |||
---|---|---|---|
БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ (англ. credit history bureau [ˈkrɛdɪt ˈhɪst(ə)ri ˈbjʊərəʊ]) - юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, оброблення, зберігання, захист і використання інформації, яка складає кредитну історію. Основним видом діяльності Б. к. і. є ведення кредитної історії. Б. к. і. створюється у формі господарського товариства. Його засновниками можуть бути юридичні та фізичні особи. Засновники – юридичні особи повинні здійснювати діяльність не менше трьох років з дня реєстрації та не мати заборгованості зі сплати податків та інших обов’язкових платежів за останні три роки. Статутний капітал Б. к. і. формується виключно за рахунок грошових коштів засновників і має бути не менше 5 млн. грн. На ведення своєї діяльності Б. к. і. повинно отримати відповідну ліцензію в Міністерстві юстиції України. Б. к. і. діє на підставі Положення, яке регламентує правила формування і ведення кредитних історій та затверджується виконавчим органом Б. к. і. за погодженням з Уповноваженим органом. Б. к. і. має право отримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов’язані на запит Б. к. і. надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді в разі наявності письмової згоди суб’єктів інформації. Користувачами Б. к. і. можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб’єкти | |||
В |
---|
Відвідування сайту | |||
---|---|---|---|
Відвідування сайту – серія запитів до сервера, які зроблено одним користувачем за заданий проміжок часу, протягом якого користувач звертається до сторінок сайту і кожен його запит відображається в логах сервера. Сесія вважається завершеною, якщо протягом певного відрізку часу від користувача не поступило жодного нового запиту до сервера. | |||
Відвідувач | |||
---|---|---|---|
Відвідувач – користувач конкретних ресурсів мережі. Деякі власники серверів (або сайтів) розміщують лічильники числа відвідувачів. | |||
Відділ дистанційної освіти | |||
---|---|---|---|
Відділ дистанційної освіти – спеціальний відділ стаціонарного навчального закладу, що займається наданням послуг дистанційної освіти. | |||
Віддалений доступ | |||
---|---|---|---|
Віддалений доступ – технологія взаємодії абонентських систем з локальними мережами через територіальні комунікаційні мережі. | |||
Віддалений доступ (telnet) | |||
---|---|---|---|
Віддалений доступ (telnet) – сервіс в Інтернеті, спосіб керування комп’ютером у мережі іншим комп’ ютером, якому дозволено це робити, де б він не знаходився. | |||
Відео | |||
---|---|---|---|
Відео – навчальні засоби, які включають візуальні зображення: нерухомі – слайди (малюнки, діаграми, графіки, креслення тощо); рухомі – фільми, відеокасети (демонстрація дії інструментів, обладнання, аналіз змін в часі з використанням анімації тощо); аудіо- відеоконференції в реальному режимі часу. | |||
Відеоадаптер | |||
---|---|---|---|
Відеоадаптер – це пристрій, що керує процесом виведення на екран дисплея текстової інформації і графічних зображень. | |||
Відеоблог | |||
---|---|---|---|
Відеоблог – блог з контентом, складеним більше з відео-файлів, ніж із тексту, зображень та аудіо. Основний його зміст відео-файли вміщені в спеціальний програвач. | |||
Відеовведення | |||
---|---|---|---|
Відеовведення – пристрій, що забезпечує фізичну взаємодію користувача з персональним комп’ютером у ході роботи з розважальними та діловими програмами і ресурсами Інтернет. Дана перспективна технологія по суті "занурює"людини у віртуальний світ. | |||
Відеоконференц зв’язок1 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференц зв’язок1
(Video conferencing) – послуга, що надається операторами електрозв’язку та комп’ютерних мереж і
забезпечує обмін аудіо- і відео- інформацією в режимі реального часу між
учасниками територіально розподіленої групи. | |||
Відеоконференція1 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференція1
– інтерактивні комунікаційні технології, що забезпечують двостороннє передавання, оброблення та подання
інформації на відстань в режимі реального часу за допомогою апаратно-програмних
засобів обчислювальної техніки. | |||
Відеоконференція2 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференція2 – інформаційна технологія, що забезпечує одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення і представлення інтерактивної відео- та звукової інформації на відстань у реальному режимі часу за допомогою апаратно- програмних засобів обчислювальної техніки. Між двома та більше абонентами для проведення відеоконференцій використовується така технологія, як відеоконференцзв’язок. | |||
Відеоконференція3 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференція3
– наради, конференції, дискусії
між групами віддалених користувачів за допомогою
телекомунікаційних засобів і мереж. | |||
Відеоконференція4 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференція4 (Desktop Videoconferencing) - зустріч, методичне засідання, або розмова між людьми, що перебувають у різних місцях та використовують відеотехнології як основний канал зв’язку. При цьому надається двосторонній звук та одно- або двостороннє відео. Термін відеоконференція іноді означає конференції з використанням стислого відео, конференції по наземних лініях комунікацій, а також супутникові конференції. | |||
Відеоконференція5 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференція5
(Video conference) –
захід з використанням відеоконференцзв’язку. | |||
Відеоконференція6 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференція6 – методологія проведення нарад та дискусій між групами віддалених користувачів з виконанням трансляції зображення в середовищі Інтернет. | |||
Відеоконференцзв’язок2 | |||
---|---|---|---|
Відеоконференцзв’язок2
– телекомунікаційна технологія
інтерактивної взаємодії двох і більше віддалених абонентів, при якій між
ними можливий обмін аудіо- та відеоінформацією в режимі реального часу з
урахуванням передачі керуючих даних. | |||
Відеолекція | |||
---|---|---|---|
Відеолекція – лекція фахівця з дисципліни (модуля), записана на електронний носій і призначена для колективного і індивідуального перегляду, тими, хто навчається. | |||
Відеоролик | |||
---|---|---|---|
Відеоролик (відеокліп, відеозапис, відеофайл, відео) – незалежний епізод кіно, окремий закінчений кінотвір. Художньо складена послідовність кадрів. Короткометражний (рідше повнометражний) різновид кіномистецтва, що часто містить спецефекти та закодований за допомогою кодеків в контейнерному форматі. | |||
Відеосистема | |||
---|---|---|---|
Відеосистема – апаратне забезпечення персонального комп’ютера, призначене для відображення на екрані монітора відеодані, наданікомп’ютером, чи інформацію, що вводиться з клавіатури. | |||
Відеосистема ПК | |||
---|---|---|---|
Відеосистема ПК – складається з відеоадаптера (графічної плати) і дисплея (монітора). | |||
Відеофільм | |||
---|---|---|---|
Відеофільм – навчальний матеріал з дисципліни (модуля),
відзнятий на відеоплівку за сценарієм, супроводжуваний коментарями, музикою,
ілюстративним та графічним
матеріалом і призначений
для колективного і індивідуального перегляду. | |||
Відеохостинг | |||
---|---|---|---|
Відеохостинг – ресурс, що дозволяє завантажувати і переглядати відеоролики. Сервіс не надає свою відеопродукцію, його наповнюють відеофайлами користувачі. | |||
Віджет | |||
---|---|---|---|
Віджет – елемент керування, інформаційний блок, графічний елемент інтерфейсу сайту, який бере дані ззовні. Зазвичай один віджет виконує одну певну дію, тобто кожен віджет має своє стандартне призначення. Швидко передає інформацію без переходу на сайт-постачальник. Міні-програма, яка надає користувачеві додаткові зручності для роботи з основним сайтом, інтерфейсом і полегшує функції користувача. | |||
ВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ | |||
---|---|---|---|
ВІДКЛИЧНИЙ АКРЕДИТИВ (англ. revocable letter of credit [ˈrevəkəbl ˈletə əv ˈkredɪt]) - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціару (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |||
Відкриті освітні ресурси | |||
---|---|---|---|
Відкриті освітні ресурси (Open Educational Resources) – цифрові навчальні матеріали, що викладаються в публічний доступ і поширюються по відкритій ліцензії. Це можуть бути і матеріали для вчителів, і контент для учнів: конспекти лекцій, зміст відеокурсів, колекції навчальних наукових журналів і публікацій. Сам факт надання своїх напрацювань у відкритий доступ – це великий крок і плюс до репутації для будь-якого освітнього закладу. | |||
Відкриті торги | |||
---|---|---|---|
(открытые торги) – торги, аукціони, ярмарки, про які заздалегідь до їх початку повідомляють потенційних покупців і продавців і на які вільно допускають відвідувачів. | |||
Відкрита освіта2 | |||
---|---|---|---|
Відкрита освіта2 –
освіта, доступна кожному
бажаючому без аналізу його вихідного рівня знань (без вступних екзаменів). Висока
якість знань забезпечується
академічністю курсів, урахуванням
потреб ринку та підсиленням відповідальності студента за
результати навчання. Технології і методики навчання такі ж, як і удистанційній
освіті. | |||
Відкрита група | |||
---|---|---|---|
Відкрита група – група соціальної мережі, до якої без будь-яких попередніх умов і в будь-який час, може приєднатися будь-який користувач соціальної мережі й прийняти участь у форумі та інших подіях життя групи. | |||
Відкрита дистанційна освіта | |||
---|---|---|---|
Відкрита дистанційна освіта – це нова модель освіти дорослих, у тому числі управлінської ланки, яка втілила в собі провідні вітчизняні і зарубіжні розробки в галузі конкретних наук, а також наук про поведінку, методології, розвитку особистості тощо. Ця модель принципово відрізняється від моделі традиційної професійної підготовки (в усіх її формах - очній, заочній, вечірній) за метою, змістом освіти, характером діяльності викладачів і студентів, а також результатами. | |||
Відкрита освіта1 | |||
---|---|---|---|
Відкрита освіта1 –
форма освіти з невизначеним попереднім освітнім цензом, невстановленим терміном навчання і з можливістю
гнучких змін навчального плану. | |||
Відкрите навчання | |||
---|---|---|---|
Відкрите навчання – спосіб організації навчальної роботи в школах (здебільшого початкових), який передбачає відмову від класно-урочної системи і оцінювання успішності на основі заданих норм, гнучку, відкриту організацію навчального простору, змінний склад навчальних груп, вільний вибір учнем видів і способів навчальної роботи. Відкрите навчання сприяє формуванню позитивної мотивації дітей, емоційно насиченої атмосфери взаємин учителів і учнів. Таке навчання було поширене на початку 60-х років XX ст. у Великій Британії, а в 70-ті роки і в інших країнах. | |||
Відкрите акціонерне товариство | |||
---|---|---|---|
(открытое акционерное общество) – відкрита корпорація – акціонерне підприємство, акції якого вільно продаються на фондовому ринку. | |||
Відкритий (публічний) ключ1 | |||
---|---|---|---|
Відкритий (публічний) ключ1
– а) один з пари ключів несиметричного шифрування, технології створення електронного цифрового
підпису, який його власник відкрито розсилає своїм адресатам; б) параметр криптографічного
алгоритму перевірки електронного цифрового
підпису, доступний суб’єктам відносин у сфері використання
електронного цифрового підпису. | |||
ВІДКРИТИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД | |||
---|---|---|---|
ВІДКРИТИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД (англ. open investment fund [ˈəʊpən ɪnˈvestmənt fʌnd]) - фонд, який випускає інвестиційні сертифікати з зобов’язанням перед учасниками щодо їх викупу (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 | |||
ВІДКРИТИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК | |||
---|---|---|---|
ВІДКРИТИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК (англ. open permission or conclusion [ˈəʊpən pəˈmɪʃən ə kənˈkluːʒən]) - дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів із зазначенням тільки їх найменування, особливих умов поставки та назви держави призначення або походження товарів (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |||
Відкритий ключ2 | |||
---|---|---|---|
Відкритий ключ2 електронного цифрового підпису – криптографічний ключ, який пов’язаний із секретним (закритим, особистим) ключем за допомогою особливого математичного співвідношення. Відкритий ключ відомий всім користувачам системи і призначений для перевірки електронного цифрового підпису та її розшифрування, він дозволяє визначити автора підпису та достовірність електронного документа, але не дозволяє визначити секретний ключ. | |||
ВІДКРИТИЙ РИНОК | |||
---|---|---|---|
ВІДКРИТИЙ РИНОК (англ. open market [ˈəʊpən ˈmɑːkɪt]) - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу – зменшується (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV | |||
Відкритий університет | |||
---|---|---|---|
Відкритий університет – вищий навчальний заклад, який
сповідує відкриту освіту. Відомі відкриті університети: Британський,
Канадський, Голландський відкриті університети. | |||
Відкриття рахунків | |||
---|---|---|---|
(открытие счетов) – здійснюється підприємствам, організаціям, установам і підприємцям для зберігання грошових коштів і здійснення безготівкових розрахунків. Можуть бути розрахункові і поточні. Розрахункові рахунки банк відкриває підприємствам і організаціям, які є на госпрозрахунку, наділені власними оборотними коштами і мають самостійний баланс. Поточні рахунки відкриваються організаціям, які не мають ознак для відкриття розрахункового рахунка, структурним підрозділам підприємств, громадським організаціям та деяким іншим. Підприємство або установа відкриває розрахунковий або поточний рахунок в установі банку за місцем реєстрації підприємства або у будь-якому банку за його згодою. | |||
Відмивання грошей | |||
---|---|---|---|
(отмывание денег) – операції, які проводить власник грошей, аби приховати справжні джерела їх надходження і надати таким операціям законного характеру. При цьому використовують такі прийоми, як численні переведення грошей через дочірні компанії, у ході яких губляться першоджерела платежів, надходження переводяться у готівку. Таким чином часто гроші, одержані в незаконному бізнесі, вкладаються в цілком легітимні та прибуткові проекти. | |||
ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ | |||
---|---|---|---|
ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ (англ. trade-based money laundering [treɪd beɪst ˈmʌni ˈlɔːndərɪŋ]) - здійснення дій щодо приховування доходів, одержаних злочинним шляхом та переміщення їх з використанням торговельних операцій з метою надання законності їхньому незаконному походженню | |||
ВІДМИВАННЯ КОШТІВ (ГРОШЕЙ) | |||
---|---|---|---|
ВІДМИВАННЯ КОШТІВ (ГРОШЕЙ) (англ. money laundering [ˈmʌni ˈlɔːndərɪŋ]) - конверсія або переказ майна, якщо відомо, що таке майно являє собою доходи від злочинів, з метою приховання злочинного походження цього майна або з метою надання допомоги будь-якій особі, яка бере участь у вчиненні основного правопорушення, для того, щоб вона могла ухилитися від відповідальності за свої діяння; приховування справжнього характеру, походження, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, прав на майно або його належність, якщо відомо, що таке майно є доходами від злочинів; за умови дотримання основних принципів своєї правової системи: придбання, володіння або використання майна, якщо в момент його одержання відомо, що таке майно являє собою доходи від злочинів; участь, причетність або вступ у змову з метою вчинення будь-якого зі злочинів, визнаних такими відповідно до цієї статті, замах на його вчинення, а також пособництво, підбурювання, сприяння або надання порад під час його вчинення (відповідно до статті 6 Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, 2000 рік, Палермо) (джерело: The FATF report Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010), Definitions [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/moneylaunderingthroughmone yremittanceandcurrencyexchangeproviders.html, http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_789); - процес: 1) перетворення або передачі власності, знаючи що така власність походить від злочинної діяльності або від акту участі у подібній діяльності, з метою приховування чи маскування незаконного походження майна, або надання допомоги будь-якій особі, що залучена у здійснення такої діяльності, для ухилення від правових наслідків за подібну діяльність; 2) приховування або маскування справжньої природи, джерела, місцеположення, розпорядника, переміщення, права на майно або власника майна, знаючи що таке майно походить від злочинної діяльності або від акту участі у подібній діяльності; 3) придбання, володіння або користування майном, знаючи на момент отримання, що таке | |||
Відмиваючий продаж | |||
---|---|---|---|
(отмывающая продажа) – фіктивні біржові операції, здійснення яких не веде до зміни власника і які проводяться за здалегідь наміченим планом для впливу на ціни. Здійснюється шляхом одночасної видачі різним маклерам доручень про продаж і купівлю біржових контрактів на один і той самий товар в один і той самий період поставки. | |||
Відмова від акцепту | |||
---|---|---|---|
(отказ от акцепта) – документально оформлена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів. Буває повна і часткова. Повна відмова можлива у випадках, коли товари не були замовлені і їх поставка непередбачена договором або у випадку відвантаження недоброякісної, нестандартної, некомплектної продукції. Часткова відмова може бути заявлена у разі помилки в розрахункових документах, завищення цін на продукцію і тару, недоброякісності, некомплектності чи невідповідності стандартам і технічним умовам частини одержаного товару, при частковому відвантаженні незамовлених товарів тощо. Суперечок між продавцем і покупцем з приводу відмови банк не розв'язує. За необгрунтовану відмову від акцепту з покупця стягують штраф у розмірі 5 відсотків від суми відмови. | |||
ВІДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ | |||
---|---|---|---|
ВІДМОВА НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ (англ. refusal in favor of the state [rɪˈfjuːzəl ɪn ˈfeɪvə əv ðə steɪt]) - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
Відновлена вартість основних засобів | |||
---|---|---|---|
(восстановительная стоимость основных средств) – сума витрат, здійснена у вигляді амортизаційних відрахувань на їх цільове використання, як необхідних для відновлення зношених у процесі виробництва основних фондів. | |||
Відновлення студента | |||
---|---|---|---|
Відновлення студента – офіційна процедура повернення статусу того, хто навчається людині, що припинила навчання у вищому навчальному закладі і знову заявила про наміри продовжити навчання. | |||
ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ ЛОМБАРДУ | |||
---|---|---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНІ ПІДРОЗДІЛИ ЛОМБАРДУ (англ. pawnshop separate units [ˈpɔːnʃɒp ˈseprɪt ˈjuːnɪts]) - філії та відділення, що розташовані поза місцезнаходженням ломбарду та здійснюють усі або частину його функцій з надання фінансових та супутніх послуг ломбарду (джерело: Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами» від 26.04.2005 № 3981, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 р. за № 565/10845 | |||
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ | |||
---|---|---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ (англ. separate unit [ˈseprɪt ˈjuːnɪt]) - філія, інший відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені (джерело: Положення про Державний реєстр фінансових установ: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28.08.2003 № 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 28.11.2013 № 4368), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 р. за № 797/8118 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 38. – Ст. 2048); - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи-резидента (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 № 492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 | |||
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ БАНКУ, ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ БАНКУ, ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. separate unit of the bank, financial institution [ˈseprɪt ˈjuːnɪt əv ðə bæŋk faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - філія, відділення, інший відокремлений підрозділ, в яких здійснюються окремі фінансові послуги (джерело: Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 12.12.2002 № 502 | |||
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ СУБ’ЄКТА ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ СУБ’ЄКТА ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. reporting entity separate unit [rɪˈpɔːtɪŋ ˈentɪtɪ ˈseprɪt ˈjuːnɪt]) - філія, інший підрозділ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що розташований не за місцезнаходженням такого суб’єкта та здійснює фінансові операції або забезпечує їх здійснення, у тому числі надає послуги від імені суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім здійснення представницьких функцій) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Відомість балансова | |||
---|---|---|---|
(ведомость балансовая) – зведений фінансовий звіт, який характеризує склад і суму активів, зобов’язань і обсяги капіталу організації, установи, фірми за певний період часу. Баланс показує, якими засобами володіє фірма, суму боргу, який відсоток власності належить власникам акцій тощо. | |||
Відомість проміжної атестації | |||
---|---|---|---|
Відомість проміжної атестації – документ, що фіксує результати проходження проміжної атестації студента в певний навчальний період, оформлений в установленому порядку | |||
Відомості | |||
---|---|---|---|
Відомості – частина знання, критерій істинності якого не однаковий у різних учасників пізнавального процесу, тобто не має повного узгодження із загальноприйнятою на даному етапі розвитку практикою. | |||
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК | |||
---|---|---|---|
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК (англ. compliance officer [kəmˈplaɪəns ˈɒfɪsə]) - працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057; Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Державна служба фінансового моніторингу України» від 23.07.2015 № 662, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 р. за № 973/27418 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 68. – Ст. 2248); - (для банку) працівник банку, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в банку (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - (для небанківської фінансової установи) працівник небанківської фінансової установи, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в небанківській фінансовій установі (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 80. – Ст. 2671); - особа, на яку покладаються організація та координація діяльності з проведення суб’єктом (відокремленим підрозділом) фінансового моніторингу (джерело: Положення про здійсненняфінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України» від 22.12.2015 № 1160, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2016 р. за № 63/28193 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 8. – Ст. 402; Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України» від 18.06.2015 № 999/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 735/27180 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 52. – Ст. 1698; Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного | |||
ВІДПОВІДАЧ | |||
---|---|---|---|
ВІДПОВІДАЧ (англ. defendant [dɪˈfendənt]) - суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (джерело: Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV | |||
ВІДПОВІДНІ ОРГАНИ ВЛАДИ | |||
---|---|---|---|
ВІДПОВІДНІ ОРГАНИ ВЛАДИ (англ. appropriate authorities [əˈprəʊprɪɪt ɔːˈθɒrɪtiz]) - компетентні органи, включно з регуляторами, податковими органами, ПФР, правоохоронними органами, органами розвідки, акредитаційними установами та, можливо, органами саморегулювання у деяких юрисдикціях | |||
ВІДПРАВНИК | |||
---|---|---|---|
ВІДПРАВНИК (англ. originator [əˈrɪʤɪneɪtə]) - власник рахунку, котрий дозволяє провести електронний платіж з даного рахунку, або, за відсутності рахунку, фізична чи юридична особа, яка розміщує розпорядження до фінансової установи відправника для здійснення переказу (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - відправник платіжного доручення при переказі коштів | |||
ВІДСОТКОВІ ОБЛІГАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ВІДСОТКОВІ ОБЛІГАЦІЇ (англ. interest-bearing bonds [ˈɪntrɪst -ˈbeərɪŋ bɒndz]) - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Відсоток відсіву | |||
---|---|---|---|
Відсоток відсіву – відсоток студентів, які не закінчили курс від загального числа зареєстрованих студентів. | |||
Відстрочка погашення кредитів | |||
---|---|---|---|
(отсрочка погашения кредитов) – відсунення початково встановленого строку повернення позичок. Застосовується банками при кредитуванні клієнтів у випадках виникнення у них фінансових труднощів з незалежних причин. | |||
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ | |||
---|---|---|---|
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ (англ. assignment of right of demand [əˈsaɪnmənt əv raɪt əv dɪˈmɑːnd]) - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |||
ВІДСУТНІЙ ТРЕЙДЕР | |||
---|---|---|---|
ВІДСУТНІЙ ТРЕЙДЕР (англ. missing trader [ˈmɪsɪŋ ˈtreɪdə]) - компанія, що завжди знаходиться на початку ланцюжка та ефективно сприяє розкраданню ПДВ, не враховуючи його у звітності. Часто вже створена компанія купується у агентів, які займаються створенням таких компаній, та реєструється за адресою прийома кореспонденції. Вказані директори є чи підставні чи вигадані особи | |||
Відтік капіталу | |||
---|---|---|---|
(отток капитала) – державні кошти, спрямовані в іншу країну у вигляді інвестицій, позик для купівлі фінансових активів. У платіжному балансі відображається на рахунку “рух капіталу”. | |||
ВІДТІК КАПІТАЛУ 2 | |||
---|---|---|---|
ВІДТІК КАПІТАЛУ (англ. capital flight [ˈkæpɪtl flaɪt]) - швидкий відтік грошових коштів з країни, що часто є реакцією на якусь економічну подію, яка схвилювала інвесторів та змусила їх втратити впевненість у фінансовій стабільності країни | |||
Відтворення капіталу | |||
---|---|---|---|
(воспроизводство капитала) – поновлення обсягів капіталу за рахунок діяльності, спрямованої на їх ефективне використання. | |||
ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА | |||
---|---|---|---|
ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА (англ. alienation of property [ˌeɪljəˈneɪʃən əv ˈprɒpətɪ]) - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI | |||
Відшкодування збитків | |||
---|---|---|---|
(возмещение потерь) – за цивільним правом повернення боржником кредиторові матеріальних благ у разі невиконання або неналежного виконання ним зобов’язань, заподіяних збитків. | |||
ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ, ЯКА ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ | |||
---|---|---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ, ЯКА ПОТЕРПІЛА ВІД ЗЛОЧИНУ (англ. compensation for property damage to an individual who has suffered from a crime [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) ˈprɒpəti ˈdæmɪdʒ tə ən ˌɪndɪˈvɪdʒuəl huː hæz ˈsʌf.ər frəm eɪ kraɪm]) - вид недоговірного зобов’язання, в силу якого майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо така особа є неплатоспроможною | |||
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ | |||
---|---|---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ (англ. compensation for non-pecuniary damage [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) nɔn-pɪˈkjuː.njər.iˈdæmɪdʒ]) - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини такої особи. Незалежно від вини моральна шкода відшкодовується у випадках, визначених Цивільним кодексом України | |||
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ 2 | |||
---|---|---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ (англ. compensation for non-pecuniary damage [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) nɔn-pɪˈkjuː.njər.iˈdæmɪdʒ]) - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини такої особи. Незалежно від вини моральна шкода відшкодовується у випадках, визначених Цивільним кодексом України | |||
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ | |||
---|---|---|---|
ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ (англ. compensation for damage [ˌkɒm.penˈseɪ.ʃən fə(r) ˈdæmɪdʒ]) - недоговірне зобов’язання, в силу якого майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала | |||
Візуальна форма електронного документа | |||
---|---|---|---|
Візуальна форма електронного документа – відображення даних, які містять документ, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною. | |||
ВІЗУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВІЗУВАННЯ (англ. sighsighting [saɪt ˈsaɪ.tɪŋ]) - підписання документа посадовою особою для засвідчення погодження з його змістом або для зобов’язання всіх, кому він адресований, виконувати викладене в ньому | |||
ВІЙСЬКОВЕ КІНЦЕВЕ ВИКОРИСТАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВІЙСЬКОВЕ КІНЦЕВЕ ВИКОРИСТАННЯ (англ. military ultimate use [ˈmɪlɪtərɪ ˈʌltɪmɪt juːs]) - використання будь-яких товарів з метою розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання виробів військового призначення, у тому числі: використання виробничого, випробувального або технологічного обладнання та його компонентів; використання будь-яких складових частин зазначених товарів, а також обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій чи надання будь-яких послуг; включення таких товарів до складу виробів військового призначення (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |||
Вікі | |||
---|---|---|---|
Вікі – технологія взаємодії користувача з веб-сайтом, призначена для колективного розроблення, зберігання і структуризації інформації, в основному гіпертексту. | |||
Вікі 2 | |||
---|---|---|---|
Вікі – це веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам самостійно змінювати зміст сторінок на ньому. Термін Вікі може також стосуватися спільного програмного забезпечення (collaborative software), яке створюється для створення такого сайту. Терміни Вікі (з великої літери) та ВікіВікіВеб (WikiWikiWeb) часом використовують, щоб сказати конкретно про Portland Pattern Repository – перший вікі в історії. Прихильники такого використання пропонують використовувати слово з малої літери для вікі-сайтів загалом. Слово вікі походить з гавайської мови й означає «хуткий» або ж «надшвидкий». Часом замість слова вікі використовують віківікі або ВікіВікі | |||
Вікі-сервіси | |||
---|---|---|---|
Вікі-сервіси – веб-сервіси, на яких документи зручно і швидко можуть спільно редагуватися кількома користувачами. При цьому внесок кожного і зазначення авторства не фіксується. Приклад – wikipedia.org, онлайнова енциклопедія, що створюється усіма користувачами. | |||
Вікіпедія1 | |||
---|---|---|---|
Вікіпедія1 – вікі-проект, вільна багатомовна енциклопедія. | |||
Вікіпедія2 | |||
---|---|---|---|
Вікіпедія2 – вільна загальнодоступна багатомовна універсальна онлайн- енциклопедія. Багатомовний проект з вільно поширюваним вмістом. Будь-який користувач може редагувати існуючі матеріали, які написані спільно бажаючими з усього світу. Найбільший і найбільш популярний довідник в Інтернеті. | |||
Вільна економічна зона | |||
---|---|---|---|
(свободная экономическая зона) – певна територія, де діють особливі пільгові економічні умови для іноземних і національних підприємств. Створюються з метою розв'язання зовнішньоторговельних, загальноекономічних, соціальних, регіональних та науково-технічних проблем. Умовно В.е.з. можна поділити на 5 основних груп. 1. Вільні торговельні зони, вільні порти, транзитні зони, безмитні склади, митні зони на окремих підприємствах. Головна ознака – відміна або пом'якшення мита та експортно-імпортного контролю над товарами, що надходять до зони і реекспортуються з неї. 2. Експортні промислові зони. Вони мають пільгові торговельний, митний і фінансовий режими, а також пільгове фінансування. Цільове призначення – виробництво експортної продукції і частково такої, що замінює імпорт. 3. Банківські і страхові зони: вони характеризуються пільговим режимом здійснення банківських і страхових операцій. 4. Технологічні зони, технологічні парки, технополіси, їх призначення – забезпечувати на засадах різних пільг розробку, впровадження у виробництво сучасних технологій за допомогою національних та іноземних підприємств і організацій. 5. Комплексні зони (вільні міста, особливі райони тощо). Передбачають розв'язання широкого кола завдань. Під час їх виконання використовуються елементи діяльності різних видів зон. | |||
ВІЛЬНА МИТНА ЗОНА | |||
---|---|---|---|
ВІЛЬНА МИТНА ЗОНА (англ. free customs zone [friː ˈkʌstəmz zəʊn]) - митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
Вільна торгівля | |||
---|---|---|---|
(свободная торговля) – міжнародна торгівля, яка передбачає особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів з одночасним збереженням у торгівлі з іншими країнами. | |||
ВІЛЬНИЙ ПОРТ | |||
---|---|---|---|
ВІЛЬНИЙ ПОРТ (англ. freeports [friːpɔːts]) - як правило, найбільші зони, з широким набором пільг, де здійснюються всі види діяльності (в тому числі туризм, роздрібна торгівля, будівництво житлових будинків), що орієнтовані не на експорт, а на стимулювання загального економічного зростання | |||
Вільно конвертована валюта | |||
---|---|---|---|
(свободно конвертируемая валюта) – здатність національної валюти вільно обмінюватись (переводитись) з іншими національними валютами з урахуванням діючого ринкового курсу, а також бути вільно проданою чи купленою. | |||
Вільно конвертована валюта2 | |||
---|---|---|---|
Вільно конвертована валюта – валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу (I група класифікатора валют Національного банку України). | |||
ВІП-ГРАВЦІ | |||
---|---|---|---|
ВІП-ГРАВЦІ (англ. VIP [viː-aɪ-piː]) - преміум-гравці, які постійно грають на високі ставки і великі суми грошей | |||
Віртуал | |||
---|---|---|---|
Віртуал (від англійського
virtual – уявний,
створюючий видимість, «фейк», «мульт», «клон», сокпапет) – неологізм, що означає:
1) «фіктивну особистість»,
користувач сайту, який
видає себе за
іншу особу. Обліковий запис, який не може бути
асоційованим з реальною особистістю; 2) один із способів забезпечення
приватності, коли в стрічці активності залишаються тільки записи загального
плану, без вказівки старих імен та прізвищ. | |||
Віртуальні співтовариства1 | |||
---|---|---|---|
Віртуальні співтовариства1
– новий тип співтовариств, які виникають і функціонують в електронному просторі. | |||
Віртуальні співтовариства2 | |||
---|---|---|---|
Віртуальні співтовариства2 – об’єднання користувачів мережі в групи зі спільними інтересами для роботи в електронному просторі. | |||
Віртуальна реальність1 | |||
---|---|---|---|
Віртуальна реальність1 – комп’ютерні системи, які забезпечують візуальні і звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ за екраном. Користувач оточується породженими комп’ютером образами і звуками, що створюють враження реальності. Користувач взаємодіє зі штучним світом за допомогою різних сенсорів, таких як, наприклад, шолом і рукавички, які зв’язують його рухи, враження і аудіовізуальні ефекти. Майбутні дослідження в області віртуальної реальності спрямовані на збільшення почуття реальності побаченого. | |||
Віртуальна реальність3 | |||
---|---|---|---|
Віртуальна реальність3 –
технологія інформаційної взаємодії,
що реалізує за допомогою
комплексних
мультимедіа-операційних
середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному
часі у стереоскопічно відображеному «екранному
світі». Уявний світ,
створений в уяві користувача. | |||
Віртуальна аудиторія | |||
---|---|---|---|
Віртуальна аудиторія – безліч віддалених один від одного робочих місць, об’єднаних каналами передачі даних і використовуваних в рамках технології дистанційного навчання учнями для виконання однакових в змістовному відношенні навчальних процедур при можливості інтерактивної взаємодії один з іншим і викладачем. | |||
ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА (англ. virtual currency [ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi]) - цифровий засіб вираження вартості, що може торгуватись у цифровій формі та функціонує як: (1) засіб обміну; (2) розрахункова грошова одиниця; та/або (3) засіб збереження вартості, втім не має статусу законного платіжного засобу. Жодна юрисдикція не випускає та не забезпечує віртуальні валюти (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFT Risks [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf); - цифрове вираження грошової вартості, яка не випускається центральним банком або державним органом влади, і не обов’язково прив’язана до фіатної валюти, але приймається фізичними та юридичними особами як засіб платежу й може передаватись, накопичуватись або торгуватись в електронний спосіб | |||
Віртуальна консультація | |||
---|---|---|---|
Віртуальна консультація – on-line консультація за допомогою телекомунікаційних технологій. | |||
Віртуальна освіта | |||
---|---|---|---|
Віртуальна освіта – це процес і результат взаємодії суб’єктів і об’єктів освіти, що супроводжується створенням ними віртуального освітнього простору, специфіку якого визначають дані суб’єкти і об’єкти. Основний ефект, завдяки якому реалізується навчання, ефект присутності (занурення у віртуальну реальність). Системи віртуальної реальності дають змогу бачити, чути і відчувати навколишній віртуальний світ, синтезований комп’ютером. Віртуальна освіта тісно пов’язана з дистанційною освітою, але не зводиться тільки до неї. Подібний ефект може бути створений в процесі звичайної очної взаємодії вчителів, учнів і об’єктів, які вивчаються. | |||
Віртуальна реальність2 | |||
---|---|---|---|
Віртуальна реальність2
– нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних
мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і
присутності в реальному часі в стереоскопічно представленому «екранному світі». | |||
Віртуальне середовище навчання | |||
---|---|---|---|
Віртуальне середовище навчання – відкрита система, що представляє комплекс спеціальних, об’єднаних телекомунікаціями, засобів навчання, які забезпечують узгоджену спільну роботу і можливість інтерактивної взаємодії з усіма учасниками навчального процесу. | |||
Віртуальний клас2 | |||
---|---|---|---|
Віртуальний
клас2 – групи
студентів, які перебувають
у різних приміщеннях або будівлях
освітнього закладу і
об’єднаних за допомогою телекомунікаційних технологій для
проведення навчального заняття. | |||
Віртуальний клас1 | |||
---|---|---|---|
Віртуальний клас1 –
група студентів, що вивчає один і той же онлайн- курс. | |||
Віртуальний офіс | |||
---|---|---|---|
Віртуальний офіс – Інтернет-ресурс, або його частина, що
дозволяють географічно роз’єднаним співробітникам компанії організаційно
взаємодіяти за допомогою
єдиної системи для
обміну, зберігання, обробки
і передачі інформації та
керуючих впливів. | |||
Віртуальний університет | |||
---|---|---|---|
Віртуальний університет – самостійний навчальний заклад, незалежний від будь-яких навчальних установ, що надає освітні послуги тільки методами дистанційного навчання, має власну ліцензію, навчальні програми і курси, в якому відсутні навчальні корпуси, гуртожитки, кабінети, актові зали тощо. | |||
Віртуальний1 | |||
---|---|---|---|
Віртуальний1
(від лат. Virtuales)
– існуючий у
вигляді образу в інформаційному середовищі. | |||
Віртуальний2 | |||
---|---|---|---|
Віртуальний2 – термін,
який все частіше
застосовується до понять онлайн та Інтернет. У науковій
фантастиці використовується для позначення штучно створеного ілюзорного світу,
що відчувається, як реальний. Зазвичай використовується у словосполученні
«віртуальна реальність». | |||
Вірус комп’ютерний | |||
---|---|---|---|
Вірус комп’ютерний – різновид шкідливої програми, написаної зловмисниками, здатної до розмноження, яка поширюється з комп’ютера на комп’ютер через мережу Інтернет з деструктивними цілями. Може потрапити до комп’ютера користувача разом із інформацією, що копіюється з мережі або електронними листами та миттєвими повідомленнями, може заподіяти серйозну шкоду, знищити або пошкодити дані, що зберігаються на комп’ютері, а може викрасти персональну інформацію користувача (в т.ч. пароль) та надіслати її зловмисникові. Віруси можуть поширюватися під виглядом цікавих картинок, вітальних листівок, звукових і відео файлів, можуть бути завантажені з Інтернет разом з неліцензійним програмним забезпеченням або іншими файлами та програмами. Для захисту від вірусів існують спеціальні програми - антивіруси. І віруси, і антивіруси постійно оновлюються й удосконалюються. | |||
Вітрина даних | |||
---|---|---|---|
Вітрина даних – тематична база даних, що містить інформацію щодо окремих аспектів діяльності організації. Здебільшого це тематичні підмножини заздалегідь агрегованих даних, які цікавлять певну групу користувачів. Займає значно менше місця, ніж база даних усієї організації. | |||
ВІШИНГ | |||
---|---|---|---|
ВІШИНГ (англ. vishing [vɪʃiŋ]) - один з методів шахрайства з використанням соціальної інженерії, який полягає в тому, що | |||
ВАГОВИЙ СЕРТИФІКАТ | |||
---|---|---|---|
ВАГОВИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. weight certificate [weɪt səˈtɪfɪkɪt]) - укладається експортером (постачальником) на вимогу імпортера (замовника) з метою визначення на основі ваги вантажу витрат траспортування, навантаження | |||
Валідність | |||
---|---|---|---|
(валидность) – ознака надійності, чинності вихідної інформації, яка використовується в економічних дослідженнях; реальність інформації, відсутність у ній помилок, можливих через неточність обраної методики збирання та обробки даних. | |||
Валідність 2 | |||
---|---|---|---|
Валідність – комплексна характеристика психодіагностичної методики (тесту), що включає відомості щодо сфери явищ, які досліджуються, та репрезентативності діагностичної процедури стосовно до них. З’ясувати валідність тесту означає – перевірити, чи справді тест вимірює потрібну характеристику і наскільки надійно він це робить. | |||
Валова продукція | |||
---|---|---|---|
(валовая продукция) – показник, що характеризує загальний обсяг виробництва продукції народного господарства, окремих промислових та сільськогосподарських підприємств у грошовому виразі. | |||
Валова продукція підприємства | |||
---|---|---|---|
(валовая продукция предприятия) – показник, який відображає загальний обсяг продукції, виготовленої підприємством за певний період (рік, квартал) у грошовому обчисленні. До її складу входить повна вартість готових виробів, приріст залишків напівфабрикатів і незавершеного виробництва, а також роботи промислового характеру, виконані “на сторону”. Обсяг В.п.п. обчислюють у поточних і порівняльних оптових цінах. | |||
Валовий внутрішній продукт | |||
---|---|---|---|
(валовый внутренний продукт) – один із найважливіших показників, що виражає обчислену в ринкових цінах сукупну вартість кінцевого продукту (продукції, товарів і послуг), створеного протягом року в країні з використанням факторів виробництва, які належать даній країні, а також з урахуванням показників одержаного валового продукту завдяки економічній діяльності за межами країни. | |||
Валовий дохід підприємства | |||
---|---|---|---|
(валовый доход предприятия) – новостворена вартість колективом підприємства за певний проміжок часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Тобто виручка підприємства від реалізованої продукції, послуг та інших надходжень (від невиробничої діяльності, одержання суми від повернення безнадійних боргів тощо). | |||
Валовий національний продукт | |||
---|---|---|---|
(валовый национальный продукт) – узагальнюючий показник соціально-економічного розвитку країни, що відображає кінцеві результати діяльності підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер. В розрахунок приймаються результати економічної діяльності всіх господарських одиниць – підприємств, організацій установ, сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, особистих підсобних господарств населення, окремих громадян, зайнятих індивідуального трудовою діяльністю. | |||
Валовий прибуток | |||
---|---|---|---|
(валовая прибыль) – сумарний прибуток без будь-яких відрахувань. | |||
Валюта | |||
---|---|---|---|
(валюта) – в широкому розумінні – означає грошову одиницю будь-якої країни (долар, фунт стерлінгів, гривна тощо). Проте нерідко використовується для позначення коштів, виражених в грошових одиницях тільки іноземних держав чи міжнародних кредитних організацій – готівки, вкладів на банківських рахунках, платіжних документів (векселів, чеків тощо), тобто як грошей інших країн. В залежності від країни-емітента валютних коштів, валюта підрозділяється на іноземну і національну, валюту експортера і валюту імпортера і в залежності від режиму використання – на валюту платежу, валюту клірингу, валюту ціни, валюту операцій, валюту векселя тощо. | |||
ВАЛЮТА 2 | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА (англ. currency [ˈkʌrənsi]) - банкноти та монети, що знаходяться в обігу як засіб обміну (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - паперові гроші (включаючи банкноти), металеві гроші, що обертаються відповідно до чинного законодавства (відповідно до статті 2 Міжнародної конвенції Ліги Націй щодо протидії підробки грошових знаків, 1929 рік) | |||
ВАЛЮТА ВІДШКОДУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ВІДШКОДУВАННЯ (англ. currency of reimbursement [ˈkʌrənsɪ əv ˌriːɪmˈbɜːsmənt]) - іноземна валюта, яку отримують банк, фінансова установа як відшкодування від платіжної організації міжнародної платіжної системи (джерело: Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 12.12.2002 № 502 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 150). | |||
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА (англ. virtual currency [vetju.el ke:rensi]) - засіб вираження вартості, яким можна торгувати в цифровій формі і який функціонує як в засіб обміну та/або розрахункова грошова одиниця, а також як засіб збереження вартості, але не володіє статусом законного платіжного засобу (тобто не є офіційно визнаним і законним засобом платежу при розрахунках з кредиторами) у жодній юрисдикції. Віртуальна валюта не емітується і не забезпечується жодною юрисдикцією і виконує вищевказані функції тільки за згодою в рамках спільноти користувачів віртуальної валюти. Віртуальна валюта відрізняється від фіатної валюти («реальної валюти», «реальних грошейа», «національної валюти»), що являє собою монети і паперові гроші країни, які є її законним засобом платежу, перебувають в обігу, повсюдно використовуються і приймаються як засіб обміну в країні-емітента. Віртуальна валюта також відрізняється від електронних грошей, які є цифровим засобом вираження фіатної валюти і використовуються для електронного переказу вартості (вираженої) у фіатній валюті. Електронні гроші є механізмом цифрового вираження фіатної валюти, тобто вони використовуються для електронного переказу валюти, мають статус законного платіжного засобу | |||
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) (англ. сonvertible (or open) virtual currency [kənˈvəːtɪb(ə)l ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si]) - має еквівалентну вартість у реальній валюті і може обмінюватися на реальну валюту і у зворотньому напрямі. Конвертованість віртуальної валюти не гарантована законодавством. Віртуальна валюта є конвертованою виключно до того часу, поки деякі приватні учасники пропонують угоди з нею, а інші учасники є стороною попиту у цих угодах | |||
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА НЕКОНВЕРТОВАНА (АБО ЗАКРИТА) | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ВІРТУАЛЬНА НЕКОНВЕРТОВАНА (АБО ЗАКРИТА) (англ. non-convertible (or closed) virtual currency [nankənˈvɜːtəbəl ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si]) - призначена для використання в конкретних віртуальних сферах або світах, таких як глобальні онлайн рольові ігри з великою кількістю користувачів або магазин Amazon.com, і яка за правилами, що регулюють її використання, не може бути обміняна на фіатну валюту. При цьому слід зазначити, що навіть якщо за умовами, встановленими адміністратором, неконвертована валюта може офіційно використовуватися тільки в конкретному віртуальному світі, можливе виникнення неофіційного додаткового чорного ринку, на якому є можливості для обміну «неконвертованої» віртуальної валюти на фіатну валюту або іншу віртуальну валюту. Зазвичай, адміністратор застосовує санкції (включаючи анулювання облікового запису гравця і/або конфіскацію віртуальної валюти, яка залишилась) до тих осіб, які намагаються створити або використовувати чорний ринок, порушуючи встановлені правила використання валюти. Розвиток стійкого чорного ринку конкретної «неконвертованої» віртуальної валюти може на практиці призвести до перетворення такої валюти в конвертовану віртуальну валюту. У зв’язку з цим, характеристика «неконвертованості» не обов’язково є постійною і незмінною. Всі неконвертовані віртуальні валюти є централізованими за визначенням, оскільки вони емітуються центральним адміністратором, який встановлює правила, що обмежують їх конвертованість | |||
Валюта векселя | |||
---|---|---|---|
(валюта векселя) – грошова одиниця, в якій виставлений вексель. Векселі, що циркулюють у внутрішньому обігу країни, виставляють, як правило, у валюті цієї країни, а в міжнародному обігу – у валюті країни-боржника чи країни-кредитора або третьої країни. | |||
Валюта оплати | |||
---|---|---|---|
(валюта оплаты) – валюта, яка враховує оплату товару за зовнішньоекономічною угодою або погашення кредиту. Незбіг В.о. із валютою угоди спостерігається тоді, якщо фірма-експортер встановлює ціну товару в своїй національній валюті, коли клірингові розрахунки ведуться у валюті іншої країни тощо. У такому разі в угоді, як правило, зазначається, за яким курсом валюту угоди слід привести у відповідність до В.о. | |||
ВАЛЮТА ПЛАТЕЖУ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ПЛАТЕЖУ (англ. payment currency [ˈpeɪmənt ˈkʌrənsɪ]) - будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |||
Валюта угоди | |||
---|---|---|---|
(валюта сделки) – валюта, що виражає ціну товару за зовнішньоторговельною угодою або суму наданого кредиту. | |||
ВАЛЮТА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА УКРАЇНИ (англ. currency of Ukraine [ˈkʌrənsi ɒv juːˈkreɪn]) - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
Валюта ціни | |||
---|---|---|---|
(валюта цены) – одна з умов, яка разом з валютою оплати погоджується у зовнішньоторговельних контрактах між експортером та імпортером. Валюта оплати, за допомогою якої здійснюються розрахунки, може як збігатися із валютою ціни, так і відрізнятися від неї. | |||
ВАЛЮТА ЦІНИ 2 | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ЦІНИ (англ. currency of price [ˈkʌrənsɪ əv praɪs]) - будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 | |||
ВАЛЮТА ЦИФРОВА | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТА ЦИФРОВА (анг. digital currency [dɪdʒ.ɪ.təl ˈkʌr.ən.si]) - може виступати як засіб цифрового вираження або віртуальної валюти (нефіатної валюти), або електронних грошей (фіатної валюти), і тому часто вживається як синонім «віртуальної валюти» | |||
ВАЛЮТИ ВІРТУАЛЬНІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ (КРИПТОВАЛЮТИ) | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТИ ВІРТУАЛЬНІ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ (КРИПТОВАЛЮТИ) (англ. digital currency [ˈdɪdʒ.ɪ.təl ˈkʌr.ən.si]) - розподілені на математичних принципах пірінгові віртуальні валюти з відкритим вихідним кодом, у яких немає центрального адміністратора і відсутній централізований контроль або нагляд. Прикладами є: Bitcoin (Біткоін); LiteCoin (Лайткоін); і Ripple (Ріппл) | |||
Валютні кліринги | |||
---|---|---|---|
(валютные клиринги) – угоди між урядами двох або більше країн щодо взаємних боргів і взаємних платіжних вимог по зовнішньоторговельних та інших операціях, взаєморозрахунках через спеціальні організації або центральні банки своїх країн без переказу іноземної валюти чи відправки золота, тобто взаємне врахування вимог. | |||
ВАЛЮТНІ КОШТИ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНІ КОШТИ (англ. currency resources [ˈkʌrənsɪ rɪˈsɔːsɪz]) - валютні цінності: - іноземна валюта готівкою, - платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, | |||
Валютні кредити | |||
---|---|---|---|
(валютные кредиты) – кошти, що надаються у позику однією країною іншій у валюті власній, іноземній або золоті. Країни Заходу, як правило, надають В.к. у власній валюті, однією з обов'язкових умов є їх використання для купівлі товарів у країни-кредитора. | |||
Валютні обмеження | |||
---|---|---|---|
(валютные ограничения) – система економічних, правових та організаційних правил, що регламентують операції (угоди) з національними та іноземними валютами, золотом тощо. В.о. передбачають регулювання платежів та переказів за кордон. Головні підстави В.о. – нестача валюти, зовнішній борг. | |||
Валютні операції | |||
---|---|---|---|
(валютные операции) – діяльність підприємств, банківських та фінансово-кредитних установ, юридичних і фізичних осіб по купівлі-продажу, розрахунках та наданні позичок іноземної валюти. В.о. поділяються на: наявні – “спот” з використанням наявної іноземної валюти на час оформлення угоди чи у межах доби; строкові – “форвард” або “ф'ючер” на валютній біржі, за яких платежі здійснюються в обумовлений строк (від 1 тижня до 5 років за курсом, що існує на час укладення контракту). | |||
ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ 2 | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ (англ. currency transactions [ˈkʌrənsɪ trænˈzækʃənz]) - операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184); - банківські та фінансові операції, пов’язані з переміщенням або переходом права власності на валютні цінності. В. о. характеризують процес використання валютних цінностей як засобу платежу; вивезення, ввезення, пересилання та переказування валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахування відсотків, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відповідних ліцензій Національного банку України. В. о. поділяють на поточні та термінові. До поточних В. о. належать поточні (касові) операції в готівковій та безготівковій формах. До термінових В. о. відносять форвардні угоди, ф’ючерси, свопи, опціони та їх різновиди і комбінації. Готівкові В. о. здійснюють валютні каси банків і валютні обмінні пункти, а безготівкові – банки, валютні біржі та інші учасники валютного ринку. До поточних операцій відносять операції з короткими термінами валютування – в межах трьох робочих днів. Розрізняють такі поточні В. о.: 1) «ТОД» (англ. today – поставка валюти сьогодні («сьогодні – на сьогодні»); 2) «ТОМ» (англ. tomorrow – поставка валюти наступного робочого дня («сьогодні – на завтра»); 3) «спот» – поставка валюти на другий робочий день («сьогодні – на післязавтра»). На практиці всі ці поточні операції об’єднують однією назвою «спотові В. о.». Такі В. о. використовують переважно для касових операцій та здійснення поточних розрахунків і платежів, а також з метою одержання додаткового прибутку в разі коливань валютних курсів. В. о. «спот» становлять 60% від загального обсягу операцій, а тому мають найбільш важливе значення. Основна мета їх здійснення – забезпечення потреб клієнтів банків у іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах цих валют. Банки можуть використовувати поточні операції «спот» для підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках «ностро» для зменшення залишків у одній валюті та покриття потреб в іншій. У такий спосіб банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках. Купівля-продаж валют на умовах «спот» означає, що курс валют фіксується на день купівлі-продажу, а її поставка здійснюється на другий робочий (банківський) день (без урахування дня продажу). Тобто, якщо валюта була продана у вівторок, то на рахунок покупця вона повинна надійти в четвер. Різниця в часі між підписанням (укладенням) валютної угоди та виплатою за нею визначена міжнародною практикою і пов’язана з необхідністю документального оформлення угоди (виписка первинних документів, підготовка платіжних доручень, повідомних телеграм та т. ін.). Угоди «спот» можуть укладатися телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються банківськими переказами. У міжнародній практиці використовують електронну систему СВІФТ, членом якої є Національний банк і провідні банки України. Термін поставки валюти називають датою валютування. У міжнародній практиці залежно від дати валютування використовують загальновстановлені позначення окремих валютних операцій. Наприклад, укладення угоди «сьогодні» з поставкою валюти на другий робочий день позначається s/n, угоди «сьогодні на сьогодні» – о/n, а «сьогодні на завтра» – t/n. Установлення точної дати валютування потрібно для забезпечення принципу компенсованої вартості, на основі якого й функціонує валютний ринок. Це означає, що розрахунки за укладеними угодами мають здійснюватися паралельними грошовими потоками без надання кредиту одним учасником угоди іншому (джерело: Валюта і валютна політика / С.В. Науменкова, В.І. Міщенко. – К.: Знання, 2010. – 84 с.). | |||
Валютні рахунки | |||
---|---|---|---|
(валютные счета) – спеціальні рахунки в банках юридичних і фізичних осіб для здійснення банківських операцій з іноземною валютою. | |||
Валютні резерви | |||
---|---|---|---|
(валютные резервы) – централізовані спеціальні запаси іноземної валюти, сконцентровані в системі національного банку країни або міжнародних фінансово-кредитних установах для гарантування своєчасного здійснення розрахунків у зовнішньоекономічних операціях. | |||
Валютні ресурси | |||
---|---|---|---|
(валютные ресурсы) – сконцентровані у банківсько-фінансовій системі країни або інших суб’єктах фінансово-комерційної діяльності фінансово-грошові ресурси іноземної валюти. | |||
ВАЛЮТНІ Ф’ЮЧЕРСИ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНІ Ф’ЮЧЕРСИ (англ. currency futures [ˈkʌr(ə)nsi ˈfjuːtʃəz]) - контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, й зобов’язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на іншу в установлені терміни в майбутньому за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Здійснення валютних ф’ючерсів відбувається тільки на біржовому ринку, що значно підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків. На відміну від товарних ф’ючерсів, які широко використовуються з кінця XIX ст., валютні ф’ючерси з’явилися в середині 1970-х років. Особливостями валютного ф’ючерсного ринку є: високий ступінь стандартизації контрактів; обмежене коло валют, що обмінюються одна на одну; висока ліквідність контрактів; надійність укладених угод; можливість при незначних початкових витратах оперувати значними сумами. Основні учасники ф’ючерсного ринку – великі фінансові центри та клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, фінансові організації, які працюють на фондовому ринку, члени та фахівці ф’ючерсної біржі, а також дрібні інвестори та приватні особи. Уперше валютні ф’ючерси було введено в обіг у США 15 травня 1972 р. на Міжнародному грошовому ринку (ІММ – International Monetary Market) Чиказької комерційної біржі, яка стала найбільшим центром торгівлі ф’ючерсами. Крім Чиказької біржі центрами торгівлі ф’ючерсами стали Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE – London International Financial Futures Exchange, із 1982 p.), a також Сінгапурська міжнародна валютна біржа (Singapore International Monetary Exchange), біржі Франкфурта-на-Майні, Сіднея, Токіо та ін. Ціною купівлі валютного ф’ючерсу є взаємно узгоджений між продавцем і покупцем обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, яка ввійшла до стандартного переліку валют даної біржі. Основою для одержання прибутку чи виникнення збитків є різниця між поточним і узгодженим за ф’ючерсною угодою валютними курсами. Таку різницю називають базисом. Відмінною особливістю ф’ючерсних контрактів є перерозподіл ризику, що забезпечує високу ліквідність укладених угод. Фіксуючи обмінний курс, обидві сторони гарантують відсутність як збитків, так і прибутків. Тобто одна сторона уникає непередбачених збитків, а інша відмовляється від непередбаченого (спекулятивного) прибутку, що дає змогу взаємно зменшити ризик втрат від можливої зміни валютних курсів у несприятливому для обох напрямі. Крім того, важливе значення має реалізація принципу вільного біржового торгу завдяки тому, що розрахункова палата біржі для кожного учасника ф’ючерсної угоди бере на себе функції третьої сторони, тобто здійснюється додаткове страхування укладеної угоди | |||
ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ (англ. currency values [ˈkʌrənsɪ ˈvæljuːz]) - матеріальні об’єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238); - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 1593 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184); - цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів. До В. ц. відносять іноземну валюту, платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви) та фондові цінності (акції, облігації) в іноземній валюті, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння (за винятком ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів та каміння) | |||
Валютна інтервенція | |||
---|---|---|---|
(валютная интервенция) – втручання центрального банку в операції на валютному ринку для того, щоб впливати на курс національної валюти. Здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти: щоб підвищити курс національної валюти, центральний банк продає іноземну валюту, а щоб знизити його - скуповує. Є складовою частиною валютної політики держави. Здійснюється за рахунок офіційних золото-валютних резервів або за рахунок міжбанківського кредиту за системою “СВОП”. | |||
Валютна біржа | |||
---|---|---|---|
(валютная биржа) – організаційно оформлений регулярний ринок, на якому відбувається торгівля валютою на основі попиту і пропозиції. | |||
Валютна виручка | |||
---|---|---|---|
(валютная выручка) – іноземна валюта, одержана від продажу по експорту товарів чи послуг, виконання робіт в інших країнах, надання міжнародних кредитів, а також реалізації товарів, послуг та виконання робіт в середині країни за іноземну валюту. | |||
Валютна корзина | |||
---|---|---|---|
(валютная корзина) – добірка національних валют, що використовується під час котирування іноземної валюти, а також для визначення валютного курсу національної або міжнародної колективної валюти, що дозволяє повніше враховувати купівельну спроможність валют, вплив загальноекономічних умов обміну. При розрахунках В.к. у ролі терезів використовуються показники питомої ваги даної країни у сукупному валовому національному продукті, зовнішньоторговельному обігу певної групи країн. | |||
Валютна криза | |||
---|---|---|---|
(валютный кризис) – надзвичайно гострий розлад грошової системи країни, який проявляється в різкому коливанні валютних курсів, в швидких і значних за масштабами переміщеннях валютних резервів, девальваціях та ревальваціях валют, в погіршенні міжнародної валютної ліквідності. | |||
Валютна монополія | |||
---|---|---|---|
(валютная монополия) – виключне право держави на здійснення операцій з валютними цінностями, а також розпоряджатися належним їй золотом – валютними резервами. В.м. – складова частина монополії держави на зовнішньоекономічні зв'язки. | |||
ВАЛЮТНА ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНА ОПЕРАЦІЯ (англ. currency operation [ˈkʌrənsɪ ˌɒpəˈreɪʃən]) - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473VІІІ | |||
Валютна позиція | |||
---|---|---|---|
(валютная позиция) – співвідношення вимог і зобов'язань в іноземній валюті банку чи фірми. Якщо величини вимог і зобов'язань співпадають, валютна позиція вважається закритою, тобто такою, що не вимагає додаткових зусиль по врегулюванню. Якщо ж вони не співпадають, то валютна позиція вважається відкритою. В цьому випадку вона пов'язана з валютним ризиком і може призвести до збитків і навіть банкрутства банку чи фірми. Тому в багатьох країнах розмір відкритої валютної позиції регламентується державними фінансовими органами. Цей досвід слід запровадити і в практику українських банків і підприємств. | |||
Валютна система | |||
---|---|---|---|
(валютная система) – це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи. | |||
Валютна спекуляція | |||
---|---|---|---|
(валютная спекуляция) – операції з іноземними валютами з метою одержання прибутку на різниці курсів. Об'єкт В.с. – паперові валюти, курси яких значно змінюються. | |||
ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНЕ КОТИРУВАННЯ (англ. currency quotation [ˈkʌr(ə)nsi kwə(ʊ)ˈteɪʃ(ə)n]) - правила визначення валютних курсів. Повне В. к. означає, що встановлюється курс покупця (bid) і продавця (offer). Різниця (маржа) між курсом покупця і курсом продавця валюти для того, хто здійснює котирування, є джерелом прибутку. Наприклад, курс гривні до долара США банки записують так: USD/UAH = 27,5678–29,1234, при цьому банк купує долари США за ціною 27,5678, а продає за ціною 29,1234 грн. за 1 дол. При цьому маржа становить 1,56 коп. за 1 дол. Інколи банки можуть встановлювати запис курсів у зворотному порядку: 29,1234–27,5678, проте такий запис не змінює економічного змісту валютообмінної операції. За нижчим курсом банк купує валюту, а за вищим продає. Запис залежить від того, хто здійснює В. к. Якщо банк проводить котирування курсу для клієнтів, то запис буде звичним для нас: USD/UAH = 27,5678–29,1234. При котируванні валютних курсів на міжбанківському ринку одним банком іншому запис може бути таким: USD/UAH = 29,1234–27,5678. Зазвичай, курс валют банки встановлюють до четвертого знака після коми десяткового дробу. Офіційні котирування гривні до іноземних валют Національний банк України встановлює як суму в гривні за 10, 100, 1000 і 10000 одиниць іноземної валюти. Коли кажуть, що за умови котирування USD/UAH курс гривні підвищився, то це означає, що він був, наприклад, 27,80 грн., а став 28,00 грн. за 1 дол. США. При цьому кажуть, що купівельна спроможність гривні знизилася, а долара – зросла. Якщо здійснити зворотне котирування, тобто UAH/USD, то можна сказати, що курс долара до гривні знизився. Спочатку він дорівнював 0,0359 дол. (1:27,80), а став 0,0357 дол. за 1 грн. (1:28,00). Однак таку практику використовувати недоцільно, оскільки для гривні прийнято пряме котирування до іноземних валют. У тому випадку, коли курс гривні до долара був 27,80 грн. за 1 дол., а став 28,00, кажуть, що він укріпився (ревальвація). При визначені та записі валютних курсів розрізняють валютукотирування і базу котирування. Валютою котирування є та іноземна валюта, курс якої визначають, а базою – валюта, з якою порівнюють дану грошову одиницю. Наприклад, у записі USD/UAH долар США є базою котирування, а гривня – валютою котирування. При записі GBP/USD валютою котирування буде долар, а базою – англійський фунт стерлінгів. На практиці частіше за все як база котирування використовується долар США, але для окремих валют, зокрема для англійського фунта стерлінгів (GBP), євро (EUR), австралійського (AUD) і новозеландського доларів (NZD), долар США завжди є валютою котирування. Крос-курс (Cross-Rates) – це співвідношення між двома іноземними валютами, яке визначають на основі курсів цих валют щодо третьої валюти. Найчастіше як третя валюта використовуються долар США та євро. Практично всі курси, за якими не здійснюється котирування до долара США, називають кроскурсами. Найбільш активними ринками валютообмінних операцій за крос-курсами є долар США до євро – EUR/USD; англійський фунт стерлінгів до євро – GBP/EUR; швейцарський франк до євро – EUR/CHF, японська єна до долара США USD/JPY та деякі інші | |||
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ (англ. currency regulation [ˈkʌrənsɪ ˌregjʊˈleɪʃən]) - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ // Офіційний вісник України. – 2018. – № 54); - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. В. р. є однією із найважливіших складових грошового ринку, формування та активний розвиток якого фактично розпочалися в Україні з 1992 р. На сьогоднішній день В. р. розвивається динамічно, характеризується розгалуженою структурою, включає як біржовий, так і позабіржовий сегменти. За роки існування В. р. в Україні розроблено законодавчу та нормативну базу, а також створено інституційні форми організації валютних відносин. Поглиблення економічних реформ, становлення фінансово-кредитної та банківської систем, успішне проведення грошової реформи 1996 р. сприяли становленню та зміцненню В. р. України. Фактично В. р. було започатковано в серпні 1992 р. після створення Валютної біржі Національного банку України, яка згодом, у липні 1993 р., була реформована в Українську міжбанківську валютну біржу. Основними завданнями здійснення В. р. та контролю є: організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці; регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу; організація внутрішнього валютного ринку; регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями; регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій; встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей; забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок. Основними напрямами подальшого вдосконалення В. р. як складової грошово-кредитної політики є: забезпечення стабільності гривні та достатнього рівня золотовалютних резервів, зменшення рівня доларизації економіки шляхом підвищення привабливості гривневих активів, стимулювання експорту та забезпечення рівноваги платіжного балансу, здійснення поточного регулювання системи валютних обмежень та економічних нормативів, вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку та створення сприятливих умов для інвестування в національну економіку | |||
Валютний виторг | |||
---|---|---|---|
(валютная выручка) – іноземні гроші, що їх мають у своєму розпорядженні фірми та підприємства. Він створюється шляхом відрахувань від виручки під час експортно-імпортних операцій в результаті реалізації готової продукції та послуг на зовнішньому ринку. | |||
ВАЛЮТНИЙ ДЕРИВАТИВ | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНИЙ ДЕРИВАТИВ (англ. currency derivative [ˈkʌrənsɪ dɪˈrɪvətɪv]) - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання купити, продати та/або обміняти іноземну валюту на визначених у цьому документі умовах у майбутньому (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 | |||
Валютний коефіцієнт | |||
---|---|---|---|
(валютный коэффициент) – курсове співвідношення при переведенні цін та грошових сум з однієї валюти в іншу; одна з форм курсу національних валют, що використовується в окремих країнах. | |||
Валютний курс | |||
---|---|---|---|
(валютный курс) – ціна грошової національної валюти, виражена в грошових одиницях іншої країни. У деяких країнах, учасницях економічних угрупувань, застосовується В.к. національних валют щодо міжнародних валютних одиниць (СДР, ЕКЮ тощо). На практиці застосовуються такі В.к.: 1) коливний – вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції; 2) плаваючий – різновид коливного, що передбачає використання ринкового механізму валютного регулювання; 3) фіксований – офіційно встановлене співвідношення між | |||
ВАЛЮТНИЙ КУРС 2 | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНИЙ КУРС (англ. exchange rate [ɪksˈtʃeɪndʒ reɪt]) - ціна національної грошової одиниці, яка виражається у грошовій одиниці іншої держави, залежить від багатьох курсоутворюючих факторів, що виявляють себе через попит і пропозицію певної валюти на ринку. Він має безпосереднє практичне значення для тих, хто займається торгівлею, інвестиціями, іншими фінансовими операціями та відіграє важливу роль у грошово-кредитній політиці центрального банку. В. к. є своєрідною формою ціни, яка сплачується в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідною іноземною валютою, виходячи, насамперед, з їх купівельної спроможності. Розрізняють кілька видів В. к.: офіційний, ринковий, біржовий, курс покупця, курс продавця, обмінний тощо | |||
ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД (англ. currency supervision [ˈkʌrənsɪ ˌsjuːpəˈvɪʒən]) - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства (джерело: Про валюту і валютні операції: Закон України від 21.06.1918 № 2473-VІІІ | |||
ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНИЙ ОПЦІОН (англ. currency option [ˈkʌr(ə)nsi ˈɒpʃ(ə)n]) - форма термінової угоди двох сторін – продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону отримує право, а не зобов’язання, купити у продавця опціону або продати йому заздалегідь визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим валютним курсом чи за курсом, визначеним на день обміну. Такий фіксований курс називають ціною виконання. Власник опціону має право вибору реалізувати опціон або відмовитися від нього залежно від того, наскільки сприятливими для нього будуть коливання валютного курсу. Продавець В. о. зобов’язаний виконати валютну операцію за курсом обміну (ціною виконання), встановленим за опціонною угодою, та забезпечити власникові В. о. виконання умов угоди до завершення встановленого терміну. Якщо угоду здійснено, вживають терміни «опціон здійснено» або «опціон виконано». Залежно від місця продажу В. о. поділяють на біржові, що вільно перебувають в обігу, та позабіржові. Біржові опціони (traded option) продають і купують опціонні біржі, які є своєрідними фінансовими інститутами, що стали невід’ємною складовою фінансового ринку економічно розвинутих країн. Найвідоміші з них Лондонська фондова біржа, Європейська опціонна біржа в Амстердамі, Філадельфійська, Чиказька, Монреальська. Біржові опціони можуть бути в обігу на вторинному ринку, вільно купуватися та продаватися третіми особами до завершення терміну використання. Вони стандартизовані за певними видами валют, сумами та термінами виконання. Стандартна специфікація В. о. містить такі реквізити: найменування валюти; назву операції (купівля або продаж); суму валюти; курс обміну; дату завершення дії опціонного періоду; умови виконання В. о. (певна дата чи опціонний період). Позабіржові опціони (Over-the-Counter Option, OTC option – через прилавок) можна розглядати як суто банківський інструмент. Вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, за індивідуальною угодою на договірних засадах і за специфікацією, що відповідає вимогам покупця. Переважно на ринку позабіржових В. о. банки працюють з великими корпораціями | |||
Валютний паритет | |||
---|---|---|---|
(валютный паритет) – офіційний валютний курс, законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, що виступає основою валютного курсу. | |||
ВАЛЮТНИЙ РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ВАЛЮТНИЙ РАХУНОК (англ. currency account [ˈkʌr.ən.si əˈkaʊnt]) - будь-який рахунок суб’єкта декларування або члена його сім’ї, відкритий в установі банку-нерезидента в будь-якій валюті (джерело: Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента та внесення зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 06.09.2016 № 20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2016 р. за № 1366/29496 | |||
Валютний ризик | |||
---|---|---|---|
(валютный риск) – небезпечність валютних втрат, пов'язаних зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної грошової одиниці під час здійснення зовнішньоторговельних, кредитних і валютних операцій. | |||
Валютний ринок | |||
---|---|---|---|
(валютный рынок) – система усталених економічних та організаційних відносин, що стосуються операцій купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземній валюті. В Україні тільки з переходом до ринкової економіки починає формуватись валютний ринок. | |||
Вантажна митна декларація | |||
---|---|---|---|
(грузовая таможенная декларация) – документ, який засвідчує вид, обсяг, склад підготовленого до відправки вантажу, що перевозиться через державний кордон, а також відомості про товаровідвантажувача та одержувача вантажу. | |||
Варіативна (елективна) частина освітньої програми | |||
---|---|---|---|
Варіативна (елективна) частина освітньої програми – частина освітньої програми, яка пропонує набір навчальних дисциплін, з яких можуть бути складені різні варіанти навчального плану. | |||
Варіативний (лат. variatio – відмінність) компонент в освіті | |||
---|---|---|---|
Варіативний (лат. variatio – відмінність) компонент в освіті – навчальні програми, що обираються в межах освітньої програми навчально-виховного закладу. | |||
Варез | |||
---|---|---|---|
Варез – комерційна програма, що поширюється безкоштовно (рідше - на носіях за символічну плату) незаконним шляхом без дозволу автора. Обов’язково містить зміни і/або доповнення, що дозволяють використовувати її безкоштовно. Джерелами варезу можна назвати "варезні сайти", тобто сайти, що спеціалізуються на зломі ліцензійного ПЗ і його подальшому розповсюдженні, також IRC-мережі і Usenet. Варез створюється програмістами- ентузіастами без переслідування вигоди. Існують цілі колективи програмістів, що займаються зломом ПЗ, наприклад "TEAM ROR", "Team EQUiNOX", "BEAN", "SSG"та інші. З погляду законодавства багатьох країн виготовлення і розповсюдження вареза є кримінальним злочином. | |||
Вартісний аналіз | |||
---|---|---|---|
(стоимостный анализ) – аналіз витрат виробництва та обігу, за якого інструментом аналізу обрана ціна товару (послуги) з метою визначення вартості витрат і виявлення резервів підвищення ефективності. | |||
Вартість | |||
---|---|---|---|
(стоимость) – 1. Втілена й уречевлена в товарі (послузі) абстрактна праця, яка відображає суспільно-виробничі відносини товаровиробників, пов’язаних суспільним поділом праці й розподілом товарів. 2. Виражена в грошах цінність речей (товарів, послуг) або величина суспільних витрат на виробництво товару чи послуги. | |||
ВАРТІСТЬ 2 | |||
---|---|---|---|
ВАРТІСТЬ (англ. value [ˈvæljuː]) - економічна категорія, що виражає втілену й уречевлену суспільно необхідну працю. Існує в умовах товарного виробництва. Формою грошового вираження В. є ціна | |||
ВАРТІСТЬ ЧИСТИХ АКТИВІВ | |||
---|---|---|---|
ВАРТІСТЬ ЧИСТИХ АКТИВІВ (англ. net assets value [net ˈæsets ˈvæljuː]) - величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов’язань інституту спільного інвестування (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |||
ВВS - (Bulletin board system) | |||
---|---|---|---|
ВВS - (Bulletin
board system) – електронна
дошка оголошень, асинхронний
засіб навчання. Комплекс апаратних і програмних засобів, які забезпечують обмін
інформацією з використанням комп’ютерних телекомунікацій. Користувачі мають можливість залишати на
ній повідомлення і файли. На відміну від Usenet, усі файли зберігаються в
одному комп’ютері, яким керує один або кілька операторів. | |||
Ввіз | |||
---|---|---|---|
(ввоз) – режим пропуску в країну імпортних товарів через митний кордон. | |||
Ввіз безмитний | |||
---|---|---|---|
(ввоз беспошлинный) – імпорт товарів без сплати імпортного збору. Застосовується при ввезенні товарів, яких недостатньо на внутрішньому ринку країни, і які вкрай необхідні для забезпечення попиту населення. | |||
Ввізне мито | |||
---|---|---|---|
(ввозная пошлина) – грошовий збір, що стягується державою при ввезенні на її територію іноземних товарів. Розміри ставок визначаються за тарифами, затвердженими відповідними державними органами. На території України діє Єдиний митний тариф. Залежно від ступеня обробки (готовності) виробу розрізняють три види ставок: мінімальні (на сировину), максимальні (для готових виробів) і пільгові. | |||
ВВІЧЛИВІСТЬ МІЖНАРОДНА | |||
---|---|---|---|
ВВІЧЛИВІСТЬ МІЖНАРОДНА - таке поводження у міжнар. відносинах, яке обумовлене не юрид. нормами та обов'язками, а міркуваннями пристойності, взаємної поваги, гостинності, доброзичливості, підкресленої пошани, що поділяються також ін. стороною. Д-ви, які дотримуються В. м., роблять це за мовчазною згодою, незважаючи на те, що правила В. м. не є юрид. обов'язковими. | |||
Веб 2.01 (англ. Web 2.0) | |||
---|---|---|---|
Веб 2.01 (англ. Web
2.0) – поняття, яким користуються для позначення низки технологій та
послуг Інтернету, точніше
його частини – всесвітньої павутини, відомої також як Веб
(англ. WWWeb). Окрім цього, цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернету
користувачами. | |||
Веб 2.02 | |||
---|---|---|---|
Веб 2.02 –
Інтернет-спільнота, яка контролюється більше інтерактивнимиінструментами,
ніж засобами публікації.
Різновид сайтів, на
яких онлайн контент (внутрішнє
наповнення сайту) створений самими користувачами, об’єднаний і розділений між
учасниками і контролюється самими членами спільноти. | |||
Веб-альбоми Picasa | |||
---|---|---|---|
Веб-альбоми Picasa – сервіс для публікації фото в Інтернеті. | |||
Веб-КЕТ | |||
---|---|---|---|
Веб-КЕТ – мультисерверна система комп’ютерного тестування підключення до якої здійснюється через Інтернет, написана на мові "Реrl". Тести генеруються самою системою, після виконання завдань вони перевіряються і надається результат. | |||
ВЕБ-ПОРТАЛ УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ З ПИТАНЬ ЗАКУПІВЕЛЬ | |||
---|---|---|---|
ВЕБ-ПОРТАЛ УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ З ПИТАНЬ ЗАКУПІВЕЛЬ (англ. web portal of the Authorized Purchasing Authority [web ˈpɔːtl əv ðiː ˈɔːʌəraɪzd ˈpɜːʧəsɪŋ ɔːˈθɒrɪtɪ]) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів України (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII | |||
Веб-сайт | |||
---|---|---|---|
Веб-сайт (від англ. website: web – «павутина», «мережа» та site – «місце», букв. «місце в мережі») – об’єднана під однією адресою (доменним ім’ям або IP-адресою) сукупність сторінок, на яких розміщуються документи і матеріали приватної особи або організації. Веб-сайти в сукупності складають Всесвітню павутину (WWW). Коли говорять «своя сторінка в Інтернет», то мається на увазі цілий веб-сайт або особиста сторінка в складі чужого сайту. | |||
ВЕБ-САЙТ РЕЄСТРУ | |||
---|---|---|---|
ВЕБ-САЙТ РЕЄСТРУ (англ. website of the Registry [ˈwebsaɪt əv ðə ˈredʒ.ɪ.stri]) - частина офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, через який здійснюються формування, ведення та оприлюднення Реєстру (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 | |||
Веб-сервер | |||
---|---|---|---|
Веб-сервер – це сервер, що приймає HTTP-запити від клієнтів
(зазвичай веб-бровзерів), і який
видає їм HTTP-відповіді (зазвичай
разом з HTML- сторінкою, зображенням, файлом, медіа-потоком або іншими
даними). Веб- сервер – це
основа Всесвітньої павутини.
Веб-сервером називають як програмне забезпечення, що виконує
функції веб-сервера, так і безпосередньо комп’ютер, на якому це програмне
забезпечення працює. | |||
Веб-служба, веб-сервіс | |||
---|---|---|---|
Веб-служба, веб-сервіс (англ. web service) – програмна система, що ідентифікується рядком URI, публічні інтерфейси та прив’язки якої визначені та описані мовою XML. | |||
Веб-сторінка1 | |||
---|---|---|---|
Веб-сторінка1
– складова частина
веб-сайту. Може містити
текст, зображення, гіпертекстові посилання на інші сторінки або на
інші сервери. | |||
Веб-сторінка2 | |||
---|---|---|---|
Веб-сторінка2 – текстовий файл, що містить опис зображення документа мовою гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відеооб’єкти. Найважливішою рисою веб-сторінок є гіпертекстові посилання. Передбачається, що веб-сторінка розміщується на сайті в Інтернеті. | |||
Веб-сторінка3 | |||
---|---|---|---|
Веб-сторінка3 – місце
в Інтернеті, яке однозначно визначається своєю адресою (тобто в усіх сторінок – різні адреси). Веб-сторінка
– це найдрібніша логічна одиниця Інтернету. Можна сказати, що мережа
складається із сайтів, а сайти – із сторінок. Веб-сторінки пишуться мовою HTML.
В україномовному Інтернеті – мільярди сторінок і їх число збільшується щодня. | |||
Веб-сторінка4 | |||
---|---|---|---|
Веб-сторінка4 –
інформаційний ресурс, який
є доступним у
мережі Всесвітньої павутини і який можна переглянути у
веб-браузері. Зазвичай ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може
містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки. | |||
Веб-сторінка5 (домашня сторінка) | |||
---|---|---|---|
Веб-сторінка5 (домашня сторінка) – сторінка інформації на
комп’ютері у форматі НТМL, створена
користувачем за допомогою
спеціального програмного забезпечення і доступна для інших користувачів. | |||
Веб-сторінка6 | |||
---|---|---|---|
Веб-сторінка6 – документ, з унікальною адресою, який можна
відкрити і подивитися за допомогою браузера, він має заголовок і
вихідні дані. | |||
Вебінар | |||
---|---|---|---|
Вебінар – семінар, який проводиться через Інтернет в режимі реального часу. Під час вебінару зв’язок між учасниками підтримується через Інтернет за допомогою завантаженого додатка, встановленого на комп’ютері, або через веб-додаток. В останньому випадку, щоб приєднатися до конференції, потрібно ввести URL у вікні браузера. | |||
ВЕКСЕЛЕДАВЕЦЬ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЕДАВЕЦЬ (англ. promiser [ˈprɒmɪsə]) - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ (англ. promisee [ˌprɒmɪˈsiː]) - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред’явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ ПЕРШИЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЕДЕРЖАТЕЛЬ ПЕРШИЙ (англ. first promisee [fɜːst ˌprɒmɪˈsiː]) - особа, на ім’я якої виписано переказний вексель і за наказом якої слід сплатити певну суму грошей за цим векселем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Вексель | |||
---|---|---|---|
(вексель) – цінний папір, письмове боргове зобов'язання встановленої форми, що надає його власникові (векселетримачу) право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк. Розрізняють прості та переказні В. Простий В. виписується та підписується кредитором (трасантом) і є наказом боржнику (трасатові) про сплату у зазначений строк певної суми грошей іншій особі (ремітентові). | |||
ВЕКСЕЛЬ 2 | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ (англ. bill of exchange / promissory note [bɪl ɒv ɪksˈtʃeɪndʒ / ˈprɒmɪs(ə)ri nəʊt]) - використовується експортерами в якості одержання платежу від покупця за поставлений товар. Вексель захищає (зменшує оперційні ризики) двох сторін. Документарні кредити, які видані покупцю банками, вимагають виписувати вексель. Часто вексель виписується продавцем відповідно до умов товарної угоди з покупцем (джерело: The APG Typology Report on Trade Based Money Laundering (July 20, 2012), par. 159 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaunderingtypologies.html); - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов’язань та стягнення за векселями визначаються законом (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268); - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - цінний папір у вигляді довгострокового зобов’язання, складеного у письмовому вигляді за певною формою. В. дає особі, якій його видано, тобто векселетримачу, безумовне, підтримуване законом право на одержання (повернення) наданого ним на зазначений строк і на певних умовах грошового боргу. В. дає особі, якій він виданий, що іменується векселедержателем, безумовне, підтримуване законом право на одержання вiд векселедавця (простий В.) або іншого вказаного платника (переказний В.) зазначеної у векселі суми. Уперше В. з’явився в Італії у ХІІІ ст. в результаті розвитку міжнародної торгівлі та банківської справи. Прообразом В. були ордери (накази) платежу, позичковi листи, розписки про надані суми. Спочатку В. використовувався для здійснення валютообмiнних операцій та безпеки транспортування повноцінних грошей: банкір виписував свідоцтво про отримання грошової суми, при пред’явленні якого кореспонденту банкіра за кордоном клієнт отримував кошти у місцевій валюті. Із розвитком вексельного права сфера використання В. розширюється, він перетворюється в універсальний кредитний, платіжний та розрахунковий документ | |||
ВЕКСЕЛЬ ІНОГОРОДНІЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ ІНОГОРОДНІЙ (англ. non-resident bill [ˈnɒnˈrezɪdənt bɪl]) - вексель, який підлягає оплаті в іншому населеному пункті ніж місцезнаходження векселедержателя | |||
Вексель бронзовий | |||
---|---|---|---|
(вексель бронзовый) – “дутий”, що не має товарного покриття і ніякої цінності. Виставляють підприємці один одному з метою одержання банківських кредитів. | |||
Вексель гарантійний | |||
---|---|---|---|
(вексель гарантийный) – вексель, виданий для забезпечення гарантій господарської угоди без одержання векселетримачем від векселедавця зазначеної в ньому суми. | |||
Вексель до отримання | |||
---|---|---|---|
(вексель к получению) – вексель, за яким належить отримати гроші. Усі підписані векселі мають силу В.д.о. | |||
ВЕКСЕЛЬ ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ (англ. domiciled bill [ˈdɒmɪsaɪld bɪl]) - вексель, у якому зазначене місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Вексель дружній | |||
---|---|---|---|
(вексель дружественный, “бронзовый”)– на відміну від справжнього векселя не має відповідного забезпечення. В.д. використовується особами або підприємцями, які домовилися надати один одному вексель, аби під час обміну останнього одержати гроші готівкою. | |||
Вексель комісійний | |||
---|---|---|---|
(вексель комиссионный) – такий, що прийнятий від власника векселя для інкассо. | |||
Вексель комерційний | |||
---|---|---|---|
(вексель коммерческий) – видається боржником під заставу товарів. | |||
Вексель короткотерміновий | |||
---|---|---|---|
(вексель краткосрочный) – вексель, що підлягає негайній сплаті за першою вимогою власника (або уповноваженої ним особи). | |||
ВЕКСЕЛЬ МІСЦЕВИЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ МІСЦЕВИЙ (англ. local bill [ˈləʊkəl bɪl]) - вексель, який підлягає оплаті в місцезнаходженні векселедержателя | |||
ВЕКСЕЛЬ ОПРОТЕСТОВАНИЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ ОПРОТЕСТОВАНИЙ (англ. protested bill [ˈprəʊtestɪd bɪl]) - вексель, щодо якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ВЕКСЕЛЬ ПЕРЕКАЗНИЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ ПЕРЕКАЗНИЙ (англ. bill of exchange [bɪl əv ɪksˈʧeɪnʤ]) - вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі | |||
Вексель пролонгований | |||
---|---|---|---|
(вексель пролонгированный) – вексель, строк сплати за яким продовжений за згодою векселетримача. | |||
ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ | |||
---|---|---|---|
ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ (англ. ordinary bill [ˈɔːdnrɪ bɪl]) - вексель, який містить зобов’язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) | |||
Вексель терміновий | |||
---|---|---|---|
(вексель срочный) – вексель з фіксованим строком погашення (випуску). | |||
Вексель товарний | |||
---|---|---|---|
(вексель товарный) – приватний вексель, що виник на основі угод купівлі-продажу товарів у кредит. | |||
Вексель фінансовий | |||
---|---|---|---|
(вексель финансовый) – видається одним банком іншому банку для одержання замість нього грошей. | |||
Вексельні брокери | |||
---|---|---|---|
(вексельные брокеры) – посередники в угодах з обліку і переобліку векселів. З розширенням банківських зв'язків, розвитком мережі і філій банків зростає роль останніх в угодах з обліку векселів і знижується роль вексельних брокерів. | |||
Вексельний кредит | |||
---|---|---|---|
(вексельный кредит) – див. Дисконт. | |||
Вексельний курс | |||
---|---|---|---|
(вексельный курс) – ціна грошової одиниці певної країни, виражена у грошових одиницях іншої країни. | |||
ВЕЛИКІ ДЕРЖАВИ | |||
---|---|---|---|
ВЕЛИКІ ДЕРЖАВИ - країни, які за своїм екон., наук.-тех., вироб. і військовим потенціалом, а також у силу істор. обставин, закріплених міжнар. правом, несуть особливу відповідальність за підтримання миру і міжнар. безпеки. Склад групи країн, які визнаються В. д., починаючи з 19 ст. постійно змінюється. Після Віденського конгресу 1814—15 до кола В. д. входили Росія, Пруссія, Австрія, Великобританія та Франція. За Вер-сальським мирним договором 1919 «головними державами», тобто великими, проголошувалися Сполучені Штати Америки, Британська імперія, Франція, Італія та Японія. Коло В. д., яким мало бути надано статус пост, членів Ради Безпеки ООН, визначила Кримська (Ялтинська) конференція (4— 11. II 1945). Це-США, Великобританія, СРСР, Франція, Китай. За Потсдамською угодою (17.VII — 2.VIII 1945) ств. Комітет міністрів закорд. справ цих 5 держав для повоєнного врегулювання у світі. За Статутом ООН Китай, Франція, СРСР, Великобританія та США остаточно отримали статус пост, членів Ради Безпеки, на яких було покладено особливу відповідальність за підтримання міжнар. миру та безпеки. їхня спільна позиція у всіх питаннях, що входять до компетенції Ради Безпеки (крім процедурних), стала умовою прийняття рішень. З ін. боку, Рада Безпеки наділена правом прийняття від імені ООН обов'язкових для усіх членів організації рішень. Таким чином, юридично закріплено статус В. д. З розпадом Рад. Союзу та утворенням СНД держави — члени останнього прийняли політ, рішення (Алма-Ата, 21 .XII 1991) про те, щоб Росія посіла місце кол. СРСР як пост, члена Ради Безпеки. Проти цього не заперечували ін. члени ООН. У даному випадку йшлося про політ, і правове наступництво у статусі В. д. Незважаючи на рівний правовий статусВ. д. в ООН, д-ви, які входять до великої п'ятірки, в реальному житті відіграють різну роль у міжнар. відносинах. У наш час постає питання про розширення кола пост, членів Ради Безпеки ООН, тобто визнання В. Д. низки ін. держав світу. | |||
ВЕЛИКІ ПІДПРИЄМСТВА | |||
---|---|---|---|
ВЕЛИКІ ПІДПРИЄМСТВА (англ. large enterprises [lɑːʤ ˈentəpraɪzɪz]) - підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників - понад 250 осіб (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV | |||
Венчур | |||
---|---|---|---|
(венчур) – 1. Невеликі науково-дослідні конструкторські підприємства (фірми) або спеціалізовані підрозділи великих корпорацій, з участю яких реалізуються нові проекти, розробки ноу-хау з метою одержання прибутку. 2. Обов’язковий елемент венчурного підприємництва. | |||
Венчурне підприємництво | |||
---|---|---|---|
(венчурное предпринимательство) – діяльність, спрямована на впровадження ризикових проектів для одержання прибутків і підприємницького та засновницького доходів, шляхом організації компанії, котра займається впровадженням нововведень. Це забезпечує засновникам можливість отримати контрольний пакет акцій. | |||
Венчурний бізнес | |||
---|---|---|---|
(венчурный бизнес) – вид бізнесу, орієнтований на практичне використання технічних новинок, результатів наукових досягнень, ноу-хау, ще не випробуваних на практиці. Пов’язаний з великим ризиком. | |||
Венчурний капітал | |||
---|---|---|---|
(венчурный капитал) – 1. Капітал, який функціонує у нових сферах діяльності й пов’язаний з великим ризиком. 2. Інвестиції у проекти освоєння нових технологій чи продукції. | |||
ВЕНЧУРНИЙ ФОНД | |||
---|---|---|---|
ВЕНЧУРНИЙ ФОНД (англ. venture fund [ˈvɛntʃə fʌnd]) - недиверсифікований інвестиційний фонд закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних і фізичних осіб. Активи В. ф. більше ніж на 50% складаються із корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі. Учасниками В. ф. можуть бути переважно юридичні особи. Фізична особа може бути учасником В. ф. виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат. В. ф. не інвестує власний капітал у венчурні підприємства акції яких він викуповує, він виступає в ролі посередника між інвестором та інвестованим підприємством, тобто основна мета В. ф. – акумулювання капіталу для подальшого інвестування у перспективні та привабливі ризикові інноваційні проекти. В. ф. організовуються переважно у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Саме така форма вважається найбільш прийнятною для здійснення фінансування венчурним капіталом. Процес формування В. ф. називається «збором інвестицій для фінансування ризикових проектів» | |||
Вербальні моделі | |||
---|---|---|---|
Вербальні моделі – моделі, що відтворюють систему за
допомогою слів. Наприклад, різні статути,
розпорядження щодо експлуатації, законодавчіматеріали, процесуальні кодекси тощо. | |||
ВЕРБАЛЬНА НОТА | |||
---|---|---|---|
ВЕРБАЛЬНА НОТА - (від лат. verbalis - словесний, nota — знак, зауваження) — найпоширеніша форма дип. листування. Вона може стосуватися будь-яких питань між-держ. відносин. При її складанні керуються традиціями та існуючою практикою. Як правило, В. н. складається від імені МЗС чи посольства. Друкується на спец, нотному бланку. 32 Починається і закінчується протокольними формами ввічливості (т. з. компліментами). Має номер і дату відправлення, засвідчується мастиковою печаткою МЗС або дип. представництва. В. н. не підписується, але іноді візується. Вручається адресату особисто або надсилається з кур'єром. В. н., крім того, застосовується як форма обміну інформацією між ООН і урядами або пост. представництвами. | |||
ВЕРБУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВЕРБУВАННЯ (англ. recruitment [rɪˈkruːtmənt]) - включає, але не обмежується, розробку та розповсюдження пропагандистських матеріалів, навчання вербувальників та рекрутів, покриття витрат нових рекрутів | |||
ВЕРБУВАННЯ АКТИВНЕ | |||
---|---|---|---|
ВЕРБУВАННЯ АКТИВНЕ (англ. active recruitment [ˈæktɪv rɪˈkruːtmənt]) - виникає тоді, коли існує прямий особистий контакт між вербувальником (рекрутером) та | |||
ВЕРБУВАННЯ ПАСИВНЕ | |||
---|---|---|---|
ВЕРБУВАННЯ ПАСИВНЕ (англ. passive recruitment [ˈpæsɪv rɪˈkruːtmənt ]) - виникає тоді, коли терористичні організації вербують осіб через непрямі засоби, такі як звернення до груп осіб через кампанії у засобах масової інформації та через матеріали для вербування із наміром залучити таких осіб до цілей та діяльності терористичної організації | |||
ВЕРИФІКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ВЕРИФІКАЦІЯ (англ. verification [verification]) - (1) Перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом їх порівняння з об’єктами, що спостерігаються, реальними даними, експериментом. (2) В соціології – процедура оцінки соціологічних гіпотез, складова при порівнянні їх з фактами, станом справ у дійсності | |||
ВЕРИФІКАЦІЯ КЛІЄНТА | |||
---|---|---|---|
ВЕРИФІКАЦІЯ КЛІЄНТА (англ. customer verification [ˈkʌstəmə ˌverɪfɪˈkeɪʃən]) - встановлення (підтвердження) суб’єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919 | |||
---|---|---|---|
ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919 - міжнар. угода, яка завершила 1-у світ, війну 1914-18. Укладена 28.УІ 1919 між США, Великобританією, Францією, Італією, Японією, Бельгією, Болівією, Бразилією, Кубою, Еквадором, Грецією, Гватемалою, Гаїті, Хіджазом (тепер — провінція у складі Саудівської Аравії), Гондурасом, Ліберією, Нікарагуа, Панамою, Перу, Польщею, Португалією, Румунією, Королівством сербів, хорватів і словенців, Сіамом (тепер — Таїланд), Чехословаччиною та Уругваєм, з одного боку, і Німеччиною та її союзниками — з другого. У В. м. д. 1919, який складався з 439 статей, містився Статут Ліги Націй, опис кордонів багатьох європ. країн, регулювалися питання політ, устрою Європи. Ліга Націй як свою осн. мету декларувала «розвиток співробітництва між народами і гарантію миру і безпеки», гарантувала незалежність і тер. суверенітет своїх членів; запровадила принцип колект. відповідальності всіх членів Ліги за мирний розвиток світу. У межах Ліги Націй було створено мандатну систему для управління в її рамках кол. колоніями Німеччини; встановлено договірні відносини з Німеччиною, Болгарією, Угорщиною, Туреччиною, Польщею, Чехословаччиною, Румунією, Югославією та Грецією щодо захисту національних меншин у цих країнах. За В. м. д. 1919 для прийняття рішень з міжнар. спорів було ств. Постійну палату міжнародного правосуддя, а з метою поліпшення умов праці в усіх країнах — Міжнародну організацію праці (МОП). Ці нововведення у міжнар. праві означали, що принцип балансу сили, якого намагалися дотримувати у різних формах великі д-ви, починаючи з Вестфальського миру 1648, втратив своє попереднє значення якщо не формально, то фактично. Нейтралітет як правова категорія, що виражає індиферентне ставлення третіх держав до воюючих сторін, поступився зобов'язанню брати участь у боротьбі з агресором. За В. м. д. 1919 та наст, мирними договорами — СенЖерменським 1919 (з Австрією), Нейїським 1919 (з Болгарією), Тріанонським 1920 (з Угорщиною) і Севрським 1920 (з Туреччиною), території Німеччини та її союзників були перекроєні державами-пе-реможницями, що супроводжувалося істот, обмеженнями прав переможених держав у політичній, військ., екон. та ін. сферах. Німеччина повернула Франції загарбані 1871 Ельзас та Лотарингію, Бельгії — округи Морене, Ейпен та Мальмеді, Данії — пн. частину Шлезвігу, Італії — Пд. Тіроль, Істрію та смугу Адріатичного узбережжя. Австрія втратила більшість територій, де проживали меншини кол. імперії, і перетворилася на сухопутну д-ву з 33 доступом до Адріатичного м. через отримання певних екон. прав у її кол. володіннях. їй заборонялося вступати в союз з Німеччиною чи приєднуватися до неї. Румунія скористалася ситуацією і розширила свою територію за рахунок анексії Бесса-рабії, Буковини, Трансільванії та частини Угор. рівнини. Німеччина визнала незалежність усіх територій, які до 1 .VІІІ 1914 входили до складу колишньої Рос. імперії, а також скасування БрестЛитовського (Брестського) мирного договору 1918 і всіх ін. договорів, ухвалених нею з рад. Росією. Вона зобов'язалася визнати всі договори, укладені державами-переможницями з д-вами, які виникли на тер. колишньої Рос. імперії після її розпаду, в т. ч. з Україною. З В. м. д. 1919 безпосередньо пов'язане й виникнення ін. нових держав: Албанія дістала статус незалежної; як суверенні д-ви постали Польща, Чехословаччина, Фінляндія, Естонія, Латвія і Литва; з держав Сербії та Чорногорії і тер. поступок Австрії та Угорщини утворилася Югославія. Туреччину змусили виділити з її території араб, д-ву Хіджаз. «Вільним містом» під протекторатом Ліги Націй став Данциг (тепер польс. м. Гданськ). Німеччина відмовилася від власних колоній, управління якими почало здійснюватися на основі мандатної системи. Відбулися й ін. зміни в тер. організації міжнар. співтовариства. В. м. д. 1919 встановив вину Німеччини та її союзників у розв'язанні 1-ї світ, війни. Було передбачено провести спец, суд над нім. кайзером Вільгельмом II і суд. переслідування осіб, «звинувачених у скоєнні дій, що суперечать законам і звичаям війни». Створювалася Міжсоюзницька репараційна комісія з метою одержання від Німеччини репарацій. Договір регулював екон. відносини з Німеччиною. Остання зобов'язувалася не встановлювати будьяких заборон або обмежень на ввезення будь-яких товарів із союзних країн і поширити на торгівлю та судноплавство (рибальство і каботаж) союзних та об'єднаних держав принцип найб. сприяння. Ці д-ви дістали також право на свободу польоту та посадки повітр. суден на тер. всієї Німеччини. З військ, питань В. м. д. 1919 містив положення про те, що повне роззброєння Німеччини має стати передумовою заг. обмеження озброєнь усіх країн. Встановлювалися кількісні (не більше 100 тис. військовослужбовців) та якісні обмеження нім. сухопутної армії і військ.-мор. флоту та видів їх озброєнь. Нім. армія мала використовуватися виключно для підтримання порядку всередині країни. Договір зобов'язував Німеччину визнати повну силу мирних договорів і дод. конвенцій, які можуть бути ухвалені союзними та об'єднаними д-вами з переможеними країнами, а також погодитися з майб. рішеннями щодо території колишніх Австро-Угорської монархії, Болг. королівства та Оттоманської імперії і визнати нові д-ви в їхніх кордонах. В. м. д. 1919 набув чинності 10.1 1920 після ратифікації його Німеччиною і союзними д-вами — Великобританією, Францією, Італією та Японією. США, однак, не ратифікували договір, оскільки сенат не дав згоди на вступ країни до Ліги Націй; замість цього було укладено майже ідентичний Амер.-нім. договір 1921, який не містив статей про Лігу Націй. Хіджаз і Еквадор підписали цей договір, але відмовилися його ратифікувати. Китай взагалі не 34 підписав В. м. д. 1919. Міжнар.-правова і тер. організація міжнар. співтовариства, створена на засадах В. м. д. 1919, дістала назву версальської системи. Ця система внесла позит. новації у розвиток міжнар. права, особливо в межах Ліги Націй та МОП, і стала першою спробою створення організованого співтовариства держав світу. Однак вона не змогла подолати анексіоніст, духу, який панував у міждерж. відносинах, і перешкодити розв'язанню 2-ї світ, війни. | |||
ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА - система міжнар. угод, визначена та ініційована державами-переможницями у 1-й світ, війні й укладена на Паризькій та Вашингтонській мирних конференціях: Версальський, Сен-Жерменський, Нейїсь-кий (усі—1919), Тріанонський, Севрський (обидва — 1920) мирні договори; Амер.-нім. договір 1921 (практично повторював Версальський, але без статей про Лігу Націй); Договір США, Великобританії, Франції та Японії 1921 про спільний захист прав на о-ви у Тихому ок.; Договір США, Великобританії, Франції, Японії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Португалії та Китаю 1922 про суверенітет, тер. і адм. недоторканність Китаю; Договір США, Великобританії, Японії, Франції та Італії 1922 про обмеження мор. озброєнь; ряд ін. міжнар. угод. Безпосередньо України стосувалися договори, тексти яких вироблялися на Паризькій мирній конференції, що почалася 16.1 1919 і тривала (з перервами) рівно рік. У дебатах брали участь представники 32 офіційно запрошених країн. Але держави-переможниці тримали осторонь численні делегації від новоутв. держав на тер. колишньої Рос. імперії (від «Російської політичної наради» у Парижі, УНР, ЗУНР, Білоруської нар. республіки, Республіки горців Північного Кавказу, Естонії, Литви, Латвії, Грузії, Вірменії, Азербайджану тощо). Не запрошувалися на конференцію і рад. уряди. Однак більшості з тих, хто приїхав до Парижа без запрошення, було надано можливість висловити свої пропозиції. Головував на конференції прем'єрміністр Франції Ж. Клемансо, а вищий її орган постійно змінювався: спочатку це була Рада десяти, з березня — Рада чотирьох (Ж. Клемансо; англ. прем'єр-міністр Д. Ллойд Джордж, президент США В. Вільсон і прем'єр-міністр Італії В. Орландо, якого у травні змінив Ф. Нітті), з червня 1919 — Рада п'яти (з представником від Японії маркізом К. Сайондзі). «Російське питання» стало одним з головних на конференції. Однак сподівання Директорії УНР та керівників ЗУНР на «гарячу підтримку» Антантою ідеї незалежності України виявилися марними, як і зусилля представників УНР та ЗУНР у Парижі А. Марголіна та В. Паней-ка. Рішення конференції були згубними не лише для укр. нац.-визв. руху, а й для розбудови укр. державності взагалі. Країни Антанти спочатку виступили з ініціативою скликання конференції усіх урядів державних новоутворень кол. Рос. імперії на Принцевих о-вах, а потім від цього відмовилися. Нічого позитивного не принесли Україні і направлені до неї у лютому—квітні 1919 35 В. Вільсоном місії Нулянса, Бартелемі, Боти, Булліта. Результати переговорів Бул-літа з представниками ЗУНР і Директорії навіть не були оприлюднені, а Ж. Клемансо і Д. Ллойд Джордж офіційно від них відмежувалися. Зазнав краху і висунутий у квітні план Ф. Нансена, який мав на меті певну підтримку втягнутих у громадян, війну народів Росії. У червні Париз. конференція фактично визнала омський уряд О. Колчака і відмовилася зробити те саме щодо України та Білорусі. Вона підтримувала Польщу, Фінляндію, Румунію, визнала автономію Естонії, Литви, Латвії, дозволила Денікіну закупівлю зброї у Німеччині, всіляко заохочувала Юденича у його наступі на Петроград, врешті-решт, де-факто визнала уряди Азербайджану, Грузії і Вірменії, а від Директорії вимагала підпорядкування рос. білогвардійщині. 12.XII 1919 Рада п'яти встановила «санітарний кордон» навколо Росії, а 16.1 1920 скасувала це рішення. Саме Париз. мирна конференція санкціонувала загарбання Румунією Пн. Буковини і Бессарабії, Чехословаччиною — Закарпатської України, Польщею — Сх. Галичини і Зх. Волині. Антанта і США відкрито знехтували законними правами українців, хорватів, словаків, словенців, албанців. | |||
Вертикальна маркетингова система | |||
---|---|---|---|
(вертикальная маркетинговая система) – підприємницька система, яка складається з виробника, одного чи кількох оптових (гуртових) і роздрібних торговців, котрі функціонують як єдине ціле, але при цьому один із учасників товаропровідного каналу є власником останніх, або володіє силою, що забезпечує їх повне співробітництво. | |||
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (англ. Verkhovna Rada of Ukraine [verkhovna rɑdɑ ɒv juːˈkreɪn]) - єдини орган законодавчої влади в Україні (джерело: Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141). | |||
ВЕРХОВНИЙ СУД | |||
---|---|---|---|
ВЕРХОВНИЙ СУД (англ. Supreme Court [sjuːˈpriːm kɔːt]) - найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (джерело: Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 31. – Ст. 545). | |||
ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР 1648 | |||
---|---|---|---|
ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР 1648 - перша європ. хартія, у якій зроблено спробу встановити певну єдність держав Європи на засадах взаємного визнання тер. суверенітету кожної з них. Він став поворотним пунктом у розвитку міжнар. співтовариства і міжнар. права зокрема. Від часу ухвалення В. м. 1648 держ. суверенітет став загальновизнаною юрид. категорією і вже не розглядався як сфера застосування виключно грубої матеріальної сили, як це було раніше. Вважають, що В. м. 1648 започаткував європ. право націй. Ухвалений 24.Х 1648 у нім. м. Мюнстері (Вестфалія) В. м. 1648 підбив підсумки Тридцятилітньої війни 1618—48. Було укладено два мирні договори: а) на Оснабрюкському конгресі 1645—48 між імператором Священної Римської імперії та її союзниками, з одного боку, і Швецією та її союзниками — з другого; б) на Мюнстерському конгресі 1645—48 між імператором Священної Рим. імперії та її союзниками, з одного боку, і Францією та її союзниками, з другого. За В. м. 1648 поразки зазнали Священна Рим. імперія, катол. церква та Іспанія, а переможцями стали Франція, Швеція і певною мірою Англія. Священна Рим. імперія була ослаблена остаточним відокремленням від неї Нідерландів та Швейцарії, передачею Ельзасу Франції. Ще згубнішою для імперії виявилася реформа її устрою, внаслідок чого утворилося понад 300 майже суверен, територій, що практично паралізувало владу імператора. В екон. та культур, розвитку Німеччина була відкинута більш як на століття назад. Катол. церква також зазнала втрат через секуляризацію багатьох церковних земель та міжнар. визнання протестант, держав під гарантією катол. Франції. Папа Іннокентій X своєю буллою засудив В. м. 1648 як незаконний; проте цей крок не мав жодних наслідків. Іспанія, яка 1641 втратила Португалію, змушена була 36 визнати незалежність Нідерландів. Франція зайняла домінуюче становище серед європ. держав. Франц. мова поступово витіснила латинську з дип. практики і стала засобом спілкування дипломатів різних національностей. З цього часу аксіомою політики Франції вважалася позиція, за якою кращою гарантією франц. безпеки була розділена та ослаблена Німеччина. Такий стан останньої у разі необхідності мав підтримуватися правом Франції на втручання у внутр. справи Німеччини задля збереження принципу священності договорів. Англія вийшла на друге місце серед європ. держав. У Тридцятилітній війні вона не вела жодних активних дій. Така політика надала Англії великі переваги — безперешкодно нарощувати морську міць, розбудовувати колон, імперію та нагромаджувати значні екон. і фін. сили. Водночас вона спромоглася досягти політ, успіхів у боротьбі проти власного абсолютизму, зумівши зберегти вірність традиц. ідеалу верховенства права у публічних відносинах. Оскільки причиною Тридцятилітньої війни частково був реліг. конфлікт між католиками і протестантами, В. м. 1648 освятив принцип терпимості шляхом декларування рівноправності катол. і протестант, держав та надання певних гарантій реліг. меншинам. Цим було визнано, хоч і неповно, принцип свободи совісті, який започаткував у світі захист прав меншин. Другим аспектом В. м. 1648, що відчутно вплинув на майб. розвиток Європи, було встановлення у ньому гарантій для підтримання миру. Так, ст. 123 Мюнстерського договору проголошувала, що ухвалений мир повинен залишатися у силі, а його учасники «зобов'язуються підтримувати і захищати всі статті в цілому та кожну окремо». Окрім того, як дод. гарантії у договорах було сформульовано норми щодо мирного розв'язання спорів та застосування санкцій проти агресора. Вони стали новаціями, які утверджували вищий рівень дотримання договорів між д-вами, особливо у сфері забезпечення миру. Так, ст. 113 і 124 Мюнстерського договору встановили трирічний мораторій на війну. Було записано зобов'язання вирішувати всі спори мирними засобами, а в разі необхідності (після закінчення вказаного терміну) застосовувати індивід, та колект. санкції проти агресора. Хоча ці положення спочатку стосувалися тільки членів Священної Рим. імперії, що передали їй свої суверенні права на ухвалення союз, договорів, вони водночас слугували моделлю для укладання наст, договорів між д-вами. Отже, Європа вперше отримала щось подібне «до міжнар. конституції, яка надала всім її послідовникам право застосовувати дії, спрямовані на виконання встановлених у них зобов'язань» (Д. Хілл). В історії міжнародних відносин В. м. 1648 характеризується як етап, що започаткував розвиток сучас. міжнар. права. Завдяки йому утвердилася «перша невиразна основа міжнародного конституційного права і він став першим прикладом заздалегідь обміркованого прийняття загальних постанов шляхом узгодження дій» (Ф. Данн). Визнано особливу заслугу в розвитку міжнар. права в цей період голл. юриста Г. Греція. Він пристосував старе, природне право, щоб заповнити вакуум, ств. згасанням верх, влади імператора та папи римського, розвинув систему міжнар. права, звернену як до віруючих, так і до атеїстів, що визнавалася ними і поширювалася на всі д- 37 ви незалежно від характеру та чеснот їхніх правителів. В. м. 1648, який став віхою у розвитку міжнар. права, сприяв відокремленню цього права від будьякої реліг. основи і, виходячи з принципу рівноправності, поширив його дію на монарх, і респ. д-ви. В. м. 1648 дав також теор. і практ. імпульс розвиткові принципу балансу сил, тобто рівновазі як необхідній основі існування права націй. Це привело до аксіомат. розуміння того, що підтримка створеної В. м. 1648 міжнар. системи залежить від збереження балансу сил між її компонентами та незалежними частинами. Це знаменувало кінець істор. доби, що жила ідеєю христ. співдружності і мала управлятися у дух. і світській сферах папою та імператором, і початок іншої, що утверджувала нову міжнар. систему з множинністю держав, де кожний суверен у межах своєї території був рівний іншому і вільний від будь-якої зовн. влади. Всесвіт.-істор. результати В. м. 1648 не означали, однак, досягнення у Європі консенсусу щодо прийняття його осн. цінностей. Зокрема тому, що він водночас став поворот, пунктом у дезінтеграції публічного права в Європі. Ідеї єдиної міжнар. христ. спільноти, пропагованій видатними мислителями Середньовіччя, було протиставлено ідею суверенітету й незалежності кожної д-ви. Остання поряд з необхідністю співробітництва неминуче стимулювала і суперництво, що виявилося у визнанні принципу балансу сил як єдино можливої за цих умов форми співіснування держав. Однак, як би не оцінювати втрату для людства ідеї христ. єдності і намагань створити на її основі відповідний світ, порядок, європейська, а за нею і всесв. історія розвивалася саме через утвердження та збагачення цінностей В. м. 1648. Наступними віхами цього процесу стали Віденський конгрес 1815, Версальський мирний договір 1919, Ліга Націй, Пакт Бріана — Келлога 1928 (Паризький пакт) та Організація Об'єднаних Націй. | |||
Взаємні розрахунки | |||
---|---|---|---|
(взаимные расчеты) – взаємозалік, спосіб здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, фірмами, кожна з яких має здійснити платежі іншій, оскільки має перед нею заборгованість. | |||
ВЗАЄМНА ПРАВОВА ДОПОМОГА | |||
---|---|---|---|
ВЗАЄМНА ПРАВОВА ДОПОМОГА (англ. mutual legal assistance [ˈmjuːtʃʊəl ˈliːɡ(ə)l əˈsɪst(ə)ns]) - офіційний процес співпраці між двома чи більше юрисдикціями, наприклад, з питань транскордонного відмивання грошей, повернення активів та випадків ухилення від сплати податків. Завдяки такому співробітництву, яке зазвичай оформлено через договір, держава може попросити та отримати допомогу у зборі інформації та доказів із приватних та державних джерел для використання в офіційних розслідуваннях та судовому переслідуванні | |||
Взаємний маркетинг | |||
---|---|---|---|
(взаимный маркетинг) – спілкування між двома активними суб’єктами ринку, кожний з яких зацікавлений в обміні товарів та послуг і співпраці задля реалізації поставленої мети, поліпшення кон’юнктури ринку для створення сприятливої власної ситуації. | |||
ВЗАЄМНИЙ ФОНД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ | |||
---|---|---|---|
ВЗАЄМНИЙ ФОНД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ (англ. mutual fund of the investment company [ˈmjuːtjʊəl fʌnd əv ðiː ɪnˈvestmənt ˈkʌmpənɪ]) - філіал, який від імені інвестиційної компанії здійснює спільне інвестуванн | |||
Взаємодія | |||
---|---|---|---|
Взаємодія – своєрідне втілення зв’язків, взаємин між людьми, котрі, виконуючи спільні завдання, взаємовпливають, доповнюють один одного і досягають успіху у розв’язанні поставлених задач. | |||
Взаємодія педагога і вихованців у педагогічному процесі | |||
---|---|---|---|
Взаємодія педагога і вихованців у педагогічному процесі – взаємний вплив дорослого і дітей, у процесі якого здійснюється їхній взаєморозвиток. Каналами взаємодії у педагогічному процесі є діяльність і взаємини вихователя й вихованців. Модель педагогічної взаємодії визначає характер педагогічної системи. | |||
Взаємозамінні товари | |||
---|---|---|---|
(взаимозаменяемые товары) – товари або послуги, для яких діє пропорція між ціною на одне з них і попитом на інше, тобто зниження (підвищення) ціни одного товару чи послуги призводить до зменшення (збільшення) попиту на інший (іншу). | |||
ВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА | |||
---|---|---|---|
ВИЇЗНА ПЕРЕВІРКА (англ. on-site inspection [ɒn-saɪt ɪnˈspekʃən]) - перевірка банку/установи, яка проводиться безпосередньо за його/її місцезнаходженням, за визначений період його/її діяльності інспекційної групою Національного банку (далі - інспекційна група) (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 55. – Ст. 2218); - перевірка, яка проводиться в приміщенні суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу за його місцезнаходженням (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством фінансів України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 06.05.2015 № 489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2015 р. за № 596/27041 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 45. – Ст. 1443); - планова або позапланова перевірка СПФМ, пов’язана з виходом працівників Держфінмоніторингу за місцезнаходженням СПФМ (джерело: Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 14.04.2015 № 436, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2015 р. за № 492/26937 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 38. – Ст. 1156); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мін’юсту (управління юстиції), пов’язана з виїздом працівників Мін’юсту (управління юстиції) за місцезнаходженням суб’єкта (джерело: Порядок проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 13.05.2015 № 673/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2015 р. за № 528/26973 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 41. – Ст. 1285); - планова або позапланова перевірка суб’єкта працівниками Мінекономрозвитку, пов’язана з виходом працівників Мінекономрозвитку за місцезнаходженням суб’єкта (джерело: Порядок проведення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Порядку проведення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 12.08.2011 № 36, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2011 р. за № 1036/19774 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 71. – Ст. 2702); - планова або позапланова перевірка Суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу, пов’язана з виходом працівників Мінінфраструктури за місцезнаходженням Суб’єкта та/або його відокремленого підрозділу (джерело: Порядок проведення Міністерством інфраструктури України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Порядку проведення Міністерством інфраструктури України перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу» від 28.09.2017 № 328, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2017 р. за № 1484/31352 | |||
Вибір сегментів ринку | |||
---|---|---|---|
(выбор сегментов рынка) – оцінка і вибір одного або декількох сегментів ринку для забезпечення виходу на них з певними товарами. | |||
Вибіркові навчальні дисципліни | |||
---|---|---|---|
Вибіркові навчальні дисципліни – установлюються вищим навчальним закладом і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо. Вибіркові дисципліни поділяються на цикли дисциплін: самостійного вибору навчального закладу та самостійного вибору студента. | |||
ВИБОРНІ ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
ВИБОРНІ ОСОБИ (англ. elected individuals [ɪˈlektɪd ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz]) - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII | |||
Вивіз капіталу | |||
---|---|---|---|
(вывоз капитала) – експорт капіталу в інші країни державою, підприємствами, фірмами, приватними особами з метою вигідного його використання, розміщення або приховання. | |||
Вивізне мито | |||
---|---|---|---|
(вывозная пошлина) – вид митного збору, що застосовується як тимчасовий захід для регулювання торговельного й платіжного балансів країни. Використовують при вивезенні окремих видів сировини, а також предметів мистецтва й сировини. | |||
ВИВЕДЕННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОГО БАНКУ З РИНКУ | |||
---|---|---|---|
ВИВЕДЕННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОГО БАНКУ З РИНКУ (англ. excluding an insolvent bank from the market [ɪksˈkluːdɪŋ ən ɪnˈsɒlvənt bæŋk frɒm ðə ˈmɑːkɪt]) - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону | |||
ВИВЧЕННЯ КЛІЄНТА | |||
---|---|---|---|
ВИВЧЕННЯ КЛІЄНТА (англ. client examination [ˈklaɪənt ɪgˌzæmɪˈneɪʃən]) - процес отримання суб’єктом первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування клієнта інформації щодо фінансового стану клієнта та змісту його діяльності; проведення оцінки фінансового стану клієнта; визначення належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних або іноземних публічних діячів, діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов’язаних з ними осіб; з’ясування місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні (усіх даних щодо адреси місця проживання (перебування): назва країни, регіону (області), району, міста (села, селища), вулиці (провулку), номера будівлі (корпусу), номера квартири) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІЄНТА | |||
---|---|---|---|
ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЛІЄНТА (англ. examination of clients financial activity [ɪgˌzæmɪˈneɪʃən əv ˈklaɪənts faɪˈnænʃəl ækˈtɪvɪtɪ]) - проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових (договірних) відносин (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період, з метою переоцінки рівня ризику клієнта (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 62. – Ст. 2035); - проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій цього клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових відносин, оформлених у письмовій формі (у тому числі в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період (зокрема квартал, півріччя), з метою переоцінки рівня ризику клієнта (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 | |||
Вигода втрачена | |||
---|---|---|---|
(выгода упущенная) – дохід, який міг би отримати суб’єкт підприємництва в разі здійснення своїх прав, але не отримав через незалежні від нього обставини чи протиправні щодо нього дії інших суб’єктів. | |||
ВИГОДООДЕРЖУВАЧ | |||
---|---|---|---|
ВИГОДООДЕРЖУВАЧ (англ. beneficiary [ˌbenɪˈfɪʃərɪ]) - особа, яка отримує перераховані кошти (джерело: FATF Report: Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/ML%20through%20Remittance%20and%20 Currency%20Exchange%20Providers.pdf); - особа, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Виділена лінія | |||
---|---|---|---|
Виділена лінія – лінія зв’язку (канал передачі даних),
встановлена постійно або на
тривалий час. Такий
канал може називатися
також орендованим (leased), оскільки устаткування зазвичай належить
телекомунікаційним компаніям і здається ними в оренду для виключного
користування. Виділена лінія – лінія зв’язку, що встановлює безпосереднє
з’єднання між двома точками у системі зв’язку. Використовується для
безпосереднього підключення
корпоративного користувача (локальної
мережі) до вузлу Інтернет. | |||
ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ | |||
---|---|---|---|
ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ (англ. budget expenditures [ˈbʌʤɪt ɪksˈpendɪʧəz]) - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій | |||
ВИДАТКОВА ФІНАНСОВА ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ВИДАТКОВА ФІНАНСОВА ОПЕРАЦІЯ (англ. withdrawal financial transaction [wɪðˈdrɔːəl faɪˈnænʃəl trænˈzækʃən]) - фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активі | |||
ВИДАЧА ЗЛОЧИНЦІВ, ЕКСТРАДИЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ВИДАЧА ЗЛОЧИНЦІВ, ЕКСТРАДИЦІЯ - передача злочинців д-вою, на тер. якої вони перебувають, іншій д-ві (на її вимогу) для притягнення їх до крим. відповідальності або для приведення у виконання обвинувального 38 судового вироку, який набув чинності. Питання В. з. регулюється як внутр. правом, так і міжнар. угодами — двосторонніми та багатосторонніми (Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957, Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 та ін.). В. з. є суверенним правом кожної д-ви. Обов'язок екстрадиції виникає у неї на підставі взятих на себе міжнар. зобов'язань. Вимогу про В. з. може пред'явити д-ва, гр-нином якої є злочинець, або на тер. якої вчинено злочин, або якій завдано шкоду злочином. Вимога підлягає задоволенню лише у разі, коли скоєний злочин караний як за законом країни, що вимагає видачі, так і за законом країни, до якої звернено вимогу. Міжнар. договори можуть містити положення про відстрочку видачі, тимчасову видачу, видачу за клопотанням кількох держав, межі крим. переслідування виданої особи. В. з. з метою проведення крим. переслідування передбачається тільки з приводу таких злочинів, за котрі, як правило, загрожує позбавлення волі на строк понад рік або суворіше покарання, а видача з метою виконання покарання — щодо особи, засудженої до позбавлення волі на строк не менш як 6 місяців або до суворішого покарання (напр., п/п «с» п. 1 ст. З Конвенції про передачу засуджених осіб 1983). У В. з. може бути відмовлено, коли стосовно особи, котра вчинила злочин на тер. д-ви, до якої звернено вимогу, суд цієї д-ви виніс вирок або постанову про закриття провадження у справі, що вступила в законну силу, тощо. В більшості держав видачі не підлягають власні гр-ни. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Конституції України та ст. 9 Закону «Про громадянство України» (1991) гр-нин України не може бути виданий ін. д-ві. В законодавстві деяких держав зазначається, що видача громадян цих країн іноз. д-ві не допускається, крім передбачених міжнар. угодами випадків. Це може стосуватися, зокрема, осіб з подвійним громадянством, а також тих, які вчинили злочини проти осіб, що користуються міжнар. захистом. Не підлягають видачі особи, які вчинили політ, злочини і користуються правом притулку. Не розглядаються як політ, злочинці особи, котрі вчинили воєнні злочини, злочини проти миру і людства. Діє також ряд міжнар. договорів, в яких передбачено, що окр. види правопорушень не підпадають під категорію злочинів, які виключають В. з. (напр., Конвенція ООН про боротьбу з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин 1988). | |||
ВИДАЧА ЛІЦЕНЗІЇ | |||
---|---|---|---|
ВИДАЧА ЛІЦЕНЗІЇ (англ. issuance of a license [ˈɪʃuːəns əv ə ˈlaɪsəns]) - внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про право провадження суб’єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII | |||
ВИДАЧА ОСОБИ (ЕКСТРАДИЦІЯ) | |||
---|---|---|---|
ВИДАЧА ОСОБИ (ЕКСТРАДИЦІЯ) (англ. issuance of a person (extradition) [ˈɪʃuːəns əv ə ˈpɜːsn (ˌekstrəˈdɪʃən)]) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави | |||
Видача позичок | |||
---|---|---|---|
(выдача кредитов) – надання грошових коштів у борг юридичним та фізичним особам для проведення розрахунків з господарчими партнерами. В.п. здійснюється готівкою або в безготівковій формі. | |||
ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ | |||
---|---|---|---|
ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ (англ. types of administrative penalties [taɪps əv ədˈmɪnɪstrətɪv ˈpenltɪz]) 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122). | |||
Види банківського кредиту | |||
---|---|---|---|
(виды банковского кредита) – банківські позички, згруповані в залежності від певних ознак. Можуть бути: внутрішні і міжнародні; центрального та комерційних банків; виробничі і споживчі; в оборотні фонди обертання і основні фонди; строкові і довгострокові; забезпечені і незабезпечені. Забезпечені позички припускають наявність застави. Забезпечення не гарантує повернення позички, але зменшує ризик. Надання незабезпечених кредитів – це виявлення особливої довіри банку до свого клієнта, яка виникає на підставі глибокого знання економічного становища клієнта. Незабезпеченими є кредити банків, які надаються бюджету на покриття державного боргу. | |||
Види навчальних занять у системі ДН | |||
---|---|---|---|
Види навчальних занять у системі ДН – установочні лекції; групові семінари (тьюторіали); співбесіди та консультації: аналіз ситуацій (кейс-стаді); програмувальний контроль; психологічне тестування; практичні заняття; комп’ютерні ділові ігри; курсове проектування тощо. | |||
ВИДИ ПОКАРАНЬ | |||
---|---|---|---|
ВИДИ ПОКАРАНЬ (англ. punishment types [ˈpʌnɪʃmənt taɪps]) 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131). | |||
ВИЗНАНІ ВИРОБНИКИ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАНІ ВИРОБНИКИ (англ. recognized manufacturers [ˈrekəgnaɪzd ˌmænjʊˈfækʧərəz]) - афінажні компанії - визнані постачальники на Лондонський ринок дорогоцінних металів, які внесені до спеціального списку афінажних компаній, що зареєстровані Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), або до списку афінажних компаній, які є учасниками Лондонського ринку платини та паладію (LPPM) (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 | |||
ВИЗНАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАННЯ (англ. recognition [rɛkəɡˈnɪʃ(ə)n]) - процес включення до балансу або до звіту про фінансовий результат статті, яка відповідає визначенню елемента та наступним критеріям визнання: а) існує ймовірність надходження до суб’єкта господарювання або вибуття з нього будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов’язаної зі статтею; б) має собівартість або вартість, яку можна достовірно визначити | |||
ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ - надання рішенням судів зарубіж. держав нац. правового режиму, тобто такої самої юрид. сили, яку мають рішення судів України, що набули чинності: незмінність, неспростовність, виключність, виконуваність. Рішення іноз. судів (арбітражних, судів у цив. справах, третейських, міжнар. арбітражу, вироки у крим. справах у частині відшкодування шкоди, заподіяної злочином, акти ін. органів іноз. держав) визнаються і виконуються в Україні, якщо це передбачено міжнар. договорами країн. Такими договорами є: Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1954 та Нью-Йоркська 39 конвенція про визнання і здійснення виконання іноземних арбітражних рішень 1958, Конвенція про правову допомогу у правових відносинах у цивільних, сімейних і кримінальних справах країн СНД 1993, Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності країн СНД 1992, двосторонні угоди про правову допомогу та правові відносини у цив. і крим. справах між Україною і Китайською Нар. Республікою (31.Х 1992), Республікою Молдова (13.ХІІ 1993), Литовською Республікою (7.УІІ 1993), Республікою Грузія (9.1 1995), Естонською Республікою (15.11 1995), Латвійською Республікою (23.У 1995) та ін. За Конвенцією про правову допомогу у правових відносинах у цивільних, сімейних і кримінальних справах країн СНД рішення, прийняті установами юстиції кожної з договір, сторін та які набули закон, сили і не підлягають примус, виконанню, визнаються на тер. інших договір, сторін без спец, провадження, якщо: а) установами юстиції запитуваної договір, сторони у цій справі раніше не винесено рішення, яке набуло законної сили; б) справа, згідно з Конвенцією, а у випадках, не передбачених нею, — за законодавством договір, сторони, на тер. якої рішення має бути визнаним, не належить до її виключної компетенції. Для отримання дозволу на примус, виконання рішення подається клопотання у компетентний суд договір, сторони, де рішення підлягає виконанню. Клопотання можна подати у суд, який виніс рішення у першій інстанції; він надсилає його до суду, компетентного прийняти відповідне рішення. До клопотання додаються: рішення або його засвідчена копія, офіц. документ про те, що воно набуло законної сили і підлягає виконанню (якщо це не випливає із самого рішення); документ про те, що сторона, проти якої ухвалено рішення і яка не брала участі у процесі, належним чином інформована і своєчасно викликана в суд, а в разі її процес, недієздатності — відповідно представлена; документ, який підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; документ, що підтверджує угоду сторін у справах договір, підсудності. Клопотання про дозвіл на примус, виконання рішення і додані документи супроводжуються засвідченим перекладом мовою д-ви, до суду якої адресується клопотання, або рос. мовою. Суд, що розглядає клопотання про надання дозволу на примус, виконання рішень установ юстиції у цив. і сімейних справах, у т. ч. затверджених судом мирових угод у цих справах, та рішень судів з крим. справ про відшкодування шкоди, обмежується перевіркою дотримання умов, передбачених Конвенцією. При їх дотриманні суд приймає постанову про примус, виконання рішення, процес, порядок якого визначається законодавством країни, де його належить виконати. У визнанні рішень і наданні дозволу на примусове виконання постанови може бути відмовлено, якщо: 1) рішення не набуло законної сили згідно із законодавством д-ви, на території якої воно винесене; 2) сторона, щодо якої винесено рішення, була позбавлена можливості взяти участь у суд. процесі, оскільки їй не вручили своєчасно повідомлення про розгляд справи; 3) у справі між сторонами про той самий предмет і на тих самих підставах на тер. договір, сторони, де повинно визнаватися і виконуватися рішення, раніше 40 винесено рішення, яке набуло закон, сили або визнане рішенням суду третьої д-ви, чи коли установою цієї договір, сторони раніше вже здійснювалося провадження зазначеної справи; 4) за Конвенцією, а у випадках, не передбачених нею, згідно із законодавством договір, сторони, на тер. якої рішення повинно бути визнане і виконане, справа належить до виключної компетенції її установи; 5) відсутній документ, який підтверджує угоду сторін щодо справи договір, підсудності; 6) минув строк давності примус, виконання. | |||
ВИЗНАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ - акт, за допомогою якого д-ва, група держав чи міжнар. організація констатують наявність фактів, що є основою для правовідносин, різних за обсягом та формами. У міжнар.- правовій науці і практиці існують дві осн. доктрини визнання держав: декларативна і конститутивна. Перша заснована на тому, що д-ва набуває статусу суб'єкта міжнар. права від часу свого виникнення, визнання тільки констатує цю правосуб'єк-тність. Конститутивна ж грунтується на твердженні, що нова д-ва стає суб'єктом міжнар. права лише після визнання ін. д-ва-ми. У міжнар. відносинах наявні елементи обох доктрин. Насправді ж визнання, не породжуючи нового суб'єкта міжнар. права, сприяє входженню визнаної д-ви в систему міжнар. дво- і багатосторонніх відносин, реалізації нею прав і зобов'язань у стосунках з ін. д-вами. Статут ООН не містить положень про визнання держав, але ця організація, що уособлює міжнар. спільноту, висуває певні вимоги до держав, які мають намір вступити до неї. Це, зокрема, миролюбність, прийняття зобов'язань за Статутом ООН, здатність виконувати їх (ст. 4). На думку багатьох фахівців з міжнар. права, це і є тими вимогами, яким повинна відповідати д-ва, що прагне визнання. Для визнання чи невизнання держав або недерж. формувань істотне значення мають рішення міжнар. універсальних і регіон, організацій. Підкреслюючи правову різницю між рішеннями про прийом до організації або виключення з неї та актом визнання з боку держав-учасниць, слід зауважити, що й колективна думка в межах організації дозволила нац.-визв. рухам (напр., Організації визволення Палестини) набути певних прав у міжнар. організаціях, зумовила позбавлення статусу визнаної д-ви (напр., рішення ООН, ін. міжнар. організацій щодо Тайваню) чи була виявом консенсусу про категоричне невизнання д-вами світу незалежності Родезії, бантустанів Пд. Африки, т. з. Турецької республіки Північного Кіпру. Визнання д-ви означає водночас і визнання її уряду. Питання про окр. визнання уряду виникає у разі захоплення ним влади насильницьким шляхом, ігноруючи конст. норми і права людини. За сучас. умов такі уряди стикаються із серйозними проблемами їх визнання. До нових урядів висувається вимога ефективності здійснення ними владних повноважень на своїй території, а також міжнар. зобов'язань. Міжнародно-правове визнання урядів виявляється у готовності вступити з ними у дипломатичні відносини. Ін. види В. м.-п. — це визнання 41 нац.-визв. рухів в особі їхніх органів або орг-цій, яке базується на праві народу (нації) на самовизначення. Таке визнання означає констатацію специфічної міжнар. правосуб'єкт-ності (вже згадана Організація визволення Палестини як єдиний закон, представник араб, народу Палестини; Народна організація Пд.-Зх. Африки як представник народу Намібії тощо). У роки 2-ї світ, війни застосовувалася практика визнання органів антифашист, опору в країнах, які стали жертвами агресії. Визнання цих органів означало поширення на них норм ведення війни, юридично обгрунтоване надання їм допомоги. Особливим видом В. м.-п. є визнання певної країни «стороною, яка воює» за сучас. правом збройних конфліктів, що є підставою для надання повсталій стороні певних прав і покладає на неї обов'язки, закріплені у міжнар. праві. Формами В. м.-п. є визнання де-юре і де-факто. Де-юре — це повне, остаточне визнання, здійснюється, як правило, у чітко висловленій заяві про визнання конкр. пра-восуб'єкта та бажання встановити з ним дип. відносини. Де-факто — специф. юрид. форма неповного визнання: відносини, співробітництво здійснюються у різних сферах та формах, не досягаючи, як правило, рівня дипломатичних. | |||
ВИЗНАЧЕНІ КАТЕГОРІЇ ЗЛОЧИНІВ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАЧЕНІ КАТЕГОРІЇ ЗЛОЧИНІВ (англ. designated categories of offences [ˈdɛzɪgneɪtɪd ˈkætɪgəriz ɒv əˈfɛnsɪz]) - визначені категорії злочинів охоплюють: участь в організованому злочинному угрупованні та рекет; тероризм, в тому числі фінансування тероризму; торгівлю людьми та незаконне ввезення мігрантів; сексуальну експлуатацію, включно із сексуальною експлуатацією дітей; незаконну торгівлю наркотичними та психотропними речовинами; незаконну торгівлю збороєю; незаконну торгівлю вкраденими та іншими товарами; | |||
ВИЗНАЧЕНІ НЕФІНАНСОВІ УСТАНОВИ ТА ПРОФЕСІЇ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАЧЕНІ НЕФІНАНСОВІ УСТАНОВИ ТА ПРОФЕСІЇ (англ. designated non-financial businesses and professions [ˈdɛzɪgneɪtɪd nɒn-faɪˈnænʃəl ˈbɪznɪsɪz ænd prəˈfɛʃənz]) - термін визначені нефінансові установи та професії означає: а) казино; б) агенти з нерухомості; в) торговці дорогоцінними металами; г) торговці дорогоцінним камінням; ґ) адвокати, нотаріуси, інші незалежні правники та бухгалтери – термін відноситься до практиків-одноособовців, партнерів або найнятих фахівців у професійних фірмах. Термін не відноситься до «внутрішніх» фахівців, які є працівниками в інших видах підприємницької діяльності; до фахівців, що працюють на державні агентства, які вже є предметом заходів з протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму; д) постачальники послуг зі створення юридичних осіб. Відноситься до усіх осіб чи установ, що не охоплюються деінде у цих Рекомендаціях, і які в якості ведення бізнесу, надають третім сторонам одну з наступних послуг: виступають в якості агента зі створення юридичних осіб; виступають в якості (або організовують для іншої особи, щоб вона діяла в якості) директора чи секретаря компанії, партнера у товаристві чи аналогічної позиції у відношенні інших юридичних осіб; надають зареєстрований офіс; юридичну адресу чи приміщення, кореспондентську чи адміністративну адресу для компанії, твоариства чи будь-якої іншої юридичної особи або утворення; діють в якості (чи організують для іншої особи, щоб вона діяла в якості) довірчої особи в трасті, | |||
ВИЗНАЧЕНА ОСОБА ЧИ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАЧЕНА ОСОБА ЧИ ПІДПРИЄМСТВО (англ. designated person or entity [ˈdɛzɪgneɪtɪd ˈpɜːsn ɔːr ˈɛntɪti]) - термін визначені особи чи підприємства відноситься до: (і) окремих осіб, груп, підприємств та організацій, що визначені Комітетом Ради Безпеки, заснованого відповідно до резолюції 1267 (1999) (Комітет 1267), як особи, які пов’язані з Аль-Каїдою, або підприємства та інші групи і організації, що пов’язані з Аль-Каїдою; (іі) окремих осіб, груп, підприємств та організацій, що визначені Комітетом Ради Безпеки, заснованого відповідно до резолюції 1988 (2011) (Комітет 1988), як такі, хто пов’язаний з Талібаном, створюючи загрозу миру, стабільності та безпеці в Афганістані, або підприємства та інші групи і організації, що пов’язані із Талібаном; (ііі) будь-які фізичні або юридичні особи чи підприємства, визначені юрисдикцією або наднаціональною юрисдикцією у відповідності до резолюції Ради Безпеки 1373 (2001); (iv) будь-які фізичні або юридичні особи чи підприємства, визначені для застосування цільових фінансових санкцій у відповідності до резолюції Ради безпеки 1718 (2006) та будь-яких подальших резолюцій, що наслідуватимуть резолюцію 1718 (2006), Ради Безпеки, або Комітетом Ради безпеки, заснованого відповідно до резолюції 1718 (2006) (Санкційний Комітет 1718); та (v) будь-які фізичні або юридичні особи чи підприємства, визначені для застосування цільових фінансових санкцій відповідно до резолюції Ради безпеки 2231 (2015) та будь-яких подальших резолюцій Ради Безпеки, що наслідуватимуть резолюцію 2231 (2015) | |||
ВИЗНАЧЕНЕ ПОРОГОВЕ ЗНАЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАЧЕНЕ ПОРОГОВЕ ЗНАЧЕННЯ (англ. designated threshold [ˈdez.ɪɡ.neɪtɪd ˈθreʃ.həʊld]) - сума, визначена у пояснювальних записках до Рекомендацій ФАТФ | |||
ВИЗНАЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИЗНАЧЕННЯ (англ. designation [ˌdɛzɪgˈneɪʃən]) - термін визначення відноситься до ідентифікації особи або підприємства, що є об’єктом цільових фінансових санкцій відповідності до: Резолюції 1267 (1999) Ради Безпеки ООН та резолюцій, що їй наслідують Резолюції 1373 (2001) Ради Безпеки, включаючи визначення про те, що відповідні санкції будуть застосовані до особи або підприємства, і включаючи публічне повідомлення про таке визначення Резолюції 1718 (2006) Ради Безпеки та подальших резолюцій, що їй наслідують Резолюції 2231 (2015) Ради Безпеки та подальших резолюцій, що їй наслідують; та Будь-яких наступних резолюцій Ради Безпеки, що накладатимуть цільові фінансові санкції у контексті фінансування розповсюдження зброї масового знищення | |||
Викладання із застосуванням комп’ютера (Computer Assisted Instruction - CAI) | |||
---|---|---|---|
Викладання із застосуванням комп’ютера (Computer Assisted Instruction - CAI) – процес викладання, в якому комп’ютер використовується для поліпшення навчального середовища, допомагаючи студентам опанувати деякими практичними навичками. | |||
ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ВИКЛАДАЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. teaching activity [ˈtiːʧɪŋ ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (джерело: Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII | |||
Викладач | |||
---|---|---|---|
Викладач (предметний фахівець) – висококваліфікований фахівець професорсько-викладацького складу вищого навчального закладу в певній галузі знань. | |||
Викладач, тьютор (Tutor) | |||
---|---|---|---|
Викладач, тьютор (Tutor) – методист, викладач або консультант- наставник, який входить до професорсько-викладацького складу системи дистанційної освіти, який здійснює методичну та організаційну допомогу учням в рамках конкретної програми дистанційного навчання. | |||
Викладачі (або тьютори) [Instructors (also tutors)] | |||
---|---|---|---|
Викладачі (або тьютори) [Instructors (also tutors)] – фахівці в галузі вивчення, взаємодіючі за допомогою технологій зі студентами із приводу досліджуваного ними змісту (звичайно, що розробленийо командою курсу, однак, досить часто – самими викладачами). | |||
ВИКЛЮЧНА (МОРСЬКА) ЕКОНОМІЧНА ЗОНА | |||
---|---|---|---|
ВИКЛЮЧНА (МОРСЬКА) ЕКОНОМІЧНА ЗОНА - особливий район, що знаходиться за межами територіального моря і прилягає до нього, завширшки до 200 мор. миль. Конвенцією ООН по морському праву 1982 для В. (м.) е. з. встановлено спеціальний правовий режим. Зокрема, прибережні д-ви у цій зоні здійснюють суверенні права з метою розвідки і розробки природ, ресурсів, а також права на деякі ін. види діяльності (напр., в-во енергії шляхом використання води, течії, вітру). Ці ж країни можуть тут створювати і використовувати штучні острови, установки та споруди, здійснювати мор. наук, дослідження і заходи охорони мор. середовища. Конвенцією передбачено право ін. держав за відповідних умов брати участь у промислі живих ресурсів зони, а також у деяких ін. видах діяльності. Проте це право може здійснюватися тільки за погодженням з прибереж, д-вою. Разом з тим усі д-ви, як морські, так і ті, що не мають виходу до моря, користуються у В. (м.) е. з. свободою судноплавства, польотів над нею, прокладання кабелів і трубопроводів, а також ін. видами використання моря, пов'язаними з реалізацією цих свобод. Жодна д-ва не має підстав претендувати на підпорядкування даної зони своєму суверенітетові. Заг. принципом міжнар. права є положення про те, що кожна прибережна д-ва та ін. країни при здійсненні своїх прав і обов'язків у В. (м.) е. з. мають враховувати права та обов'язки одна одної і діяти відповідно до положень Конвенції ООН по мор. праву. Нині понад 80 країн мають В. (м.) е. з. або риболовні зони завширшки до 200 мор. миль. Однією з цих держав є й Україна. Правовий режим відповідної зони регулюється Законом «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), за яким до цієї зони віднесені мор. райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо 42 островів, що їй належать. Делімітація В. (м.) е. з. провадиться з урахуванням законодавства України шляхом укладення угод з д-вами, узбережжя яких протилежні (або суміжні) узбережжю України, на підставі загальновизнаних у міжнар. праві принципів і критеріїв. Україна у своїй В. (м.) е. з. має: а) суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження природ, ресурсів, як живих, так і неживих, у водах, що покривають мор. дно, на мор. дні та в його надрах, а також з метою управління цими ресурсами і здійснення ін. видів використання зазначеної зони; б) юрисдикцію, передбачену згаданим вище законом та нормами міжнар. права (зокрема, Конвенції ООН по морському праву), щодо створення і використання штучних островів, установок і споруд, здійснення мор. наук, досліджень, захисту та збереження мор. середовища; в) ін. права, передбачені внутр. законодавством та нормами міжнар. права. Здійснюючи свої права і зобов'язання у В. (м.) е. з., Україна належним чином враховує права і зобов'язання ін. держав. Охорона суверенних прав України у В. (м.) е. з. та контроль за реалізацією і виконанням у ній зобов'язань ін. країн, укр. та іноз. юрид. і фіз. осіб, міжнар. організацій здійснюється прикорд. військами, органами Держ. к-ту риб. г-ва України і М-ва охорони навколишнього природ, середовища та ядер, безпеки України. Проти суден, які порушують законодавство України про її В. (м.) е. з., у відповідь на застосування ними сили, а також в ін. виняткових випадках уповноважені органи і війська вживають залежно від обставин заходи, необхідні для припинення порушення та затримання порушників у встановленому порядку. У разі арешту або затримання іноз. судна відповідні органи повідомляють про це державу прапора. Затримане судно та його екіпаж негайно звільняються після внесення забезпечення у розумному розмірі. Юрид. і фіз. особи, винні у порушенні правового режиму В. (м.) е. з. України, притягаються до відповідальності за законодавством України. Якщо Конвенцією ООН по мор. праву або міжнар. договором України встановлено ін. норми, ніж ті, що містяться у Законі «Про виключну (морську) економічну зону України», то застосовуються норми Конвенції або відповідного міжнар. договору. | |||
ВИКЛЮЧНА ЮРИСДИКЦІЯ ДЕРЖАВИ ПРАПОРА | |||
---|---|---|---|
ВИКЛЮЧНА ЮРИСДИКЦІЯ ДЕРЖАВИ ПРАПОРА - сукупність прав дви здійснювати юрисдикцію і контроль над судном, яке плаває під її прапором. Це передбачено Конвенцією ООН по морському праву 1982 (ст. 94). В Конвенції зазначено, що під час перебування у відкритому морі судно може бути зупинене й оглянуте військ, кораблем або спеціально уповноваженим на те судном ін. д-ви лише у виняткових випадках: коли втручання передбачене договором, учасниками якого є обидві д-ви, під чиїми прапорами плавають обидва судна; якщо це викликано необхідністю боротьби з піратством і работоргівлею; коли судно має ту саму національність, що і корабель, який його затримує; коли судно переслідується за порушення законів і правил прибережної д-ви у її 43 внутрішніх (морських) водах, у територіальному морі, прилеглій зоні, виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі тощо. Втручання також можливе на прохання д-ви прапора стосовно судна, яке не має національності, в зв'язку з несанкціонованим радіо- і телемовленням у відкритому морі, за винятком сигналів рятування. | |||
ВИКОНАВЕЦЬ (СПІВВИКОНАВЕЦЬ) | |||
---|---|---|---|
ВИКОНАВЕЦЬ (СПІВВИКОНАВЕЦЬ) (англ. executor (co-executor) [ɪgˈzekjʊtə (kəʊ-ɪgˈzekjʊtə)]) - особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |||
ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЯК ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ І ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) | |||
---|---|---|---|
ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЯК ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ І ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) (англ. executive proceeding as a court proceeding final stage and compulsory execution of court decisions and decisions of other authorities (officials) [ɪgˈzekjʊtɪv prəˈsiːdɪŋ æz ə kɔːt prəˈsiːdɪŋ ˈfaɪnl steɪʤ ənd kəmˈpʌlsərɪ ˌeksɪˈkjuːʃən əv kɔːt dɪˈsɪʒənz ənd dɪˈsɪʒənz əv ˈʌðə ɔːˈθɒrɪtɪz (əˈfɪʃəlz)]) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (джерело: Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII | |||
Виконавчий лист | |||
---|---|---|---|
(исполнительное предписание) – документ встановленої форми, яким засвідчується право стягувача на примусове виконання рішення суду, а також актів інших органів, визначених законом. Видають його на підставі рішень, вироків, ухвал і постанов суду та арбітражу. | |||
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК | |||
---|---|---|---|
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК (англ. paying [ˈpeɪɪŋ]; accepting [əkˈseptɪŋ]; negotiating bank [nɪˈɡəʊʃɪeɪtɪŋ bæŋk]) - банк емітент або інший (звичайний підтверджуючий) банк, уповноважений банком-емітентом здійснити платіж, взяти на себе зобов’язання з платежу з відстрочкою, акцептувати або негоціювати тратти проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива; якщо акредитив передбачає вільну негоціацію (негоціацію з пред’явлення), то будь-який банк є виконуючим. Якщо В. б. не є підтверджуючим банком, то його призначення на таку роль банком-емітентом, не створює для В. б. якого-небудь зобов’язання здійснити платіж, платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати. Залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено В. б. банком-емітентом, В. б. також може бути авізуючим банком | |||
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК 2 | |||
---|---|---|---|
ВИКОНУЮЧИЙ БАНК (англ. executing bank [ˈeksɪkjuːtɪŋ bæŋk]) - банк, у якому акредитив передбачає виконання, або будь-який банк, якщо акредитив передбачає виконання в будь-якому банку (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 | |||
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | |||
---|---|---|---|
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ (англ. use of electronic funds [juːs əv ɪlekˈtrɒnɪk fʌndz]) - сукупність відносин між емітентом, оператором, агентами, торговцями та користувачами щодо здійснення випуску, розповсюдження, розрахунків, обміну, погашення електронних грошей та поповнення електронними грошима електронних пристроїв (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 | |||
ВИКРАДЕННЯ ЛЮДЕЙ | |||
---|---|---|---|
ВИКРАДЕННЯ ЛЮДЕЙ (англ. kidnapping people [‘kɪdnæpɪŋ ‘piːpl]) - ізоляція однієї людини іншою або іншими людьми без юридичних повноважень і проти волі ізольованої людини. При цьому злочинці часто переслідують будь-які політичні, фінансові чи інші цілі або вигоди, такі як отримання викупу або звільнення ув’язнених співвітчизників | |||
ВИКРИВАЧ | |||
---|---|---|---|
ВИКРИВАЧ (англ. whistle-blower [ˈwɪsl-ˈbləʊə]) - будь-яка особа, яка звітує або розкриває інформацію про загрозу або шкоду суспільним інтересам в контексті їх робочих відносин, будь то в державному або приватному секторі | |||
ВИКРИВЛЕНЕ ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИКРИВЛЕНЕ ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ (англ. transfer mispricing [trænsˈfɜː(r) mə̇ˈsˈpraɪsɪŋ]) - неправомірне маніпулювання процесом трансфертного ціноутворення з метою уникнення або зменшення податків у всіх юридичних осіб. Це відбувається, коли відповідні фірми погоджуються маніпулювати ціною своїх внутрішніх транзакцій, щоб оголосити менший прибуток в юрисдикціях з більш високими податками і, отже, зменшити їх загальні податкові платежі. Прибуток свідомо отримується, приховується або накопичується в юрисдикції, де податки є більш низькими | |||
Викуп | |||
---|---|---|---|
(выкуп) – придбання певною особою раніше випущених нею цінних паперів, орендованого майна. | |||
Викуп підприємства | |||
---|---|---|---|
(выкуп предприятия) – форма роздержавлення власності, яка здійснюється через купівлю-продаж об’єкта підприємництва (майна), внаслідок чого змінюється форма власності та її суб’єкт (власник). В Україні існують такі форми викупу: 1. Пряма купівля з попередньою оцінкою вартості підприємства. 2. Передача в оренду трудовому колективу повністю або частково, з наступним викупом, відразу або в кредит. | |||
ВИКУП ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИКУП ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. repurchase of joint investment institute securities [ˈriːˈpɜːʧəs əv ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˈɪnstɪtjuːt sɪˈkjʊərɪtɪz]) - сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвестору, з припиненням права власності інвестора на такі цінні папери (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |||
Вилучення майна | |||
---|---|---|---|
(изъятие имущества) – примусове вилучення майна у його власника (фізичної або юридичної особи) на підставі рішення суду чи арбітражу про стягнення цього майна. | |||
ВИМАГАННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИМАГАННЯ (англ. extortion [ɪksˈtɔːʃən]) - вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |||
ВИМОГА | |||
---|---|---|---|
ВИМОГА (англ. requirement [rɪˈkwaɪəmənt]) - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |||
ВИНА | |||
---|---|---|---|
ВИНА (англ. fault [fɔːlt]) - психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності | |||
Виноска | |||
---|---|---|---|
Виноска – допоміжний текст пояснювального або довідкового характеру (бібліографічне посилання, перехресне посилання, примітка тощо), який розміщується в нижній частині смуги набору (підрядкові), в кінці роботи під порядковим номером. | |||
ВИПАДКОВИЙ ВІДБІР | |||
---|---|---|---|
ВИПАДКОВИЙ ВІДБІР (англ. random selection [ˈrændəm sɪˈlekʃən]) - спосіб відбору об’єктів митного контролю для проведення окремих форм митного контролю або їх сукупності, коли кожен об’єкт основи вибірки має однакову ймовірність бути відібраним (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |||
Випереджувальна освіта | |||
---|---|---|---|
Випереджувальнаосвіта – освіта, орієнтована на існування людини в інформаційному суспільстві. Сама інформатика, в даному випадку, виступає як фундаментальна природничо-наукова дисципліна і повинна знайти адекватне відображення в програмах, методиках і навчальних планах перспективної системи вищої освіти. | |||
ВИПИСКА З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |||
---|---|---|---|
ВИПИСКА З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. abstract from the Unified State Register of Legal Entities, Individuals - Entrepreneurs and Public Associations [ˈæbstrækt frɒm ðə ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну | |||
Виписка з рахунку | |||
---|---|---|---|
Виписка з рахунку – документ, що надається Банком держателям рахунків, у якому зазначено всі операції по рахунку за певний період, баланс рахунку, а також нараховані відсотки на залишок коштів, що обліковуються на рахунку. | |||
ВИПИСКА ЗА КАРТКОВИМ РАХУНКОМ | |||
---|---|---|---|
ВИПИСКА ЗА КАРТКОВИМ РАХУНКОМ (англ. card account statement [kɑːd əˈkaʊnt ˈsteɪtmənt]) - перелік всіх операцій, що здійснювались по картковому рахунку, таких як: списання сум за результатами клірингу та розрахунків, зарахування коштів, нарахування/списання банківських комісій тощо | |||
Виплата дивідендів | |||
---|---|---|---|
(выплата дивидендов) – видача власникові цінних паперів виплат, які розподіляються залежно від чистого прибутку, одержаного внаслідок користування матеріальними цінностями одержувача дивідендів. | |||
ВИПЛАТИ ІНСТРУМЕНТАМИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ | |||
---|---|---|---|
ВИПЛАТИ ІНСТРУМЕНТАМИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ (англ. in-kind equity payments [ɪn kaɪnd ˈɛkwɪti ˈpeɪmənts]) - виплати працівнику банку, за якими йому надається право на отримання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих банком (або його материнським банком), або сума зобов’язань банку працівнику залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів власного капіталу, емітованих банком | |||
ВИПРАВДАНИЙ | |||
---|---|---|---|
ВИПРАВДАНИЙ (англ. justified person [ˈʤʌstɪfaɪd ˈpɜːsn]) - обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНОГО | |||
---|---|---|---|
ВИПРАВЛЕННЯ ЗАСУДЖЕНОГО (англ. convict reformation [ˈkɒnvɪkt ˌrefəˈmeɪʃən]) - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки (джерело: Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 № 1129-IV | |||
ВИПУСК ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ | |||
---|---|---|---|
ВИПУСК ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ (англ. electronic funds issue [ɪlekˈtrɒnɪk fʌndz ˈɪʃuː]) - операція з надання електронних грошей користувачам або агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України | |||
Випускна кваліфікаційна робота | |||
---|---|---|---|
Випускна кваліфікаційна робота – завершена науково-практична робота випускника з певної проблеми, яка систематизує та закріплює і розширює теоретичні знання і практичні навички випускника у вирішенні конкретної задачі, вміння самостійно вирішувати професійні завдання, характеризує підсумковий рівень його кваліфікації та підтверджує його здатність до професійної діяльності. | |||
ВИРІШАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ | |||
---|---|---|---|
ВИРІШАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ АБО ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (англ. decisive influence on management or legal entity activity [dɪˈsaɪsɪv ˈɪnflʊəns ɒn ˈmænɪʤmənt ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ ækˈtɪvɪtɪ]) - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 50 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 | |||
Виробіток | |||
---|---|---|---|
(выработка)– кількість виробленої продукції та наданих послуг одним працівником за одиницю часу. | |||
ВИРОБНИКИ | |||
---|---|---|---|
ВИРОБНИКИ (англ. manufacturers [ˌmænjʊˈfækʧərəz]) - афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж дорогоцінних металів із виготовленням зливків банківських металів та не належать до визнаних виробників (джерело: Положення про здійснення операцій з банківськими металами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.08.2003 № 325, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2003 р. за № 749/8070 | |||
Виробництво | |||
---|---|---|---|
(производство) – процес, у ході якого використовують речовини і сили природи, створюють продукти, необхідні для існування й розвитку суспільства. Передбачає працю людини, предмети і засоби праці. Предметами праці є все те, на що спрямовано діяльність людини; засоби праці – усі речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Разом вони становлять засоби виробництва. | |||
Виробничі основні фонди | |||
---|---|---|---|
(производственные основные фонды) – сукупність ресурсів, засобів праці, що становлять матеріальну базу виробництва, забезпечують випуск продукції, відтворення виробництва. Поступово зношуючись протягом тривалого періоду, вони переносять частково свою вартість на собівартість продукції. До них належать: виробничі споруди, виробнича техніка, агрегати, машини, транспортні засоби, виробничий та господарський інвентар тощо. | |||
Виробнича потужність підприємства | |||
---|---|---|---|
(производственная мощность предприятия) – максимально можливий випуск продукції або обсягу виробітку і переробки сировини за одиницю часу при повному використанні виробничого потенціалу обладнання і потужностей з урахуванням здійснення комплексу заходів щодо впровадження сучасної технології виробництва. | |||
Виробнича сфера | |||
---|---|---|---|
(производственная сфера) – сфера матеріального виробництва, у середовищі якої здійснюється виробництво матеріальних благ з участю інфраструктури, що обслуговує це виробництво. | |||
ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ | |||
---|---|---|---|
ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ (англ. production cooperative [prəˈdʌkʃən kəʊˈɒpərətɪv]) - добровільне об’єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об’єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
Виручка | |||
---|---|---|---|
(выручка) – гроші, одержані (виручені) підприємством, фірмою, підприємцем від продажу товарів і послуг; виторг від реалізації продукції. | |||
ВИСНОВОК | |||
---|---|---|---|
ВИСНОВОК (англ. conclusion [kənˈkluːʒən]) - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим, генеральним або відкритим (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV | |||
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА | |||
---|---|---|---|
ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА (англ. expert conclusion [ˈekspɜːt kənˈkluːʒən]) - докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РИЗИКУ КЛІЄНТА | |||
---|---|---|---|
ВИСОКИЙ РІВЕНЬ РИЗИКУ КЛІЄНТА (англ. high level customer risk [haɪ ˈlevl ˈkʌstəmə rɪsk]) - рівень ризику, отриманий за результатами оцінки ризику клієнта, який визначається банком за результатами аналізу сукупності визначених банком критеріїв ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та свідчить про високу ймовірність використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 | |||
ВИСОКИЙ РИЗИК | |||
---|---|---|---|
ВИСОКИЙ РИЗИК (англ. high risk [haɪ rɪsk]) - результат оцінки ризику суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності визначених критеріїв, який свідчить про високу ймовірність використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Висококваліфікований викладач | |||
---|---|---|---|
Висококваліфікований викладач – повністю сертифікований вчитель і або який має державну ліцензію, має, як мінімум, ступінь бакалавра і демонструє компетентність у предметній галузі, яку він викладає. | |||
ВИТОК ІНФОРМАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ВИТОК ІНФОРМАЦІЇ (англ. information leakage [ˌɪnfəˈmeɪʃən ˈliːkɪʤ]) - результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР | |||
ВИТРАТИ | |||
---|---|---|---|
ВИТРАТИ (англ. expenditures [ɪksˈpendɪʧəz]) - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості | |||
ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ | |||
---|---|---|---|
ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ (англ. budget expenditures [ˈbʌʤɪt ɪksˈpendɪʧəz]) - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
Витрати виробництва | |||
---|---|---|---|
(издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В.в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні – витрати, що припадають на одиницю продукції за певний проміжок часу; експлуатаційні – пов’язані з експлуатацією устаткування, обладнання. | |||
Витрати експлуатаційні | |||
---|---|---|---|
(расходы эксплуатационные) – витрати, пов’язані з експлуатацією обладнання, машин, транспортних засобів тощо. | |||
Витрати загальні | |||
---|---|---|---|
(расходы общие) – 1. Загальна сума витрат, пов’язана з випуском і збутом конкретного виду продукції або на спорудження й здачу в експлуатацію будівельного об’єкта. 2. Матеріальні й фінансові витрати на випуск кількох (багатьох) видів продукції чи спорудження кількох будівель. | |||
Витрати калькуляційні | |||
---|---|---|---|
(издержки калькуляционные) – витрати, обчислені на основі калькуляцій, складених кошторисів, виходячи з реальних, нормативних, планових, прогнозованих витрат у розрахунку на одиницю виробленої продукції, що пов’язана з функціонуванням підприємства. | |||
Витрати маркетингу | |||
---|---|---|---|
(издержки маркетинга) – витрати виробника, дистрибутора на організацію і стимулювання збуту продукції. На споживчі товари витрати маркетингу здебільшого вищі, ніж витрати виробництва і, як правило, становлять більшу частину ціни реалізації. | |||
Витрати непередбачені | |||
---|---|---|---|
(расходы непредвиденные) – непередбачені позабалансові витрати, пов’язані з псуванням обладнання, транспортних засобів, зі сплатою штрафів, а також зумовлені стихійним лихом. | |||
Витрати непрямі | |||
---|---|---|---|
(издержки косвенные) – витрати, які входять у собівартість виробленої продукції опосередковано за допомогою спеціальних розрахунків, розподільчих коефіцієнтів. Наприклад, витрати, пов’язані з виготовленням додаткових приладів. | |||
Витрати обігу | |||
---|---|---|---|
(издержки обращения) – витрати, пов’язані зі збутом і придбанням товарів, з переміщенням у сфері обігу. В.о. розрізняють: додаткові (доробка, фасування, зберігання); споживачів (сплата мита, одержання кредитів); виробників (утримання збутового апарату, реклама, зв’язок); торгівлі (витрати, пов’язані з закупівлею, перевезенням). Всі вони пов’язані з купівлею-продажем товару і обумовлені актом купівлі-продажу. | |||
Витрати податкові | |||
---|---|---|---|
(расходы налоговые) – 1. Витрати суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язані з сплатою податків. 2. Витрати (втрати) держави внаслідок встановлення пільг платникам податків, надання додаткових пільг суб’єктам підприємницької діяльності. | |||
Витрати приведені | |||
---|---|---|---|
(расходы приведенные) – опосередкований показник оцінки ефективності використання основних фондів і оборотних засобів. Характеризується відношенням вартості основних фондів і оборотних засобів до загальної суми виготовленої продукції. | |||
Витрати приховані | |||
---|---|---|---|
(издержки скрытые) – витрати організацій, підприємств, установ, які не фіксуються на основних рахунках бухгалтерського обліку, а розміщуються в обліковій системі завуальовано (приховано). Наприклад, у вигляді матеріальної допомоги, меценатства тощо. | |||
Витрати прямі | |||
---|---|---|---|
(издержки прямые) – виробничі витрати, пов’язані з випуском певного виду продукції чи спорудженням конкретного об’єкта. Вони входять безпосередньо у собівартість. | |||
Витрати умовно-постійні | |||
---|---|---|---|
(издержки условно постоянные) – витрати, величина яких не залежить або мало залежить від зміни обсягу виробництва продукції, робіт, послуг. | |||
Витрати фінансові | |||
---|---|---|---|
(издержки финансовые) – витрати, проведені в результаті залучення грошових фондів, використання грошових коштів. | |||
ВИТЯГ З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |||
---|---|---|---|
ВИТЯГ З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. extract from the Unified State Register of Legal Entities, Individuals - Entrepreneurs and Public Associations [ˈekstrækt frɒm ðə ˈjuːnɪfaɪd steɪt ˈreʤɪstə əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-ІV | |||
ВИТЯГ З РЕЄСТРУ ВИДАНИХ ВЕКСЕЛІВ | |||
---|---|---|---|
ВИТЯГ З РЕЄСТРУ ВИДАНИХ ВЕКСЕЛІВ (англ. extract from the issued bills register [ˈekstrækt frɒm ðiː ˈɪʃuːd bɪlz ˈreʤɪstə]) - інформація, що міститься у реєстрі за певний звітний період, та/або інформація за окремо виданим векселем (векселями) (джерело: Порядок ведення реєстру виданих векселів: | |||
Виховання | |||
---|---|---|---|
Виховання – вплив соціуму (в т. ч. цілеспрямований) на людину для введення її в рамки певної цивілізації шляхом формування в неї певних особистісних якостей, системи цінностей, моральних принципів, поглядів, переконань. | |||
Виховні цілі | |||
---|---|---|---|
Виховні цілі – цілі, що відповідають формуванню соціальних і особистісних якостей, а також ціннісно-смислових ставлень людини до навколишнього світу і самої себе. | |||
Виховна система | |||
---|---|---|---|
Виховна система – умовно об’єднаний комплекс виховних цілей, людей, що реалізують їх у процесі цілеспрямованої діяльності, відносин між її учасниками, освоєного середовища й управлінської діяльності із забезпечення життєздатності цієї системи. | |||
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ СУДДІВ УКРАЇНИ (англ. High Qualifications Commission of Judges of Ukraine [haɪ ˌkwɒlɪfɪˈkeɪʃənz kəˈmɪʃən əv ˈʤʌʤɪz əv juːˈkreɪn]) - державний орган суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України (джерело: Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII | |||
Вища професійна освіта | |||
---|---|---|---|
Вища професійна освіта – освіта на базі середньої (повної) загальної або середньої професійної освіти, що здійснюється у вищому навчальному закладі за освітньо-професійними програмами та завершується підсумковою атестацією, видачею випускнику документа про вищу професійну освіту і присвоєнням відповідної кваліфікації (ступеня) за умови його успішного завершення. | |||
ВИЩЕ КЕРІВНИЦТВО | |||
---|---|---|---|
ВИЩЕ КЕРІВНИЦТВО (англ. senior management [ˈsiːnjə ˈmænɪʤmənt]) - посадова особа чи працівник з достатніми знаннями щодо рівня ризиків установи у сфері відмивання грошей та фінансування тероризму і достатнім старшинством для прийняття рішень, що впливають на рівень ризиків, який не обов’язково, в усіх випадках, має бути членом правління (джерело: Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму | |||
ВИЯВЛЕНИЙ РИЗИК | |||
---|---|---|---|
ВИЯВЛЕНИЙ РИЗИК (англ. identified risk [aɪˈdentɪfaɪd rɪsk]) - ризик, щодо якого в органах ДФС наявна інформація про порушення законодавства України з питань державної митної справи (джерело: Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466 | |||
ВИЯВЛЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ВИЯВЛЕННЯ (англ. detection [dɪˈtɛkʃən]) - будь-яка дія або ряд дій з боку державних або недержавних суб’єктів, які ведуть до виявлення діяльності, яка може здійснюватися в інтересах терористичних організацій. До процесу виявлення часто залучається збір та аналіз інформації різного виду | |||
ВИЯВЛЕННЯ АКТИВІВ | |||
---|---|---|---|
ВИЯВЛЕННЯ АКТИВІВ (англ. assets detection [ˈæsets dɪˈtekʃən]) - діяльність із встановлення факту існування активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (джерело: Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: Закон України від 10.11.2015 № 772-VIII | |||
ВИЯВЛЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ (ЖЕРТВИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) | |||
---|---|---|---|
ВИЯВЛЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ (ЖЕРТВИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) (англ. person’s identification who has suffered from human trafficking (victims of human trafficking) [ˈpɜːsnz aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən huː həz ˈsʌfəd frɒm ˈhjuːmən ˈtræfɪkɪŋ (ˈvɪktɪmz əv ˈhjuːmən ˈtræfɪkɪŋ)]) - з’ясування інформації, яка дає підстави вважати, що певна фізична особа постраждала від торгівлі людьми (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI | |||
Вказівка | |||
---|---|---|---|
Вказівка – розпорядчий документ, що видається переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також з питань, пов’язаних з організацією виконання наказів, інструкцій та інших документів. | |||
ВКЛАД (ДЕПОЗИТ) | |||
---|---|---|---|
ВКЛАД (ДЕПОЗИТ) (англ. deposit [dɪˈpɒzɪt]) - кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти | |||
ВКЛАДЕННІ КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ БАНКІВСЬКІ ВІДНОСИНИ | |||
---|---|---|---|
ВКЛАДЕННІ КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ БАНКІВСЬКІ ВІДНОСИНИ (англ. nested correspondent banking refers [ˈnɛstɪd ˌkɒr.ɪˈspɒn.dənt ˈbæŋkɪŋ rɪˈfɜːz]) - банківські відносини банка-кореспондента з низкою банків-респондентів за допомогою їхніх відносин з банком безпосереднім респондентом такого банку для здійснення операцій та отримання доступу до інших фінансових послуг | |||
Вклади до запитання | |||
---|---|---|---|
(вклады до востребования) – заощадження, які вкладені готівкою або шляхом безготівкового перерахування в банк без зазначення терміну зберігання. Вкладник має право одержати такий вклад повністю чи частково у будь-який час. Вноситься як на ім'я конкретної особи, так і на пред'явника. | |||
Вклади на поточні рахунки | |||
---|---|---|---|
(вклады на поточные счета) – заощадження, котрими вкладник розпоряджається шляхом видачі чеків. Тому йому видається розрахункова чи чекова книжка. Чеки на отримання грошей із вкладу вкладник може виписати на своє ім'я, на ім'я іншої особи або на пред'явника. | |||
Вклади на пред'явника | |||
---|---|---|---|
(вклады на предъявителя) – заощадження, при внесенні котрих в ощадній книжці не вказується прізвище вкладника. Ним вважається особа, що пред'явила ощадну книжку “на пред'явника” та контрольний лист до неї. Для одержання вкладу, крім вказаних документів, потрібно пред'явити паспорт. | |||
ВКЛАДНИЙ (ДЕПОЗИТНИЙ) РАХУНОК | |||
---|---|---|---|
ВКЛАДНИЙ (ДЕПОЗИТНИЙ) РАХУНОК (англ. deposit account [dɪˈpɒzɪt əˈkaʊnt]) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору (джерело: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про | |||
ВКЛАДНИК НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ | |||
---|---|---|---|
ВКЛАДНИК НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ (англ. non-governmental pension fund contributor [nɒn ˌgʌvənˈmentl ˈpenʃn fʌnd kənˈtrɪbjʊtə]) - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту та закону (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |||
ВКонтакте | |||
---|---|---|---|
ВКонтакте – соціальна мережа, один з найбільш відвідуваних у
СНД сайт. Російський аналог мережевого сервісу Facebook.
Універсальний спосіб підтримки зв’язку для різних соціальних груп і віків:
однокласники, однокурсники,
студенти, випускники вищих
навчальних закладів, близькі люди, друзі, сусіди та колеги. | |||
Власні кошти | |||
---|---|---|---|
(собственные средства) – наявні у суб’єктів підприємницької і непідприємницької діяльності власні гроші та інші матеріальні цінності, що належать певним власникам (окрім орендованих, позичених, винайманих). | |||
ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ (англ. own receipts of budget institutions [əʊn rɪˈsiːts əv ˈbʌʤɪt ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності | |||
ВЛАСНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНІСТЬ (англ. property [ˈprɒpəti]) - власність будь-якого виду, матеріальна власність чи власність, виражена в правах, рухоме чи нерухоме майно і правові документи або документи, які підтверджують право на таку власність чи частку в ній (джерело: Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029); - конкретні, історично зумовлені суспільні відносини окремих індивідів та їх колективів з приводу привласнення засобів і продуктів праці шляхом усунення від них усіх інших осіб. Зміст економічних відносин власності становлять володіння, користування і розпорядження матеріальними благами | |||
Власна база ДПС | |||
---|---|---|---|
Власна база ДПС - сервіс, призначений для самостійного створення власної ієрархічної бази даних, яка може зберігати як власні документи користувача, так і посилання на документи головної бази даних ДПС. | |||
Власний контент | |||
---|---|---|---|
Власний контент – контент, розроблений учителем, школою або районом для використання в навчанні, на відміну від контенту, розробленого сторонніми організаціями або іншими постачальниками. | |||
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ (англ. equity [ˈekwɪtɪ]) - різниця між активами і зобов’язаннями підприємства (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов’язань перед третіми особами | |||
Власник | |||
---|---|---|---|
(собственник) – наявність у юридичної чи фізичної особи права власності на матеріальні, природні, культурні, духовні цінності, здатність виступати розпорядником майнових та інших цінностей. | |||
ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ (англ. qualifying shareholding owner [ˈkwɒlɪfaɪɪŋ ˈʃeəhəʊldɪŋ ˈəʊnə]) - юридична та фізична особа (резиденти), юридична особа та фізична особа (нерезиденти), які отримали відповідне погодження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та/або набули істотну участь у професійному учаснику фондового ринку (джерело: Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – Ст. 365) | |||
Власник документованої інформації | |||
---|---|---|---|
Власник документованої інформації – суб’єкт, який реалізує повноваження володіння, користування, розпорядження інформацією в обсязі, що встановлюється законом. | |||
ВЛАСНИК РАХУНКА У ЦІННИХ ПАПЕРАХ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНИК РАХУНКА У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (англ. owner of a securities account [ˈəʊnə əv ə sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊnt]) - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |||
ВЛАСНИК РАХУНКУ В БАНКУ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНИК РАХУНКУ В БАНКУ (англ. bank account owner [bæŋk əˈkaʊnt ˈəʊnə]) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
Власник сайту | |||
---|---|---|---|
Власник сайту – адміністратор домену, володар прав на використання сайту, на його дизайн, на програми, що входять до його складу , інформаційні матеріали, графічні зображення, що є елементами інтерфейсу користувача, та інші об’єкти, що входять до складу сайту. Надає послуги з передачі, зберігання та забезпечення доступу за допомогою мережі Інтернет до наданої користувачами інформації. | |||
ВЛАСНИК СИСТЕМИ | |||
---|---|---|---|
ВЛАСНИК СИСТЕМИ (англ. system owner [ˈsɪstɪm ˈəʊnə]) - фізична або юридична особа, якій належить право власності на систему | |||
Влоги (відео блоги) | |||
---|---|---|---|
Влоги (відео блоги) – новий тип блогів, засновані на технології підкастинг, де роль дописів відіграють відеофайли. | |||
Внески | |||
---|---|---|---|
(взносы, вклады) – грошові кошти (готівкою або у безготівковій формі, в національній або іноземній валюті), що передані в банк власником (або третьою особою на користь власника) на певних умовах. В практиці роботи комерційних банків внески клієнтів називаються депозитами. Внески в банки можуть вносити уряд і місцеві органи влади, підприємства всіх галузей, банки і фінансові організації, фермерські господарства, громадяни. Банки залучають внески клієнтів шляхом виплат-депозитного відсотка або іншими засобами стимулювання. | |||
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (англ. internal environment [ɪnˈtɜːnl ɪnˈvaɪərənmənt]) - організаційно-управлінські процеси в органі влади, спрямовані на забезпечення реалізації органом влади законодавчо закріплених функцій та завдань | |||
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ БАНКУ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ БАНКУ (англ. internal bank documents [ɪnˈtɜːnl bæŋk ˈdɒkjʊmənts]) - положення, інструкції, методики, правила, розпорядження, рішення, накази, посадові інструкції, опис процедур та операційних процесів, інші документи, що регламентують діяльність банку, у тому числі порядок здійснення внутрішнього контролю в банку (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 | |||
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІ ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. internal documents on financial monitoring [ɪnˈtɜːnl ˈdɒkjʊmənts ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - правила фінансового моніторингу, програми здійснення фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 50-51. – Ст. 2057); - (для банку) правила, програми, методики, інші документи з питань фінансового моніторингу, затверджені банком згідно з вимогами законодавства України, у тому числі цього Положення (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене | |||
Внутрішні загрози Інтернет | |||
---|---|---|---|
Внутрішні загрози Інтернет – загрози, що мають несприятливі наслідки для стану і розвитку самого мережевого інформаційного простору. До них відносяться: інформаційний колапс через перевантаженість системи; атаки хакерів з метою знищення або спотворення інформації, блокування вузлів і "обхідних маршрутів"трафіку; випадкові або навмисні аварії комунікаційних каналів; недосконалість інформаційно-пошукових систем; "моральне"старіння протоколів та ін. | |||
ВНУТРІШНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. internal rules for financial services provision [ɪnˈtɜːnl ruːlz fə faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz prəˈvɪʒən]) - правила надання фінансових послуг, затверджені фінансовою установою, відповідно до яких укладаються договори надання фінансових послуг (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |||
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ (англ. internal audit [ɪnˈtɜːnl ˈɔːdɪt]) - незалежна, об’єктивна діяльність з надання впевненості та консультаційних послуг щодо оцінки систем та процесів банку, що має приносити користь банку та покращувати його діяльність (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 41. – Ст. 1552); - незалежна, об’єктивна перевірка та надання консультацій з метою підвищення ефективності операцій банку. Внутрішній аудит допомагає банку досягти встановлених цілей шляхом забезпечення систематичного дисциплінованого підходу до оцінки та підвищення ефективності процесів внутрішнього контролю, управління ризиками та корпоративного управління | |||
ВНУТРІШНІЙ АУДИТОР | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ АУДИТОР (англ. internal auditor [ɪnˈtɜːnl ˈɔːdɪtə]) - особа, яка уповноважена виконувати функції внутрішнього аудиту банку (джерело: Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 10.05.2016 № 311 | |||
ВНУТРІШНІЙ БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ (англ. bank internal control [bæŋk ɪnˈtəːn(ə)l kənˈtrəʊl]) - сукупність процедур, які забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і повноту інформації. В. б. к. поєднує в собі бухгалтерський та адміністративний (внутрішній) контроль. Система В. б. к., як і всі інші процедури банку, має бути чітко документована. Документація за процедурами внутрішнього банківського контролю (у паперовій або електронній формі) повинна бути доступною для користування працівниками банку. Бухгалтерський контроль – сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів банку та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від операційних підрозділів. Бухгалтерський контроль може бути попереднім, поточним та подальшим (який здійснюється після відображення операції в обліку) і повинен надати можливість впевнитися в тому, що: операції проведені тільки за загальним або спеціальним дозволом керівника банку; операції відображені та оцінені згідно з вимогами облікової політики банку; система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання ресурсів та рух активів банку; розпорядження активами здійснюється лише в межах установлених повноважень; інвентаризація активів та зобов’язань (балансових та позабалансових) проводиться з певною регулярністю, а виявлені недоліки усуваються належним чином. Порядок проведення попереднього, поточного та подальшого контролю визначається банком (службою бухгалтерського обліку) самостійно. Адміністративний (внутрішній) контроль – сукупність процедур, згідно з якими керівник банку делегує свої повноваження, зокрема такі: збереження цінностей та активів; безпека працівників банку; ефективність, продуктивність та безпека процедур обробки інформації; наявність процедур, які чітко розмежовують завдання та відповідальність служб і працівників банку. Адміністративний контроль включає попередній, поточний та подальший контроль, передбачає перевірку правильності фінансової операції до та після її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам. Адміністративний контроль дає змогу виявити ризики і вжити ефективних заходів щодо них. Структура адміністративного контролю складається з організаційної схеми та всіх прийнятих керівником принципів і процедур. Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень між працівниками банку таким чином, щоб жоден працівник банку не зміг зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноваження (прийом, оплата, зберігання). Операційний цикл будь-якої операції має передбачати такі етапи: дозвіл на операцію; облік; здійснення платежів; контроль операцій; аудит дотримання правил та процедур проведення операцій та їх бухгалтерського обліку | |||
ВНУТРІШНІЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ПЕРЕКАЗ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. domestic wire transfer [dəʊˈmɛstɪk ˈwaɪə ˈtrænsfə(ː)]) - будь-який електронний платіж, коли відправляюча фінансова установа та фінансова установа отримувач розташовані в одній країні. Тому, цей термін відноситься до будь-якого ланцюжка електронних платежів, що відбуваються виключно в межах кордонів однієї країни, навіть якщо система, що використовується для надсилання платіжного повідомлення розташована в іншій країні. Термін також відноситься до будь-якого ланцюжка електронних платежів, що повністю відбувається в межах кордонів Європейської Економічної Зони | |||
ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ (англ. internal control [ɪnˈtɜːnl kənˈtrəʊl]) - заходи (процедури) банку, спрямовані на забезпечення ефективності та результативності здійснення операцій банку, ефективності управління активами і пасивами, ризиками, забезпечення повноти, своєчасності та достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання і надання фінансової, статистичної, управлінської, податкової та іншої звітності, запобігання шахрайству, комплаєнс тощо (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 39. – Ст. 201)$ - процес, що відбувається на всіх рівнях управління. Він розробляється банком для гарантування досягнення поставлених цілей з питань: ефективності та результативності операцій, здійснених банком; достовірності фінансової звітності; дотримання законодавства та внутрішніх процедур банку | |||
Внутрішній ринок | |||
---|---|---|---|
(внутренний рынок) – ринок, що діє всередині країни, в її межах. | |||
ВНУТРІШНІЙ РИНОК 2 | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ РИНОК (англ. internal market [ɪnˈtɜːnl ˈmɑːkɪt]) - містить територію без внутрішніх кордонів, в якій забезпечено вільне переміщення товарів, осіб, послуг та капіталу | |||
ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ (англ. internal financial monitoring [ɪnˈtɜːnl faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - сукупність заходів з виявлення фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку | |||
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. intrabank operations [ˈɪntrəbæŋk ˌɒpəˈreɪʃənz]) - операції банку, що не пов’язані з виконанням доручень клієнтів | |||
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ РАХУНКИ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКІ РАХУНКИ (англ. intrabank accounts [ˈɪntrəbæŋk əˈkaʊnts]) - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків (джерело: Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75 | |||
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКА МІЖФІЛІЙНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКА МІЖФІЛІЙНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. intrabank inter-branch payment system [ˈɪntrəbæŋk ˈɪntə(ː)-brɑːnʧ ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm]) - платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507). | |||
ВНУТРІШНЬОГРУПОВІ ОПЕРАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНЬОГРУПОВІ ОПЕРАЦІЇ (англ. intra-group transactions [ˈɪn.trəɡruːp trænˈzækʃənz]) - операції між материнським банком і дочірньою компанією або між дочірніми компаніями однієї групи. Внутрішньогрупове сальдо – сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок В. о. Під нереалізованими прибутками та збитками від В. о. розуміють прибутки та збитки, які виникають унаслідок В. о. (продажу продукції, виконання робіт, послуг тощо) | |||
ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА (англ. intrastate payment system [ˈɪntrəsteɪt ˈpeɪmənt ˈsɪstɪm]) - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137). | |||
Внутрішня державна позика | |||
---|---|---|---|
(внутренний государственный заём) – боргове зобов’язання держави щодо облігацій, випущених на внутрішній ринок. | |||
ВОЛАТИЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ВОЛАТИЛЬНІСТЬ (англ. volatility [ˌvɒləˈtɪlɪti]) - властивість кількостей або цін змінюватися в часі. Іноді В. називають «розкидом» цін, курсів та інших кількісних показників. В. зазвичай вимірюється дисперсією або представленим у річному виразі стандартним відхиленням змін. Причинами В. можуть бути різні чинники ринкового та неринкового характеру. Виділяють історичну В., сезонну, прогнозовану, циклічну, В. акцій, валютного курсу, ринку, цін, курсів і премій опціонів тощо. В. вважають високою, якщо кількості або ціни істотно змінюються як в один, так і в інший бік. Чим вище В., тим, як правило, вищий ризик, оскільки можливість швидко реалізувати актив за готівкові кошти без значної втрати вартості пов’язана з високим рівнем невизначеності | |||
ВОЛОДІЛЕЦЬ ІНФОРМАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ВОЛОДІЛЕЦЬ ІНФОРМАЦІЇ (англ. information owner [ˌɪnfəˈmeɪʃən ˈəʊnə]) - фізична або юридична особа, якій належать права на інформацію | |||
Волтренінг | |||
---|---|---|---|
Волтренінг (від англ. Wall training) – навчальний продукт у
вигляді періодично оновлюваних матеріалів
настінного навчання коридорного
і кабінетного типу (плакати з цитатами з праць видатних діячів
науки і культури, висловами на латині, спеціальними термінами і їх
визначеннями, правилами граматики, математичними формулами і т. ін.), що
служить для закріплення знань, одержаних учнями. | |||
ВОТ (bot) | |||
---|---|---|---|
ВОТ (bot) - розмовний термін для програм, які чекають відгуку і відгукуються на запити по каналу ІRС (Internet Relay Chat) для розмови. | |||
Впорядкування Інтернет | |||
---|---|---|---|
Впорядкування Інтернет – внутрішнє облаштування мережевого інформаційного простору, що припускає структурування, перегрупування основних вузлів інформації та консолідацію їх за певними темами. Консолідація інформаційних ресурсів відбувається навколо конкретних сфер людської діяльності, наприклад, наука, освіта, економіка, мистецтво, політика і т. ін. Точками консолідації виступають галузі (види, типи) цих сфер. Такий підхід обумовлює необхідність зміни архітектури мережі і вимагає забезпечити: розробку стандартів подання інформації; детермінацію ресурсів за призначенням, достовірністю і актуальністю, економічним потенціалом; прийняття правил та протоколів, що регулюють діяльність користувача. Впорядкування Інтернет відрізняється від регулювання і є по суті технологічної процедурою. | |||
ВРАЗЛИВІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ВРАЗЛИВІСТЬ (англ. vulnerability [ˌvʌlnərəˈbɪlɪti ]) - складається з тих компонентів, які можуть бути використані загрозою, або які можуть підтримувати чи сприяти ВК/ФТ. У контексті оцінки ризиків ВК/ФТ, розгляд вразливості окремо від загрози означає зфокусованість уваги на факторах що представляють слабкість системи ПВК/ФТ або певних особливостей країни. Вона також може включати у себе особливості конкретного сектору, фінансового продукту чи типу послуги, що роблять їх привабливими для використання в цілях ВК чи ФТ | |||
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ | |||
---|---|---|---|
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ (англ. bill discounting [bɪl ˈdɪskaʊntɪŋ]) - придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНЕ | |||
---|---|---|---|
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ БЕЗОБОРОТНЕ (англ. non-recourse bill discounting [nɒn-rɪˈkɔːs bɪl ˈdɪskaʊntɪŋ]) - різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред’явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (здійснення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред’явника | |||
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ З РЕВЕРСОМ | |||
---|---|---|---|
ВРАХУВАННЯ ВЕКСЕЛЯ З РЕВЕРСОМ (англ. bill discounting with reverse [bɪl ˈdɪskaʊntɪŋ wɪð rɪˈvɜːs]) - різновид врахування, за якого пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами. Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов’язана за векселем особа-платник, а пред›явник, який підписує реверс і викуповує вексель (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
Всепроникаюче навчання | |||
---|---|---|---|
Всепроникаюче навчання (u-learning) – це технології неперервного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних засобів у всіх сферах життя суспільства. | |||
Всесвітня павутина2 | |||
---|---|---|---|
Всесвітня
павутина2 World Wide
Weв (WWW) –
сотні мільйонів пов’язаних між собою документів, розміщених на комп’ютерах,
що знаходяться на всій земній кулі, які реалізують доступ до інформаційних
ресурсів у мережі через концепцію гіперпосилань. | |||
Всесвітня павутина | |||
---|---|---|---|
Всесвітня павутина – провідний і найбільш популярний додаток
в Інтернеті, що дозволяє отримувати доступ до величезного масиву інформації та
знайти відомості із заданої тематики незалежно від місця їх розташування.
Зручність користування Веб
забезпечує Гіперсередовище, наочність
– інтерактивні мультимедійні засоби. | |||
Всесвітня Павутина1 | |||
---|---|---|---|
Всесвітня Павутина1
World Wide Web (WWW) – служба в Інтернеті, яка дозволяє легко отримувати доступ до інформації на
серверах, розташованих по всьому світу. | |||
Всотуючий розум | |||
---|---|---|---|
Всотуючий розум – здатність дитини вчитися, прагнення до навчання, реалізація яких забезпечується сприятливим навколишнім середовищем. Термін запровадила М. Монтессорі. | |||
ВСоюзі | |||
---|---|---|---|
ВСоюзі – альтернативний «ностальгійний» інтерфейс сервісу
ВКонтакте, з лексикою часів СРСР та зображенням серпа і молота поруч з
назвою. | |||
ВСТАНОВЛЕНИЙ АЛМАЗ | |||
---|---|---|---|
ВСТАНОВЛЕНИЙ АЛМАЗ (англ. mounted diamond [ˈmaʊntɪd ˈdaɪəmənd]) - оброблений алмаз, який був використаний для ювелірних виробів, таких як кільця, ланцюжки для годинників тощо | |||
Вузол | |||
---|---|---|---|
Вузол – комп’ютер, термінал або будь-який інший пристрій, підключений до мережі. Кожному вузлу мережі присвоєно унікальну адресу, що дозволяє іншим комп’ютерам мережі зв’язуватися з ним. | |||
Вузол мережі | |||
---|---|---|---|
Вузол мережі – це будь-який пристрій (комп‘ютер, модем, маршрутизатор, принтер, шлюз, концентратор і т. ін.) в якому встановлена мережева карта. | |||
Г |
---|
Гібридна хмара | |||
---|---|---|---|
Гібридна хмара – це хмарна інфраструктура, що складається з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватних, громадських або публічних), які залишаються унікальними сутностями, але з’єднанні між собою стандартизованими або приватними технологіями, що уможливлюють переносимість даних та прикладних програм (наприклад, використання ресурсів публічної хмари для балансування навантаження між хмарами). | |||
ГІБРИДНИЙ КАПІТАЛ | |||
---|---|---|---|
ГІБРИДНИЙ КАПІТАЛ (англ. hybrid capital [ˈhʌɪbrɪd ˈkapɪt(ə)l]) - безстроковий або довгостроковий (звичайно не менше 30 років) субординований борговий інструмент з характеристиками, близькими до акцій, який банки включають до складу основного капіталу. Банки та страхові компанії випускають гібридні інструменти з метою забезпечення банківського капіталу першого та другого рівня (Tier 1, Tier 2), підтримки необхідного рівня кредитоспроможності, а також з метою оцінки компонентів акціонерного капіталу рейтинговими агентствами або підтримки кредитних рейтингів і поліпшення свого кредитного профілю без розмивання акціонерного капіталу. Компанії випускають гібридні інструменти як найбільш економічно ефективні еквіваленти дольових цінних паперів. Гібридні інструменти випускаються прямо чи опосередковано і можуть мати форму привілейованих акцій, субординированих боргових паперів або пріоритетних боргових паперів. Винагорода за такими інструментами може виплачуватися з відстрочкою для того, щоб емітент мав більшу можливість для маневру в разі фінансової кризи. Відстрочка може бути або кумулятивною (неоплачені купони мають відстрочку виплати), або некумулятивною (неоплачені купони втрачаються). Як правило, Г. к. оцінюють за такими підходами: обліковим, який полягає у розробці власної методики обліку інструментів Г. к.; нормативним, що передбачає встановлення регулятором відповідних обмежень і правил щодо врахування гібридного інструменту в капіталі банку; рейтинговим, який полягає у розробці рейтинговим агентством методики зарахування певної частини гібридного інструменту до капіталу банку, тобто оцінюється капіталоємність цього інструмента | |||
Гіпер (гипер) | ||
---|---|---|
префікс, що означає підвищення, надмірність. | ||
Гіперінфляція (гиперинфляция) | ||
---|---|---|
остання стадія розвитку інфляційного процесу, на якій темпи знецінення грошової одиниці перевищують 40-50 відсотків на рік. На цій стадії гроші втрачають здатність виконувати свої функції, падає їх роль в економіці, господарські зв'язки набувають бартерної форми, посилюються стихійні процеси в економіці. Причинами Г. можуть бути війна, політичні катаклізми в країні, господарська розруха в зв'язку з помилковою економічною політикою уряду та інші. | ||
Гіперзв’язок | |||
---|---|---|---|
Гіперзв’язок – елемент (текстовий, графічний тощо), вибір якого дозволить перейти до іншого об’єкта (файла, фрагмента файла, веб-сторінки, деяких сервісів Інтернету тощо). | |||
Гіпермаркет (гипермаркет) | ||
---|---|---|
неспеціалізований з багато профільним асортиментним набором товарів та з великими торговельними площами магазин з методом торгівлі за принципом самообслуговування з наданням значної кількості торговельних і додаткових послуг. | ||
Гіперпосилання, посилання4 | |||
---|---|---|---|
Гіперпосилання, посилання4
(Link) – рядок у HTML-документі, який вказує на будь-який інший файл, який може бути розташований
в Інтернеті, і містить повний шлях (URL) до цього файлу. | |||
Гіперпосилання1 | |||
---|---|---|---|
Гіперпосилання1 – графічне зображення або текст на сайті або в листі електронної пошти, натиснувши на які мишею можна завантажити (іншу) веб- сторінку. | |||
Гіперпосилання2 | |||
---|---|---|---|
Гіперпосилання2 – зв’язок між окремими компонентами інформації. Застосовується для посилань, зроблених усередині одного об’єкта на інший об’єкт. Гіперпосилання, як правило, робиться з об’єкта розміщеного на HTML- сторінці, на інший об’єкт, що може знаходитися на довільному FTP або WWW- сервері. | |||
Гіперпосилання3 | |||
---|---|---|---|
Гіперпосилання3
– виділений об’єкт
(текст або зображення)
веб- сторінки, що встановлює зв’язок з іншим об’єктом. Дозволяє
переходити до іншого об’єкта середовищі WWW. | |||
Гіперсередовище | |||
---|---|---|---|
Гіперсередовище – технологія подання будь-яких видів інформації у вигляді відносно невеликих блоків, асоціативно пов’язаних один зіншим. | |||
Гіпертекст1 | |||
---|---|---|---|
Гіпертекст1 –
текстовий або інший документ, у якому стоять посилання на інші місця
цього або іншого
тексту, клацнувши на
які, користувач переміщається з
одного місця в інше. | |||
Гіпертекст2 | |||
---|---|---|---|
Гіпертекст2 – зв’язок
між документами, які
можуть розміщуватися в будь-якому місці. Клацаючи мишею на виділеному слові або
фразі, користувач потрапляє в ті розділи, де висвітлюється дана тема. | |||
Гіпертекст3 | |||
---|---|---|---|
Гіпертекст3 – документ, що містить посилання на блоки тексту
всередині самого документа або на інші документи. | |||
Гаджет | |||
---|---|---|---|
Гаджет – невеликий додаток, що надає додаткову інформацію. Міні- програма, яка надає користувачеві додаткові зручності для роботи з основним сайтом, інтерфейсом і полегшує функції користувача. | |||
Галузь (отрасль) | ||
---|---|---|
сукупність організацій, підприємств, фірм, корпорацій, згрупованих і об’єднаних за певними спільними функціями, дійовими виробничими і невиробничими ознаками: спеціалізації з випуску однотипної продукції, технології, комплектності, задоволення потреб (наприклад, легка промисловість, машинобудування, медицина, освіта, наука). | ||
ГАМАНЕЦЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ | |||
---|---|---|---|
ГАМАНЕЦЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ (англ. virtual currency wallet [ˈvɜː.tju.əl ˈkʌr.ən.si ˈwɒlɪt]) - засіб (програмний додаток або інший механізм/носій) для депонування, зберігання і переказу біткоінів або іншої віртуальної валюти | |||
ГАМАНЕЦЬ ЕЛЕКТРОННИЙ | |||
---|---|---|---|
ГАМАНЕЦЬ ЕЛЕКТРОННИЙ (англ. electronic purse [ɪlɛkˈtrɒnɪk pɜːs]) - багатоцільова передплатна картка, що поповнюється, яку можна використати для здійснення невеликих роздрібних покупок чи інших платежів замість грошей. При цьому ця картка має кристали інтегральної схеми (що називається смарт-картка чи чіп-картка), у пам’яті якої зберігаються грошові кошти, що електронно внесені на картку. На відміну від карток з магнітною смугою, які містять інформацію про рахунок, електронний гаманець насправді зберігає грошові кошти у пам’яті чіпа картки. Тобто, коритстувач носить з собою картку з грошима (звідси і назва «електронний гаманець») | |||
ГАМАНЕЦЬ ТЕМНИЙ | |||
---|---|---|---|
ГАМАНЕЦЬ ТЕМНИЙ (англ. dark wallet [ dɑːk wɒlɪt]) - Гаманець, який є компонентом браузера chrome (а також, можливо, firefox), призначений для забезпечення анонімності біткоін-операцій за рахунок використання наступних функцій: автоматичний анонімайзер («міксер»), децентралізована торгівля, неконтрольовані платформи для збору коштів, чорні ринки фондових майданчиків та інформації, децентралізовані ринки, на зразок «шовкового шляху» | |||
Гарант (гарант) | ||
---|---|---|
поручитель; держава, юридична чи фізична особа, що дає гарантію в чому-небудь. | ||
ГАРАНТІЙНА ФІНАНСОВА ПОСЛУГА | |||
---|---|---|---|
ГАРАНТІЙНА ФІНАНСОВА ПОСЛУГА (англ. financial service guarantee [fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈsəːvɪs ɡar(ə)nˈtiː]) - послуга, пов’язана зі згодою однієї сторони угоди (гаранта) взяти на себе відповідальність | |||
Гарантійне зобовязання (гарантийное обязательство) | ||
---|---|---|
форма гарантій, що їх надають банки клієнтам за певну комісійну винагороду. Г.з. свідчить, що банк страхує постачальника, який надав покупцеві комерційний кредит, і у разі прострочення платежу банк зобовязаний здійснити його. Постачальник вимагає Г.з. тоді, коли невпевнений у кредитоспроможності покупця. | ||
ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
---|---|---|---|
ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. warranty obligations [ˈwɒrəntɪ ˌɒblɪˈgeɪʃənz]) - зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI | |||
ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК | |||
---|---|---|---|
ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК (англ. warranty case [ˈwɒrəntɪ keɪs]) - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 | |||
Гарантійний лист (гарантийное письмо) | ||
---|---|---|
те ж саме, що і гарантійне зобов'язання. | ||
Гарантійний термін (гарантийный срок) | ||
---|---|---|
строк, протягом якого покупець (споживач) може пред’явити претензії щодо якості придбаного товару або виконаної роботи. | ||
Гарантія | |||
---|---|---|---|
Гарантія – за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. | |||
Гарантія (гарантия) | ||
---|---|---|
юридично і фінансово забезпеченні зобов’язання юридичної чи фізичної особи виконати певні дії, зобов’язання. | ||
ГАРАНТІЯ 2 | |||
---|---|---|---|
ГАРАНТІЯ (англ. guarantee [ˌgærənˈtiː]) - зобов’язання, зазвичай з боку банку, щодо виконання зобов’язань іншої сторони або виплати певної суми грошей після пред’явлення визначених документів, що вказують на невиконання деяких зобов’язань гарантованою стороною (джерело: The FATF study «Trade-based money laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html); - спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України | |||
Гарантований дохід (гарантированный доход) | ||
---|---|---|
дохід, одержання якого є безсумнівним, гарантованим за будь-яких змін кон’юнктури ринку. | ||
Гейміфікація (ігрофікація) | |||
---|---|---|---|
Гейміфікація (ігрофікація) – застосування підходів, що використовуються в комп’ютерних іграх для підвищення залучення гравців, у неігрових процесах: нагороди, бейджики, рівні майстерності, створення єдиної історії. Гейміфікація часто застосовується в реалізації комерційних продуктів; а в освіті деякими елементами такого підходу користувалися вже давно вчителі молодших класів і дошкільних установ. | |||
ГЕЙТКІПЕРИ | |||
---|---|---|---|
ГЕЙТКІПЕРИ (англ. gatekeepers [ˈɡeɪtkiːpəz]) - фізичні особи, які «охороняють вхід до фінансової системи», через який повинні пройти потенційні користувачі системи, включаючи осіб, які відмивають гроші, для того аби досягти успіху (джерело: FATF Report: Laundering the Proceeds of Corruption [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Laundering%20 the%20Proceeds%20of%20Corruption.pdf); - посередник, який може забезпечити доступ до легальної фінансової системи для наркоторгівця. До гейткіперів може відноситись широкий спектр гравців: банківські співробітники, оператори ППГЦ, бухгалтери, юристи, агенти з нерухомості і т.д. | |||
Гендерний | |||
---|---|---|---|
Гендерний (англ. gender, від грец. genos – рід) підхід – сукупність уявлень, які передбачають визначення відмінностей у поведінці та сприйнятті жінок і чоловіків не так за їх фізичними особливостями, як за вихованням і поширеними в кожній культурі уявленнями про суть жіночого та чоловічого. | |||
ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ (англ. Prosecutor General’s Office of Ukraine [ˈprɒsɪkjuːtə ˈʤenərəlz ˈɒfɪs əv juːˈkreɪn]) - орган прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 2-3. – Ст. 12). | |||
Генеральний (генеральный) | ||
---|---|---|
1. Головна посадова (керівна) особа. 2. План | ||
Генеральний дистрибутор (генеральный дистрибьютор) | ||
---|---|---|
організація, що здійснює збут продукції за дорученням товаровиробника у різних регіонах своєї країни або інших країн. | ||
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК | |||
---|---|---|---|
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК (англ. general permission or conclusion [ˈʤenərəl pəˈmɪʃən ə kənˈkluːʒən]) - дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви іноземного суб’єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача | |||
Генеральний постачальник (генеральный поставщик) | ||
---|---|---|
організація, яка відповідно до договору є основним організатором комплектування, нагромадження і комплексного постачання товарів, обладнання і несе матеріальну відповідальність за дотримання всіх умов договору. | ||
Геоінформаційні технології | |||
---|---|---|---|
Геоінформаційні технології – призначені для створення
геоінформаційних систем (ГІС), в яких принципово вирішуються всі завдання
автоматизованого управління на високому рівні інтеграції та об’єднання даних, які використовують методи просторового аналізу. | |||
Гербова марка (гербовая марка) | ||
---|---|---|
різновид гербового знаку, через продаж якого проводиться гербовий збір з громадян на користь держави. | ||
Гербовий збір (гербовый сбор) | ||
---|---|---|
податки, збори, які стягуються державою за проведення певних операцій, надання юридичних послуг. | ||
Гешефт (гешефт) | ||
---|---|---|
вдало проведена комерційна операція, торговельна угода, вигідна справа. | ||
Глобалізація освіти | |||
---|---|---|---|
Глобалізація освіти – одна з фундаментальних тенденцій розвитку освіти. Відображає формування єдиного соціального, інформаційного й освітнього простору в масштабах усієї планети, зокрема через діяльність засобів масової інформації, канали Інтернет. | |||
Глобальні мережі | |||
---|---|---|---|
Глобальні мережі – телекомунікаційні структури, що об’єднують локальні інформаційні мережі, які мають загальний протокол зв’язку, методи підключення і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж організовувалася з певною метою, а в подальшому розширювалася за рахунок підключення локальних мереж, що використовують її послуги і ресурси. | |||
Глобальна освіта | |||
---|---|---|---|
Глобальна освіта – зміст і технології освіти, орієнтовані на тенденції глобалізації в усіх галузях суспільного життя. Її компонентами є екологічна освіта і виховання, розвиток толерантності й полікультурності у сфері суспільствознавчої освіти, підвищення інформаційної насиченості освіти. | |||
ГЛОБАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ | |||
---|---|---|---|
ГЛОБАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. global certificate [ˈgləʊbəl səˈtɪfɪkɪt]) - документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, оформляється емітентом після завершення емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, та є підставою для зберігання і обліку відповідних цінних паперів та обліку зобов’язань емітента за відповідним випуском цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |||
Глосарій | |||
---|---|---|---|
Глосарій – словник основних елементів тексту в навчально-методичній літературі, зокрема в підручниках та навчальних посібниках для дистанційної форми навчання. | |||
Глосарне навчання | |||
---|---|---|---|
Глосарне навчання – системне заучування понять, фактів і термінів, що входять до професійного словника. | |||
Глосарний тренінг | |||
---|---|---|---|
Глосарний тренінг – навчальне заняття із застосуванням або без застосування технічних засобів з метою заучування глосарію. | |||
Гностичні уміння | |||
---|---|---|---|
Гностичні уміння – уміння, що пов’язані з вивченням і аналізом аудіовізуальних навчальних засобів, діяльності викладача і учнів на заняттях, проведених з використанням ТЗН з метою розробки шляхів підвищення їхньої ефективності. | |||
Гнучкі ціни (гибкие цены) | ||
---|---|---|
ціни, визначені виходячи із співвідношення попиту і пропозиції товарів (послуг) на ринку з врахуванням зміни його кон’юнктури з метою збільшення реалізації товарів і послуг, особливо вітчизняних. | ||
ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ | |||
---|---|---|---|
ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ (англ. key spending units [kiː ˈspendɪŋ ˈjuːnɪt]) - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень | |||
Головна книга (главная книга) | ||
---|---|---|
систематизована форма бухгалтерського обліку, у якій представлені підсумкові дані за конкретними бухгалтерськими рахунками і звітами. | ||
Головна сторінка | |||
---|---|---|---|
Головна сторінка – початкова сторінка веб-сайту, яка надає відомості про тематику веб-сайту та матеріали, які можна побачити на подальших сторінках (дозволяє переглянути зміст веб-сайту). Як правило, посилання робляться саме на головну (домашню) сторінку веб-сайту. Іноді домашня сторінка може бути першою і єдиною сторінкою на сайті. | |||
ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ (англ. financial institution chief accountant [faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃən ʧiːf əˈkaʊntənt]) - головний бухгалтер, який очолює утворену бухгалтерську службу у фінансовій установі, штатний бухгалтер фінансової установи, якщо у фінансовій установі не утворено бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером, особа, яка його заміщує, або особа, на яку покладено ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку (позаштатний спеціаліст з бухгалтерського обліку, зареєстрований як фізична особа - підприємець, який провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та спеціаліст з бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми) (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 | |||
Головний розпорядник кредитів (главный распорядитель кредитов) | ||
---|---|---|
1. Організація (установа), яка володіє наданим державою правом розпоряджатись державними бюджетними коштами (Національний банк, Міністерство фінансів). 2. На підприємствах і в організаціях керівник підприємства і головний бухгалтер. | ||
ГОЛОВУЮЧИЙ | |||
---|---|---|---|
ГОЛОВУЮЧИЙ (англ. presiding [prɪˈzaɪdɪŋ]) - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи | |||
Голосовий портал | |||
---|---|---|---|
Голосовий портал - інтелектуальна голосова комерційна система масового обслуговування телефонних абонентів, яка забезпечує автоматичну обробку телефонних дзвінків за допомогою комп’ютерів. | |||
ГОНАР | |||
---|---|---|---|
ГОНАР – Асоціація Глобального навчання на відстані, створена
замість МАДО- Міжнародної асоціації дистанційної освіти. | |||
Горизонтальна інтеграція (горизонтальная интеграция) | ||
---|---|---|
об’єднання підприємств, організацій за спільними підприємницькими інтересами з урахуванням виробничої спеціалізації з випуску однотипної продукції на базі подібності технологій і впровадження спільної стратегії збуту. | ||
Горизонтальна диверсифікація (горизонтальная диверсификация) | ||
---|---|---|
розвиток обсягів виробництва шляхом збільшення (розширення) номенклатури виробів, нової однотипної продукції, але яка різниться певними новими споживчими якостями. | ||
Господарство (хозяйство) | ||
---|---|---|
сукупність природних матеріалізованих, створених людиною засобів для відтворення виробництва, створення умов і засобів життєзабезпечення людей. | ||
Господарські витрати (хозяйственные расходы) | ||
---|---|---|
сума витрат, пов’язана з веденням господарської діяльності, з забезпеченням життєдіяльності організацій, установ (утримання службових приміщень, канцелярські і поштові витрати, утримання службового транспорту, представницькі витрати тощо). | ||
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. economic activity [ˌiːkəˈnɒmɪk ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами | |||
ГОСПОДАРСЬКА ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ГОСПОДАРСЬКА ОПЕРАЦІЯ (англ. economic operation [ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɒpəˈreɪʃən]) - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства | |||
Господарська самостійність (хозяйственная самостоятельность) | ||
---|---|---|
повна, вільна, незалежна свобода діяльності в межах державного законодавства суб’єктів господарської діяльності з правом вільного управління господарськими процесами, матеріальними і фінансовими засобами, власними і позичковими коштами, створеними продуктами праці. | ||
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
---|---|---|---|
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. economic obligation [ˌiːkəˈnɒmɪk ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку | |||
ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |||
---|---|---|---|
ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. economic association [ˌiːkəˈnɒmɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃən]) - об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV | |||
ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО | |||
---|---|---|---|
ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО (англ. economic company [ˌiːkəˈnɒmɪk ˈkʌmpənɪ]) - юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства | |||
Господарський механізм (хозяйственный механизм) | ||
---|---|---|
сукупність господарсько-організаційних структур, об’єднань, правових норм і методів управління суб’єктами господарської діяльності, через які реалізується процес відтворення, створення матеріальних благ у межах регульованих державою економічних процесів. | ||
Господарський ризик (хозяйственный риск) | ||
---|---|---|
ризик, пов’язаний з непередбаченістю діяльності суб’єктів господарської діяльності, ризик вибору з багатоваріантних програм, договорів, партнерів найбільш оптимального, позитивного. | ||
Господарський розрахунок (хозяйственный расчет) | ||
---|---|---|
принципи і методи фінансово-господарської і адміністративної діяльності, в основі яких є фінансова незалежність щодо досягнення економічного становища, за яким витрати підприємства співрозмірні з доходами, та позитивних фінансових кінцевих результатів. | ||
Гості | |||
---|---|---|---|
Гості – відвідувачі сторінки користувача. Користувач, натиснувши на кнопку «Гості», може побачити сторінки з іменами та фотографіями всіх, хто заходив подивитися на його анкету і дату відвідування (крім сторінок Невидимок). | |||
ГОТІВКА | |||
---|---|---|---|
ГОТІВКА (англ. cash [kæʃ]) - грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є платіжними засобами) (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. – 2018. – № 10. – Ст. 369); - готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки (джерело: Інструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 27.05.2008 № 148, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2008 р. за № 520/15211 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 43. – Ст. 1430); - грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків (паперових банкнот і металевих монет, що перебувають у обігу на території країни та використовуються при здійсненні розрахунків юридичних і фізичних осіб між собою за товари, роботи, послуги, а також для оплати праці та інших платежів. Г. обслуговує економічні відносини у процесі суспільного відтворення і виконує при цьому функції засобу обігу, засобу платежу, а в окремих випадках – і засобу нагромадження. Г. є елементом грошової системи та відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування ринкової економіки. Г. є найбільш ліквідним видом активів. До кас підприємств, установ, організацій Г. надходить як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг тощо, а також від банківських установ. Формування структури банкнот і монет в обігу за номіналами здійснюється під впливом ряду факторів, зокрема, рівня грошових доходів окремих груп населення, рівня цін, середньої вартості однієї покупки, розвиненістю системи безготівкових платежів населення тощо | |||
Готівка (наличность) | ||
---|---|---|
форма існування грошей. Викорис¬товується як засіб обігу та у ряді випадків як засіб платежу. | ||
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ | |||
---|---|---|---|
ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cash settlements [kæʃ ˈsetlmənts]) - платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна | |||
ГОТІВКОВА ВИРУЧКА (ГОТІВКА) | |||
---|---|---|---|
ГОТІВКОВА ВИРУЧКА (ГОТІВКА) (англ. cash receipts (cash) [kæʃ rɪˈsiːts (kæʃ)]) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна | |||
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності | |||
---|---|---|---|
Готовність до інноваційної педагогічної діяльності – особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно- ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії. | |||
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ | |||
---|---|---|---|
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ (англ. crime preparing [kraɪm prɪˈpeəɪŋ]) - підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину | |||
Гра ділова1 | |||
---|---|---|---|
Гра ділова1 –
вид інтерактивного навчання.
Застосовується для вирішення проблемних ситуацій із заздалегідь ігрового
сценарію. | |||
Гра ділова3 | |||
---|---|---|---|
Гра ділова3 –
форма відтворення предметного
і соціального зміст професійної діяльності, моделювання систем відносин,
характерних для даного виду практики. Проведення ділової гри – це розгортання
особливої (ігрової) діяльності
учасників на імітаційній моделі,
що відтворює умови
і динаміку виробництва. | |||
Гра ділова2 | |||
---|---|---|---|
Гра ділова2 – прикладна методика й система розв’язання конкретних управлінських завдань на підприємстві або в організації, що має характер нетривалого тренінгу (метод активного навчання) керівного персоналу. | |||
ГРАБІЖ | |||
---|---|---|---|
ГРАБІЖ (англ. robbery [ˈrɒbərɪ]) - відкрите викрадення чужого майна (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |||
ГРАВЕЦЬ | |||
---|---|---|---|
ГРАВЕЦЬ (англ. player [ˈpleɪə]) - фізична особа, яка досягла 18 років та за власним бажанням бере участь у розігруванні призів згідно з умовами проведення державної лотереї (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI | |||
Градація новизни | |||
---|---|---|---|
Градація новизни – показник якісної відмінності одного
об’єкта від іншого. Виокремлюють такі градації: побудова нового в іншому
вигляді, тобто формальна новизна; повторення відомого з несуттєвими змінами;
уточнення, конкретизація вже відомого; доповнення вже відомого
суттєвими елементами; створення якісно нового об’єкта. | |||
ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС | |||
---|---|---|---|
ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС (англ. gambling business [ˈgæmblɪŋ ˈbɪznɪs]) - діяльність, пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера (джерело: Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 № 1334-VI | |||
Граничні видатки (предельные издержки) | ||
---|---|---|
межа збільшення витрат фірми, підприємства, пов’язаних зі збільшенням випуску продукції на одну умовну одиницю. | ||
ГРАНИЧНА СТАВКА | |||
---|---|---|---|
ГРАНИЧНА СТАВКА (англ. betting limit [ˈbɛtɪŋ ˈlɪmɪt]) - ліміт ставок для настільних ігор мінімальна і максимальна сума грошей, що гравцеві дозволено робити ставки в одній ставці | |||
Граничний дохід (предельный доход) | ||
---|---|---|
нарощування доходу внаслідок збільшення продажу товарів на одну умовну одиницю. | ||
Графічний редактор Paint | |||
---|---|---|---|
Графічний
редактор Paint – це
програма призначена для
створення, редагування і перегляду графічних зображень. Графічний редактор – це специфічний програмний засіб, що
дозволяє створювати й перетворювати графічні зображення. | |||
Графічний інтерфейс користувача | |||
---|---|---|---|
Графічний інтерфейс користувача – інтерфейс, що використовує
графічні елементи. Графічний інтерфейс користувача – інтерфейс між комп’ютером
і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для
вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж
одного вікна на одному екрані. | |||
Гривна (гривна) | ||
---|---|---|
1. Грошова і вагова одиниця Стародавньої Русі. Походить від назви обруча з золота чи срібла, що носився на шиї як прикраса. Для зручності обручі рубалися на частини, які самостійно вступали в обіг і послужили основою для нової грошової одиниці | ||
ГРИВНЯ | |||
---|---|---|---|
ГРИВНЯ (англ. hryvnia (UAH) [hrĭv′nyä]) - законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України, грошова одиниця України (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356); - єдиний законний платіжний засіб в Україні, що приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків | |||
ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ (англ. public formations [ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій | |||
ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА І ПОРЯДОК | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА І ПОРЯДОК (англ. public safety and order [ˈpʌblɪk ˈseɪftɪ ənd ˈɔːdə]) - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз | |||
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ (англ. non-governmental organization [nɒn-ˌgʌvənˈmentl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən]) - це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи | |||
ГРОМАДСЬКА СПІЛКА | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДСЬКА СПІЛКА (англ. public union [ˈpʌblɪk ˈjuːnjən]) - це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи (джерело: Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI | |||
Громадська хмара | |||
---|---|---|---|
Громадська хмара – це хмарна інфраструктура, яка призначена для використання конкретною спільнотою споживачів із організацій, що мають спільні цілі (наприклад, місію, вимоги щодо безпеки, політику та відповідність різноманітним вимогам). Громадська хмара може перебувати у спільній власності, керуванні та експлуатації однієї чи більше організацій зі спільноти або третьої сторони (чи деякої їх комбінації). Така хмара може фізично знаходитись як в, так і поза юрисдикцією власника. | |||
ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. public associations [ˈpʌblɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃənz]) - це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів | |||
ГРОМАДЯНИ | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДЯНИ (англ. citizens [ˈsɪtɪznz]) - фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI | |||
ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ (англ. citizen of Ukraine [ˈsɪtɪzn əv juːˈkreɪn]) - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України | |||
ГРОШІ | |||
---|---|---|---|
ГРОШІ (англ. money [ˈmʌni]) - економічна категорія, що відображає складну систему суспільних відносин, перш за все економічних, між державою, суб’єктами господарювання та фізичними особами як учасниками відтворювальних процесів з приводу встановлення цінових співвідношень між окремими товарами, здійснення платежів і розрахунків, накопичення та збереження фінансових ресурсів, а також руху капіталу як усередині країни, так і за її межами. Інколи Г. розглядають у дуже вузькому значенні як національні знаки вартості, які випускає держава примусовим курсом, що характеризує юридичний, а не економічний підхід. Визначення сутності Г. є одним з найбільш складних і дискусійних питань економічної теорії. До останнього часу було прийнято вважати, що вітчизняні вчені орієнтуються на розроблений К. Марксом класичний підхід до визначення суті Г. як товару особливого роду, заснований на розумінні Г. як економічної категорії відповідно до трудової теорії вартості. Проте в останні роки у зв’язку з практичним використанням у системі монетарного регулювання виключно сучасного варіанта кількісної теорії Г. відбувся різкий перехід багатьох вітчизняних учених на позиції саме цієї теорії. Історія виникнення та розвитку Г. свідчить, що вони пройшли довгий шлях еволюції від товарних Г. до забезпечених, потім до фіатних (символічних) кредитних Г., на яких сьогодні базуються всі сучасні грошові системи. Проте вони, як і раніше, залишаються сутнісною формою ринкового господарства, знаком вартості, тільки виконують цю роль як ідеальний знак загального еквівалента. З переходом до нового етапу товарного виробництва Г., як економічна категорія, не зникають. Змінюється їх форма, види, функції, модифікується сутність, змінюються методи визначення ціни, потреби в Г. тощо. Після демонетизації золота, коли остаточно був втрачений зв’язок між цінами на золото та цінами інших товарів, банківська система повністю перейшла на використання кредитних Г. Не дивлячись на відмінності в підходах різних наукових шкіл, у сучасній науці переважає точка зору, що Г. є продуктом товарного виробництва і відображають суспільні відносини. К. Маркс характеризував суть Г. як систему уречевлених суспільних відносин. У його теорії Г. – це особливий товар, що стихійно виділився з товарного світу, загальний еквівалент, специфічна форма вартості всіх інших товарів – «кристалізація мінової вартості». Відповідно до марксистської точки зору, «сутність Г. як економічної категорії знаходить прояв у єдності трьох їх властивостей: загальної безпосередньої обмінюваності; самостійної форми мінової вартості; зовнішньої речової міри праці». Г. за своєю природою є історично певною формою економічних відносин. Це історична категорія, що виникла з розвитком товарних відносин. Разом з тим, це категорія, що розвивається, яка на кожному етапі товарного виробництва наповнюється новим змістом. У сучасній практиці всі Г. мають кредитний характер, тобто є кредитними за визначенням. Тому, коли ми говоримо про форми Г., то їх цілком обґрунтовано слід назвати кредитними. Коли ж йдеться про сутнісні характеристики Г. та про характер їх емісії, таке розуміння кредитних Г. вже недостатньо повно відображає сучасну грошову систему. Заснована на механізмах часткового резервування та рефінансування, банківська система здатна сама емітувати Г. та завдяки грошовому мультиплікатору збільшувати їх пропозицію. Тому основна частина Г., що обертається в економіці, по своїй економічній природі є депозитними Г., тобто створеними самою банківською системою | |||
Гроші (деньги) | ||
---|---|---|
особливий товар, що виконує роль загального еквівалента (в якому виражається вартість усіх інших товарів) та є загальним засобом обміну. Як особливий товар Г. виникли стихійно в процесі розвитку товарного виробництва та обміну. Зберігають притаманні товару властивості | ||
Гроші кредитні (деньги кредитные) | ||
---|---|---|
гроші, що виникли у зв'язку з розвитком кредитних відносин. Як Г.к. виступають банківські білети, векселі, переказні векселі (тратта) та ін, | ||
Грошові доходи населення (денежные доходы населения) | ||
---|---|---|
основна форма особистих доходів населення в нашій країні. Надходить в переважній частині від державних, кооперативних, акціонерних та суспільних підприємств, організацій та установ у вигляді заробітної плати, оплати праці колгоспників, виручки від продажу продуктів сільського господарства, пенсій, грошових допомог, стипендій тощо. | ||
ГРОШОВІ ЗНАКИ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВІ ЗНАКИ (англ. banknotes [ˈbæŋk.nəʊt]) - знаки вартості, що замінюють в обігу визначену кількість дійсних грошей. Не маючи власної вартості, Г. з. лише представляють в обігу золоті й срібні гроші. У вигляді Г. з. виступають неповноцінні монети (з міді, нікелю тощо), казначейські та банківські білети | |||
Грошові знаки (денежные знаки) | ||
---|---|---|
знаки номінальної вартості, що замінюють в обігу золоті та срібні гроші. Роль Г.з. виконують неповноцінні монети (із нікелю, міді), паперові гроші та банківські білети. | ||
ГРОШОВІ КОШТИ (ГРОШІ) | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВІ КОШТИ (ГРОШІ) (англ. funds [fʌndz]) - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання (джерело: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 19. – Ст. 665); - готівка та кошти на кореспондентських рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Г. к. відносять до високоліквідних активів. Вони є найбільш ліквідною статтею активу балансу банку. Власне Г. к. є готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів Г. к. належать короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Під рухом Г. к. розуміють надходження і вибуття Г. к. та їхніх еквівалентів. Метою складання звіту про рух Г. к. є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у Г. к. підприємства та їх еквівалентах за звітний період у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. – ISBN 978-966-346-923-2. – К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. – С. 503). - доходи і надходження, що акумулюються в грошовій формі на рахунках підприємств, організацій, установ і домашніх господарств у банках і використовуються для забезпечення їхніх власних потреб або розміщення у вигляді ресурсів банків. За правом розпорядження кошти поділяються на кошти підприємств і господарських організацій; бюджету і бюджетних організацій; кредитних і фінансових установ; профспілкових і громадських організацій; кошти домашніхгосподарств | |||
Грошові нагромадження (денежные накопления) | ||
---|---|---|
частка прибутку, що використовується на фінансування, створення нових, розширене відтворення діючих основних виробничих і невиробничих фондів, збільшення власних оборотних коштів підприємств. | ||
ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ (англ. money remittance [‘mʌnɪ rɪ’mɪt(ə)n(t)s]) - діяльність, яка передбачає одержання валюти чи грошових коштів, виражених у валюті, або в іншій еквівалентній вартості, яка замінює валюту, від однієї особи та передачу валюти чи коштів до іншого місця або іншої особи будь-якими засобами через фінансове агентство або установу, або через мережу електронних грошових переказів | |||
ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ (англ. cash settlements [kæʃ ˈsetlmənts]) - переказ коштів, що здійснюється в порядку, встановленому законом | |||
ГРОШОВІ СИСТЕМИ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВІ СИСТЕМИ (англ. mоnetаrу systems [ˈmʌn.ɪ.tri ˈsɪs.təm]) - встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Держава визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу та порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти стосовно іноземної | |||
Грошові системи (денежные системы) | ||
---|---|---|
встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Країна визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу і порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти по відношенню до іноземних. | ||
ГРОШОВА ОДИНИЦЯ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВА ОДИНИЦЯ (англ. mоnеtary unit [ˈmʌn.ɪ.tri ˈjuːnɪt]) - встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Це один із елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відображення цін усіх товарів. Г.о., як правило, діляться на дрібні пропорційні частини. У більшості країн існує десятинна система ділення 1:10:100 | |||
Грошова одиниця (денежная единица) | ||
---|---|---|
встановлений в законодавчому порядку грошовий знак. Це один з елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відбиття цін всіх товарів і ділиться на дрібні пропорційні частини. В більшості країн існує десятинна система поділу Г.о. (1; 10; 100). | ||
Грошова реформа (денежная реформа) | ||
---|---|---|
реформування грошової системи держави, зумовлене деформаціями грошового обігу країни й необхідністю стабілізації грошової системи та курсу національної грошової одиниці. Супроводжується повною або частковою зміною грошової одиниці з випуском грошових знаків нових зразків і нового масштабу вартості грошових одиниць. | ||
ГРОШОВА СИСТЕМА | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВА СИСТЕМА (англ. monetary system [ˈmʌnɪt(ə)ri ˈsɪstəm]) - (1) Форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично; (2) Грошові знаки країни, грошові одиниці, правила емісії та форми обігу грошей, грошові відносини, законодавчо встановлені у країні. Г. с. – це сукупність стійких, закріплених національним законодавством відносин між суб’єктами грошового ринку з приводу здійснення грошового обігу, функціонування грошового ринку та виконання грошима своїх функцій. У науковій літературі вважають, що Г. с. як спосіб організації грошового обігу почали формуватися в Європі в XVI–XVII ст. в результаті посилення державної влади та формування національних ринків, хоча окремі їх елементи з’явилися значно раніше. Г. с. класифікують залежно від матеріалу, який виконував функції грошей, від того, в якій формі функціонують гроші – як товар чи як знак вартості. Відповідно, виділяють такі типи Г. с.: 1) товарні; 2) металістичні (біметалістичні та монометалістичні); 3) фідуциарні. Однак грошовий стандарт сформувався у вигляді повноцінної Г. с. лише в ХХ ст., а тому до власне Г. с. можна віднести лише монометалістичний та фідуциарний стандарти | |||
ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. cash collateral [kæʃ kəˈlat(ə)r(ə)l]) - форма забезпечення кредиту, яка полягає у створенні та підтримці резервного фонду, з якого можуть бути здійснені виплати у разі втрат і вимог кредиторів щодо погашення відповідних зобов’язань | |||
ГРОШОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (англ. monetary obligation [ˈmʌnɪtərɪ ˌɒblɪˈgeɪʃən]) - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440); - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань належать також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), крім страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами поставки, зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та мають бути виражені у грошових одиницях | |||
ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР (англ. money multiplier [ˈmʌni ˈmʌltɪplʌɪə]) - механізм збільшення грошової маси за рахунок депозитів, відкритих у банку його клієнтами, в процесі руху безготівкових грошей через систему комерційних банків. Такий механізм формується в умовах наявності дворівневої банківської системи, коли емісійний процес розподілений між центральним банком (емісія готівки) і системою комерційних банків (емісія безготівкових грошових знаків). Процес грошової мультиплікації (збільшення грошей в обігу) відбувається завдяки тому, що залучені на депозити кошти банки видають у вигляді кредитів своїм позичальникам, які використовують їх для здійснення платежів і розрахунків. Одержані кошти контрагенти позичальників можуть використовувати для подальших розрахунків зі своїми контрагентами або відкривати нові депозити в банках. Таким чином, загальна сума депозитів, створених у цілому у банківській системі, перевищуватиме суму початково створеного депозиту. Контроль за цим процесом здійснює центральний банк шляхом встановлення обов’язкових резервних відрахувань на депозити, що залучаються банками від фізичних і юридичних осіб, таким чином збільшуючи або скорочуючи об’єм потенційних кредитних ресурсів комерційних банків. Одним із каналів грошової мультиплікації є кредити центрального банку, надані комерційним банкам. Одержавши такі кредити, банки можуть надавати кредити своїм клієнтам, таким чином також сприяючи створенню первинних депозитів. Цим і досягається мультиплікативний ефект у цілому в банківській системі. Значення Г. м. для економіки полягає в тому, що в результаті грошової мультиплікації відбувається підвищення рівня монетизації економіки, а національне господарство одержує необхідні для відтворювального процесу ресурси у вигляді додаткових кредитів. Г. м. ще називають банківським, кредитним або депозитним. Вперше термін «мультиплікатор» використав англійський економіст Р. Канн у 1931 р., а пізніше теорію мультиплікатора розвинув Дж. М. Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей» (1936) | |||
ГРОШОВИЙ ОБІГ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВИЙ ОБІГ (англ. money circulation [ˈmʌni səːkjʊˈleɪʃ(ə)n]) - рух грошей у готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів і послуг у процесі розширеного виробництва. У сучасних умовах гроші надходять у обіг через механізм банківського кредитування економічних суб’єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили у сферу обігу, переходять від одного економічного суб’єкта до іншого. Безготівкові гроші вилучаються з обігу при погашенні банківських позик, а готівкові – установами центрального банку після їх зношення | |||
Грошовий обіг (денежный оборот) | ||
---|---|---|
рух грошей в готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів та послуг в процесі розширеного відтворення. В сучасний період гроші надходять в обіг через механізм банківського кредитування економічних суб'єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-продажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили в сферу обігу, переходячи від одного економічного суб'єкта до іншого. Вилучаються гроші з обігу при погашенні банківських позичок. | ||
ГРОШОВИЙ ПЕРЕКАЗ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВИЙ ПЕРЕКАЗ (англ. money transfer [ˈmʌni trænsˈfɜː(r)]) - форма переказу грошей у банківській або поштовій системі, зазвичай між фізичними особами або між фізичними та юридичними особами. У структурі грошового переказу присутній відправник, одержувач та посередник, який стягує за свої послуги певну плату. Грошові перекази відрізняються між собою методом переказу, швидкістю та розміром плати за послуги посередників. Г. п. можуть здійснювати банки, спеціалізовані небанківські фінансові установи – платіжні системи та відділення Укрпошти. До спеціалізованих установ, які здійснюють Г. п. в Україні, належать міжнародні платіжні системи термінових грошових переказів, зокрема, Western Union, MoneyGram, Юністрім, PrivatMoney, Анелик, Аллюр та ін. Г. п. поділяють на внутрішні та міжнародні. У випадку міжнародного грошового переказу, виплати можуть проводиться як в іноземній, так і в національній валюті. Укрпошта приймає та видає грошові перекази фізичних осіб виключно в гривні за діючим ринковим курсом | |||
Грошовий ринок (денежный рынок) | ||
---|---|---|
сектор чи частина ринку позичкових капіталів, де здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції на строк до одного року. Цей ринок обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення. Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. Основними суб'єктами Г.р, виступають комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії. | ||
ГРОШОВИЙ СУРОГАТ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВИЙ СУРОГАТ (англ. quasi-cash [ˈkwɑːzɪ-kæʃ]) - будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV | |||
Грошовий чек (денежный чек) | ||
---|---|---|
письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка обслуговує його, сплатити готівкою певну суму грошей чекотримачу. Банки приймають до оплати іменні Г.ч., які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в Г.ч. під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека робиться відповідний запис. У Г.ч. клієнт зазначає, з якою метою він одержує гроші. Цільове призначення не зазначається у чеках підприємств зв'язку та деяких інших організацій. Банк видає готівку лише на такі потреби, за якими згідно з діючими правилами розрахунки здійснюються готівкою. | ||
Грошовий чек (денежный чек) | ||
---|---|---|
письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка обслуговує його, сплатити готівкою певну суму грошей чекотримачу. Банки приймають до оплати іменні Г.ч., які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в Г.ч. під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що його заміняє, про що на звороті чека робиться відповідний запис. У Г.ч. клієнт зазначає, з якою метою він одержує гроші. Цільове призначення не зазначається у чеках підприємств зв'язку та деяких інших організацій. Банк видає готівку лише на такі потреби, за якими згідно з діючими правилами розрахунки здійснюються готівкою. | ||
ГРОШОВО-КРЕДИТНІ КОМПАНІЇ | |||
---|---|---|---|
ГРОШОВО-КРЕДИТНІ КОМПАНІЇ (англ. money service business [‘mʌnɪ ‘sɜːvɪs ‘bɪznɪs]) - небанківські фінансові установи, які надають певні види фінансових послуг: 1) торгівля чи обмін валюти; 2) обготівковування чеків; 3) видача дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 4) продаж або викуп дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 5) переказ грошей | |||
Грошово-кредитна політика (денежно-кредитная политика) | ||
---|---|---|
сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збільшення платіжного балансу. Основні напрямки Г.к.п. визначаються вищими законодавчими органами країни, а реалізуються урядами, центральними банками разом з міністерством фінансів. | ||
ГРУПА | |||
---|---|---|---|
ГРУПА (англ. group [gruːp]) - група юридичних осіб, що складається з материнської компанії та її дочірніх підприємств (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII | |||
Група в соціальній мережі | |||
---|---|---|---|
Група в соціальній мережі – спільнота людей із схожими
інтересами, які спілкуються один з одним усередині соціальної мережі.
Складається в першу чергу з учасників і форуму. Якість і ранг групи в першу
чергу оцінюється за кількістю учасників. Може формуватися навколо певної сфери
діяльності, географічної прив’язки або інтересів (спорт, музика, професії
тощо). Групи Google – дискусійні групи. | |||
ГРУПА КОМПАНІЙ, ДО ЯКОЇ ВХОДИТЬ БАНК | |||
---|---|---|---|
ГРУПА КОМПАНІЙ, ДО ЯКОЇ ВХОДИТЬ БАНК (англ. group of companies, which includes a bank [gruːp əv ˈkʌmpənɪz wɪʧ ɪnˈkluːdz ə bæŋk]) - група юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами контролю (материнська, дочірні та асоційовані компанії), до якої входить банк, у тому числі, коли банк не є материнською компанією групи (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [Електронний ресурс] | |||
ГРУПА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД СПІЛЬНИМ КОНТРОЛЕМ | |||
---|---|---|---|
ГРУПА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД СПІЛЬНИМ КОНТРОЛЕМ (англ. group of legal entities under common control [gruːp əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˈʌndə ˈkɒmən kənˈtrəʊl]) - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем, до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої/комбінованої фінансової звітності згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 | |||
Групи одного столика | |||
---|---|---|---|
Групи одного столика – групи дітей у педагогічній системі П. Петерсена, створені на основі взаємних симпатій, спільних інтересів, діяльності, яка вимагає колективних зусиль мікрогруп. | |||
Групи Google | |||
---|---|---|---|
Групи Google – дискусійні групи. | |||
Групова навчальна діяльність | |||
---|---|---|---|
Групова навчальна діяльність – це окремий вид урочної діяльності школярів, який вони виконують у складі малих навчальних груп і для якого спілкування виступає одночасно умовою та результатом діяльності. Завдяки цьому забезпечується вираження думки, проявляється взаємодопомога, досягається розв’язання поставлених навчальних завдань. Статусу самостійного виду пізнавальної діяльності вона здобуває завдяки таким структурним елементам, як об’єкт, груповий суб’єкт, активність суб’єкта, засоби діяльності, результат спільних навчальних дій. | |||
Груповий аукціон (групповой аукцион) | ||
---|---|---|
форма організації біржової торгівлі, коли на торгах представляються заздалегідь згруповані за певними ознаками товари (цінні папери), а через заздалегідь зазначений проміжок часу (один або кілька разів на день чи на кілька днів) відбуваються організовані торги, хід яких спрямовується кваліфікованими працівниками біржі. | ||
Гуманізація (лат. humanus – людський, людяний) педагогічного процесу | |||
---|---|---|---|
Гуманізація (лат. humanus – людський, людяний) педагогічного
процесу – концепція, основу якої становить ідея побудови
педагогічної системи на принципах гуманізму з метою створення найсприятливіших
умов для повноцінного розвитку дитини. Г. п. п. передбачає диференціацію та
індивідуалізацію навчання й виховання на основі активізації творчого
саморозвитку особистості. | |||
Гуманізація освіти | |||
---|---|---|---|
Гуманізація освіти – центральна складова нового педагогічного мислення, яка передбачає перегляд, переоцінку всіх компонентів педагогічного процесу у світі їхньої людино-творчої функції. | |||
Гуманістична освіта | |||
---|---|---|---|
Гуманістична освіта – освітні системи і концепції, які базуються на цінностях гуманізації і гуманітаризації освіти. | |||
Гуманістична педагогіка | |||
---|---|---|---|
Гуманістична педагогіка – напрям у сучасній теорії та практиці виховання, що виник наприкінці 50-х – на початку 60-х років XX ст. у США як педагогічне втілення ідей гуманістичної психології. Головною метою виховання в гуманістичній педагогіці є самоактуалізація особистості. | |||
Гуманістична психологія | |||
---|---|---|---|
Гуманістична психологія – напрям у сучасній зарубіжній психології, предметом якого є цілісне вивчення людини в її вищих, специфічних лише для неї виявах, зокрема розвиток і самоактуалізація особистості, її цінності, любов, творчість, відповідальність, свобода тощо. До провідних представників Г. п. належать А. Маслоу, Ш. Бюлер, К. Роджерс. | |||
Гуманітаризація (лат. humanitas – людство, людяність) освіти | |||
---|---|---|---|
Гуманітаризація (лат. humanitas – людство, людяність) освіти – одна з основних тенденцій розвитку освіти в сучасному світі. Відображає зростання ролі і значення людських відносин, взаємного прийняття учасників навчального процесу для успішності освіти в цілому. | |||
Гуманітарна допомога (гуманитарная помощь) | ||
---|---|---|
безкоштовна, безповоротна допомога, яка надається матеріально малозабезпеченим людям з гуманних мотивів без права реалізації з метою одержання прибутків | ||
Д |
---|
ДІЇ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ | |||
---|---|---|---|
ДІЇ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ (англ. actions related to legalization (laundering) of the proceeds from crime [ˈækʃ(ə)nz rɪˈleɪtɪd tuː ˌliːgəlaɪˈzeɪʃən (ˈlɔːndəɪŋ) əv ðə ˈprəʊsiːdz frɒm kraɪm]) - будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Діагностика | |||
---|---|---|---|
Діагностика (грец. diagnostikos – здатний розпізнавати) інноваційної діяльності педагога – сукупність способів вивчення й оцінювання професійної готовності педагога до реалізації інноваційної діяльності. | |||
Діаграма | |||
---|---|---|---|
Діаграма
– графічне відображення числових даних. | |||
Діапазон (диапазон) | ||
---|---|---|
межі, в яких знаходиться або може знаходитись, зміцнюватись економічна величина, показник. | ||
ДІАСПОРА | |||
---|---|---|---|
ДІАСПОРА - (грец. — розкидання, розсіяння) — етн. групи населення певного народу, що проживають поза межами країни свого походження. Термін спочатку застосовувався щодо євреїв, які жили за межами Палестини ще задовго до ліквідації Римом у 73 н. е. Іудейського царства. Згодом поширився на ін. народи. Д. може бути розселена компактно чи розсіяно. Вона буває автохтонною (коли частина населення того чи ін. етносу внаслідок поділу території опиняється у складі ін. д-ви) чи імміграц. походження. Сучасна Д. виникає за різних обставин: внаслідок насильн. виселення; у результаті війни; геноциду; із соціальних, екон., реліг. та ін. причин. Укр. Д. умовно поділяється на західну (Зх., Центр, і Пд. Європа, Пд. і Пн. Америка, Австралія) та східну (Казахстан, Росія тощо). Найбільша укр. Д. — в Росії (понад 4 млн. чол.), США (2 млн.), Канаді (1 млн.), Казахстані (900 тис). Відповідно до ст. 12 Конституції України «Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави». | |||
ДІЗНАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДІЗНАННЯ (англ. preliminary investigation [prɪˈlɪmɪnərɪ ɪnˌvestɪˈgeɪʃən]) - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI | |||
Ділові активи (деловые активы) | ||
---|---|---|
сукупність матеріального й нематеріального рухомого майна, яке використовує суб’єкти підприємницької діяльності | ||
ДІЛОВІ ВІДНОСИНИ | |||
---|---|---|---|
ДІЛОВІ ВІДНОСИНИ (англ. business relationship [ˈbɪznɪs rɪˈleɪʃənʃɪp]) - ділові, професійні чи комерційні відносини, пов’язані з професійною діяльністю підзвітних організацій, які передбачають, в момент встановлення контакту, певний елемент тривалості (джерело: Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму ([Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32015L0849&from=EN); - відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Ділові операції (деловые операции) | ||
---|---|---|
комерційні біржово-підприємницькі операції, спрямовані на розвиток підприємництва, активізацію ділового партнерства, збільшення виробництва товарів та послуг, товарообороту, а також різного роду операцій з підписання і виконання угод, проведення фінансово-банківських та інших операцій. | ||
Ділова гра | |||
---|---|---|---|
Ділова гра (навчальне заняття) – вид колективного тренінгу за типом рольової гри, але з супроводом кожного рішення розрахунком економічних і (або) організаційних параметрів. | |||
Ділова послуга (деловая услуга) | ||
---|---|---|
зручності, що надаються споживачеві. Розрізняють послуги технічного обслуговування і послуги консалтингового характеру. | ||
ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ (англ. business reputation [ˈbɪznɪs ˌrepjuːˈteɪʃən]) - відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30); - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку | |||
Діловий ринок (деловой рынок) | ||
---|---|---|
утворюють підприємства, компанії, організації, окремі фізичні особи | ||
Діловодство1 | |||
---|---|---|---|
Діловодство1 – система
автоматизації
документообігу, що дозволяє автоматизувати практично
всі аспекти роботи суду, починаючи з первинної реєстрації
документів і ведення журналів і закінчуючи автоматизованою підготовкою рішень,
автоматичною відправкою їх в ЄДРСР, обміном справами і документами
між вказаними судами
і автоматичною побудовою статистичного звіту. | |||
Діловодство2 | |||
---|---|---|---|
Діловодство2 – комплекс заходів щодо документаційного
забезпечення керування організацією, систематизацією архівного зберігання
документів, забезпеченню руху, пошуку, зберігання й використання документів. | |||
Діяльність (деятельность) | ||
---|---|---|
будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно його статуту. Наприклад: виробництво і реалізація продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг. Вона включає в себе операційну та іншу діяльність. | ||
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment institutions assets storage activities [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ˌɪnstɪˈtjuːʃənz ˈæsets ˈstɔːrɪʤ ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування (документів, що підтверджують право власності на активи інститутів спільного інвестування), обслуговування операцій інститутів спільного інвестування та здійснення контролю за їх діяльністю у випадках та порядку, що визначені законом (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ (англ. pension funds assets storage activities [pɑːnˈsjəʊn fʌndz ˈæsets ˈstɔːrɪʤ ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність з обслуговування пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ (англ. joint investment activities [ʤɔɪnt ɪnˈvestmənt ækˈtɪvɪtɪz]) - діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. bank performance at capital markets [bæŋk pəˈfɔːm(ə)ns æt ˈkapɪt(ə)l ˈmɑː.kɪt]) - емісійна, посередницька та інвестиційна діяльність банків з цінними паперами. Залежно від характеру операції банки можуть бути емітентами цінних паперів, інвесторами або посередниками з надання послуг. Діяльність банків з надання послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за ними та управління активами інституційних інвесторів називають професійною діяльністю. До професійної діяльності на ринку цінних паперів відносять діяльність: з торгівлі цінними паперами (дилерська та брокерська діяльність, андеррайтинг і діяльність з управління цінними паперами); з управління активами інституційних інвесторів; депозитарну діяльність; з організації торгівлі на фондовому ринку. Банки, здійснюючи професійну діяльність, стають фондовими посередниками з купівлі-продажу цінних паперів. Діяльність банків на ринку цінних паперів здійснюється на підставі: 1) банківської ліцензії (емісія власних цінних паперів; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені); 2) письмового дозволу Національного банк України (інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів); 3) ліцензії ДКЦПФР (професійна діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерська; дилерська; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами); депозитарна діяльність зберігача цінних паперів; діяльність з управління іпотечним покриттям) | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ З НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. non-government pension provision activities [nɒn -ˈgʌvnmənt pɑːnˈsjəʊn prəˈvɪʒən ækˈtɪvɪtɪz]) - сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення фізичних осіб (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (англ. activity of trade organization in the stock market [ækˈtɪvɪtɪ əv treɪd ˌɔːgənaɪˈzeɪʃən ɪn ðə stɒk ˈmɑːkɪt]) - діяльність фондової біржі із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозицій цінних паперів та інших фінансових інструментів і попиту на них, проведення регулярних біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, централізованого укладання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів згідно з правилами, встановленими такою фондовою біржею, зареєстрованими у встановленому законом порядку. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку може включати здійснення клірингу та розрахунків за фінансовими інструментами, іншими, ніж цінні папери (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ (англ. mortgage collateral management activities [ˈmɔːgɪʤ kɒˈlætərəl ˈmænɪʤmənt ækˈtɪvɪtiz]) - діяльність, що провадиться управителем іпотечного покриття від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління іпотечним покриттям та передбачає представництво інтересів власників іпотечних облігацій, здійснення контролю за додержанням умов заміни іпотечних активів чи включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття, здійснення контролю за своєчасністю та повнотою здійснення емітентом платежів за звичайними іпотечними облігаціями, забезпечення відповідності іпотечного покриття вимогам законодавства, виконання інших функцій, визначених законодавством (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (англ. asset management activities [ˈæset ˈmænɪʤmənt ækˈtɪvɪtɪz]) - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268; Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292); - професійна діяльність, визначена законодавством про цінні папери та фондовий ринок | |||
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ (англ. securities management activities [sɪˈkjʊərɪtiz ˈmænɪʤmənt ækˈtɪvɪtiz]) - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами, іншими фінансовими інструментами та коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також отриманими у процесі управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і коштами в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292). Договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, може передбачати виникнення у торговця цінними паперами права довірчої власності на передані йому в управління цінні папери, інші фінансові інструменти і кошти, призначені для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також виникнення права довірчої власності на кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, отримані торговцем цінними паперами від управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Торговець цінними паперами, який провадить діяльність з управління цінними паперами, може надавати консультації, пов’язані з обслуговуванням установника управління. Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами. Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін. Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами. Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Діяльність підприємницька (деятельность предпринимательская) | ||
---|---|---|
ініціативна самостійна господарська діяльність громадян, організацій | ||
ДІЯЧІ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ | |||
---|---|---|---|
ДІЯЧІ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ (англ. politically exposed persons, who perform political functions in international organizations [pəˈlɪtɪkəlɪ eksˈpəʊzeɪd ˈpɜːsnz huː pəˈfɔːm pəˈlɪtɪkəl ˈfʌnŋkʃənz ɪn ˌɪntəˈnæʃənl ˌɔːgənaɪˈzeɪʃənz]) - посадові особи міжнародних організацій, що обіймають або обіймали протягом останніх трьох років керівні посади в таких організаціях (директори, голови правлінь або їх заступники) або виконують будь-які інші керівні функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Давальницька сировина (давальческое сырьё) | ||
---|---|---|
сировина особи (юридичної, фізичної), власник якої є замовник на виготовлення товару з цієї сировини іншою особою | ||
Давність (давность) | ||
---|---|---|
встановлений законом строк, протягом якого можуть бути заявлені будь-які вимоги або після закінчення якого втрачається чи набувається будь-яке право. | ||
Давність набуття (давность приобретения) | ||
---|---|---|
факт тривалого користування майном (як правило, нерухомим), що за певних умов є підставою для набуття права власності на це майно відповідно до чинного законодавства та на підставі угод на право користування цим майном. | ||
Давність позовна (давность исковая) | ||
---|---|---|
строк давності – строк, протягом якого позивач може подавати, а суд приймати позовні вимоги до відповідача з приводу невиконаного ним зобов’язання. По закінченню строку давності позивач втрачає такі можливості, а відповідач не несе жодної відповідальності. | ||
Дайджест повідомлення | |||
---|---|---|---|
Дайджест повідомлення – унікальна послідовність символів, що однозначно відповідає змісту повідомлення; є обов’язковим елементом електронного цифрового підпису і вказує на зміни у змісті повідомлення, якщо такі були. | |||
Дайри, diary.ru | |||
---|---|---|---|
Дайри, diary.ru – популярний російський сервіс з сотнями тисяч щоденників. Користувачі ведуть свої щоденники та читають чужі, а також спілкуються один з одним. Це система онлайнових щоденників – персональних розділів, в яких будь-яка людина може вести записи про себе, своє життя та багато іншого. Зміст щоденників не модерується адміністрацією сервісу. | |||
ДАНІ | |||
---|---|---|---|
ДАНІ (англ. data [ˈdeɪtə]) - інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення електронними засобами (джерело: Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 № 851-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 275; Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |||
ДАНІ, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) | |||
---|---|---|---|
ДАНІ, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) (англ. data which enable to determine the ultimate beneficial owner (controller) [ˈdeɪtə wɪʧ ɪˈneɪbl tə dɪˈtɜːmɪn ðiː ˈʌltɪmɪt ˌbenɪˈfɪʃəl ˈəʊnə (kənˈtrəʊlə)]) - відомості про фізичну особу, які включають прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи (фізичних осіб), країну її (їх) постійного місця проживання та дату народження (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII | |||
Дані1 | |||
---|---|---|---|
Дані1 - величини
та їх відношення, словосполучення, факти, перетворення й обробка яких дозволяє одержати інформацію, а
потім і знання про той чи інший предмет, процес або явище; слугують матеріалом,
з якого внаслідок оброблення даних створюється інформація. | |||
Дані2 | |||
---|---|---|---|
Дані2 – інформація, подана у вигляді, придатному для її
автоматичного опрацювання засобами інформаційних технологій та може
передаватися мережею передачі даних незалежно від способу її фізичного та
логічного представлення. | |||
Дарча (дарственная) | ||
---|---|---|
юридичний документ, оформлений у нотаріальній конторі, про передачу (дарування) матеріальних цінностей особою, якій вони належать, у власність іншої особи. | ||
ДАТА ВАЛЮТУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДАТА ВАЛЮТУВАННЯ (англ. settlement date [ˈsetlmənt deɪt]) - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137; Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
ДАТА ВИЇЗНОЇ ПЕРЕВІРКИ | |||
---|---|---|---|
ДАТА ВИЇЗНОЇ ПЕРЕВІРКИ (англ. on-site inspection date [ɒn-saɪt ɪnˈspekʃən deɪt]) - календарна дата, станом на яку здійснюється виїзна перевірка та відображається стан справ банку/установи в довідці про виїзну перевірку (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
ДАТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ | |||
---|---|---|---|
ДАТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ (англ. date of contract execution [deɪt əv ˈkɒntrækt ˌeksɪˈkjuːʃən]) - дата підписання документа, який підтверджує виконання сторонами зобов’язань, що передбачені договором, та/або дата настання останньої з таких подій, які можуть відбуватися у будь-якій послідовності: перехід права власності на цінні папери або інші фінансові інструменти, що є об’єктами цивільних прав за договором, або здійснення оплати за договором, якщо сторони не домовилися про інше (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |||
ДАТА ЗАКІНЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
ДАТА ЗАКІНЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. date of the end of the off-site supervision on financial monitoring issues [deɪt əv ðiː end əv ðiː ɒf-saɪt ˌsjuːpəˈvɪʒən ɒn faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - дата отримання банком/установою від Національного банку повідомлення про закінчення проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу або акта (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
ДАТА НАБУТТЯ КОНТРОЛЮ | |||
---|---|---|---|
ДАТА НАБУТТЯ КОНТРОЛЮ (англ. date of control entry into force [deɪt əv kənˈtrəʊl ˈentrɪ ˈɪntuː fɔːs]) - дата отримання можливості здійснювати вирішальний вплив (контроль) на управління та/або діяльність юридичної особи - учасника банківської групи або особи, яка контролює учасника банківської групи (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 | |||
ДАТА ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ | |||
---|---|---|---|
ДАТА ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ (англ. date of off-site supervision commencement on financial monitoring issues [deɪt əv ɒf-saɪt ˌsjuːpəˈvɪʒən kəˈmensmənt ɒn faɪˈnænʃəlˈmɒnɪtəɪŋ ˈɪʃuːz]) - дата отримання банком/установою запиту Національного банку про надання інформації, матеріалів, документів (їх копій та/або витягів з них), письмових пояснень, необхідних для проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
ДАТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ | |||
---|---|---|---|
ДАТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ (англ. date of contract conclude [deɪt əv ˈkɒntrækt kənˈkluːd]) - дата досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та підписання відповідного договору щодо операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами (крім договору позики) (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 | |||
ДЕБІТОРИ | |||
---|---|---|---|
ДЕБІТОРИ (англ. debtors [ˈdetəz]) - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували установі певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |||
Дебітори (дебиторы) | ||
---|---|---|
юридичні і фізичні особи, які мають грошову або майнову заборгованість підприємству, організації, установі. Д. можуть бути, юридичні особи, які не оплатили вартість товарів, матеріалів, робіт, послуг або по виданих авансах, отриманих векселях; фізичні особи | ||
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ (англ. receivables [rɪˈsiːvəbl]) - сума вимог банку до юридичних і фізичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 // Офіційний вісник України. – 2017. – № 80. – Ст. 2471); - сума заборгованості дебіторів установі на певну дату (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |||
Дебіторська заборгованість (дебиторская задолженность) | ||
---|---|---|
сума боргів, що належать підприємству, організації, установі від юридичних осіб. Виникає в процесі господарської діяльності, свідчить про вилучення коштів з їх обігу і використання дебіторами. Розрізняють нормальну і прострочену Д.з. Своєчасне стягнення Д.з. позитивно впливає на фінансовий стан підприємств, організацій, установ. | ||
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ | |||
---|---|---|---|
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ (англ. receivable, the expiry date of which has expired [rɪˈsiːvəbl ðiː ɪksˈpaɪərɪ deɪt əv wɪʧ həz ɪksˈpaɪəd]) - дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 | |||
ДЕБЕТ | |||
---|---|---|---|
ДЕБЕТ (англ. debit [ˈdɛbɪt]) - ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення економічних показників господарських операцій. Запис кожної суми на Д. певного рахунка повторюється у кредиті іншого рахунка, що зумовлено методом подвійного запису. Д. активів показує збільшення сум, які обліковують, а Д. пасивів – зменшення їх. В активно- пасивних рахунках Д. може вказувати як на збільшення, так і на зменшення коштів. Зв’язок між двома рахунками внаслідок подвійного запису називають кореспонденцією рахунків. Залишок у Д. рахунків на кінець звітного періоду показують в активі бухгалтерського балансу. Протилежним Д. є кредит (Credit) – права сторона рахунка бухгалтерського обліку. На активних рахунках по кредиту фіксується зменшення об’єкта обліку, а на пасивних – збільшення | |||
Дебет (дебет) | ||
---|---|---|
ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій, запис кожної суми на Д. певного рахунка повторюють у кредиті інших рахунків, що зумовлено методом подвійного запису. Д. активних рахунків показує збільшення сум, які обліковують, а Д. пасивних рахунків | ||
Дебетна картка | |||
---|---|---|---|
Девізи (девизы) | ||
---|---|---|
боргові вимоги і зобов'язання, виражені в іноземній валюті (векселі, чеки, перекази), засіб міжнародних розрахунків. В економічній літературі Д. називають усі розрахункові засоби в іноземній валюті та саму іноземну валюту. | ||
Девальвація (девальвация) | ||
---|---|---|
зниження курсу національної або міжнародної грошової одиниці щодо валют інших країн. Д. | ||
Деградація (деградация) | ||
---|---|---|
погіршення стану економічної системи, її розвал, втрата організації, управління. | ||
Дегресія (дегрессия) | ||
---|---|---|
пропорційне оподаткування з пониженням відсотку для зменшуваних за величиною доходів. | ||
Дезінтеграція (дезинтеграция) | ||
---|---|---|
розлад, розподіл на частини цілісної структури, послаблення, порушення зв’язків у єдиній системі. | ||
Дезінфляція (дезинфляция) | ||
---|---|---|
зниження темпів зростання цін у період рецесії, погіршення кон’юнктури ринку. | ||
Дезінформація (дезинформация) | ||
---|---|---|
свідоме поширення неправильної інформації, аби ввести в оману громадянську думку, викликати певну реакцію в адресата; один з найпоширеніших засобів політичної і економічної пропаганди з певною метою. | ||
Дезавуювання (дезавуирование) | ||
---|---|---|
заява довірителя про його незгоду з дією довіреної особи чи про те, що дана особа не уповноважена діяти від імені довірителя. | ||
ДЕКЛАРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ДЕКЛАРАЦІЯ (англ. declaration [ˌdek.ləˈreɪ.ʃən]) - декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена Законом України «Про запобігання корупції» (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 | |||
Декларація (декларация) | ||
---|---|---|
передбачені внутрішньодержавними і міжнародними правовими чи етичними нормами дії оповіщення, повідомлення або надання за вимогою відповідним органам інформації про доходи, кількість виготовлених чи перевезених товарів, яка необхідна для визначення розмірів податків, мита та інших зборів. | ||
Декларація митна (декларация таможенная) | ||
---|---|---|
офіційна заява власника (розпорядника) вантажу, що представляється митниці для виконання митних процедур під час міжнародних поставок товарів, перевезення вантажів. Містить дані про обсяги і структуру вантажів, специфіку товарів, сертифікат про якість, перелік вантажних документів. | ||
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ | |||
---|---|---|---|
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ (англ. declaration of goods origin [ˌdekləˈreɪʃən əv gʊdz ˈɒrɪʤɪn]) - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45; № 46-47; № 48. – Ст. 552 | |||
Декомпозиція (decomposition) | |||
---|---|---|---|
Декомпозиція (decomposition) – операція поділу цілого на частини зі збереженням ознаки підпорядкування, приналежності. Декомпозиція системи є поділом її на частини, що мотивується не намаганням виділити незмінні великі частини, а зручністю певних операцій з системою. Як правило, декомпозиція здійснюється на основі аналізу функцій. Тому вона спрямована на спрощення роботи з системою і не обов’язково є об’єктивним поділом. | |||
Делівері (деливери) | ||
---|---|---|
ордер, письмове розпорядження власника про видачу товару; виданий власником товару ордеру на повну або часткову видачу товару зі складу, де він зберігається. | ||
ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ (англ. authority delegating [ɔːˈθɒrəti ˈdel.ɪ.ɡət]) - передача частини прав однієї юридичної особи іншій, як правило, від вищої інстанції до нижчої. На практиці вища посадова особа делегує своїм підлеглим переважно відповідальність за поточні питання діяльності підприємства чи організації, вивільняючи для себе час на розв’язання найважливіших питань. Делегування повноважень повинно здійснюватися в індивідуальному порядку, з урахуванням того, кому передаються. У кожному окремому випадку керівник повинен бути впевнений, що підлеглий в змозі виконати ті завдання, які йому доручаються | |||
Делегування повноважень (делегирование полномочий) | ||
---|---|---|
передання повноважень іншій особі. Проводиться з метою децентралізації управління шляхом залучення до управління більшої кількості з управлінського складу організації, здійснення (делегування) повноважень підлеглими з боку керівника. | ||
Демаркетинг (демаркетинг) | ||
---|---|---|
ситуація і лінія поведінки в маркетингу, зумовлена різкою зміною кон’юнктури | ||
Демографія (демография) | ||
---|---|---|
наука про населення як сукупність людей, що проживають у межах певної території. Вивчає склад, рух та закономірності розвитку населення і питання політики народонаселення: чисельність, розміщення і склад населення (за статтю, віком, сімейним станом, національністю, освітою, заняттям, соціальним станом тощо). | ||
Демографія (демография) | ||
---|---|---|
наука про населення як сукупність людей, що проживають у межах певної території. Вивчає склад, рух та закономірності розвитку населення і питання політики народонаселення: чисельність, розміщення і склад населення (за статтю, віком, сімейним станом, національністю, освітою, заняттям, соціальним станом тощо). | ||
Демократизація | |||
---|---|---|---|
Демократизація (rpeц. demokratia – народовладдя) педагогічного процесу – впровадження в педагогічну систему принципів демократії, надання свободи творчості педагогу і більших можливостей вихованцям. | |||
ДЕМПІНГ | |||
---|---|---|---|
ДЕМПІНГ (англ. dumping [ˈdʌmpɪŋ]) - ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару | |||
Демпінгова ціна (демпинговая цена) | ||
---|---|---|
штучно занижена ціна, іноді нижча за собівартість, за якою продається товар на внутрішньому і зовнішньому ринках. Використовується з метою проникнення на ринок, витіснення конкурентів. Однак часто фірми й держава використовують демпінг як разовий захід швидкого одержання необхідних коштів, валюти. | ||
Денний ліміт по картці | |||
---|---|---|---|
Денний ліміт по картці – максимальна сума витрат протягом однієї доби, що встановлюється на кожну картку. | |||
Деномінація (деноминация) | ||
---|---|---|
зміна номінальної вартості грошових знаків з метою впорядкування обігу і спрощення розрахунків. При Д. грошові знаки попередніх випусків обмінюють на нові у співвідношенні, що забезпечує заміну великої кількості старих грошей меншою кількістю нових. Д. може здійснюватися самостійно, або у процесі грошової реформи, коли за мету береться стабілізація валюти. | ||
Депозит | |||
---|---|---|---|
Депозит – зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату. | |||
ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТ (ВКЛАД) (англ. deposit [dɪˈpɒzɪt]) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112). | |||
Депозитарій (депозитарий) | ||
---|---|---|
1. Фізична або юридична особа, якій довірені депозити. 2. Держава або міжнародна організація, що зберігає оригінал тексту міжнародного договору, документи про його ратифікацію, про приєднання до цього договору інших держав тощо. | ||
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО (ВЗАЄМНОГО) ФОНДУ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО (ВЗАЄМНОГО) ФОНДУ (англ. depositary of an investment (mutual) fund [dɪˈpɒzɪtərɪ əv ən ɪnˈvestmənt (ˈmjuːtjʊəl) fʌnd]) - депозитарна установа, яка здійснює відповідальне зберігання активів інвестиційного фонду, створеного відповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», здійснює обслуговування операцій з активами такого інвестиційного фонду та облік руху цих активів (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |||
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ (англ. investment fund depositary [ɪnˈvestmənt fʌnd dɪˈpɒzɪtərɪ]) - юридична особа, яка здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі депозитного договору | |||
ДЕПОЗИТАРІЙ-КОРЕСПОНДЕНТ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРІЙ-КОРЕСПОНДЕНТ (англ. correspondent depositary [ˌkɒrɪsˈpɒndənt dɪˈpɒzɪtərɪ]) - депозитарій іноземної держави або міжнародна депозитарно-клірингова установа, що є клієнтом Центрального депозитарію та/або Національного банку України на підставі встановлених кореспондентських відносин щодо цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI | |||
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. depositary activity [dɪˈpɒzɪtərɪ ækˈtɪvɪtɪ]) - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України | |||
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПОЗИТАРНОЇ УСТАНОВИ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПОЗИТАРНОЇ УСТАНОВИ (англ. depositary activity of the depositary institution [dɪˈpɒzɪtərɪ ækˈtɪvɪtɪ əv ðə dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - діяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів | |||
ДЕПОЗИТАРНА ОПЕРАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРНА ОПЕРАЦІЯ (англ. depositary operation [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɒpəˈreɪʃən]) - сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр) або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |||
ДЕПОЗИТАРНА СИСТЕМА УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРНА СИСТЕМА УКРАЇНИ (англ. depositary system of Ukraine [dɪˈpɒzɪtərɪ ˈsɪstɪm əv juːˈkreɪn]) - сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів | |||
ДЕПОЗИТАРНА УСТАНОВА | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРНА УСТАНОВА (англ. depositary institution [dɪˈpɒzɪtərɪ ˌɪnstɪˈtjuːʃən]) - юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, Розрахунковий центр або клірингова установа - при провадженні ними депозитарної діяльності депозитарної установи (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 | |||
ДЕПОЗИТАРНИЙ ОБЛІК ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТАРНИЙ ОБЛІК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. depositary securities accounting [dɪˈpɒzɪtərɪ sɪˈkjʊərɪtɪz əˈkaʊntɪŋ]) - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах | |||
Депозити (депозити) | ||
---|---|---|
1. Грошові суми, внесені на зберігання у кредитні установи, за якими вкладникам виплачується певний процент. 2. Цінні папери, внесені на зберігання у кредитні установи. 3. Грошові суми, внесені у судові та адміністративні установи, для подання лозову. | ||
ДЕПОЗИТНІ ГРОШІ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТНІ ГРОШІ (англ. deposit money [dɪˈpɒzɪt ˈmʌni]) - безготівкові гроші, які знаходяться у вигляді записів на рахунках клієнтів банків. Д. г. виникли у процесі обліку банком векселів, внаслідок чого замість виплати суми боргу банкнотами банк відкривав власнику векселя рахунок, на якому відображувалася належна йому сума коштів. Потім з цього рахунка за дорученням клієнта банк здійснював відповідні платежі шляхом списання грошей з рахунка. Зараз Д. г. частіше за все створюються (виникають) шляхом внесення готівкових грошей у касу банку при відкритті поточних або депозитних банківських рахунків. Управління Д. г. здійснюється з використанням чека, платіжного доручення, пластикової картки або систем дистанційного доступу до банківських рахунків. Д. г. – форма кредитних грошей | |||
ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ (англ. deposit accounts [dɪˈpɒzɪt əˈkaʊnts]) - рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням | |||
Депозитний рахунок (депозитный счет) | ||
---|---|---|
розрахунковий рахунок фізичної або юридичної особи в кредитній установі, на якому зберігається депозит і здійснюються відповідні обігові операції. | ||
Депозитний рахунок (депозитный счет) | ||
---|---|---|
розрахунковий рахунок фізичної або юридичної особи в кредитній установі, на якому зберігається депозит і здійснюються відповідні обігові операції. | ||
Депозитний сертифікат | |||
---|---|---|---|
Депозитний сертифікат – борговий цінний папір, який засвідчує право клієнта банку на отримання внесеної ним суми та процентів після закінчення встановленого строку дії депозитного сертифіката. | |||
ДЕПОЗИТНИЙ СЕРТИФІКАТ 2 | |||
---|---|---|---|
ДЕПОЗИТНИЙ СЕРТИФІКАТ (англ. certificate of deposit [səˈtɪfɪkət ɒv dɪˈpɒzɪt]) - один із монетарних інструментів Національного банку. Д. с. є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ, який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків і їх право на отримання внесеної суми та процентів після закінчення встановленого строку. Д. с. овернайт – борговий цінний папір Національного банку, який свідчить про розміщення банком коштів через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів на термін до наступного робочого дня | |||
ДЕПОНЕНТ | |||
---|---|---|---|
ДЕПОНЕНТ (англ. bailor [ˈbeɪlə]) - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом | |||
Депонент (депонент) | ||
---|---|---|
фізична чи юридична особа, що внесла цінності в депозит державної чи комерційної установи. Д. також є працівники, що несвоєчасно отримали заробітну платню на підприємстві, в організації чи установі. | ||
ДЕПОНОВАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА | |||
---|---|---|---|
ДЕПОНОВАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА (англ. deposited wages [dɪˈpɒzɪtɪd ˈweɪʤɪz]) - готівка, одержана суб’єктами господарювання для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізичним особам (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 | |||
Депонування (депонирование) | ||
---|---|---|
передання грошей та цінних паперів на зберігання в кредитні та інші заклади. | ||
Депонування коштів (депонирование средств) | ||
---|---|---|
передача на збереження банківським установам грошових сум або цінних паперів. | ||
Депорт (депорт) | ||
---|---|---|
біржова угода на певний строк, що укладається на фондовій біржі спекулянтами в розрахунку на зниження курсу цінних паперів з метою отримання різниці між купівельним і продажним курсами. | ||
Дерево цілей | |||
---|---|---|---|
Дерево цілей – модель
у вигляді зв’язного
графа, вершини якого інтерпретуються як елементи (цілі,
підцілі, ресурси) дерева, а ребра графа – як зв’язки між ними. Особливістю його
є те, що одна й та сама вершина нижчого рівня ієрархії може бути одночасно підпорядкована двом або
кільком вершинам вищого рівня. | |||
Деревоподібна (ієрархічна) структура | |||
---|---|---|---|
Деревоподібна (ієрархічна) структура – структура даних, які є частково впорядкованою множиною, що передбачає лише один елемент цієї множини, який не має попереднього елемента, а решта елементів мають лише один попередній елемент. | |||
Держава (государство) | ||
---|---|---|
основний інститут управління системою всього суспільства, що володіє загальнонаціональною владою, виступає його офіційним представником і в разі необхідності спирається на примусові засоби. | ||
ДЕРЖАВА ТРАНЗИТУ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВА ТРАНЗИТУ (англ. transit state [ˈtrænsɪt steɪt]) - держава, через територію якої переміщаються незаконні наркотичні засоби, психотропні речовини і речовини, внесені до Таблиці I і Таблиці II Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і яка не є ні місцем походження, ні місцем кінцевого призначення таких засобів і речовин | |||
Державні віртуальні школи | |||
---|---|---|---|
Державні віртуальні школи – віртуальні школи, що створені законодавством або агентствами на державному рівні, і / або управляються державним агентством з освіти, і / або фінансуються за рахунок державних асигнувань або грантів, з метою надання можливостей для онлайн-навчання. | |||
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ (англ. government bonds [ˈɡʌv(ə)nˌm(ə)nt bɒndz ]) - цінні папери, що посвідчують внесення їх власниками грошей, визначають відносини позики між власниками облігацій та їх емітентом в особі держави, підтверджують зобов’язання держави повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією. Д. о. України можуть бути: довгострокові – понад п’ять років; середньострокові – від одного до п’яти років; короткострокові – до одного року. | |||
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНІ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНІ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ (англ. state authorities specially created to fight organized crime [steɪt ɔːˈθɒrɪtɪz ˈspeʃəlɪ kriːˈeɪtɪd tə faɪt ˈɔːgənaɪzd kraɪm]) До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать: а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України; в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю | |||
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ (англ. state authorities involved in the fight against organized crime [steɪt ɔːˈθɒrɪtɪz ɪnˈvɒlvd ɪn ðə faɪt əˈgenst ˈɔːgənaɪzd kraɪm]) До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать: а) органи Національної поліції і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті; б) органи прокуратури України; в) органи доходів і зборів, органи Державної прикордонної служби України та органи державного фінансового контролю; д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори; е) розвідувальний орган Міністерства оборони України; є) Служба зовнішньої розвідки України; ж) Національне антикорупційне бюро України (джерело: Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 № 3341-XII | |||
Державні позики (государственные займы) | ||
---|---|---|
кредитні відносини, за яких кредитором виступає держава або її місцеві органи. Як правило, Д.п. мають грошову форму, хоча за умов знецінення паперових грошей іноді застосовуються і натуральні погашення зерном, цукром тощо. Д.п. поділяються на: внутрішні і зовнішні; короткострокові (до 1 року), середньострокові (1-5 років), довгострокові (понад 5 років); рентні, процентні і виграшні. | ||
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ (англ. government special earmarked funds [ˈɡʌv(ə)nˌm(ə)nt ˈspɛʃ(ə)l ˈɪə.mɑːk fʌndz]) - фонди грошових коштів, які формуються у процесі розподілу та перерозподілу ВВП за рахунок сплати фізичними та юридичними особами обов’язкових внесків та інших надходжень. Кошти Д. ц. ф. використовуються на фінансування державних економічних та соціальних програм і перебувають у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. На сучасному етапі роль Д. ц. ф. є значною – їх бюджети становлять близько однієї чверті обсягу фінансових ресурсів, якими розпоряджається держава. Існування Д. ц. ф. пов’язане з необхідністю задоволення певних економічних та соціальних потреб, які мають особливо важливе значення. Відокремлення коштів Д. ц. ф. від коштів державного бюджету (повне відокремлення від бюджету або виокремлення Д. ц. ф. у складі бюджету) та чітке визначення джерел їх формування і напрямів використання акумульованих ними фінансових ресурсів сприяв підвищенню рівня задоволення суспільних потреб та ефективності контролю за цільовим використанням коштів. В Україні найбільші Д. ц. ф. мають соціальну спрямованість: Пенсійний фонд України; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності | |||
ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (англ. government securities [ˈgʌvnmənt sɪˈkjʊərɪtɪz]) - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику | |||
Державні цінні папери (государственные ценные бумаги) | ||
---|---|---|
документи, що засвідчують право на власність або відношення до державної позики. До головних Д.ц.п. належать акції державних підприємств, а також облігації державної позики. | ||
Державна акредитація вищого навчального закладу | |||
---|---|---|---|
Державна акредитація вищого навчального закладу – встановлення (підтвердження) на певний термін державного статусу вищого навчального закладу з даного переліку освітніх програм вищої професійної освіти з правом видавати випускникам документи про вищу освіту державного зразка. Державна акредитація вищого навчального закладу здійснюється на основі атестації. | |||
Державна власність (государственная собственность) | ||
---|---|---|
одна з основних форм власності, господарями і розпорядниками якої є держава. До неї належать землі, надра, природні ресурси, основні засоби, будівлі, транспортна і комунальна інфраструктура, культурні і духовні надбання, інформація тощо. | ||
Державна казна (государственная казна) | ||
---|---|---|
загальна сума грошових коштів (власних грошей та іноземної валюти), що є у бюджеті держави. | ||
Державна контрольно-ревізійна служба (государственная контрольно-ревизионная служба) | ||
---|---|---|
контрольна служба в системі Міністерства фінансів, яка здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, за штатом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, бюджетних установах, підприємствах, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розробляє пропозиції щодо усунення виявлених порушень. За дорученням прокуратури або слідчого контролює суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності. | ||
ДЕРЖАВНА ЛОТЕРЕЯ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА ЛОТЕРЕЯ (англ. state lottery [steɪt ˈlɒtərɪ]) - лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до цього Закону (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 31. – Ст. 369). | |||
Державна митна служба (государственная таможенная служба) | ||
---|---|---|
центральний орган виконавчої влади. Митну справу здійснюють регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку. Держмитслужба є правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України стосовно його зобов'язань, прав та обов'язків. Державна митна служба України була утворена на базі Державного митного комітету України з моменту прийняття Указу Президента України “Про Державну митну службу України” № 216/98 від 23.03.98 з метою вдосконалення організаційної структури митної системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зміцнення виконавської дисципліни співробітників митної системи, відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України (254к/96-ВР). | ||
Державна податкова адміністрація (государственная налоговая администрация) | ||
---|---|---|
державна установа, що здійснює контроль за дотриманням виконання державного податкового законодавства, правильністю нарахування і своєчасністю сплати до бюджету і в позабюджетні фонди податків, зборів та інших платежів. | ||
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ, ЩО НЕ МАЮТЬ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ, ЩО НЕ МАЮТЬ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ (англ. state registration of legal entities, public formations, that do not have the status of a legal entity, and individuals – entrepreneurs [steɪt ˌreʤɪsˈtreɪʃən əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz ðæt duː nɒt həv ðə ˈstaeɪtəs əv ə ˈliːgəl ˈentɪtɪ ənd ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz ˌɒntrəprəˈnɜːz]) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: ЗаконУкраїни від 15.05.2003 № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31. – Ст. 263) | |||
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА (англ. state service [steɪt ˈsɜːvɪs]) - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 4. – Ст. 43). | |||
Державна служба зайнятості (государственная служба занятости) | ||
---|---|---|
державна установа, створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, Діяльність д.с.з. здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості. | ||
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ (ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ) | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ (ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ) (англ. State Financial Monitoring Service of Ukraine (SCFM) [steɪt faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ ˈsɜːvɪs əv juːˈkreɪn (ɛs-siː-ɛf-ɛm)]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України» від 29.07.2015 № 537 // Урядовий кур’єр. – 2015. – № 150). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «спеціально уповноважений орган» | |||
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИКА | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИКА (англ. state statistics [steɪt stəˈtɪstɪks]) - централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 43. – Ст. 608). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «статистична інформація». | |||
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. state statistical activity [steɪt stəˈtɪstɪkəl ækˈtɪvɪtɪ]) - сукупність дій, пов’язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII | |||
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ (англ. State Judicial Administration of Ukraine [steɪt ʤuːˈdɪʃəl ədˌmɪnɪsˈtreɪʃən əv juːˈkreɪn]) - державний орган у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом | |||
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС) | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС) (англ. State Fiscal Service of Ukraine (SFS) [steɪt ˈfɪskəl ˈsɜːvɪs əv juːˈkreɪn(ɛs-ɛf-ɛs)]) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску | |||
ДЕРЖАВНЕ (КОМУНАЛЬНЕ) ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ (КОМУНАЛЬНЕ) ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. state (communal) economic association [steɪt (ˈkɒmjʊnl)ˌiːkəˈnɒmɪk əˌsəʊsɪˈeɪʃən)] - об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування | |||
Державне банкрутство (государственное банкротство) | ||
---|---|---|
фінансова неспроможність держави, що зумовлена повною або частковою відмовою від оплати зовнішніх державних зобов'язань та внутрішніх боргів, найгостріший прояв кризи державних фінансів. Основні причини виникнення Д.б. | ||
ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ (англ. State Bureau of Investigations [steɪt bjʊəˈrəʊ əv ɪnˌvestɪˈgeɪʃənz]) центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції | |||
Державне замовлення (государственный заказ) | ||
---|---|---|
замовлення урядовими структурами компаніям, концернам, об’єднанням, підприємствам різних форм власності на випуск необхідної продукції чи стратегічних товарів, військової техніки, обладнання, виконання великих будівельних робіт, будівництва стратегічних об’єктів, об’єктів соціальної сфери за рахунок фінансування з державного бюджету. | ||
ДЕРЖАВНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ (англ. public borrowing [ˈpʌblɪk ˈbɒrəʊɪŋ]) - операції, пов’язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету | |||
Державне казначейство (государственное казначейство) | ||
---|---|---|
підрозділ Міністерства фінансів України, який має забезпечувати ефективне управління коштами Державного бюджету, підвищувати оперативність щодо фінансування виплат (видатків) у межах наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України. | ||
ДЕРЖАВНЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. state commercial enterprise [steɪt kəˈmɜːʃəl ˈentəpraɪz]) - суб’єкт підприємницької діяльності, що діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу | |||
ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ (англ. state prosecution [steɪt ˌprɒsɪˈkjuːʃən]) - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення | |||
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. state enterprise [steɪt ˈentəpraɪz]) - підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків | |||
Державне регулювання (государственное регулирование) | ||
---|---|---|
форма цілеспрямованої політики та реальних дій держави, визначення політичних, правових та фінансово-економічних важелів щодо забезпечення розвитку підприємництва, підтримки суб’єктів і об’єктів підприємницької діяльності, забезпечення чи підтримки функціонування їх в заданому режимі. | ||
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (англ. banking activity state regulation [ˈbaŋkɪŋ akˈtɪvɪti steɪt rɛɡjʊˈleɪʃ(ə)n]) - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Державне регулювання банківської діяльності в Україні здійснює Національний банк на основі використання методів адміністративного та індикативного регулювання. Шляхом регулювання банківської діяльності відбувається реалізація правового статусу Національного банку як особливого центрального органу державного управління, визначеного Законом України «Про Національний банк України» | |||
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. financial services markets state regulation [faɪˈnænʃəl ˈsɜːvɪsɪz ˈmɑːkɪts steɪt ˌregjʊˈleɪʃən]) - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам | |||
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. state regulation of the [ði:] financial services market [steɪt rɛɡjʊˈleɪʃ(ə)n ɒv ði: fʌɪˈnanʃ(ə)l ˈmɑːkɪt]) - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам. Основною метою державного регулювання ринку фінансових послуг є забезпечення стабільного та динамічного розвитку вітчизняного фінансового сектору та його ефективного впливу на розвиток усієї економічної системи. Головними напрямами реалізації цієї мети є: проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг; захист інтересів споживачів фінансових послуг; створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників; додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства; запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг; сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг | |||
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ (англ. securities market state regulation [sɪˈkjʊərɪtɪz ˈmɑːkɪt steɪt ˌregjʊˈleɪʃən]) - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері | |||
ДЕРЖАВНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО (англ. state unitary enterprise [steɪt ˈjuːnɪt(ə)ri ˈentəpraɪz]) - утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами | |||
ДЕРЖАВНИЙ АБО УРЯДОВИЙ ОБ’ЄКТ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ АБО УРЯДОВИЙ ОБ’ЄКТ (англ. state or government facility [steɪt ɔː ˈgʌvnmənt fəˈsɪlɪti]) - будь-який постійний чи тимчасовий об’єкт чи транспортний засіб, який використовують або займають представники держави, члени уряду, представники законодавчого або судового органу чи посадові особи або державні службовці або службовці будь-якого іншого державного органу або установи, чи службовці або посадові особи міжурядової організації у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків | |||
ДЕРЖАВНИЙ БАНК | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ БАНК (англ. state bank [steɪt bæŋk]) - банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144); - банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 32. – Ст. 555). Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов›язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов›язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності. Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України. Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку. Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку.Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції, визначені цим Законом | |||
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ (англ. state debt [steɪt det]) - загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення | |||
Державний борг (государственный долг) | ||
---|---|---|
1. Тимчасова мобілізація державою додаткових коштів для покриття неплатоспроможності державного бюджету чи для інших витратних цілей за рахунок випуску облігацій державних позик, а також шляхом одержання позик, кредитів від внутрішніх або зарубіжних банків. 2. Загальна сума заборгованості держави внутрішнім і зовнішнім кредиторам, включаючи заборгованість держави з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги населенню, а також несвоєчасне погашення позик, кредитів, процентів тощо. | ||
ДЕРЖАВНИЙ ДЕРИВАТИВ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ДЕРИВАТИВ (англ. state derivative [steɪt dɪˈrɪvətɪv]) - цінний папір, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного папера здійснити виплати власнику цього цінного папера в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати. Емісія державних деривативів є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Рішення про розміщення державних деривативів та умови їх розміщення приймається згідно з Бюджетним кодексом України та законами України | |||
Державний документ про вищу професійну освіту | |||
---|---|---|---|
Державний документ про вищу професійну освіту – документ державного зразка (диплом), що видається акредитованим вищим навчальним закладом на підтвердження того, що його власник успішно завершив основну акредитовану професійну освітню програму і має право продовжити освіту на наступному рівні і (або) здійснювати професійну діяльність відповідно до отриманої кваліфікації за напрямом (спеціальністю) навчання. | |||
ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ (англ. state export control [steɪt ˈekspɔːt kənˈtrəʊl]) - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов’язань України | |||
Державний кредит (государственный кредит) | ||
---|---|---|
кредитні відносини, в яких однією із сторін виступає держава. Здійснюється у формі позик, шляхом випуску зобов'язань державної скарбниці, залучення вкладів населення до ощадних банків. | ||
ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН (англ. state authority [steɪt ɔːˈθɒrɪtɪ]) - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Ст. 2056). | |||
Державний освітній стандарт | |||
---|---|---|---|
Державний освітній стандарт – базовий нормативний документ державного значення, що визначає зміст і рівень підготовки учнів за визначеною освітньою програмою. | |||
Державний пенсійний фонд (государственный пенсионный фонд) | ||
---|---|---|
спеціальний державний фонд, який формується за рахунок визначених державою позабюджетних відрахувань і використовується за цільовим призначенням | ||
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР БАНКІВ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР БАНКІВ (англ. state register of banks [steɪt ˈreʤɪstə əv bæŋks]) - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків | |||
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ (англ. state register of financial institutions [steɪt ˈreʤɪstə əv faɪˈnænʃəl ˌɪnstɪˈtjuːʃənz]) - система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про фінансову установу | |||
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАТОР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАТОР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. state registrar of legal entities, individuals - entrepreneurs and public formations [steɪt ˌreʤɪsˈtrɑː əv ˈliːgəl ˈentɪtɪz ˌɪndɪˈvɪdjʊəlz -ˌɒntrəprəˈnɜːz ənd ˈpʌblɪk fɔːˈmeɪʃənz]) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус | |||
Державний сектор економіки (государственный сектор экономики) | ||
---|---|---|
сукупність організацій, підприємств | ||
ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ (англ. civil servant [ˈsɪvl ˈsɜːvənt]) - громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII | |||
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ (англ. public financial audit [ˈpʌblɪk faɪˈnænʃəl ˈɔːdɪt]) - різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю | |||
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ (англ. state financial monitoring [steɪt faɪˈnænʃəl ˈmɒnɪtəɪŋ]) - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України; державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються іншими суб’єктами, визначеними частиною третьою статті 5 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення | |||
ДЕРЖАТЕЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО ПЛАТІЖНОГО ЗАСОБУ | |||
---|---|---|---|
ДЕРЖАТЕЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО ПЛАТІЖНОГО ЗАСОБУ (англ. electronic payment instrument holder [ɪlekˈtrɒnɪk ˈpeɪmənt ˈɪnstrʊmənt ˈhəʊldə]) - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу | |||
ДЕРИВАТИВ | |||
---|---|---|---|
ДЕРИВАТИВ (англ. derivative [dɪˈrɪvətɪv]) - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України | |||
Дестабілізація (дестабилизация) | ||
---|---|---|
втрата стабільності, порушення встановленого ритму, динаміки економічних процесів, виникнення різких стрибків, крутих спадів у виробничій і фінансовій сферах. | ||
Дефінітив (дефинитив) | ||
---|---|---|
спосіб ведення бухгалтерського обліку, що полягає у копіюванні записів у бухгалтерських ордерах та облікових реєстрах. | ||
Дефіцит (дефицит) | ||
---|---|---|
1. Перевищення видатків над доходами порівняно з запланованими обсягами, пасиву балансу над активом. 2. Недостатність чого-небудь. 3. Щось, чого немає у достатній кількості. | ||
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ | |||
---|---|---|---|
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ (англ. budget deficit [ˈbʌʤɪt ˈdefɪsɪt]) - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) | |||
Дефіцит бюджету (дефицит бюджета) | ||
---|---|---|
різниця між прибутковою та витратними частинами бюджету держави. Пов’язаний з недостатнім розвитком матеріального виробництва як основи економічного розвитку держави, розвитку внутрішньої торгівлі, слабким рівнем міжнародних економічних відносин, недоліками економічної політики держави. При цьому порушуються норми фінансово-грошового обігу, загострюється розв’язання соціальних проблем тощо. | ||
Дефіцит платіжного балансу (дефицит платежного баланса) | ||
---|---|---|
макроекономічний показник за ситуації, коли сумарні чисті надходження іноземної валюти на поточний рахунок і руху капіталів у країну є від’ємним. Це можуть бути результати продажу центральним банком іноземної валюти зі своїх резервів для покриття чистих потреб вітчизняних резидентів в іноземній валюті. | ||
Дефляційна політика (дефляционная политика) | ||
---|---|---|
сукупність регулюючих заходів уряду щодо державних фінансів і грошово-кредитної сфери з метою стримання інфляції та оздоровлення платіжного балансу шляхом обмеження деяких видів ділової активності, що може призвести до уповільнення економічного піднесення. | ||
Дефляція (дефляция) | ||
---|---|---|
вилучення державою з обігу частини грошей, що випущені в період інфляції. Здійснюється шляхом збільшення продажу державних цінних паперів, податків, підвищення облікових банківських ставок. | ||
Дефолт | |||
---|---|---|---|
Дефолт – відмова від зобов’язань. | |||
Дефолт (дефолт) | ||
---|---|---|
припинення виплати відсотків на цінні папери, коли компанія перебуває у процесі ліквідації. | ||
Дефрагментація | |||
---|---|---|---|
Дефрагментація – це оптимізація дискового простору, упорядкування інформації кластерів, які належать одному файлу. | |||
Децентралізація (децентрализация) | ||
---|---|---|
передання функцій управління від центральних органів влади місцевим органам, розширення кола повноважень нижчестоящих органів управління за рахунок вищестоящих. | ||
Децентралізовані джерела (децентрализованные источники) | ||
---|---|---|
нецентралізовані матеріальні і фінансові ресурси, насамперед капіталовкладення, які надходять окремо з-за меж централізованих державних коштів. Це засоби виробничих і підприємницько-комерційних структур, домашніх і фермерських господарств, деяких фондів. | ||
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА | |||
---|---|---|---|
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА (англ. decentralised virtual currency [diːˈsɛntrəlaɪzd ˈvɜːtjʊəl ˈkʌrənsi]) - віртуальна валюта, що також відома як криптовалюта, що є розподіленою заснованою на математичних принципах з відкритим початковим кодом, у якої немає централізованого адміністратора та відсутній централізований контроль чи нагляд | |||
Джіпег, Jpg (Joint Photographic Expert Group) | |||
---|---|---|---|
Джіпег, Jpg (Joint Photographic Expert Group) – популярний в Інтернет графічний формат. Для зберігання зображення формат JEPG використовує алгоритм сильного стиснення з втратою інформації, завдяки чому дозволяє досягати величезних рівнів стиснення. Застосовується в основному для зберігання високоякісних фотографій. Формат не дозволяє використовувати анімацію і прозорість. Зазвичай формат JPEG застосовується для зберігання високоякісних фотографій. Дозволяє використовувати до 16 мільйонів відтінків. | |||
Джанк-облігації (джанк-облигации) | ||
---|---|---|
незабезпечені облігації, що випускаються компаніями, фінансовий стан котрих є ненадійним. Високий ступінь ризику при купівлі таких облігацій забезпечує виплату на них підвищених відсотків. | ||
ДЖАНКЕТ АГЕНТ | |||
---|---|---|---|
ДЖАНКЕТ АГЕНТ (англ. junket agent [ ʤʌŋkɪt ˈeɪʤənt]) - особа або компанія, яка підписує договори із клієнтами казино, щодо участі у джанкет-турі | |||
ДЖАНКЕТ-ТУР | |||
---|---|---|---|
ДЖАНКЕТ-ТУР (англ. junket [ ʤʌŋkɪt ]) - група людей, які подорожують до казино, перш за все, щоб грати в азартні ігри. Джанкет-тур зазвичай включає трансфер, проживання, стимули щоб грати в казино і перевезення коштів з та до казино | |||
ДЖЕК-ПОТ | |||
---|---|---|---|
ДЖЕК-ПОТ (англ. jackpot [ˈʤækpɒt]) - максимальний приз, що формується відповідно до умов проведення державної тиражної лотереї в кожному тиражі, в декількох тиражах або іншим способом, визначеним в умовах проведення лотереї | |||
Джентльменська угода (джентльменское соглашение) | ||
---|---|---|
неофіційна, не закріплена документально угода, що укладається, як правило, в усній формі, на взаємній довірі. | ||
ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ КОШТІВ (АКТИВІВ) | |||
---|---|---|---|
ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ КОШТІВ (АКТИВІВ) (англ. origin of funds (assets) [ˈɒrɪʤɪn əv fʌndz (ˈæsets)]) - документально підтверджені [на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)] відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей клієнта, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 15.08.2016 № 369 | |||
Джерела фінансування (источники финансирования) | |||
---|---|---|---|
організації і підприємства | |||
Джерело інформації | |||
---|---|---|---|
Джерело інформації – об’єкт, що ідентифікує походження
інформації; одиничний елемент підмножини того чи іншого класу інформаційних
ресурсів, доступного користувачу, що
володіє, як правило,
деякою проблемною визначеністю. | |||
ДЖЕРЕЛО КОШТІВ | |||
---|---|---|---|
ДЖЕРЕЛО КОШТІВ (англ. source of funds [sɔ:s ɔv fʌnd]) - походження конкретних коштів або активів, які є предметом ділових відносин між публічною особою (ПО) і фінансовою установою / визначеною нефінансовою установою та професією (ВНУП) (наприклад, кошти, що інвестуються; кошти, що вносяться на депозит, або які переводяться в процесі ділових відносин) | |||
Джерело податку (источник налога) | ||
---|---|---|
дохід суб’єкта (заробітна плата, прибуток, відсоток, рента), з якого сплачується податок. | ||
ДЖЕРЕЛО СТАТКІВ | |||
---|---|---|---|
ДЖЕРЕЛО СТАТКІВ (англ. source of wealth [sɔ:s ɔv welθ]) - походження всіх статків публічної особи (ПО) (тобто всіх активів). Ця інформація зазвичай відображає дані про те, які статки має клієнт і як публічна особа (ПО) їх отримала | |||
Джобер (джобер) | ||
---|---|---|
ділер Лондонської фондової біржі. На відміну від ділерів більшості бірж, Д. не має права виконувати функції брокера і не здійснює операції безпосередньо з клієнтами, котрі не є членами біржі. | ||
ДИВІДЕНД | |||
---|---|---|---|
ДИВІДЕНД (англ. dividend [ˈdɪvɪdend]) - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. – Ст. 112); - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів | |||
Дивіденд (дивиденд) | ||
---|---|---|
частина чистого прибутку акціонерних товариств, що розподіляються між акціонерами залежно від акцій, що належать їм. Розмір Д. залежить як від прибутку, так і від різновиду акції. | ||
Диверсифікація | |||
---|---|---|---|
Диверсифікація (лат. diversificatio – зміна, різноманітність) системи освіти – процес розширення системи освіти за рахунок зростання кількості типів і видів навчальних закладів. | |||
Диверсифікація (диверсификация) | ||
---|---|---|
розмаїття, різносторонній розвиток. Д. виробництва | ||
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ 2 | |||
---|---|---|---|
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ (англ. diversification [daɪˌvɜːsɪfɪˈkeɪʃən]) - обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем шляхом пошуку та поєднання портфелів, які за однакових умов приводять до різних не обов’язково прямо протилежних результатів. Диверсифікація є методом пом’якшення ризику, який застосовується як щодо активних, так і пасивних операцій | |||
Диверсифікація багатогалузева | ||
---|---|---|
(диверсификация многоотраслевая) | ||
Диверсифікація вертикальна | ||
---|---|---|
(диверсификация вертикальная) | ||
Диверсифікація виробнича | ||
---|---|---|
(диверсификация производственная) | ||
Диверсифікація експортна | ||
---|---|---|
(диверсификация экспортная) | ||
Диверсифікація кредитів (диверсификация кредитов) | ||
---|---|---|
розподіл вкладених в економіку кредитів чи кредитованих грошових капіталів між різними об’єктами з метою зниження ризику витрат і збільшення прибутку. | ||
Дидактика | |||
---|---|---|---|
Дидактика (від грец. Didaktikos – навчальний, той що відноситься до навчання) – частина (розділ) педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання в процесі навчання. | |||
Дидактичні засоби | |||
---|---|---|---|
Дидактичні засоби – педагогічні прийоми, що підвищують ефективність засвоєння навчальної дисципліни. | |||
Дидактична матриця | |||
---|---|---|---|
Дидактична матриця – таблиця, яка об’єднує дані за складом навчальних занять (в годинах) і навчальне обладнання, що застосовується. Є основою для підготовки навчальних матеріалів, замовлення устаткування, визначення трудомісткості роботи викладачів і допоміжного персоналу. | |||
Дидактична система в дистанційній освіті | |||
---|---|---|---|
Дидактична система в дистанційній освіті – містить в собі 12 елементів: мета; зміст; викладачі; студенти (слухачі); методи навчання; засоби навчання; форми навчання; підсистеми – навчально-наукова, матеріальна; фінансово-економічна; нормативно-правова; ідентифікаційно-контрольна; маркетингова. | |||
Дидактична система | |||
---|---|---|---|
Дидактична система – сукупність елементів (мета, дидактичні принципи, зміст, форми організації і методи навчання), що утворюють єдину цілісну функціональну структуру, орієнтовану на досягнення цілей навчання. | |||
Дидактична одиниця | |||
---|---|---|---|
Дидактична одиниця – невелика тематична частина навчальної дисципліни, яка містить логічно об’єднані поняття, кількість яких (обсяг знань) визначається автором дидактичної одиниці – дидактом. | |||
Дидактичне забезпечення системи дистанційного навчання | |||
---|---|---|---|
Дидактичне забезпечення системи дистанційного навчання – виконує функції: організаційну, навчальну, коректувальну, комунікативну, рефлексивну, контролювання і прогнозування. Комплекс дидактичного забезпечення може бути представлений у вигляді трьох блоків: інформаційно-змістовного; контрольно-комунікативного; корекційно-узагальнюючого. | |||
Дидактичне програмування | |||
---|---|---|---|
Дидактичне програмування – один із підходів до конструювання освітніх процесів і систем, пов’язаний з поетапним визначенням необхідної інформації, елементарних процедур її засвоєння і контролю. Особливого поширення набуває у зв’язку із впровадженням комп’ютерів і навчальних пристроїв. | |||
Дидактичний енциклопедизм | |||
---|---|---|---|
Дидактичний енциклопедизм – педагогічний принцип і стратегія відбору змісту освіти, що реалізуються через вибір основних фактів і подій, які підлягають засвоєнню. | |||
Дидактичний (тематичний) план | |||
---|---|---|---|
Дидактичний (тематичний) план – перелік основних дидактичних одиниць (тем, підтем), що визначає обсяг і послідовність вивчення навчальної дисципліни і складових її модулів (юніт). | |||
Дидактичний утилітаризм | |||
---|---|---|---|
Дидактичний утилітаризм (франц. utilitarisme, від лат. utilitas – користь, вигода) – педагогічний принцип і стратегія визначення змісту освіти, що реалізуються через вибір практично необхідних для життя елементів знання, досвіду й умінь. | |||
Дизажіо (дизажио) | ||
---|---|---|
відхилення ринкового (біржового) курсу (ціни) іноземної валюти чи цінних паперів вниз від їх номінальної вартості. Виражається в процентах до номіналу. | ||
Дилер (дилер) | ||
---|---|---|
загальна назва особи (фірми), яка перепродає товар частіше від свого імені та за свої кошти. Прибуток Д. одержує за рахунок різниці, що існує між ціною, за яку купується і продається товар. Д. також називають біржових посередників, які перепродають цінні папери на фондових біржах. | ||
ДИЛЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ | |||
---|---|---|---|
ДИЛЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (англ. dealer activity [ˈdiːlə ækˈtɪvɪtɪ]) - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом | |||
ДИЛЕРСЬКИЙ ДОГОВІР | |||
---|---|---|---|
ДИЛЕРСЬКИЙ ДОГОВІР (англ. dealership contract [ˈdiːləʃɪp ˈkɒntrækt]) - договір купівлі-продажу (міни, позики) цінних паперів або інших фінансових інструментів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 6. – Ст. 235). | |||
ДИНАМІКА ВИТРАЧАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДИНАМІКА ВИТРАЧАННЯ (англ. burn rate [bɜːn reɪt]) - сума грошей, яку ІДІЛ витрачає відносно своїх доходів, що має важливе значення для розпізнавання її загального фінансового стану та сили | |||
Диплом державного зразка про неповну вищу професійну освіту | |||
---|---|---|---|
Диплом державного зразка про неповну вищу професійну освіту – документ про освіту, що видається особам, які успішно освоїли частину основної освітньої програми в обсязі не менше перших двох років відповідно до навчальних планів вищого навчального закладу за очною формою навчання. | |||
Директ мейл (директ мейл) | ||
---|---|---|
пряма грошова реклама товарів і послуг, продаж яких здійснюється шляхом поштової пересилки чи рекламних повідомлень про товари і послуги конкретним потенційним покупцям. Один з мало витратних і швидких способів формування попиту населення, збільшення реалізації товарів і входження на товарні і регіональні ринки. | ||
Директива (директива) | ||
---|---|---|
розпорядження, керівна вказівка, настанова. | ||
Директивні методи управління (директивные методы управления) | ||
---|---|---|
методи, засновані на тому, що суб’єкт управління, управляючий орган виробляє директиви, команди, розпорядження, які належить неухильно, незалежно від їх логічності, ефективності виконувати об’єктам управління, підпорядкованим суб’єкту особам. | ||
Дирекція (дирекция) | ||
---|---|---|
керівний орган підприємства, компанії, фірми. | ||
Дискаунт (дискаунт) | ||
---|---|---|
форма прямої скидки, що застосовується у міжнародних розрахунках. В банківській справі Д. означає також операцію купівлі банком цінних паперів за ціною, нижчою від номінальної, вказаної на її лицьовій стороні. Різниця між номіналом і реальною ціною купівлі називається сумою Д. | ||
Дискаунт (дискаунт) | ||
---|---|---|
форма прямої скидки, що застосовується у міжнародних розрахунках. В банківській справі Д. означає також операцію купівлі банком цінних паперів за ціною, нижчою від номінальної, вказаної на її лицьовій стороні. Різниця між номіналом і реальною ціною купівлі називається сумою Д. | ||
Дискваліфікація (дисквалификация) | ||
---|---|---|
оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу. | ||
ДИСКОНТ | |||
---|---|---|---|
ДИСКОНТ (англ. discount [ˈdɪskaʊnt]) - винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444). | |||
Дисконт (дисконт) | ||
---|---|---|
процент, який одержує банк під час обліку векселів. | ||
ДИСКОНТНІ ОБЛІГАЦІЇ | |||
---|---|---|---|
ДИСКОНТНІ ОБЛІГАЦІЇ (англ. discount bonds [ˈdɪskaʊnt bɒndz]) - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-ІV | |||
Дисконтна політика (дисконтная политика) | ||
---|---|---|
облікова грошово-кредитна політика підвищення або зниження облікових ставок відсотку за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал. | ||
Дискредитація (дискредитация) | ||
---|---|---|
навмисні дії, спрямовані на позбавлення економічного суб’єкта довіри до нього, на підрив його авторитету, іміджу. | ||
ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ (англ. discretionary powers [dɪsˈkreʃnərɪ ˈpaʊəz]) - сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта (джерело: Методологія проведення антикорупційної експертизи: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» від 24.04.2017 № 1395/5 | |||
ДИСКРИМІНАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСКРИМІНАЦІЯ - (лат. discriminatio - відокремлення, розділення, розрізнення) — умисне обмеження або позбавлення прав певних юрид. та фіз. осіб. Відбувається шляхом прийняття відповідного зак-ва, фактично чи приховано. Стосовно фіз. осіб Д. здійснюється за різними ознаками — раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політ, та ін. переконань, нац. та соціального походження, майн. стану тощо. Найпотворніших форм Д. набуває за режимів апартеїду та фашизму, котрі «узаконюють» расову Д. Д. у всіх формах, як правило, забороняється внутр. правом дем. держав, а також міжнар. правом. Протиправність Д. випливає із загальновизнаних принципів і норм Статуту ООН та міжнародних актів про права людини, зокрема Декларації про ліквідацію дискримінації щодо жінок 1967, Декларації про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на основі релігії або переконань 1981. На ліквідацію Д. в окр. сферах сусп. життя спрямовані Конвенція МОП про дискримінацію в галузі праці і занять 1958, Конвенція ЮНЕСКО по боротьбі з дискримінацією у галузі освіти 1960 та Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок 1979. Загальна декларація прав людини 1948, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 закріпили положення про те, що передбачені в цих доктах права і свободи повинні належати кожній людині незалежно від кольору шкіри, статі, мови, релігії, політ, або ін. переконань, нац. та соціального походження, майнового, станового та будь-якого ін. становища. Відповідні статті містяться у нац. конституціях, зокрема в Конституції України (ст. 24). | |||
Дискурсивний катехізис | |||
---|---|---|---|
Дискурсивний катехізис (управління вищим навчальним закладом) – основні істини, встановлені науково і експериментально підтверджені, в короткому і логічному викладі. Дискурсивний катехізис складається з постулатів (тверджень), стилю (необхідних процедур) і функцій (розподілу відповідальності). | |||
Дискусія (навчальне заняття) | |||
---|---|---|---|
Дискусія (навчальне заняття) – вид колективного тренінгу для таких навчальних дисциплін (або окремих модулів дисциплін), в яких можна сформулювати спірні твердження, з кожного з яких можливі дві діаметрально протилежні точки зору. | |||
ДИСМИСЛ | |||
---|---|---|---|
ДИСМИСЛ - (англ. dismissal — звільнення, відставка, відсторонення) у міжнародному праві — оголошення дип. агента приват. особою. Д-ва перебування застосовує процедуру Д., передбачену п. 2 ст. 9 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961, якщо акредитуюча д-ва відмовляється виконати чи не виконала протягом певного строку свої обов'язки щодо відкликання чи припинення функцій у представництві дип. агента, якого д-вою перебування оголошено персоною нон грата, чи будьякого ін. члена персоналу — особою неприйнятною. Д. не слід ототожнювати з оголошенням дипломата персоною нон грата, після чого він ще 105 користується дип. імунітетом до моменту його фактич. від'їзду з країни перебування (якщо він здійснюється без зайвої затримки). Після Д. надання дипломатичних привілеїв та імунітетів припиняється. | |||
ДИСПЕНСЕР | |||
---|---|---|---|
ДИСПЕНСЕР (англ. dispenser [dɪˈspen.sər]) - пристрій для видачі готівки в банкоматі | |||
Дисплей | |||
---|---|---|---|
Дисплей – пристрій візуалізації текстової і графічної інформації, що вводиться користувачем чи виведеної комп’ютером. | |||
Диспропорція (диспропорция) | ||
---|---|---|
несумісність, невідповідність частин, відсутність пропорційності в цілому об’єкті, окремих підрозділах економіки. | ||
Дистанційні навчальні заклади | |||
---|---|---|---|
Дистанційні навчальні заклади – це комерційні структури надання освітніх послуг, які працюють на принципах самооплачуємсті. | |||
Дистанційні освітні технології | |||
---|---|---|---|
Дистанційні освітні технології – освітні технології, що реалізовані в основному із застосуванням інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій при опосередкованому (на відстані) або не повністю опосередкованій взаємодії того, хто навчається і педагогічного працівника. | |||
ДИСТАНЦІЙНІ ПОСЛУГИ | |||
---|---|---|---|
ДИСТАНЦІЙНІ ПОСЛУГИ (англ. remote services [rɪˈməʊt ˈsɜːvɪsɪz]) - послуги, які передбачають проведення фінансових операцій без попереднього прямого (особистого) контакту з клієнтом (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177 | |||
Дистанційна освіта1 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна
освіта1 – освіта,
яка здійснюється за
допомогою комп’ютерів і телекомунікаційних технологій і засобів.
Учасники процесу знаходяться на відстані один від одного. | |||
Дистанційна освіта4 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна
освіта4 – цілеспрямоване і методично
організоване керівництво навчально-пізнавальною діяльністю осіб, які
перебувають на відстані від освітнього центру, що здійснюється за допомогою
електронних і традиційних засобів зв’язку. | |||
Дистанційна освіта5 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна освіта5
– навчання (teaching)
і самостійне
вивчення (learning), в якому самостійне вивчення звичайно
відбувається окремо від навчання. Часто вживається в значенні синоніму
"дистанційного навчання". Однак, дистанційна освіта звичайно має на
увазі розподіл навчальних ресурсів серед студентів в освітніх закладах. | |||
Дистанційна комунікація | |||
---|---|---|---|
Дистанційна комунікація – застосування телекомунікаційних технологій для реалізації таких адміністративних функцій, як організація ділових зустрічей, дискусійних груп njoj, в умовах, коли учасники перебувають у різних місцях. | |||
Дистанційна освіта2 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна
освіта2 – система
освіти, в якій
реалізується процес дистанційного
навчання (на відстані)
і здійснюється досягнення
і підтвердження індивідумом освітнього цензу. | |||
Дистанційна освіта3 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна
освіта3 – процес
одержання знань, умінь
і навичок за допомогою спеціалізованого освітнього середовища,
заснованого на використанні ІКТ, що забезпечує обмін навчальною інформацією на
відстані і реалізує систему супроводу і адміністрування навчального процесу. | |||
Дистанційна освіта7 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна
освіта7 – це
освіта, яка може
використовувати окремі елементи денної (очної), заочної, вечірньої форм навчання та
екстернату на основі нових інформаційних технологій та систем мультимедіа.
Сучасні засоби телекомунікацій та електронних видань дають змогу подолати
недоліки традиційних форм навчання, зберігаючи, при цьому, всі їх переваги. | |||
ДИСТАНЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСТАНЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ (англ. remote identification [rɪˈməʊt aɪˌdentɪfɪˈkeɪʃən]) - процес розпізнавання фізичної або юридичної особи абонентами - надавачами послуг шляхом підтвердження успішної автентифікації користувача системи BankID абонентом-ідентифікатором (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 | |||
Дистанційна освіта6 | |||
---|---|---|---|
Дистанційна освіта6 –
освітні послуги учням, фізично віддаленими від освітніх центрів, за допомогою
засобів масової інформації та зв’язку. Найбільш відомими у світі центрами
дистанційної освіти є „Університет без стін” (США), „Університет по повітрю” (Японія), „Національний центр
дистанційного навчання” (Франція), „Інститут навчання на відстані” (Німеччина),
„Сучасний гуманітарний університет” (Росія). | |||
Дистанційна технологія навчання | |||
---|---|---|---|
Дистанційна технологія навчання (освітнього процесу) – сукупність методів і засобів навчання та адміністрування навчальних процедур, що забезпечують проведення навчального процесу на відстані на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. | |||
Дистанційне вивчення | |||
---|---|---|---|
Дистанційне вивчення (Distance learning) – термін, що часто використовується як синонім "дистанційна освіта", однак не тотожний йому, оскільки дистанційна освіта включає як самостійне вивчення, так і навчання (teaching). Дистанційна освіта – це система та процес, що надає студентам навчальні ресурси. Дистанційне вивчення може приймати безліч різних форм, і звичайно характеризується наступним: 1) відділення в просторі і/або в часі студента від викладача, інших студентів, і навчальних матеріалів й 2) взаємодією між студентом і викладачем, іншими студентами та навчальними матеріалами з використанням однієї або декількох технологій; не обов’язкове використання саме електронних технологій. | |||
Дистанційне навчання5 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне
навчання5 – спосіб
реалізації процесу навчання, заснований на використанні сучасних інформаційних та
інформаційно- комунікаційних технологій, що дозволяють здійснювати навчання на
відстані без безпосереднього, особистого контакту між викладачем і учнями. | |||
Дистанційне навчання6 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне
навчання6 – навчання,
в якому всі
або більша частина навчальних процедур здійснюється з використанням сучасних
інформаційно- комунікаційних технологій при територіальній роз’єднаності
викладача і студентів. | |||
Дистанційне навчання7 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне навчання7 – цей термін був відомий задовго до появи інформаційних технологій та можливості обміну інформацією в Інтернеті. Взагалі, дистанційне навчання передбачає взаємодію учня і вчителя на відстані. Раніше це було можливо зробити за допомогою пошти – ще у XVIII столітті в Європі студенти могли одержувати поштою навчальні матеріали та листуватися з педагогом. Поява радіо, телебачення, а потім і веб-технологій викликала популярність дистанційної форми навчання. Зараз навчальні теле- і радіопередачі замінені на онлайн-курси і підкасти. | |||
ДИСТАНЦІЙНЕ БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСТАНЦІЙНЕ БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. remote banking [rɪˈməʊt ˈbaŋkɪŋ]) - сукупність техніко-технологічних і організаційно-правових методів і прийомів надання банками послуг своїм клієнтам на основі розпоряджень, які клієнт передає на відстані (віддаленим способом), тобто без відвідання банку. Для характеристики такої технології використовують різні терміни: Інтернет-банкінг, Інтернет-банк, система Д. б. о., електронний банк, on-line banking, home banking, internet banking, PC banking, phone banking, mobile-banking, SMS-banking та ін. Види Д. б. о.: 1) системи «клієнт-банк» (PC-banking, remote banking, direct banking, home banking), доступ до яких здійснюється через персональний комп’ютер; 2) системи «телефон-банк» (телефонний банкінг (phonebanking), телебанкінг, телефон-клієнт, SMSbanking); 3) обслуговування з використанням банкоматів (АТМ-banking) і пристроїв банківського самообслуговування. Технології Д. б. о. з використанням пристроїв банківського самообслуговування сьогодні найбільш популярні у світі. Існує кілька видів Д. б. о. за типом використовуваних пристроїв: з використанням банкоматів (ATM-banking), платіжних терміналів та інформаційних кіосків (джерело: Електронний бізнес на ринку фінансових послуг / В.І. Міщенко, А.В. Шаповалов, Г.В. Юрчук. – К.: Знання, 2003. – 278 с.); - технологія надання банківських послуг на підставі розпоряджень отриманих від клієнта віддалено через комп’ютерні або телефоні мережі, тобто без його візиту в банк (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів | |||
Дистанційне навчання1 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне навчання1 – навчання, засноване на сукупності освітніх технологій, при яких цілеспрямована опосередкована або не повністю опосередкована взаємодія учня і викладача здійснюється незалежно від місця їх знаходження і розподілу в часі на основі педагогічно організованих інформаційних технологій, перш за все з використанням засобів телекомунікацій. | |||
Дистанційне навчання2 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне навчання2 – одержання освіти на основі сучасних педагогічних та інформаційних методів через застосування телекомунікаційних технологій. | |||
Дистанційне навчання3 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне навчання3
– сучасна освітня технологія з використанням засобів передачі навчально-методичної інформації на відстань
(телефони, телебачення, радіо, модемний та супутниковий зв’язок, комп’ютери,
аудіовізуальні засоби навчання та ін). Технологія ДН сприяє зростанню
ефективності навчального процесу, активізації учнів, підвищенню інтересу до
навчання, можливості використання унікального досвіду видатних педагогів різних
країн, збагаченню вітчизняних освітніх технологій, формуванню більш гнучкої
системи освітніх курсів та дисциплін, більш якісному контролю знань учнів та
ін. | |||
Дистанційне навчання4 | |||
---|---|---|---|
Дистанційне навчання4 – це форма здобуття освіти, поряд з
денною та заочною, при якій в освітньому процесі використовуються
кращі традиційні та інноваційні засоби, а також форми навчання, що ґрунтуються
на комп’ютерних та інформаційно-комунікаційних технологіях. | |||
ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. remote service [rɪˈməʊt ˈsɜːvɪs]) - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
ДИСТАНЦІЙНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСТАНЦІЙНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ (англ. remote arrangements [rɪˈməʊt əˈreɪnʤmənts]) - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 | |||
Дистрактори | |||
---|---|---|---|
Дистрактори – неправильні альтернативи у тестових питаннях. | |||
ДИСТРИБ’ЮТОР (ВКЛЮЧАЮЧИ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЦІВ) | |||
---|---|---|---|
ДИСТРИБ’ЮТОР (ВКЛЮЧАЮЧИ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЦІВ) (англ. distributor (including retailer) [dɪs’trɪbju( | |||
Дистриб’ютор (дистрибьютор) | ||
---|---|---|
1. Розподільча організація; 2. Оптова фірма; оптовий торговець; 3. Брокер, що розміщує цінні папери серед клієнтури. Д. купує та реалізує товари від свого імені і за свій рахунок. | ||
Дисципліна (дисциплина) | ||
---|---|---|
своєчасне і належне виконання правил і зобов’язань, додержання прийнятих норм і законів економічної діяльності. Д. розрізняють договірну, платіжну, кредитну, трудову, технологічну. | ||
Дисципліна договірна (дисциплина договорная) | ||
---|---|---|
точне і своєчасне виконання зобов’язань за господарськими договорами відповідно до вимог закону та умов договору. | ||
Дисципліна касова (дисциплина кассовая) | ||
---|---|---|
безумовне виконання юридичними особами встановленого фінансовим правом порядку одержання, зберігання та витрачання готівки. | ||
Дисципліна платіжна (дисциплина платёжная) | ||
---|---|---|
додержання юридичними та фізичними особами строків і порядку погашення розрахункових грошових зобов’язань за матеріальні цінності та послуги з фінансовими органами, банками, населенням. | ||
Дисципліна трудова (дисциплина трудова) | ||
---|---|---|
форма суспільного зв'язку людей в процесі виконання ними трудових функцій з обов'язковим підкоренням учасників визначеному розпорядку. Трудова дисципліна вводить особу у визначений стереотип поведінки, прийнятий та підтримуваний даним колективом. | ||
Дисциплінарна комісія | |||
---|---|---|---|
Дисциплінарна комісія – комісія, на вирішення якої виносяться питання дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку, поведінки. | |||
ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ | |||
---|---|---|---|
ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (англ. disciplinary proceedings [ˈdɪsɪplɪnərɪ prəˈsiːdɪŋz]) - процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII | |||
ДИТИНА | |||
---|---|---|---|
ДИТИНА (англ. child [ʧaɪld]) - будь-яка фізична особа віком до вісімнадцяти років (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 19-20. – Ст. 173); - особа віком до 18 років (джерело: Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 № 2235-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65); - особа до досягнення нею повноліття (джерело: Сімейний кодекс України: Закон України | |||
Дифамація (диффамация) | ||
---|---|---|
публікація в пресі даних (дійсних чи вигаданих), які компрометують особу, установу, організацію тощо. | ||
Диферент (диферент) | ||
---|---|---|
різниця у ціні товару при його замовленні і одержанні. | ||
Диференціація | |||
---|---|---|---|
Диференціація (лат. differentia – відмінність) освіти – процес у сучасній освіті, що забезпечує різноманітність форм навчання, які дають змогу максимально враховувати індивідуальні можливості, інтереси, нахили, ціннісні та професійні орієнтації тих, хто навчається. Базується на прийнятті психологічних відмінностей між індивідами і групами людей (за статтю, віком, соціальною належністю тощо). | |||
Диференціація продуктів (дифференциация продуктов) | ||
---|---|---|
ситуація, коли покупці оцінюють ідентичну продукцію конкуруючих виробників як схожу, але не як цілковито взаємозамінну. | ||
Диференційоване навчання | |||
---|---|---|---|
Диференційоване навчання – навчання, яке враховує
індивідуальні відмінності між учнями в класі або в навчальному плані школи; 1)
профільне навчання, організоване для
досягнення глибшої підготовки
у визначеній ділянці. 2) стосовно
загальноосвітньої школи – розподіл навчальних планів і програм у старших класах
середньої школи. Виокремлення та посилання профілюючих навчальних предметів
здійснюється із збереженням державних стандартів загальноосвітніх знань з усіх
предметів. ДН може будуватися як за науково-теоретичними профілями
(гуманітарний, фізико- математичний, хімічний, біолого-агрономічний), так і за
науково-технічними. Комплектування профільних класів здійснюється згідно з
нахилами та інтересами учнів. Після закінчення будь-якого відділення молодь
одержує достатню підготовку та однакові права до вступу у вищі навчальні
заклади освіти. ДН також може здійснюватися у формі додаткових занять за вибором (за
рахунок часу, який відведеного для цього навчальним планом). | |||
Диференційований підхід | |||
---|---|---|---|
Диференційований підхід – це не стільки цілісна стратегія
викладання, а й методологія процесу. Диференційований підхід передбачає розроблення
спеціального освітнього контенту, практик і продуктів (підручників, програм,
сервісів), які враховують рівень підготовки і досягнення груп учнів. Цей підхід
не передбачає, що для кожної категорії учнів будуть складатися різні завдання – але завдання різного виду і складності будуть надаватися
їм тоді, коли вони будуть до цього готові.
Цей підхід дуже близький
до персоналізованого та індивідуального підходів. | |||
Диференційований тариф (дифференцированный тариф) | ||
---|---|---|
митний тариф, що дає змогу віддавати перевагу певним товарам або не пропускати їх залежно від того, в якій країні вони вироблені. | ||
Диференціювання цін (дифференцирование цен) | ||
---|---|---|
встановлення різних ринкових цін на один і той самий товар залежно від рівня затрат, місця продажу, якості товару. | ||
Диференція доходів (диференция доходов) | ||
---|---|---|
різниця між рівнями грошових доходів різних груп населення. Звичайно розподіл доходів населення характеризується різницею між середніми річними доходами 10% групи громадян з найнижчими доходами і 10% групи громадян з найвищими доходами. | ||
ДОБРІ ПОСЛУГИ | |||
---|---|---|---|
ДОБРІ ПОСЛУГИ - один з видів мирного вирішення спорів, зміст якого полягає у наданні державам — учасникам спору третьою д-вою чи міжнар. організацією матеріальних можливостей для встановлення контакту і ведення переговорів між ними. Д. п. можуть бути надані за проханням сторін спору або за ініціативою третьої д-ви чи міжнар. організації. З початком переговорів повноваження третьої д-ви чи міжнар. організації припиняються. Якщо держави — учасниці спору запрошують третю д-ву чи міжнар. організацію взяти участь у переговорах, то Д. п. переходять у посередництво. Нормат. закріплення Д. п. отримали в Конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень (1907), а в Манільській декларації про вирішення міжнар. спорів (1982) і Принципах урегулювання спорів та Положеннях процедури НБСЄ по мирному врегулюванню спорів (1991) Д. п. включені в перелік мирних засобів вирішення міжнар. спорів. Д. п. надаються відповідно до осн. принципів міжнар. права і спец, принципів права мирного вирішення спорів (вільного вибору засобів вирішення спору, невизнання пропозиції про Д. п. недружнім актом тощо). Практика держав і міжнар. організацій свідчить про велике значення Д. п. у мирному вирішенні міжнар. спорів. Так, після невдалого завершення Мадридської конференції 1991 Норвегія запропонувала Д. п. Ізраїлю та Організації визволення Палестини у справі продовження мирного процесу на Близькому Сході. Вона забезпечила можливість закритих зустрічей ізраїльської і палестинської делегацій, що 106 дало їм можливість виробити Палестино-ізраїльську декларацію принципів про проміжну автономну владу, яка була підписана 13.IX 1993 у Вашингтоні і стала поворотним пунктом у мирному вирішенні спору про Палестину. Міжнар. організації, особливо ООН, також часто пропонують Д. п. для мирного вирішення спорів. У 1998 Ген. секретар ООН запропонував Д. п. Індонезії та Португалії для вирішення міжнар. спору шодо Східного Тимору і з цією метою організував зустріч міністрів закорд. справ двох країн у НьюЙорку. Під час зустрічі в серпні 1998 вперше з 1975 було визначено шляхи вирішення конфлікту. Таким чином, Д. п. не вирішують безпосередньо міжнар. спір, а створюють для цього відповідні передумови. | |||
Добробут (благосостояние) | ||
---|---|---|
ступень (повнота) забезпеченості населення країни, окремої соціальної групи, сім’ї, особи життєво необхідними засобами, матеріальними, соціальними, культурними й духовними благами. | ||
ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА | |||
---|---|---|---|
ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА (англ. voluntary refusal [ˈvɒləntərɪ rɪˈfjuːzəl]) - остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III | |||
ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ | |||
---|---|---|---|
ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (англ. voluntary insurance [ˈvɒləntərɪ ɪnˈʃʊərəns]) - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (джерело: Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 86/96-ВР | |||
ДОБРОСОВІСНИЙ НАБУВАЧ МАЙНА | |||
---|---|---|---|
ДОБРОСОВІСНИЙ НАБУВАЧ МАЙНА (англ. bona fide acquirer of property [ˈfaɪdɪ -rɚ əv ˈprɒpəti]) - набувач, який не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння | |||
ДОБРОЧЕСНІСТЬ СУДОВОЇ СИСТЕМИ | |||
---|---|---|---|
ДОБРОЧЕСНІСТЬ СУДОВОЇ СИСТЕМИ (англ. integrity of judiciary [ɪnˈtɛgrɪti ɒv ʤu(ː)ˈdɪʃɪəri]) - цілісна концепція, яка стосується спроможності судової системи або окремого члена судової влади протистояти корупції, при цьому повністю поважаючи основні цінності незалежності, неупередженості, особистої недоторканності, пристойності, рівності, компетенції та старанності | |||
ДОВІДКА ПРО ВИЇЗНУ ПЕРЕВІРКУ | |||
---|---|---|---|
ДОВІДКА ПРО ВИЇЗНУ ПЕРЕВІРКУ (англ. on-site inspection certificate [ɒn-saɪt ɪnˈspekʃən səˈtɪfɪkɪt]) - офіційний документ, що містить результати виїзної перевірки та складається інспекційною групою (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 | |||
ДОВІДКА ПРО ОБЛІКОВИЙ ІДЕНТИФІКАТОР | |||
---|---|---|---|
ДОВІДКА ПРО ОБЛІКОВИЙ ІДЕНТИФІКАТОР (англ. account id certificate [əˈkaʊnt ɪd səˈtɪfɪkɪt]) - документ установленого зразка, що надається на вимогу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який став на облік у Держфінмоніторингу, та використовується ним при направленні запитів до державних органів та державних реєстраторів стосовно ідентифікації клієнтів та в інших визначених законодавством випадках (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 749/27194 | |||
Довідкова правова система | |||
---|---|---|---|
Довідкова правова система – програмний комплекс, що включає масив правової інформації і програмні інструменти, що дозволяють фахівцеві працювати з цим масивом інформації (проводити пошук конкретних документів або їх фрагментів, формувати добірки необхідних документів, виводити інформацію на друк тощо). | |||
ДОВІДНИК УЧАСНИКІВ СЕП | |||
---|---|---|---|
ДОВІДНИК УЧАСНИКІВ СЕП (англ. directory of EPS participants [dɪˈrektərɪ əv iː-piː-ɛs pɑːˈtɪsɪpənts]) - систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 | |||
Довіреність | |||
---|---|---|---|
Довіреність – документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. | |||
Довіреність (доверенность) | ||
---|---|---|
документ, яким довіряючи особа (довіритель) засвідчує, що вона уповноважила свого представника (довірену особу) здійснювати від його імені певні, зазначені в документі, дії, підприємницькі операції. | ||
ДОВІРИТЕЛЬ | |||
---|---|---|---|
ДОВІРИТЕЛЬ (англ. settlor [ˈsɛtlə]) - особа чи компанія, яка передає право власності на належне їй майно довірчому власнику на основі трастової угоди. Якщо довіритель бажає надати вказівки щодо інвестування чи розподілу трастового майна, то угоду може супроводжувати лист, який не несе юридичної сили та в якому зазначені побажання довірителя щодо дій з майном (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ publications/methodsandtrends/documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcomp anyserviceproviders.html); - юридична або фізична особа, яка передає банку повноваження власника щодо належних їй векселів відповідно до умов договору, укладеного між ними (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 | |||
ДОВІРЧЕ УПРАВЛІННЯ | |||
---|---|---|---|
ДОВІРЧЕ УПРАВЛІННЯ (англ. trust managing [trʌst ˈmanɪdʒɪŋ]) - надання довірителями трастовим установам свого майна без передачі права власності на нього для подальшого інвестування цих коштів від імені власників і за їх дорученням на різних фінансових ринках з метою отримання прибутку або одержання інших доходів чи переваг. У зарубіжній практиці під довірчими (трастовими) операціями переважно розуміють операції банків і небанківських фінансових установ з управління майном і виконання інших послуг за дорученням і на користь клієнтів на правах його довіреної особи. Д. у. активами в США та Великий Британії характеризують поняттям «trust». У континентальній Європі переважно використовують термін «довірче управління». У світовій практиці зустрічаються такі види трастів: 1) забезпечувальний – використовується при опосередкуванні реалізації кредитором заставленого майна або позбавленні боржника права його викупу за рішенням суду; 2) охоронний – застосовується у разі тривалого збереження майна з метою одержання довірителем доходу від його управління; 3) дискреційний – якщо довірена особа самостійно визначає час і розмір виплат довірителю доходу, одержаного від управління переданим майном; 4) благодійний – який характеризується необмеженим терміном передачі майна в довірче управління та невизначеним колом вигодонабувачів і може мати різне призначення – допомога інвалідам, сиротам, підтримка соціальних програм тощо; 5) голосуючий – використовується для концентрації пакетів акцій або інших майнових прав з метою забезпечення контрольного пакета та права вирішального голосу в управлінні компанією. У вітчизняній літературі «траст» характеризується як особлива форма розпорядження власністю, що визначає права на майно, яке передається в трастове управління, на розподіл прибутку, отриманого в результаті цього управління, і є відносинами між засновником трасту, довірчим власником (розпорядником) і бенефіціаром. Д. у. майном та фінансовими активами може здійснюватися в трьох формах: повне довірче управління, довірче управління за узгодженням, довірче управління за наказом. Повне довірче управління передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління самостійно в межах, визначених довірчим договором, з обов’язковим повідомленням довірителя про кожну вчинену дію. Довірче управління за узгодженням передбачає вчинення дій щодо предмета довірчого управління за умови обов’язкового попереднього узгодження з довірителем кожної вчиненої довіреною особою дії. Довірче управління за наказом передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління лише за умови видання довірителем наказу у формі та порядку, передбачених довірчим договором. Залежно від характеру розпорядження майном послуги з Д. у. поділяють на: 1) активні, коли майно, що перебуває у розпорядженні довіреної особи, може видозмінюватися, наприклад, шляхом його продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя; 2) пасивні, коли майно не може бути видозмінене або використане довіреною особою без згоди довірителя. Фінансові установи, що здійснюють Д. у., за свою діяльність отримують комісійні у вигляді фіксованої суми або як відсоток від вартості операції чи як відсоток від одержаного прибутку. Послуги з Д. у. для фізичних осіб, які надаються довіреними особами, класифікують за чотирма групами: 1) заповідальний траст – розпорядження майном клієнтів за заповітом чи спадщиною (одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; сплата адміністративних витрат і податків; здійснення розрахунків з кредиторами; розподіл майна між спадкоємцями тощо); 2) прижиттєвий траст – управління майном, грошовими коштами та іншими фінансовими активами відповідно до угоди (зберігання та інвестування активів, розпорядження одержаним доходом, оформлення страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції з готівкою, облікові операції, виплата доходів, аналіз ефективності | |||
ДОВІРЧИЙ ВЛАСНИК | |||
---|---|---|---|
ДОВІРЧИЙ ВЛАСНИК (англ. trustee [trʌsˈtiː]) - фахівець (напр., в залежності від юрисдикції, юрист чи трастова компанія), якому платять за те, щоб він діяв як довірена особа у рамках своєї професійної діяльності. Довірчим власником може бути і не фахівець (напр., особа, що діє без винагороди від імені сім’ї) (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - фахівець, що працює професійно у трастовій сфері за певну плату чи компанія або приватна особа, що виконує свої обов’язки безкоштовно. Довірчий власник утримує довіренне йому майно окремо від інших активів. Довірчий власник інвестує та розпоряджається майном, яке йому довірили, відповідно до трастового договору, укладеного з довірителем, звертаючи увагу на листи-побажання останнього. Також є можливим призначення протектора трасту, який може накласти вето на пропозиції довірчого власника чи відхилити їх. Також може бути назначений опікун, який розпоряджається майном (неповнолітньої чи неповносправної особи) відповідно до вказівок довірчих власників-управителів | |||
ДОВІРЧИЙ ФОНД, ЩО СТВОРЕНИЙ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН (ВИРАЖЕНИЙ (ВИСЛОВЛЕНИЙ) ТРАСТ) | |
---|---|
ДОВІРЧИЙ ФОНД, ЩО СТВО |