ЗБРОЙНИЙ НЕЙТРАЛІТЕТ - (нім., від пізньолат. — нічийний) — засноване на правових домовленостях співробітництво Росії, Данії, Швеції та деяких ін. країн щодо нейтралітету і захисту торг, мореплавства у період війни за незалежність північноамер. колоній 1779—1803 (відоме також як перший 3. н.). Ініціатива 3. н. належала Росії, яка виступила з Декларацією про 3. н. У червні 1780 вона уклала двостор. угоди з Данією та Швецією. 3. н. декларував 7 осн. принципів: 1) усі нейтр. судна можуть вільно плавати з одного порту до ін. уздовж берегів держав, які перебувають у стані війни; 2) вантажі, що належать підданим воюючих держав, за винятком контрабанди, не підлягають захопленню, якщо вони перевозяться нейтр. суднами; 3) порт повинен вважатися блокованим тільки у випадку, коли воююча д-ва, яка здійснює блокаду, розташувала судна так, що створюється очевидна небезпека для нейтр. суден, які заходять у порт; 4) нейтр. судна підлягають 169 затриманню тільки у випадках, коли це виправдано і підтверджено явними доказами; 5) рішення слід виносити без зволікання; 6) розгляд справи повинен бути оперативним і провадитися на підставі єдиних правових норм; 7) крім відшкодування збитків, має бути висловлене вибачення за образу, завдану прапорові держави — учасниці угоди. Сторони угоди зобов'язалися захищати проголошені принципи та оголосили про закриття Балтійського м. для військ, кораблів воюючих держав. Згодом до 3. н. приєдналися Голландія, Пруссія, Австрія, Португалія, Королівство обох Сицилій. Сполучені Штати Америки, Франція та Іспанія формально не приєдналися до 3. н., але офіційно визнали його принципи. У 1783 союз розпався. Принципи 3. н. були підтверджені пізніше Паризькою декларацією про морську війну 1856, знайшли відображення у ряді конвенцій та угод, укладених у 19 ст. і 1- й пол. 20 ст. Ці принципи відіграли важливу роль у формуванні норм міжнар. права щодо нейтр. торгівлі під час мор. війни.