МІЖНАРОДНИЙ СПІР - формально визнана розбіжність між суб'єктами міжнар. права з питання факту або права. М. с. може бути двостороннім чи багатостороннім, виникати у різних сферах діяльності держав щодо тлумачення того чи ін. договору, відповідальності держав тощо. Сучасне міжнар. право ставить поза законом будь-які спроби немирного розв'язання М. с. і вимагає вирішення спірних питань між д-вами винятково мирними засобами. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів дістав заг. визнання і закріплений у Статуті ООН та багатьох ін. міжнар.-правових актах. Згідно з Статутом ООН усі члени Організації Об'єднаних Націй повинні вирішувати свої міжнар. спори мирними засобами, так щоб не ставити під загрозу міжнар. мир, справедливість та безпеку народів (п. З ст. 2). Статут ООН виходить з того, що в сучасних міжнар. відносинах немає такого спірного питання, яке б не могло бути вирішено мирним шляхом на основі взаємної домовленості заінтересованих держав. За норм. відносин між д-вами більшість питань, які виникають у повсякденній практиці міжнар. життя, вирішуються мирними засобами, в першу чергу в дип. порядку, шляхом безпосередніх дип. переговорів або з тією чи ін. участю третіх держав (добрі послуги, посередництво), або з застосуванням таких методів мирного вирішення М. с. як обслідування, примирення, арбітраж, суд. розгляд, звернення до регіональних організацій або угод чи ін. мирних засобів за своїм вибором. Д-ви зобов'язані прагнути до негайного і остаточного врегулювання спорів, які виникають між ними, тільки мирним шляхом, і вони мають свободу вибору виключно мирних засобів такого врегулювання.