ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ (англ. electronic money [ɪlɛkˈtrɒnɪk ˈmʌni]; e-money [ˌiːˈmʌni]; digital cash [ˈdɪdʒɪt(ə)l kæʃ]) - цифровий засіб вираження фіатної валюти, що використовується для електронної передачі вартості вираженої у фіатній валюті. Е-гроші представляють собою механізм цифрового переказу фіатної валюти – тобто вони використовуються для електронного переказу валюти та мають статус законного платіжного засобу (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFT Risks [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potentialaml-cft-risks.pdf); - грошова вартість, що зберігається на електронному пристрої, в тому числі магнітному носії, представлені у вигляді вимоги до емітента, яка випускається під час отримання коштів для проведення платіжних операцій, як це зазначено в пункті 5 статті 4 Директиви 2007/64/ЄС, та яка приймається фізичною або юридичною особою, відмінною від емітента електронних грошей (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d30e-5a5a11e7-954d-01aa75ed71a1.0001.02/DOC_1&format=PDF); - одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов’язання з їх погашення. Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов’язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - грошові зобов’язання емітента в електронному вигляді, які знаходяться на електронному пристрої у розпорядженні користувача. Таким пристроєм може бути мікропроцесорна картка, комп’ютер користувача, сервер системи розрахунків, де централізовано зберігаються Е. г. користувачів. У системах, які здійснюють розрахунки в Е. г., банківські рахунки використовуються лише, якщо гроші вводяться та виводяться із системи. При цьому йдеться про банківські рахунки емітента Е. г., а не користувачів. У разі емісії Е. г. традиційні гроші користувачів зараховуються на банківський рахунок емітента. При пред’явленні Е. г.
для погашення, традиційні гроші списуються з банківського рахунка емітента і надаються пред’явнику, наприклад торговцю, який реалізував за Е. г. товари чи послуги, або споживачу, якщо він вже не потребує такого платіжного засобу. Міжнародні банківські установи, зокрема, Банк міжнародних розрахунків та Європейський центральний банк, наголошують, що Е. г. необхідно розглядати окремо від засобів доступу до банківського рахунка, і встановлюють вимоги до емітентів і систем розрахунків Е. г. незалежно від виду носія, на якому вони зберігаються. Е. г. всіх відомих сьогодні систем є наперед оплаченими і, таким чином, тісно пов’язаними з грошима центральних банків. Саме передоплата традиційними грошима є передумовою для запису на технічному пристрої користувача грошової вимоги до емітента у вигляді Е. г. Ця грошова вимога (або зобов’язання емітента погасити пред’явнику Е. г. традиційними грошима) і використовується для придбання товарів чи послуг у торговців. Ступінь того, як приймаються Е. г. торговцями, залежить лише від домовленостей, досягнутих між ними та емітентом Е. г. Оскільки купівельна спроможність Е. г. потенційно є необмеженою, їх природа характеризується як грошова. Правове визначення Е. г. для країн Європейського Союзу міститься у Директиві 2000/46/ ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними від 18 вересня 2000 р. Відповідно до статті 1 Директиви, «Е. г. – грошова вартість, яка є вимогою до емітента і яка: (i) зберігається на електронному пристрої; (ii) емітується під час отримання грошових коштів у вартісному розмірі не меншому, ніж емітована грошова вартість; (iii) приймається як засіб платежу підприємствами, іншими ніж емітент». Однією з особливостей Е. г., порівняно з традиційними видами грошей, є обмеженість щодо виконання ними функцій засобу платежу і засобу обігу. Як засіб платежу Е. г. мають суттєві технічні обмеження: можливість їх приймання залежить від технічної оснащеності торговців (наявність карт-ридерів, електронних гаманців тощо). Обмежене виконання Е. г. функції збереження вартості, оскільки проценти за Е. г. не нараховуються. Проте якщо в майбутньому суми Е. г., якими володіють фізичні та юридичні особи, збільшуватимуться, ймовірним є відкриття фінансовими посередниками депозитних рахунків Е. г. (джерело: Електронні гроші: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні / В.І. Міщенко, О.О. Махаєва, В.В. Крилова. – К.: ЦНД НБУ, 2007. – 108 с.); - умовна назва грошових коштів, які використовуються їхніми власниками на основі електронної системи банківських послуг. По суті, це кредитні гроші, які приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв (банківських білетів, чеків, векселів), а завдяки запровадженню в сфері розрахунків найновітніших комп’ютерів і сучасних систем зв’язку. Е. г. є найбільш прогресивним, економічним і зручним носієм грошових функцій. Поява електронних грошей стала можливою завдяки широкому впровадженню в банківську справу, у сферу обслуговування населення комп’ютерної техніки і технології, створенню ефективної системи правового захисту всіх суб’єктів розрахунково-платіжних відносин. Основними компонентами системи забезпечення Е. г. є банківські автомати, касири, кредитні картки, дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельних пунктах, електронна система обслуговування вдома та ін. Широкого розвитку Е. г. набули у США, Японії, ФРН та інших країнах з розвинутою електронною індустрією