АРЕШТ (англ. seize [siːz], detention [dɪˈtɛnʃən]) - заборона переказу, перетворення, розпорядження чи переміщення майна, на основі рішення, ініційованого компетентним органом влади чи судом відповідно до механізму замороження. Проте, на відміну від дій з замороження, арешт відбувається за допомогою механізму, що дозволяє компетентним органам чи суду взяти на себе контроль за відповідним майном. Арештоване майно залишається власністю фізичної чи юридичної особи, що має частку у такому майні на момент арешту, в той час як компетентний орган чи суд мають право на володіння, адміністрування чи управління арештованим майном (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - арешт грошових коштів в очікуванні подальших дій (джерело: The FATF Laundering the proceeds of VAT Carousel Fraud Report (February 23, 2007), footnote 19. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/laundering theproceedsofvatcarouselfraudreport.html); - тримання засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III