ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ

(Останнє редагування: Saturday 6 November 2021 18:07 PM)

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ - (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization; Organisation des Nations Unies pour l'education, la science et la culture), ЮНЕСКО (UNESCO; Unesco) - міжнар. міжурядова організація, утворена 16.XI 1945 Лондонською конференцією міністрів освіти союзних держав. її учасники підписали установчий акт — Статут ЮНЕСКО, який набув чинності 4.XI 1946. Він складається з 15 статей, норми яких установлюють, зокрема, цілі та обов'язки, склад, структуру й повноваження керівних органів, регулюють окремі питання процедури, взаємини з ООН та іншими міжнар. організаціями. Статут ЮНЕСКО є багатостор. міжнар. договором універсал, характеру. ЮНЕСКО як суб'єкт міжнар. права несе широку міжнар. відповідальність у рамках своєї спец, компетенції, має режим спец, взаємодії з ООН через укладання угод з її Екон. і соціальною радою. Взаємодія державучасниць з ЮНЕСКО здійснюється через: 1) пост, представництва при ЮНЕСКО, які мають статус дип. установ; 2) нац. комісії у справах ЮНЕСКО (в усіх державах-учасницях). ЮНЕСКО відкрита для держав — членів ООН (ст. II Статуту). Налічує 188 членів і 5 асоційованих членів (на 2001). Україна вступила до ЮНЕСКО 12.V 1954. Осн. мета ЮНЕСКО — сприяти зміцненню миру і безпеки через розширення співробітництва народів у сфері освіти, науки та культури в інтересах забезпечення справедливості, законності й прав людини, а також осн. свобод, проголошених у Статуті 308 ООН, для всіх народів незалежно від раси, статі, мови чи релігії. У руслі цієї мети ЮНЕСКО здійснює такі функції: 1) перспективні дослідження щодо необхідних у майбутньому форм освіти, науки, культури і комунікацій; 2) поширення, передача та обмін знаннями через наукові дослідження, підготовку кадрів і викладання; 3) нормотв. діяльність у формі підготовки та прийняття міжнар. конвенцій і рекомендацій; 4) надання послуг експертів державам-учасницям для визначення їх політики у сфері освіти, науки і культури; 5) сприяння державам-учасницям в обміні спец, інформацією. Органи ЮНЕСКО — Генеральна конференція, Виконавча рада й Секретаріат. Ген. конференція, яка є вищим кер. органом ЮНЕСКО, збирається на свої сесії раз на 2 роки, затверджує Програму та бюджет ЮНЕСКО. Уряд кожної держави-члена призначає до Ген. конференції не більше 5 повноважних представників, які обираються після консультацій з нац. комісією або з осв., наук, й культур, установами (ст. IV, п. 1); кожна держава-учасниця має у Ген. конференції один голос. Викон. рада складається з 58 представників державучасниць і збирається на свої сесії раз на 2 роки. Рада є адм. органом, здійснює підготовку роботи Ген. конференції і несе відповідальність за ефективне виконання її рішень. Секретаріат є викон. органом ЮНЕСКО. Налічує 1514 цив. службовців, з яких 645 працює у 73 регіон, бюро та підрозділах Організації і здійснює затверджену Ген. конференцією Програму. Структура Секретаріату включає ряд спец, підрозділів, зокрема, офіс міжнар. стандартів і правничої діяльності, бюро стратегіч. планування, бюдж. бюро, інформ. бюро, координац. бюро, сектори освіти, природничих наук, соціальних та гуманітарних наук, культури, комунікацій та інформації, зовн. зносин та співробітництва, заг. адміністрування тощо. Очолює Секретаріат найвища посадова особа ЮНЕСКО — Ген. директор, який обирається строком на 6 років. ЮНЕСКО наділена державами-учасницями повноваженнями здійснювати правотв. діяльність. До актів, що розробляються і приймаються ЮНЕСКО або за її участю, належать конвенції, декларації, рекомендації, резолюції тощо. На 1.1 2002 під егідою ЮНЕСКО укладено 33 міжнар. договори (конвенції, протоколи), 8 декларацій, ЗО рекомендацій. Конвенції та протоколи ЮНЕСКО є відкритими для приєднання. У рамках ЮНЕСКО реалізується чотири великі програми — «Освіта для всіх упродовж усього життя», «Наука на службі розвитку», «Розвиток культури — спадщина й творчість», «На шляху до комунікаційного та інформаційного суспільства для всіх», а також трансдисциплінарний проект «На шляху до культури світу», який має консолідуючий характер щодо названих програм. ЮНЕСКО здійснює широку видавничу діяльність — крім наук, і довідкової л-ри, виходить ряд період, видань, серед яких найбільш відомими є «Кур'єр ЮНЕСКО», який виходить багатьма мовами, в т. ч. українською. Офіц. мови ЮНЕСКО — англ., араб., ісп., кит., рос. і французька. Робочі мови — англ. і французька. Місцеперебування — м. Париж (Франція).

» Термінологічний словник