КОЛОНІАЛІЗМ - (франц., від лат. — поселення) — політика екон. експлуатації, пограбування і гноблення менш розвинених країн метрополіями. Пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Перший збігається з періодом великих геогр. відкриттів (15—16 ст.), які супроводжувалися насильн. захопленням рядом європ. держав (Англією, Голландією, Іспанією, Португалією, Францією) вел. територій в Америці, Азії та Африці. Це був початок створення колоніальної системи. Другий етап тривав до поч. 20 ст., коли більша частина світу виявилася поділеною між відносно невеликою кількістю держав-метрополій. До згаданих вище додалися Бельгія, Італія, Німеччина, США, Японія. Після Другої світ, війни під зростаючим впливом нац.-визв. рухів колоніальна система зазнала глибокої кризи. На поч. 60-х pp. 203 десятки кол. колоній стали незалежними і суверенними д-вами. ГА ООН під тиском соп. країн прийняла Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960. У цьому акті було зафіксовано, що всі народи мають право на самовизначення, а К. суперечить Статутові ООН і шкодить розвитку співробітництва та встановленню миру у всьому світі. ООН закликала покласти край К. у будь-яких формах. Повний розпад колоніальної системи в основному завершився у 70-х pp. Останньою великою колонією, яка отримала незалежність, була Намібія (1990). Нині під владою деяких держав (Великобританії, Нідерландів, США, Франції) перебувають кілька невеликих, здебільшого острівних територій. Але їх правовий режим тільки в окр. елементах нагадує систему відносин між колоніями і метрополіями.