ЮРИСДИКЦІЯ - [лат. jurisdictio — судочинство, від jus (juris) — право і dicere — говорити, проголошувати] — 1) Встановлена зак-вом сукупність повноважень відповідних органів держ. влади та органів місц. самоврядування розглядати та вирішувати прав, спори і справи про правопорушення, давати правову оцінку діянням осіб або ін. суб'єктів права з т. з. їх правомірності або неправомірності, застосовувати санкції до правопорушників. За характером справ, які розглядаються, Ю. може бути адміністративною, конституційною та ін. 2) Тер. межі компетенційної сфери діяльності певних органів держ. влади або органів місц. самоврядування. ю. може визначатися за територією, на яку поширюються повноваження того чи ін. публічно-владного органу (напр., за місцем скоєння злочину або за місцем мешкання відповідача). 3) Відправлення правосуддя або підсудність. У даному випадку зміст Ю. полягає у реалізації судом повноважень: а) керувати суд. процесом; б) судити і виносити компетентне рішення; в) зобов'язувати до виконання рішення, що прийняте. Ю. судів може визначатися особливостями кола осіб, які є учасниками суд. розгляду справи (напр., підсудність військовослужбовців військ, судам). 4) У міжнар. праві розрізняється Ю. д-ви та Ю. міжнародна. Ю. д-ви поділяється на територіальну та особисту (національну). Ю. територіальна зумовлюється суверенністю влади д-ви в межах її території, де вона має абсолютну Ю., за винятком випадків, коли відповід. міжнар. угодами не передбачається інше. Особиста (національна) Ю. д-ви поширюється на своїх гр-н, які перебувають за межами її території (напр., у відкритому морі, в Антарктиці, в косм. просторі). В окр. випадках, передбачених нац. зак-вом, Ю. д-ви поширюється на гр-н цієї д-ви, які перебувають на тер. ін. д-ви, однак здійснюватися така Ю. може лише на тер. своєї д-ви, якщо інше не передбачено міжнар. угодами. Ю. міжнародна — це підсудність певної категорії справ міжнар. органам. Даний вид Ю. на відміну від Ю. д-ви є певним обмеженням держ. суверенітету. Цей фактор зумовлює те, що для визнання Ю. будь-якого міжнар. органу необхідна явно виражена згода відповід. д-ви. Так, згідно зі ст. 36 Статуту Міжнар. суду ООН д-ви можуть (але не зобов'язані) заявити 463 про обов'язковість для себе Ю. Міжнар. суду. До цього часу більшість держав не визнали його Ю. як обов'язкову для себе.