ОКУПАЦІЯ - (лат. — оволодіння, зайняття, від — захоплювати, займати) — у міжнародному праві тимчасове зайняття збройними силами тер. противника. Може мати місце як у мирний, так і у воєнний час. Режим О. регулюється 4-ю Гаазькою конвенцією 1907, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни 1949, Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей на випадок збройного конфлікту 1954 тощо. За 4-ю Гааз, конвенцією, зокрема, О. розпочинається з встановлення факт, контролю над окупованою територією і утворення окупац. адміністрації, а припиняється з моменту втрати її факт, контролю над територією. Окупац. війська мають право стягувати на свою користь установлені податки, але 299 зобов'язані покривати з них витрати на управління. Вони можуть встановити реквізицію та контрибуцію для своїх потреб. Окупац. влада має право вимагати від населення беззаперечного підкорення, неучасті у ворожих діях. Водночас окупант не має права вимагати від населення активно сприяти своїм військ, операціям супроти його вітчизни. Окупац. д-ва повинна вживати заходів для впорядкування госп. і громад, життя на захопленій території. Оскільки О. — тимчас. явище, включення окупованої території до складу окупац. д-ви заборонено. Важливим елементом режиму О. є забезпечення безпеки окупац. військ, їх майна й комунікацій. Окупац. війська зобов'язані поважати осн. права людини, а також права, визначені міжнар. нормами з гуманіт. питань. На окупованій території зберігаються цив. закони і приватні, особисті та майн. права, що регулюються ними. Міжнар. акти передбачають, зокрема, право нас. окупованої території зберігати вірність своїй д-ві, забороняють колективні покарання та вигнання населення. Також залишається у силі місцеве крим. зак-во, але окупант має право посилити крим. покарання, а за необхідності ввести свої крим. закони, спеціально призначені для охорони його безпеки. Порушення окупантом норм міжнар. права, які стосуються О., тягнуть за собою політ., матеріальну або моральну відповідальність за вчинення воєн, злочинів, що expressis verbis (лат. — рішуче, категорично) становлять особливу небезпеку, чи крим. відповідальність винних фіз. осіб. Така відповідальність може настати не тільки за порушення законів та звичаїв війни, а й за злочини проти миру і людства, якщо О. є наслідком агресив. війни. Особливим видом О. є післявоєнна окупація як засіб забезпечення виконання зобов'язань д-вою, що несе відповідальність за агресію. Прикладом може слугувати О. тер. Німеччини та її сателітів військами антигітлерівської коаліції на основі відповід. домовленостей.