КОНДОМІНІУМ - (лат. condominium - співволодіння, від соп... — префікс, що означає спільність, сумісність, і dominium — володіння, володарювання) — спільне володіння; у міжнародному праві — спільне здійснення юрисдикції над однією територією двома чи кількома д-вами. Необхідність встановлення К. може бути пов'язаною з істор. та геополітичними особливостями певної території. Звичайно К. встановлювався з метою усунення нерозв'язаних ін. шляхом суперечностей між двома чи кількома двами з приводу юрисдикції над однією і тією самою територією. В історії міжнар. відносин відомо кілька випадків К. Так, К. у комуні Морене на прусбельг. кордоні виник через те, що Пруссія і Нідерландське королівство не змогли домовитися про проходження кордону в цьому районі на підставі акта Віденського конгресу 1814—15. Цей К. проіснував до Версальського мирного договору 1919. З 1889 по 1899 існував К. США, Великобританії та Німеччини над о-вами Самоа. З 1898 до 1953 під К. Великобританії та Єгипту 207 перебував Судан з метою захисту витоків ріки Ніл. Великобританія та Франція здійснювали К. над о-вами Нові Гебріди з 1887 до отримання ними незалежності в 1980 (нині — Республіка Вануату). Під спільною юрисдикцією Австралії та Нової Зеландії перебували копальні на о-вах Різдва. К. міг встановлюватися також над вод. просторами (напр., К. Сальвадору і Гондурасу над затокою Фонсека). У наш час К. має більше історичне, ніж практ. значення, окрім Андорри та о-ва Фазанів, що є іспанофранцузькими К.