АПАРТЕЇД - (мовою африкаанс apartheid — роздільне проживання) — політика і практика расової сегрегації і дискримінації щодо окр. народів та етн. груп. Виявляється у відповідних правових та орг. формах. Офіційний А. тривалий час мав місце в Південно-Афр. Республіці (ПАР), починаючи з серед. 20 ст. Система А. тут склалася на межі 40—50-х pp., коли в країні владарювала нац. партія. Населення ПАР було поділене на 4 групи: білих, чорних («банту»), кольорових та азіатів. При цьому повні громадян, права належали тільки білим. 1973 у межах ООН було прийнято Міжнародну конвенцію про припинення злочину апартеїду і покарання за нього. Цей документ став міжнар.-правовою основою боротьби з А. Згідно з Конвенцією А. кваліфікується як злочин проти людства. Осн. виявами політики А. є: позбавлення члена або членів певної расової групи чи груп права на життя і свободу; вбивство членів расової групи чи груп; заподіяння членам расової групи чи груп серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу та 19 посягання на їхню свободу чи гідність, застосування до них тортур чи жорстоких, нелюдських і таких, що принижують гідність, форм поводження та покарання; безпідставний арешт і незаконне утримання у тюрмах членів расової групи чи груп; навмисне створення для расової групи чи груп таких життєвих умов, які розраховані на її чи їх повне або часткове фіз. знищення; будь-які заходи законод. характеру, спрямовані на обмеження осн. прав людини і свобод корінного населення за расовою ознакою, тощо. Контроль за здійсненням Конвенції покладено на Спеціальний комітет ООН проти А. Україна ратифікувала Конвенцію 15. X 1975.