МІЖНАРОДНИЙ ПРАВОПОРЯДОК - сукупність відносин, яка має свою структуру і базується на нормах права. Ядром і основою цих правовідносин є заг. правовідносини, що їх породжують осн. принципи міжнар. права та ін. імперативні норми серед суб'єктів співтовариства держав з приводу захисту спільних інтересів і збереження цінностей, які сповідуються всіма. Правопорядок існує у сучас. співтоваристві держав, яке є складним 259 соціальним організмом, що постійно розвивається. Це співтовариство має свою структуру, зумовлену наявністю різною мірою пов'язаних між собою держав, груп держав та їх організацій, котрі об'єднуються на різних засадах і взаємодіють з ін. д-вами та групами держав і їх організаціями. Всі ці елементи структури групуються навколо орг. ядра — заг. універсальної міждерж. організації (ООН) і спеціаліз. організацій її системи. Життя цієї структури — в численних відносинах, що виникають між її елементами. Відносини ці системні, вони більшою чи меншою мірою упорядковані, організовані. Чим більшим є ступінь упорядкованості відносин, тим більш органічним і життєздатним є міжнар. співтовариство. Міжнар. право історично стало тим інструментом, який забезпечує формування системності та упорядкованості співтовариства. Як структурний елемент, юно опосередковує порядок відносин, що розвивається (політ., екон., соціальний тощо) у середині співтовариства, перетворюючи його на правопорядок. Міжнар. право містить модель порядку. Реалізуючись на практиці, впливаючи на реальні відносини, воно встановлює порядок. Ступінь відповідності реального правопорядку наявній моделі характеризує стан міжнар. законності. Оцінка правопорядку, що створюється, відбувається у самій міжнар.-правовій практиці: оцінка правопорядку окр. д-вами, їх союзами та об'єднаннями; оцінки, що даються у РБ та ГА ООН, ін. універсальних і регіон, організаціях. Міжнар. суд неодноразово звертав увагу на соціальну цінність міжнар. права і підкреслював, що сучасне міжнар. співтовариство держав як ніколи потребує того, щоб постійно і ретельно дотримуватися норм, які мають за мету забезпечення впорядкованих відносин між державами — членами Співтовариства.