НЕЙТРАЛІТЕТ - (від пізньолат. — нічийний) — особливий міжнар. прав, статус д-ви, що визначає її ставлення до війни, воєнних конфліктів. Йдеться насамперед про неучасть у війні, а в мир. час — про відмову від участі у воєнних блоках. Розрізняють Н. постійний, традиційний, позитивний (активний), воєнний та збройний. Права і обов'язки нейтр. держав у сухопут. війні визначені 5-ю Гаазькою конвенцією 1907, а в морській війні — 13-ю Гаазькою конвенцією 1907. Сторони, що перебувають у стані війни між собою, не повинні вводити свої війська на тер. нейтральної д-ви, а у випадку введення остання зобов'язана їх роззброїти та інтернувати до кін. війни. Нейтр. д-ва не зобов'язана перешкоджати вивезенню чи транзиту зброї або ін. військ, спорядження через свою територію, якщо це робиться за рахунок воюючої сторони. В мор. війні кораблі ворогуючих сторін не повинні перебувати на рейді й в тер. водах нейтр. д-ви більш як 24 години (за винятком авар, стану або стихії). Про свій Н. д-ви заявляють або на поч. воєнних дій між ін. д-вами, або в мир. час у разі наростання воєн, конфронтації. На відміну від Н. під час війни, постійний Н. діє також у мир. 287 час і означає прийняття д-вою зобов'язання ніколи не брати участі у війні, утримуватися від політики, що може призвести до воєн, конфліктів. Постійний Н. є визнаним і гарантованим міжнар. правом. Зокрема, постійний Н. Швейцарії був гарантований учасниками Віденського конгресу 1814—15, які підписали з цього приводу спец, декларацію. 1955 Н. Австрії був визнаний д-вами, що підписали Держ. договір про відновлення незалеж. і дем. Австрії. Про свій намір стати нейтр. д-вою заявила й Україна в Декларації про державний суверенітет України 1990.