МІЖБАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ (англ. interbank credit [ˈɪntəˌbæŋk ˈkrɛdɪt]) - кредит, наданий на міжбанківському ринку одним банком іншому. Кредитні відносини між банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних угод, які передбачають умови розміщення тимчасово вільних коштів, права та зобов’язання сторін з належним оформленням справ за М. к. Зазвичай, М. к. – це короткостроковий кредит, одержаний (наданий) з метою оперативного забезпечення банківської системи ресурсами, 400 М дотримання вимог економічних нормативів, підтримки ліквідності, платоспроможності та стабільності функціонування банків. Джерелом М. к. є тимчасово вільні кошти банків і міжбанківські депозити, які банки зберігають на кореспондентських рахунках один у одного та в центральному банку. На практиці використовують такі основні види М. к.: 1) овердрафт за кореспондентським рахунком, при якому на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових) залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня; 2) кредити овернайт, надані іншим банкам на строк не більше одного операційного дня та використовувані банками-позичальниками для завершення розрахунків поточного дня; 3) кошти, надані іншим банкам за операціями РЕПО