ЗАХИСТ ЖЕРТВ ВІЙНИ - система заходів, спрямованих на забезпечення встановлених міжнар. гуманітарним правом правил поведінки щодо поранених, хворих, військовополонених і цив. населення під час війни. Осн. міжнар. актами у цій галузі є підписані 12. ХІІI.1949 чотири Женевські 163 конвенції про захист жертв війни 1949: Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях; Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, із складу збройних сил на морі; Конвенція про поводження з військовополоненими; Конвенція про захист цив. населення під час війни. Станом на 1997 їх ратифікували 188 держав. У 2-й пол. 20 ст. термін «війна» почав витіснятися терміном «збройний конфлікт». В ост. десятиліття у міжнар. праві усталився поділ збройних конфліктів на «міжнародні збройні конфлікти» та «збройні конфлікти неміжнародного характеру». Учасники Дип. конференції у Берні 12.ХІ1 1977 на розвиток Женев. конвенцій 1949 прийняли Дод. протоколи, які стосуються захисту жертв міжнар. збройних конфліктів (Протокол І) та захисту жертв збройних конфліктів неміжнар. характеру (Протокол II). їх ратифікували відповідно 147 і 139 держав. Положення Женев. конвенції! та Дод. протоколів «повинні за будь-яких обставин повністю застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих док-тів, без будь-якої несприятливої різниці щодо характеру або походження збройного конфлікту» (преамбула Протоколу І). Загальна для всіх Женев. конвенцій 1949 ст. З забороняє здійснення стосовно некомбатантів або осіб, що склали зброю, таких дій, як: посягання на людську гідність, життя і фіз. недоторканність; захоплення заручників; винесення вироку і застосування покарання без поперед, суд. рішення. Поранені і хворі мають бути підібрані та забезпечені мед. допомогою. У випадках, не передбачених Женев. конвенціями 1949 та Дод. протоколами до них, «цивільні особи і комбатанти залишаються під захистом і дією принципів міжнародного права, які випливають з усталених звичаїв, з принципів гуманності та вимог суспільної свідомості» (ст. 1 Протоколу І).