КОРУПЦІЯ (англ. corruption [kəˈrʌpʃən]) - використання державної посади для отримання особистої вигоди. Вважається, що таке визначення, в цілому, відображає різні незаконні вчинки і дії, в тому числі привласнення чужої власності (при якій кошти або майно, що належать державі, використовуються державними посадовими особами для отримання особистої вигоди) і зловживання службовим становищем (при якому корумпований чиновник має особистий інтерес в рішеннях, прийнятих ним як державною посадовою особою). Це визначення також включає хабарництво як зі «сторони, що вимагає хабар», коли посадова особа бере хабар (іноді називається «пасивним» хабарництвом), так і зі «сторони, що дає хабар», коли фізична або юридична особа пропонує хабар (іноді називається «активним» хабарництвом) . Аналіз не обмежується операціями за участю політичних діячів, у межах визначення, що застосовується у Рекомендаціях ФАТФ, але також поширюється на чиновників (включаючи членів сімей і близьких осіб), ділові відносини і компанії, чиї корупційні операції можуть опинитись в сфері компетенції підзвітних організацій ; - дія або бездіяльність при виконанні обов’язків або у зв’язку з цими обов’язками в результаті вимагання чи прийняття подарунків, обіцянок або стимулів чи їх незаконне отримання кожного разу, коли має місце така дія чи бездіяльність (джерело: Кодекс поведінки посадової особи щодо підтримання правопорядку, прийнятий Резолюцією 34/169 Генеральної асамблеї ООН 17.12.1979 р.,; - порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що виявилися в протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності (джерело: Панченко М.В. Особливості суміщення та сумісництва професій (посад) в органах СБ України / М.В. Панченко // Європейські перспективи. – 2012. – № 3(3). – С. 133); - прямі чи опосередковані вимагання, пропонування, давання чи отримання хабара чи будь-якої іншої неправомірної вигоди або можливості її отримання, які порушують належне виконання 369 К будь-якого обов’язку особою, що отримує хабара, неправомірну вигоду й можливість мати таку вигоду, або поведінку такої особи (джерело: Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією: прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 4 листопада 1999 року. ; - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 49. – Стор. 3186, ст. 2056).