ЕМБАРГО - (ісп. embargo — заборона, накладення арешту) — 1) У міжнародному праві встановлена держ. органами заборона на вихід із портів чи тер. вод своєї країни власних чи іноз. суден; затримання товарів, вантажів та ін. цінностей. В умовах війни Е. може застосовуватися не лише до суден та ін. власності ворожої д-ви, а й до суден нейтральних країн у порядку іммобілізації (з метою нерозголошення військової таємниці) або реквізиції. 2) Заборона на ввезення чи вивезення з країни товарів чи валюти з метою: здійснення екон. тиску на країну-імпортера чи країну -експортера; сприяння розвиткові тієї чи ін. галузі вітчизн. в-ва; захисту певних монопольних інтересів; усунення військ., екол. та ін. загрози; введення міжнародноправових санкцій. Статут ООН розглядає Е. як колективну репрес. дію, санкцію щодо д-ви, чиї дії або наміри можуть тлумачитися як такі, що загрожують міжнар. безпеці.