ПРАВА ЖІНОК - система прав і свобод, що характеризують прав, статус жінок з урахуванням особливостей їх соціального стану. За цією системою жінки мають право на: допомогу по вагітності та пологах, по догляду за дитиною; грош. виплати матерям (батькам), які доглядають 3 і більше дітей віком до 16 років; допомогу по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчас. непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу на дітей військовослужбовців строк, служби; щорічну відпустку повної тривалості (до настання 6-місячного строку безперерв. праці в перший рік роботи на даному підприємстві; перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; жінкам, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда); на безпечні умови праці із забороною застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпеч. умовами праці, на підзем. роботах, а також залучення жінок до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Першим міжнар. док-том, що закріпив політичні П. ж., є Загальна декларація прав людини 1948. На розвиток її положень прийнято Конвенцію про політичні права жінки 1952, в якій зазначено, що жінки: мають право голосувати на всіх виборах на рівних з чоловіками умовах (ст. І); можуть бути обрані на рівних з чоловіками умовах без будь-якої дискримінації до всіх встановлених нац. зак-вом установ, що вимагають публічних виборів (ст. II); на рівних з чоловіками умовах без будь-якої дискримінації займати посади на громад, і держ. службі та виконувати всі громад, і держ. функції, встановлені нац. законом (ст. III). Основним правовим принципом захисту П. ж. є принцип рівності прав чоловіків і жінок, закріплений у Статуті ООН як обов'язок поважати права всіх, незалежно від статі. Цей же принцип проголошений Заг. декларацією прав людини 1948, за якою кожна людина повинна володіти всіма правами і свободами, незалежно від раси, статі, мови тощо (ст. 3). У Конституції і закві України закріплено рівність прав чоловіків і жінок. Зокрема, в Осн. Законі визначено, що рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громад.-політ, і культур, діяльності, у здобутті освіти і профес. підготовці, у праці та винагороді за неї; спец, заходами щодо охорони праці й здоров'я жінок, встановленням пенс, пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; прав, захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та ін. пільг вагіт. жінкам і матерям (ст. 24). Гарантами забезпечення П. ж. є міжнар. і нац. органи та організації: Комісія ООН з прав людини, Комісія зі становища жінок (у структурі ЕКОСОР), Верховний комісар ООН з прав людини, Комітет ООН з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, 347 Європейський суд з прав людини та ін. Реалізація П. ж. в Україні забезпечується системою органів держ. влади, місц. самоврядування, судів, прокуратури та ін. правоохор. органів. Важливе місце в забезпеченні реалізації П. ж. відіграє Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, осн. функцією якого є захист прав та свобод людини і гр-нина, проголошених Конституцією України, законами та міжнар. договорами України. Одним з важливих напрямів діяльності всієї системи органів держ. влади щодо захисту П. ж. є реалізація держ. політики з питань поліпшення становища жінок, створення належних умов для забезпечення жінкам рівних з чоловіками можливостей брати участь у політ, і сусп. житті д-ви. В Україні діють жіночі політичні партії: Всеукраїнська партія жіночих ініціатив, «Жінки України», Жіноча народна партія (об'єднана), «Жінки за майбутнє України» та інші. Серед громад, об'єднань — Союз жінок України, Все-укр. жіноче нар.-дем. об'єднання «Дія», Союз українок, «Жінки XXI століття» та ін.