ПРАВОПОРУШЕННЯ МІЖНАРОДНЕ - протиправне діяння (бездіяльність), яке полягає у порушенні д-вою чи ін. суб'єктом міжнар. права своїх міжнар. зобов'язань. Суб'єктами П. м. можуть бути д-ви, міжнар. оргції, фіз. особи. Об'єкт П. м.: загальновизн. норми і принципи міжнар. права; міжнар. договори; права д-ви, міжнар. орг-цій та іноземців; недоторканність дип. і конс, представництв, пост, представництв при міжнар. орг-ціях тощо. П. м. поділяють на делікти і злочини. Останні є суспільно небезпечнішими для міжнар. правопорядку, ніж делікти. П. м., як правило, супроводжуються заподіянням матеріальної чи нематеріальної шкоди тій або ін. д-ві чи міжнар. орг-ції. Ці правопорушення мають наслідком юрид. відповідальність у вигляді відшкодування завданої шкоди чи застосування ін. міжнар.-прав. заходів, спрямованих на відновлення поруш, права відповід. д-ви чи міжнар. організації. У виняткових випадках до порушників міжнар. права застосовуються санкції ООН або спец. суд. органів чи міжнар. трибуналів.