ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ» 1993 - нормат. акт, яким встановлено порядок укладення, виконання і денонсації міжнародних договорів України з метою належного забезпечення її нац. 154 інтересів та здійснення цілей, завдань і принципів зовн. політики, закріплених у Конституції України. Прийнятий ВР України 22.XII 1993. Визначає 3 категорії міжнар. договорів України, згода на обов'язковість яких здійснюється від імені: України; Уряду; міністерств та ін. центр, органів викон. влади. Від імені України укладаються міжнар. договори: а) політичні, територіальні, мирні; б) що стосуються прав та свобод людини; в) про громадянство; г) про участь України у міждерж. союзах та ін. міждерж. об'єднаннях (організаціях), системах колект. безпеки; д) про військ, допомогу та стосовно направлення контингенту ЗС України до ін. країни чи допуску ЗС іноз. держав на тер. України; е) про використання тер. та природ, ресурсів України; є) яким за згодою сторін надається міждерж. характер. Від імені Уряду укладаються міжнар. договори з екон., торг., н.-т. та ін. питань, що належать до його компетенції. Від імені міністерств та ін. центр, органів викон. влади укладаються міжнар. договори з питань, що належать до їх компетенції (ст. 2). Пропозиції щодо укладення міжнар. договорів подаються Урядові України М-вом закорд. справ. Інші м-ва і центр, органи викон. влади подають Уряду свої пропозиції разом із МЗС або за погодженням з ним. Порядок подання пропозицій щодо укладення м-ва-ми та ін. центр, органами викон. влади міжнар. договорів міжвідомчого характеру визначається Урядом України. Уряд розглядає внесені пропозиції і не пізніш як у 10-денний строк подає їх разом з відповідними висновками Президентові України, а щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, приймає рішення про укладення такого договору. Пропозиції щодо укладення міжнар. договорів України можуть подаватися АР Крим в особі її вищих органів законод. та викон. влади (ст. 3). Рішення про проведення переговорів і підписання міжнар. договорів України приймаються: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президентом України; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України; в) щодо договорів, які укладаються від імені міністерств та ін. центр, органів викон. влади України, — в порядку, встановленому Урядом України (ст. 4). Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнар. договору, прийняття тексту міжнар. договору чи встановлення його автентичності та підписання міжнар. договору України здійснюються лише уповноваженими на те особами. Президент України, Прем'єр-міністр України і міністр закорд. справ України мають право вести переговори і підписувати міжнар. договори України без спец, повноважень. Глава дип. представництва України в іноз. дві або глава представництва України при міжнар. організації мають право вести без спец, повноважень переговори про укладення міжнар. договору України відповідно з д-вою перебування або в рамках відповідної міжнар. організації. Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнар. договорів України надаються: а) щодо договорів, які укладаються від імені України, — Президентом України; б) щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, — Урядом України або за його дорученням — МЗС України; в) щодо договорів міжвідомчого характеру — відповідним м-вом або ін. центр, органом викон. влади разом із МЗС України (ст. 5). Закон 155 містить перелік міжнар. договорів України, які підлягають ратифікації. Це такі міжнар. договори: а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співпрацю, про нейтралітет), загальноекономічні (про екон. та н.-т. співпрацю), із заг. фінансових питань, з питань позики та кредиту, територіальні, мирні; б) про права та свободи людини і гр-нина; в) про громадянство; г) про участь у міждерж. союзах та ін. міждерж. об'єднаннях (організаціях), системах колект. безпеки; д) про військ, допомогу та стосовно направлення контингенту ЗС України до ін. країни чи допуску ЗС іноз. держав на тер. України; е) про істор. та культурне надбання народу України; є) виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалених нових законів України; ж) ін. міжнар. договори, ратифікація яких передбачена законом чи самим міжнар. договором (п. 2 ст. 7). Визначено процедуру ратифікації. Вона здійснюється ВР Українишляхом ухвалення спеціального закону про ратифікацію, який підписується Головою ВР України (п. 1 ст. 7). Особливий порядок ратифікації передбачений для територіальних міжнар. договорів України та договорів, зазначених у вищеви-кладених підпунктах «в» та «г« п. 2 ст. 7. Вони ратифікуються законом України, що ухвалюється двома третинами голосів народних депутатів України від їх фактичної кількості (п. З ст. 7). Президент або Уряд України розглядають пропозиції щодо схвалення договорів і приймають відповідні рішення про подання їх ВР України на ратифікацію. Подані на ратифікацію міжнар. договори попередньо розглядаються Комітетом ВР України у закорд. справах, а в разі необхідності — ін. комітетами ВР. Якщо буде виявлено розбіжності між договором, поданим на ратифікацію, і Конституцією України, договір надсилається до Конст. Суду України для отримання висновку про його відповідність Конституції України (п. 5—7 ст. 7). Якщо на ратифікацію подано міжнар. договір, виконання якого потребує ухвалення нових законів України, проекти законів про ратифікацію та про внесення змін до законод. актів подаються на розгляд ВР України разом і ухвалюються одночасно. Якщо ж міжнар. договір містить положення, що суперечать Конституції України, його ратифікація можлива після внесення відповідних змін до Конституції (п. 8—9 ст. 7). ВР України з урахуванням висновків відповідних комітетів парламенту розглядає подані на ратифікацію Президентом України або Урядом України міжнар. договори та ухвалює відповідні рішення. На цій підставі Голова ВР підписує ратифікац. грамоту, яка засвідчується підписом міністра закорд. справ України (п. 10—11 ст. 7). Затвердження міжнар. договорів, які не потребують ратифікації, здійснюється відповідно Президентом України — у формі указу, Урядом України — у формі постанови. Порядок затвердження міжнар. договорів України міжвідомчого характеру визначається Урядом України (ст. 9). Міжнар. договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнар. права, заг. нагляд за їх виконанням здійснює МЗС України (п. 1 ст. 12 і п. 1 ст. 15). Укладені і належним чином ратифіковані міжнар. договори становлять невід'ємну частину нац. зак-ва України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм нац. зак-ва. Якщо міжнар. договором 156 України, укладеним у формі закону, встановлено ін. правила, ніж передбачені нац. зак-вом, то застосовуються правила міжнар. договору України (ст. 17). Ратифіковані Україною міжнар. договори і договори, затвердження, прийняття або приєднання до яких здійснені на підставі рішень відповідно ВР України або Президента України, а також договори, що набули чинності з моменту підписання їх Президентом України, публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», в газеті ВР України та у «Зібранні діючих міжнародних договорів України». Ін. договори, що набули чинності для України, публікуються у «Зібранні постанов Уряду України» та в газеті Уряду України. Порядок опублікування міжнар. договорів міжвідомчого характеру, що набули чинності, визначається Урядом України. Якщо міжнар. договір має автентич. текст держ. мовою України, — публікується автентич. текст держ. мовою України. В разі, коли договір не має автентич. тексту держ. мовою, — публікується один з автентичних текстів іноз. мовою, а також офіц. переклад держ. мовою України, здійснений МЗС України (ст. 20). Денонсація міжнар. договорів України здійснюється відповідно законом України, указом Президента України, постановою Уряду України (СТ. 24).