МИРНИЙ ДОГОВІР - осн. форма юрид. припинення стану війни між двами. Поширеними формами завершення воєнних дій є перемир'я і капітуляція. Війна ж закінчується з моменту підписання М. д., положення якого регулюють широке коло питань: умови припинення війни; тер. зміни, викликані війною; повернення військовополонених; відповідальність воєнних злочинців; реституції і репарації; відновлення дипломатичних і консульських відносин; відновлення дії міжнар. угод та ін. Після Першої світової війни 1914—18 в ході Паризької мирної конференції 1919—20 було укладено низку М. д., що утворили Версальську систему мирних договорів 233 (див. Версальський мирний договір 1919). Після Другої світової війни 1939— 45 державами антигітлерівської коаліції були підписані М. д. з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією, які воювали на боці Німеччини. Існують також нетрадиц. способи припинення війни. Так, 25.1 1955 було прийнято указ Президії BP СРСР «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною», який відновив мирні відносини між СРСР та Федеративною Республікою Німеччиною і Німецькою Демократичною Республікою. 19.Х 1956 між СРСР та Японією була підписана Спільна декларація, що припинила стан війни і відновила мир та добросусід. дружні відносини між ними. Трохи раніше, 1951 у м. СанФранциско (США) з Японією був підписаний М. д. між США, Великобританією та ін. зх. д-вами. Радянський Союз від підписання цього договору відмовився, вважаючи його таким, що порушує низку прав СРСР, Китаю та ін. країн. У зв'язку з цим у Спільній декларації 1956 було поставлено завдання розробити й підписати рад.-япон. М. д. Це питання залишається відкритим і донині, що ускладнює двостор. відносини між Росією та Японією.