РЕПАТРІАЦІЯ - (пізньолат. — повернення на батьківщину) — повернення в країну громадянства, пост, проживання або походження певних категорій осіб (біженців, переміщених осіб, військовополонених), які внаслідок різних обставин опинилися поза її межами. Здійснюється на підставі міжнар. договорів або відповід. законів заінтерес. д-в. Нерідко буває пов'язана зі зміною (набуттям) громадянства. Обов'язковість Р. військовополонених передбачена Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949. Женев. конвенція про поводження з військовополоненими 1949 (ст. 109) передбачає, що д-ви в період воєн, дій зобов'язані відправляти на батьківщину тяжкохворих і тяжкопоран. військовополонених незалежно від їх звання і кількості після приведення їх до стану, що допускає перевезення. Воюючі сторони повинні намагатися за сприяння відповід. нейтральних держав проводити госпіталізацію у нейтрал, д-вах поранених і хворих військовополонених та можуть укладати угоди про Р. або інтернування у нейтрал, країнах здорових військовополонених, які перебували тривалий час у полоні. Згідно зі ст. 118—119 Женев. конвенції про поводження з військовополоненими 1949 після припинення воєн, дій воюючі д-ви повинні провести безумовну Р. військовополонених, за винятком тих, які не підлягають Р. через тяжку хворобу, скоєний крим. злочин або відбуття покарання за вже винесеним суд. вироком.