ЮС ІНТЕР ГЕНТЕС - лат. jus inter gentes -право між народами) — термін, уведений у доктрину міжнар. права ісп. правознавцем і теологом Ф. де Віторія (1486—1546). Цитуючи поняття «юс генціум», яке дав рим. юрист Гай у своїх Інституціях, Ф. Віторія визначив його як «таке, що встановлено природною причиною між усіма народами» (лат. inter omnes gentes — між усіма народами). Заміна юс генціум — права народів на Ю. і. г. — права між народами (саме так цей термін лат. мовою увійшов у л-ру 16—17 ст.) мала 468 принципове значення, оскільки новий термін почав асоціюватися з тим поняттям, яке в кін. 18 ст. стало називатися міжнар. правом. Термін «міжнародне право» вперше був ужитий англ. юристом і філософом І. Бентамом 1780, і фактично він є буквальним перекладом терміна «юс інтер гентес».