КАНАЛИ МІЖНАРОДНІ МОРСЬКІ - (від лат. — труба, жолоб) — штучно створені водні шляхи, які використовуються для міжнар. судноплавства. Особлива роль К. м. м. полягає у значному скороченні ними світових мор. комунікацій, підвищенні динаміки пасаж, і вантаж, перевезень, регулюванні потоків суден, а також у наявності військ.-стратег. аспекту їх буд-ва та експлуатації. К. м. м. слід відрізняти від проток, які є природ, мор. шляхами, і від нац. (внутрішніх) каналів, які для міжнар. судноплавства не використовуються і знаходяться під виключним суверенітетом конкретної дви. Як штучні споруди, що розміщені на тер. певної д-ви, К. м. м. є невід'ємною частиною її території, а тому вони підпорядковуються її юрисдикції з урахуванням міжнар.-правової регламентації. Можливим варіантом використання каналу є його здача в оренду ін. д-ві. До К. м. м. належать Кільський, Панамський і Суецький канали. Кільський канал з'єднує Балтійське і Північне моря. Побудований Німеччиною на тер. землі ШлезвігГольштейн, відірваної від Данії 1864. Експлуатація каналу почалася 1896. 196 Військ, фактор проектування і буд-ва каналу на поч. 20 ст. переважав над торг.-економічним: канал надавав змогу Німеччині здійснювати швидке маневрування військ.-мор. флотом між Балтикою та Атлантикою. До Першої світової війни 1914—18 Німеччина вважала Кільський канал своїм внутр. водним шляхом, проте Версальський мирний договір 1919 встановив, що канал має бути відкритим на рівноправній основі для військ, і торг, суден усіх держав, які дотримуються миру у відносинах з Німеччиною. Протягом 1936—45 гітлер. уряд в одностор. порядку порушував вимоги Верс. мир. договору. Тепер канал відкритий для торг, кораблів усіх країн. Панамський канал з'єднує Тихий і Атлантичний океани, значно скорочуючи вод. шлях між зх. і сх. узбережжями Амер. континенту. Канал побудовано США у найвужчому місці Центр. Америки і відкрито для плавання 1914. В січні 1903 США підписали з Колумбією договір про оренду каналу на 99 років. Оскільки сенат Колумбії відмовився ратифікувати договір, то за прямої підтримки США в Панамі було ініційоване повстання проти Колумбії, у результаті якого того ж року утв. незалежна Республіка Панама. Нову д-ву швидко визнав Вашингтон, який 1903 підготував і підписав нову угоду, відповідно до якої США отримали право на буд-во і експлуатацію каналу. З боку США було задекларовано пост, нейтралітет каналу. Право спорудження військ, укріплень у його зоні надавалося виключно США. Умови договору 1903 були підтверджені Панамою і США новими угодами 1936, 1947, 1955. Починаючи з 60-х рр. спостерігається активізація політики Панами, спрямованої на обмеження повноважень США у зоні каналу і повернення його під юрисдикцію Панами. У 1977 між США і Панамою укладено 2 договори, де передбачено передачу каналу під суверенітет Панами. Суецький канал з'єднує Середземне м. з Індійським океаном. Побудований у 1854— 69 за ініціативою франц. уряду на тер. Єгипту, який тоді перебував у васальній залежності від Туреччини. Безпосеред. виконавцем буд-ва була Загальна компанія мор. Суецького каналу. У концес. договорі 1866 між Єгиптом і Туреччиною було передбачено, що канал є частиною тер. Єгипту і що свобода проходу через канал надається всім суднам. 1888 в Константинополі Австро-Угорщина, Англія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Німеччина, Росія, Туреччина і Франція підписали конвенцію, яка визначила, що канал повинен бути завжди вільним і відкритим як у мирний, так і у воєн, час для всіх торг, і військ, суден незалежно від їх прапора. Блокада каналу визнавалася неприпустимою. У воєн, час допускався прохід через канал навіть кораблів воюючих держав, якщо відстань між ними унеможливлювала візуальну ідентифікацію. Протягом 1914—56 в зоні каналу перебували англ. військ, підрозділи, виведені під політ, тиском нового уряду проголошеної у 1953 Республіки Єгипет. 1956 декретом єгип. президента Г. А. Насера Суец, канал і Загальна компанія цього каналу були націоналізовані. Військ.-політ. наслідками націоналізації стали англо-франко-ізраїл. агресія 1956 проти Єгипту, активізація зовн. політики СРСР в араб, регіоні і надання ним різнобічної допомоги урядові Єгипту у відстоюванні права на націоналізацію Суецу. Для виходу із кризи 1957 було утворено Організацію Суецького 197 каналу, яка наділялася правами юрид. особи. Право на призначення ключових адм. осіб організації було збережено за президентом Єгипту. Уряд Єгипту заявив, що буде дотримуватись положень конвенції 1888 і забезпечить безперебійне функціонування каналу відповідно до міжнар.- правових норм. Проте ізраїл.-єгип. війна 1967 призвела до зруйнування деяких споруд у зоні каналу, мінування мор. акваторії на підступах до каналу та у його зоні, що своїми наслідками мало тимчас. припинення експлуатації каналу в кін. 60-х — на поч. 70-х рр. Протягом 80 — 90-х рр. відновилося нормальне функціонування каналу та його економічне значення.