ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ - програма, започаткована Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) в 1994. Відповідно до Рамкового документа програми та Запрошення до «П. з. м.», прийнятих главами держав і урядів країн — членів Організації на зустрічі у м. Брюсселі (Бельгія, січ. 1994), НАТО проводитиме консультації з будь-яким актив, партнером, при існуванні безпосеред. загрози його тер. цілісності, політ, незалежності або безпеці. Рамк. док-т містить конкр. зобов'язання, які має взяти на себе кожен учасник співпраці з НАТО: сприяти гласності в нац. оборонному плануванні та бюдж. процесі; забезпечити дем. контроль над збройними силами; підтримувати готовність та військ, потенціал, необхідні для участі в операціях під егідою ООН та/або ОБСЄ; розвивати відносини військ, співробітництва з НАТО з метою спільного планування, підготовки і навчань, спрямованих на розширення можливостей учасників «П. з. м.» здійснювати місії у таких галузях, як підтримка миру, пошукові та рят. роботи, гуманіт. операції та ін. місії, щодо яких може бути досягнута домовленість; підготувати в перспективі підрозділи, здатні ефективно співпрацювати з силами НАТО. Від 1997 учасники партнерства з НАТО ширше залучаються до політ, консультацій, прийняття рішень і планування заходів у рамках програми. Осн. засадами, на яких грунтується «П. з. м.», є: ідея збереження дем. сусп-ва; дотримання принципів Загальної декларації прав людини 1948; утримання від погрози силою або використання сили проти тер. цілісності чи політ, незалежності будь-якої д-ви; поважання існуючих кордонів та вирішення спорів мир. засобами. Після підписання Рамк. док-та країна-партнер подає НАТО Презентаційний документ, в якому зазначається, що саме нею буде здійснено для досягнення політ, цілей партнерства. Кожен партнер окремо обирає для себе заходи (виходячи з власних індивідуальних вимог та пріоритетів) зі списку, який визначено у Робочій програмі партнерства. Ця програма включає шир. опис різних 327 можливих галузей співпраці та перелік заходів у кожній з них. Гол. робочий орган «П. з. м.» — Політ.-військовий керівний комітет. Він відповідає за заг. координацію Роб. програми партнерства, розробку політ.-військ. рекомендацій для військ, керівництва НАТО щодо військ, навчань та здійснення інших заходів. Діє також Центр координації партнерства (м. Монс, Бельгія), до складу якого входять представники країн — членів НАТО і країн-партнерів. Він координує проведення спільних військ, заходів у рамках «П. з. м.», а також військ, планування, необхідне для реалізації Роб. програми партнерства, особливо у галузі військ, навчань. Україна приєдналася до програми «П. з. м.» у 1994. Президент України підписав Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО (1997).