ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ
(англ. purchasing power parity (РРР) [ˈpɜːtʃəsɪŋ ˈpaʊə ˈparɪti])
- співвідношення купівельної спроможності окремих валют для певної групи товарів та
послуг у двох країнах. Вважають, що ідея П. к. с. була висунута ще в 1556 р. Мартіном де
Аспікуете Наварро, а основи концепції заклав Ж. Боден. Пізніше її досліджували Д. Рікардо та Д. Юм, а в остаточному варіанті вона була сформульована лауреатом Нобелівської
премії Ірвінгом Фішером (1867–1947). Згідно з теорією П. к. с. валютний курс змінюється
настільки, наскільки це потрібно для того, щоб компенсувати різницю в динаміці рівня цін у різних країнах. Інакше кажучи, ціна одиниці одного й того ж самого товару в одній країні має відповідати ціні на цей
товар в іншій країні, перерахованій на поточний валютний курс