БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ (англ. banking operations [ˈbaŋkɪŋ ˌɒpəˈreɪʃənz]) - сукупність пов’язаних між собою регулярних дій, які виконує банк відповідного до свого статусу, спрямованих на забезпечення виконання функцій банку як фінансового посередника. Б. о. класифікують за: функціональним призначенням – (кредитні, розрахункові, депозитні, валютні, касові, операції з цінними паперами, нерухомістю та інші); ступенем значущості в структурі банківської діяльності – основні (кредитні, розрахункові, депозитні, касові) та супутні (операції, що забезпечують розвиток банку як грошового інституту). За функціональним призначенням розрізняють: а) пасивні Б. о., на основі яких банки формують фінансові ресурси (залучають вклади, емітують власні цінні папери, одержують кредити від інших банків); б) активні Б. о., за допомогою яких банки використовують наявні у них фінансові ресурси (надають кредити, купують цінні папери). Такі операції ще поділяють на кредитні, інвестиційні, засновницькі та міжбанківські; в) комісійні (посередницькі) Б. о. – комісійно-розрахункові та торговельно-комісійні операції, надання гарантійних послуг, управління пакетами акцій, виконання доручень тощо. Б. о. пов’язані з економічною діяльністю суб’єктів господарювання та фізичних осіб, мають переважно комерційний характер, чітко визначений стандарт, відповідне законодавче забезпечення. Б. о. визначають напрям банківської діяльності, є джерелом прибутку банку, а їх собівартість безпосередньо випливає на банківський прибуток. Пасивні Б. о. відіграють первинну і вирішальну роль порівняно з активними операціями, оскільки необхідною умовою здійснення активних операцій є достатність ресурсів