СУЕЦЬКИЙ КАНАЛ - (Canal de Suez) - міжнар. водний шлях, що з'єднує Середземне м. з Індійським ок. через Червоне м. і Баб-ель-Мандебську протоку. Проходить територією Єгипту та перебуває під його суверенітетом (довжина каналу — 161 км). Побудований у 1866—69 за ініціативою франц. уряду. Виконавцем буд-ва була Загальна компанія мор. Суецького каналу (Compagnie Universelle du Canal maritime de Suez). Офіц. відкритий для судноплавства І7.ХІ 1869. Згодом (29.Х 1888) була прийнята Константинопольська конвенція щодо забезпечення вільного судноплавства у Суецькому каналі, яку підписали Австро-Угорщина, Великобританія, Голландія, Іспанія, Італія, Німеччина, Росія, Туреччина (одночасно представляла також Єгипет) і Франція. Потім до Конвенції приєдналися Греція, Данія, Китай, Норвегія, Португалія, Швеція та Японія. В її основу покладено принцип заг. свободи судноплавства. Конвенцією встановлено міжнар.-правовий режим С. к., який має «завжди бути вільним і відкритим як під час війни, так і під час миру для будь-якого торговельного або військового судна незалежно від його прапора» (ст. 1). Сторони взяли на себе зобов'язання ні в чому не порушувати вільне користування каналом та не поширювати на нього право блокади морської. Значна увага в Конвенції 1888 приділяється військ, аспектам прав, режиму С. к. Він залишається відкритим під час війни для вільного проходу кораблів воюючих сторін. Військ, дії забороняються безпосередньо у водах каналу, в його вхідних портах та на відстані до З миль від цих портів, навіть якщо Єгипет виступає однією з воюючих сторін. Військ, кораблі воюючих сторін мають право поповнювати провіант і запаси в каналі та його вхідних портах у такій кількості, яка дасть змогу дійти до свого найближчого порту. Прохід таких кораблів має здійснюватися упродовж обмеженого строку та без зупинок, якщо вони не викликані потребами служб каналу. Строк перебування військ, кораблів воюючих сторін у Порт-Саїді та на Суец, рейді не повинен перевищувати 24 год., за винятком випадків вимушеної зупинки. Між відходом військ, кораблів воюючих сторін з одного порту завжди має додержуватися інтервал у 24 год. Під час війни в каналі та його вхідних портах воюючим сторонам забороняється висаджувати та приймати на військ, кораблі війська і зброю. Для гарантії свободи судноплавства та нейтралізації каналу д-вам забороняється будувати військ, бази в зоні каналу, споруджувати укріплення та тримати там військ, кораблі. До 1956 каналом управляла Заг. компанія С. к., акціями якої володіли Великобританія, США і Франція. Декретом від 436 26.УІ 1956 Єгипет, уряд націоналізував С. к. і компанію, анулював усі концесійні акти. Рада Безпеки ООН 13.Х 1956 підтвердила суверенітет Єгипту над каналом та його право експлуатувати канал «на основі проходу суден усіх прапорів». 1957 було утв. Адміністрацію С. к. як єдиний нац. держ. орган з відповід. владними повноваженнями. В заяві від 24.IV 1957 уряд Єгипту визнав дію Конвенції 1888 та гарантував свободу і безперервне судноплавство для суден усіх прапорів без будь-якої дискримінації. Докладна регламентація проходу суден через канал встановлена урядом Єгипту у спец. Правилах плавання у С. к. Див. також Канали міжнародні морські.