БЕНЕФІЦІАР (англ. beneficiary [ˌbenɪˈfɪʃərɪ]) - значення терміну бенефіціар залежить від контексту: у законодавстві про довірчу власність (трасти), бенефіціар це особа або особи, які мають право на отримання вигоди від будь-якої трастової угоди. Бенефіціар може бути фізичною або юридичною особою. Усі трасти (окрім благодійних або дозволених законом неблагодійних трастів) повинні мати таких бенефіціарів, яких можна перевірити. Хоча трасти й повинні завжди мати певного кінцевого бенефіціара, якого можна перевірити, трасти можуть не мати існуючих бенефіціарів, а тільки об’єкти повноважень, допоки певана особа, по завершенню визначеного періоду, відомого як аккумуляційний період, не отримає право бенефіціара на капітал чи дохід. Цей період зазвичай співпадає із періодом бестрокової довіри, яка зазвичай називається у трастовій угоді як трастовий період; у контексті страхування життя або іншої інвестиції, пов’язаної із страхуванням, бенефіціаром є фізична або юридична особа, або правове утворення, або категорія осіб, які отримають дохід від страхового полісу у разі настання страхового випадку, який охоплюється полісом; у випадку проведення грошового переказу, фізична або юридична особа чи правове утворення, які визначені відправником як отримувач запитуваного переказу (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - відноситься до тих фізичних осіб або груп фізичних осіб, які отримують благодійну, гуманітарну та інші види допомоги через послуги НПО (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html); - особа, що визначена як отримувач чогось у результаті створення трасту. Незважаючи на обов’язок трастів завжди вказувати остаточно визначеного бенефіціара, трасти можуть вказувати не його, а лише осіб, яких бенефіціар має право визначити спадкоємцями та які одержуватимуть дохід чи капітал після закінчення певного періоду, що відомий як період нагромадження. Тривалість цього періоду, зазвичай, збігається з періодом існування трасту, що визначено у трастовому договорі (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html);
- особа, що за контрактом отримує вигоду (дивіденди) (джерело: FATF Report: Risk-Based Approach – Guidance for the Insurance Sector [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/RBA%20Guidance%20for%20Life%20 Insurance%20Sector.pdf ); - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом (джерело: Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України від 05.07.2012 № 5073-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 25. – Ст. 252); - юридична або фізична особа, на користь якої здійснюють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу за векселем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10. – Ст. 444); - особа, на користь якої надається гарантія/контргарантія (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 78. – Ст. 156); - особа, на користь якої відкривається акредитив (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2831); - одержувач платежу або доходу. До Б. відносять: 1) одержувачів коштів згідно платіжного доручення; 2) осіб, на ім’я яких виставлено акредитив; 3) одержувачів доходу за страховим полісом; 4) осіб, яким переходить у спадок майно, що перебуває у довірчому управлінні, і яким належать доходи від зазначеного майна