ПРИНЦИП НЕВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ДЕРЖАВ - принцип заг. міжнар. права, згідно з яким суб'єктам міжнар. права 368 забороняється втручання у внутр. компетенцію будь-якої д-ви, однак він не зачіпає застосування примус, заходів на підставі гл. VII Статуту ООН, коли існує загроза миру чи його порушено або вчинено акт агресії. Походить від міжнар. права амер. держав. У сучас. міжнар. праві є одним з осн. принципів, що безпосередньо пов'язаний з принципом суверенної рівності держав. 1982 ГА ООН прийняла Декларацію про недопустимість інтервенції та втручання у внутр. справи д-ви, в якій було підтверджено таке тлумачення принципу невтручання. Дальша кодифікація цього принципу здійснена в прийнятій ГА ООН Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970. У ній означено такі складові даного принципу: жодна д-ва або група держав не має права втручатися прямо або посередню з будь-якої причини у внутр. та зовн. справи ін. д-ви (збройне втручання та всі ін. форми втручання або будь-яка загроза, спрямована проти д-ви в цілому чи проти її політ., екон. та культур, засад, є порушенням міжнар. права); жодна д-ва не може застосовувати чи сприяти застосуванню екон., політ, заходів або заходів будь-якого ін. характеру з метою підкорення собі ін. д-ви у здійсненні нею своїх суверен, прав та отримання від неї будь-яких переваг; жодна д-ва не повинна також організовувати, допомагати, розпалювати, фінансувати, заохочувати або допускати збройну, підривну чи терористичну діяльність, спрямовану на зміну устрою ін. д-вишляхом насильства, а також втручатися у внутр. б-бу в ін. д-ві; застосування сили для позбавлення народів форми їх нац. існування є порушенням їхніх невід'єм. прав та принципу невтручання; кожна д-ва має невід'ємне право обирати свою соціальну, політ., екон. та культур, систему без втручання у будь-якій формі з боку будь-якої ін. д-ви. Принцип невтручання закріплений також у Декларації принципів Заключного акта НБСЄ 1975. Розвиток міжнар. інституц. системи та кодифікація міжнар. права охоплюють дедалі нові сфери міжнар.-прав. регулювання, що поглиблює взаємозв'язок держав і призводить до звуження їх внутр. компетенції та нового розуміння П. н. у в. с. д. Це, однак, не означає, що даний принцип втрачає своє значення як один з імператив, принципів міжнар. права, оскільки останнє продовжує базуватися на принципі суверен, рівності держав, який у свою чергу також поступово змінюється. У преамбулі Статуту Міжнар. крим. суду, прийнятого 1988, підкреслюється: ніщо в ньому «не повинно сприйматися як таке, що надає будь-якій державі право втручатися у збройний конфлікт, який належить до сфери внутрішніх справ будь-якої держави».