ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ (англ. е-banking [ˌiː ˈbaŋkɪŋ]) - онлайн-доступ до традиційних банківських послуг, що надається у кредитних установах, за наявності рахунку, відкритого на ім’я клієнта в кредитній установі (джерело: FATF Report: Money Laundering Using New Payment Methods [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/ML%20using%20New%20Payment%20 Methods.pdf); - діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам щодо електронного управління своїми рахунками через Інтернет з будь-якого комп’ютера в будь-який час. До І.-б. відносять: управління рахунками (виписки, перекази із рахунка на рахунок, підготовка балансів тощо); відкриття депозитів, здійснення валютних операцій; здійснення платіжних операцій (оплата рахунків за товари, комунальні платежі тощо); оформлення заяв на підключення до інших послуг (SMS-банкінг, картки, депозити, кредити, інше); надання інформації про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити); обмін валют; обмін фінансовими документами тощо. Технологія І.-б. походить з технології дистанційного банківського обслуговування («home banking» – домашній банкінг або «remove banking» – віддалений банкінг). І.-б. розвивається у напрямку диверсифікації банківських послуг. Посилюється тенденція інтеграції банківських продуктів і послуг – до традиційних банківських додаються страхові, дилерські, інвестиційні, юридичні, консультаційні тощо