КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК (англ. correspondent account [ˌkɒrɪsˈpɒndənt əˈkaʊnt]) - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137); - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507); - рахунок, відкритий конкретному банку в центральному банку або в іншому банку. К. р. призначений для відображення розрахунків, які здійснює один банк за дорученням і за рахунок іншого банку на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди (договору). Основними видами К. р. є: 1. «Ностро» (від іт. nostro conto – «наш рахунок у Вас») – рахунок, відкритий банком у банку-кореспонденті для відображення взаємних розрахунків банків та їх клієнтів. Для банку, який має рахунок «ностро», він є активним, оскільки відображує розміщення коштів у формі банківського депозиту. Для іншого банку даний рахунок є пасивним, оскільки відображає залучені ресурси та називається рахунок «лоро». 2. «Лоро» (від іт. loro conto – «Ваш рахунок у нас») – рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на який зараховуються всі одержані або видані за його дорученням суми коштів. У банківському листуванні термін «лоро» також вживається по відношенню до кореспондентського рахунку третього банку, відкритого у банку-кореспонденті даної кредитної установи, а рахунок банку-кореспондента в даній кредитній установі називається «ностро». 3. «Востро» (від іт. vostro conto) – рахунок, який банк веде за кордоном у місцевій валюті. Банк, який розмістив кошти на такому рахунку, буде посилатися на нього як на рахунок «ностро». У вітчизняній практиці банки відкривають кореспондентські рахунки у Національному банку, а також один у одного. У зв’язку з запровадженням СЕП НБУ потреба банків у взаємному відкритті один у одного кореспондентських рахунків зменшилась. Кореспондентський рахунок, що відкритий банком у територіальному управлінні Національного банку, і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у системі СЕП НБУ за відповідною моделлю обслуговування називається консолідованим К. р. Списання коштів з К. р. банку (філії) здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, сформованими власником рахунка або Національним банком. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно- програмних засобів захисту інформації. Міжбанківський електронний розрахунковий документ вважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача