ЗАТОКА МОРСЬКА - частина мор. простору, яка заглиблюється у сушу і має вільний водообмін з осн. водоймищем (океаном, морем). Згідно з положеннями ст. 7 Конвенції про територіальне море і прилеглу зону 1958,а також ст. 10 Конвенції ООН по морському праву 1982 під 3. м. розуміється чітко окреслене заглиблення берега, яке заходить у сушу настільки, що містить замкнені сушею води та утворює дещо більше, ніж просту звивину берега. її площа повинна бути не меншою від площі півкруга, діаметром якого слугує лінія, що перетинає вхід у це заглиблення. Води 3. м. вважаються внутрішніми, якщо ширина входу до неї не перевищує 24 мор. милі по лінії, що обмежує водний простір(максимально великий) при найб. відпливі. Якщо внаслідок наявності островів заглиблення має кілька входів, то за діаметр вказаного півкруга береться лінія, довжина якої дорівнює сумі ліній, що перетинають окр. входи. Острови, розташовані у заглибленні3. м., розглядаються як частини водного простору даної затоки і, відповідно, до розрахунку ширини входу не беруться. У разі, коли відстань між відмітками найб. відпливу пунктів природного входу до 3. м. перевищує 24 мор. милі, пряма вихідна лінія, що дорівнює цій відстані, проводиться всередині 3. м. так, щоб нею був обмежений максимально великий водний простір. Дані положення, як вказано в названих конвенціях, не розповсюджуються на т. з. історичні затоки, а також на випадки, коли застосовується система прямих вихідних ліній, передбачена ст. 4 Конвенції про територіальне море і прилеглу зону та ст. 7 Конвенції ООН по мор. праву.