ПАРИЗЬКА ХАРТІЯ ДЛЯ НОВОЇ ЄВРОПИ 1990 - міжнар.-прав, документ, підписаний у м. Парижі (Франція) 21.XI 1990 главами 34 держав та урядів держав — учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). Хартія проголосила «тверду відданість демократії, заснованій на правах людини та фундаментальних свободах; процвітання через економічну свободу і соціальну справедливість; рівну безпеку для .всіх країн». Складається з двох розділів і додаткових док-тів, спрямованих на реалізацію положень Хартії. У розд. «Нова ера демократії, миру та єдності» закріплено положення про те, що в центрі уваги урядів мають бути права та свободи людини. Д-ви, які підписали цей док-т, підтвердили свою вірність принципам демократії, прав людини та верховенства закону. Зазначено, що екон. свобода, соціальна справедливість та відповідальне ставлення до довкілля є необхідними для процвітання країн Європи. Свобода і політ, плюралізм є необхідними елементами загальноєвроп. мети — розвитку ринкової економіки в напрямі екон. прогресу, процвітання, соціальної справедливості, вирішення проблем зайнятості та ефектив. використання екон. ресурсів. У док-ті фіксується необхідність розширення та зміцнення дружніх відносин і співробітництва між д-вами Європи, США та Канади. Держави-учасниці домовились утримуватися від використання сили та погроз силою проти тер. цілісності або політ, незалежності будь-якої д-ви та від ін. дій, несумісних з принципами та цілями Статуту ООН і Гельсінського Заключного акта. Важливим кроком на шляху зміцнення стабільності та безпеки в Європі повинно стати скорочення збройних сил. Розділ «Орієнтири на майбутнє» закріплює прагнення держав-учасниць повністю дотримуватись та розвивати положення, які стосуються «людського виміру НБСЄ». Враховуючи внесок нац. меншин у життя кожного сусп-ва, Хартія проголосила необхідність поліпшення їх становища, захисту етн., культур., мовної та реліг. самобутності тощо. Д-ви висловили свою рішучість у б-бі проти будь-яких форм расової та етн. ненависті, антисемітизму, ксенофобії та дискримінації стосовно будь-кого, а також переслідування за реліг. та ідеол. мотивами. Відповідно до зобов'язань по НБСЄ держави-учасниці підкреслили, що «вільне пересування громадян та контакти між ними, а також вільний обмін 321 інформацією та ідеями має важливе значення для збереження та розвитку вільних суспільств та процвітаючих культур». З огляду на кардинальні зміни політ, та воєнної ситуації в Європі, що відбулися у кін. 80-х рр. 20 ст., д-ви, які підписали Хартію, закликали до повної та заг. заборони хім. зброї, підтвердили важливість ініціативи щодо «відкритого неба», засудили всі злочинні акти, методи і практику тероризму, висловили свою рішучість співробітничати з метою б-би з не-закон. обігом наркотиків. Водночас закріплено принципи співробітництва в галузі економіки, науки і техніки як важливої опори процесу НБСЄ, а також визнано невідкладною необхідність вирішення проблем довкілля і важливість індивід, та спільних зусиль у цій сфері. Зокрема, підкреслено роль широкого інформування сусп-ва про екол. стан, організації просвіти в галузі навкол. середовища, використання чистих та маловідхід. технологій тощо. Учасники Хартії закликали до утворення культурних центрів у містах держав-учасниць, а також до актив, співробітництва в аудіовізуальній сфері, широкого обміну в галузі музики, театру, л-ри і мист-ва. В цьому ж розділі констатується необхідність захисту прав працюючих мігрантів та членів їх сімей; приділяється увага проблемам скорочення розриву в розвитку Європи та її середземномор. сусідів; розкривається позит. роль у процесах НБСЄ неуряд. організацій тощо. Підрозділ цього розділу «Нові структури та інститути процесу НБСЄ» декларує, що першорядне значення у справі забезпечення поваги до прав людини, демократії, верховенства закону та зміцнення миру має активізація консультацій між європ. д-вами як на рівні глав держав і урядів, так і на рівні міністрів закорд. справ, котрі повинні збиратися регулярно, не рідше одного разу на рік. Такі зустрічі вважатимуться центр, форумами для політ, консультацій у рамках процесу НБСЄ. Передбачалися й зустрічі ін. міністрів. З метою забезпечення адм. обслуговування цих консультацій утворено секретаріат у м. Празі (Чехія). Зустрічі держав-учасниць планувалося проводити періодично один раз на 2 роки. В рамках Хартії передбачалося утворення у м. Відні (Австрія) ряду інституцій, зокрема Центру щодо запобігання конфліктам.