РЕСТИТУЦІЯ - (лат. restitutio -відновлення, повернення) -1) У цивільному праві - відновлення стану речей, що існував до вчинення правочину, недійсного за законом або визнаного таким у суд. порядку. 2) У міжнародному праві - вид матеріально-прав. відповідальності д-ви, яка вчинила акт агресії або ін. міжнар.-протиправне діяння. Р. в даному випадку полягає в обов'язку даної д-ви ліквідувати або зменшити матеріальну шкоду, завдану ін. д-ві, відновити поперед, стан. Прикладом такої Р. може бути повернення майна, неправомірно вилученого і вивезеного д-юю, яка бере участь у воєн, діях, з тер. супротивника. Будь-які операції з держ. майном та майном юрид. або фіз. осіб, з метою їх дальшого вивезення до ін. країни, вважаються недійсними. Тому Р. підлягає як те майно, що знаходиться на тер. країни, котра бере участь у воєн, діях, так і майно на тер. третьої сторони. У разі неможливості повернути ті самі речі може бути застосовано режим субституції (повернення под. речей або речей такої самої вартості). Порядок Р. визначається мир. договором або ін. міжнар.-прав. актом.