ПЕРЕМІЩЕННЯ ОСОБИ - 1) Особи, які були насильно вивезені в період Другої світової війни 1939—45 нацист. Німеччиною та її союзниками з тимчасово окупованих ними територій для примус, використання на важких роботах. В останній рік війни країни антигітлерівської коаліції уклали угоди про репатріацію П. о. на батьківщину. Це, зокрема, угоди між СРСР, США та Великобританією (11.ІІ 1945), між СРСР та Бельгією (13.ІІІ 1945), між СРСР та Францією (29.VI 1945). У 1951 між Великобританією, Францією, ФРН, Швейцарією та деякими ін. країнами було укладено багатосторонню конвенцію про надання біженцям і П. о. національного режиму в цив,-прав. відношенні. З метою сприяння поверненню П. о. на батьківщину та вирішення проблеми цих осіб як жертв війни в 1946 утв. Міжнародну організацію у справах біженців [з 1951 — Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ)]. 2) У наш час термін «переміщені особи» набув ширшого значення. З кін. 40-х рр. 20 ст. поряд з проблемою зовнішніх П. о. у рамках ООН почало обговорюватися питання щодо внутрішніх П. о. 1972 УВКБ, керуючись гуман. принципами, включило осіб, яких було переміщено всередині країни, у свої програми допомоги. 1992 в рамках ООН запроваджено посаду Представника у справах осіб, переміщених усередині країни. За визначенням Викон. к-ту УВКБ, до категорії внутрішніх П. о. (вимушених переселенців) 1994 включено: а) осіб, чий стан схожий зі становищем біженців; б) осіб, які рятуються від переслідування, воєнних конфліктів або громадян, ворожнечі. На П. о. поширюється дія актів міжнар. права, а також нац. зак-ва. В Україні, зокрема, відповідні відносини регулюються Законом «Про біженців» (1993).