КВАЛІФІКАЦІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ - з'ясування конкр. змісту юрид. понять і термінів, колізійної норми в процесі її застосування; елемент тлумачення норми права. Полягає в юрид. оцінці правової норми і спрямована на встановлення передбаченої нею мети. В л-рі, крім терміна «кваліфікація», використовуються і такі поняття, як «класифікація» і «характеристика». Проблема К. у м. п. п. пов'язана з наявністю розбіжностей у змісті однакових юрид. термінів і понять у різних правових системах, внаслідок чого виникають труднощі при тлумаченні та застосуванні коліз. норм. Аналіз таких, напр., понять, як «правоздатність», «дієздатність», «рухоме та нерухоме майно», «місце здійснення правочину», «право власності», дозволяє зробити висновок про те, що навіть у под. правових системах ці поняття не є однаковими за своєю юрид. природою і змістом. Відмінності виявляються лише в деталях, які нерідко мають велике значення при вирішенні конкр. справ. У міжнар. приват, праві сформувалися три осн. теорії подолання конфлікту кваліфікацій: кваліфікація lege causae, кваліфікація lege fori та кваліфікація автономна.