СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920 - міжнар.-прав. акт, що належить до Версальсько-Вашингтонської системи. Підписаний 10.УІІІ 1920 у м. Севрі (Франція) Туреччиною, з одного боку, і Великобританією, Францією, Італією, Японією, а також 9 країнами, які об'єдналися з ними [Бельгією, Вірменією, Грецією, Польщею, Португалією, Румунією, Королівстаом сербів, хорватів і словенців (з 1929 — Югославія), Чехословаччиною та Хіджазом (майб. Саудівською Аравією], з другого. Мав кабальний для Туреччини характер. Складався з 13 частин і 433 статей. Перша частина відтворювала текст Статуту Ліги Націй, ін. статті були присвяч. визначенню нового прав, статусу Туреччини, її кордонів, проток Босфор і Дарданелли, Мармурового м. тощо. Вона фактично позбавлялася прав суверен, д-ви, а її територія зменшувалася уп'ятеро. Скасовувалися кладені раніше договори Туреччини з 415 її кол. партнерами по Четверному союзу, а також з Росією. Туреччина позбавлялася права користування Суецьким каналом, контролю над протоками Босфор і Дарданелли. Були встановлені обмеження на кількість збройних сил і озброєння для Туреччини. Частина тур. територій (Анатолія) визнана «зоною особливих інтересів Великобританії, Франції та Італії. Умови С. м. д. 1920 були пом'якшені рішеннями Лозаннської конференції (1922— 23). Туреччині було повернуто Сх. Фракію, Ізмір, частковий контроль над Босфором і Дарданеллами. Дальші зрушення на користь Туреччини було здійснено на Конференції в м. Монтре (Швейцарія, 1936).