КРЕДИТ (англ. credit [ˈkrɛdɪt]; loan [ləʊn]) - економічна категорія, що відображає систему відносин між суб’єктами господарювання щодо надання та отримання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості та платності. У науковій літературі існують різні визначення суті К., які відображають окремі його риси, склад учасників кредитного процесу, стадій руху позичкового капіталу тощо. На практиці К. визначають як: взаємини між кредитором і позичальником; зворотний рух вартості; рух платіжних засобів за умови повернення; рух позичкової вартості; рух позичкового капіталу. Виникнення К. обумовлене розвитком грошово-кредитних відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність К., є коливання потреби у коштах та джерелах їх формування у юридичних і фізичних осіб. Коли в одних кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою К., який необхідний позичальнику для розширення виробництва, повного забезпечення власних потреб. Довіра є невід’ємною, проте не вирішальною властивістю, що розкриває суть К. як виду економічних відносин. Вона є передумовою формування і руху вільних грошових ресурсів. Основою розвитку К. як економічного явища є достатня платоспроможність суб’єктів економічних відносин. Таким чином К. – це система економічних відносин, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності