КЕРЧЕНСЬКА ПРОТОКА - протока між Керченським п-вом (Україна) на Зх. та п-вом Тамань (Росія) на Сх., яка з'єднує Чорне та Азовське моря. Довжина — 41 км, ширина — від 4 до 45 км, глибина — до 15 м. К. п. разом з 199 Кримом відійшла до Рос. імперії за Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774. Разом з Азовським морем вона мала статус «замкнутої чи напівзамкнутої» згідно з Конвенцією ООН по морському праву 1982. У 1941 була проведена розмежувальна лінія між двома суб'єктами РРФСР — Кримською областю та Краснодарським краєм. У лютому 1954 Кримноарм. депутатів як органів центр, та місцевої влади на різних адм.-тер. щаблях УСРР. Найвищим органом держ. влади в УСРР був Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (з січня 1935 — З'їзд рад УСРР). У губерніях (згодом — округах, а з 1931 — в областях), у повітах і волостях (згодом — районах) існували з'їзди відповід. рад. Вони складалися з представників нижчестоящих рад за нормами, встановленими відповід. нормат. актами. Вибори делегатів були багатоступеневими й нерівними та незагальними (нерівність представництва міського та сільс. населення, позбавлення виб. прав т. з. нетрудових елементів, за кол. дорев. діяльність тощо). У період між з'їздами їх компетенцію здійснювали викон. к-ти: Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК; з січня 1935 — ЦВК УСРР), губернські, окружні, повітові, волосні (пізніше — обласні, районні й міські) та їх президії. Всеукр. з'їзди рад скликалися ВУЦВК. В УСРР з 1917 по 1937 відбулося 13 чергових і 1 надзв. (14-й) з'їзд рад УСРР (останній затвердив Конституцію УРСР 1937). Місцеві з'їзди рад скликалися відповід. виконкомами: чергові — 1 раз на рік, позачергові — в разі необхідності. Компетенції з'їздів не були точно встановлені: зазвичай вони обговорювали питання загальнодерж. значення і вирішували питання діяльності відповід. адм.-тер. одиниці в межах постанов з'їздів республіки та їх органів (а з 1922 також загальносоюз. органів — з'їздів рад СРСР, ЦВК та РНК СРСР). Осн. актами місцевих з'їздів рад були постанови, резолюції та обов'язкові постанови. Всі питання на цих з'їздах вирішувалися відкритим голосуванням. На поч. 20-х pp. 20 ст. делегатами з'їздів рад обиралися також представники укр. лівих партій, яких з часом поступово було усунено з політ, арени. З 1936—37 систему 3. р. У. було замінено системою органів, які стали називатися «радами депутатів трудящих».