ЄВРО – ( euro) — єдина європ. валюта країн — членів Європейської валютної системи (ЄВС). Раніше вживався термін ЕКЮ, але оскільки таку назву мала франц. золота монета 13 ст., 1995 його замінено на «євро». Має валютний курс, який визначається на основі «валютного кошика», в якому найб. питома вага належить нім. марці. Маастрихтський договір 1992 передбачив поетапне введення Є. з метою заміни нац. грош. одиниць країн — членів ЄВС. У грудні 1995 в Мадриді на зустрічі країн — членів Європейського Союзу (ЄС) були визначені строки запровадження єдиної валюти, введення її до системи розрахунків. 1998 почався підготовчий етап (кваліфікація країн, заснування Європейського центр, банку). З 1.1 1999 встановлено обмінний курс нац. валют щодо Є., почалося її використання у міжбанк. розрахунках та бірж, угодах. Здійснюється конвертація у Є. залишків нац. валют на банк, рахунках. З 1.1 2002 почнеться випуск в обіг євробанкнот і монет, використання Є. у роздріб, торгівлі, а з 1 .VII 2002 буде скасовано валюти країн — членів ЄВС, і Є. стане єдиним законним платіж, засобом. У зв'язку з поетап. переходом до єдиної європ. валюти до країн — членів ЄВС висунуто наст, вимоги: 1) рівень інфляції у країні не повинен перевищувати 1,5 %, а відсоткові ставки — 2 % середньоарифметичного цих показників у країнах з найменшою в ЄС інфляцією; 2) курс нац. валюти протягом двох років має залишатися у визначених рамках; 3) бюдж. дефіцит не повинен перевищувати 3 % валового внутрішнього продукту, а держ. борг — 60 %.