РЕС КОМУНІС - (лат. res communis, букв. - спільна річ) — у римському праві річ, яка знаходиться у спільній власності. Цей термін уживався у різні істор. періоди в різних концепціях належності й використання земних, мор., повітр. і позаатмосферних просторів. Концепція Р. к. в епоху Відродження використовувалася для того, щоб покласти край намаганням деяких мор. держав встановити свою юрисдикцію над частками відкритого моря. У результаті сформувалося розуміння того, що за межами нац. юрисдикції існує Р. к, якою можна користуватися, але не привласнювати її. У 20 ст. в результаті масштаб, кодифікації мор. права, з прийняттям Конвенції ООН по морському праву 1982 міжнар. мор. право збагачується нормат. розробкою концепції «загальної спадщини» людства за межами нац. юрисдикції («район», за термінологією Конвенції). Район та його ресурси не можуть бути привласнені, розробка його багатств, які належать всьому людству, відбувається під контролем міжнар. інституції, яка отримала назву «Орган». У процесі розвитку прав, регламентації косм. діяльності держав теж застосовується концепція Р. к. Так, ст. 1 Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1966 проголошує, що «дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, здійснюються на користь усіх країн, незалежно від ступеня їх економічного або ринкового розвитку, і є надбанням усього людства».