ЦЕСІЯ - (лат. — уступка, передача, від — йти, поступатися, підкорятися) — 1) У рим. праві — уступка речі або права ін. особі. Юридично існували два види Ц.: урочиста Ц., що здійснювалася в присутності представників влади, та більш вільна Ц., що була дозволом ін. особі користуватися певною річчю або певним правом. 2) У цив. праві — уступка кредитором своїх прав на вимогу за зобов'язанням ін. особі. 3) Передача території однієї д-ви іншій за домовленістю між ними. Сучасне міжнар. право допускає таку передачу до тієї межі, доки воно не порушує права націй на самовизначення. Ц. передбачає відповідну компенсацію, яка може відбуватися у різних формах. Крім цього, Ц. вимагає укладення між відповід. д-вами міжнар. договору. Оскільки в багатьох конституціях, у т. ч. в Конституції України, закріплено принцип цілісності й недоторканності держ. території, нині Ц. застосовується рідко. Згода на обов'язковість міжнар. договорів про набуття чи уступки території зазвичай відбувається за процедурою, встановленою для внесення змін до конституції. Ц. необхідно відрізняти від передачі (обмиту) невеликих ділянок території в процесі уточнення лінії держ. кордону, договір про який ратифікується у відповід. порядку.