ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ І ЛЮДСТВА - протиправні діяння, що загрожують основам існування націй і держав, їх прогрес, розвиткові і мирному міжнар. спілкуванню. Ці злочини належать до найтяжчих злочинів міжнародного характеру, за них д-ви несуть міжнар.-правову, а фіз. особи — крим. відповідальність. Термін увійшов у систему міжнар. крим. права після підписання ряду міжнар. док-тів у зв'язку з Другою світовою війною 1939— 45 і створенням воєнних трибуналів. Так, у Статуті Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу (1945) йдеться про три види злочинів: злочини проти миру (планування, підготовка і ведення агресивної війни або війни на порушення міжнар. договорів, угод чи запевнень або участь у заг. плані чи змові, спрямованих на здійснення таких дій); воєнні злочини (порушення законів або звичаїв війни, зокрема вбивства, катування або угон у рабство чи для ін. цілей цив. населення окупованої території, вбивства чи катування військовополонених або осіб, які перебувають у морі, вбивства заручників, пограбування громад, чи приват. власності, безглузде руйнування міст і сіл, спустошення, не виправдане воєн, необхідністю); злочини проти 178 людяності (вбивства, знищення, поневолення, заслання та ін. жорстокості, вчинювані стосовно цив. населення перед війною або під час війни, або переслідування за політ., рас. чи реліг. мотивами з метою здійснення або у зв'язку з будь-яким злочином, що підлягає юрисдикції трибуналу, незалежно від того, чи є це порушенням внутр. права країни, де вони були вчинені). Посад, становище підсудних, їх становище як глав держав або відп. чиновників різних держ. відомств не повинні розглядатися як підстава для звільнення від відповідальності або пом'якшення покарання. Той факт, що підсудний діяв за розпорядженням уряду або наказом начальника, не звільняє його від відповідальності, але може розглядатися як підстава для пом'якшення покарання, якщо трибунал визнає, що цього вимагають інтереси правосуддя. Питання співробітництва держав у боротьбі зі злочинами дістали розвиток у ряді міжнар. договорів, зокрема в Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948, Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 (в ній, зокрема, до воєн, злочинів віднесено «серйозні порушення», перелічені в Женевських конвенціях про захист жертв війни 1949, а до злочинів проти людства — вигнання внаслідок збройного нападу або окупації і нелюдські дії, що є наслідком політики апартеїду, а також злочин геноциду), Міжнародній конвенції про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 (ст. 1 кваліфікує апартеїд як злочин проти людства), Європейській конвенції про незастосування строку давності до злочинів проти людства і воєнних злочинів 1974 (ще не набула чинності). Майже всі конвенції є чинними для України. ГА ООН на 48-й сесії (1993) створила Міжнародний кримінальний суд для покарання за злочини проти людства, скоєні на тер. колишньої СФРЮ.