КОНТИНУЇТЕТ - (лат. - безперервність) — 1) Спадкоємність у розвитку права. 2) У міжнародному праві продовження здійснення державоюправонаступницею передбачених у міжнар. договорах прав і обов'язків держави-попередника. Проблема К. виникає при зміні політ, режиму в д-ві (суб'єкті міжнар. права) під час соціальної революції, при виникненні нових держав або припиненні їх існування, при тер. змінах у д-ві. К. відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності міжнар. відносин. Від 1991 Україна є продовжувачем міжнар. прав і зобов'язань УРСР, включаючи членство в ООН, ін. міжнар. організаціях (див. Континуїтет держави). 3) Правило парлам. процедури, за яким у разі незатвердження законопроекту до кінця сесії парламенту, на розгляд якої він був внесений, розгляд його має бути поновлено з відповідної стадії на наст, сесії. Отже, закінчення сесії лише призупиняє, а не перериває законод. процес.