ЗАМОРОЖУВАННЯ (англ. freeze [friːz]) - у контексті конфіскації та тимчасових заходів (напр., Рекомендації 4, 32 та 38), термін заморожування означає заборону передачі, перетворення, розпорядження чи переміщення будь-якого майна, обладнання чи іншого інструментарію на підставі рішення (на строк, доки таке рішення буде дійсним), ініційованого компетентним органом влади або судом відповідно до механізму заморожування або ж до моменту визнання компетентним органом влади відчуження чи конфіскації; у цілях Рекомендацій 6 та 7 щодо імплементації цільових фінансових санкцій, термін заморожування означає заборону передачі, перетворення, розпорядження чи переміщення будь-яких коштів чи інших активів, які належать чи контролюються визначеними особами чи підприємствами на підставі, та на час дії, рішення, ініційованого Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй або відповідно до резолюцій Ради Безпеки, що застосовуються компетентними органами влади або судом; в усіх випадках, заморожене майно, обладнання, інструменти, кошти та інші активи залишаються власністю фізичної чи юридичної особи (осіб), які володіли часткою таких активів на момент замороження і можуть залишатись у розпорядженні третіх осіб або, відповідно до інших домовленостей, що були досягнуті такою фізичною чи юридичною особою(-ами) до початку застосування механізму заморожування, чи згідно з іншими національними положеннями. При застосуванні заморожування, країни можуть вирішити взяти під контроль майно, обладнання, інструменти, кошти чи інші активи, як засіб захисту від можливого виведення цих активів (джерело: The FATF Recommendations General Glossary recommendations.html); - тимчасова заборона на переказ, перетворення, розпорядження чи рух майна, або тимчасове володіння чи контроль над майном на основі рішення суду чи іншого компетентного органу