КОНСУЛЬСЬКА ЮРИСДИКЦІЯ - [лат. jurisdictio — судочинство, від jus (juris) — право і dic-tio — проголошення] — повноваження консульської установи в особі консула давати правову оцінку юрид. фактам, засвідчувати правомірність учинених дій та вирішувати ін. правові питання стосовно юрид. і фіз. осіб своєї д-ви. Конс, установа захищає інтереси своєї д-ви, її грн та організацій, контролює їх діяльність, стежить за виконанням фіз. та юрид. особами нац. зак-ва, а також за тим, щоб цих осіб не обмежували в їх правах, за виконанням д-вою перебування договорів зі своєю д-вою. У Консульському статуті України визначено функції конс, служби, в яких містяться ознаки нормотв., викон. та суд. юрисдикції: «Консул інформує 211 громадян України, які тимчасово перебувають у його консульському окрузі, про законодавство держави перебування, а також про місцеві звичаї. Розпорядження консула, видані в межах його повноважень з питань, що стосуються перебування громадян України за кордоном, мають для них обов'язкову чинність» (ст. 25). Ознаки суд. юрисдикції закріплено в ст. 21, 28 Конс, статуту України, в яких передбачені обов'язки консула приймати від своїх та іноземних фіз. і юрид. осіб заяви та звернення, виконання консулом доручень слідчих або суд. органів України. Найбільшою за обсягом є виконавча юрисдикція, яка виявляється у наданні допомоги та захисті інтересів гр-н України (ст. 20, 24, 26), сприянні проведенню всеукр. референдуму та виборів (ст. 23), веденні військ, обліку гр-н (ст. 27), а також у повноваженнях з питань паспортів і віз (ст. 40, 41), громадянства (ст. 42, 43) тощо.