ТЕРИТОРІЯ - (лат. territorium — область, територія, від terra — земля) в міжнародному праві — частина земної кулі (суша, води і повітряний простір над ними) та космічний простір і небесні тіла, що в ньому знаходяться. Термін використовується для визначення різних категорій земного та позаземного простору, відмежованих від ін. відповід. просторів певними поверхнями (кордонами), які мають той чи ін. юрид. статус і відповід. прав, режим. За видами прав, режиму Т. поділяється на 3 осн. категорії: а) держ. територія (див. Територія держави); б) міжнар. територія; в) територія зі змішаним режимом. Міжнародна Т. — це Т., яка знаходиться у заг. користуванні всіх держав і на яку не поширюється суверенітет будь-якої дви. До міжнар. Т. належать відкрите море та повітряний простір над ним, Міжнародний район морського дна, Антарктика і космічний простір, включаючи Місяць та ін. небесні тіла. Ці Т. не підлягають нац. привласненню, відкриті для дослідження та використання всіма д-вами відповідно до міжнародного права; на них діють загальновизнані принципи та норми міжнар. права. Т. зі змішаним режимом — це Т., на якій діють одночасно норми як міжнародного, так і нац. права прибережних держав. До складу Т. зі змішаним режимом належать прилегла зона, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона, міжнародні ріки, канали міжнародні морські та протоки міжнародні.