ДОКТРИНА ОСІЛОСТІ - один з осн. критеріїв, принципів, який поряд з доктриною інкорпорації використовується для визначення «національності» — держ. належності юридичної особи у міжнародному приватному праві. Зміст Д. о. полягає у встановленні місцезнаходження юрид. особи, під яким розуміється місце, де перебуває управління певної юрид. особи. Правовим наслідком використання критерію осілості є застосування до юрид. особи права д-ви, на території якої розташований її орган управління. Відповідно до застосовуваного права визначається особистий закон (статут) юрид. особи, що охоплює усі питання її правового становища: наявність прав юрид. особи, обсяг її правоздатності, порядок створення, діяльності й припинення існування цієї особи. Зак-во і практика держав у сучас. період при вирішенні питання про нац. належність юрид. осіб не обмежуються окр. критеріями. У реальному житті відбувається поєднання кількох критеріїв. Вибір певного критерію здійснюється з урахуванням конкр. мети. Так, для визначення підсудності в США застосовується принцип інкорпорації, а для оподаткування — принцип місця осн. діяльності, який поширився у країнах, що розвиваються.