КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ - інститут міжнародного морського права, встановлений Конвенцією про континентальний шельф 1958 і Конвенцією ООН по морському праву 1982. В його основу первісно було покладено геол. поняття К. ш. Відповідно до визначення Конвенції по мор. праву К. ш. прибережної д-ви включає мор. дно і надра підвод. районів, які простягаються за межі його територіального моря на всьому природ, продовженні його сухопут. території до зовн. кордону підвод. окраїни або на відстань 200 мор. миль від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря, коли зовн. кордон підвод. окраїни материка не пролягає на таку відстань. Коли ж ця окраїна простягається далі ніж на 200 мор. миль від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря, зовн. кордон К. ш. визначається складною формулою, яка поєднує геоморфол. дані з дистанц. межею у 350 мор. миль або не більше 100 мор. миль від 2 500-метрової 218 ізобати. У таких випадках дані про кордон К. ш. направляються Комісії з питань кордонів континентального шельфу, яка дає рекомендації щодо встановлення зовн. кордонів шельфу. Кордони К. ш., встановлені прибереж, д-вою згідно з цими рекомендаціями, є остаточними та обов'язковими для всіх (п. 8 ст. 76). Прибережна д-ва здійснює над К. ш. суверенні права з метою розвідки і розроблення його природ, ресурсів (п. 1 ст. 77). З урахуванням цього в доктрині мор. просторів К. ш. виділяється у самост. тер. категорію, оскільки за своєю юрид. природою він не може бути віднесений до держ. території заг. користування. Права прибереж, д-ви у межах К. ш. є винятковими в тому розумінні, що, коли дана д-ва не розвиває К. ш. або не розробляє його природ, ресурсів, ніхто інший не може цього робити без чітко вираженої згоди прибереж, д-ви. Поняття «природні ресурси» включає мінеральні та ін. неживі ресурси мор. дна і його надр, а також живі організми, які в період, коли є можливим їх промисел, перебувають у нерухомому стані на мор. дні чи під ним або не здатні пересуватися інакше, як перебуваючи в пост. фіз. контакті з мор. дном чи його надрами. Права прибереж, д-ви на К. ш. не стосуються правового статусу покривних вод і повітр. простору над цими водами. Здійснення прав прибереж, д-ви щодо К. ш. не повинно порушувати судноплавства та ін. прав і свобод ін. держав, що передбачені Конвенцією 1982, або призводити до встановлення будь-яких невиправданих перешкод для їх реалізації. Згідно з положеннями Конвенції 1982 всі д-ви мають право прокладати підводні кабелі та трубопроводи на К. ш. Прибережна д-ва робить відрахування або внески натурою у зв'язку з розробленням неживих ресурсів К. ш. за межами 200 миль, котрі відлічуються від висхідних ліній, від яких відмірюється ширина тер. моря. У Конвенції 1982 передбачається (п. 1 ст. 83), що з метою досягнення справедливого рішення розмежування К. ш. між д-вами з протилежним або суміж. узбережжям здійснюється за угодою на основі міжнар. права, як це зазначено в ст. 38 Статуту Міжнар. суду ООН. Перш ніж укласти таку угоду, заінтересовані д-ви докладають усіх зусиль до того, щоб дійти тимчасової домовленості практ. характеру, і протягом перех. періоду не повинні ставити під загрозу досягнення остаточної угоди або перешкоджати її досягненню. Якщо протягом розумного строку угода не може бути досягнута, заінтересовані д-ви вдаються до процедур, передбачених ч. XV («Врегулювання спорів») Конвенції 1982. Правовий режим К. ш. визначається нац. зак-вом прибереж, д-ви. До прийняття спец, закону про К. ш. в Україні діє указ Президії ВР СРСР від 6.ІІ 1968 в частинах, що не суперечать чинному нац. зак-ву України та положенням Конвенції ООН по мор. праву 1982, учасницею якої Україна стала З.УІ 1999. Як сторона Конвенції Україна володіє у повному обсязі всіма правами на свій К. ш. згідно з положеннями ч. VI Конвенції («Континентальний шельф»). Регламентація діяльності на шельфі і питання, пов'язані з його делімітацією, вирішуються з урахуванням конвенц. положень про виключну (морську) екон. зону, Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), Положення про охорону суверенних прав України в її 219 виключній (морській) економічній зоні (1996) та ін. законод. і підзакон. актів, які стосуються правового порядку використання надр та ін. природ, ресурсів України.